Розділ 2 управління поточним функціонуванням операційної системи



Сторінка2/2
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.51 Mb.
1   2

Модель визначення оптимального розміру замовлення

Завдання 2. Із відповідей, запропонованих до кожного пункту наведеного тесту, обрати правильну (єдину чи кілька).

  1. До складу регуляторів операційної (виробничої) діяльності не може бути включено:

а) систему стандартизації;

б) систему сертифікації;

в) систему забезпечення єдності вимірів;

г) правові норми охорони навколишнього середовища;

д) систему ліцензування діяльності.


    1. До складу виробничої інфраструктури машинобудівного підприємства включають такі господарства (цехи, служби):

а) ремонтне;

б) енергетичне;

в) механообробне;

г) інструментальне;

д) транспортне;

е) гальванічне;

ж) складське;

з) складальне.



    1. Японська система обслуговування устаткування, відома під назвою “Загальна експлуатаційна система”, дає змогу позбу­тися:

а) втрат часу через зупинки в роботі устаткування внаслідок його виходу з ладу;

б) втрат часу на переналагоджування устаткування;

в) втрат швидкості, що виникають при роботі устаткування на холостому ходу та через роботу в неповному режимі;

г) втрат коштів через порушення під час виробничого процесу.



    1. Які регулювальні параметри має система “з фіксованим розміром замовлення”:

а) точка замовлення (фіксований рівень запасу);

б) розмір замовлення (обсяг партії поставки);

в) максимальний обсяг поставки.


    1. Якщо відомо, що резервний запас становить 180 од., середньодобова потреба у цій статті матеріальних ресурсів — 10 од., термін доставки замовлення 5 днів, то точка замовлення становить:

а) 240 одиниць;

б) 260 одиниць;

в) 230 одиниць.

Завдання 3. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

Корпорація займається виробництвом швидкодіючих 1-мега­байтних чипів. Вона організувала запаси комплектуючих виробів десяти найменувань. Здійснити АВС-аналіз, використовуючи дані таблиці.



ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ АВС-АНАЛІЗУ

Комплектуючий виріб, шифр

Річний обсяг, од.

Вартість однієї одиниці, ум. од.

10286

1000

90,00

12760

1550

17,00

12572

600

14,17

14075

2000

0,60

10867

350

42,86

10500

1000

12,50

11526

500

154,00

01036

100

8,50

01307

1200

0,42

10572

250

0,60




Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [2, с. 183].



Завдання 4. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

Обсяг продажу магазину становить 500 упаковок супового концентрату на рік. Попит рівномірно розподілений протягом року. Ціна придбання одного пакета — 2 ум. од. За одне замов­лення власник магазину повинен сплатити 10 ум. од. Термін доставки замовлення від постачальника — 12 робочих днів (при 6-денному робочому тижні). За оцінками спеціалістів, вит­рати зберігання становлять 20 % від середньорічної вартості запасів.

Скільки пакетів має замовляти власник кожного разу, якщо його мета полягає у мінімізації загальної вартості замовлень?

Узявши до уваги, що магазин працює 300 днів на рік, визначити, з якою частотою необхідно здійснювати подання замовлень, і встановити обсяг повторного замовлення.

Виходячи з того, що постачальник пропонує власникові знижки на закупівельні ціни (див. табл.), визначити, чи доречно власникові магазину скористатися якоюсь із знижок?

ЗНИЖКИ ЗАЛЕЖНО ВІД ОБСЯГУ ЗАМОВЛЕННЯ,
ПРОПОНОВАНІ ПОСТАЧАЛЬНИКОМ


Розмір замовлення, упаковок

Знижка, %

Ціна за упаковку, ум. од.

0—199

0

2,00

200—499

2

1,96

500 і більше

4

1,92




Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [155, с. 360, 361, 365—367].



Тема 7. Управління якістю та продуктивністю
операційної діяльності


Методичні поради щодо вивчення теми

Для самостійної роботи над вивченням теми студентові рекомендується скористатися матеріалом базових підручників [4; 10]; окрім цих джерел для кращого засвоєння проблематики другого та третього питань теми має сенс опрацювати і матеріал, наведений у [69] (список додаткової рекомендованої літератури). Література, що може бути використана на додачу до цих джерел, зазначається у процесі викладення рекомендацій щодо самостій­ного вивчення матеріалу окремих питань теми.

Питання “Виробничі аспекти забезпечення конкурентоспроможності та конкурентостійкості організації” акцентує увагу студента на виробничій (операційній) діяльності як одній із складових, що формують та підтримують належний рівень конку­рентоспроможності бізнес-організації. У підручнику Р. Б. Чейза, Н. Дж. Еквілайна та Р. Ф. Якобса яскраво та образно описано взаємозв’язок між операціями та конкурентоспроможністю організації, визначено основні напрями розв’язання проблеми конкурентоспроможності, пов’язані саме з операційною діяльністю [10, с. 34—55].

Певною мірою студент вже обізнаний з цієї сферою завдяки вивченню таких дисциплін, як “Стратегічне управління”, “Марке­тинг” та “Економіка підприємств”. Глибше загальна проблематика управління конкурентоспроможністю розглядатиметься у рамках вивчення однойменної дисципліни, а зараз, для самостійної роботи та підкріплення лекційного матеріалу, можна порадити звернутися до джерела, в якому не тільки висвітлюється сутність конкурентоспроможності як запоруки ринкового успіху бізнесової сучасної організації, а й чітко означається зв’язок між управлінням продуктивністю та якістю і підвищенням конкурентоспроможності фірми [69, с. 3—24]. Вивчення матеріалу дає змогу зрозуміти логіку переходу від розгляду шляхів і методів забезпечення конкурентоспроможності до суто управління якістю та продуктивністю операційної діяльності.

Сформувати понятійно-категоріальний апарат, необхідний для розгляду питання “Сучасна концепція управління якістю”, допоможе опрацювання глави підручника з виробничого менеджменту М. В. Макаренко та О. М. Махаліної, присвяченої управ­лінню якістю [4, с. 200—210]. Саме тут міститься інформація про сутність поняття “якість”, охарактеризовано показники якості та методи їх оцінювання, розглянуто так звані витрати на якість.

Другу частину питання, присвячену розгляду інструментарію статистичних методів контролю, ролі стандартів серії ISO-9000 у сучасному управлінні якістю та сутності філософії всеохоплюючого управління якістю, широко відомої під скороченою назвою “ТQМ”, доречно вивчати самостійно за підручником з виробничого та операційного менеджменту Р. Б. Чейза та ін. [10, с. 176—207, 208—226]. Особливу увагу при цьому слід приділити концепції “безперервності вдосконалення”, оскільки саме вона визнається як альтернатива і водночас — як невід’ємна складова дуже популярного нині “реінжинірингу”.

Як уже зазначалося, з метою поглиблення знань з другого питання студентові має сенс звернутися до підручників спеціалізованого характеру [25; 99].

Глибокий, прискіпливий розгляд найрізноманітніших галузей сучасної концепції управління якістю очікує студента трохи пізніше, при вивченні дисципліни “Управління якістю”. Тому в про­цесі вивчення курсу “Операційний менеджмент” в розумінні студента створюється лише загальне уявлення про управління якістю та його місце в операційному менеджменті (точніше, про сфери перетину цих двох досить близьких, але все-таки окремих дисциплін).

Питання “Сучасна концепція управління продуктивністю” присвячене розгляду сутності поняття “продуктивність”, скла­довим і чинникам продуктивності, методам її оцінювання та ана­лізу, шляхам, інструментам і техніці її підвищення. На жаль, у підручниках, обраних за базові, інформацію з цього питання розпорошено по різних розділах і главах. Тому студенту варто звернутися до видання, присвяченого саме проблематиці уп­равління продуктивністю [69, с. 30—58, 59—87, 145—165, 166—195]. З метою поглиблення знань у цій сфері студент може ознайомитися з базовими положеннями концепції управління продуктивністю, що послідовно формувалася у західній уп­равлінській науці та успішно реалізовувалася у бізнесовій прак­тиці протягом усього ХХ ст. Цю концепцію розгорнуто викладено у перекладних виданнях науково-практичного характеру, присвячених саме проблематиці управління продуктивністю [111; 123].

Рекомендації щодо самостійного набуття
навиків розв’язання типових задач

Приклади типових задач наведено нижче — це завдання 3 та 4 для самоперевірки знань теми курсу (див. “Контрольні запитання та завдання”).

Класичною задачею, навиків розв’язання якої має набути студент у процесі вивчення матеріалу щодо управління якістю, є задача побудови та інтерпретації контрольних карт. Алгоритм побудови контрольної карти наведено у [10, с. 211—217; 155, с. 204—240].

Оволодінню базовою методикою оцінювання рівня продуктивності та набуттю практичних навичок розрахунку одиничних, багатофакторних та інтегрального (загального) показників продуктивності сприятиме опрацювання прикладів розв’язання відповідних задач, наведених у [10, с. 34—55].



Контрольні запитання та завдання

  1. Розкрити сутність понять “конкурентоспроможність фірми” і “конкурентостійкість фірми” та охарактеризувати ключові аспекти забезпечення конкурентоспроможності.

  2. Як пов’язані між собою конкурентоспроможність фірми та операційна діяльність?

  3. Якою є роль операційної функції у забезпеченні якості?

  4. Розкрити сутність поняття “якість” та охарактеризувати аспекти, методи контролю і програми забезпечення якості.

  5. Дати характеристику статистичних методів контролю якості продукції, статистичних методів контролю якості процесів.

  6. Охарактеризувати ключові етапи еволюції менеджменту якості.

  7. Здійснити порівняльну характеристику сучасних підходів (японського, американського) до управління якістю.

  8. Розкрити зміст концепції всеосяжного управління якістю (TQM) як базової концепції сучасного менеджменту операцій.

  9. Розкрити природу, значення, джерела продуктивності операційної діяльності, взаємозв’язок продуктивності та якості, продуктивності та ефективності.

  10. Чим визначається ефективність (продуктивність) операцій?

Творче завдання

Написати есе на тему: “Загострення світової конкуренції та значення операційного менеджменту у забезпеченні перемоги фірми у конкурентній боротьбі”.



Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1. Замість знаків питання в контрольній карті середньоарифметичних необхідно вказати відповідні позначення, найменування, формули для розрахунку.



Контрольна карта середньоарифметичних

Завдання 2. Із відповідей, запропонованих до кожного пункту наведеного тесту, обрати правильну (єдину чи кілька).

  1. Конкурентоспроможність фірми (підприємства) — це:

а) її порівняльна перевага щодо інших фірм даної галузі всередині країни та за її межами;

б) її порівняльна перевага за параметрами якості та ціни споживання;

в) рівень компетенції підприємства щодо інших підприємств за такими параметрами, як технологія, навики персоналу, якість, комунікації тощо;

г) стійкість (усталеність) виробничо-господарської діяльності фірми.



  1. З наведеного нижче переліку виділити ті групи показників, які характеризують якість продукції:

а) екологічні;

б) естетичні;

в) ергономічні;

г) економічні;

д) елементарні;

е) призначення;

ж) надійності;

з) оновлення;

і) технологічності;

к) матеріаломісткості.



  1. Якість — це:

а) властивість продукції, що дає їй змогу конкурувати на ринку товарів;

б) економічна категорія, яка відбиває ступінь придатності продукції для споживання;

в) сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби споживачів.


  1. Ідеологія якого етапу еволюції систем управління якістю від­повідає девізу “Якість продукції як відповідність стандартам”?

а) етапу системи роботи за технічною документацією (системи Ф. Тей­лора);

б) етапу системи статистичного управління якістю;

в) етапу системи TQС;

г) етапу системи TQM.



    1. Продуктивність — це:

а) співвідношення отримуваних результатів і витрат на їх досягнення;

б) відношення витрат на отримання результату до кінцевих результатів.



Завдання 3. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

Здійснюється фасування чаю в упаковки по 125 г. Відомо, що фасувальне обладнання працює зі стандартним відхиленням у 0,15 г. Для забезпечення необхідної ваги достатньо налаштувати устаткування на середнє значення у 125 г. Через кожні 30 хв здійснюється випадкова вибірка обсягом у 5 упаковок, кожну з упаковок зважують. У таблиці наведено результати шістьох послідовних вибірок.

Побудувати за цими даними контрольну карту середньоарифметичного; нанести середні значення на контрольну карту та виконати аналіз отриманих результатів. Побудувати контрольну кар­ту розмахів; нанести значення розмахів на контрольну карту та проаналізувати отримані результати.

ВАГА УПАКОВКИ, г

Номер вибірки

1

2

3

4

5

6

125,1

124,9

125,2

125,0

124,8

124,9

125,3

125,0

125,1

125,0

124,8

125,1

125,1

125,1

125,3

124,7

125,2

125,0

124,8

124,9

125,0

125,2

125,1

124,9

125,1

124,7

125,1

125,1

124,9

125,2




Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [155, с. 214—217, 219, 220].



Завдання 4. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

Компанія з виробництва меблів надала такі відомості про свою діяльність (усі цифри — у тис. ум. од.):









1996

1997

Вихід

Загальна вартість продажу виробленої продукції

22

35

Вхід

Витрати на заробітну плату

10

15




Сировина та запаси

8

12




Амортизація основного устаткування

0,7

1,2




Інше

2,2

4,8

Розрахувати та проаналізувати одиничні показники продуктивності (ефективності використання) трудових ресурсів, сировини та запасів, а також загальну продуктивність фірми у 1996 та 1997 рр.


Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [10, с. 51].



2.3. Поглиблений рівень опрацювання матеріалу

Рекомендації щодо самостійного
опрацювання матеріалу

Функції “планування” та “контроль” — своєрідний “дволикий Янус” менеджменту: друга є віддзеркаленням першої й існувати одна без одної, не зважаючи на власну протилежність, вони не можуть. Точніше, можуть, але тоді організація, в якій склалося таке становище, дуже швидко припинить своє існування. На відміну від теорії планування, яка привертає до себе увагу великої кількості дослідників і, можна вважати, розроблена вельми глибоко, базові положення теорії контролю не настільки “популярні”. Студентові, якого цікавлять ці аспекти науки управління, мож­на порадити звернутися до праці, у фокусі уваги якої — не планування, а саме контроль:



  • Сачко Н. С. Теоретические основы организации производства. — Минск: Дизайн ПРО, 1997. — Гл. 8: Контроль и регулирование количества и качества продукции. — С. 292—303.

Велику роль у процесі планування та контролю операційної (виробничої) діяльності відіграє нормативна база. І хоча на сьогодні на реально діючих підприємствах та у бізнес-організаціях робота з розроблення чи вдосконалення норм і нормативів перебуває у певному занепаді, майбутньому спеціалісту в сфері менеджменту операцій конче важливо розуміти значення та місце нор­мування в процесі розроблення планів виробничої діяльності та контролю їх виконання. Цьому сприятиме опрацювання такого матеріалу:

  • Макаренко М. В., Махалина О. М. Производственный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. — М.: ПРИОР. 1998. — Гл. 15: Финансовый менеджмент производства. — С. 328—350.

Стане у пригоді матеріал посібника і для кращого розуміння міждисциплінарних зв’язків між операційним і фінансовим менеджментом.

Для поглиблення знань у сфері планування виробничої програми студенту можна порадити опрацювати джерело, в якому в математизованій формі викладено сутність базових одно- та багатопродуктових моделей узгодження обсягів виробництва та збуту продукції:



Особливо ця рекомендація стосується студентів зі схильністю до побудови логічних моделей управлінських проблем і математичного моделювання економічної дійсності.

Поглибленому вивченню та формуванню власного погляду на сутність концепції організаційно-економічної усталеності операційної системи сприятиме глибше опрацювання матеріалу монографії, вже згадуваної у джерелах, рекомендованих до вивчення нормативного матеріалу:



  • Промышленная логистика. Логистико-ориентированное уп­равление организационно-экономической устойчивостью промышленных предприятий в рыночной среде / И. Н. Омельченко, А. А. Колобов, А. Ю. Ермаков, А. В. Киреев. Под ред. А. А. Колобова. — М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1997. — 204 с.

Зокрема, має сенс звернути увагу на такі аспекти як інтегральна оцінка стійкості підприємства (§ 1.2), методологія організації процесу стратегічного планування виробничо-господарської діяльності підприємства (§ 4.1) та економіко-математичне моделювання виробничо-збутової діяльності (§ 4.4).

Для розширення уявлень студента про загальні та специфічні аспекти сучасного управління матеріальними, технічними, просторовими, кадровими ресурсами, а також про найпоширеніші на сьогодні (фактично, виокремлені) цілісні системи управління поточною операційною діяльністю та забезпечення усталеного функ­ціонування операційної системи (маються на увазі такі системи, як MRP, MAP, JIT, TPM тощо) стануть у пригоді й праці відомого російського автора В. В. Гончарова:



  • Гончаров В. В. Специфика управления важнейшими ресурсами. — М.: МНИИПУ, 1998. — 176 с.;

  • Гончаров В. В. Менеджмент в рамках основных фаз управленческого цикла. — М.: МНИИПУ, 1998. — 96 с.

Невеличкі за обсягом, вони насичені надзвичайно великою кількістю дуже цікавого фактологічного матеріалу щодо практики успішної організації бізнесу в період останньої третини минулого століття. Впевнитися в цьому можна вже при ознайом­ленні з назвами окремих параграфів, що цитуються нижче мовою оригіналу:

  • “Современные концепции использования человеческого фактора”;

  • “Повышение эффективности работы профессиональных офисов за счет интеллектуальной специализации служащих”;

  • “Новые тенденции в технической подготовке персонала”;

  • “Особенности строительства промышленных зданий в условиях широкой автоматизации производства”;

  • “Изменение требований американских компаний к архитектуре административных зданий”;

  • “Апробированные японскими фирмами важнейшие мероприятия по совершенствованию обслуживания оборудования”;

  • “Выравнивание производства как необходимое условие внедрения систем канбан и “точно в срок””.

Опрацювання як зазначених робіт цього автора, так і тієї монографії, бібліографічний опис якої наведено нижче, буде надзвичайно корисним для студента не тільки в плані опанування досвіду впровадження ефективних управлінських концепцій в практику сучасного бізнесу, а й для розширення та поглиблення знань у споріднених із операційним менеджментом галузях, таких як “Стратегічне управління”, “Економіка підприємства”, “Ло­гістика”, “Управління персоналом”, “Організаційна поведінка” та багато-багато інших.

Літератури, в якій характеризуються загальні закономірності та специфічні риси сучасних систем управління виробництвом, що набули поширення (маються на увазі системи JIT, MRP-I та MRP-II), на сьогодні є дуже багато. Але увагу студента хочеться звернути на працю, в якій на базі узагальнення практичного досвіду впровадження стандарту MRP-II надано інформацію про найважливіші аспекти управління виробництвом:

  • Гаврилов Д. А. Управление производством на базе стандарта MRP-II. СПб.: Питер, 2002. — 320 с.

Для розуміння місця, ролі та значення в забезпеченні конкурентоспроможності фірми таких “м’яких” складових забезпечення її усталеного функціонування, як управління інформаційними та людськими ресурсами, студентові достатньо буде опрацювати модулі 16 і 17, які входять до складу 17-модульної програми “Управління розвитком організації”, розробленої в Росії спільними зусиллями Державного університету управління та Національного фонду підготовки фінансових та управ­лінських кадрів:

  • Мордовин С. К. Управление человеческими ресурсами: 17-модульная программа для менеджеров “Управление развитием организации”. Модуль 16. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 288 с.

  • Годин В. В, Корнеев И. К. Управление информационными ресурсами: 17-модульная программа для менеджеров “Управление развитием организации”. Модуль 17. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 352 с.

Проблема конкуренції є невід’ємною складовою сучасного економічного життя. Операційна діяльність посідає одне з перших місць у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства (організації), що існує в умовах ринкової економіки. З метою поглиблення знань щодо можливих конкурентних переваг фірми та її конкурентних стратегій, а також щодо значення виробництва у процесі досягнення конкурентної переваги студенту має сенс опрацювати матеріали, в яких із достатнім ступенем повноти розкрито цей аспект, а також наголошено, що якість та ефективність операційної діяльності є на сьогодні запорукою успіху у кон­курентній боротьбі:

  • Азоев Г. Л., Челенков А. П. Конкурентные преимущества фирмы. — М.: ОАО “Типография “НОВОСТИ””, 2000. — Гл. 2: Поиск конкурентных преимуществ. — С. 69—113; Гл. 3: Разработка и реализация стратегии конкуренции. — С. 114—166;

  • Кныш М. И. Конкурентные стратегии: Учеб. пособие. — СПб.: — Б. и., Гл. 3: Конкурентное поведение. — С. 80—165.

  • Клейнер Г. Б. и др. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Г. Б. Клейнер, В. Л. Там­бовцев, Р. М. Качалов; Под общ. ред. С. А. Панова. — М.: ОАО “Изд-во “Экономика”, 1997. — Гл. 3: Стратегическое планирование на предприятиях. — С. 89—180.

Надзвичайно корисним, хоча і дещо ускладненим для сприйняття через надвеликий обсяг вміщеного матеріалу, буде ознайомлення та прискіпливе опрацювання студентом такої фундаментальної праці, як:

  • Управление эффективностью и качеством: Модульная программа: Пер. с англ. / Под ред. И. Прокопенко, К. Норта. — М.: Дело, 2001. — Ч. І: Повышение эффективности и качества: концепции, процессы и методы. — 800 с.; Ч. ІІ: Направления деятельности с большим потенциалом повышения эффективности и качества. — 608 с.

У цьому джерелі містяться різноманітні матеріли, необхідні для поглибленого вивчення проблеми управління продуктивністю та якістю. Зокрема приділено належну увагу таким чинникам підвищення продуктивності та якості, як культура організації, розвиток її людських ресурсів, інноваційна діяль­ність тощо.

Питання для поглибленого вивчення,
підготовки рефератів, виконання
наукових досліджень


  1. Проблеми управління поточним функціонуванням операційної системи та напрями їх вирішення.

  2. Агреговане та деталізоване планування операційної діяльності: шляхи розвитку та вдосконалення.

  3. Сучасний інструментарій та методи планування роботи операційної системи.

  4. Сучасний інструментарій та методи контролю виконання планів роботи операційної системи.

  5. Загальний підхід й особливі випадки у формуванні виробничої програми та її розподілі за календарними періодами.

  6. Ключові підходи до формування оптимальної товарної номенклатури та асортименту продукції.

  7. Проблеми управління технічними ресурсами операційної системи та напрями їх вирішення.

  8. Проблеми управління матеріально-сировинними ресурсами операційної системи та напрями їх вирішення.

  9. Проблеми управління трудовими ресурсами операційної системи та напрями їх вирішення.

  10. Проблеми управління енергетичними ресурсами операційної системи та напрями їх вирішення.

  11. Проблеми управління просторовими ресурсами операційної системи та напрями їх вирішення.

  12. Проблеми управління інформаційними ресурсами операційної системи та напрями їх вирішення.

  13. Оптимізація функціонування основного виробництва.

  14. Оптимізація функціонування допоміжного виробництва.

  15. Оптимізація функціонування обслуговуючого виробництва.

  16. Оперативне управління та календарне планування операційної діяльності: ключові тенденції розвитку.

  17. Система організації та управління операціями (виробництвом) за методом “точно вчасно”.

  18. Система організації та управління операціями (виробництвом) за методом MRP.

  19. Логістичний підхід: сутність, принципи, взаємозв’язок з менеджментом операцій.

  20. Методи оцінювання та шляхи підвищення ефективності операційної діяльності.

  21. Методи оцінювання та шляхи підвищення продуктивності операційної системи.

  22. Управління виробничими витратами як складова управління продуктивністю операційної системи.

  23. Управління випуском продукції як складова управління продуктивністю операційної системи.

  24. Еволюція підходів і сучасні методи управління якістю.

  25. Всеосяжне управління якістю (TQM) як базова концепція сучасного операційного менеджменту.

2.4. Основні терміни та поняття

  • Виробнича програма

  • Графік Гантта

  • Гурток якості

  • Ідеальне коло продуктивності

  • Календарне планування

  • Комбіновані стратегії

  • Конкурентоспроможність

  • Контрольна карта

  • Метод спроб і помилок

  • Планування виробництва (операційної діяльності)

  • Планування виробничих ресурсів (MRP-II)

  • Планування матеріальних потреб (MRP-I)

  • Планування ресурсів підприємства (ERP)

  • Продуктивність

  • Регулятори операційної діяльності

  • Система JIT

  • Система OPT

  • Система TPM

  • Система TQM

  • Статистичний контроль якості

  • Сукупне (агреговане) планування

  • Усталеність операційної системи

  • Чисті стратегії






1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка