Різних вікових груп



Скачати 295.6 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір295.6 Kb.


Тема № 40
МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВІКОВИХ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ. ГІГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НАВЧАЛЬНО–ВИХОВНОГО РЕЖИМУ ДІТЕЙ

РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП




  1. Навчальна мета

1.1. Ознайомитися з методиками вивчення вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і підлітків.

1.2. Оволодіти методикою визначення функціональної готовності дітей до вступу в школу.

1.3. Засвоїти методики складання та гігієнічної оцінки режиму дня і розкладу занять для школярів різного віку, основні принципи гігієнічної оцінки навчальних посібників та шкільних підручників.

1.4. Ознайомитися з методикою гігієнічної оцінки організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів.


  1. Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:

2.1.1. Віково–статеві анатомо–фізіологічні та психофізіологічні особливості організму дітей і підлітків.

2.1.2. Медичні, фізіологічні та психологічні критерії оцінки розвитку дитини.

2.1.3. Зрушення у стані здоров'я і захворювання, що можуть бути зумовлені впливом несприятливих чинників навчально–виховного процесу

2.1.4. Гігієнічні вимоги до організації навчально–виховної діяльності, складання розкладу занять, організації і методики проведення уроку, навчальних посібників, організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів.


2.2. Вміти:

2.2.1. Проводити вивчення вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і підлітків.

2.2.2. Здійснювати гігієнічну оцінку функціональної готовності дітей до вступу в школу.

2.2.3. Проводити гігієнічну оцінку режиму дня, розкладу уроків, організації та методики проведення уроку, навчальних посібників, а також організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів.





  1. Питання для самопідготовки




  1. Віково-статеві анатомо-фізіологічні та психофізіологічні особливості організму дітей і підлітків.

  2. Медичні, фізіологічні та психологічні критерії оцінки розвитку дитини. Провідні методи вивчення вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і підлітків.

3.3. Зрушення у стані здоров'я і захворювання, що можуть бути зумовлені впливом несприятливих чинників навчально–виховного процесу.

3.4. Поняття про шкільну зрілість. Гігієнічні основи та методика визначення функціональної готовності дитини до навчання у школі.

3.5. Гігієнічні вимоги до організації навчально–виховної роботи у загальноосвітніх школах.

3.6. Поняття про режим дня та основні режимні елементи. Особливості гігієнічного нормування режиму добової діяльності учнів. Гігієнічні принципи складання режиму дня дітей і підлітків.

3.7. Гігієнічні вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки.

3.8. Гігієна навчальних занять у школі. Гігієнічні вимоги до організації і методики проведення уроку. Особливості навчання дітей шестирічного віку.

3.9. Гігієнічні вимоги до навчальних посібників для дітей шкільного віку.

3.10. Особливості навчальновиховного процесу у нових перспективних закладах освіти (гімназії, ліцеї, коледжі тощо), спеціалізованих школах, дитячих санаторіях та оздоровчих установах.

3.11. Гігієнічні вимоги до організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів.



  1. Завдання для самопідготовки

4.1. До медичного пункту школи звернувся учень 10 класу загальноосвітньої школи зі скаргами на поганий сон, втому і головний біль. В ході обстеження підлітка шкільний лікар патології не виявив. Під час опитування установлено, що школяр навчається в першу зміну, відвідує шкільний фізичний гурток. Свій час розподіляє таким чином: прокидається о 700, ранковий туалет 700–730, сніданок 730–750, підготовка домашнього завдання – 750–850, дорога до школи – 850–900, перебування у школі – 900–1400, дорога зі школи додому – 1400–1410, обід – 1410–1430, відпочинок, допомога батькам – 1430–1600, підготовка домашнього завдання – 1600–2000, вечеря – 2000–2020, перегляд телепередач – 2020–2345, вечірній туалет – 2345–2400, лягає спати о 2400. Дайте гігієнічну оцінку режиму дня школяра та, у разі необхідності, запропонуйте рекомендації щодо його оптимізації.



    1. Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків для учнів 8 класу:




Понеділок

Вівторок

Середа


1. Укр. мова

1.Креслення

1. Біологія

2. Укр. література.

2. Укр. мова

2. Алгебра

3. Хімія

3. Географія

3. Укр. література

4. Алгебра

4. Геометрія

4. Фізкультура

5. Англ. мова

5. Біологія

5. Хімія

6. Історія

6. Праця

6. Праця

Четвер

  1. Алгебра

  2. Англ. мова

  3. Географія

  4. Фізика

  5. Хімія

6. Геометрія

П’ятниця


  1. Укр. мова

  2. Алгебра

  3. Англ. мова

  4. Креслення

  5. Географія

  6. Історія

Субота


  1. Фізкультура

  2. Географія

  3. Фізика

  4. Англ. мова

  5. Укр. література

  6. Біологія

4.3. Дівчинка 6 років часто (понад 3 рази на рік) хворіє на простудні захворювання, фізично розвинута гармонійно, має тільки молочні зуби, мигдалики гіпертрофовані, вміє читати та рахувати, не вимовляє літери “Р” та “С”. Оцінка за виконання тесту Керна– Ірасека – 7 (3 + 2 + 2) балів. Продуктивність механічної пам’яті за даними поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності складає 50%, продуктивність вербально–логічної пам’яті – 70%, продуктивність образної пам’яті – 80%, продуктивність вербально–логічного мислення – 15 балів. Дайте гігієнічну оцінку функціональної готовності дитини до навчання в школі та, у разі необхідності, обґрунтуйте рекомендації щодо її покращання.


5. Структура заняття
На практичному занятті, що проводиться протягом 2 годин у навчальній лабораторії кафедри, студенти знайомляться з методиками вивчення вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і підлітків, оволодівають методикою визначення функціональної готовності дітей до вступу в школу, засвоюють методику складання та гігієнічної оцінки режиму дня і розкладу занять для школярів різного віку, а також основні принципи гігієнічної оцінки навчальних посібників, вивчають методику гігієнічної оцінки організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів тощо.

Самостійна робота полягає у проведенні дослідження ступеня розвитку провідних психофізіологічних функцій організму учнів (студентів) та розв’язанні ситуаційних задач з питань складання режиму дня, гігієнічної оцінки розкладу уроків і шкільних підручників, визначення ступеня функціональної готовності дитини до навчання у школі тощо.

Рівень розвитку психофізіологічних функцій організму оцінюється на підставі даних інструментальних досліджень. Під час складання режиму дня кожний студент отримує у викладача ситуаційну задачу, в якій ураховується вік та стан здоров’я учня, соціальні умови його життя та ступінь участі у шкільній та позашкільній діяльності. Гігієнічну оцінку розкладу уроків студенти здійснюють за даними запропонованої ситуаційної задачі з використанням рангової шкали складності шкільних предметів та методики визначення бального рівня складності окремих предметів та методики визначення бального рівня складності окремих предметів. Методика передбачає побудову кривої навчального навантаження як за день, так і за тиждень та її порівняння з фізіологічною кривою працездатності. Для проведення гігієнічної оцінки навчальних посібників студенти отримують у викладача шкільний підручник і відповідно до схеми, що представлена, здійснюють його санітарну експертизу.

Результати роботи заносяться у протокольний зошит.


6. Література
6.1. Основна:

6.1.1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища шк., 1995 — С. 492—493.

6.1.2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. — К.: Вища шк., 2000 — С. 576—577.

6.1.3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 1999. — С. 568—573, 578—587.

6.1.4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 53—54.

6.1.5. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х., Гигиена. — К.: Вища школа. 1983. — С. 244—248, 252—254, 257—262

6.1.6. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. / І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький. / За ред. І.І.Даценко. — Львів, 1992. — С. 133—147.

6.1.7. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. — М.: Медицина, 1983. — С. 222—242.

6.2. Додаткова:

6.2.1. Гигиена детей и подростков / Под ред. В.Н.Кардашенко. — М.: Медицина, 1988. — С. 60—79, 115—169, 438—469.

6.2.2. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков. / В.И.Берзинь и др. — К.: Вища шк., 1989. — С. 86—127.

6.2.3. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М., Медицина, 1971. — С. 537—545.

6.2.4. Загальна гігієна. Навчальний посібник до практичних занять для студентів VI курсу медичного факультету. / Сергета І.В., Бойчук Б.Р., Латанюк С.О. та ін. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — С. 42—50, 96— 103, 104—112.

6.2.5. Бардов В.Г., Сергета І.В. Загальна гігієна та екологія медицини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. – С. 164-173.

6.2.6.Сергета І.В, Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров’я школярів. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1997. — 292 с.

6.2.7. Сергета І.В, Олійник М.П., Бардов В.Г. Гігієна та охорона праці користувача ЕОМ. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1998. — 112 с.


Додаток 1

НАВЧАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ


з методики дослідження вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і підлітків
Визначення швидкості зорово–моторної реакції. Для визначення швидкості простої зорово–моторної реакції використовують методику хронорефлексометрії (мал. 40.1). Необхідно запропонувати досліджуваному у відповідь на появу



а б

Мал. 40.1. Хронорефлексометри



(а – універсальний динамохронорефлексометр; б – електродинамічний хронорефлексометр)

світлового сигналу на панелі приладу з максимальною швидкістю натискувати на кнопку або навпаки (у залежності від конструкції хронорефлексометра) відпускати її. Дослідження повторюють від 10 до 100 разів. Реєструють середню величину латентного періоду простої зорово–моторної реакції.

В ході визначення складної (диференційованої) зорово–моторної реакції досліджуваному пропонують у відповідь на пред’явлення сигналів білого (жовтого), зеленого та червоного кольорів реагувати таким чином: при появі білого (жовтого) та зеленого кольорів з максимальною швидкістю натискати або відпускати кнопку, а на червоне світло – не реагувати. Дослідження проводять від 5 до 25 разів. Реєструють середню величину латентного періоду диференційованої зорово–моторної реакції у відповідь на появу білого (жовтого) світла.

Визначення рухомості нервових процесів. Хід дослідження аналогічний попередньому. Проте реєструють число зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору.

Визначення врівноваженості нервових процесів. Як критерій оцінки врівноваженості нервових процесів використовують величину помилки в ході визначення реакції на об’єкт, що рухається (стрілка електродинамічного хронорефлексометра). Необхідно запропонувати досліджуваному натисканням кнопки зупинити стрілку на місці, яке було обумовлене заздалегідь (мал. 40.1). Дослідження проводять від 10 до 100 разів. Реєструють середню величину помилки.

Дослідження переключення уваги. В ході визначення швидкості переключення уваги досліджуваному пропонують 3 варіанти роботи з червоно–чорною таблицею Шульте–Платонова (мал. 40.2).

У першому варіанті з максимальною швидкістю необхідно показати всі чорні цифри з 1 до 25 у порядку зростання, у другому – всі червоні цифри з 24 до 1 у порядку спадання і, зрештою, у третьому – одночасно почергово показати чорні та червоні цифри: чорні у порядку зростання, червоні у порядку спадання. Наприклад: 1(чорна) – 24(червона), 2(чорна) – 23(червона) і т.д.




9

15

9

12

16

3

10

24

23

1

19

15

8

17

18

14

13

6

2

10

25

11

2

24

23

5

12

21

20

17

11

22

19

3

13

7

16

6

22

14

8

4

7

1

20

4

5

18

21


Мал.40.2. Таблиця Шульте–Платонова
Для оцінки швидкості переключення уваги реєструють час виконання завдань, а також число помилок в ході роботи з таблицею. Величина інтегрального показника переключення уваги (Т) розраховується за формулою: Т = С – (А + В), де А, В, та С час (у с), витрачений на виконання завдання відповідно у першому, другому та третьому варіантах.
Дослідження стійкості уваги. Оцінка показників стійкості уваги здійснюється з використанням спеціальних коректурних таблиць (мал. 40.3). Під час виконання тестового завдання досліджуваний протягом певного часу підкреслює та викреслює певні знаки або фігури, що були визначені заздалегідь.




а б

Мал.40.3. Коректурні таблиці для визначення стійкості уваги

(а – фігурна коректурна таблиця; б – коректурна таблиця Анфімова)


Критеріальними характеристиками стійкості уваги вважають число знаків (або фігур), що були простежені, та кількість помилок, які були допущені.

Визначення критичної частоти злиття світлових миготінь. Параметри критичної частоти світлових миготінь і, отже, лабільності зорового аналізатора визначають на підставі оцінки даних щодо частоти злиття світлових подразнень, при якій досліджуваний ще розрізняє окремі миготіння, що пред’являються під час роботи зі спеціальним приладом (мал. 40.4).



Мал.40.4. Прилад для визначення критичної частоти

злиття світлових миготінь
Як критеріальну визначають середню величину показників окремо для кожного ока.

Дослідження лінійного окоміру. З метою дослідження точності лінійного окоміру використовують окомірну лінійку Гальтона. Поставивши на певну поділку один з бігунків лінійки, досліджуваному пропонують рухами протилежного бігунка спочатку від центра лінійки до її краю, а потім від краю до центру установити відрізок аналогічний за розмірами заданому. Визначення проводять 10 разів (по 5 разів у кожній спробі). Реєструють середню помилку у відтворенні відстані, що була задана.

Визначення м’язово–суглобової чутливості. Прикріпивши кінематометр Жуковського до руки, яка зігнута у ліктьовому суглобі під кутом 90°, необхідно запропонувати досліджуваному розігнути руку, а потім з максимально можливою точністю повернути у вихідне положення. Дослідження проводять 3 рази. Реєструють середню помилку в ході відтворення заданого положення у просторі.

Дослідження координації рухів. Досліджуваному пропонують зручно розміститися перед тремометром і, взявши у руку спеціальний щуп, з максимальною точністю та середньою швидкістю провести його по прорізях лабіринтів, намагаючись не зачіпати країв. Дослідження повторюють 3 рази. Реєструють число дотиків та інтегральний показник координації рухів, який розраховується шляхом ділення числа дотиків на час, що був витрачений на проходження лабіринтів.

Визначення м’язової сили та м’язової витривалості. Рівні м’язової сили та м’язової витривалості визначають з використанням відповідно кистьового та ртутного динамометрів. У першому випадку в ході дослідження необхідно запропонувати досліджуваному з максимально можливою силою стиснути прилад, в другому - досліджуваному слід запропонувати якомога довше підтримати зусилля, яке дорівнює 1/2 або 2/3 від максимальної м’язової сили (див. Тему № 32, мал. 32.1).

На підставі даних трьох вимірювань реєструють максимальний результат визначення м’язової сили та тривалість підтримування визначеного заздалегідь м’язового зусилля.


Додаток 2

НАВЧАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ


з методики гігієнічної оцінки функціональної готовності дитини

до вступу в школу
Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу передбачає проведення експрес–оцінки функціональних можливостей організму та поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності кожної окремої дитини.
Експрес–оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
Експрес–оцінка функціональної готовності дитини до вступу та систематичного навчання у школі проводиться на підставі результатів виконання комплексного психофізіологічного тесту Керна–Ірасека, показників дослідження якості звуковимови та точності координації рухів.

Тест Керна–Ірасека складається з трьох завдань: 1) малювання людини; 2) перемальовування короткої фрази з 3 – 4 слів; 3) перемальовування групи крапок. Кожне завдання оцінюється у балах (найкраща оцінка – 1 бал, найгірша – 5 балів). Сума даних виконання окремих завдань є загальним результатом дослідження.

Перше завдання полягає в тому, що дитина повинна намалювати фiгуру людини без будь–яких установок з боку дослідника, друге – в тому, що дитина копiює фразу з трафарету, який виготовлений заздалегідь і вміщує просту коротку фразу, наприклад: “Він їв суп” або “Вона пила сік”, третє – в тому, що дитина протягом 1 хвилини дивиться на трафарет, а потiм намагається вiдтворити форму розстановки i кiлькiсть крапок на листi паперу. Критерії загальної оцінки результатів тестування: висока готовність до навчання у школі – до 5 балiв, середня готовність – 6 – 10 балiв, низька готовність – понад 11 балiв.



Оцінка якості та чистоти звуковимови проводиться під час словесного відтворення слів, що достатньо важко артикулюються, таких як: рак, чапля, яйце, сокира, лопата, стілець, газета, зима, мишка, риба, чайка, ключ.

Точність координації рухів і, отже, готовність до сприйняття навичок письма, визначають за допомогою тесту “Вирізання кола”. Дитинi пропонують картку, на якiй зображенi сім кiл, що розташованi на вiдстані 1 мм одне від одного. Середнє коло вiдмiчено потовщеною лiнiєю i має дiаметр, який дорівнює 50 мм. Майбутній школяр повинен вирiзати коло за потовщеною лiнiєю протягом 1 хвилини. Вiдрахунок часу розпочинається з того моменту, коли ножицi доторкнуться до потовщеної лiнiї. Оцінюють час та якість виконання тесту.
Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини з метою визначення її готовності до навчання у школі передбачає дослідження та кількісну оцінку механічної, образної та вербально–логічної пам’яті, а також вербально–логічного мислення.

Оцінка механічної пам’яті. Дитині пропонують запам’ятати, а потім відтворити написанням на листі паперу десяти цифр, що пред’явлені на окремих картках або написані на дошці. Числа можуть бути різними, бажано як одно–, так і двозначними, від 1 до 16.

Досліджувана дитина впродовж 1 хвилини уважно розглядає запропоновані цифри і намагається запам’ятати їх, а потім по пам’яті протягом 1 хвилини занотовує ці цифри на листі паперу в будь–якому порядку. Критеріальною характеристикою механічної пам’яті є показник її продуктивності, який обчислюється за формулою:

ПМП =  100 % ;

де: ПМП – продуктивність механічної пам’яті;

с – кількість вірно відтворених цифр;

а – кількість помилково відтворених цифр;

n – кількість пред’явлених цифр.

Продуктивність механічної пам’яті вважається високою, якщо результат знаходиться у межах від 80% до 100%, середньою – від 50% до 80%, низькою – менш, ніж 50 %.



Оцінка вербально–логічної пам’яті. Дослідник двічі чітко та голосно вимовляє 10 слів, призначених для запам’ятовування. Слова повинні бути простими, мати конкретні образні характеристики та легко відтворюватися. Наприклад: гора, кішка, вікно, книга, ваза, стіл, зірка, квітка, дерево, пилка. Досліджувана дитина повинна протягом 1 хвилини написати на листі паперу слова, які удалося запам’ятати, або намалювати образи, що відповідають цим словам. Показник продуктивності вербально–логічної пам’яті обчислюється за формулою:

ПВЛП = =  100 % ;

де: ПВЛП – продуктивність вербально–логічної пам’яті;

с – кількість вірно відтворених слів

а – кількість помилково відтворених цифр

n – кількість пред’явлених цифр.

Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.

Оцінка образної пам’яті. Досліджуваній дитині для запам’ятовування пред’являють картку із зображеними на ній 9 простими геометричними фігурами. Час пред’явлення та час відтворення однаковий – 1 хвилина. Показник продуктивності образної пам’яті обчислюється за формулою:

ПОП = =  100 % ;

де: ПОП – продуктивність образної пам’яті;

с – кількість вірно відтворених фігур;

а – кількість помилково відтворених фігур;

n – кількість пред’явлених фігур.

Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.

Оцінка вербально–логічного мислення. Досліджуваній дитині пропонують картку з написаною на ній групою слів, що складається з 10 варіантів по 4 слова у кожному. При цьому кожні 3 слова в кожній групі мають чіткий змістовний зв’язок, а четверте слово – зайве, не пов’язане з іншими. Зайве слово потрібно викреслити:

Наприклад:




1. книга, портфель, чемодан, сумка

2. молоко, сир, хліб, вершки

3. хвилина, секунда, час, вечір

4. вага, годинник, окуляри, термометр

5. Вова, Микола, Маша, Юра

6. зима, літо, ніч, осінь

7. стіл, стілець, вікно, шафа

8. береза, сосна, ягода, дуб

9. зошит, ручка, олівець, газета

10. мати, бабця, тато, учитель

Зайві слова: 1) книга, 2) хліб, 3) вечір, 4) окуляри, 5) Маша, 6) ніч, 7) вікно, 8) ягода, 9) газета, 10) учитель.

За кожну вірну відповідь дитині нараховується 2 очки, за кожну невірну – 0. Потім підраховується загальна сума балів.

Загальний результат вважається низьким, якщо дитина набрала від 0 до 6 балів; середнім – від 8 до 12 балів, високим – від 14 до 20 балів.


Додаток 3

НАВЧАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ


з методики гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу занять, організації і проведення уроку та шкільних підручників
З метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень.

В ході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов’язків, вільний час), правильність та доцільність їх взаєморозташування, відповідність стану здоров’я, віково-статевим анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.



У ході складання режиму дня необхідно указати початок і кінець кожного елементу впродовж всієї доби від пробудження до сну. Дані щодо режиму дня учнів різного віку наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Приблизна схема режиму добової діяльності учнів різного віку

(у разі початку занять о 830)


Елементи режиму добової діяльності

6–8

років

9–10

років

11–12 років

13–14 років

15–16 років

Пробудження

700

700

700

700

700

Ранкова гімнастика, ранковий туалет, процедури загартовування та прибирання постелі

730–750

730–750

730–750

730–750

730–750

Сніданок

700–750

700–750

700–750

700–750

700–750

Прогулянка перед школою та дорога у школу

750–820

750–820

750–820

750–820

750–820

Навчальні заняття у школі (вступна гімнастика, уроки, сніданок на великій перерві), позакласні заняття

820–1230

820–1330

820–1400

820–1400

820–1430

Дорога зі школи додому (прогулянка)

1230–1300

1330–1400

1400–1430

1400–1430

1430–1500

Обід

1300–1330

1400–1430

1430–1500

1430–1500

1500–1530

Відпочинок після обіду (сон для дітей 7 років)

1330–1430









Перебування на свіжому повітрі, прогулянка, рухливі ігри та розваги

1430–1600 (1630)

1430–1700

1500–1700

1500–1700

1530–1700

Приготування домашнього завдання

1600–1700 (1730)

1700–1900

1700–1930

1700–2000

1700–2000

Перебування на свіжому повітрі

1700(1730) –1900









Вечеря та вільний час (творча діяльність, читання літератури, допомога сім’ї, музика, конструювання, ручна праця)

1900–2000

1900–2030

1930–2100

2000–2100

2000–2130

Приготування до сну та

вечірній туалет



2000–2030

2030–2100

2100–2130

2100–2130

2130–2200

Сон

2030–700

2100–700

2130–700

2130–700

2200–700

Гігієнічна оцінка організації навчального процесу в школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку.

Контроль за навчальним розпорядком пов’язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між уроками та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.

Основними елементами санітарно–гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров’я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів, вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявнiсть здвоєних урокiв, розміщення поряд урокiв з предметів, подібних за змiстом або за видом дiяльностi, наприклад, рiдна мова та iноземна мова, алгебра та геометрiя i т.д.) (мал. 40.5).

Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група – хімія, фізика; 3 група – рідна мова, історія, географія; 4 група – природознавство, література; 5 група – фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика – 11 балів; іноземна мова – 10; фізика, хімія – 9; історія – 8; рідна мова, література – 7; природознавство, географія – 6; фізична культура – 5; праця – 4; креслення – 3; малювання – 2; музика – 1) або методику визначення бального рівня складності



Мал.40.5. Фізіологічна крива працездатності

(I – період утягнення в роботу; II – період високої стійкої працездатності, III – період зниження працездатності; а – зона неповної компенсації; б – зона кінцевого пориву; в – зона прогресивного падіння працездатності)


окремих предметів (геометрія – 6 балів; алгебра – 5,5 балів; іноземна мова – 5,4 балів; хімія – 5,3 балів; фізика – 5,2 балів; біологія – 3,6 балів; рідна мова – 3,5 балів; література – 1,7 балів; іторія – 1,7 балів).

Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина).

Гігієнічна оцінка навчальних посібників та шкільних підручників передбачає проведення санітарної експертизи поліграфічного оформлення посібників та підручників і, насамперед, визначення загальних відомостей про навчальний посібник або підручник (автор, назва, місце і рік видання, призначення), характеристик паперу (колір, особливості поверхонь, просвічуваність), шрифту (гарнітура, висота основних штрихів, товщина, відстань між штрихами), набору (відстань між літерами і словами (апрош) та рядками (інтерліньяж), довжина рядка, ширина полів, однотипність шрифту, наявність петиту та курсиву, щільність набору), друку (чіткість, інтенсивність, рівномірність, особливості типографської фарби), зовнішнього оформлення (маса, габарити, формат, брошурування, оправлення) та проведення лабораторних досліджень (вміст деревини у папері, мікробне забруднення підручника тощо).
Додаток 4

НАВЧАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ


з методики гігієнічної оцінки організації позашкільної діяльності

та вільного часу учнів
До провідних типів позашкільних закладів відносять багатопрофільні (центри і палаци дітей та юнацтва, центри і палаци дитячої та юнацької творчості тощо), спеціалізовані (центри науково-технічної творчості, еколого-натуралістичні центри, центри туризму та краєзнавства та інші) та оздоровчі (профільні, міські і заміські табори праці та відпочинку тощо) позашкільні установи.

Головною метою діяльності цих закладів є забезпечення потреб особистості дітей та підлітків у творчій самореалізації, і, таким чином, здобуття додаткових знань, умінь та навичок за інтересом і вибором. Тому основною формою їх роботи є гурткова або секційна діяльність технічної, художньо–прикладної або спортивної спрямованості.

Серед головних принципів розташування мережі позашкільних закладів слід відзначити принцип ступінчастості, який передбачає забезпечення умов для організації позашкільних занять та дозвілля за рахунок гурткової діяльності у загальноосвітніх установах і дворових клубах (1 ступінь), у палацах і будинках дітей та юнацтва (2 ступінь), у спеціалізованих позанавчальних закладах, зокрема у дитячо–юнацьких спортивних, музичних і художніх школах та центрах науково–технічної творчості (3 ступінь).

Територія земельної ділянки типових позашкільних закладів повинна передбачати наявність таких зон: спортивної (площа – 0,7–1,1 га), навчально–дослідної (0,15–0,4 га), господарської (0,05–0,1 га), зелених насаджень (не менш, ніж 50% від загальної території земельної ділянки) і відпочинку та атракціонів (0,15–0,5 га).

Провідним критерієм вибору будівлі позашкільного закладу є одноразова місткість із розрахунку числа дітей, які займаються у ньому протягом одного дня в одну зміну. Максимальна поверховість будівлі не повинна перевищувати трьох поверхів.

Серед основних груп приміщень позашкільних закладів слід відзначити гурткові приміщення, спортивний блок, приміщення для масово–методичної роботи, адмінінстративно–господарські приміщення та блок обслуговування. Головне правило розміщення гуртків: одна навчальна група – одне приміщення.

Оптимальною орієнтацією навчальних приміщень слід вважати південно–східну, південну, припустимою – східну або південно–західну. Освітленість робочих місць у кабінетах позашкільних закладів повинна бути у межах 300–350 лк, у спортивних залах – 200 лк, в ізостудіях, кабінетах крою і шиття – 400 лк. Оптимальна температура приміщень – 18–22°С, відносна вологість повітря – 40–60%, швидкість руху повітря – 0,1–0,2 м/с.

Комплексний аналіз психофізіологічного стану та працездатності школярів дозволяє рекомендувати як найбільш доцільне світло–оранжеве пофарбування стін, що дозволяє здійснити зміну звичної для школярів обстановки на більш яскраву, колоритну та збуджуючу і, отже, сприяє підвищенню ефективності проведення позаурочних занять.

Режим роботи позашкільних закладів повинен ураховувати дані щодо розподілу бюджету часу сучасних учнів та особливості навчальної діяльності у школі. Соціологічні та гігієнічні дослідження вважають науково–обґрунтованою таку тривалість вільного часу: серед школярів 10–13 років – 3,5–4 години на день, серед школярів 14–16 років – 3–3,5 години, у вихідні дні та дні відпочинку – 8–9 годин. При роботі шкіл регіону, де розміщений позашкільний заклад, в одну зміну, учні відвідують позашкільні заклади у дві зміни з 15°° до 20°° годин. Якщо школи регіону працюють у дві зміни – позашкільні заняття проводяться у 4 зміни – з 9°° до 20°° годин.



Оптимальними днями для гурткової роботи є понеділок, вівторок, середа та четвер. У суботу та неділю заняття у гуртках з повним навантаженням слід проводити лише впродовж 1–3 чвертей, а протягом 4 чверті знижувати як розумове, так і фізичне навантаження. Такий день тижня, як п’ятниця (внаслідок низької працездатності учнів та вираженої втоми їх організму) є неефективним для позаурочної роботи і може бути установлений як вихідний день у роботі закладу або використовуватися для проведення різноманітних екскурсійних та інших масових заходів.

Заняття у позашкільних закладах обов’язково повинні проводитися з організованими перервами тривалістю не менш ніж 10–12 хвилин після кожних 30–35 хвилин (для учнів молодшого шкільного віку) та 45 хвилин (для учнів середнього та старшого шкільного віку). Характер організації діяльності учнів під час перерв залежить від характеру діяльності в гуртку. Для гуртків з незначними (радіотехнічні, шахові, крою і шиття тощо) та середніми (авіамодельні, судномодельні та інші) м’язовими навантаженнями доцільним є активний відпочинок у вигляді рухливих ігор на свіжому повітрі, для гуртків з великими (хореографічні, бального танцю, баскетбольні секції, секції настільного тенісу та ін.) та значними (секції спортивної та художньої гімнастики, акробатики, легкої атлетики та ін.) м’язовими навантаженнями – відпочинок у стані спокою, сидячи.

Оптимальною місткістю гуртків позанавчальних закладів слід вважати групи, що налічують не більш, ніж 20 школярів. Обов’язковим елементом формування груп для занять у позашкільних закладах є соціометрична методика вивчення взаємовідносин учнів, під час проведення якої школярам пропонується вибрати відповідно у першу, другу та третю чергу осіб, котрих вони хотіли б мати своїми сусідами по робочому місцю, кімнатам або квартирам. Результати записуються у спеціальні картки і на їх основі складають соціограму групи, що являє собою схематичне зображення характеру взаємовідносин у колективі та дозволяє визначити учнів з найбільш добрими взаємостосунками або школярів з антипатією один до одного.

До найважливіших психофізіологічних соцiально–значущих характеристик організму дітей і підлітків, які визначають ступінь узгодження основних показників функціонального стану особистості та параметрів середовища у позашкільних закладах вiдносять показники стану здоров’я, індивiдуально–типологiчнi та біоритмологічні особливостi учнів. Урахування кожної з них дозволяє пiдвищити ефективнiсть та якiсть позашкільної освіти та виховання, розробити науково–обґрунтованi пiдходи до вирішення проблеми рацiональної органiзацiї позаурочної дiяльностi школярiв.



До числа провідних гігієнічних принципів оптимізації вільного часу учнів слід віднести:

  • урахування психофізіологічних особливостей організму, передусім процесів формування та розвитку психофізіологічних функцій у підлітковому віці;

  • урахування стану здоров’я, особливостей особистості та хронобіологічних характеристик організму;

  • підвищення рухової активності у вільний час до оптимальних гігієнічно обґрунтованих величин;

  • наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу (запровадження оптимального рухового режиму; використання традиційних та нетрадиційних форм фізичного виховання; застосування засобів психофізіологічного впливу на організм школярів; проведення самостійних тренувальних занять у вільний час) та адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час виконання позаурочної діяльності (психофізичне тренування; психотехнічні ігри; елементи традиційних форм фізичного виховання та професійно–прикладної фізичної підготовки; вправи нетрадиційних форм фізичного виховання, зокрема вправи, що покращують мозковий кровообіг, зорова, ізометрична та несиметрична гімнастика).



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка