Родинного виховання



Сторінка1/7
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.2 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ БОРИСПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) КОМБІНОВАНОГО ТИПУ № 3

Ніна СТАРОДУБ
МЕТОДИКА

РОДИННОГО ВИХОВАННЯ

В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

м. Бориспіль – 2014


Стародуб Н. Методика родинного виховання в дошкільному навчальному закладі [Упор. Н. Стародуб, Н. Шкоруп; за ред. канд. пед. наук Л. Мозгової]. – Бориспіль : ПП. «Люксар», 2014. – 76 с.


Посібник містить теоретичні та практичні матеріали для інтеграції родинного та дошкільного виховання. Матеріали допоможуть педагогу у формуванні повноцінного соціального середовища для повноцінного виховання дітей.

Посібник адресовано педагогам дошкільних навчальних закладів, батькам та всім, хто цікавиться питаннями виховання дітей.

Рекомендовано до друку та апробації у дошкільних навчальних закладах міста науково-методичною радою міського методичного кабінету управління освіти і науки Бориспільської міської ради



(протокол № 1 від 19.08.2014 року)

© Мозгова Л. А., редакція, 2014

© Стародуб Н.І., Шкоруп Н.А.,

упорядкування, 2014

© ПП “Люксар”, видавництво, 2014
ЗМІСТ


1.

Вступ ……………………………………………………………………..........

4

2.

Форми та методи роботи дошкільного закладу з родиною .........................

6

3.

Висновки..............................................................................................................................

12

4.

Валентина ПОТАШОВА. Сценарій «Контрольна для дорослих.............

13

5.

Віра ПРЯНІШНІКОВА. Родинне свято на тему: «Пророк Наум наведе на ум»..................................................................................................................

18


6.

Ірина ЧУХОМЕЦЬ. Сценарій вікторини «Пізнаємо світ природи»...........

22

7.

Ірина ЧУХОМЕЦЬ. Сценарій розваги «Рідне слово в житті дитини».......

27

8.

Віра ФЕСУН. Сценарій родинного заходу «Посвята в козачата»...............

32

9.

Валентина ГОПКАЛО. Сценарій на тему:«Вустами дитини»....................

38

10.

Надія САВОЧКА, Лариса ПУЛИК. Сценарій практикуму: «Політ на незвідані планети».............................................................................................

41


11.

Інна ДАЦЮК. Сценарій ділової гри: «Педагогічний детектив. Справа 001: «Проблеми першокласників»...................................................................

46


12.

Тетяна БОКОВЕНКО. Сценарій гри «Поговоримо про культуру поведінки»..........................................................................................................

51


13.

Віра ТУР. Сценарій на тему: «У садочку розважатись люблять мами й малята»...............................................................................................................

55


14.

Наталія ШКОРУП, Ніна СТАРОДУБ. Сценарій конференції «Готовність сім’ї та дитини до навчання в школі»........................................

60


15.

Ніна СТАРОДУБ. Консультація «Як не треба готувати дитину до школи»................................................................................................................

66


16.

Світлана ЦІЛИК. Консультація «Сімейний мікроклімат і формування дитини»...............................................................................................................

69


17.

Світлана ЦІЛИК. Консультація «Природа і наші діти»..............................

73

18.

Список використаної літератури.....................................................................

76

19.

Фотоматеріали...................................................................................................

77


ВСТУП


Найважливішими соціальними інститутами, на які покладена відповідальність за виховання дошкільників, є сім'я та дитячий садок. Яка педагогіка досконаліша – родинна чи суспільна? Де дошкільнику краще – в колі рідних та близьких чи ровесників? Відповіді на ці запитання залежать від багатьох параметрів, перш за все, віку дитини, рівня освіченості і культури батьків, кількісного складу групи дитячого садка, особистісних якостей вихователя і т.д. Але безсумнівним є той факт, що сім'я і дитячий садок мають свою специфіку, особливості впливу на дитину, виховні засоби. В кожному з них дитині в чомусь краще, а чомусь гірше. Це два соціальні інститути, які не конкурують між собою, а взаємодоповнюють і коректують роботу один одного. Обидва вони необхідні і бажані для різнобічного і гармонійного розвитку дошкільників. Дитина – не естафета, яку мати і батько у визначений момент часу передають педагогам дошкільного закладу. Тому треба відмовитися від принципу паралельності у взаєминах сім’ї та дитячого садка, від намагань замінити один одного.

Основними принципами їх побудови повинні бути принципи єдності і наступності. Тільки на такому шляху вдасться виробити правильну стратегію і тактику, створити оптимальні умови для розвитку дошкільників у сім'ї та дошкільному закладі.

Партнерство педагогів та батьків – діалог рівних учасників спілкування. Працівник дошкільного закладу не повинен бути ні над, ні поряд із батьками. Його завдання — оволодіти мистецтвом спільних дій. Воно передбачає зацікавленість обох сторін в установленні і підтриманні контактів, взаємоповага і готовність до взаєморозуміння. У спілкуванні найбільш авторитетних для дошкільників людей має переважати ділове і сердечне співробітництво.

Час настійно вимагає: батьків, які сьогодні залишаються сторонніми спостерігачами, пасивно чекають команди дошкільного закладу, необхідно сміливіше переводити на позицію активних співробітників виховного процесу. В об'єднанні зусиль сім’ї та дитячого садка – запорука успіху.

Впровадження програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» та програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» потребує оновлення стратегії й тактики взаємодії педагогів із батьками, зміни її векторів та акцентів, осучаснення предмета розмов, розширення спектра життєво важливих проблем, надання більшої щирості й відвертості зустрічам, їх конструктивності. Ці документи дають підстави для перебудови роботи з батьками в дошкільному закладі і спрямування її на гармонійну співпрацюродини і дитячого садка на основі взаємної поваги і підтримки, дотримання прав та виконання обов’язків обох партнерів як однодумців. Мета посібника – допомогти вихователеві у формуванні насправді єдиного і повноцінного соціального середовища для щасливого життя і правильного виховання кожної дитини. При цьому під повноцінним соціальним середовищем слід розуміти не тільки зовнішні, організаційні умови (єдиний режим життя, харчування, єдині правила поведінки вдома й у дитячому садку), а й єдині норми та стиль спілкування дорослих з дитиною, гуманне ставлення до малюка, повага до його потреб у спілкуванні з дорослими і товаришами, в цікавих іграх і спостереженнях, предметно-практичній діяльності, а також у схваленні, позитивній оцінці батьками і вихователями своєї особистості в цілому і конкретних вчинків або дій.



ФОРМИ ТА МЕТОДИ РОБОТИ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ З РОДИНОЮ
Роботу дитячого садка із сім’єю неможливо оптимізувати за чиєюсь командою. Для цього потрібна добра воля, готовність колективу, усвідомлення необхідності оптимізації, розуміння її змісту, прийняття її в ролі керівництва до дії.

Доцільно провести з педагогами семінар на тему: «Оптимізація роботи з родинами», на якому всі учасники повинні переглянути і критично оцінити, що в роботі із сім’єю сьогодні спрацьовує, оправдовує себе, а що проводиться формально.

Перед щорічним набором у дошкільний заклад варто провести День відчинених дверей, коли батьки можуть прийти в групові кімнати і побачити життєдіяльність дітей, та батьківські збори, на яких повинні виступити всі педагогічні працівники: завідувач, вихователі, вихователь-методист, психолог, вчителі-логопеди, старші медсестри з різнобічною інформацію про роботу дошкільного закладу.

При вступі дитини в дитячий садок вихователі і психолог проводять співбесіду з мамою і татком, адже батьки дуже точно, розгорнуто і цікаво розповідають про свою дитину. Батькам формулюються запитання, які допомагають виявити психофізичні особливості дитини (сформованість умінь і навичок, звички, смаки), та прояснити ставлення до неї в сім’ї і місце в житті батьків.

Особливе місце в налагодженні стосунків дитячого садка із сім’ями належить батьківському куточку. До оформлення і добору матеріалів куточка вихователі можуть залучати всіх членів родин. Поряд із традиційною рубрикою «Поради батькам» можна практикувати нову «Поради батьків», і люди різної статі, віку, досвіду знайдуть, що запропонувати, розповісти чи рекомендувати всім, хто причетний до виховання дитини. В процесі спільної роботи з оформлення куточка батьки і вихователі вправляються не тільки в критичності, але і в самокритичності, в умінні переглянути звичні позиції, відмовитися від упередженості, проявити відповідальність і повагу, серйозно ставитися до дошкільного дитинства.

Гуманізації взаємин батьків і педагогів сприяє проведення Дня добрих справ. Один раз у місяць вихователі дитячого садка запрошують членів сімей для виконання корисної для групи роботи. Вид і зміст роботи визначається тим, якими практичними навичками володіють гості. Наприклад, бабусі допомагають вихователям лагодити ляльковий одяг чи дитячі фартушки для роботи в куточку природи чи у їдальні. Батьки, як правило, ремонтують дитячі машинки, стільчики чи інші меблі. Мами допоможуть поновити чи виготовити посібники для різних видів ігор. У кожному конкретному випадку члени сімей виконують соціальне замовлення дитячого садка – вони виготовляють саме те, в чому найбільше має потребу група, а отже, їхня дитина. Така форма роботи має свої позитивні сторони:

– співробітництво дітей, їхніх батьків і вихователів;

– залучення дітей до процесу виготовлення потрібних речей, виховання в них бережного ставлення до результатів своєї та чужої праці;

– невимушеність атмосфери, в якій виконується спільна робота, її наближення до сімейної;

– можливість дітей відчувати гордість за своїх батьків, які прийшли на допомогу дитячому садку.

Важливою складовою великої і серйозної роботи, спрямованої на гуманізацію стосунків батьків і педагогів, на освіту сім’ї є батьківська конференція, яка присвячується певному питанню, тому велике значення має вибір теми. Вона повинна бути актуальною і багатоплановою, і формулювати мету: систематизувати знання, одержані батьками протягом року, представити позитивний досвід виховання дошкільників.

Особливою формою роботи з сім’ями в дошкільному закладі є проведення Дня відчинених дверей. Про нього педагоги повідомляють батьків завчасно, щоб могли звільнити свій особистий час для відвідування дошкільного закладу. День тижня і число узгоджується з представниками сімей: щоб влаштовували більшість. У цей день усі члени сімей стають повноправними учасниками життя дитячого садка – відвідують заняття, беруть участь в іграх, у роботі гуртків, прогулянках, заходять в усі приміщення (кухню, методичний кабінет, медичний кабінет, логопедичний кабінет чи кабінет психолога). Важливо не перетворити його в штучно-показовий і демонструвати лише досягнення. Навпаки – залучити батьків і до турбот та складностей дитячого садка, переконати їх у необхідності конструктивної допомоги.

Важливою формою роботи в дитячому садку є проведення консультацій, тобто надання конкретної допомоги батькам. Проводяться вони індивідуально і групою (у складі 1–5 чоловік). Окрім групових консультацій, які проводять вихователі, в дошкільному закладі варто організувати роботу консультативного пункту. Батьки, ознайомившись із темами консультацій, матимуть можливість формулювати свої запитання, робити заявки на певних спеціалістів (лікаря, методиста, завідувача, логопеда, психолога).

Консультації спеціалістів, які проводяться в усній формі, стають більш продуктивними, якщо підкріплюються практичними заняттями з дітьми. Практичний показ і пояснення педагога будуть ефективнішим засобом впливу на сім’ю.

Однією з форм роботи з сім’єю залишається відвідування дитини вдома. Прихід вихователя в сім’ю допомагають йому познайомитися ближче з батьками, побачити умови для гри, праці та відпочинку малюка, відчути психологічний клімат в сім’ї. Про відвідування сім’ї педагог попередньо повідомляє батьків. Розмову з батьками вихователі починають із оцінки переваг їхньої дитини, а не з аналізу її недоліків та причин їх подолання. Культура поведінки батьків проявляється в щирості, сердечності, готовності вислухати вихователя та прийняти його аргументи.

Традиційною, важливою, найбільш поширеною формою роботи дитячого садка з сім’єю є батьківські збори.

При підготовці до зборів вихователі вивчають, як питання, поставлене на обговорення, розуміють батьки, чи вважають його актуальним і проблемним. Тому напередодні батьківських зборів проводиться анкетування членів сімей, індивідуальні бесіди.

Щоб самі збори для батьків були цікавими, практикується їх нетрадиційне проведення у формі рольових ігор, круглих столів, аналізу педагогічних ситуацій, ігор за мотивами телепередач. Такі форми проведення активізують всіх присутніх, батьки розуміють, що їх сприймають, як думаючих людей, таких, що мають право на власну точку зору.

Для ефективного використання кожної з форм роботи доцільно впроваджувати такі методи:

На основі вербального каналу спілкування:


  • дискусійні питання і обговорення кількох точок зору на проблему;

  • вирішення проблемних завдань сімейного виховання;

  • звернення до досвіду сімейного виховання;

  • обмін думками між батьками з приводу дитячих висловлювань про що-небудь;

  • використання прикладів з літератури: дитячої, художньої, науково-популярної;

  • аналіз педагогічних ситуацій взаємодії дорослого з дитиною і мотивів дитячої поведінки в них.

На основі міжособистісного каналу спілкування:

  • цільові спостереження за дітьми в діяльності з фрагментарним залученням батьків у цю діяльність;

  • самотестування батьками власного досвіду сімейного виховання;

  • безпосереднє практична взаємодія батьків з дитиною в різних дитячих видах діяльності (ігрової, навчальної , спортивної та ін) і його аналіз;

  • ігрове моделювання і рольове програвання способів батьківської поведінки і аналіз;

  • тренінгові заняття з елементами ігрових дій, навчальних за змістом.

Перераховані методи надають батькам можливість моделювати варіанти своєї поведінки в ігровій обстановці. Поле зору батьків на виховну проблему розширюється, вони можуть навіть поставити під сумнів своє власне уявлення про проблему. Використання різних методів активізації батьків сприяє підвищенню гнучкості батьківської позиції, дає їм можливість переглянути звичні способи взаємодії з дитиною. Результати впровадження активних методів спілкування з батьками в роботу дошкільного закладу показують, що батьки, які перебували раніше в ролі «глядачів» і «спостерігачів», поступово стають активними учасниками виховної діяльності, дослідниками власної батьківської поведінки. Вони починають самостійно аналізувати свої труднощі, реалістичніше оцінювати свої стосунки з дитиною, відчувають себе більш компетентними в питаннях виховання дітей.

Таким чином, сучасні форми і методи роботи дошкільного навчального закладу з підвищення педагогічної компетентності батьків різноманітні, а результативність педагогічної освіти залежить від знання педагогами конкретної сім'ї та адекватного підбору змісту та форм роботи з батьками. Співпраця, тобто діалог між співробітниками дошкільного закладу та родиною, дозволяє вплинути на формування у батьків мотивів виховної діяльності, спонукати до педагогічної рефлексії, до позитивних змін педагогічної позиції в цілому.

Ефективна співпраця родини та дошкільного закладу можлива про дотриманні

таких принципів:



  • демократизації, що передбачає спільну участь вихователів та батьків у навчально-виховному процесі дошкільного закладу на демократичних засадах;

  • гуманізації, тобто спілкування та взаємодія вихователів і батьків на основі поваги, доброзичливості один до одного;

  • послідовності й системності організації співпраці дошкільного закладу з родинами;

  • наступності й поступовості залучення батьків до взаємної діяльності;

  • індивідуалізації, що передбачає впровадження таких форм та методів роботи, які спрямовані на особливості і запити кожної родини;

  • довірливості стосунків – цей принцип передбачає забезпечення віри батьків у професійну компетентність, тактовність і доброзичливість вихователя, його вміння зрозуміти і допомогти вирішити проблеми сімейного виховання.

Структурно-функціональна модель взаємодії дитячого садка та сім’ї являє собою алгоритм діяльності дошкільного навчального закладу в установленні партнерських взаємовідносин з сім’єю та включає в себе три етапи: інформаційно-аналітичний, змістовно-практичний, контрольно-оцінювальний.

Інформаційно-аналітичний етап має на увазі збір та аналіз відомостей про батьків і дітей, вивчення сімей, їхніх труднощів та запитів, а також з’ясування готовності сім’ї до співпраці з дошкільним закладом. На цьому етапі застосовуються такі методи: опитування, анкетування, інтерв’ювання, спостереження, комплексне діагностичне обстеження.

Змістовно-практичний етап передбачає проведення заходів, спрямованих на вирішення основних завдань з установлення співробітництва педагогів та батьків.

Реалізуючи комплексний підхід до організації взаємодії дошкільного навчального закладу та сім’ї, на другому етапі можна виділити три взаємопов’язані напрямки роботи:



  1. підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників із питань організації взаємодії закладу і сім’ї;

  2. підвищення рівня педагогічної культури батьків;

  3. навчальна робота з дітьми, яка ґрунтується на реалізації особистісної та соціально орієнтованій моделі спілкування у тріаді "педагог – дитина – батьки".

У контексті такої діяльності особливого значення набуває реалізація другого напрямку, який передбачає підвищення рівня педагогічної культури батьків. Інноваційним компонентом цього напрямку є апробація двох експериментальних форм організації взаємодії дошкільного закладу та сім’ї: очної та очно-заочної.

Очна форма організації взаємодії дозволяє не тільки підвищити рівень педагогічної культури батьків, а й сформувати у них активну позицію, зробити їх повноправними учасниками освітньо-виховного процесу.

Очно-заочна форма співробітництва дитячого садка та сім’ї передбачає встановлення такої взаємодії педагогів і батьків, яке характеризується обмеженістю контактного спілкування його учасників і переважанням дистанційного спілкування з допомогою інформаційних листків, тематичних повідомлень та рекомендацій, газет, пам’яток тощо. При цьому різного виду пам’ятки та рекомендації, які пропонуються батькам, не замінюють змістовного спілкування з педагогами, а доповнюють його.

Контрольно-оцінювальний етап має на увазі аналіз ефективності заходів, які проводяться спеціалістами дошкільного закладу. З цією метою доцільно проводити опитування, книги відгуків та пропозицій, оцінювальні листи, рейтингові таблиці, експрес-діагностування та інші методи.

Таким чином, структурно-функціональна модель як основа цілепокладання орієнтує педагогів на досягнення конкретних результатів, забезпечує системність взаємодії педагогічного колективу та родин вихованців.



ВИСНОВКИ
Умовами, що забезпечують ефективність взаємодії з сім’ями, є висока культура спілкування батьків та педагогів, доброзичливість, неупередженість у розв’язанні різних проблем, забезпечення мотивації взаємодії, актуальність та конкретність спільних завдань. Взаємодія – це спосіб організації спільної діяльності з родинами, яка здійснюється на основі соціальної перцепції за допомогою спілкування.

Удосконалювати роботу з батьками – це у разі необхідності вносити зміни, які збагачують зміст і форми роботи, покращують різні її показники, роблять більш доцільною, сучасною, гнучкою.

Усі форми роботи, що проводяться в дитячому садку повинні враховувати такі особливості психології взаємодії з батьками:


  • право на власну думку, точку зору, систему цінностей;

  • інформувати не лише про обов’язки батьків, але й про права, а ними вони можуть скористатись;

  • у готовності позитивно поставитись до проявів батьківської ініціативи та творчості, заохочувати їх;

  • вміти не лише повчати батьків, але і вчитися у них.

Сьогодні набуває особливого значення вміння кожного працівника дошкільного закладу звіряти свій життєвий курс, виховну позицію з вимогами часу. Щоб виявитися на належному рівні, необхідно розуміти, що запорукою успішної підготовки дошкільників до життя є об’єднання зусиль сім’ї і дитячого садка.

Оцінкою ефективності роботи вихователя з батьками є такі критерії:



  • реальна, дійова участь батьків у житті дитячого садка взагалі і групи;

  • позитивний тон взаємин батьків із педагогами, доброзичливість і повага до працівників дошкільного закладу;

  • бажання дитини вранці йти в дитячий садок, а ввечері — небажання прощатися з ним.

Як відомо, зусилля педагогів і батьків необхідно об’єднувати для блага самої дитини. Саме вона – посередник, ланцюжок, який пов’язує різних дорослих, головна вершина в одвічному трикутнику «дошкільник – батьки – вихователь». За наявністю чи відсутністю в неї почуття захищеності, радості, комфорту, внутрішньої свободи і треба судити про якість роботи вихователя взагалі, з батьками – частково.

Сучасна освітня стратегія закликає педагогів до переоцінки досягнутого, до критичного і вимогливого переосмислення особистого вкладу в скарбничку майбутнього.Валентина ПОТАШОВА,

вихователь дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 3

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка