Родина, рідня, рід



Скачати 223.89 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір223.89 Kb.
Родині ми складаєм славу нині!

Родинне свято


Мета: Удосконалювати знання учнів про важливість родинних зв’язків, сприяти зміцненню добрих стосунків між учнями та їх батьками, виховувати повагу до родини та сімейних традицій, розширити уявлення учнів про сім’ю, її значення для людини; продовжувати формувати поняття родина, рідня, рід; познайомити з правилами складання родовідного дерева, з різними видами складання родоводу; стимулювати прояв інтересу до історії свого роду, сім’ї; виховувати шанобливе ставлення до всіх членів родини, гордість за свій рід.

Оформлення:
     Написи на плакатах: "Роде наш красний", "На світі білому єдине, як і Дніпрова течія,

домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім’я", "Що таке Батьківщина? За віконцем калина, тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі, під вербою криниця, в чистім полі пшениця". зображення серця,

інші прислів’я, приказки, загадки про сім’ю і рід.
Коментар. Готуючись до заходу, учні класу складають генеалогічні дерева своїх родин, створюють спільне «дерево життя», яке прикрашене фотографіями родин учнів, збирають приказки, прислів’я, оповідання , вірші про родину.

Перебіг заходу

І частина (теоретична)

Учитель.

Добрий день вам, люди добрі!

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито, ще й овес,

Сьогодні зібрався рід увесь...


Так, у нас сьогодні свято... І не просто свято, а справжнє сімейне свято. Подивіться, як багато нас зібралось. Я бачу сім’ю ... (перелічує).

     


Шановні гості,  дорогі батьки, любі діти! Я рада бачити і вітати

всіх вас на нашому святі. Ми недаремно зібралися сьогодні всі разом, родинами. Сьогодні ми поговоримо про рід. Про рід кожного з вас і про родовід нашого народу.

Давайте на деякий час полинемо у сиву давнину, дослухаємо мамину пісню, пройдемо стежиною отчого краю, стежиною, яка починається від рідного дому, від рідних батьківських воріт, батьківського порогу.

Пісня "Стежина"

Родина, дорога родина!

Що може бути кращим в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

Що може бути кращим за вечерю в домі

За батьківським міцним столом,

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом?

Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти,

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки?

У мене в руках цікава скринька. У ній – найцінніший скарб планети Земля. Зараз  кожен зазирне і скаже, кого ви побачили. ( На дні скриньки лежить дзеркало). То кого ви побачили на дні скриньки?

Ви побачили кожен себе. Отже, найцінніший скарб – це ви. Кожен з вас – особистість, і саме такої людини, як ви, більше на цій планеті немає і не буде.

У світі нічого немає найдорожчого для людини, ніж сім’я. Любов рідних людей дає сили подолати невдачі і відчай. Прихилити до себе долю, рятує у скруті або хворобі…А як приємно розділити з родиною радість, відсвяткувати перемогу!

Кожна людина завжди з великою повагою і душевним трепетом згадує те місце, де промайнуло її дитинство з дивосвітом-казкою у затишній оселі. То – родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, дім, в якому живуть мама і тато, бабуся і дідусь, брати і сестри.
Пісня «Батьківський поріг»

Рідна домівка – то і храм. І рідний край , і батьківщина, і матір. Тут розпочинається пізнання світу. Тут ми навчаємося цінувати хліб і сіль, поважати старших, шанувати батька і матір, бути терплячими , чесними і роботящими. І куди б ми не пішли від батьківського порогу, ніколи не забудемо рідну домівку. Птахи й ті повертаються з-за далеких морів до своїх гнізд, щовесни летять у рідні краї, їх тягне за тисячі верст туди, де на них чекають, нехай напівзруйновані, але рідні гнізда.

Де пісня й казка, звичаї живуть,

Де пахнуть рута-м’ята і пшениця.

Де рушники узорами цвітуть,

Де юними хлюпочуть голосами

Пісні і танці голосні,

Де колискові від бабусі й мами

Принишкли у колисочці на дні.

Отже, батьківська хата є символічним берегом дитинства, звідки ми йдемо у широкий світ.

Найдорожчі нам люди, які нас найбільше люблять, жаліють, - це наші батьки. І ми також не уявляємо свого життя без них.

Батьки і діти, діти і батьки –

Життя земного нерозривне коло,

Спливає час, минаються роки –

Воно ж не розривається ніколи.

Із глибини спресованих віків

Шануємо премудрі заповіти:

В розумних і освічених батьків –

Достойні їх народжуються діти.

Пісня «Батько і мати»
Споконвіку батько вважався господарем у сім’ї. Його обов’язком було піклуватися про жінку , дітей і захищати їх. Батьків приклад, батькове слово, наказ завжди були законом для родини. У всіх народів за усіх часів жінка, мати була берегинею, охоронцем домашнього вогнища. Вона за своєю природою є втіленням ласки і доброти. Перше слово, яке вимовляє дитина, - це слово «мама». І недаремно, бо першою людиною, яка схиляється над її колискою, є мама.
Пісня «Мамо»
Онуки дуже люблять дідусів і бабусь, а ті ладні життя віддати. Аби малим онучатам було добре в житті, аби вони не хворіли, завжди приголублять, пожаліють, бо в їхньому серці стільки жалю і любові…

Шанувати батьків – один із найсвятіших обов’язків людини. Батьки нас зростили, виховали, навчили добра. І як же їм не відплатати шаною, любов’ю, ласкою, допомогою? А власне, тільки цього треба від нас нашим батькам. А не відчуваючи уваги, піклування, вважають себе тягарем, зайвими, непотрібними своїм дітям.


Пісня «Батьки мої» (співають учні)

Серце, що ти відчуваєш,

що завжди научає мене,

серце, яке зігріває,

що за руку в світі веде.


Ви найбільше, що маю у цьому житті,

Я люблю вас, батьки рідні мої,

Ви завжди біля мене вдень і вночі,

Ви ночей не доспали, батьки мої.

Нехай усмішка тепла не зникає,

Вона дарує радість і тепло,

Нехай Господь завжди вам помагає

За ваше щире батьківське добро, батьки мої.


Низько я вам уклонюся

Ви мене на світ привели,

Богу за вас помолюся

Бо я з вами не знаю біди.





ІІ частина (практична)

У житті кожної людини повинен настати час, коли з'явиться запитання: “Хто я? Якого роду? Якого походження?”

Відомо, що благородними в Англії вважали тих, хто знав три коліна свого роду. В Україні завжди шанували рід і родину, і, мабуть, тільки у слав'ян є поняття трирідних, чотирирідних, багаторідних родичів.

- Людині важко жити самотньою. Ні з ким поділитися думками, своїми планами. Нікому допомогти, сказати співчутливі слова. Хто ж завжди з тобою в ділах, думках? Навіть тоді, коли перебуває не поруч? Хто підтримає у важкі хвилини? Хто розділить свою радість? Кому буде боляче, коли ти зробиш неправильний крок? І хто ніколи не відмовиться від тебе?



Це – твоя родина.

Кожна сім’я має своє коріння. Тепер так склалося, що ми знаємо тільки як звуть дідуся, бабусю, і, у кращому випадку, прадідуся з прабабусею. Наші пращури зберігали відомості про свій рід до сьомого коліна, пишалися своїм родоводом, намагалися не зганьбити його своїми вчинками.

У багатьох родинах із покоління в покоління передаються традиції: в одній сім’ї жінки – чудові рукодільниці, в іншій – прекрасні куховарки, у третій – чоловіки мають «золоті руки»: усе полагодять, змайструють. Недарма кажуть, що кожна сім’я унікальна по-своєму.

«Родина», «рід» - які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті.

Бо всі ми з вами – гілочки на дереві,

Що вже стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід.

Це батько, мати, прадід твій і дід.
- Яким ще словом ми називаємо нашу родину? Так, сім’я. Коли ви чуєте чи вимовляєте це слово, кого ви уявляєте? ( Маму, тата, дітей, брата, сестру).

- А дідусь, бабуся, тітка, дядько, двоюрідні брати, двоюрідні сестри? Це – родичі, або рідня. Вони не просто близькі й дорогі вам, а ще й одного роду.

- А що таке рід? Це вся рідня – теперішня і давнішня, це ряд поколінь, що походять від одного предка.

- А рід до роду – то вже цілий наш народ.

Наші прадіди уявляли життя людей на землі як велетенське Дерево Роду. Свій маленький листочок на цьому Дереві має кожен із нас. Людина, що не пам’ятає своїх предків, самотня. Їй немає звідки черпати сили для життя. Людина без роду – це листочок, відірваний від дерева. Як гілка міцно зростається із стовбуром, що її не відламати, - так і родина не ослабне, поки підтримує зв'язок через мову, звичаї, обряди, свята, пісні, казки, прислів’я, ігри, іграшки, родинні реліквії, взаємодопомогу, любов.

Є дуже давня легенда про корінь життя.

Коли народжувалася дитина, батьки, за давнім українським звичаєм, садили дерево. Зеленим братом для новонародженого Максима став молоденький дубок, що прийнявся навпроти хати. З літами обидва змужніли, підросли . Не сиділося Максиму на батьківщині, у пошуках легкого хліба пішов у чужі краї і пропав.

Ледь не щодня виходила мати на битий шлях виглядати сина, тільки все даремно, бо забув він дорогу до рідної домівки. Відцурався, осів у столиці, покинув родину. Не хоче навіть про неї згадувати, мовляв. Усі родичі із села, якось соромно.

А дуб тим часом піднявся, став велетнем з могутніми гілками. Старенька ненька притулиться до нього , мов до синочка, сльозу пустить: чує материнське серце біду.

Захворів тяжко Максим. До лікарів звертався – нічого не допомагає. Тоді подався до ворожки.

Ворожка подивилася на його бліде обличчя і сумно похитала головою:

-Загубив ти себе, чоловіче. Єдиний, хто тебе порятує, - твій зелений брат, Дуб-велетень. Уставай досвітками і вмивайся щодня росою з його листя. Доки дубові – доти й тобі жити. Поїхав Максим додому, умився цілющою росою і почав видужувати.

- Заберу я цього дуба, мамо, до себе у місто, - сказав Максим матері.

-Що ти, синку? Він же всохне, як тільки підрубаєш його коріння, занепокоїлась мати.

Замислився Максим над своїм життям і долею. «А я ? – запитав себе. – Як же я жив увесь цей час без своєї родини, без батьківщини?»



  • Твоя правда, ненько, людина, як дерево: без коріння жити не може.

Для чого складається родовідне дерево? Родовідне дерево часто називають деревом пам’яті, бо кожна людина, яка приходить у цей світ, повинна залишити про себе пам’ять. Ми маємо пам’ятати про них, шанувати свій рід, бо він дав нам життя.

А зараз настав час познайомитися нам із родинними деревами членів нашої класної родини.

Розповідь учнів про свої родоводи

   


Ми тепер переконались, що ви дійсно любите свою сім’ю, знаєте про свій родовід. І я, впевнена, що не зів’яне дерево вашого роду. І так само, як любите ви своїх рідних: тата з мамою, бабусю і дідуся, вони теж люблять вас і завжди переживають за вас, навіть, коли ви виростите, думками вони завжди з вами.

Так, кожен з вас - це маленькі листочки на зеленому дереі нашого народу. А коріння у цього дерева - пам’ять, Історія. Ми будемо сильні і непереможні, якщо всі знатимемо і будемо берегти свою історію, історію свого народу, щоб не загинули ми, як відламані листочки, будемо жити так, щоб нами пишався наш рід, наш народ. Нехай ніколи не згасне ваше родинне вогнище! І нехай це свято стане початком доброї традиції - частіше збиратися ось так, разом всією родиною.



ІІІ частина (розважальна)

1. А зараз я пропоную вам задачу , яка зацікавить всіх і стосується теми нашого родинного свята.



Задача. На генеалогічному дереві Максима імена тільки чоловіків його родини. Стрілочки напрямлені від батька до сина. Як звати сина брата діда брата батька Максима?

Данило


Олексій Микола
Юрій Василь

Іван


Тарас

Роман


Дмитро Максим

Розв’язок. Батько Максима - Тарас. Брат батька – Дмитро. Дід брата батька – Микола.

Брат діда Миколи – Олексій . Син брата Олексія - Іван

2. Вікторина

Зараз ми з вами проведемо невеличку вікторину на використання термінів.

Нерідко можна почути суперечку: кого з родичів як називати? Хто дівер? Хто кузен? Хто шурин? Та й розповідати про свій родовід чи родичів, не знаючи як називаються гілки генеалогічного дерева, справді нелегко. Тож давайте згадаємо ці терміни. Хто такі:


  1. Невістка – дружина сина.

  2. Зять – чоловік дочки.

  3. Свекор – батько чоловіка.

  4. Свекруха – дружина свекра, мати чоловіка .

  5. Тесть – батько дружини.

  6. Теща – мати дружини.

  7. Дівер – брат чоловіка.

  8. Шурин (шваґер) – брат дружини.

  9. Зовиця – сестра чоловіка.

  10. Своячка – сестра дружини.

  11. Свояк – чоловік своячки

  12. Племінник – син брата, сестри.

  13. Племінниця – дочка брата, сестри.

  14. Двоюрідний брат або кузен – син дядька або тітки.

  15. Двоюрідна сестра або кузина – дочка дядька або тітки

3.Серце.

Прекрасно, коли в сім’ї панує мир і злагода, взаєморозуміння і повага, кохання і вірність, теплота і затишок. Нехай наші славні родини примножуються, процвітають, зберігають свої традиції та передають їх від покоління до покоління.

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з корінням родоводу,

І тільки той, у кого серце чуле.

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне, -

Лиш той майбутнє вивершить прекрасне!

Сім’ю кожного з нас можна порівняти з єдиним людським організмом. Якщо всі органи працюють добре, то й весь організм здоровий. От і в сім’ї, якщо кожний член родини турбується про інших, поважає один одного, то така сім’я щаслива.

Перед вами зображення серця – це ваша сім’я. Чому серце? Бо воно – символ любові, ніжності, доброти. У кожного у вас на парті - маленькі сердечка. Напишіть на них, що кожен із вас може зробити, аби ваша сім’я була щасливою. Приклейте свої маленькі сердечка на це велике серце.



(учні пишуть і наклеюють свої серця)
4. Музична вітальня

Зараз ви виберете частину слів однієї із відомих пісень. Ваше завдання: згадати цю пісню та заспівати її.



(На підносі лежать слова деяких пісень. Члени родин обирають та співають пісні)

5. Народна мудрість

Народ завжди влучно говорить про явища, які навколо нас. От і про родинні стосунки, про матір, батька, дітей і т.д. складено багато приказок.



Які ви знаєте приказки про родинні стосунки?

Зараз ви отримаєте записані приказки та прислів’я , переглянете їх та зачитаєте нам ті, які на ваш погляд найбільш влучно зараз відповідають названій темі.



Учитель. Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя, цінувати їх .

Учитель. От і закінчується наше свято, але не закінчуються наші сімейні традиції, наш родовід, адже недаремно говорять, що нашому роду нема переводу. Тож нехай завжди вас манить родинний вогник у батьківській оселі, нехай не згасне вогнище родинне, живе в калинових піснях!
Дорога моя

Родино!


В клас до нас святкова днина

Завітає у четвер.

Тож рідню усю згадайте

І до нас ви поспішайте.

Першого березня чекаємо вас

Я і весь 10 клас.



В клас до нас святкова днина

Завітає у четвер.

Тож рідню усю згадайте

І до нас ви поспішайте.

Першого березня чекаємо вас

Я і весь 10 клас.

В клас до нас святкова днина

Завітає у четвер.

Тож рідню усю згадайте

І до нас ви поспішайте.

Першого березня чекаємо вас

Я і весь 10 клас.

2. Родинні скарби і традиції

- Чи є у вашій сім’ї традиції, яких немає в інших родинах? Звичайно, що є. Зараз ви дізнаєтесь про родинні скарби. Це старі речі, які передаються від матері до доні, від батька до сина… Ці скарби наші бабусі ховали колись у скрині. А там знаходились: віночок – символ  віри, надії, любові, рушник – символ долі, хустка – берегиня вроди, намисто – символ радості. З роду в рід кладе життя мости, Без коріння саду не цвісти, Без стремління човен не пливе, Без коріння сохне все живе.

Як дерево тримається на корінні, так і кожен рід тримається на найстарших його членах, бо саме вони мають великий досвід життя і допомагають молодим.

Прислів’я. 1. «На сонці тепло, а біля матері добре».

2. «Без сім’ї нема щастя на землі».

3. «Нащо кращий клад, коли в сімї.

4. «У добрих батьків добрі й діти».

5. Яблуко від яблуні недалеко падає.

         6. Яке дерево, такий клин, який батько, такий син.

         7.Який корінець – такий пагінець.
- У кожної людини є багато родичів, великий рід. На дошці ви бачите родовідні дерева, або родоводи – це історія поколінь певного роду.
Продовження розповіді вчителя .

- Щоб скласти дерево родоводу, потрібно залучити до виконання цього проекту своїх батьків, порадитись з ними, який вигляд буде мати ця робота, до кого треба звернутися, щоб отримати інформацію і як ці дані розмістити. Легко буде записати членів своєї родини, бо ви живете разом. Важче знайти інформацію про далеких родичів і про тих, кого вже не має на світі. Тут потрібна допомога бабусь, дідусів, прабабусь, прадідусів. Інформацію можна проілюструвати фотокартками.

Погляньте на родовідне дерево: коріння – прародичі, стовбур і товсті гілки – дідусі, бабусі, тонкі гілки – батьки, ми – це листочки. Хто з вас може розповісти про свій родовід на родовідному дереві?
Знати свій родовід, зберігати про нього пам'ять – це означає любити свою батьківщину. Які головні слова родоводу? (учні відповідають). А чи можна в родинний альбом помістити фотографію нашого класу? Хіба ми теж родина? Чому?
Так, родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і весь український народ. Родина до родини – народ. Ми з вами усі – український народ, який складається із родин малих і великих, дружніх і працьовитих.

Уявімо собі дуб. Великий і кремезний. У нього пишна крона, вузлувате міцне коріння та могутній стовбур. Дерево дуже гарне і повне сили. Але що станеться з цим велетнем, коли його зрізати під корінь? (відповіді дітей)

-         Так, воно зів’яне, а потім засохне.

-         А чому так станеться? Що дає дереву коріння? (Так, дерево бере сили від землі корінням)

-         Без коріння сад не зацвіте, без коріння всохне все живе.

-         А тепер уявіть собі, що це не дерево, а наш рід. Що тут є корінням і де б ви на цьому дереві знайшли себе, найменших членів роду?

Діти – молоденькі бруньки, гілочки, листочки.

Гілки – тато й мама.

Стовбур міцний – дідусі й бабусі.

Коріння – це вже наші прадіди, предки, ті, хто жили сто чи двісті років тому.

-         А тепер знову уявіть, що якась страшна сила мечем відтяла ваше коріння. Чи довго

зеленітимуть листочки?

-         Коли у корінні дерева – сік землі, то у корінні кожного родового дерева – пам’ять роду. А берегинею роду є хата, оселя, усе, що в ній є, що духовно збагачує і освячує сім’ю і піснею, і вишиванкою, і добрим словом, і спогадом.

-         Дівчатка, а чи ви знаєте древній український звичай, пов’язаний з хусткою?

-         До весілля дівчата ходили в віночках, а після зав’язували волосся хусткою. А чи носять хустки зараз?

Хустина


Подаруй мені, мамо, хустину

Із червоним, як мак, бережком.

Запишаюсь у ній я дитина,

Як калина під білим сніжком.

Та хустина мені нагадає,

Як і ти молодою була,

І від років вона не линяє,

Тільки юність твою узяла.

Посивіло волосся в матусі,

І у зморшках все стало чоло,

А от хустка лишилась й досі,

І на ній все цвіте, як цвіло.

Квіточки про любов пам’ятають,

Як купив цю хустину татусь.

І як маму любив вони знають,

Та заплакана мама чомусь.

Не цурайтесь хустинок дівчата.

Що ж ви носите тільки шапки?

На хустки Україна багата,

На яких ще цвітуть бережки.



  1. Гра «Хустина»

-         Дівчатка, а давайте перевіримо, чи личить вам хустина. Але ви не будете зав’язувати її самі, а зроблять це хлопці.

  1. Робота над приказками

  2. Лічилочка

Мама, тато, дід, бабуся –

Всіх назву, не помилюся.

Старший братик і сестричка –

В нас сімейка невеличка.

Не спиняйте, бо зіб’юся:

Мама, тато, дід, бабуся…

Старший брат, сестра і я –

Отака у нас сім’я.

Нам лічилочку на сім

Повторити треба всім.



  1. Що маємо від пращурів?

- А ви відгадайте-но, що я таке?

Всі хочуть, як народиться дитина,

Щоб я було красиве і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина (ім’я)

Батьки при народженні дитини дають нам ім’я. Чи ви знаєте, чому вас саме так назвали?

Переважно імена дають такі, які вже були в родині. До імені також додається  ім’я батька. До дитини також переходить прізвище. Дівчатка, вийшовши заміж, як правило, його міняють. А от хлопці як продовжувачі роду носять його все життя.



  1. «Родина», «рідня», «рід»

Давайте вияснимо, що ж означають ці поняття.

Родина – це сім’я: тато, мама, брат, сестра.

Рідня – це бабуся, дідусь, дядько, тітка.

Рід – це всі родичі разом.



  1. Робота над піснею

Які ви знаєте пісні до нашої теми? («Родина», «Доня-донечка», «Батько і мати», «Росте черешня в мами на городі»)

Розгадування ребусів

7Я              Р1а

Сім’я       Родина

Коріння - це наші предки, прародичі. У ньому наше минуле, пам’ять. Стовбур - дідусі і бабусі. Міцні гілки - ваші батьки. А хто ж «листочки»?

Ми побачили, як ведеться рід, від найстарших до найменших - це і є родовід. Відповідно дерево - родовідне.

 Сім’я - тато, мама, діти.

Родина - сім’я, бабуся, дідусь, інші родичі, які живуть разом.

Рід - кілька поколінь, які походять від одного предка.


  1. Родина до родини – народ .Ми з вами всі -  український народ, який складається з родин малих і великих, дружних і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша  країна збагачується маленькими родинами. То нехай же річка буде повноводною, а родина ваша українська - красивою і щасливою.

А зараз ми поєднаємо частини прислів’я.

 Добрі діти - батькам вінець,          нема переводу

 Козацькому роду                                  а злі діти - батькам кінець

Шануй батька й неньку,               які батьки, такі й діти

Яке дерево, такі його квіти,          то й буде тобі гладенько

Немає цвіту білішого, як цвіт        немає роду ріднішого, як мати

на калині,                                                             дити

3. Ознайомлення з родовідними деревами учнів класу.



Інтерактивна метод «Вузлики».

  • На карточках записані зашифровані прислів’я, а розшифруєте ви їх за допомогою методу «Вузлики». І не тільки розшифруєте, а ще й поясните їх зміст. Це завдання ви будете виконувати у групах. Згадаємо правила роботи у групах. (Відповіді дітей). А об’єднатися в групи нам допоможе така лічилочка: «Тато, мама, брат, сестра – отака моя сім’я».

(Діти об’єднуються у 4 групи).

  • Розшифровані вами прислів’я ще раз доказують, що хороша сім’я – це найбільше щастя на землі. І в тій сім’ї лад, де всі люблять один одного, поважають один одного, турбуються про всіх членів родини.

  1. Поетична хвилинка.

- А зараз на хвилинку станемо поетами і спробуємо скласти віршик «Кого я

люблю».


Люблю … неньку, Люблю свою (рідну) неньку,

… свого брата, люблю свого брата,

Сестричку …., сестричку люблю я,

…. тата. люблю свого (також) тата.

- Як одним словом можна назвати людей, чиї імена чи фото розміщені на дереві родоводу? (Рід).


  • У кого із вас виникло бажання взяти участь у створенні проекту «Мій родовід» і дослідити історію свого роду?

  • Чому родовід називають ще деревом пам’яті? (Бо ми повинні пам’ятати, шанувати свій рід, бо він дав нам життя).

  • Як повинні жити усі члени родини?

Це дуже важливо, щоб сім’я була згуртованою, дружною, щасливою. Бо

сильна родина, рідня, рід – це міцна наша держава.


Новий сценарій

Роде наш красний: Сценарій сімейного свята для дітей

     Родовідні дерева родин односельців.
     Вишиті рушники, килимки тощо.
     Спечений коровай на рушнику.
     Пучки калини, колоски пшениці.
     Предмети давнього українського побуту.
Ведуча: А тепер я прощу всіх глянути на цей малюнок /дерево без

коріння/. Що ви бачите? /Дерево/.


Так, сильне, могутнє дерево. Але в нього відтято коріння. А тепер

скажіть, що станеться з деревом, коли його зрізати під корінь? /Воно

зів’яне, всохне/. А чому всохне? Що дає дереву коріння? /Воду, силу

землі/. Так, вірно, воду. Вода - це сік землі. "П’є моє коріння сік

землі" - співають в пісні. Я думаю, що батьки підтримають мене, що це

дійсно так. Вслухайтесь, вдумайтесь.


      /Пісня "Батьківський поріг" -  виконують мами/.

ВЕДУЧА: Кожен з нас теж має своє Дерево. Придивіться до малюнків

родовідних дерев односельців, які вони різні, так само, як і різні наші

сім’ї. Та в кожного є спільне – це родовід. Я уважно передивилась

зображення кожного родоводу і помітила, що себе кожен зобразив у вигляді

листочка, квіточки, які знаходяться зверху, а в самому корінні... Але,

ні, краще скажіть ви, хто знаходиться там? /Це бабусі, прабабусі,

дідусі, прадідусі/.


     Я рада, що ви такі кмітливі, спостережливі. Адже в тому корінні

знаходиться наша родовідна пам’ять. Коріння дерева п’є сік землі, а

коріння нашого родового дерева дає нам пам’ять. А тепер уявіть собі, що

якась страшенна сила відрізала ваше родове коріння. Що станеться з

деревом і з вами? Що ви втратите? /Дерево зів’яне й пропаде, а ми

втрачаємо родовідну пам’ять/.


     Так! Людина без роду справді не зможе жити, як відірваний від

дерева листочок. А чи кожен з вас знає про родрвід своїх тата і мами,

бабусі й дідуся? Чи кожен з вас пишається своїм родоводом? /Розповіді по

дереву-родоводу, про сім’ю, про роботу батьків за допомогою фото,

вирізок з газет/.

    
     І, мабуть, саме ці речі нагадують нам наших бабусь, які

користуються ними, і можуть дещо розповісти нам. Я з радістю і повагою

звертаюсь сьогодні до наших почесних гостей - бабусь і прабабусь. Отже,

слово нашим шановним бабусям. /Розповідь про сиву давнину бабусі./.
     Ведуча: Кожна бабуся - це мама вашого тата чи мами. А зі словом

"мати" у кожного з нас пов’язане все найдорожче. Ніхто не зрозуміє так,

як мама, ніхто не допоможе, як вона.  І сьогодні на нашому сімейному

святі .....  хочуть подарувати вам пісню. Отже, це для вас, наші шановні

мами, наші бабусі.
 /Пісня "Летіла зозуля"/.

     ВЕДУЧА: Я ще раз звертаю вашу увагу на вбрання нашої світлиці. Крім

речей давнього побуту, ви не могли не помітити чудові українські

вишивки. Українські рушники, вишитий килим. А які красиві вишивки, узори

на сорочках наших мам, бабусь, на ваших кофтинах. І все це руки мами,

бабусі. Слід відзначити, що переважна більшість вишивок, які ви бачите -

це робота золотих рук однієї з наших мам (називає). Вона із задоволенням

передає свою майстерність нашим дівчаткам на гуртку вишивання. І зараз,

не дивлячись на те, що сьогодні свято, ми на кілька хвилин повернемось в

нашу робочу обстановку.


    
  




Пісня «Батьки мої»

Серце, що ти відчуваєш,

що завжди научає мене,

серце, яке зігріває,

що за руку в світі веде.
Ви найбільше, що маю у цьому житті,

Я люблю вас, батьки рідні мої,

Ви завжди біля мене вдень і вночі,

Ви ночей не доспали, батьки мої.

Нехай усмішка тепла не зникає,

Вона дарує радість і тепло,

Нехай Господь завжди вам помагає

За ваше щире батьківське добро, батьки мої.


Низько я вам уклонюся

Ви мене на світ привели,

Богу за вас помолюся

Бо я з вами не знаю біди.



Пісня «Батьки мої»

Серце, що ти відчуваєш,

що завжди научає мене,

серце, яке зігріває,

що за руку в світі веде.
Ви найбільше, що маю у цьому житті,

Я люблю вас, батьки рідні мої,

Ви завжди біля мене вдень і вночі,

Ви ночей не доспали, батьки мої.

Нехай усмішка тепла не зникає,

Вона дарує радість і тепло,

Нехай Господь завжди вам помагає

За ваше щире батьківське добро, батьки мої.


Низько я вам уклонюся

Ви мене на світ привели,

Богу за вас помолюся

Бо я з вами не знаю біди.


Пісня «Батьки мої»

Серце, що ти відчуваєш,

що завжди научає мене,

серце, яке зігріває,

що за руку в світі веде.
Ви найбільше, що маю у цьому житті,

Я люблю вас, батьки рідні мої,

Ви завжди біля мене вдень і вночі,

Ви ночей не доспали, батьки мої.

Нехай усмішка тепла не зникає,

Вона дарує радість і тепло,

Нехай Господь завжди вам помагає

За ваше щире батьківське добро, батьки мої.


Низько я вам уклонюся

Ви мене на світ привели,

Богу за вас помолюся

Бо я з вами не знаю біди.



Пісня «Батьки мої»

Серце, що ти відчуваєш,

що завжди научає мене,

серце, яке зігріває,

що за руку в світі веде.
Ви найбільше, що маю у цьому житті,

Я люблю вас, батьки рідні мої,

Ви завжди біля мене вдень і вночі,

Ви ночей не доспали, батьки мої.

Нехай усмішка тепла не зникає,

Вона дарує радість і тепло,

Нехай Господь завжди вам помагає

За ваше щире батьківське добро, батьки мої.


Низько я вам уклонюся

Ви мене на світ привели,

Богу за вас помолюся

Бо я з вами не знаю біди.




Мамо

Всі багатства у світі покине

Коли стане нелегко мені,

Через відстані птахом полине

Як покличу в чужій стороні.

Так відверто і так бездоганно

Буде вічно любити вона ,

А я дякувать не перестану

Мамо, мамо, ти в мене одна.

Мамо, слізьми зрошено,

Мамо, в бога прошено,

Мамо, гріє душу мою

Твоя молитва.

Мамо, так призначено,

Мамо, невідплачено,

Мамо, за любов цю святу.


Я роками слова все шукаю,

Щоб подякувати за доброту,

Вже доросла, а слів тих не маю,

Але правду пізнала просту.

Тихим ангелом будеш хранити

В світі грішному серце моє

І щасливою буду я жити

Лиш від того, що ти в мене є.


Задача. На генеалогічному дереві Максима імена тільки чоловіків його родини. Стрілочки напрямлені від батька до сина. Як звати сина брата діда брата батька Максима?
Данило

Олексій Микола

Юрій Василь

Іван


Тарас

Роман


Дмитро Максим
Батько Максима - Тарас
Брат батька – Дмитро
Дід брата батька – Микола
Брат діда Миколи – Олексій
Син брата Олексія - Іван

КЗО «Криничанська СЗШ І–ІІІ ступенів

Солонянської районної ради Дніпропетровської обладміністрації»
Родинне свято

«Нехай квітує дерево родинне»




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка