Розділ І. Портфоліо вчителя: теоретичний аспект Технологія портфоліо в освіті



Скачати 229.91 Kb.
Дата конвертації12.03.2016
Розмір229.91 Kb.


Розділ І. Портфоліо вчителя: теоретичний аспект

1.1. Технологія портфоліо в освіті

Сучасна школа в умовах переходу на національну модель освіти потребує «нового» типу вчителя - такого, що творчо думає, володіє сучасними методами і технологіями освіти, прийомами психолого-педагогічної діагностики, способами самостійного конструювання педагогічного процесу в умовах конкретної практичної діяльності, умінням прогнозувати свій кінцевий результат.

Проблема становлення і розвитку професіоналізму є державною проблемою, вирішенню якої відводиться пріоритетний напрямок. Не випадково основною метою освіти стає не проста сукупність знань, умінь і навиків, а заснована на них особиста, соціальна і професійна компетентність - уміння самостійно здобувати, аналізувати і ефективно використовувати інформацію, уміння раціонально й ефективно жити і працювати у світі, що швидко змінюється.

Вчитель є головною дійовою особою будь-яких шкільних перетворень, які вимагають від нього переорієнтації діяльності на нові педагогічні цінності, що, у свою чергу, висвічує одну з основних проблем в роботі по підвищенню професійної майстерності педагогів - формування дослідницької культури.

Сьогодні вчитель поставлений в такі умови, коли опанування дослідницькими навиками виступає обов'язковою умовою його формування як педагогічного суб'єкта згідно новій парадигмі і методології освіти. Лише з таким педагогом можна говорити про якісну освіту, оскільки якість освіти - це показник розвитку суспільства, національної культури, національної самосвідомості.

Невід’ємною частиною освітнього процесу, в основу якого покладено компетентнісний підхід, є автентичне оцінювання та його різновид – портфоліо, термін, який прийшов у педагогічну науку з політики і бізнесу. Педагогічна філософія портфоліо передбачає: інтеграцію кількісної та якісної оцінок, зміну акцентів на досягнення , успіх, самооцінку.

Існує багато підходів до формування навиків самооцінки у вчителя. Вчителя не заженеш у формулу «знання - уміння - навики», і немає інструменту, яким можна виміряти все благородство душі вчителя, неповторні моменти його творчості в учбовому процесі, що повторюється. З іншого боку, у вчителя повинно бути «досьє успіхів», в якому відбивається все радісне, цікаве і гідне з того, що відбувається в його житті . Таким «досьє успіхів» може стати «портфоліо педагога».

Портфоліо як поняття, яке значно поширюється протягом останніх років, у всьому світі є методом оцінювання дійсних досягнень людини. Це може бути « колекція робіт, яка демонструє її зусилля, прогрес або досягнення у певній галузі » ( Л.Олексєєва ), або « своєрідна виставка дітей, завданням якої є відстеження їх особистого зростання » (Фрай). Портфоліо як ідея зібрання робіт відома з епохи Відродження, досвід використання в школі з’явився у 80-90 роках в США, знайшов широке застосування в Європі і Японії.

Проблема портфоліо вчителя розглянута в роботах Л.Васильченко, яка висвітлює питання його структури, використання в управлінському моніторингу професійної діяльності. Професійне портфоліо вчителя свідчить не тільки про якість його педагогічної діяльності, рівень професійного зростання, ступінь професійної майстерності, сформованість професійної компетентності, але й про його професійний шлях.

Якщо під «портфоліо» мати на увазі «портфель досягнень», то це шлях до успіху - мета і завдання, безпосередні досягнення, участь та перемоги в конкурсах, проектах.

Велика увага під час розробки та використання портфоліо приділяється формуванню та оцінюванню ключових компетенцій і базових навичок, що знаходить зворотній зв’язок у модернізації методики та змісту навчання.

Кожним педагогом в рамках спільної методичної теми ведеться власне дослідження за індивідуальною темою. Результати цієї роботи узагальнюються на засіданнях науково-методичних кафедр, публікуються статті в збірках і педагогічних виданнях.



1.2. Портфоліо як форма оцінювання діяльності вчителя

Одним із завдань методичної роботи в школі є підвищення мотивації вчителя щодо ефективності самоосвітньої діяльності. Умовою досягнення високої ефективності і результативності самоосвіти вчителя є єдність професійного й особистісного розвитку, яка забезпечує готовність до творчої педагогічної діяльності.

Практика діяльності навчально-виховного комплексу з пошуку шляхів до ефективної внутрішкільної методичної роботи включає багаторічний досвід застосування в системній роботі з педкадрами інноваційних форм роботи: тренінги, педагогічне проектування, розгляд педагогічних ситуацій, семінари-практикуми., методичні ринги.

В умовах упровадження компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі, адміністрація школи опиняється перед необхідністю оцінити діяльність учителя з його професійного розвитку. З успіхом використовуються традиційні напрямки оцінки професійної діяльності вчителя:



  • Суб’єктивне джерело визначення успішності:

    • думка адміністрації;

    • аналіз та оцінка методиста;

    • оцінка учнями та їхніми батьками;

    • показники активності педагога;

    • бажання виступати, брати участь у різних заходах.

  • Відносне джерело визначення успішності:

    • результати контрольних робіт;

    • кількість випускників, що навчаються у ВНЗ;

    • успішно проведені уроки;

    • результати атестації;

    • узагальнення позитивного досвіду.

Названі напрямки оцінки професійної діяльності вчителя відображають кінцевий результат. Проте важливим є процес професійних змін, узагальнені характеристики педагогічної успішності, які випливають із аналізу та якості участі педагога в професійній та громадсько-педагогічній діяльності, як показнику результативності самоосвіти.

Саме тому пріоритет віддається педагогічному портфоліо як формі оцінки самоосвітньої діяльності, беручи до уваги можливість при цьому забезпечити зворотній зв’язок з учителем у вдосконаленні неперервної післядипломної освіти. У даному випадку « портфоліо є формою автентичного оцінювання освітніх результатів за продуктом, який створено людиною у процесі начальної, творчої, соціальної та інших видів діяльності » ( Л.Захарченко ).

У зарубіжній літературі портфоліо визначається як « колекція робіт і результатів особистості, що демонструє її зусилля, прогрес і досягнення в різних сферах ». Портфоліо в перекладі з французької означає «викладати», «формулювати», «нести» і «лист», «сторінка» або «досьє», «збірник досягнень»; у перекладі з італійської означає «папка з документами» «папка спеціаліста». (Словник іноземних слів).

Суттєве значення портфоліо надає плануванню та самооцінюванню людиною своїх освітніх результатів. Будучи, по суті, альтернативним засобом оцінювання відносно традиційних форм, портфоліо дозволяє вирішувати основні завдання:



  • відстежити індивідуальний прогрес людини, якого досягла в освітній діяльності за

відсутності безпосереднього порівняння;

  • оцінити її освітні досягнення.

Оцінка досягнень, що наводяться в портфоліо, а також портфоліо в цілому, може бути якісною або кількісною.

Ідея портфоліо пов’язана з процесами модернізації післядипломної освіти педагога і сучасної школи в цілому. Увага до використання портфоліо як форми оцінювання результатів самоосвіти вчителя пов’язана з проблемами вивчення динаміки його професійного зростання, необхідності її відслідковування у між атестаційний період та підсумкового оцінювання в процесі педагогічної атестації, з одного боку, і частим незадоволенням учителів традиційними формами оцінки їхніх професійних досягнень, з іншого. Оскільки робота над портфоліо сприяє самовизначенню, підвищенню рівня рефлексії до саморозвитку, підвищується й ефективність самоосвіти. Тобто, ідея-задум оцінювання змінюється в портфоліо-процесі: оцінюється не тільки результат, а і динаміка його досягнення.

Учитель готується представляти, захищати власні напрацювання і досягнення в процесі педагогічної взаємодії з іншими учасниками педагогічного процесу, вибудовувати перспективи подальшого саморозвитку і самовдосконалення. У цьому контексті порт фоліо може виконувати роль інструмента підвищення якості внутрішкільної методичної роботи. Важливим є те, що досягнення треба не тільки оцінювати, а документувати, тобто зробити безпосередньо наочними.

Взаємодія у цей період з організатором методичної роботи посилює елементи ціле покладання, самоорганізації, оптимізації самоосвітньої і педагогічної діяльності.



1.3. Мета створення портфоліо

Мета створення портфоліо – визначення динаміки значимих самоосвітніх результатів у цілому, забезпечення відслідковування індивідуального прогресу вчителя в широкому освітньому контексті, демонстрація його здібностей до практичного застосування освітніх надбань.

Портфоліо дозволяє вирішити ряд завдань методичної роботи, серед яких:

  • розвинути і постійно підтримувати мотивацію, готовність педагога до свідомої ефективної цілеспрямованої самоосвіти;

  • розвинути рефлексивну і самооцінювальну діяльність, поширити можливості самонавчання;

  • прискорити процес оцінювання, виначаючи діапазон професійних можливостей учителя;

  • систематизувати досвід роботи вчителя;

  • фіксувати зміни й зростання за певний час;

  • забезпечити неперервність самоосвіти;

  • сприяти персоналізації післядипломної освіти вчителя у міжкурсовий перод, підвищенню рівня його методичної культури;

  • чітке визначення напрямів розвитку, що полегшує самоосвіту або консультування з боку колег і адміністрації;

  • об'єктивна оцінка професійних умінь;

  • допомога в атестації, в отриманні вищої категорії, вищої посади, при участі в конкурсі.

Портфоліо необхідний для проведення всестороннього систематичного аналізу вчителем своєї педагогічної діяльності. Вчитель в своєму портфоліо відстежує ефективність власного викладання, проводячи самооцінку своєї педагогічної діяльності. Це особистий план реалізації свого професійного потенціалу і поліпшення викладацької діяльності.

У портфоліо вчитель відстежує хід і результати учбового процесу. Весь об'єм значущої інформації, який знаходиться в портфоліо, необхідний для пошуку відповідей на власні питання. Спроба відповісти на ці питання неминуче примушує поглянути на свою роботу критично. А сам процес пошуку відповіді на власні питання сприяє професійному зростанню педагога.



1.4. Види портфоліо

Література свідчить про різні види портфоліо. В залежності від мети створення конкретного портфоліо ми пропонуємо вчителю створити:



  • портфоліо – власність ( збирається для себе );

  • портфоліо – звіт ( збирається для презентації, виступу, творчого звіту ).

За змістом готуються:

  • тематичний портфоліо ( містить матеріали стосовоно роботи з однієї теми );

  • портфоліо досягнень ( містить кращі роботи, наробки, свідоцтва ефективної діяльності );

  • рефлексивний портфоліо ( містить матеріали, оцінку та самооцінку досягнення цілей, особливостей якості роботи з різними джерелами інформації, роздумів, відчуттів, сприймань );

  • проблемно-орієнтований портфоліо ( містить матеріали, що відображають цілі, процес і результат вирішення проблеми );

  • портфоліо представницьке ( готується як підтвердження майстерності за окремими напрямками самоосвіти. Містить кращі закінчені роботи, фото, відеозаписи, матеріали на електронних носіях. Обов’язковим є письмовий аналіз).

Молодим вчителям можна розпочати зі створення портфоліо документації. Він демонструє професійний розвиток і зростання спеціаліста, містить усі матеріали, починаючи від теми самоосвіти до практичного застосування і результату.

Системна робота з портфоліо посилює ефективність діяльності шкільних методичних об’єднань учителів, що мають вплив на вибір самоосвітньої тематики, сприяють здійсненню інформаційного пошуку, стимулюють учителя до гнучкої зміни професійного рівня, мотивують на співвідношення власних домагань та інтересів інших людей і соціальних груп. Таким чином створюється педагогічний простір, що забезпечує нову якість освіти.

Яким би не було портфоліо за видом, це – сукупність матеріалів, структурованих певним чином. Великі блоки – розділи, в яких виділяємо рубрики, кількість і тематика яких визначаються конкретними умовами.

1.5. Створення портфоліо вчителя і його складові

Згідно сучасних словників, портфоліо — це повна збірка власних досягнень, своєрідне досьє, це колекція робіт вчителя за певний час. Портфоліо дозволяє враховувати результати, досягнуті вчителем у всіляких видах діяльності: навчальній, виховній, творчій, методичній, дослідницькій.

Будь-який вид створеного портфоліо (в паперовому варіанті як папки-накопичувача з файлами, в електронному вигляді у вигляді веб-сайту, як доповіді, супроводжуваної комп'ютерним показом, як презентації з допомогою майстра презентації Microsoft Power Point), безсумнівно жадає від вчителя не лише творчого підходу, але й певних умінь і знань по його створенню. Для зручності сприйняття й оцінювання роботи, доцільніше мати єдність основних структурних розділів портфоліо.

Строгих правил ведення портфоліо немає. Форму вибирає сам автор. Це індивідуальна творчість.



Вимоги до оформлення портфоліо і принцип роботи:

1. Системність і регулятивність самомоніторингу.

2. Достовірність інформації.

3. Об'єктивність даних.

4. Націленість автора на самовдосконалення.

5.Структуризація матеріалів, логічність і лаконічність всіх письмових пояснень.

6. Акуратність і естетичність оформлення.

7. Цілісність, тематична завершеність представлених матеріалів.

8. Наочність результатів роботи.

9. Технологічність.



Правила складання портфоліо:

  • якомога точніше сформулювати портфоліо, самокритично оцінивши свої

можливості і здібності;

  • визначити вигляд і структуру портфоліо, види рефлексії і критерії оцінки;

  • зібрати наявні документи і матеріали і розташувати їх в певному порядку;

  • всі документи повинні бути датовані, в них повинні бути вказані посади і звання

рецензентів, авторів рекомендацій;

  • важливо періодично поповнювати портфоліо відповідними документами і

відстежувати результати роботи відповідно до поставлених цілей;

  • вказати джерела використовуваної для роботи інформації;

  • описувати засоби і методи роботи;

  • регулярно писати замітки.

Складові портфоліо

Портфоліо обов’язково має зміст – перелік матеріалів. Форма надання матеріалів у розділах вільна, у цьому підході відбивається суб’єктивний характер роботи з портфоліо. Кількість обов’язкових рубрик встановлюється окремо: вона повинна бути достатньою для відображення особливостей портфоліо.

Алгоритм роботи з портфоліо – від мотивації вчителя до презентативних і оцінювальних заходів. Кожний вид портфоліо представляє собою форму, процес організації і технологію роботи вчителя з методичними продуктами власної творчої, проектної, пізнавальної діяльності.

Портфоліо вчителя є одним із засобів формування професійної компетентності , в першу чергу – компетентності щодо вирішення проблем, які пов’язані з самоорганізацією, самореалізацією, самооцінкою.

Коментар до портфоліо має бути вдумливим, таким, що відображає власні думки вчителя відносно його діяльності, дає повну картину творчого зростання педагога. Він може бути представлений у вигляді окремого листа читачеві, виступу, короткого параграфа з вираженням своїх думок, пояснювальної записки і так далі.

У документах збираються матеріали, що регламентують роботу педагога (положення про єдиний орфографічний режим, ведення і перевірку зошитів, норми оцінки та ін.).

У творчому досьє представлені збірки різних творчих, проектних, дослідницьких робіт вчителя, опис його авторських методик, розробок, програм; а також дані про основні направлення його творчої активності, участі в наукових конференціях, конкурсах, педагогічних читаннях, проходження курсів підвищення кваліфікації; карта творчого зростання та ін.

У діагностиці успішності вчителя містяться результати оцінки і самооцінки педагога: особистості вчителя, педагогічної діяльності, педагогічного спілкування, якості освітнього процесу ( аналіз роботи за 3 роки: зрізи знань, підсумки успішності, учбове навантаження вчителя, програмний банк, використання сучасних технологій, результати олімпіад, план розвитку кабінету ).

Відгуки включають характеристики відношення педагога до різних видів діяльності, представлені адміністрацією, колегами, батьками, а також самоаналіз діяльності педагога: відгук про творчу роботу, виступ на НПК, педагогічних читаннях, педрадах та ін., рецензія на статтю, методичний бюлетень про проведені відкриті уроки, висновок про якість виконаної роботи ( творчої, дослідницької ), резюме, підготовлене педагогом, з оцінкою власних професійних досягнень.

Підходи до побудови портфоліо можуть бути всілякими залежно від індивідуальних особливостей вчителя. Важливо, щоб вчитель проаналізував свою роботу, власні успіхи, узагальнив і систематизував педагогічні досягнення, об'єктивно оцінив свої можливості і побачив способи подолання труднощів і досягнення вищих результатів.



1.6 . Примірна структура портфоліо

1. Загальні відомості про вчителя

Даний розділ включає матеріали, що відображають досягнення вчителя в різних областях:



  • прізвище, ім'я, по батькові, рік народження;

  • освіта (що і коли закінчив, отримана спеціальність і кваліфікація за дипломом);

  • трудовий і педагогічний стаж роботи в даному навчальному закладі;

  • підвищення кваліфікації ( назва структури, де прослухані курси, рік, місяць,

проблематика курсів);

  • копії документів, підтверджуючих наявність вчених і почесних звань і ступенів,

педагогічних звань;

  • найбільш значимі урядові винагороди, грамоти, листи подяки;

  • дипломи різних конкурсів;

  • друкована продукція;

  • інші документи.

Цей розділ дозволяє судити про процес індивідуального розвитку педагога.

2. Результати педагогічної діяльності

В цей розділ поміщаються:



  • матеріали про результати освоєння учнями навчальних програм і

сформованості у них ключових компетентностей з предмету, що викладається;

  • порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за 3 роки на підставі

контрольних зрізів, участі вихованців в шкільних та інших олімпіадах, конкурсах;

  • результати проміжної і підсумкової атестації учнів;

  • зведення про наявність медалістів;

  • відомості про вступ до вузів за фахом і тому подібне.

Матеріали даного розділу повинні давати уявлення про динаміку результатів педагогічної діяльності вчителя, що атестується, за певний період.

3. Науково-методична діяльність

В цей розділ поміщаються методичні матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога:



  • обґрунтування вибору того, хто атестується навчальної програми і комплекту

навчально-методичної літератури, використовуваних освітніх технологій;

досвіду ( додаток 1.1.), ( додаток 1.2.);

  • використання інформаційно-комунікативних технологій в навчальному процесі,

технологій навчання дітей з проблемами розвитку і т. п.;

  • участь у роботі творчих та динамічних груп;

  • участь в професійних і творчих педагогічних конкурсах: « Вчитель року »,

педагогічна виставка ( додаток 1.3.);

  • підготовка творчого звіту ( додаток 1.4.), реферату, доповіді, статті;

  • робота в методичному об'єднанні, у роботі науково-методичної ради ( додаток 1.5.) співпраця з районним методичним центром, вузами та іншими установами;

  • участь в методичних і предметних тижнях;

  • організація і проведення семінарів, «круглих столів», «майстер-класів »

  • обґрунтування вживання тим, хто атестується в своїй практиці тих або

інших засобів педагогічної діагностики для оцінки освітніх педагогічної діяльності

вчителя ( додаток 1.6. );



4. Позаурочна діяльність

Розділ містить документи:



  • список творчих робіт, рефератів навчально-дослідницьких робіт, проектів,

виконаних учнями по предметах;

  • список переможців олімпіад, конкурсів, змагань, інтелектуальних марафонів;

  • сценарії позакласних заходів, фотографії і відеокасети із записом

проведених заходів (виставки, наочні екскурсії, КВК, брейн-ринги );

  • програми роботи кружків і факультативів;

  • інші документи.

5. Навчально-матеріальна база

В цьому розділі поміщається виписка з паспорту учбового кабінету (при його

наявності):


  • список словників та іншої довідкової літератури по предметах;

  • список наочних посібників ( макети, таблиці, схеми, ілюстрації, портрети та ін.);

  • наявність технічних засобів навчання ( телевізор, відеомагнітофон,

музичний центр, діапроектор );

  • наявність комп'ютера та комп'ютерних засобів навчання (програми

віртуального експерименту, контролю знань, мультимедійні підручники і т. п.);

  • аудіо- і відеопосібники;

  • наявність дидактичного матеріалу, збірок завдань, вправ, прикладів рефератів і

творів та ін.;

  • показники якості навченості учнів.

  • інші документи за бажанням вчителя.

1.7. Оцінювання самоосвітньої діяльності вчителя на підставі портфоліо

Механізм оцінювання портфоліо включає оцінку процесу і характеру роботи над ним; оцінюються окремі розділи, рубрики і презентації продукту діяльності. Головне в оцінці – взяти до уваги мету створення портфоліо.





Критерії оцінювання

Кількість балів

1.

Цільова установка, актуальність обраної самоосвітньої проблеми, глибина опрацювання, методологія проблеми.




2.

Відповідність змісту портфоліо цільовій установці.




3.

Наявність елементів пошукової, дослідницької, проектної діяльності.




4

Використання компетентнісного підходу.




5.

Використання сучасних освітніх технологій




6.

Професійний досвід як наслідок самоосвіти:

  • робота у творчих об’єднаннях;

  • рівень участі в педагогічних навчальних заходах;

  • розробка програмного, навчально-методичного забезпечення;

  • наявність публікацій;

  • результативність участі в творчих ініціативах різного рівня.




7.

Результативність педагогічної діяльності через навчальні та творчі досягнення учнів.




8.

Результативність виховного аспекту педагогічної діяльності щодо формування життєвих компетентностей учнів.




9

Презентація портфоліо.




Використовуючи портфоліо як форму оцінки результативності самоосвітньої діяльності вчителя, можна зробити такі висновки:

  • технологія роботи з портфоліо стає однією з управлінських технологій, що підтримує компетентнісно орієнтований підхід у методичній роботі;

  • портфоліо – перспективна форма представлення індивідуальної спрямованості професійного саморозвитку і самоактуалізації педагога, що відповідає завданням модернізації освіти;

  • робота над портфоліо сприяє формуванню особистісного стилю діяльності, методичної культури, сучасного професійного мислення, підвищенню рівня критичності в самооцінці професійної діяльності;

  • управління педагогічною творчою взаємодією, забезпечення гласності, надання допомоги вчителю дозволяє цілеспрямовано здійснювати моніторинг індивідуальної траєкторії професійного зростання кожного члена педколективу, створити повний банк результатів педпроцесу, виявити цінний досвід для його подальшого становлення, бо надихати особистість на творчу працю – найголовніший обов’язок керівника.

1.8. Моніторинг професійної компетентності вчителя. Побудова індивідуальних освітніх маршрутів

Створення вчителем свого власного портфоліо - це створення іміджу вчителя-професіонала, це свідчення професіоналізму у педагогічній діяльності.

Робота з педагогічними кадрами розпочинається із етапу вхідного діагностування, метою якого є вивчення ступеня розвитку між реальним рівнем компетентності з означених питань та тим, що вимагається. Вивчення педагогічної діяльності, виявлення основних труднощів проводиться за допомогою методів діагностування: анкетування, співбесіди, опитування, тестування ( додатки 1.6.1. – 1.6.8.)

Наступний етап – обґрунтування змісту, форм методичної роботи і програм підвищення кваліфікації. Цей етап пов'язаний з добором змісту, форм і методів роботи з педагогічними кадрами з урахуванням отриманої на попередньому етапі інформації про наявний рівень знань та рівень професійної компетентності. На етапі організації роботи, згідно з визначеним змістом, формами методичної роботи і програмами підвищення кваліфікації, здійснюється розподіл і координація видів роботи.

Невід'ємним компонентом супроводу є моніторинг. На цьому етапі відбувається оцінка професійної компетентності педагогічних кадрів, корекція , порівняння з прогнозованим результатом. Здійснення моніторингу та корекції вимагає розроблення системи критеріїв, з якими зіставляються результати роботи. На основі зіставлення розробляються відповідні корекційні заходи з усунення виявлених розбіжностей.

Велике значення для подальшого особистісного та професійного розвитку педагога має навчання самоаналізу, самомоніторингу, самокорекції. Ця робота передбачається на етапі включення в аналітичну діяльність педагогічних кадрів. Логічним завершенням є етапи вихідного діагностування й оцінювання. Мотиваційний компонент виявляється в самореалізації педагога на базі усвідомлення себе творчою індивідуальністю, у визначенні індивідуальних шляхів свого професійного зростання й розробки програми самовдосконалення.

Завдання удосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів, підвищення їх наукового та загальнокультурного рівня вирішується через систему методичної роботи. Завдяки моніторингу особистої педагогічної діяльності вчителя йде накопичення інформації про рівень його професійної компетентності. Таким чином, у кожного педагога з’являється можливість прогнозувати та моделювати особистий розвиток, тобто створювати свої індивідуальні освітні маршрути, забезпечуючи безперервне професійне зростання.

У результаті проведення діагностики на базі науково обґрунтованої системи критеріїв може бути сформована узагальнена характеристика вчителя та його діяльності. Головною передумовою діагностики педагогічної діяльності вчителя є вибір критеріїв і показників, за якими й слід оцінювати ефективність праці педагога. Важливим показником професійної компетентності виступають знання, якими повинен володіти вчитель для раціональної організації навчальної діяльності.

Діагностика забезпечує науковий підхід до організації роботи з кадрами, їхнього професійного розвитку та саморозвитку. Проведення діагностики, особливо самодіагностики педагогічної діяльності спрямоване на оволодіння кожним учителем навичок самоаналізу, самооцінки.

Одним із перспективних засобів підвищення професійної компетентності вчителів є включення їх у проектування та реалізацію індивідуальних освітніх маршрутів. При проектуванні індивідуального освітнього маршруту важливим є облік динаміки потреб: від наявних до нових, більш складних.

Таким чином можна констатувати, що при проектуванні індивідуальних освітніх маршрутів украй важливим є не тільки облік індивідуальних пізнавальних потреб, необхідності у підвищенні професійної компетентності, але й облік особливостей індивідуальності вчителя.

1.9. Педагогічний проект « Портфоліо як форма оцінки результативності самоосвітньої діяльності вчителя »

1. Учасники проекту. Вчителі навчально-виховного комплексу.

2. База реалізації проекту: Чорноострівський НВК.

3. Обґрунтування теми проекту. Сучасна школа в умовах переходу на національну модель освіти потребує «нового» типу вчителя - такого, що творчо думає, володіє сучасними методами і технологіями освіти, прийомами психолого-педагогічної діагностики, способами самостійного конструювання педагогічного процесу в умовах конкретної практичної діяльності, умінням прогнозувати свій кінцевий результат .

Конкурентноспроможність людини на ринку праці, як відомо, багато в чому залежить від його здатності опановувати нові технології, адаптуватися до умов праці, що змінюються, тому важливе використання технології «портфоліо вчителя » для педагогічного колективу, особливо для вчителів, що атестуються.



4. Мета проекту. Створення портфоліо вчителів з метою визначення динаміки значимих самоосвітніх результатів у цілому, забезпечення відслідковування індивідуального прогресу вчителя в широкому освітньому контексті, демонстрація його здібностей до практичного застосування освітніх надбань.Створення моделі професійно компетентного педагога сучасної освітньої установи, розробка моделі індивідуального маршруту формування професійної майстерності вчителя на основі аналізу портфоліо, створення вчителям портфоліо в електронному та паперовому варіанті.

5. Завдання проекту:

  • створення умов для професійного самовдосконалення педагогічних працівників;

  • сприяння розвитку творчості як складової професійної компетентності вчителів;

  • створення інформаційного і програмно-методичного забезпечення процесу вдосконалення професійного потенціалу вчителів;

  • вироблення у вчителів теоретичних знань та практичних умінь у оформленні власного портфоліо;

  • розробка пакету методичних матеріалів для портфоліо творчого вчителя;

  • удосконалення системи самоосвітньої діяльності вчителів;

  1. Очікувані результати: підвищення професійного потенціалу педагогів, вироблення рекомендацій з підвищення професійного потенціалу, перехід взаємодії учасників освітнього процесу з режиму функціонування в режим розвитку, удосконалення ефективності роботи локальної мережі, документообігу, створення портфоліо вчителів.

Управління системою, що розвивається, вимагає звернення до потенціалу самоорганізації вчителів. Тому необхідно створювати умови для пробудження внутрішніх можливостей кожного вчителя. При створенні ситуації діалогу, проблемності, критичного ставлення, концептуальності, рефлексії вчитель почне працювати на своєму особистому рівні, будучи при цьому учасником співуправління процесом навчання, спільного цілепокладання, проектування і перетворення змісту знань, умов стимулювання науково-дослідної діяльності.

Складовими професійної кваліфікації є: професійна компетентність, особистісні якості, кінцевий результат роботи вчителя. Ключовими управлінськими аспектами є: внутрішкільний контроль (ВШК), атестація вчителя, підвищення кваліфікації вчителя - триєдина робота з кадрами. Атестація освітньої установи багато в чому визначається професіоналізмом педагогів, що виявляється при ВШК, підвищується за допомогою методичної служби, потім стає підставою для атестації вчителя. Але у школах немає банку даних про ефективність професійної діяльності педагогів та її зв'язку з підвищенням кваліфікації.

Результат роботи над проектом: створення портфоліо вчителями школи.

7. Об'єкт дослідження: творча професійна діяльність педагогів.

8. Характеристика проекту.

За кінцевим результатом: теоретико-практичний.

За змістом: надпредметний.

За кількістю учасників: колективний.

За тривалістю: навчальний рік.

За характером контактів: внутрішній.



9. Термін реалізації проекту. Вересень 2010 – квітень 2011 року.

10. Ресурсне забезпечення:

Людські : вчителі.

Матеріально-технологічні: науково-методичні та дидактичні напрацювання вчителів школи, комп’ютерне забезпечення, проектор, принтер.

Інформаційні: професійна компетентність навчальних кадрів, наукова література, програмне забезпечення, шкільна локальна мережа, сайт школи.



11. Етапи реалізації проекту .




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка