Робоча програма навчальної дисципліни ввспб 40. психосоціальні аспекти девіантної поведінки та психічних захворювань



Скачати 453.13 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації23.03.2016
Розмір453.13 Kb.
  1   2


МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Кафедра психології

«Затверджую»




Ректор_____________О.М.Могильний
«____» ____________________2013 р.

Робоча програма навчальної дисципліни
ввсПБ.3.40. психосоціальні аспекти девіантної поведінки та психічних захворювань

підготовки бакалаврів

галузі знань 0301 «соціально-політичні науки»

напряму підготовки 6.030102 «психологія»


Київ 2013
Робоча програма навчальної дисципліни «Психосоціальні аспекти девіантної поведінки та психічних захворювань» для бакалаврів напряму підготовки 6.030102 «Психологія» грудня 2013 р.- 29 с.

Розробник програми: доктор медичних наук, доцент, професор кафедри психології ІПК ДСЗУ Коляденко Н.В.


Рецензенти:
Пріб Г.А., доктор медичних наук, професор кафедри психології Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України
Бондаренко О.Ф., доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології Київського національного лінгвістичного університету.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри психології.

Протокол № ___ від________ 2013 р.


Завідувач кафедри психології

___________________проф. Киричук О.В.

(підпис)

Схвалено Вченою радою Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України.

Протокол № 12 від 26.12. 2013 р.


«Погоджено»

Завідувач навчально-методичного відділу Завідувач навчального відділу

___________________М.М.Руженський ______________В.А.Куляша
©Коляденко Н.В., 2013

©Інститут підготовки кадрів

Державної служби зайнятості

України (ІПК ДСЗУ), 2013



1. Опис навчальної дисципліни



Найменування показників


Галузь знань, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів -3

Галузь знань 0301 «Соціально-політичні науки»

Нормативна

Модулів -3

Спеціальність 7.03010201 «Психологія»

Рік підготовки

Змістовних модулів -3




3-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання:

контрольна робота



Семестр


Загальна кількість годин - 108




6-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:
аудиторних –
самостійної роботи студента –


Освітньо-кваліфікаційний

рівень: бакалавр






4 год.

Практичні (лабораторні) заняття




-

Семінарські заняття




2 год.

Самостійна робота




100 год.

Індивідуальні завдання:

контрольна робота



Вид контролю: залік

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи становить:

для заочної форми навчання – 8%.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни:

Метою вивчення курсу є ознайомлення студентів із психосоціальними аспектами поведінкових відхилень, детермінованих різними чинниками (соціальними, особистісними, психотичними) і відповідними основами психологічної корекції та соціальної реабілітації.

Основні завдання вивчення дисципліни полягають у теоретичній та практичній підготовці студентів фаху з питань:


  • об’єкту, предмету і завдань поведінкової психології;

  • поняття соціальної поведінки особистості та факторів, що її детермінують;

  • класифікації поведінкових відхилень (визначення аморальної, девіантної, делінквентної, адитивної поведінки);

  • визначення порушень поведінки, спричинених психотичними порушеннями психічного здоров’я;

  • соціально-психологічних і соціально-педагогічних заходів, спрямованих на виявлення та корекцію поведінкових відхилень;

  • основ соціальної реабілітації психічно хворих

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти набувають таких компетентностей:



Загальні вміння (компетентності):

Інструментальні компетентності:

  • здатність до формування світогляду, розвитку людського буття, суспільства і природи, духовної культури;

  • розуміння сутності та принципів розвитку суспільства, природи і мислення;

  • знання і уміння оперувати філософськими категоріями та поняттями;

  • уміння критично оцінювати і прогнозувати соціальні, економічні, політичні, екологічні, культурні та інші події та явища;

  • розуміння культурологічних питань сучасності, які розглядаються з позицій вшанування традицій і звичаїв свого народу та культурного надбання людства;

  • здатність творчо мислити, вміння доводити та відстоювати власну думку;

  • здатність до аналізу концептуальних засад та визначення сутності психології конфлікту, основних її категорій;

  • знання і уміння оперувати біологічними, психологічними категоріями та поняттями;

  • здатність до саморегуляції та здорового способу життя;

  • розуміння необхідності та вміння вести здоровий спосіб життя, фізичне самовдосконалення;

  • уміння дотримуватися режиму роботи і відпочинку, підтримувати працездатність і здоровий спосіб життя;

  • здатність працювати з інформацією у тому числі в глобальних комп’ютерних мережах;

  • уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел;

  • здатність до організації і планування аналітичної діяльності у сфері дослідження з анатомії та еволюції нервової системи;

  • уміння будувати комунікаційну мережу для обміну інформацією та зворотного зв’язку, вести кореспонденцію;

  • знання інформаційних потреб суспільства, інформаційно-пошукових ресурсів і стратегій у системі засобів масової комунікації;

  • знання організаційно-функціональних, програмно-технологічних, лінгвістичних засобів системно-мережевої взаємодії та пошуку в документально-інформаційних системах;

  • уміння з формування та розвитку інформаційно-когнітивних технологій стандартизації та систем управління якістю у сферах соціальної інформації.


Міжособистісні компетентності:

  • здатність здійснювати комунікаційну діяльність;

  • уміння усного і письмового спілкування державною мовою;

  • уміння використовувати невербальні засоби комунікації;

  • здатність дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки та моралі в міжособистісних відносинах;

  • уміння донести до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності;

  • уміння зрозуміло і недвозначно доносити власні висновки, а також знання та пояснення до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються;

  • навики та уміння формування міжособистісних стосунків у колективі при відстоюванні власної позиції під час дискусії;

  • етичні зобов’язання при опануванні до виступів доповідачів;

  • уміння використовувати іноземні мови у професійній діяльності;

  • позитивне ставлення до несхожості та інших культур;

  • розуміння і дотримування етичних цінностей, у т.ч. у професійній діяльності;

  • розуміння традицій і звичаїв інших культур, уміння проявляти толерантне ставлення;

  • уміння протистояти проявам расової, національної, вікової дискримінації, гендерної нерівності;

  • здатність працювати у міжнародному середовищі;

  • уміння використовувати іноземну мову для забезпечення результативної професійної діяльності;

  • уміння спілкуватися з експертами з інших галузей;

  • здатність до критики та самокритики;

  • уміння критично оцінювати явища, ситуації, діяльність осіб, спираючись на отриманні знання;

  • здатність до критики та самокритики під час дискусії;

  • взаємодія (робота у команді);

  • уміння працювати у команді.


Системні компетентності:

  • здатність працювати самостійно і автономно;

  • уміння організовувати процес виконання завдань у відповідності до принципів управління;

  • здатність діяти з позицій соціальної відповідальності, займати активну громадянську позицію;

  • здатність займати активну життєву позицію та розвивати лідерські якості;

  • здатність захищати свої права людини та громадянина;

  • знання і уміння створювати власний імідж та вдосконалювати його складові: зовнішній вигляд, манери;

  • уміння встановлювати життєві цілі, визначати їх пріоритетність, планувати власну кар’єру;

  • уміння добирати і використовувати методи соціально-психологічного впливу у професійній та інших сферах діяльності;

  • здатність виконувати професійну діяльність у відповідності до стандартів якості;

  • знання й уміння, щоб забезпечувати якісне виконання завдань професійної діяльності на основі інструкцій, методичних рекомендацій, встановлення норм, нормативів, технічних умов тощо;

  • здатність вносити рекомендації по введенню нових чи змін існуючих вимог до якості;.

  • здатність до формування культури мислення, її сприйняття;

  • уміння формулювати і висловлювати думки та своє ставлення до подій, ситуацій виробничого характеру, уміння слухати та сприймати думки інших;

  • здатність до навчання;

  • розуміння й усвідомлення меж своїх знань, уміння набувати і засвоювати нові знання;

  • здатність застосовувати знання на практиці;

  • уміння вибирати альтернативні методи навчання;

  • критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

  • здатність працювати самостійно при опрацюванні джерел, підготовці доповіді з презентацією, підготовці альтернативних підходів до висвітлення теми дискусії;

  • турбота про якість доповіді та презентації;

  • бажання досягти успіху при обговоренні тем доповідей з презентацією;

  • уміння реалізовувати проекти в сфері вирішення питань психології конфлікту;

  • здатність формувати нові ідеї (креативність);

  • уміння формулювати та ініціювати нові ідеї, формулювати її мету, завдання, необхідні ресурси;

  • уміння використовувати загальнонаукові та креативні методи пізнання у професійній діяльності;

  • здатність провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності;

  • здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності;

  • уміння розвивати особисту стресовитривалість, саморегуляцію, уникати не допускати систематичного перевантаження організму, підтримувати психоемоційне здоров’я;

  • уміння зберігати трудову активність у екстремальних ситуаціях.



Спеціальні (фахові) вміння (компетентності)

  • знання основ поведінкової психології;

  • уміння діагностувати прояви девіантної поведінки та диференціювати їх в залежності від характерних особливостей і детермінуючих факторів, межових і психотичних психічних захворювань;

  • уміння виявляти та виправляти умови, що сприяють формуванню та проявам поведінкових відхилень;

  • уміння створювати умови попередження поведінкових відхилень, зокрема, через пропаганду здорового способу життя, створення сприятливого соціально-психологічного клімату в мікросоціальному оточенні, створення можливостей самореалізації особистості;

  • уміння організовувати спеціальну роботу з особами, які проявляють девіантну поведінку, зокрема:

  • проведення психокорекції неадекватної, не результативної поведінки в конфлікті, конфліктних, агресивних рис особистості, внутрішнього конфлікту;

  • формування адекватної самооцінки особистості;

  • розхитування та руйнування девіантних настановлень, уявлень, мотивів, стереотипів поведінки та формування нових, позитивних цінностей, установок, мотивацій;

  • розвиток соціальної активності, інтересу до себе та оточуючих, сприяння у здобутті певного статусу в позитивно спрямованих угрупованнях;

  • навчання основам саморегуляції, співпраці, адекватному прояву активності, вмінню обирати адекватні форми соціальної поведінки;

  • розвиток інтересу та здатності до творчості, сприяння гармонізації особистісного розвитку;

  • накопичення позитивного досвіду, створення та закріплення зразків позитивної поведінки;

  • уміння вибирати адекватні методи та технології надання психологічної допомоги особистості;

  • оволодіння навичками профілактично-корекційної роботи, спрямованої на попередження та виправлення девіантної поведінки, зокрема:

  • проведення виховної роботи (поновлення позитивних якостей, що переважали до появи девіантної поведінки);

  • компенсаторна робота (формування прагнення компенсувати певні соціальні недоліки, активізація діяльності у тій сфері, де особистість може досягти успіху, реалізувати потребу в самоствердженні);

  • стимулювання (активізація позитивної суспільно корисної діяльності через зацікавлене емоційне ставлення до особистості);

  • здійснення коригувальної функції (виправлення негативних якостей особистості, коригування мотивації, ціннісних орієнтацій, атитюдів, поведінки);

  • здійснення регулятивної функції (забезпечення впливу учасників міжособистісної взаємодії для зміни ступеня участі особистості у груповій діяльності з поступовим переходом до саморегуляції та самоконтролю);

  • Оволодіння основами психолого-педагогічної, професійно-трудової реабілітації осіб із межовими та психотичними порушеннями психічного здоров’я.



3. Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль І. Психосоціальні аспекти девіантної поведінки особистості

Тема 1. Поняття соціальної поведінки та її різновиди

Особистість як суб’єкт соціальних відносин. Обумовленість продуктивної діяльності особистості. Соціальна поведінка людини. Різновиди соціальної поведінки. Визначення девіації. Поняття про девіантну поведінку особистості. Делінквентна та аморальна поведінка. Адиктивна поведінка особистості.



Тема 2. Фактори, що детермінують соціальну поведінку особистості

Внутрішні механізми особистості, що обумовлюють її соціальну поведінку (мотивації, потреби, інтереси, цінності). Суспільні норми як зовнішні фактори, що впливають на соціальну поведінку особистості. Біологічні, психологічні, духовні, економічні, політичні та інші причини формування девіантної поведінки особистості.



Змістовний модуль ІІ. Психосоціальні аспекти психічних захворювань.

Тема 3. Психологічні трансформації внаслідок психічних захворювань

Поняття психічного здоров’я та психічної хвороби, критерії психічної норми і патології. Екзогенні та ендогенні причини психічних захворювань і типи їх протікання. Процесуально-прогредієнтні психічні захворювання та їх деструктивний вплив на особистість хворого. Формування та різновиди особистісних дефектів внаслідок психічних захворювань, основи їх патопсихологічної діагностики.



Тема 4. Порушення соціального функціонування особистості внаслідок психічних захворювань

Симптоми психічних захворювань як фактори, що детермінують порушення соціальної поведінки (розлади сприйняття, мислення, емоцій, волі, психомоторні розлади, порушення пам’яті та свідомості, втрата критичності та порушення орієнтації в навколишньому середовищі). Прояви патологічної поведінки внаслідок психічних захворювань (аутизм, апатія, агресія, гіперактивність, соціалізовані та не соціалізовані поведінкові розлади тощо). Можливості, умови та механізми компенсації психічних порушень та обумовлених ними відхилень соціальної поведінки. Експертні аспекти поведінкових розладів (питання осудності, дієздатності, працездатності).



Тема 5. Соціальна реабілітація психічно хворих

Поняття про реабілітацію. Нормативно-правове забезпечення реабілітаційного процесу (Закони «Про психіатричну допомогу», «Про реабілітацію інвалідів в Україні» тощо). Різновиди реабілітації та їх сутність (соціальна, медична, фізична, психолого-педагогічна, професійна, трудова тощо). Система реабілітації психічно хворих в Україні. Завдання Державної служби зайнятості України в контексті професійно-трудової реабілітації інвалідів із порушеннями психічного здоров’я. Психосоціальне значення психогігієни та психопрофілактики.



Змістовний модуль ІІІ. Соціальна поведінка в контексті професійної самореалізації особистості

Тема 6. Вікові та гендерні особливості професійної самореалізації особистості.

Вплив виховання та мікросередовищних соціальних стереотипів на професійне самовизначення особистості. Значення біологічного та психологічного віку в професійному становленні особистості. Вікові етапи кар’єрного становлення. Гендерні особливості професійної діяльності.



Тема 7. Вплив моделі соціальної поведінки на професійне становлення особистості

Соціально-поведінкові фактори, що детермінують професійне самовизначення особистості. Вплив соціально-поведінкових відхилень на адаптацію особистості в умовах сучасного ринку праці. Особливості професійної орієнтації осіб з порушеннями соціальної поведінки. Критерії підходящої роботи для осіб з інвалідизуючими психічними захворюваннями. Технологічні особливості надання послуг особам із порушеннями соціальної поведінки Державною службою зайнятості України.


4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назва змістовних модулів і тем

Кількість годин

заочна форма навчання

Усього

в тому числі

Лекції

Семінарські

СРС

Індивід.

робота

108

4

2

100

-

Модуль 1.

Змістовний модуль І. Психосоціальні аспекти девіантної поведінки особистості

Тема 1. Поняття соціальної поведінки та її різновиди

-

1

-

15

-

Тема 2. Фактори, що детермінують соціальну поведінку особистості


-

1

-

15

-

Разом за змістовним модулем 1

32

2

-

30

-

Модуль 2.

Змістовний модуль ІІ. Психосоціальні аспекти психічних захворювань.

Тема 3. Психологічні трансформації внаслідок психічних захворювань

-

0,5

-

10

-

Тема 4. Порушення соціального функціонування особистості внаслідок психічних захворювань

-

0,5

-

10

-

Тема 5. Соціальна реабілітація психічно хворих

-

1

-

20

-

Разом за змістовним модулем 2

42

2

-

40

-

Модуль 3.

Змістовний модуль ІІІ. Соціальна поведінка в контексті професійної самореалізації особистості

Тема 6. Вікові та гендерні особливості професійної самореалізації особистості.

-

-

2

15

-

Тема 7. Вплив моделі соціальної поведінки на професійне становлення особистості

-

-

2

15

-

Разом за змістовним модулем 3

34

-

4

30

-

ІНДЗ (контрольна робота)
















Залік
















Усього годин:

108

4

4

100

-



5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 6. Вікові та гендерні особливості професійної самореалізації особистості.

Семінарське заняття.

  1. Вплив виховання та мікросередовищних соціальних стереотипів на професійне самовизначення особистості.

  2. Значення біологічного та психологічного віку в професійному становленні особистості.

  3. Вікові етапи кар’єрного становлення.

  4. Гендерні особливості професійної діяльності.

Література: [].
Тема 7. Вплив моделі соціальної поведінки на професійне становлення особистості

Семінарське заняття.

  1. Соціально-поведінкові фактори, що детермінують професійне самовизначення особистості.

  2. Вплив соціально-поведінкових відхилень на адаптацію особистості в умовах сучасного ринку праці.

  3. Особливості професійної орієнтації осіб з порушеннями соціальної поведінки.

  4. Критерії підходящої роботи для осіб з інвалідизуючими психічними захворюваннями.

  5. Технологічні особливості надання послуг особам із порушеннями соціальної поведінки Державною службою зайнятості України.

Література: [].
6. Самостійна робота



з/п

Назва теми та зміст самостійної роботи

Кількість годин

1

Тема 1. Поняття соціальної поведінки та її різновиди

Завдання:

  1. Розглянути сутність особистості як суб’єкта соціальних відносин.

  2. З’ясувати обумовленість продуктивної діяльності особистості.

  3. Сформувати уявлення про соціальну поведінку особистості та її різновиди.

  4. Засвоїти поняття девіації та поняття про девіантну поведінку особистості.

  5. Визначити соціально-психологічні особливості делінквентної, аморальної та адиктивної поведінки особистості.

6. Огляд основної та додаткової літератури по темі.

7. Ведення термінологічного словника.



16

2

Тема 2. Фактори, що детермінують соціальну поведінку особистості

Завдання:

  1. 1. З’ясувати сутність внутрішніх механізмів особистості, що обумовлюють її соціальну поведінку (мотивації, потреби, інтереси, цінності).

  2. 2. Сформувати уявлення про суспільні норми як зовнішні фактори, що впливають на соціальну поведінку особистості.

  3. 3. Визначити біологічні, психологічні, духовні, економічні, політичні та інші причини формування девіантної поведінки особистості.

  4. Огляд основної та додаткової літератури по темі.

  5. Ведення термінологічного словника.

16

3

Тема 3. Психологічні трансформації внаслідок психічних захворювань

Завдання:

  1. 1.Засвоїти поняття психічного здоров’я та психічної хвороби, критерії психічної норми і патології.

  2. 2. Сформувати уявлення про екзогенні та ендогенні причини психічних захворювань і типи їх протікання.

  3. 3.Визначити типи перебігу психічних захворювань і їх вплив на структуру особистості хворого.

  4. 4.З’ясувати механізми формування та патопсихологічні прояви дефектів особистості внаслідок процесуально-прогредієнтних психічних захворювань.

  5. 5. Огляд основної та додаткової літератури по темі.

6. Ведення термінологічного словника.

10,5

4

Тема 4. Порушення соціального функціонування особистості внаслідок психічних захворювань

Завдання:

1. Визначити симптоми психічних захворювань як фактори, що детермінують порушення соціальної поведінки (розлади сприйняття, мислення, емоцій, волі, психомоторні розлади, порушення пам’яті та свідомості, втрата критичності та порушення орієнтації в навколишньому середовищі).

2. Навчитися виявляти прояви патологічної поведінки внаслідок психічних захворювань (аутизм, апатія, агресія, гіперактивність, соціалізовані та не соціалізовані поведінкові розлади тощо).

3. З’ясувати можливості, умови та механізми компенсації психічних порушень та обумовлених ними відхилень соціальної поведінки.

4. Набути уявлення про експертні аспекти поведінкових розладів (питання осудності, дієздатності, працездатності).

5. Огляд основної та додаткової літератури по темі.

6. Ведення термінологічного словника.


10,5

5

Тема 5. Соціальна реабілітація психічно хворих

Завдання:

  1. Сформувати уявлення про реабілітацію та її різновиди (соціальна, медична, фізична, психолого-педагогічна, професійна, трудова тощо).

  2. Знати основи нормативно-правового забезпечення реабілітаційного процесу (Закони «Про психіатричну допомогу», «Про реабілітацію інвалідів в Україні» тощо).

  3. Визначити завдання Державної служби зайнятості України в контексті професійно-трудової реабілітації інвалідів із порушеннями психічного здоров’я.

  4. Засвоїти психосоціальне значення психогігієни та психопрофілактики.

  1. 5. Огляд основної та додаткової літератури по темі.

6. Ведення термінологічного словника.

21

6

Тема 6. Вікові та гендерні особливості професійної самореалізації особистості.

Завдання:

  1. З’ясувати вплив виховання та мікросередовищних соціальних стереотипів на професійне самовизначення особистості.

  2. Засвоїти значення біологічного та психологічного віку в професійному становленні особистості.

  3. Сформувати уявлення про вікові етапи кар’єрного становлення.

  4. Визначити гендерні особливості професійної діяльності.

  1. 5. Огляд основної та додаткової літератури по темі.

6. Ведення термінологічного словника.

17

7

Тема 7. Вплив моделі соціальної поведінки на професійне становлення особистості

Завдання:

  1. Розглянути соціально-поведінкові фактори, що детермінують професійне самовизначення особистості.

  2. Визначити вплив соціально-поведінкових відхилень на адаптацію особистості в умовах сучасного ринку праці.

  3. З’ясувати особливості професійної орієнтації осіб з порушеннями соціальної поведінки.

  4. Визначити критерії підходящої роботи для осіб з інвалідизуючими психічними захворюваннями.

  5. Засвоїти технологічні особливості надання послуг особам із порушеннями соціальної поведінки Державною службою зайнятості України.

  1. 5. Огляд основної та додаткової літератури по темі.

6. Ведення термінологічного словника.

17

Разом

108

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів має на меті формування пізнавальної активності студентів, засвоєння ними основних умінь та навичок роботи з навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже набутих знань, підвищення рівня організованості студентів тощо.

У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та навичками:


  • організації самостійної навчальної діяльності;

  • самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;

  • праці з навчальною, навчально-методичною, науковою, науково-популярною літературою;

  • конспектування літературних джерел;

  • роботи з довідковою літературою;

  • опрацьовування статистичної інформації;

  • написання рефератів з проблем курсу.

Кожен студент повинен уміти раціонально організовувати свою навчальну самостійну діяльність. Важливим є вміння скласти план своєї роботи, чітко визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного навчання був реальним і його виконання приводило до плідних наслідків у навчальному процесі.

Для успішної самостійної роботи значну частину часу студент виділяє для роботи в бібліотеці. Треба розуміти сутність складання алфавітного й тематичного каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу, знати особливості бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з літературними джерелами студентові корисно скласти свою власну бібліографію, заповнюючи бібліографічні картки на необхідні для нього книги, брошури або статті. Для роботи у провідних бібліотеках м. Києва студенту треба знати їх структуру, спеціалізацію окремих підрозділів, вміти користуватися різноманітними каталогами, правильно заповнювати бланки вимоги на літературу тощо.

У процесі роботи з літературою корисно робити виписки найважливіших думок, формулювань, окремих висловів на аркушах паперу із зазначенням автора, джерела, сторінок і абзаців. Для кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення основний зміст прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез.

Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого літературного матеріалу. Конспект має бути стислим, змістовним і записаним своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки, вислови слід записувати до конспекту повністю з посиланням на автора, джерело і сторінку. У процесі конспектування важливо витримувати логічний зв’язок між окремими складовими тексту. У тексті конспекту корисно підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки і робити помітки на полях. Систематичне конспектування опрацьованого матеріалу дисциплінує розум, відпрацьовує вміння формулювати свої думки в короткій змістовній формі, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Для цілісного уявлення про навчальну дисципліну студентові необхідно користуватися довідковою літературою: енциклопедіями, енциклопедичними словниками, галузевими довідниками тощо.

Майбутній фахівець повинен достатньо вправно користуватися персональним комп’ютером. Робота з матеріалами «Інтернету» надає можливість отримувати найновішу інформацію з різних сфер життя нашої держави.

Самостійна робота студентів з курсу передбачає написання рефератів та підготовку фіксованих виступів. Для цього необхідно скласти план реферату чи виступу, вивчити потрібні літературні джерела, зробити виписки. За своїм змістом реферат і виступ повинні відповідати обраній темі. Виклад матеріалу має бути логічним, послідовним. Обсяг реферату, як правило, у межах 10-12 сторінок формату А4. Писати текст слід на одному боці аркуша, розбірливо, без помилок. У разі потреби слід робити посторінкові виноски.

Останнім розділом реферату повинні бути висновки, в яких студент узагальнює викладений матеріал і формулює свої думки з приводу опрацьованої проблеми. До реферату має бути доданий список використаної літератури, складений відповідно до існуючих вимог.

За структурою реферат складається із короткого вступу, двох або трьох розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури. План написання реферату повинен мати внутрішню єдність і логіку, враховувати актуальність проблеми, її наукову розробленість та практичну значимість.

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її практична значимість; формулюються мета й завдання дослідження, вказуються обсяг і структура реферату. Обсяг вступу не повинен перевищувати однієї сторінки комп’ютерного тексту.



Основна частина обсягом до 10 сторінок комп’ютерного тексту, викладеного у двох-трьох розділах, повинна містити виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність і зміст предмета досліджуваної теми, з огляду на цілі й завдання реферату; розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел; визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому розв’язанню; аналізуються практичні матеріали, сучасні тенденції розвитку та особливості, притаманні зовнішньоекономічній діяльності України. На основі отриманих результатів розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей згідно з темою реферату. При цьому студент повинен виявити самостійність та ініціативу.

Висновки є завершальним етапом виконаного студентом реферату. Вони повинні містити короткі підсумки за результатами дослідження та прикладного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і негативних сторін, а також нереалізованих можливостей; перелік заходів, спрямованих на розв’язання проблеми, підвищення ефективності об’єкта дослідження; отримані якісні та кількісні показники; можливі варіанти реалізації запропонованих у рефераті заходів.

Реферат виконується державною (українською) мовою. Викладення повинно мати науковий характер, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, логічно послідовний. Пряме переписування матеріалів з літератури неприпустиме. Оформлення реферату має відповідати встановленим вимогам (див. Патика Н.І. Стандарти на оформлення магістерських, дипломних, бакалаврських, курсових, контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ, 2008. – 26 с.)



7. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

(контрольна робота для заочної форми навчання)

    1. Виконання контрольної роботи передбачає виконання письмової роботи – реферату за відповідним варіантом. Кожен варіант вміщує проблемне питання з тематики, визначеної навчальною програмою з дисципліни, за якою пишеться контрольна робота.

    2. Для студентів, які навчаються на заочному відділені ІПК ДСЗУ, передбачена методика розподілу варіантів контрольних робіт, в основу якої покладено алфавітний принцип.




Початкова літера

прізвища студента

Варіант

А

П

1

Б

Р

2

В

С

3

Г

Т

4

Д

У

5

Є

Ф

6

Ж

Х

7

З

Ц

8

Й

Ч

9

І

Ш

10

К

Щ

11

Л

Ю

12

М

Я

13

Н




14

О




15




    1. Контрольна робота з дисципліни «Клінічна психологія» складається з двох частин: розкриття у вигляді реферату одного теоретичного питання, що потребує поглибленої відповіді; виконання конкретно-практичного завдання, що дозволяє через навчальну ситуацію переходити до практики.

    2. Теоретичне питання передбачається конкретним варіантом контрольної роботи. Викладення теоретичного матеріалу має бути повним і обґрунтованим, висвітлювати сучасний науковий погляд на проблему, а також власне бачення та інноваційні пропозиції студента. Висновки необхідно робити з посиланням на конкретне літературне чи наукове джерело.

    3. Виконання конкретно-практичного завдання має передбачати наявність постановки проблеми, аналізу варіантів її вирішення, безпосередній розв’язок та обґрунтування (пояснення) прийнятого рішення.

    4. Запис умови завдань, передбачених варіантом, є обов’язковим. Контрольна робота повинна мати самостійний характер. Неприпустиме запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без посилання на них, дублювання контрольної роботи в групі. Тому контрольні роботи, написані без урахування цих вимог, викладачем перевірятися не будуть.

    5. Слухач може спиратися у своїй роботі на відповідні джерела навчальної та наукової літератури з даної проблеми. При цьому, якщо він наводить цитату чи запозичує із літературного джерела якесь теоретичне положення (наприклад, визначення, висновки дослідження, думку автора літературного джерела з того чи іншого питання тощо), то обов’язково треба робити посилання на літературне джерело.
  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка