Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Національне виховання учнів: регіональний аспект



Сторінка11/18
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.39 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18

План

організаційно-практичних заходів Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №18 з реалізації обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2009 н.р.




Назва заходу

Дата проведення

Відповідальні

1.

Провести засідання педагогічної ради з проблеми: «Шляхи і засоби реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки у навчально-виховному процесі школи».

29.11.08 р.

ЗДВР

2.

Підготувати практичний посібник «Технології формування ціннісного ставлення школярів до держави і суспільства» (з досвіду роботи класних керівників).

До

01.11.08 р.



ЗДВР,

творча група класних керівників



3.

Провести загальношкільні, класні батьківські збори, засідання піклувальної ради школи з метою ознайомлення батьківської громадськості з обласною програмою національного виховання учнівської молоді Рівненщини.

До

20.09.08 р.



Адміністрація школи,

класні керівники



4.

Розробити та затвердити графік проведення класними керівниками і вчителями-предметниками відкритих виховних заходів за змістом виховання програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини.

До

01.10.08 р.



ЗДВР

5.

Створити творчу групу педагогів з розробки моделі виховного простору школи, який найефективніше формує ціннісні ставлення особистості.

До

01.11.08 р.



Адміністрація школи, творча група педагогів

6.

Провести діагностику рівня вихованості школярів (за ціннісними ставленнями). Результати діагностики обговорити на м/о класних керівників.

Жовтень, 2008 р.,

травень, 2009 р.




ЗДВР,

класні керівники



7.

Розробити модель випускника школи, ґрунтовану на ціннісних ставленнях особистості.

До

10.12.08 р.



ЗДВР,

творча група

педагогів-виховників


8.

Сформувати банк даних «Нормативно- правове і методичне забезпечення реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини».

До

10.10.08 р.



ЗДВР

9.

Сформувати банк даних виховних технологій за розділами змісту виховання програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини «На допомогу класним керівникам у реалізації Програми».

До

01.09.0 р.



ЗДВР

10.

Здійснювати систематичний контроль за станом реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини у навчально-виховному процесі школи.

Упродовж року

Адміністрація школи

11.

У шкільній бібліотеці створити картотеки літератури та виховних технологій за розділами змісту виховання програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини.

До

01.12.2008



Бібліотекар

12.

Здійснювати систематичне інформування педагогічного колективу про нові надходження до бібліотеки, які можна використати в практичній діяльності з реалізації Програми.

Упродовж року

Бібліотекар

13.

Підготувати наказ «Про діяльність педагогічного колективу школи з реалізації обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини у 2008 – 2009 н.р.».

До

15.05.09 р.



ЗДВР


Матеріали педагогічної ради «Діяльність педагогічного колективу Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №18 з реалізації обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини

на 2008-2020 роки»
Доповідь

Зміцнення української державності, її поступальний розвиток, інтеграція України у світову та європейську спільноту потребують суттєвого оновлення системи національного виховання учнівської молоді, його змісту як на державному, так і регіональному рівнях.

Тому, у 2007 р. наказом Міністерства освіти і науки України №1133 від 17.12.07 р. було затверджено Програму «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», а у 2008 році розпорядженням голови Рівненської обласної держадміністрації від 09.02.2008 року було схвалено обласну програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 - 2020 роки. Відповідні накази про впровадження та реалізацію даної програми, про затвердження заходів до її реалізації видані управлінням освіти Рівненського міськвиконкому (№ 526 від 30.09.2008), адміністрацією Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №18 (№150 від 01.10.08 р.)

Метою Програми є створення відповідного виховного простору в області, в місті, у конкретному загальноосвітньому навчальному закладі, який би забезпечував інтенсифікацію, ефективність і результативність виховної діяльності, функціонування шкільних та класних виховних систем, підвищення суспільного статусу виховання в освітніх закладах, модернізацію змісту виховання, його форм та методів, виховних технологій на основі впровадження новітніх досягнень вітчизняної психолого-педагогічної науки і практики, гармонізацію сімейного і суспільного виховання.

Програма визначає низку завдань, серед яких:


  • підвищення статусу виховання в системі освіти;

  • забезпечення розвитку виховних функцій навчальних закладів;

  • ефективне використання національних традицій, історії та культури, традицій і звичаїв етносу рідного краю, новітніх досягнень психолого-педагогічної науки і практики;

  • орієнтація шкільних і класних виховних систем на пріоритет фізичного, психічного і морально-духовного розвитку особистості; розвиток виховних систем, створення авторських виховних систем;

  • посилення ролі родини у вихованні дітей; орієнтація батьків на зміну традиційної функціональної стратегії у вихованні, обумовленої новими соціальними умовами; ефективна співпраця родини зі школою;

  • відродження на нових теоретико-практичних засадах системи позакласного і позашкільного виховання дітей та учнівської молоді;

  • сприяння розвитку дитячих і молодіжних громадських організацій та об’єднань, як простору самореалізації особистості, становлення її соціальної активності;

  • сприяння подальшій демократизації управління процесом виховання; зростання ролі учнівського врядування в демократизації життєдіяльності учнівських колективів, їх соціальній адаптації;

  • координація державних, регіональних і шкільних програм національного виховання учнівської молоді;

  • зростання рівня професіоналізму і компетентності педагогічних працівників в організації життєдіяльності учнівських колективів.

Програма визначає наступний зміст виховання:

- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;

- ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю;

- ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей;

- ціннісне ставлення особистості до себе;

- ціннісне ставлення особистості до природи;

- ціннісне ставлення особистості до праці;

- ціннісне ставлення особистості до мистецтва.

Кожен розділ програми має чітко сформульовані виховні орієнтири ціннісних ставлень (мету, цілі, завдання), орієнтовні моделі випускників початкової, середньої і старшої школи та орієнтовну тематику виховних заходів для всіх вікових категорій школярів.

Зміст виховання учнівської молоді нашої школи, внесений у річний план виховної роботи школи, базується на змісті виховання Всеукраїнської та обласної програм виховання.

Адміністрацією школи розроблено план організаційно-практичних заходів щодо реалізації обласної програми національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки, проведено три інструктивно-методичні наради, на яких порушувались питання впровадження програм. У методичному кабінеті оформлена виставка літератури «Реалізуємо програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини», яка може слугувати опомогти у роботі класоводам та класним керівникам. Така ж виставка є та щоразу поповнюється матеріалами у шкільній бібліотеці.

Варто зазначити вчителів, які взяли активну участь у підготовці виховних заходів за Програмою (методичне її забезпечення), а зокрема її розділу «Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави» для 8 класу. На високому методичному рівні підготували конспекти виховних заходів такі вчителі:

Дячук О.А., Драненко Т.Є. рольова гра «Якби я був Президентом України»,

Зламан С.В.година спілкування «Не розгубіть скарбів душі своєї»,

Доліч Н.Д. пошукова експедиція «Твоя країна - Україна»,

Новак Н.П. година спілкування «Вчимося жити в мирі та злагоді»,

Бартицька Т.Є.година спілкування «Істина, свобода, відповідалність»

СавенкоН.О. година історичної пам’яті«Он де, люди, наша слава ,слава України»

Полюхович Г.М. «Рідне місто моє»

Литвин Н.С. «Тематика екскурсій за експозиціями Краєзнавчого музею м.Рівного»

Прищепа О.В. «Все про рідний край»

Мельничук І.М. година духовності «Моя найкраща в світі сторона – чарівна, неповторна Україна».

Кращі роботи вказаних вчителів будуть поміщені у методичному збірнику виховних заходів до реалізації Обласної національної програми. Однак прикро, що не всі вчителі долучились до цієї творчої справи. Але сподіваюсь, що до кінця навчального року кожен вчитель класовод чи класний керівник подасть у методичний кабінет свій найкращий конспект, цікаву знахідку щодо реалізації програмних розділів. Рішенням методичних об’єднань класні керівники упродовж навчального року проводитимуть відкриті виховні заходи за Програмою. Є затверджений графік, однак не вказані точно дати проведення , можливо, тому не всі вчителі долучаються до відвідування цих виховних годин.

Дирекція школи упродовж листопада – грудня відвідувала навчальні занятття у вчителів з метою вивчення виховного потенціалу уроку. Адже всі ми переконані, що найбільший виховний вплив на учнів ми маємо у процесі навчання. На основі навчального матеріалу, цікавих форм, методів, прийомів мудрий вчитель плекає високоморальну національно свідому особистість. Відвідані уроки засвідчують, що на уроках фізики , математики вчителі Ковалевич С.В., Новак Н.П., Дячук О.А. формують науковий світогляд учнів, прищеплюють їм любов до науки, виховують ініціативність, дисциплінованість, бачення перспективи. А вчителі Сидорук Н.М., Мельничук І.М., Влощинська Н.В.на основі уроків мови та літератури формують національно- етнічну ментальність учнів, розвивають прагнення до збереження та примноження духовного багатства українського народу, плекають духовність кожної дитини. Вчителі Гуцман А.Л., Закревська І.І., Тарасюк А.С. на уроках фізичної культури виховують ціннісне ставлення особистості до себе, а зокрема до свого здоров’я. Ціннісне ставлення особистості до природи, формування екологічного світогляду, розуміння необхідності гармонійного співіснування людини і природи – такої виховної мети досягають на уроках біології та географії вчителі Зламан С.В., Бартицька Т.Є.Усі вчителі виховують культуру праці,організованість, інтерес до предметів, формують засади толерантності, інформаційної та культурної компетенції. А це усе складові моделі випускника школи, реалізувати яку ми маємо на меті. Отже , дані факти дають право стверджувати, що урок залишається головним реалізатором виховної мети. Тому вчителі –предметники повинні чітко усвідомити необхідність надання особливого пріорітетного значення виховній меті уроку. А крім того творчо підходити до викладання свого предмету, створювати (керуючись національною програмою виховання ) власні навчально- виховні програми.

Методичні об’єднання класоводів та класних керівників на своїх перших засіданнях опрацювали програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки та виробили алгоритми впровадження її у житті школи. Однаак співбесіди, проведені дирекцією школи з учителями, класними керівниками, класоводами , засвідчують, що не всі педагоги школи достатньо орієнтуються у теоретичних засадах проблеми «формування ціннісних ставлень особистості». Тому на засіданнях методичних об’єднань потрібно систематично обговорювати теоретичні аспекти Програми .

Виконуючи рекомендації методоб’єднань, дирекції школи класоводи та класні керівники розпочали впровадження Програми, спланувавши виховну роботу з класом. Найбільше відображені виховні заходи за Програмою у класних керівників Семенової Н.М., Швороб А.П., Шушляк Р.М., Зламан С.В., Доліч Н.Д., Новак Н.П., Сай О.Р., Сидорук Н.М., Бартицької Т.П., Мельничук І.М.,Громадченко Л.Т., Драненко Т.Є. Однак є плани, у яких виховні заходи за Програмою сплановані недостатньо, або й зовсім відсутні. Це стосується таких класоводів та класних керівників: Савчук С.Д., Литвин Н.С., Клепцьо Л.І., Савенко Н.О., Янчар А.В. Дане питання потребує виправлення у плануванні виховної роботи на ІІ семестр.

Велику роль у формуванні ціннісних ставлень особистості має гурткова робота школи. 15 гуртків охоплює

Упродовж жовтня місяця 2008 року класними керівниками та психологами школи проведено діагностику вивчення рівня вихованості школярів за ціннісними ставленнями. Встановлено, що рівень сформованих ціннісних ставлень учнів школи є середнім. Однак немає чіткого узагальнення діагностики за 7-ма сформованими цінностями та ставленнями учнів. Вважаю за необхідне психологічній службі школи висвітлити та узагальнити дане питання , сприяти урізноманітненню методик проведення зрізів щодо вивчення ціннісних орієнтацій для різних вікових категорій школярів.

З метою обговорення Програми та її реалізації у шкільному житті у листопаді було проведено засідання шкільної учнівської ради, у вересні дане питання порушувалось на загальношкільних та класних батьківських зборах. Адже педагогічний колектив може результативно працювати (впроваджувати Програму ) тільки за підтримки учнівської та батьківської громадськості.

Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення. Цей процес передбачає поєднання інтересів особистості – вільного саморозвитку і збереження її індивідуальності;

суспільства – саморозвиток особистості має здійснюватись на моральній основі;

держави, нації – підростаюче покоління має зростати національно свідомими громадянами, патріотами, здатними забезпечити гідне місце країни в цивілізованому світі.

Формулою успіху педагогів- виховників у вихованнімає стати наступна істина: без історії – немає культури, без культури – немає духовності, без духовності – немає виховання, без виховання – немає Людини, без Людини – немає Народу.



План

підготовки до засідання педагогічної ради

«Шляхи реалізації Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки», яка відбудеться 15.12.2008 року


з/п

Назва заходу

Дата проведення

Відповідальні

1

Ознайомлення з Програмою національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки

До 15.12.

2008


Вчителі школи

2

Відвідування виховних годин у класних колективах з метою аналізу впровадження Програми .

05-15.12.

2008


Дирекція школи

3

Аналіз планів виховної роботи класних керівників з питання реалізації Програми у роботі з учнівським колективом

10-12.12.

2008


Шуманська Н.В.

4

Узагальнення результатів діагностики ціннісних ставлень школярів 5-11 класів

До 10.12.

2008


Зарицька А.

5

Створення моделі випускника школи, грунтованої на ціннісних ставленнях до держави і суспільства, себе , людей, природи, праці, мистецтва, культурних і духовних надбань етносу Волинського Полісся

До 13.12.

2008


Методоб’єднан-ня класоводів, класних керівників

6

Творчий самоаналіз навчальної програми з предмету з метою реалізації Програми через навчальне заняття

До 12.12.

2008


Вчителі- предметники

7

Інформування педагогічного колективу про нові надходження до бібліотеки,

які можна використати для реалізації Програми. Створення виставки у шкільній бібліотеці «Впроваджуємо Програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини»



05-12.12.

2008


Ретунська Л.С.

8

Засідання шкільної учнівської ради з метою обговорення шляхів впровадження Програми у шкільному житті

8.12.

2008


Бейлах В.В.

9

Проведення діагностики готовності класоводів та класних керівників до роботи за Програмою

До 10.12.

2008


Шуманська Н.В.


Готуємось до засідання педагогічної ради

15.12.2008 року

«Шляхи реалізації Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки»

Педрада «Діяльність педагогічного колективу із реалізації Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки»
Проект рішення

1.Дирекції школи здійснювати систематичний контроль за станом реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки класоводами, класними керівниками, вчителями –предметниками. Узагальнити дане питання у підсумковому наказі у травні 2009 року.

Шуманська Н.В.

Упродовж року

2.Класним керівникам та класоводам :

2.1.Спланувати виховну роботу з учнями на ІІ семестр згідно Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки.

До 10.01.2009

2.2. Спільно з психологами школи урізноманітнювати форми проведення діагностик ціннісних ставлень школярів, за результатами моніторингу коригувати план виховної роботи з учнівським колективом.

Упродовж року

2.3 Розробити модель власного досвіду роботи з реалізації Програми виховання , популяризувати його на засіданнях шкільних методичних об’єднанькласоводів, класних керівників.

Упродовж року

3. Педагогу –організатору школи:

3.1. Підпорядковувати діяльність шкільної учнівської ради змісту виховання, передбаченого програмою національного виховання учнівськоїмолоді Рівненщини на 2008-2020 роки.

Упродовж року

Бейлах В.В.

3.2. Надавати системну та систематичну організаційну та методичну допомогу класоводам, класним керівникам у реалізації Програми національного виховання учнівськоїмолоді Рівненщини на 2008-2020 роки.

4. Провести конкурс «Кращий виховний захід та урок за Програмою національного виховання». До травня 2009

Шуманська Н.В.

5. Видати методичну збірку «Плекаємо ціннісні ставлення особистості»

Травень, 2009

МО класоводів,

класних керівників

6. Психологам школи

6.1Узагальнити матеріали діагностики ціннісних ставлень школярів за 7-ма ставленнями .

До 10.10.2009

Зарицька А.С.

Хом’як О.В.

6.2 Проводити діагностування учнів за різними методиками на визначення рівня сформованості ціннісних ставлень до себе, до сім’ї, до природи, до суспільства і держави, до мистецтва, до праці, до національних та духовних надбань народу. Упродовж року

Хом’як О.В.

Зарицька А.С.

7. Вчителям-предметникам, керівникам гуртків реалізовувати основні завдання програми через виховний потенціал уроків, занять.

Упродовж року

Вчителі- предметними,

керівники гуртків

8. За завданнями національної програми виховання розробити програму «Національні берегині України» для реалізації її на уроках української мови та літератури.

До квітня 2009 року

Руднік Л.П.
РозділVІІ. Матеріали Перших педагогічних читань

«Формування ціннісних ставлень особистості: теоретичний аспект»
Гавриш Н.П., завідувачка кабінету

виховної роботи РОІППО



Формування ціннісних ставлень особистості

Зміцнення української державності, її поступальний розвиток, інтеграція України у світову та європейську спільноту потребують суттєвого оновлення системи національного виховання учнівської молоді, його змісту як на державному, так і регіональному рівнях.

Соціалізація учнівської молоді відбувається в умовах різкого звуження кола загальновизнаних духовно-моральних цінностей, внаслідок чого в ціннісно-смисловій сфері дітей та юнацтва переважають прагматичні чи асоціальні цінності. Це обумовлює необхідність підпорядкувати зміст виховання дітей та молоді в сучасній школі формуванню у них ціннісних ставлень та орієнтирів. Від того, на які цінності орієнтуватиметься особистість залежить її гармонійний розвиток, ставлення до світу, громадянське становлення, самовизначення у громадській і професійних сферах.

Світогляд гармонійно розвинутої, національно свідомої особистості характеризується низкою громадянських і духовно-моральних ціннісних орієнтацій, а саме: істина, справедливість, свобода, краса, любов, добро, повага, пізнання, творчість тощо. На наш погляд, якраз названі цінності є визначальними (базовими) для громадянського, духовно-морального і особистісного становлення зростаючого покоління в сучасних соціальних умовах.

Проблема виховання дітей та молоді як процесу формування у них ціннісних ставлень до оточуючого світу і його пізнання обґрунтована в Національній доктрині розвитку освіти, Указах Президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та здорового способу життя громадян», «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді та ін. Механізми, чинники, засоби і шляхи формування ціннісних орієнтацій і ціннісних ставлень особистості розкриті в дослідженнях низки вітчизняних і зарубіжних філософів, психологів, соціологів та педагогів, а саме: О.Вишневського, Л.Архангельського, М.Кагана, В.Сіверга, І.Беха, Л.Божовича, М.Боришевського, Г.Бала, О.Докуніної,

Т. Дем’янюк, І.Єрмакова, С.Кириленко, О.Кононко, В.Мачуського, Н.Митропольської, В.Оржеховської, К.Чорної та інших.

Змісту виховання зростаючої молоді ґрунтується на системі загальнокультурних і національних цінностей і відповідній сукупності соціально значущих якостей особистості, які характеризують її ставлення до суспільства і держави, людей, сім’ї, родини, самої себе, праці, природи і мистецтва. Важливим у змісті виховання є формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю.

Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення. Цей процес передбачає поєднання інтересів особистості – вільного саморозвитку і збереження її індивідуальності; суспільства – саморозвиток особистості має здійснюватись на моральній основі; держави, нації – підростаюче покоління має зростати національно свідомими громадянами, патріотами, здатними забезпечити гідне місце країні в цивілізованому світі.



Цінніснеставлення особистості до суспільства і державивиявляєтьсяу таких якостях, як патріотизм, національна свідомість і самосвідомість, правосвідомість,політична культура та культура міжетнічних стосунків.

Патріотизм є проявом особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою, турбота про піднесення її престижу і функціонування в усіх сферах суспільного і особистого життя і побуту.

Національна свідомість і самосвідомістьвключає особисту ідентифікацію із своєю нацією, віру в її духовні сили та майбутнє; волю до праці на користь народу;вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією, здатністю бути носієм національної культури та історії рідного народу. Важливими якостями національно свідомої особистості є громадянська відповідальність і мужність, суспільна ініціативність та активність, зріла самодіяльність, добродійність, готовність працювати задля розквіту держави і творити її майбутнє.

Розвиненаправосвідомість виявляється в усвідомленні особистістю своїхправ, свобод, обов’язків, свідомому ставленні до законів та державноївлади. Важливими якостями особистості є її законослухняність, готовність жити в гармонії із законом, уникати протиправних вчинків та дій, справедливість, почуття законності обраної мети, правомірність шляхів і засобів її реалізації, активна життєва позиція у правовій сфері.



Політична культуравключає формування політичної компетентності, толерантного, лояльного й, водночас, вимогливого ставлення громадян до держави,її установ, органів влади; знання політичного життя суспільства, здатність і готовність брати активну участь в політичному житті України. Важливими якостями особистості є її готовність до реалізації політичних установок держави, повага і терпимість до політичних поглядів та інтересів інших людей.

Культура міжетнічних відносин передбачає наявність у дітей та учнівської молоді полікультурної компетентності, поваги до прав людини; інтересу до представників інших народів і доброзичливе до них ставлення; толерантне ставлення до їх цінностей, традицій, мови, вірувань; вміння йти на компроміси з різнимиетнічним та релігійними групами заради соціального миру; оволодіння досягненнями світової і національної культури; формування мотивації приносити користь рідній державі, народові, нації, вболівати за долю українського народу та інших народів, творити добро іншим.

Реалізаціямети і завдань виховання ціннісного ставлення до суспільствай держави передбачає орієнтацію на особистість як прогресивну системуціннісних стосунків.

У підлітковому віці важливо формувати духовно осмислений, рефлексивний патріотизм,який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставленнядо Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лишеідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальноїдержави; працювати на її благо, захищати її; поважати Конституцію України і виконувати норми Законів; бережно ставитися до етно-етичноїкультури народу України; володіти рідною та державною мовою;визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію,справедливість.



Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю передбачає розвиток історичної свідомості та пам’яті засобами вивчення історії рідного краю; розуміння історичних і культурних процесів, які відбувалися і відбуваються у краї; особистісне усвідомлення досвіду історії рідного краю; єдність поколінь на основі віри у національну ідею; знання звичаєвості (вдача, мораль, духовні святині) населення рідного краю; прищеплення рис традиційної української і крайової гостинності, відкритості, щирості, доброзичливості; прагнення берегти та примножувати культурну і духовну спадщину рідного краю. Важливим якостями особистості є інтелігентність, совість, душевність, благодушність, свобода, віра, надія, любов, відповідність її прагнень і потреб існуючим умовам, розуміння сенсу життя, здатність до подолання життєвих труднощів, духовне самоствердження, відповідність власних позицій ідеалам духовності, здатність приносити користь людям.

Ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей включає, перш за все, формування сімейно-родинної ментальності особистості, причетне ставлення до родоводу, спрямованість на його підтримку, здатність виявляти турботу про батьків, молодших членів родини, милосердя до слабких і людей похилого віку; виявляється в усвідомленні, розумінні, відчутті та необхідності забезпечення духовної єдності поколінь, духовно-моральних цінностей родоводу, мотивації на збереження родинних традицій, сімейних реліквій; моральній активності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, толерантності, совісті, миролюбності, готовності допомогти іншим, обов’язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення, протистояти проявам несправедливості, жорстокості. Показником моральної вихованості особистості виступає єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

Характер ставлення особистості до соціального довкілля змінюється з віком.

У підлітковому віці зростає цінність дружби з однолітками, відбувається емансипація від безпосереднього впливу дорослих, розширюється сфера соціального спілкування, засвоюються соціальні цінності, формуються соціальні мотиви поведінки, виникає критичне ставлення як регулятор поведінки.

В юнацькому віці збільшується кількість виконуваних старшокласником соціальних ролей, зростають вимоги до відповідальності за дії та вчинки, формуються мотиви самовизначення, вдосконалюється вміння керуватися свідомо поставленою метою, зростає роль самостійних форм діяльності; формуються ціннісні орієнтації на суспільну активність.



Ціннісне ставлення особистості до себевиступає важливою умовою сформованості у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції і передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил.

Ціннісне ставлення до свого фізичного «Я» характеризує вміння особистості позитивно оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, швидке відновлення сил після фізичного навантаження, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан власного здоров’я, турботу про безпеку власної життєдіяльності, здоровий спосіб життя, активний відпочинок, вольові риси особистості.

Процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя передбачає врахування вікових особливостей вихованців.

Основними завданнями виховання учнів середнього шкільного віку є формування свідомого ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя, позитивних звичок, розвиток зібраності, фізичної готовності до навчання.

Основним завданням фізичного виховання учнів старшого шкільноговіку є формування умінь і навичок зміцнення власного здоров’я, ведення здорового способу життя; розвиток власних фізичних якостей; попередження шкідливих звичок.



Ціннісне ставлення до свого психічного «Я» передбачає виховання у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу — думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість приймати себе такою, якою вона є, орієнтуватися у своїх позитивних і негативних якостях, сприяти формуванню у неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності.

У старшому шкільному віці актуалізується виховання самоповаги, звички адекватно оцінювати власні стани, настрої, мрії, плани, стратегії, вміння регулювати їх. Виховуючи зростаючу особистість, педагог-виховник має брати до уваги, що її ціннісне ставлення до свого соціального «Я» виявляється: у здатності орієнтуватися у нових умовах життя, пристосовуватися і конструктивно на них впливати; у визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками, вмінні попереджуватиконфлікти, виходити із них з найменшими втратами; справедливому і людяному поводженні стосовно партнерів у спілкуванні.

Характер ціннісного ставлення особистості до свого соціального «Я» суттєво змінюється з віком.

У підлітковому віці інтенсивно розвивається прагнення до самоствердження, з’являється хворобливе переживання неуспіху, зростає роль самооцінки в регуляції поведінки. В юнацькому віці актуалізується потреба у самовизначенні (у тому числі й професійному), оцінці своїх здібностей і можливостей; виникає свідоме ставлення до визначення смислу життя та свого місця у ньому. У процесі виховання педагог має брати до уваги вікові особливості соціального розвитку особистості.



Ціннісне ставлення особистості до природивиявляється у таких ознаках: усвідомлення цінності природи в житті людини, самоцінності природи; почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатність особистості гармонійно співіснувати з природою, поводитися компетентно, екологічно безпечно; активна участь у практичних природоохоронних заходах; здійснення природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильне екологічне просвітництво. Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов’язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку.

У виховному процесі слід врахувати, що ставлення вихованців до природи має специфічні вікові особливості.

Ставлення до природи учнів основної школи характеризується суперечливістю. У середньому підлітковому віці природа розглядається як об’єкт охорони, а не користі; ступінь психологічної близькості з об’єктами природи вищий, ніж з усіма «значущими іншими». У старшому підлітковому з’являється установка користі, однак прагматичні установки нерідко поєднується з природоохоронними мотивами. Старшокласникам властиве сприйняття природи як об’єкта; ставлення до неї обумовлене більше естетичними мотивами, аніж настановами користі. У цьому віці остаточно складається структура ставлення до природи, властива дорослим. Під впливом виховання у старшокласників природа займає вищі позиції в ієрархії цінностей, ніж у дорослих.

Важливою складовою змісту виховання є розвиток ціннісного ставлення особистості до праці,яке передбачає усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства, шляхів їх розв’язання, готовність до творчої діяльності, конкурентноспроможності й самореалізації в умовах ринкових відносин, сформованість працелюбності й мобільності як базових якостей особистості.

Важливим є формування у дитини вміння оволодівати основами наукової організації праці, визначати мету, розробляти реальний план її досягнення, організовувати своє робоче місце, раціонально розподіляти сили і засоби з метою досягнення бажаного результату з мінімальними затратами, аналізувати процес і результат власних трудових зусиль, вносити необхідні корективи.

Ціннісне ставлення до праці учнів основної школи спрямовується на знайомство з працею людини у різних галузях економіки; формування вміння працювати у колективі, становлення професійних інтересів, формування реальногообразу «Я». У підлітковому віці формується свідоме ставлення до власних інтересів, здібностей, суспільних цінностей, пов’язаних з вибором професії та свого місця у суспільстві; виховується ставлення до майбутньої професійної діяльності як засобу апробації власних сил, розкриття своїх можливостей, самореалізації, формування адекватного образу «Я»; систематизуються знання щодо сучасних професій та потреб суспільства. Головними завданнями виховної діяльності зі старшокласниками є формування у них здатності до усвідомленого вибору майбутньої професії, розвиток загально-трудових і професійно важливих якостей особистості; включення їх в суспільно-корисну продуктивну працю (трудові об’єднання, шкільні малі підприємства, кооперативи, самообслуговування тощо).



Ціннісне ставлення особистості до мистецтва виявляється у відповідній естетичній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов’язаних із мистецтвом. Особистість, якій властиве таке ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути і виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

Важливими якостями особистості є здатність збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва; сприймати довкілля як естетичну цінність; мати власний погляд на світ, вміти радіти - як ознака духовної зрілості.

Формулою успіху педагогів-виховників у вихованні має стати наступна істина: без історії – немає культури; без культури – немає духовності; без духовності – немає виховання;без виховання – немає Людини; без Людини – немає Народу.

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка