Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Національне виховання учнів: регіональний аспект



Сторінка17/21
Дата конвертації21.02.2016
Розмір4.07 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

2-й експерт: Усі ми - діти матінки-природи. І всі ми – різні. Скільки людей – стільки характерів. У кожного з нас є своє бачення світу, його сприйняття, інтереси, уподобання, чесноти, плюси і мінуси у характері. Та об’єднує всіх в одне ціле, яке називається словом «людство», те, що народились ми із лона матері. І для кожного з нас, мабуть, найріднішим, найдорожчим є, насамперед, - родина, батьки. Дорогими також є дім, у якому живемо, вулиця, школа, місто, друзі. Тому в житті всім нам дуже важливо вміти спілкуватись з іншими, щоб бути щасливими та успішно вчитися, працювати. Отже, норми і правила поведінки встановлюють самі люди, а їхнє дотримання робить життя й спілкування людей комфортнішим. Видатний французький філософ, математик, фізик і письменник ХVII ст. Б.Паскаль стверджував: «Правила доброї поведінки відомі з давніх-давен, річ за дрібницею – вміти користуватися ними». Звичайно, вжите слово «дрібниця» насправді означає дуже багато. Адже коли порушуються правила поведінки, етикет спілкування, створюються конфліктні ситуації, виникає роздратованість, злість, і ні про яке добро вже мова не іде. Тому наступною квіткою в нашому букеті є «Чемність».

3-й експерт: Чемність і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це завжди було в характері українського народу. У наших традиціях споконвіку зберігалася звичка подати старцю, прихилити подорожнього, допомогти немічному, хворому чи каліці, заступитися за беззахисного і скривдженого. Чи збереглася ця звичка до сьогодні?

Як часто в потоці щоденної метушні ми забуваємо, що поруч живуть самотні люди, покинуті дітьми, одинокі, для яких наша увага, добре слово, привітна усмішка є дуже важливими. (Проектується фото самотніх літніх людей). В Україні проживає майже 2 млн. одиноких людей. Близько 200 тисяч із них – в будинках-інтернатах. Їх об’єднує немічність і самотність.

Отже, найбільшою квіткою нашого букета добра, я вважаю, має стати квітка «Милосердя».

Вихователь: Що ж потрібно зробити для того, щоб всенародне милосердя, що здавна властиве нашому народові, зберегти на віки? (Потрібно менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто його потребує).

А зараз об’єднаємось в 4 групи. Кожній групі буде запропоновано завдання. (Роздає аркуші із завданнями. Визначає термін виконання. Орієнтовними завданнями можуть бути наступні:)



Завдання 1-й групі: визначте, що таке, на вашу думку, добро та ознаки доброї людини.

Завдання 2-й групі: визначте, що таке щастя та ознаки щасливої людини.

Завдання 3-й групі: Розв’яжіть задачі:

Задача 1. Про мою подругу всі сусіди говорять: «Яка вона добра, весела!». А про мене ніхто цього не говорить. Це мене ображає. Адже я теж бажаю всім добра, дорослим допомагаю».

Що б ви могли порадити дівчинці? Як їй довести всім, що вона теж добра?(Скромна людина ніколи не хвалиться своїми добрими вчинками і здійснює їх за внутрішнім бажанням, вона не вимагає до себе особливого ставлення).



Задача 2. Скінчилися уроки. На шкільне подвір’я вийшли учні 6 класу і побачили, що у другокласника старший хлопець відбирає м’яч. Малюк міцно тримав м’яч і не віддавав. Тоді хлопець став його бити...

Як потрібно вчинити і як би вчинили ви?



(Покликали б на допомогу чергового вчителя, виручили б з біди другокласника власними силами, звернулися б за допомогою до перехожих…).

Завдання 4-й групі: закінчіть прислів’я про добро:

Хто любить лише себе…– того люди не люблять.

Хто скромніший… – той розумніший.

Зазнайство з ніг зіб’є,… скромність на ноги поставить.

Від доброго слова… лід розмерзає.

Шабля ранить голову,… а слово – душу.

Той, хто робить добро іншому… - робить добро самому собі.

Шляхом зла… не ходять до добра.



Вихователь: Творити добро – важлива чеснота особистості. Людина, котра не володіє названою чеснотою руйнує себе як особистість. Якщо людина з юних літ не привчить себе до творіння добра, вона черствіє душею.

Добро – не наука, воно – дія. Прикладів тому безліч у нашому житті, вони на кожному кроці. Ось деякі з них:

- У Вавилоні був такий звичай: недужого виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив до хворого, розпитував його, коли знав якийсь засіб лікування – давав пораду. Звичай безкорисливо творити добро побутував і в ассірійців, і в єгиптян.

- Колись у Сербії був такий закон: той, хто одружився, мав посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і плодоносять 400 років. Уже давно немає тих, хто саджав ці дерева. Забули їхні імена, імена їхніх правнуків, а дерева, посаджені в ХVII столітті, плодоносять і радують людей до сьогодні.



- Григорій Сковорода, видатний український філософ минувшини, був переконаний, що досконалість людини – це здатність давати добро і користь ближньому.

Бесіда: - Яку квітку ми маємо поставити у центр букета?(Діти називають «Добро»).

- Назвіть синоніми до слова «добро».

- Чи легко бути добрим у наш час і чи потрібно це?

- Чи є спільні риси в доброї і щасливої людини? Чи можна сказати, що добра людина є щасливою?

- Зв’яжіть нижче наведені поетичні рядки з темою години спілкування:

Стежте за своїми думками –

вони стають словами.

Стежте за своїми словами –

вони стають учинками.

Стежте за своїми вчинками –

вони стають звичками.

Стежте за своїми звичками –

вони стають характером.

Стежте за своїм характером,

бо він визначає вашу долю.

- Чи прийнятними для вас є наступні поетичні рядки:

«Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара –

Людина починається з добра.
Година спілкування «Доброта врятує світ»

(підготувала Міхновська Л.І., заступник директора з виховної роботи Великожитинської ЗОШ І-ІІІ ст. Рівненського району)

Мета: формувати у школярів ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей; виховувати позитивні якості характеру, такі чесноти особистості як доброту, милосердя, шанобливе ставлення до старших, батьків, турботу і піклування про молодших, слабких, їх культуру поведінки.

Очікувані результати: сформованість системи знань і усвідомлення родинних і загальнолюдських цінностей, таких якостей особистості як доброта, милосердя, доброзичливість, повага до старших та батьків; розвиток пізнавальної активності школярів, засад культури поведінки.

Методичне забезпечення:«Скарбниця мудрості» (зроблена у вигляді квітки, на пелюстках якої написані приказки, прислів’я та вислови відомих людей. Орієнтовними можуть бути наступні):

- Хто людям добра бажає, той і собі має (укр. прислів'я).

- Поведінка - це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя (В.Гете). \

- Світ не без добрих людей (укр. приказка).

- Все добре пам'ятай, а зла уникай (укр. прислів'я).

- Бережи честь змолоду (укр. приказка).

- Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає (укр. прислів'я).

- За науку цілуй батька й матір в руку (укр. приказка).

- Не плюй у криницю, знадобиться води напиться (укр. прислів'я).

- Чого собі не зичиш, і другому не жадай (укр. прислів'я).

- Зароблена копійка краще краденого карбованця (укр. приказка).

- Щоб досягти великого, треба почати з малого (укр. прислів'я); вислови, записані на дошці: «Раз добром зігріте серце вік не прохолоне». (Т.Шевченко)

«Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає доброти в інших людях». (Б.Паскаль); альбоми родинних фото.

Сценарний хід години спілкування:

Класний керівник:(Читає вірш Т. Кукурудзи «Світ не без добрих людей»).

Ти скажеш: «Світ не без добрих людей».

І серце моє оживає,

Тому, що я згадую тих лиш людей,

Що пісня про них не вмирає.

У пам’яті образи чесних людей,

Прекрасних, ласкавих, привітних!

Стараюсь забути багато людей,

Людського звання негідних.

Вірш, який ви щойно прослухали називається «Світ не без добрих людей». Його автором є поет Т. Кукурудза. Добро, доброта, милосердя, чуйність, уміння розуміти чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити добрим словом та вчинком - все це з предка-віку притаманне українському народові. Підтвердженням цьому є приказки та прислів’я, які створили українці.



Бесіда: - А які ви знаєте українські прислів'я та приказки про людську доброту?(Діти називають приказки та прислів’я. Орієнтовними можуть бути такі):

- Добро всі люблять та не всі роблять.

- Без добра і лихо не родить.

- Доброму скрізь добре.

- Поживеш серед добрих - сам подобрієш.

- Доброму й добра пам’ять.

- З добрим дружись, а лихих бережись.

- Що в них для вас є повчальним?

Класний керівник: Найвища наука життя - мудрість. А найвища мудрість - бути добрим.

З покоління в покоління українці передавали звичку надати притулок подорожньому, допомогти немічному, заступитися за беззахисного і скривдженого.



Бесіда:- Що, на вашу думку, потрібно зробити, щоб ці згадані добрі звички і традиції зберегти на віки?

- Як ці звички і традиції підтримує ваша родина?

- Чи готові ви у ставленні до людей, до членів своєї родини проявити доброту і милосердя?

- Наведіть приклади власної турботи про батьків, бабусь та дідусів, інших людей.

Класний керівник: На превеликий жаль, сьогодні соціальний статус людини в суспільстві, в основному, визначають наявністю чи відсутністю автомобіля, модної відеотехніки, достатком сім'ї. Через це знівелювались в суспільстві такі чесноти як синівський (дочірній) обов’язок, порядність у ставленні дітей до власних батьків, інших членів родини, інших людей, готовність опікуватись своїми старенькими, немічними, батьками, віддавати їм те, що заборгували, частинку свого серця, любові, тепла, доброти.

Цьому повчає нас і ця легенда.



«Колись давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали, сіяли, ловили рибу. А після роботи відпочивали, влаштовували ігри. Одного разу подивитись на такі ігри вийшов з морських глибин цар Нептун - страшний і сердитий володар морської стихії. Він сказав, що ніхто з людей не насмілиться пустити стріли в бік моря. Але молоді хлопці наважились це зробити. Нептун розгнівався і сказав: «Я вас усіх поховаю в морській безодні». Злякалися матері за життя своїх синів і віддали їм свою силу, щоб ті могли побороти страшного володаря морів. А самі після цього стали слабкими-слабкими...

Вирішив Нептун влаштувати хлопцям нові випробування - заманити в море і там перемогти. Матері зажурилися. Раптом з води вийшли дочки морського царя. А були вони негарні, страшні. «Жінки, - кажуть вони, - віддайте нам свою вічну красу і ми врятуємо життя ваших синів». Жінки погодились і віддали дочкам Нептуна свою вроду. Знову сини перемогли володаря морів. А матері навіки втратили свою красу…».

Бесіда: - В чому, на вашу думку, полягає материнський (батьківський), синівський (дочірній) обов’язок?

- Яку підказку такого ставлення дає нам легенда?

Класний керівник: В наш час ми здебільшого звикаємо тільки до поганого і на цьому тлі чиєсь співпереживання, здатність простягнути руку допомоги, проявити доброту здаються нам дивними.«Люби ближнього твого, як самого себе», - сповіщає одна з головних заповідей християнської моралі. В даному випадку любов виражає прихильне, щире, доброзичливе ставлення до людей, як прояв прагнення до загальнолюдського єднання.

Люди різняться багатьма рисами, у них різні світогляд, характер, вдача. А чи існує взагалі якийсь загальний принцип поведінки, який створює між людьми взаєморозуміння, злагоду?

Так є, і в ньому втілена мудрість позитивного ставлення до людей: «Поводь себе так з іншими, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою», «Увійди в становище іншого». Зрозумій його інтереси, бажання, побоювання, мрії. Недаремно у народі говорять: «Не хвали себе сам, а нехай тебе люди похвалять». Людина повинна бути самокритичною у ставленні до себе, до своїх вчинків.

Бесіда:- Яка народна мудрість закладена у «Скарбничці мудрості»? (пропонує учням прокоментувати одну із приказок чи прислів’їв, занесених до скарбнички).

Класний керівник: А зараз ми пограємось.

Гра 1. «Дари доброти від Золотої рибки». (Діти стають у коло). Уявіть, що Золота рибка подарувала нам скриню з дарами доброти. Назвіть ці дари доброти. (добра посмішка, добрий погляд, добре слово, добре серце, добрий намір і т. п.).

Гра 2. «Рецепти доброти».

Уявіть, що ви - лікарі. Випишіть рецепт від однієї з «людських хвороб» (наприклад: злість, грубість, егоїзм та ін.). Переможе той, хто придумає найцікавіший рецепт - засіб, який допоможе позбавитися людям від цієї негативної якості і зробить людей добрішими у ставленні один до одного (учням можна запропонувати об’єднатися в пари).



Класний керівник: В Україні сьогодні проживають майже 2 мільйони одиноких людей. Така вже їхня доля - залишатися у чотирьох стінах один-на-один зі своїми проблемами, хворобами. Знали б ви, як вони чекають, щоб хто-небудь з нас завітав до них. Ми часто не помічаємо їх - згорблених, немічних. А вони завжди поруч. В автобусі молодик несамовито штовхає дідуся, який хоче примоститися на краєчку лавки. Як виявилося, це місце він зайняв для свого товариша, що має зайти в автобус. І дідусь ніяково відходить, схиливши голову.

Стара бабуся гірко нарікає на свою долю: «Маю дітей та онуків, а вони відцурались від мене, кричать, ненавидять, обзивають». І таких прикладів - безліч. Постає запитання:що це? Невихованість? Дефіцит освіти, совісті? А, може, ми думаємо, що старість обмине нас? Ні! Старість - уперта річ. Вона покриває зморшками обличчя і руки, чіпляє на плечі горбі дає кожному в руки палицю. Старість вимагає особливої уваги, любові, турботи та ласки. Але часто так і залишається без цього. Когось вона змушує жебракувати, когось рятуватися від голоду і холоду...

Щодня бачимо сумні очі тих, кого об'єднало слово «старість», їх безнадію, розпач. І хочеться крикнути: «Молодосте, зазирни у вічі старості!».


Живе одинока людина,

Чому ж ми проходимо мимо?

Живе одинока людина,

Ніким у житті не любима.

І серце у неї відкрите

Для ласки людської й привіту,

Печальним льодком оповите.

Віддалене горем від світу

Чому ж ми не прийдемо в хату,

Її не покличем з собою?

Бо буде одна вікувати

Людина з своєю журбою.

Нам легше, бо ми не самотні.

І серцелюдини з безодні

Полине над нами, як птиця.


Л.Забашта

У нашому селі також живуть одинокі люди похилого віку, яким конче потрібна наша підтримка і допомога.



Бесіда: - Чи готові ви її надати?

- Чим ви можете їм допомогти?

- Який соціальний досвід можуть вам передати люди похилого віку?

- Які аргументи знайдете ви до пояснення теми години спілкування «Доброта врятує світ»?

- Поясніть вислови «Раз добром зігріте серце вік не прохолоне», «Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає доброти в інших людях».

- Обговоріть тему години спілкування з батьками.
Година спілкування «Азбука ввічливості»

(підготувала Дячук О.А., класний керівник

Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №18)

Мета: формуватиціннісне ставлення особистості до інших людей, основи культури поведінки;виховувати такі її моральні чесноти як повагу до інших, доброзичливість, толерантність, такт, делікатність тощо.

Очікувані результати: сформованість засад ціннісного ставлення особистості до інших людей, основ культури поведінки дитини.

Методичне забезпечення: «квітка ввічливості»,картки «Правила спілкування»,вислови (записані на дошці): «Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість» (М.Сервантес), «Нехай добрим буде розум у вас, а серце – розумним» (С.Маршак).

Сценарний хід години спілкування:

Класний керівник: Кожному з нас відомі п’ять відчуттів. Це нюх, зір, слух, смак та дотик. Проте існує інше, шосте відчуття, але кожному помітне. Мова йде про відчуття такту, культуру поведінки, спілкування з оточуючими, тобто те, що робить людину по-справжньому гарною. І чи не головним критерієм краси людини є така її чеснота як ввічливість. Що ж воно таке – ввічливість? Словник дає наступне визначення цьому поняттю: моральна якість, що характеризує людину, для якої повага до оточуючих стала нормою поведінки і звичним способом спілкування. Це елементарна вимога культурної поведінки.

Ввічливість - це, насамперед, уміння спілкуватися, добре ставитися до людей, які нас оточують. Думаю, ви зі мною погодитесь, що не лише дітям, а й дорослим хочеться, щоб до них ставилися їхні рідні, друзі по-доброму, уважно, завжди любили та поважали. Але весь секрет полягає у тому, що до ввічливої, вихованої людини ставляться саме так. Тільки таку людину усі люблять, хочуть спілкуватися з нею, бо ввічлива людина – це людина, яка дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність, чемність. Які ще чесноти притаманні ввічливій людині? (Пропонує учням посадити «квітку ввічливості», на пелюстках якої написати чесноти ввічливої людини. Орієнтовними можуть бути наступні:добра, чуйна, щиросердна, привітна, охайна, точна, вихована, толерантна, терпима, поважає погляди інших, справедлива, чесна, співчутлива, життєрадісна, уважна та ін.).



Бесіда: -Яку людину ви назвете щиросердною?

  • Яку людину ви назвете толерантною?

  • Яку людину ви назвете чесною?

  • Самокритично поставтесь до себе і назвіть, які чесноти ввічливості притаманні вам?

Класний керівник: Ввічливість пошановувалась в українців з давніх давен. Свідченням цьому є прислів’я та приказки. Як ви їх розумієте? (Орієнтовними можуть бути наступні):

- Привітання бажане, а відповідь на нього – обов’язкова.

- Лагідне слово - ключ до серця.

- Слово чемне кожному приємне.

- Розум і ввічливість - брат і сестра.

- Ввічливість - краса людської душі.

- Тепле слово і в мороз гріє.

Класний керівник: Кожен із нас у повсякденному житті постійно вживає ввічливі слова. Які ввічливі слова ви знаєте і яке їх значення? (Діти називають ввічливі слова і тлумачать їх).

Бесіда: - Які ввічливі слова побутують у вашій родині?

- Чи задоволені ви, коли вам кажуть ввічливі слова?

- Вам товариш допоміг. Які слова вдячності скажете йому?

Класний керівник: Чи можна і повинна кожна людина вчитися ввічливості? Однозначно, так! Ми зараз повчимося ввічливості. Для цього обговоримо низку життєвих ситуацій і дамо їм оцінку:

Ситуація 1: Наталка зайшла до подруги за уроками. Подруга обідала.

- Їсти хочеш? – запитала вона.

- Ні, спасибі, - подякувала Наталка.

- Та буде тобі, я ж знаю, що ви погано харчуєтесь. Сідай.



- У чому безтактність подруги? А як можна було вчинити?

Ситуація 2: Троє хлопців пішли в кіно. Олег і Павлик вирішили зайняти місця завчасно, бо вони були посередині ряду. Сергій спізнився і шукає своє місце. Він проходив спиною до глядачів, що сиділи, наступив комусь на ногу і, не вибачившись, із шумом всівся. Тут же почав розпитувати, що було спочатку.

- Як ви гадаєте, чи сподобалась поведінка Сергія друзям?

Ситуація 3: Коля з товаришем зайшов до сусіда Толі подивитись альбом з марками. Хлопці захопились розмовою, а товариш Колі не знався на марках і почував себе зніяковілим. Толя, помітивши це, перевів розмову на обговорення спортивних змагань. Це було цікаво усім трьом.

- У чому делікатність поводження Толі?(Відповіді учнів).

Ситуація 4: Дівчинка йде вулицею. Раптом помічає, що в жінки попереду на панчохах спустила петля і «поповзла стрілка». – «Тьотю! – кричить дівчинка, - У вас подерті колготи!»

- Чи правильно вона вчинила?

Ситуація 5: Два хлопчики зіштовхнулися в дверях і ніяк не можуть розійтися.

- Хто з них повинен дати дорогу, якщо одному 8 років, а іншому - 14?

Ситуація 6: Петрик запросив друзів на День народження на 15.00 годину. Уже 16.10, а Василька ще немає.

- Хто у цій ситуації вчинив неправильно?

Ситуація 7: Хлопчик крикнув перехожому: «Скільки годин?»

- Якої помилки він припустився?

Ситуація 8: Віктору потрібно терміново звернутися до Марії Володимирівни, а вона в цей час розмовляла з Катрусиним татом.

- Як він має вчинити?

- Які приклади ви можете навести зі свого життя, життя класу або з прочитаних книг щодо прояву тактовності, делікатності людей?

- Як ви вважаєте, що відчуває людина в оточенні тактовних, делікатних людей?

- А чим різняться поняття тактовність та делікатність? (Тактовність- це уміння зрозуміти почуття і настрій навколишніх, поставити себе на їх місце, уявити, як позначаться на інших наші слова і вчинки; делікатність – це уміння побачити стан іншої людини, не підкреслювати її незручності, помилки, фізичні недоліки).

Класний керівник: Вслухайтесь у ці поетичні рядки (поезію можна видрукувати на картки):


Є моди на зачіски,

На гострі носки в черевиках,

На декольте на сукні,

І на короткі штанці,

І навіть на форму браслета

На тонкій дівочій руці.

Та тільки, правду кажучи,

Я б дуже хотіла,

Щоб стали навік панівними

Моди в житті –

Моди на світлі душі,

На прямоту, на сердечність,

На людяність, на гуманність,

На серце, повне щедрот.

На щиру людську бентежність,

Надію і справедливість,

Уважність і толерантність,

І віру у доброту.

1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка