Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Національне виховання учнів: регіональний аспект



Сторінка6/21
Дата конвертації21.02.2016
Розмір4.07 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

1. Поняття «держава».Поняття «держава» є дуже складною категорією як права так і політології. У різних філософських, правознавчих, соціологічних та політологічних концепціях йому надають різного змісту, як правило, виділяючи два основні його тлумачення:

- по-перше, державу можна розглядати як спільноту людей, які проживають на певній території і об’єднані в єдине ціле органами державної влади;

- по-друге, як сукупність державних установ і організацій, що здійснюють владу на певній території.

Слід відзначити, що сучасний рівень розвитку суспільних наук не дозволяє висунути єдину універсальну концепцію походження держави.

Релігійна (теократична) теорія пояснює походження держави Божою волею. Патріархальна - виводить з батьківської влади, розглядаючи монарха як „батька” нації. Договірна - бачить у державі результат згоди між правителями і населенням певної території з метою збереження порядку і організації суспільного життя. Насильницька (завойовницька) пов’язує виникнення держави із завоюванням одних народів іншими. Мають право на існування органічна, психологічна, класово-економічна теорія походження держави. Визнаючи, що у виникненні держав вирішальну роль відіграють дуже різні чинники, політологи сходяться здебільшого на таких:

- три великих поділи праці;

- поява надлишкового продукту, моногамної сім’ї, приватної власності та майнової нерівності;

- ускладнення відносин внаслідок осілого способу життя, збільшення кількості людей і воєн.



2. Основні ознаки держави. Основними ознаками держави є:

- суверенітет;

- територія;

- наявність апарату управління і примусу;

- монопольне право на видання законів;

- система податків.



3. Місце держави у політичній системі.Як і політичні партії, різнопланові громадсько-політичні об’єднання держава є політичним інститутом. Вона виступає як політична організація громадянського суспільства і є учасник політичного життя, який може висловлювати потреби та інтереси або всього суспільства, або його частини. Але, на відміну від інших політичних інститутів, держава займає в політичній системі ключове місце. Воно визначається тим, що з усіх суб’єктів політичного життя тільки вона здійснює свою діяльність з допомогою специфічного виду влади - державної влади.

Отже, тільки держава виступає інструментом реалізації загальної волі всіх членів суспільства. Для держави, на відміну від інших елементів політичної системи, характерні:

- монополія на використання влади, яка поширюється на все населення;

- монопольне право на застосування організованого примусу;

- право реалізувати внутрішню та зовнішню політику;

- наявність особливої групи людей, які керують суспільством на професійних засадах;

- виняткове право видавати закони;

- можливість представляти все суспільство у міжнародних відносинах.

Роль держави в політичній системі суспільства визначається також її суттю (тобто відповіддю на питання навіщо вона потрібна). Одні політологи дотримуються думки, що держава забезпечує панування в суспільстві тільки окремих соціальнихгруп і здійснює свою діяльність в їх інтересах, застосовуючи до інших прошарків засоби примусу. Згідно з твердженням інших - роль держави полягає у тому, щоб забезпечити існування цілісного суспільства, розв’язувати проблеми та суперечності в інтересах усього суспільства. У будь-якому разі держава прагне забезпечити стабільність і життєдіяльність політичної системи, ядром якої вона є.

4. Функції держави. Владу, надану їй, держава використовує для вирішення завдань, які стоять перед нею. Для цього вона проводить відповідну діяльність. Через багатоманітність і складність суспільного життя функції держави також визначаються різноманітністю, що не дає змоги звести їх до єдиної універсальної класифікації. Залежно від ознак, які можуть бути покладені в основу класифікації, розрізняють постійні і тимчасові функції: законодавчу, виконавчу і правоохоронну; економічну, політичну, гуманітарну та ін. За територією здійснення діяльності виділяють внутрішні та зовнішні функції держави. До внутрішніх належить діяльність, спрямована на регулювання економічного, соціального й політичного життя суспільства. До зовнішніх функцій держави належать оборона країни від нападу, участь у збереженні миру в усіх регіонах планети і участь у захисті природного середовища, міжнародному розподілі праці, створення світової економіки, забезпечення та захист прав людини, співробітництво у галузі культури, координація боротьби з світовою злочинністю.

Отже, держава - це політична система, яка наділена державною владою і управляє суспільством за допомогою певних законів.



5. Поняття «суспільство».Суспільство - це природно-самодостатня спільність людей.

У широкому розумінні суспільство - це вся сукупність історичних форм спільної діяльності і спілкування людей, особливий ступінь розвитку живих систем способом існування яких є виробництво засобів життя.

У вузькому розумінні суспільство - це певний історично конкретний тип соціальної системи, етап людської історії (феодальне, капіталістичне, інформаційне суспільство тощо).

У буденному розумінні суспільство - це сукупність людей, об’єднаних інтересами, потребами, взаємними симпатіями або видом діяльності.

У соціологічному розумінні суспільство - це сукупність усіх видів, способів, взаємодій і форм об’єднання людей, в яких виявляється їхня всебічна залежність один від одного.

У філософському розумінні суспільство - це системи зв’язків, в яких людина розуміє свою сутність.

Сучасна наука стверджує, що суспільство виникло 1,6 млн. років тому, а процес його формування завершився 35-40 тис. років тому.

«Суспільства, як і живі організми, переживають кризи, моменти божевілля, революції, зміни форм свого життя; вони народжуються, зростають, вмирають, переходять від здоров’я до хвороби, а від хвороби до здоров’я, як і всі людські істоти мають дитинство, юність, зрілий вік, старість і смерть».



(Поль-Анрі Гольбах)

6. Поняття «особа» та «особистість». Хто ж така особа? Чим вирізняється вона, які її основні ознаки?

Особа - передусім представник певного суспільства, соціальний індивід із певним набором соціальних характеристик. Особа є системою фізіологічних, психологічних і соціальних якостей у єдності.

Філософи досліджують особу в її історичному становленні, аналізують принципові моменти її розвитку, можливості та обмеження особи у взаємодії зі світом. Різні філософські системи дають своє тлумачення особи та джерел її розвитку.

Екзистенціалізм стверджує випадковість, загубленість особи в цьому світі, її вікове страждання. Нічого не можна змінити у світі, потрібно лише терпіти.

Структуралізм займається насамперед проблемами відповідності організації світу та особи. Якою повинна бути особа, щоб взаємодіяти зі світом з найвищою ефективністю?



Особистістьлюдина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого, індивідуально-неповторного, вільно та відповідально визначає свою позицію серед інших, здатна до свідомих соціальних дій, орієнтується у своїй життєдіяльності на прийняті суспільством цінності.

Поняття особистість вказує на особливу соціальну якість її носія, воно належить особі, яка входить у світ як творчий діяч, здатний до перетворень у світі та в самому собі. Особистість може досягти найвищих рівнів соціального та індивідуального розвитку.

Кожен із нас несе у собі єдність особи, особистості та індивідуальності.

Соціологи визначають особу як представника певного покоління, члена різноманітних соціальних груп (від сім’ї до соціальних класів), носія соціальних якостей і характеристик.

В центрі психологічного дослідження особи - взаємодія різних рівнів її якостей, їх розвиток та реалізація за умов сприятливих і несприятливих впливів.

Таким чином, людина, будучи причетною як до біологічного світу так і до світу соціального, являє собою складну багатовимірну істоту. Саме тому, в гуманітарних та соціальних науках існує декілька понять для позначення тих чи інших вимірів існування людини: «індивід», «індивідуальність», «особистість», «особа», «персона», «громадянин».

Отже, людина як носій спільних якостей роду людського народжується індивідом; певні неповторні та своєрідні якості характеризують її як індивідуальність. У процесі суспільного життя індивідуальність стає особою, яка в свою чергу, усвідомлюючи свою неповторність, стає особистістю.

Кожна людина народжується і живе не тільки в певному суспільстві, а й у певній державі. Тобто найтісніші та сталі зв’язки людина підтримує з конкретною країною. Поняття «громадянин» означає зв’язок особи з певною державою, її перебування під юрисдикцією цієї держави.

Спільним для понять «особа» і «громадянин» є те, що вони стосуються тієї самої людини, але «особа» визначає її місце в суспільстві, а «громадянин» в державі.

7. Поняття «сфери життєдіяльності людини». Умовно людина проводить життя у двох основних сферах життєдіяльності: приватній та суспільній. Найбільшою є, безумовно, приватна сфера. В ній панує свобода вибору, приватна ініціатива, потреби та інтереси, які людина прагне задовольнити самостійно, без втручання інших людей і держави. Діючи в цій сфері, індивід сам вирішує з ким товаришувати, куди піти, яку музику слухати, яку професію обрати тощо. Власні інтереси, свобода, незалежність і вільний вибір – ось характерні риси приватної сфери життєдіяльності.

Державна сфера є частиною публічної (суспільної сфери). Вона - найменша. Тут панують закон, примус, обов’язок. Держава захищає загальносуспільні інтереси та потреби.

В суспільній сфері діють як окремі особи, так і їхні добровільні об’єднання, які прагнуть без втручання держави реалізувати як приватні, так і колективні інтереси. Тут панують плюралізм ідей та цінностей і толерантність. У суспільній сфері відбувається взаємозв’язок між окремими індивідами на основі розуміння ними важливості спільного блага, співпраці та взаємодії.
Година запитань і відповідей «Вивчаємо Конституцію України»

(підготувала Черв’яцова Л.М., класний керівник

Рівненської гуманітарної гімназії)

Мета: розширити правничий світогляд школярів; формувати ціннісне ставлення особистості до держави і суспільства; закріпити вміння учнів застосовувати набуті знання на рівні шкільного і дорослого життя; виховувати повагу до законів України, зокрема, Конституції України.

Очікувані результати:сформованість правничого світогляду особистості; підвищення рівня правової свідомості та культури.

Методичне забезпечення:картки з літерами а, б, в, г.

(Учні класу об’єднуються в дві або три команди. Три учні та вчитель основ правознавства складають суддівську колегію).

Сценарний хід години:

Класний керівник: (роздає учасникам картки з літерами; читає запитання; із запропонованих відповідей учні добирають правильну і піднімають картку з літерою, яка позначає правильну відповідь, суддіправильні відповіді заносять до протоколу).

1-ша група запитань:

1. Цицерон говорив: «Щоб стати абсолютно вільними, ми повинні стати рабами…». Рабами кого або чого ми повинні стати?

а)держави;

б)Президента;

в) Закону;

г) прокурора.

2.Згідно з20 статтею Конституції України столицею нашої держави є:

а)Париж;


б)Біла Церква;

в)Київ;


г) Москва.

3.Автором музики до гімну України «Ще не вмерла Україна» є:

а)М.Вербицький;

б) І.Крутий;

в) О.Злотник;

г) М.Лисенко.

4. Який документ підтверджує громадянство України?:

а)диплом про освіту;

б) чекова книжка або ощадкнижка;

в)паспорт;

г)татуювання на тілі.

5.Яка мова в Україні є державною?:

а)російська;

б)українська;

в)есперанто;

г)мова, якою користуються учні, коли ставлять свої автографи на огорожах, учнівських столах, в туалетах.

6. Якщо порушують права учня, до кого слід звертатися?;

а)до директора школи;

б)до Президента України;

в)до голови учнівської профспілки;

г)до тата з мамою чи «крутих друзів».

7.Із наведеного переліку державних утворень, що існували на території України, назвіть ті, що мали свою Конституцію?:

а)Київська Русь;

б)Запорозька Січ;

в) УНР 1917-1918 рр.

г)Українська держава або “Гетьманат”.

8.Яким нормативним актом керувалася Верховна Рада, приймаючи Конституцію України?:

а) Декларацією про державний суверенітет;

б)Актом проголошення незалежності України;

в)Декларацією прав людини і громадянина;

г) правильно все вищевикладене.

9.Хто в Україні є єдиним джерелом влади?:

а)народ;

б)Президент;

в)Верховна Рада;

г)Рада Міністрів.



2-га група запитань:

1. В якому місяці проводяться чергові вибори Президента України?:

а)у січні;

б)у березні;

в)у жовтні;

г)у будь-якому місяці.

2.В якому випадку Президент може бути усунений з поста?:

а)у разі вчинення ним державної зради;

б)у разі вчинення іншого злочину;

в)в обох випадках;

г)коли він остаточно набридне своєму народу.

3.Як називається церемонія вступу на пост глави держави?:

а)інавгурація;

б) конформація;

в)промульгація;

г)імпічмент.

4.Чи має право громадянин звертатися по захист своїх прав до міжнародних судових органів?:

а)має право звертатися у будь-яких випадках;

б)має право лише після використання всіх національних засобів правового захисту;

в) Конституцією не визначено;

г)не має такого права взагалі.

5.Як називається відмова від участі у виборах і політичній діяльності взагалі:

а) абсентизм;

б)демократизм;

в) бойкот;

г) популізм.

6.Якому поняттю підходить дане визначення: право глави держави не рахуватися з законом, прийнятим парламентом, який не вступив в силу:

а)вето;


б)табу;

в)регламент;

г)анархізм.

7.Кінцева стадія законодавчого процесу - підписання закону, прийнятого парламентом країни, називається:

а)імпічмент;

б) інавгурація

в) промульгація;

г)квестура.

8.Як називається механізм скріплення підписом глави уряду правових актів, які підписує глава держави?:

а)квестура;

б) ад’юнктура;

в)контрагністратура;

г)промульгація.

9. Президентом України може бути обраний тільки:

а)українець;

б)особа будь-якої національності, аби вона була громадянином України;

в)особа без громадянства;

г)щоб людина проживала в Україні.

10.Яким повинен бути мінімальний вік кандидата в президенти України?:

а)15;


б)25;

в) 35;


г)45 років.

11.Назвіть птаха, якого на думку Президента, повинні боятися злочинці в Україні:

а)сокіл;

б)орел;


в)ворон;

г) «Беркут».

12.З якого моменту новообраний Президент України вступає на пост?:

а)з моменту опублікування офіційного оголошення результатів;

б)з моменту обрання;

в)з моменту прийняття присяги;

г)коли з поста піде попередній Президент.

3-тя група запитань:

1.Якого кольору Державний прапор України?:

а)синього і жовтого;

б)синього і червоного;

в) «в горошок»;

г) «в клітинку».

2.Що дають юнакові, коли вважають його непридатним до служби в Збройних Силах України?:

а)білий квиток;

б)чорний пояс;

в)червоний диплом;

г)зелене світло.

3.Батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до:

а)отримання середньої освіти;

б)досягнення повноліття;

в)поки самим дітям не надокучить батьківська шия.

4.Скільки областей в Україні?:

а)4;

б)14;


в)24;

г) 34.


5.Що має бути головним елементом Великого Державного герба України?:

а)Знак Княжої влади Володимира Великого;

б)герб Києва;

в)Знак княжої влади Ярослава Мудрого;

г)герб м. Білої Церкви.

6.У разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання його обов’язків тимчасово покладають на:

а)віце-президента;

б)Прем’єр-міністра;

в)Голову Верховної Ради;

г)голову Верховного Суду.

7.Ким приймається рішення про усунення з поста Президента в порядку імпічменту?:

а)Верховною Радою;

б)Верховним Судом;

в)Конституційним Судом;

г)Кабінетом Міністрів.

(Оголошується перерва. Учні розігрують зарання підготовлену сценку «Діалог по телефону).

- Привіт, Джон!

- Привіт, Діма. Яку я сьогодні цікаву книжку прочитав. Уявляєш, ковбої, мандри, бої, кохання. А що ти читаєш?

- Я? Нічого нового, бо закрита сільська бібліотека. І я не можу прочитати нічого нового.

- Та ти що, це ж порушення прав дитини.

Класний керівник:Прослухавши розмову друзів, скажіть, чи справді порушені права дитини? Якщо так, то які?

4-та група запитань:

1.На вірність кому приносить присягу новообраний Президент України7:

а)Україні;

б) Верховній Раді;

в)Конституційному Суду;

г)українському народу.

2.Приведення Президента до присяги здійснює:

а)Голова Верховної Ради;

б)Голова Конституційного Суду;

в)Голова Верховного Суду;

г)Прем’єр – міністр України.

3.В якому випадку Президент може бути усунений з поста в порядку імпічменту?:

а)у разі вчинення ним державної зради;

б)у разі вчинення іншого злочину;

в)в обох цих випадках;

г)ніколи.

4.У якому випадку достроково припиняють повноваження Президента?:

а)відставка;

б)імпічмент;

в)смерть;

г)будь-яка причина із вищеназваних.

5.Якою державою проголошується Україна в Конституції?:

а)суверенною і незалежною;

б)демократичною і соціальною;

в)правовою;

г)правильно все вищевикладене.

6.За Конституцією Україна є державою:

а)унітарною;

б)федеративною;

в)конфедеративною;

г)правильно все вищевикладене.

7.У чиїх інтересах зобов’язуються виконувати свої обов’язки народні депутати?:

а)Президента;

б)Верховної Ради;

в)усіх співвітчизників;

г)в інтересах власної кишені.

8.Хто зачитує текст присяги від імені народних депутатів ВР України?:

а)найстарший за віком народний депутат України;

б)Президент;

в)Голова Верховної Ради;

г)у кого краща дикція.

9.Голосування на засіданнях Верховної Ради проводиться:

а)особисто;

б)фракційно;

в)колективно;

г)хто як захоче.

10.Звернення Президента України зберігається:

а)тільки на термін виконання президентських повноважень;

б)довічно;

в)довічно, якщо тільки Президент не був усунений з поста в порядку імпічменту;

г)залежить від рішення Верховної Ради.

(Визначається група-переможець. Класний керівник підводить підсумки години запитань та відповідей).
Технології формування ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів 11 класу

Година історичної памяті «Пам’ятаємо про жертв Голодомору»

(підготувала Оксана Кондратюк,класний керівник

Рівненської ЗОШ І-ІІІст. №4)

Мета: виховувати національно-свідомих громадян держави; формувати історичну пам’ять, повагу та співчуття до долі співвітчизників, що стали жертвами Голодомору 1932-1933 рр.

Очікувані результати:знання історії України;сформованість почуття милосердя, здатності співпереживати за долю рідного народу; національної гідності та гордості за свій народ.

Методичне забезпечення:короткі повідомлення учнів про події голодомору 1932-33 рр.; "Молитва за убієнних голодом" Катерини Мотрич; підібрана учнями до теми години історичної пам’яті поезія).

Сценарний хід години історичної пам’яті:

(На фоні звучання 1-ої частини "Реківєм" Моцарта учні читають "Молитву за убієнних голодом" Катерини Мотрич).

1-й учень: Хто се? Чий голос щоночі просить: "Хлібця! Хлібчика дай! Мамо, матусю, ненечко! Крихітку хлібця". Хто водить за мною запалими очима-криницями, очима, у які перелилися всі страждання, муки й скорботи роду людського і розпинає душу мою на хресті всевишньої печалі? Хто щоночі будить, стогне, квилить, плаче і веде у холодну ріку, де розлилися не води, а сльози мого народу? У ній ні дна, ні берегів. І знову вони йдуть щодня, щоднини, щоночі, мільйони тіней, мільйони очей, крокують небесним Чумацьким шляхом і повертають до мого серця? Ідуть українські Варвари-великомучениці, пригортають до грудей немовлят босоногі Богородиці в домотканих сорочках, пливуть Марії-Оранти, святі Покрови роду нашого. Василі, Івани, Петри, янголи крізь мене летять. Лишають білий крик, білий зойк білих крил, що сходить у мені чорною-пречорною мукою.
Йдуть з осінніх боліт, із снігових заметів, із весняних дібров, і в білих розвеснених садах, на всіяних кульбабою лугах падають. Чи ж то я, чи то моя пам'ять, а чи душа летить у ту весну і квилить-голосить у Всесвіт? Кричу до мовчазного з разками пташиних ключів неба, до білих садів, схожих на велетенські мари, здіймаю руки до місяця, схожого на вогник воскової поминальної свічки, закликаю землю, на якій, дотлівають свічки людського життя. Мільйони погаслих свічок?

2-й учень: Небо! Поможи! Дай манни небесної нагодувати помираючих! Саде! Сотвори диво! Плоду дай помираючим! Місяцю! Сили дай помираючим! Земле! Жита дай, гречки дай, проса дай не в липні, а у весняну пору дай!

Господи! Вседержителю наш! Чи ж ти осліп від горя і людських гріхів. Поглянь - червона орда знову жнивує на моїй землі. Глянь на ті покоси! Таких жнив, такого жнива світ не знав від сотворенія, таких покосів іще не бачили ні Земля, ні Небо, Господи! Невже і там, у Твоєму раю, є Україна, яку заселяєш віднині святими душами?!

Сину Божий Ісусе Христе! Спасителю наш! Порятуй від голодної смерті народ мій! Ти ж умів двома рибинами і п'ятьма хлібинами нагодувати п'ять тисяч. Сотвори диво - нагодуй! Порятуй!

Богородиця! Матір наша небесна! Куди ж ви всі відійшли? Чого ж залишили мою землю і народ мій на поталу червоним дияволам?І стояла Вона осліпла від горя, обдерта, сива, напівблаженна, мукою підпирала небо, моторошно роззиралася Мати-Україна, на велетенському хресті розіп'ята й вишіптувала:

«Діточки мої! Заждіть! Ось квасок, петрушечка зійдуть. Вже ген зозуля маслечко колотить, вже ген жита зеленіють, сади біліють. Івани, Марії, Тараси! Стривайте! Зачекайте! Куди ж ви? Як же я без вас?»

І щовесни, у Великодню ніч, як забуяє зело, спалахнуть цвітом сади, як зійде місяць,і вистоїться у ставках та криницях вода, як вмовкне лихо, приходять з небес три жони святі:Київська Русь, козачка-Січ і соборна чорнобильська Україна. Розстеляють домоткані обруси уздовж Дніпра поміж трав та зілля, ставлять полив'яні миски з коливом, варениками, кулішем, галушками, узваром, медами. Засвічують поминальні свічки.



З-й учень:«Ходи до мене, роде мій, вечеряти! Марії, Ганни, Мокрини, Уласи, Пилипи, Андрії, Василечки, Грицики, Катрусі!Покірно прошу до святої вечері». І пливуть Чумацьким шляхом білі тіні з білої небесної України й сідають до поминальної вечері.

«Як там тобі, родино наша, на тій небесній Україні? Чи ж ростуть і там тополі, мальви, калина? Чи ж білі у вас хати? Як сіється, жнивується, чумакується, бондарюється як? Чи ж є вечорниці, реготи по хуторах та левадах? Чи ж є заручини і хрестини, чи ж радість є? Мабуть, це все до вас пішло, бо на земній Україні ні сміху, ні радощів, ні пісень. Лише квітує погибель, лише регоче лихо, лише жнивує горе на Чорнобильській межі». Прости народ, Боже! Прости цю прокляту землю, цей милий рай, в якому оселився диявол. Усіх нас грішних прости, що мовчали, за упокій твій молебнів не справляли, поминальних свічок не світили, обідів за тебе не робили.

І ми покарані за безпам'ятство. І до нас озвалося лихо. Нагодовано і нас смертоносним плодом, горить і над нами лиховісна непогасна свічка. Прости ж нас роде наш замордований, лише сирою землею зігрітий. Царствіє небесне вам, Душі убієнні!

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка