Робота з художнім твором як засіб морального виховання дошкільників



Скачати 103.59 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір103.59 Kb.
Робота з художнім твором як засіб морального виховання дошкільників.

У статті розглядається один із засобів формування моральної свідомості дошкільника - робота з художнім твором. Автор пропонує конспекти занять з художньої літератури та мовленнєвого спілкування за творами К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського.

Моральне виховання – це цілеспрямований процес залучення дітей до моральних цінностей людства. Людина, народжуючись, отримує безцінний дар – життя, яке для неї є самоцінністю, для суспільства – найвищою цінністю. Тому вона має дорожити ним, ставитися до нього бережливо, навіть якщо їй здається, що воно не склалося, що у ньому багато негативних моментів, що воно важке. Людина має бути сильною, здатною протистояти випробуванням долі, не піддаватися хвилинним слабостям, гармонійно поєднувати в собі духовні цінності.

У дошкільному віці створюються найсприятливіші умови для формування особистості. У цей період формуються перші уміння, навички та звички, початкові моральні судження й оцінки, моральна поведінка, зростає дієвість моральних уявлень. У майбутньому кожна дитина вибере свій спосіб життя. Він може бути "здоровим", тобто відповідати потребам природного і соціального в людині, або "нездоровим", якщо людина (свідомо чи несвідомо) не здатна керувати своїми вчинками, своїми емоціями і настроями, порушує гармонію душі і тіла, руйнує відносини з оточуючими. Тому дорослі у процесі виховання дитини повинні забезпечити не тільки засвоєння норм, вироблення звичок поведінки, а й позитивне емоційне ставлення до цих норм, формувати внутрішню позицію дошкільника.

Формування моральних цінностей особистості дошкільників здійснюється в різних сферах їхнього життя і діяльності. Дитина відчуває моральний вплив у сім'ї, у колі однолітків, на вулиці. Вибір засобів виховання залежить від провідної задачі, віку вихованців, рівня їх загального й інтелектуального розвитку, етапу розвитку моральних якостей (тільки починаємо формувати моральну якість, або закріплюємо, або вже перевиховуємо). Дієвим засобом формування уявлень про взаємовідносини людини і природи, людини і людини є робота з художніми творами. Художня література активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її сприйнятливість, емоційність, що сприяє появі живого відгуку на різні життєві ситуації, формує світосприйняття. В процесі сприймання художніх творів дитина поводиться дуже щиро, активно входить, вживається у літературні образи та подані ситуації, бере на себе ті чим інші ролі, прагне передати в різній формі здобуті враження, уявлення, почуття. Літературний матеріал надає малюкові чудові зразки поведінки чи антиповедінки, які він наслідує чи засуджує, реалізуючи потребу в удосконаленні власної поведінки. В нашій вітчизняній та зарубіжній дитячій літературі є багато творів, що розкривають важливість дотримання загальноприйнятих моральних норм. Велика кількість таких творів є програмовими [1, с.390]

В процесі роботи з дитячими художніми творами можемо виділити такі методи формування свідомого ставлення дошкільника до моральних цінностей:

а) роз’яснення конкретних загальноприйнятих норм і правил. Ведучи мову про них, педагог повинен доступно за формою і змістом розкрити сутність конкретних норм і правил, продемонструвати, до чого призводить ігнорування їх. Важливо проілюструвати це сюжетами оповідань, казок тощо. При цьому, як застерігав великий педагог К.Д. Ушинський, не повинно бути настирливих повчань і вмовлянь, які часто не доходять до свідомості дітей.


б) навіювання моральних норм і правил. Цей метод ґрунтується на схильності дитини до наслідування і високої емоційності. Особливої уваги потребують несміливі, замкнуті діти, використання навіювання щодо яких може підтримати їхнє прагнення до активної поведінки, збудити віру у власні сили.

Готуючись до заняття педагог має враховувати, що досвід дошкільника містить окремі враження, результати спостережень, ставлення до вчинків літературних героїв та однолітків. Важливо актуалізувати для дитини цей досвід. Це допоможе дитині зрозуміти, що її дії стосовно себе та іншої людини не байдужі дорослим, ровесникам і що вчинки мають наслідки.

Пропонуємо декілька розробок занять для дітей старшого дошкільного віку, де одним із поставлених завдань є формування моральної - етичної поведінки відносно себе та оточуючих. Чому для старшого дошкільного віку? У старшому дошкільному віці моральні почуття і знання зливаються більш тісно і пов’язуються з почуттям обов’язку. Дитина цього віку здатна усвідомлювати суть своєї поведінки. Виникають внутрішні моральні інстанції, коли дитина прагне до поведінки згідно з загальноприйнятими нормами не тому, що цього вимагають дорослі (батьки, вихователі), а тому, що це приємно для навколишніх і для себе [5,с.29].

Мовленнєве спілкування з елементами грамоти

Переказ твору К. Ушинського «Умій почекати»

Вихователь Т.В. Миколенко

Програмовий зміст

Зв’язне мовлення: вправляти дітей в умінні переказувати твір за частинами без запитань вихователя.

Граматика: вправляти в умінні придумувати речення за малюнком та поданим словом, визначати кількість слів, записувати схему.

Звукова культура: розвивати уміння робити звуковий аналіз слів, інтонаційну виразність мовлення.

Продовжувати вчити оцінювати вчинки героїв, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Виховувати бережне ставлення до свого здоров’я. Розвивати пам'ять, увагу, уяву, акторські здібності.


Матеріал: твір, ілюстрації до твору, кубики Зайцева, картки для запису схеми, фішки для звукового аналізу на кожну дитину.

Попередня робота: читання твору К, Ушинського «Умій почекати», бесіда за його змістом.

Хід заняття.

На початку заняття педагог ділить дітей на 3 групи за умовними позначеннями, діти сідають за столики відповідно позначок.

Вихователь пропонує дітям приготувати казку для показу малятам у театрі, повідомляє, що до цього потрібно добре підготуватися – навчитися розповідати як автор( переказувати твір) та як справжні актори грати ролі . Педагог пропонує дітям відгадати казку, що розігруватиметься, за декількома словами. Називає слово курка, діти пригадують казки , де є героєм курка і називають. Педагог називає слово півень, потім слова вода, крига, смородина, звужуючи коло пошуку дітей до конкретної казки.

Далі вихователь проводить дидактичну вправу « Швидкі відповіді» (інтерактивна метод «мозковий штурм»). Дорослий запитує, діти швидко відповідають:


  • Яка назва казки?

  • Хто її написав?

  • Хто головні герої?

  • Яка була курочка?

  • Який півник?

  • Чому навчає казка?

Педагог схвалює обізнаність дітей, пропонує пригадати події твору.

- Спочатку запишемо основні слова. Я викладатиму їх із кубиків, ви з допомогою фішок для звукового аналізу. (Викладає слова курка, півень, смородина, вода, крига. (Діти працюють за столами, одна дитина біля дошки. Перевіряють).

Вихователь пропонує пригадати послідовність подій за трьома ілюстраціями: півень їсть зелену смородину, півень п’є холодну воду, півень виходить на кригу. (робота в групах - обрати ведучого, пригадати правила роботи в групах).

Завдання 1. Зібрати слова з картинки. Діти називають слова назви, дії, ознаки, що є на картинці. Переможцем є та група , яка зібрала найбільшу кількість слів.

Завдання 2. Скласти речення використавши 2-3, зібраних попередньо, слова в одне речення. Порахувати кількість слів у реченні, « записати схему». Переможцем є та група, що придумає найдовше речення.

Фізхвилинка . Під музичний супровід діти імітують рухи півника та курочки.

Завдання 3. Вибрати акторів з групи, що емоційно відтворять діалог курочки та півника за поданою картинкою. Переможців визначають самі діти.

Педагог звертає увагу на важливість слів автора при театралізації казки, тому пропонує переказати її повністю (при потребі твір читається для повного пригадування , але не обговорюється). Діти переказують казку по частинах (по групах), вихователь звертає увагу на чіткість мовлення, виразність передачі діалогів. Схвалює активність та старанність дітей.

У підсумку заняття вихователь пропонує в другу половину дня театралізувати казку: вибрати дитину, що найкраще переказувала для розповідання слів автора; на роль курочки та півника вибрати тих, хто найкраще відтворювали діалог; підібрати костюми та декорації; запросити на перегляд казки малят з іншої групи.
Художня література. Читання оповідання В. Сухомлинського

«Як Сергійко навчився жаліти»

Вихователь Т.В. Миколенко

Програмовий зміст

Продовжувати вчити дітей уважно слухати літературний твір, зокрема на морально-етичну тематику, вдосконалювати вміння узагальнювати почуте, висловлювати власну думку, давати оцінку герою. Закріплювати в словнику назви основних почуттів, емоцій, розповідати про ситуації, пов’язані з ними. Розвивати загальнолюдські моральні якості: милосердя, співчуття, чуйність. Виховувати доброзичливість ставлення до інших людей, що мають фізичні вади.



Матеріал: портрет В. Сухомлинського, збірка «Джерела доброти», картинки з зображенням різних емоційних станів, картинки з зображенням різних предметів.

Хід заняття

Педагог пропонує дітям закрити міцно очі і запитує:


  • Що ви бачите?

  • Що відчуваєте?

Пропонує пройти декілька кроків.

  • Вам було легко йти? Чому?

  • А скажіть, що я роблю (показує будь-який рух)?

  • Ви здивовані?

Пропонує відкрити очі, сісти на стільчики і поглянути на портрет, запитує:

  • Хто це?

  • Які твори В. Сухомлинського ви вже знаєте?

  • Сьогодні ми послухаємо його оповідання «Як Сергійко навчився жаліти» і ви зрозумієте, чому заняття розпочиналося із заплющування очей (читає оповідання).

Запитання до тексту:

  • Про кого розповідає автор?

  • Куди пішов Сергійко?

  • Кого хлопчик зустрів?

  • Якою була дівчинка?

  • Чому її слова дивували Сергійка?

  • У який момент він зрозумів і поспівчував дівчинці?

Педагог проводить дидактичну гру «Мовчазний актор». З поданих зображень емоційних станів ( сум, страх, жаль, радість, байдужість, злість, здивування) першим бажаючим дітям-акторам пропонується вибрати знайоме, відтворити його перед однолітками не називаючи, а тим потрібно відгадати, назвати та показати. В кінці гри вибирається найкращий актор та знавець почуттів (той що найкраще відгадував).

  • На вашу думку, які почуття відчував хлопчик?

  • А які дівчинка?

  • Чи є негативні герої у оповіданні?

  • Якби у вашому дворі була така дівчинка чи хлопчик, ви хотіли б їм допомогти?

  • Як це можна зробити? (роздуми дітей)

Педагог пропонує потренуватися гуляти разом – фізхвилинка в парах, де одна дитина поводир, а інша незряча. Діти за бажанням діляться на пари, вибирають відповідні ролі, за вказівкою вихователя виконують різні рухи (стрибки, присідання, обходження предметів та інше).

За вказівкою педагога діти парами сідають за столи, проводиться дидактична вправа « Опиши предмет». Дітям – поводирям пропонується описати предмет так, щоб друг –незрячий міг відгадати. Після обміну ролями, вправа повторюється. Вкінці вихователь пропонує всім закрити очі і уявити як шумить листям вітер, дзюрчить струмочок, хлюпочуть хвилі, їде автомобіль.

Педагог пропонує вправу «Малюємо разом», діти взявши олівець у двох (поводир та незрячий) малюють знайомий обом предмет або сюжет. Далі всі разом вибирають кращу роботу.


  • Як називалося оповідання, що ви слухали?

  • Хто його написав?

  • Чи сподобалося воно вам?

  • Вам сподобалося гратися у двох?

  • Що вашій парі вдавалося робити найкраще?

  • Хто на вашу думку працював сьогодні найкраще?

  • Пропоную вам придумати продовження оповідання і розповісти нам усім на прогулянці.


Художня література. Читання оповідання В. Сухомлинського «Камінь».

Вихователь Т.В. Миколенко
Програмовий зміст

Продовжувати вчити дітей називати жанрові особливості оповідання, уважно слухати твір, відповідати на запитання за його змістом. Вправляти в утворенні лагідних слів-звертань до об’єктів природи ( вода – водиця, водичко; джерело – джерельце, джерелечко). Розвивати психічні процеси, монологічне мовлення підчас коротких розповідей « Як потрапляє вода у дім?» , «Як впливає вода на здоров’я ?» Викликати бажання дотримуватись правил природокористування, негативно ставитись до руйнівників, невдячних споживачів природи. Виховувати свідоме бажання діяти розсудливо, оберігати природу.



Матеріал: твір В. Сухомлинського «Камінь», картки на тему «Вода у природі», м’яч, камінь середнього розміру, серветка, кубики Зайцева.

Хід заняття.

Педагог звертає увагу дітей на предмет схований під великою серветкою , пропонує за допомогою прямих запитань відгадати , що там знаходиться (можна розпізнати на дотик). Коли діти відгадали пропонує одній дитині викласти слово камінь з кубиків Зайцева на поличці.

Далі вихователь пропонує послухати твір В. Сухомлинського «Камінь».(читає)

Запитує:


  • На вашу думку я прочитала вам оповідання чи казку?

  • Чому це оповідання?

  • Які оповідання В. Сухомлинського ви знаєте? А які казки?

  • Про кого розповідається у оповіданні?

  • Яким був хлопчик?

  • Чому він кинув камінь у криницю?

  • Що сталося з джерелом?

  • До чого це привело потім? Що сталося з дубом, травою, соловейком?

  • Хто винен камінь чи хлопчик?

  • А для чого нам потрібна вода?

  • Як вона потрапляє у дім?

  • Як вода впливає на наше здоров’я?(поширені відповіді дітей)

  • Так , якщо правильно використовувати холодну воду, можна загартувати своє тіло і не знати ніяких хвороб.

Вихователь пропонує викласти з кубиків слово вода.

- Пригадайте, діти, де ми можемо побачити, зустріти воду?( робота з картками «Вода у природі»).

Діти дають відповіді і викладають з кубиків слова хмара, річка, джерело, криниця.

Педагог пропонує пограти в «Лагідні звертання»( діти стають півколом навпроти виставлених слів, за сигналом вихователя передають м’яч один одному, при передачі м’яча читають виставлене слово і промовляють лагідне звертання до об’єкта природи ( вода – водиця, водичко; джерело – джерельце, джерелечко; хмара - хмарко, хмариночко і т.д.)



  • Як ви вважаєте здогадався старий дідусь про свою провину?

  • Чого не повинен був він робити ? Про що він повинен був подумати?

  • Пропоную вам скласти розповідь, про те що подумав хлопчик та щоб змінилося, якби хлопець відмовився від бажання кинути камінь у криницю.(Педагог читає початок твору до слів « Підняв камінь…» і продовжує « …подумав , та не кинув його в криницю»).

Діти з допомогою вихователя складають нову розповідь, якій дають назву .

Педагог підводить підсумок, запитує:



  • Який твір ми читали?

  • Як він називався?

  • Хто його автор?

  • Чому нас навчає це оповідання?

  • Розповідь кого із дітей вам сподобалася найбільше?

Вихователь схвалює найбільш активних дітей і пропонує дітям оформити придумане оповідання у книжку.
Література

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. ред. та упояд. О.Л.Кононко – 2-ге вид., випр. - К.: Світоч, 2008 – с. 430

2.Бех І.Д. Духовна енергія вчинку // Освіта і управління. – 2005. - №1. – С. 51-58.

3. Виноградова А.М. Воспитание нравственных чувств у старших дошкольников: Книга для воспитателя детского сада. – 2.-е изд., испр. Идоп. – М.: Просвещение, 1989. – 96с.



4. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. - М.:, Просвітництво, 1968. – с.371.

5. http://gendocs.ru/v37567/?download=1


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка