Розділ 2 управління поточним функціонуванням операційної системи



Сторінка1/2
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.51 Mb.
  1   2

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

Розділ 2

УПРАВЛІННЯ ПОТОЧНИМ
ФУНКЦІОНУВАННЯМ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ


2.1. Стисла характеристика розділу,
мета і завдання його вивчення

Операційний менеджмент, виходячи зі змісту досить поширеної концепції поділу управління на стратегічне та поточне, являє собою яскравий приклад поточного управління в організації. Це зовсім не означає, що стратегічний аспект не є притаманним управлінню операціями. Навпаки, проблема формування і ревізії виробничої (операційної) стратегії та забезпечення її успішної реалізації — вагома складова проблематики операційного менеджменту. Проте ці питання висвітлюються у розділі 3 курсу. А у цьому розділі розглядаються різноманітні аспекти поточного функ­ціонування операційної системи (передбачається, що зазначена операційна система знаходиться, відповідно до концепції життєвого циклу, вже опанованої студентом, на етапі стабільного функціонування і усталено працює у нормативному режимі, тобто жодних суттєвих змін у прийнятих раніше продуктових, технологічних, організаційних рішеннях не відбувається).

Вивчаючи теми розділу, поглиблену увагу слід приділити ієрархічному виробничому плануванню, засвоївши сутність так званого сукупного (агрегованого) планування і тісно пов’язаного з ним оперативного планування та контролю операційної діяльності (цей матеріал розглядається у темі 5 “Планування та контроль реалізації операційної функції організації”), оскільки на прак­тиці операційні менеджери будь-якої бізнесової або небізнесової організації приділяють основну увагу проблемам, що виникають саме у цій сфері поточного управління.

Не менше значення мають і питання теми 6 “Забезпечення усталеного функціонування операційної системи”, оскільки стабільність функціонування операційної системи забезпечується не тільки увагою до управління основним виробничим (операційним) процесом, а й раціональною організацією, всебічним плануванням і контролем діяльності всіх інфраструктурних підрозділів організації. Запропонована студентам концепція “твердих” і “м’я­ких” чинників забезпечення усталеного функціонування операцій­ної системи робить дуже важливий, з позицій сучасного менеджменту, акцент на значенні не лише матеріального, технічного, енергетичного, а й кадрового, інформаційного та організаційно-управлінського забезпечення стабільності роботи системи.

Друга половина минулого століття ознаменувалася тим, що проблема забезпечення та постійного підвищення рівня якості продукції та послуг, призначених задовольняти запити споживачів, перетворилася у проблему управління якістю та продуктивністю всіх аспектів діяльності будь-якого підприємства чи організації. Розгляду цих питань з позицій операційного менеджменту присвячено тему 7 “Уп­равління якістю та продуктивністю операційної діяльності”, а наголос робиться на тому, що: по-перше, управління продуктивністю та якістю у сфері операцій є одним із найдієвіших чинників забезпечен­ня конкурентоспроможності організації; по-друге, управління продуктивністю та якістю на сьогодні є невід’ємною складовою управління поточним функціонуванням операційної системи.



У результаті вивчення матеріалу цього розділу студент матиме уявлення про: організаційно-економічну усталеність (стійкість) операційної системи та регулятори операційної діяльності; чинники та сучасні системи забезпечення усталеного функціонування операційної системи; виробничі аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації та роль і місце у цьому управління продуктивністю та якістю. Він розумітиме логіку процесу планування виробничої (операційної) діяльності; набуде знань щодо інструментарію поточного планування та контролю операцій, управління запасами, управління якістю та продуктивністю; опанує навики аналізу повноти та релевантності інформації, наданої в умовах задач, запропонованих до розв’язання у відповідних темах; навчиться обґрунтувати вибір управлінських рішень і доводити їхню правильність, здійснивши необхідні розрахунки.

2.2. Нормативний рівень
опрацювання матеріалу


Тема 5. Планування та контроль реалізації
операційної функції організації


Методичні поради щодо вивчення теми

Матеріал цієї теми знайомить студента з основними функціональними обов’язками операційного менеджера низового рівня управління в організації — з плануванням та контролем роботи основної, так званої переробної, підсистеми операційної системи організації. У результаті вивчення теми студент має отримати чіт­ке уявлення про: планування як функцію операційного менеджменту; взаємозв’язок стратегічного, тактичного та оперативного видів планування; інструменти та методи контролю операційної діяльності. Базовими при самостійному опрацюванні питань теми є підручники [4] та [10] зі списку основної рекомендованої літератури; монографії, підручники та посібники, що можуть бути використані додатково, зазначаються у процесі викладення рекомендацій щодо самостійного вивчення матеріалу окремих питань теми.

Питання “Планування операційної діяльності: загальна характеристика” наголошує на важливості взаємозв’язку стратегічного, тактичного та оперативного рівнів управління операціями та з загальнометодологічних позицій робить акцент на характеристиці планування як функції операційного менеджменту. Слід зауважити, що сутнісній характеристиці рішень стратегічного характеру поглиблену увагу буде приділено у розділі 3, але вже зараз студент має отримати уявлення, які саме рішення належать до категорії стратегічних і які тактичні та оперативні рішення органічно з них випливають. Цей матеріал вже знайомий студенту з попередніх тем, але не завадить його повторити, використавши для цього базові підручники [4, с. 126—129, 132—134; 10, с. 10—20, 34—55] та приділивши особливу увагу ключовим аспектам стратегічного управління виробництвом та основним сферам операційної стратегії.

Другу половину цього питання, присвячену розгляду сутності, видів, принципів і методів планування щодо функцій менеджменту, слід опрацювати за матеріалом базового підручника М. В. Макаренка та О. М. Махаліної [4, с. 135—142], в якому, зокрема, виділено базові принципи планування операційної діяльності, надано характеристику таких методів планування, як балансовий, нормативний, математико-статистичний, виокремлено три групи планів бізнесової організації, а саме:



  • плани-цілі — являють собою набір якісних і кількісних характеристик бажаного стану об’єкта управління та його окремих елементів у майбутньому;

  • плани для повторюваних дій — описують строки і порядок дій у стандартних ситуаціях;

  • плани для неповторюваних дій — складаються для вирішення специфічних проблем і характеризують діяльність фірми в її розвитку, а не в механічних повтореннях.

Тактичний рівень планування операційної діяльності — друге питання теми — стисло, але достатньо повно охарактеризований у главі 7 базового підручника [4, с. 142—149], де викладено вітчизняний, точніше, сучасний російський (але тотожний українському) погляд на сферу середньострокового планування виробництва / операцій. Чітко сформований західний погляд на тактич­ний рівень планування операційної діяльності знайшов своє втілення у так званій концепції сукупного (за деякими джерелами — агрегованого, агрегативного) планування. Сутність її розгорнуто викладено у главі 14 підручника Р. Чейза, Н. Дж. Еквілайна та Р. Ф. Якобса, яка має саме таку назву — “Сукупне планування” [10, с. 442—466]. Особливу увагу тут слід звернути на класифікацію видів планів та ієрархічність у виробничому плануванні, а також на так звані чисті стратегії виробничого планування. Додатково має сенс звернутися до розгляду цього ж питання в інших джерелах [1, с. 145—154; 2, с. 157—180]. Цікавим є те, що усі три наведені джерела дають різні (хоча й досить близькі за змістом) класифікації “чистих” стратегій агрегованого планування виробництва.

Іще одна складова проблематики другого питання теми — розгляд того, що являє собою виробнича програма як основний план операційної діяльності, — опрацьовується студентами паралельно з вивченням операційного менеджменту в рамках дисципліни “Організація виробництва”. Для самостійної роботи можна порадити підручники [101, с. 355—357; 102, с. 259—263].



Окремі випадки формування виробничої програми (у разі недостатнього завантаження виробничих потужностей, обмежень за одним видом ресурсів тощо) розглядатимуться на лекції; якщо ж цей аспект викликає у студента особливий інтерес, то додатково має сенс звернутися до матеріалу в [114, с. 19—63; 136, с. 593—622].

Питання “Оперативне планування операційної діяльності” пов­ністю занурює студента у сьогодення поточної діяльності операційного менеджера. Чітке та логічне викладення відповідного матеріалу містить глава 12 базового підручника [4, с. 260—265], присвячена проблематиці оперативного управління виробництвом. Уявлення про поточне управління операційною діяльністю значно збагатить матеріал про календарне планування виробництва, наведений у [10, с. 542—569]. Тут, за західним підходом, що склався на сьогодні, визначено функції та цілі календарного планування, надано порівняльну характеристику систем календарного планування, розглянуто правила визначення пріоритетів виконання робіт у різних ситуаціях. Особливу увагу студентові слід приділити характеристиці розкладів та графіків Гантта як інструментарію поточного планування та контролю операцій [10, с. 59—61, 73, 554—562].

Питання “Контроль реалізації операційної функції” стосується нерозривності зв’язку між двома ключовими управлінськими функціями — між плануванням і контролем реалізації розроблених планів. Фактично, цей матеріал студент вже опанував, оскі­льки глава “Календарне планування” підручника Р. Б. Чейза, Н. Дж. Еквілейна, Р. Ф. Якобса одночасно із матеріалом з планування надає й інформацію про контроль виробничої діяльності. Але для закріплення знань щодо диспетчеризації студентові слід опрацювати інформацію з базового підручника [4, с. 265—269].

Велику увагу вітчизняні науковці приділяють нагромадженому за останні десятиліття закордонному досвіду оперативного управління виробництвом (операціями). Якщо ця проблема викликає у студента особливу зацікавленість, йому можна порадити звернутися до [4, с. 269—276; 7, с. 94—105]. Вивчаючи четверте питання теми, студент вирізняє специфічні риси оперативного управління функціонуванням операційних систем різних типів. Глибоко ця проблема розглядається в рамках курсів “Організація виробництва”, “Планування діяльності підприємства”, “Оперативно-календарне планування”, тому опрацьовувати цей матеріал необхідно за відповідними підручниками, зокрема за [2, с. 276—332; 102, с. 411—444; 126, 464—520].



Рекомендації щодо самостійного набуття
навиків розв’язання типових задач

Приклади типових задач наведено нижче — це завдання 2—5 для самоперевірки знань (див. “Контрольні запитання та зав­дання”).

Методичні поради та рекомендації щодо здійснення за методом спроб і помилок розрахунків різних варіантів плану виробництва, заснованих на реалізації тих чи тих варіантів “чистих” і “змішаних” стратегій, разом із прикладом розв’язання відповідної задачі, наведено у підручнику [10, с. 449—454].

Опановувати правила формування пріоритетів при плануванні послідовності виконання n робіт на одному та на двох верстатах має сенс на конкретних прикладах, наведених у зазначеному підручнику (с. 547—551).

Рекомендації щодо побудови графіків Гантта й конкретні приклади розв’язання таких задач вміщено у підручнику [2, с. 251—253]. У ньому наводяться методичні поради щодо розрахунку базових календарно-планових нормативів, характерних для того чи того типу виробництва (с. 276—332).

Контрольні запитання та завдання


  1. У чому полягає сутність сучасних підходів до планування виробництва (операцій)?

  2. Охарактеризувати систему планування операційної діяльності; визначити сфери, що охоплюються плануванням, і взаємозв'язок між стратегічним, тактичним та оперативним плануванням операцій.

  3. Охарактеризувати процес формування виробничої програми та послідовність розроблення споріднених планів. Якими є ці споріднені плани?

  4. Визначити сутність сукупного (агрегованого) планування виробництва; дати характеристику “чистих” стратегій планування.

  5. Дати загальну характеристику оперативного управління виробництвом (операціями); охарактеризувати види систем оперативного планування.

  6. Назвати базові правила формування пріоритетів у виконанні поточних робіт.

  7. У чому полягає специфіка оперативного планування в одиничному та в дрібносерійному виробництві?

  8. Що є характерним для оперативного планування серійного вироб­ництва?

  9. Які розрахунки виконуються в процесі оперативного планування масового виробництва?

  10. Дати загальну характеристику цехового управління та диспетчеризації виробництва.

Практичне завдання

Виходячи із власного життєвого досвіду, а також спираючись на інформацію, отриману від батьків, друзів, знайомих, побудувати календарний графік виконання робіт з підготовки весілля (на вибір — Вашого особисто або когось із родичів чи друзів), проведення якого призначене на останній день цього року, тобто на 31 грудня. При цьому необхідно: розробити 1-ий варіант графіка виходячи із більш-менш реальної тривалості виконання кожної з робіт, та 2-ий варіант, в якому враховано можливості скорочення термінів за рахунок вкладення додаткових коштів.



Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1. Із відповідей, запропонованих до кожного пункту наведеного тесту, обрати правильну (єдину чи кілька).

  1. До методів планування належать:

а)  інтуїтивний метод;

б) балансовий метод;

в) евристичний метод;

г) нормативний метод;

д) економіко-математичний метод.


    1. Для операційних систем, функціонування яких побудовано на базі використання принципу “робота на склад”, в умовах циклічних коливань попиту на продукцію (послуги) найдоцільнішим буде використання такої “чистої” стратегії планування виробництва, як:

а) постійний (за календарними періодами року) обсяг виробництва постійна чисельність персоналу;

б) змінний обсяг виробництва постійна чисельність персоналу;

в) змінний обсяг виробництва змінна чисельність персоналу.


  1. Для операційних систем дискретного типу (здійснення робіт за замовленнями) основним інструментом планування та регулювання поточної діяльності є:

а) розклад;

б) графік Гантта;

в) сітьовий графік.


  1. Формування виробничої програми здійснюється із застосуванням таких показників, як:

а) кількісні;

б) якісні;

в) натуральні;

г) умовно-натуральні;

д) вартісні.

5. За класифікаційним критерієм “напрям планування в часі” розрізняють такі види календарного планування:

а) пряме планування;

б) зворотне планування;

в) паралельне планування;

г) послідовне планування.

Завдання 2. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

Фірма “Jason Enterprised” (JE) виробляє відеотелефони для внутрішнього ринку США. Рівень якості цієї продукції не дуже високий, але ціна вельми низька, що дає змогу фірмі JE вивчати ринок, водночас приділяючи багато уваги НДДКР. На поточ­ний момент фірма має потребу в розробленні сукупного плану виробництва на шість місяців (з січня по червень). Інфор­мацію, потрібну для розроблення варіантів планів, наведено у табл. 1 та 2.



Визначити витрати, пов’язані з реалізацією таких стратегій:

  • виробництво точно відповідає попиту; здійснюється варіювання робочої сили (прийняти, що початкова чисельність робочої сили відповідає обсягу виробництва першого місяця);

  • постійна чисельність робочої сили; здійснюється варіювання матеріального запасу, припустимий дефіцит (прийняти за базову кількість працівників — 10 осіб);

  • чисельність працівників постійна й становить 10 осіб; застосовується субпідряд.

Таблиця 1

ОЧІКУВАНИЙ ПОПИТ НА ПРОДУКЦІЮ ФІРМИ

Місяць

Кількість робочих днів

Обсяг очікуваного попиту, од.

Січень

22

500

Лютий

19

600

Березень

21

650

Квітень

21

800

Травень

22

900

Червень

20

800

Усього

125

4250


Таблиця 2

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКІВ

Показник

Значення

Вартість матеріалів

100 ум. од. на одиницю продукції

Витрати на зберігання запасів

10 ум. од. на одиницю продукції в місяць

Гранична вартість дефіциту

20 ум. од. на одиницю продукції в місяць

Закінчення табл. 2

Показник

Значення

Гранична вартість субпідряду

100 ум. од. на одиницю продукції (200 ум. од. – 100 ум. од. — контрактна вартість за вирахуванням вартості матеріалів)

Вартість найму та навчання

50 ум. од. на одного працівника

Витрати на звільнення

100 ум. од. на одного працівника

Трудомісткість (у робочих годинах)

4 на одиницю продукції

Оплата праці (8-годинний робочій день)

12,5 ум. од. на годину

Оплата понаднормової роботи (у 1,5 рази вище прямих витрат)

18, 75 ум. од. на годину

Запас готової продукції станом на початок січня

200 одиниць

Резервний запас

0 % від місячного попиту




Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [10, с. 459—462].



Завдання 3. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

На початку чергового робочого тижня 5 клієнтів розмістили свої замовлення на фірмі “Legal Copy-Express”, яка займається наданням послуг з копіювання друкованих матеріалів юридичним конторам, розташованим у центрі Лос-Анджелеса. Усі замовлення потребують використання приладу кольорового копіювання, що є у фірми в єдиному екземплярі. Менеджер фірми має прийняти рішення про послідовність виконання замовлень (здійснити розрахунки, застосовуючи правила FCFS, SOT, LCFS, Ddate та ін.).



ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ

Замовлення(у порядку
надходження)

Тривалість виконання замовлення, дні

Термін, до якого має бути виконане замовлення

А

3

5

В

4

6

С

2

7

D

6

9

Е

1

2




Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [10, с. 547—550].



Завдання 4. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

Побудувати графік виконання робіт D, E, F, G (графік Гантта). Внести в нього необхідні позначення, що відбивають стан виконання робіт на кінець 4-го робочого дня.

Робота D має бути розпочата на початку 2-го робочого дня та закінчена в середині 9-го дня. На поточний момент фактичний стан виконання цієї роботи на 2 дні випереджає запланований.

Робота E розпочинається у 1-й день і закінчується у 3-й день. Виконується без відхилень.

Робота F мала бути розпочата у 3-й день, але через ремонт устаткування її початок відкладено на 1,5 дня. Тепер, робота має бути виконана протягом 5 повних днів.

Робота G починається на початку 2-го дня; на її виконання потрібно 6 днів, але початок її виконання відкладено на один день.




Перевірити логіку власних міркувань і правильність самостійного розв’язання задачі студент може, порівнявши їх із рекомендаціями щодо розв’язання, наведеними у першоджерелі [3, с. 140—141].



Завдання 5. Здійснивши аналіз графіка Гантта, дати інтерпретацію стану виконання робіт на механообробній дільниці.



Тема 6. Забезпечення усталеного
функціонування операційної системи


Методичні поради щодо вивчення теми

Матеріал цієї теми має роз’яснити студентові та закріпити у його свідомості розуміння того, що левова частка успіху операційної діяльності забезпечується завдяки свідомій, цілеспрямованій і (часто) абсолютно непомітній роботі менеджерів організації з підтримки нормативного режиму функціонування операційної системи. У результаті вивчення теми студент мусить знатися на ознаках стабільного функціонування операційної системи, розрізняти “тверді” та “м’які” чинники забезпечення усталеного функ­ціонування операційної системи та мати уявлення про сучасні системи забезпечення такого функціонування. Базовими при самостійному опрацюванні питань теми є підручники [1], [4] та [10] з переліку основної рекомендованої літератури; джерела, що можуть бути використаними додатково, наводяться у процесі викладення рекомендацій щодо самостійного вивчення матеріалу окремих питань теми.

Засвоєння матеріалу першого питання теми — “Ознаки стабільного функціонування операційної системи”, присвяченого розгляду змісту та співвідношення понять “усталеність (стійкість) функціонування операційної системи”, “нормативний режим та стабільне функціонування операційної системи”, а також уведення студента у сутність концепції організаційно-економічної усталеності операційної системи та ознайомлення його з логістичним підходом до забезпечення усталеного функціонування операційної системи має здійснюватися виключно на основі лекційного матеріалу, оскільки у базових підручниках цей аспект опе­раційного менеджменту, на жаль, майже не висвітлюється. Тому студенту корисно буде самостійно опрацювати основну та додаткову літературу [10, с. 622—671; 112, с. 8—34, 103—111]. З матеріалом стосовно регуляторів операційної діяльності та складу підсистем, що забезпечують стабільне функціонування операційної системи, студент також озна­йомлюється переважно на лекції. Підкріпити лекційний матеріал допоможе робота із вельми цікавим джерелом, в якому виклада­ється авторський погляд на склад (система стандартизації; система сертифікації; система забезпечення єдності вимірів; правові норми охорони навколишнього середовища; ліцензування діяльності; норми амортизації технологічного устат­кування; правила обліку витрат та обрахування собівартості продукції тощо) та зміст основних регуляторів виробничої діяльності [70, с. 455—477].

Остання складова першого питання теми орієнтує студента на поновлення вже наявних знань (якщо ці питання розглядалися при вивченні курсів “Економіка підприємств” чи “Організація виробництва”) або на ознайомлення з тим, що являє собою вироб­нича інфраструктура та як здійснюються організація та управління її функціонуванням [4, с. 166—199].

Питання ““Тверді” та “м’які” чинники забезпечення усталеного функціонування операційної системи” відбиває сутність погляду, що склався в межах сучасної концепції організації бізнесу та менеджменту, відповідно до якої всі ендогенні (внутріш­нього походження) чинники організаційної ефективності можна поділити на дві категорії: “hard”-чинники (інакше “тверді” чин­ники) та “soft”-чинники (інакше — “м’які” чинники). Ця термінологія напряму запозичена з комп’ютерної лексики другої половини ХХ ст., в якій словом “hard” позначалося так зване залізо, тобто власне електронно-обчислювальна техніка, а термін “soft” застосовувався до програмного забезпечення. Перенесення цієї ідеології на ґрунт операційного менеджменту має на меті прищепити студентові розуміння того, що для підтримки усталеності функціонування операційної системи однаково важливе значення мають і матеріальне, технічне, енергетичне, просторове забезпечення (своє­рідні “тверді” чинники), і кадрове, інформаційне та організаційно-управлінське забезпечення (певне втілення “м’яких” чинників). Для вивчення матеріалу рекоменду­ється опрацювати відповідні глави та параграфи підручника М. В. Макаренка та О. М. Махаліної [4, с. 90—94, 173—199, 223—235, 277—291].

Розглянути, як взаємодіють на практиці “тверді” та “м’які” чинники, та впевнитися у їх неможливості відокремлення одних від одних має сенс на прикладі такого канонічного аспекту вироб­ничого та операційного менеджменту, як управління запасами. Ключові моменти цієї складової управління операціями студент вже опанував у процесі вивчення дисципліни “Логістика”, але для поновлення в пам’яті відповідних знань (поняття та види запасів, мета управління запасами, основні системи та методи управ­ління запасами тощо), а також для того щоб пригадати основні формули для розрахунків оптимального розміру замовлення, інтервалу поставки, сумарних витрат на управління запасами тощо, необхідно опрацювати матеріал базових підручників [4,


с. 151—165; 10, с. 467—498].

Стрижнем питання “Сучасні системи забезпечення усталеного функціонування операційної системи” є характеристика систем управління ланцюгом “постачання—виробництво—збут” — маються на увазі системи МRP та JIТ, які вже вважаються класичними. Цей матеріал також засвоювався студентом у процесі вивчення курсу “Логістика”, але не завадить його опрацювати ще раз вже не з логістичної, а з управлінської позиції [10, с. 272—294, 499—533].



Рекомендації щодо самостійного набуття
навиків розв’язання типових задач

Приклади типових задач наведено нижче — це завдання 3 та 4 для самоперевірки знань (див. “Контрольні запитання та завдання”).

Методичні поради та рекомендації щодо здійснення розрахунків економічного розміру замовлення та точки замовлення наведено у базовому підручнику [10, с. 474, 480].

Ознайомитися із методикою прийняття рішень щодо обсягу замовлення в умовах запропонованих постачальником знижок у разі оптової закупівлі допоможе опрацювання розв’язання відповідної задачі у цьому підручнику [10, с. 482—484].

Велику роль у практиці управління запасами відіграє так званий ABC-аналіз, методику проведення якого викладено також у [10, с. 486, 487].

Контрольні запитання та завдання


  1. Визначити ознаки функціонування операційної системи у нормативному режимі; охарактеризувати процес підтримки стабільності функціонування операційної системи.

  2. Розкрити сутність поняття “логістика”; охарактеризувати взаємозв’язок логістики та операційного менеджменту.

  3. Класифікувати та охарактеризувати регулятори операційної діяльності; визначити склад підсистем, що забезпечують стабільність функціонування операційної діяльності.

  4. Дати загальну характеристику організації та управління виробничою інфраструктурою.

  5. Розкрити роль та місце управління запасами у підтримці стабіль­ності функціонування операційної системи; охарактеризувати основні моделі контролю запасів: “із фіксованою періодичністю замовлення”, “із фіксованим розміром замовлення”, “із оптимальним розміром замовлення”, “АВС”.

  6. Дати загальну характеристику управління матеріально-техніч­ним постачанням виробництва (операцій).

  7. Інформаційне забезпечення функціонування системи управління виробництвом. Сітьовий комплекс “Галактика”.

  8. Охарактеризувати сучасні підходи до управління обслуговуванням та використанням устаткування.

  9. Охарактеризувати сучасні підходи до управління персоналом у системі операційного менеджменту.

  10. Дати загальну характеристику сучасних систем управління ланцюгом “постачання—виробництво—збут” (системи МRP, JIТ, OPT).

Практичне завдання

Сформувати розгорнутий перелік конкретних регуляторів операційної діяльності для однієї (на вибір) із зазначених нижче організацій:



  1. промислове підприємство;

  2. навчальний заклад;

  3. лікарня;

  4. організація, що займається будівництвом і ремонтом споруд;

  5. транспортна фірма (пасажирські та вантажоперевезення).

За бажанням (особливо це стосується студентів вечірньої та заочної форм навчання) можна обрати конкретну організацію, з особливостями діяльності якої студент знайомий з власного досвіду.

Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1. Замість знаків питання в графічній інтерпретації моделі оптимального (економічного) розміру замовлення необхідно вказати відповідні позначення, найменування, формули для розрахунку.


  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка