Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Національне виховання учнів: регіональний аспект



Сторінка1/21
Дата конвертації21.02.2016
Розмір4.07 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Національне виховання учнів: регіональний аспект

(з досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів Рівненської області)


Частина ІІ

Рівне – 2012
ББК 74.200

Г.Ситник

Національне виховання учнів: регіональний аспект (з досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів Рівненської області) (ч.ІІ), /Автори-упорядники: Н.Гавриш, ,Коломієць Н.М. – Рівне, 2012.

- 328 с.
Автори-упорядники:



Гавриш Н.П., завідувач кабінету виховної роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Ситник Г.І.

, методист кабінету виховної роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Коломієць Н.М., старший викладач кафедри колекційної освітиРівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Рецензенти:

Т.Гавлітіна, проректор з наукової роботи Рівненського ОІППО, кандидат педагогічних наук;

О.Шевчук, методист з виховної роботи відділу освіти Рівненської райдержадміністрації.
Відповідальний за випуск: М.Віднічук, ректор Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук
Рекомендовано до друку Вченою радою РОІППО (протокол №1 від 30.03.

2012 р.).


Посібник включає технології формування ціннісного ставлення до суспільства і держави,історичних, культурних і духовних надбань рідного краю,сім’ї, родини, людей учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Запропоновані технології є орієнтовними.

Посібник призначений класним керівникам (вихователям), заступникам директорів з виховної роботи.
З м і с т

Розділ І. Технології формування ціннісного ставлення особистості до суспільства та держави

Технології формування ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів 5-го класу

Розмова в колі «Що я знаю про символи моєї держави»……….………………..6

Година історичної пам’яті «Україна пам’ятає роки голодомору»…………….12

Технології формування ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів 6 класу

Бесіда «І синє небо, і жовте колосся»…………………………………….............16

Конкурс юних декламаторів класу «Мова рідна – слово рідне!»…………….20



Технології формування ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів 7-го класу

Година громадянськості «Україна – європейська держава»………….……..26

Усний журнал «Конвенція ООН про права дитини»………………………….30

Година спілкування«Мово рідна, слово рідне,хто вас забуває, той у грудях не серденько - тільки камінь має»…………………………………..………………..34



Технології формування ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів 8-го класу

Година спілкування «Я – громадянин і патріот держави……………………..39

Година громадянськості «Моя найкраща в світі сторона – чарівна, неповторна Україна»…………………………………………………………………………….43

Технології формування ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів 9-го класу

Година правової грамотності «Мої права, мої обов’язки»…………………….48

Година спілкування «Відлуння чорнобильської трагедії»…………………….54

Технології формування ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів 10-го класу

Диспут «Активна життєва позиція. Чи важливо її мати?»……………………60

Філософська бесіда « Держава. Суспільство. Особистість»……………………65

Година запитань і відповідей «Вивчаємо Конституцію України»……………72



Технології формування ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів 11-го класу

Година історичної пам’яті «Пам’ятаємо про жертв голодомору»……………80

Година правової грамотності «Законів слід дотримуватись»…………………...88

Дискусія « Ґендерна рівність. За чи проти?»…………………………………..91

Година спілкування «Суспільне і громадянське призначення особистості»…96

Диспут «Що означає бути справжнім патріотом»……………………………..101



Розділ ІІ. Технології формування ціннісного ставлення до історичних,

культурних і духовних надбань рідного краю

Технології формування ціннісного ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю учнів 5-го класу

Конкурс-презентація «Легенди про рідний край»………………………………110

Година історичної пам’яті «Історія мого села»………………………………..116

Технології формування ціннісного ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю учнів 6-го класу

Година народознавства «Обряди та звичаї мого краю»……………………….123

Музейний урок «Вишивка мого села»………………………………………….134

Технології формування ціннісного ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю учнів 7-го класу

Фольклорне свято «Скарби поліської криниці»………………………………141

Виховна година «Вони прославили наш край»………………………………145

Заочна експедиція-подорож «Мій край - Волинське Полісся»……………….151



Технології формування ціннісного ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю учнів 8-го класу

Година українознавства «Ремесла та старовинні промисли

нашого краю»……………………………………………………………………..161

Година спілкування «Історія і культура рідного краю» ……………………162



Технології формування ціннісного ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю учнів 9-го класу

Науково-практична конференція «Історико-культурні пам’ятки Рівненщини»………………………………………………………………………177

Година духовності«Вони творили духовність в нашому краю»……………..190

Технології формування ціннісного ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю учнів 10-го класу

Круглий стіл «Історико-культурні пам’ятки: минуле і сучасність»………….202

Міні-конференція «Видатні постаті Рівненщини – Тарас Бульба-Боровець в контексті національно-визвольного руху в роки другої світової війни»…….208

Технології формування ціннісного ставлення до історичних,культурних і духовних надбань рідного краю учнів 11-го класу

Віртуальна екскурсія «Шевченко і Рівненщина»………………………….........213

Краєзнавча експедиція «Історичні постаті на шляхах Рівненщини»……….223

Диспут «Мій слід в житті рідного краю»……………………………………..232



Розділ ІІІ. Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей

Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей учнів 5-го класу

Година спілкування «Для чого живе людина»………………………………..236

Свято «Бути гідним сином своєї сім’ї»………………………………………….241

Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей учнів 6-го класу

Година спілкування «Твори добро, бо ти Людина».………………………….246

Година спілкування «Доброта врятує світ»……………………………………252

Година спілкування «Азбука ввічливості»……………………………………257



Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей учнів 7-го класу

Година спілкування «Дорожи красою, бережи її»……………………………262

Година спілкування « Гарна дружба не зламається»………………………….267

Година спілкування «Ніколи не забувай, що ти живеш серед людей»…….272



Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей учнів 8-го класу

Година спілкування «Душі людської доброта»……………………………….279

Розмова у колі «Життя прожити - не поле перейти»…………………………283

Урок гарної поведінки «Я серед людей»……………………………………….288



Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей учнів 9-го класу

Година спілкування «Утверджуй у собі людину»………………………………295

Розмова у дружньому колі «Від кохання до сім'ї» ……………………………302

Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей учнів 10-го класу

Диспут «Сенс життя – це те, що надає йому цінності»………………………..309

Година спілкування «Свобода і відповідальність особистості»……………..315

Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей учнів 11-го класу

Урок толерантності «Толерантність людини – найважливіша умова миру

і злагоди в сім’ї, колективі, суспільстві»…………………………………….….319

Година спілкування «Мистецтво спілкування»……………………………….324



Розділ І. Технології формування ціннісного ставлення особистості до суспільства та держави

Технології формування ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів 5-го класу

Розмова в колі «Що я знаю про символи моєї держави»

(підготував Мельник Г.В., класний керівник

Антонівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Володимирецького району)
Мета: закріпити знання дітей про державні та національні символи України; формувати їх національну свідомість школярів, виховувати громадянські якості особистості, повагу і шанобливе ставлення до державної символіки; культуру спілкування.

Очікувані результати: усвідомлення відчуття своєї приналежності до України; значущості державних та національних символів України для особистості; підвищення рівня національної свідомості, повага до державних символів України; культура спілкування.

(На дошці - елементи державної символіки України: Прапор, Герб, Гімн.

Клас прикрашений вишитими рушниками та гронами калини. Стільчики розташовані в центрі класу по колу. Діти заходять і займають свої місця).

Сценарний хід розмови в колі:

Класний керівник. Ми з вами живемо у незалежній державі, ім’я якій - Україна! Скільки глибини у цьому співочому слові… Це - золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес. Вісімнадцть останніх років - це роки нашого воскресіння, єднання, переосмислення своєї історії та долі, державної незалежності.

Історія нашої державності складна і суперечлива, сягає корінням у сиву далечінь віків, має свої злети і падіння.

Давайте з’ясуємо кілька питань:

- Які ознаки держави засвідчують її незалежність? Обговоріть це з сусідами по колу.

- Що означає слово «символ»?

- Що таке «державні символи»?

Класний керівник:Кожна людина цікавиться історієюдержавних символів своєї держави. Звернімось до 20 статті Конституції України. Вона вказує на те, що державними символами України є Державний прапор України, Державний герб України і Державний гімн України. Під державними символами України слід розуміти закріплені в законодавстві офіційні графічні чи звукові зображення, в яких втілюється національна ідея, національний дух, що символізують державність України. Державні символи затверджуються Верховною Радою України. Характерними їх ознаками є: вираження національного менталітету, національної ідеї політичного чи історичного змісту та загальнообов'язковість характеру. Основою державних символів є державний суверенітет.

Державні символи є складовою частиною більш широкого поняття «державні атрибути», до числа яких входять також столиця держави, офіційна назва держави, державна мова, державна печатка, національні пісні, почесні значки, державні штандарти.



Запитання:

- Для чого державі потрібні символи?

- Що означає термін «герб»?

Учень: Слово «герб» польсько-німецького походження. Означає - спадщина.

Класний керівник: - Що вам відомо про Державний герб України?

Учень: Державний герб - це закріплений у законодавстві офіційний умовний знак, який є офіційною емблемою держави. Зображується на прапорах (знаменах), грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах, будинках, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ тощо.

Класний керівник:- Що символізує герб України?

Учень: Державний Герб України символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь, він є продовженням глибинних історичних традицій українського народу. Дитяча поетеса Наталка Поклад написала такий вірш про Державний герб України:


Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб,

Недоля нас косила,

Там ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.


Існує багато версій про походжнення тризуба та те, що він символізує, зокрема: тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто мудрість, знання і любов; інша версія -вогонь, воду й життя; або ж є уособленням трьох природиних стихій - повітря, води і землі.

Класний керівник: А що вам відомо про історію виникнення Державного герба України? (Відповіді дітей).

Учень:Тризуб - найдревніший із знаків, котрі дійшли до наших днів. У Київській Русі він став великокнязівським знаком. Згодом карбувався на монетах князя Володимира Святославича, його синів Святослава та Ярослава Мудрого.

Тризуб постійно був уживаний і в побуті українців: його малювали на стінах або дверях чи воротах підчас релігійного свята Водохреща.

Верховна Рада України 19 лютого 1992 року прийняла Постанову про Державний герб України. Вона врахувала давні історичні традиції і затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементов великого герба України. Тризуб став офіційною емблемою нашої держави.

Класний керівник: - Що означає слово «гімн»? Яке його проходження?

Учень: Слово «гімн» - грецького походження. Означає – урочиста, похвальна пісня.

Класний керівник: - Що ви знаєте про Державний гімн України?

Учень: Державний гімн України – музично-поетичний твір, який прославляє батьківщину, державу, історичні події, їх героїв. В кожній державі світу є офіційно встановлений Державний гімн. Його можна назвити музично-поетичною емблемою держави.

Класний керівник: Коли виконується Державний гімн України?

Учень:Державний гімн України, як офіційний символ держави, виконується під час підняття Державного прапора, відкриття різного роду урочистостей, офіційних зустрічей, прийняття військової присяги, відкриття спортивних змагань тощо. Слова Гімну затверджуються законом.

Учень:Я хочу доповнити повідомлення товариша.24 серпня 1991 року Україна була проголошена незалежною державою. Її гімном стає національний гімн «Ще не вмерла Україна». Він відіграє роль заклику до ствердження самостійності та суверенітету України, надихає український народ на розбудову власної держави.

Слова Державного Гімну написав відомий український поет Павло Платонович Чубинський, а музику - композитор Михайло Вербицький.



(Пропонує учням обговорити правила поведінки при виконанні Державного гімну України. При потребі можна попрацювати над розучуванням з пятикласниками Державного гімну України).

Класний керівник: - А який ще важливий атрибут державної символіки ви ще знаєте?

Учень: Важливим атрибутом держави є її прапор.Державний прапор України – офіційний відмітний знак держави, опис якого встановлюється Конституцією – Основним Законом України. Він є символом суверенітету і незалежності України.

Поетеса Н. Поклад написала вірш про прапор України:



Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави;

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє небо, жовте жито,

Прапор свій оберігаєм, –

Він – святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки є народом

Українським в Україні.


28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову про Державний прапор України. Ним став національний синьо-жовтий жовтий стяг.

Державний Прапор України - стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.Верхня смуга - синього кольору, нижня - жовтого. Співвідношення ширини прапора до його довжини - 2:3.



Класний керівник: - Що символізують кольори Державного прапора України?


Учень:Поєднання кольорів синього і жовтого може трактуватися багатозначно. Це й чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом мирної праці і достатку. Це і поєднання символів життя – Золотого Сонця у Синьому Космосі. Однак, головна ідея синьо-жовтого – це гармонія Космосу, Сонця, Землі та всього живого, що є на землі.

Класний керівник:До нашогочасу дійшло дуже багато версій про створення і виникнення прапора.

- Які з них знаєте ви?

Учень: Прапори держав, народів відомі нам з давніх часів. Давні стяги на Русі були у великій шані ще за часів язичництва, а після запровадження християнства вони освячувались образом животворного Христа, що було перейнято від греків. Слов'яни обожнювали свої знамена й вірили, що у воєнний час вони найсвятіші від усіх ідеалів. Прапороносцями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали обов'язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його. Синьо-жовті кольори поширюються на західноукраїнських землях у XIV ст., зокрема на гербових відзнаках.

Учень:Жовті та сині барви найчастіше зустрічаються в козацькому одязі часів визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Жовтий та синій кольори, як державні барви, прийняті офіційно Законом Української Центральної Ради у Києві.

Сьогодні державний прапор постійно майорить на будинках Президії Верховної Ради України, резиденції Президента України, його представників в областях і районах, Кабінету Міністрів України, у святкові дні – на будинках міністерств та відомств, інших державних та громадських організацій. Синьо-жовтий державний прапор України піднімається при відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних призів тощо.



Класний керівник. Поряд із державними символами існують народні символи. Пропоную обмінятись думками про народні символи.

Учень:Дуже багато звичаїв, обрядів, повір’їв пов’язані з вінком. Він не тільки прикраса в національному одязі, а й оберіг, таємничий знахар душі, бо біль знімає, волосся береже. Віночок оберігає людину від усього злого.

Учень:Вишитий українськийрушник – це теж національний символ. У хаті рушник є ознакою великої любові і незрадливості оселі, родині. Рушники виконували охоронну функцію. Без рушника, як і без пісні, не обходилося народження, одруження, життя і смерть людини. Хліб і рушник – одвічні поліські символи.

Класний керівник: - Які ви знаєте звичаї і обряди пов’язані з рушником і віночком?

- Чим відрізняються національні символи від державних?

Класний керівник: Історію не можна переінакшити. Наші батьки діди і прадіди змагались за волю України під предковічними символами, які передавали у спадщину своїм синам та внукам. І ці святині – герб тризуб, синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла України» - будуть і далі кликати до відродження нашої історичної пам’яті, національної свідомості.

Національні і державні символи – це уособлення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації.



- Вмотивуйте, чому до державних символів України кожен з нас має ставитись з глибокою повагою та шаною? (Підведення підсумків розмови в колі).

Година історичної пам’яті «Україна пам’ятає роки голодомору»

(підготувалаВойтович Н. М., класний керівник Володимирецького районного колегіуму)

Мета:формувати історичну пам’ять п’ятикласників; ознайомити їх з страшними подіями голодомору в Україні в 1932 – 1933 рр.; виховувати почуття любові до ближнього, поваги до хліба насущного.

Очікувані результати: сформованість історичної пам’яті особистості; почуття громадянської та людської гідності, національної свідомості і самосвідомості особистості.

Методичне забезпечення:Документальний фільм про події голодомору 1932-33 рр.; ілюстрації до книг:

  1. 33-й голод: Народна Книга-Меморіал / Упоряд.: Л.Б.Коваленко, В.А.Маняк. – К.: Рад.письменник, 1991. -584с.

  2. Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. –К.: Видавництва Олени Теліги, 2008. – С.669-751.

Сценарний хід години історичної пам’яті:

(Звучить мелодія «Аве Марія». На кожній парті стоїть свічка, перев’язана чорною стрічкою. На дошці напис «1932-1933 рр.».

На фоні мелодії класний керівник читає вірш):

Не звільняється пам’ять,

Відлунює знову роками.

Я зітхну, запалю обгорілу свічу.

Пам’ятаю, не замки твердині, не храми –

Скам’янілий чорнозем – потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам’яної гори.

Надійшли. Придивляюсь. «Вкраїна, XX століття»

І не рік, а криваве клеймо «33».

Класний керівник: Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Бо, кажуть, народ, який не пам’ятає минулого, - не вартий майбутнього. На цю годину історичної пам’яті ми прийшли зі свічками, як до храму. Хай же наш клас сьогодні стане храмом духовності, храмом пам’яті, храмом єдності поколінь (учні запалюють свічки). Жахливо навіть через 75 років ступати болючими стежками страшної трагедії, яка сталась на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, що тут, у житниці України, раптово зникне хліб, люди залишилися без зернини. Пухли старі і малі, вимирали роди і села. Смерть чекала на шляхах, в полі, в хатах. Здавалося, кістлява рука вдень і вночі не випускає своєї кривавої коси. 1933 рік. Найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано голоду подібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших і найблагородніших країн.

(Звучить «Реквієм» Моцарта. Демонструються кадри документального фільму. При його відсутності можна використати ілюстрації до книг, запропоновані у методичному забезпеченні).



Учень:О як же ти не вмерла, Україно,

Бо скільки ж то зловісницька рука

Звела людей, приречених безвинно, -

Й ніхто за це ні в кого не спитав.

Класний керівник:Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений тодішнім керівництвом держави – Союзу Радянських Соціалістичних Республік (до його складу входила і Україна) - голодомор.

Вмирали мільйони людей. Та найстрашнішим було те, що під час голодомору найпершими вмирали діти, нерозквітлі пуп’янки життя, надія і майбутнє нації.



(Звучить «Полонез» Огінського. Демонструються кадри спухлих від голоду дітей 1932-1933 років. Діти читають заздалегідь підібрані і рекомендовані шкільним бібліотекарем до теми години історичної пам’яті вірші).
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка