Розділ Історія шашок Зміст занять Основні віхи історії гри Походження шашок. Шашки старовинного світу. Шашки в 19 ст. Шашки в 20 ст. Українські чемпіони СРСР та їх найвидатніші сучасники



Сторінка1/3
Дата конвертації24.03.2016
Розмір0.54 Mb.
  1   2   3
Розділ 3 . Історія шашок Зміст занять Основні віхи історії гри Походження шашок. Шашки старовинного світу. Шашки в 19 ст. Шашки в 20 ст. Українські чемпіони СРСР та їх найвидатніші сучасники. Започаткування розигришу звання чемпіона світу. Найвизначніші твори шашкової літератури. Спортивно - творчі напрямки, школи. Шашки в Україні. Творчість провідних шашкістів України. Українська шашкова школа. Методичні рекомендації Зростання спортивної майстерності шашкіста неможливе без оволодіння класичною спадщиною. Еволюція стилю юних шашкістів, як правило, повторює основні етапи розвитку творчих напрямків і шкіл у шашковій історії. Корисно ознайомлювати учнів з найбільш характерними зразками творчості майстрів минулих часів, з партіями сучасних гросмейстерів і майстрів. Розглядаючи основні віхи шашкової історії, доречно згадати деякі цікаві історичні дати ( їх також можна приводити на заняттях з відповідної тематики) : 1Близько 7 ст. до н.е .- перша згадка про шашки у старовинній Греції. 2. У гробниці фараону Єгипту (близько 2800року до н. е.)- знайдені шашки. 3. 560- 636 р.р .- опис правил гри у шашки у книзі Ісидора Севільського . 4 . 1591р. Перша шашкова книга - трактат Педро Руно Монтеро. 5. 1827р. У Росії видано першу шашкову книгу - автор А.Петров . 6.1887р. Першій російський шашковий журнал - «Шашки» П.М.Бодянського (м .Київ ). 7. 15.10.1891рр Першій Всеросійський турнір за листуванням. 8. 1.06. 1894р. Першій Всеросійський шашковий турнір. 9.1992р. Першій чемпіонат світу з шашок-64. Треба ознайомити учнів з життям і творчістю вихованців українських шашок : Б.Блиндера, З.Цирика, М.Когана, С. Натова, П.Бодянського . В Україні шашки відомі з 4-5 ст. . Знайдені шашки в археологічних розкопках Пантикапея , Херсонеса Таврійського, біля Переяслава-Хмельницького. У билинах згадується, що шашки були популярні за часів Київської Русі. Широкого поширення шашки набули за часів Петра 1. У 1892 р. пройшов першій чемпіонат Київа . Киянин П.М.Бодянський- організатор перших Всеросійських турнірів з шашок ( очних та за листуванням). З 1897р. у Києві видається журнал «Шашки». З 1924 р. проводяться річні чемпіонати з шашок в УРСР. Найбільшу увагу приділити творчості гросмейстерів і провідних майстрів України останніх десятиріч. Можна рекомендувати ознайомлення з творчістю видатних українських шашкістів у межах вивчення інших розділів програми. Наприклад, запропонувати учням підготувати реферати, доклади чи електронні статті за тематикою: «Теорія дебютів у творчості Б.Бліндера» ; « Середина гри у партіях З.Цирика» ; «Дебютна творчість М.Когана»; «Комбінаційна творчість українських шашкістів»; « Технічні прийоми у ендшпілі у творчості З.Цирика» та ін.. Розділ 4. Дебют і середина гри Дебютна підготовка Зміст занять Найважливіші дебюти: класична теорія і сучасна практика. Принципи складання індивідуального дебютного репертуару. Зв’язок дебюту з міттельшпілем. Методичні рекомендації Кожна більш-менш популярна дебютна система має свою назву. Основні з дебютів : 1. Кіл ; 2. Тичок ; 3. Перехрестя ; 4. Вилочка ; 5. Міська партія ; 6. Стара партія ; 7. Гамбіт Кукуєва ; 8. Зворотна міська партія ; 9. Гра Філіпова ; 10. Гра Каулена ; 11. Гра Бодянського ; 12 .Відіграш ; 13. Новий початок ; 14. Гра Романичева ; 15. Центральна партія ; 16. Зворотна гра Бодянського ; 17. Ленінградський захист ; 18. Новоленінградський захист ; 19. Київський захист ; 20. Захист Когана ; 21.Косяк ; 22. Зворотний кіл ; 23. Гамбіт Шошина- Харьянова ; 24. Відмовлена гра Філіпова ; 25. Гра Шмульяна ; 26. Гра Боброва ; 27. Гра Рамма ; 28. Гра Сокова ; 29. Зворотний косяк ; 30. Зворотний тичок ; 31. Зворотне перехрестя ; 32. Гра Медкова ; 33. Гра Петрова . Залежно від подальшої гри дебюти розпадаються на варіанти ( системи, захисти, атаки, гамбіти, продовження). Якщо, який-небудь дебют або система виникають з перестановкою ходів, це не змінює їх назви. Класифікувати дебютні варіанти можна за характером боротьби в них. У цьому розумінні можливо виділити три великі групи дебютів : 1. Дебютні варіанти з позиційним «пресингом» - варіанти, в яких сторони концентрують сили на одних і тих же ділянках дошки, прагнуть переграти супротивника в «лобових» тактичних або стратегічних зіткненнях. Одна сторона звичайно задовольняється невеликою, але стійкою ініціативою, не даючи можливості супротивнику організувати контратаку. Інша сторона прагне нейтралізувати активність суперника там, де він її проявляє, і не заперечують проти спрощень, що полегшують захист. Обидва супротивники наполегливо уникають послабленні позиції, особливо в центрі дошки. Для варіантів з » пресингом» характерна відносно спокійна позиційна боротьба. Приклади : багато варіантів міської партії, відіграш і т.д. 2. Дебютні варіанти з контршансами - варіанти, в яких робиться спроба нейтралізувати або подавити ініціативу суперника шляхом облоги його центра або зв’язки флангу .Іноді йдуть на явні поступки для переважання по інших чинниках активності( наприклад : поступаються центром ,але отримують краще розташування шашок , більшу кількість резервних ходів ). У багатьох випадках результат боротьби вирішується тактичними засобами. Приклади: гамбітні системи. 3. Дебютні варіанти з форсованою грою - варіанти комбінаційного типу, що відрізняються складністю , гостротою і вимагають від обох сторін виключно точної гри і досконального знання теоретичних рекомендацій. Один невірний крок може привести до негайної поразки, а тривалість варіантів іноді доходить до 20 і більше ходів. Приклади :косяк , кіл. Варіанти з форсованою грою зустрічаються майже в кожному дебюті. Основні принципи гри в дебюті Загальні принципи розігрування вже вивчалися на етапі базової підготовки. Тепер слід їх конкретизувати і показати на більш складних прикладах. Ці принципи не є застиглими догмами. Навіть таке правило , як « не руйнуй двійник на початку партії « точніше було б викласти так: « випадки, коли на початку партії розвиваються шашки правого флангу, надзвичайно рідкісні». Швидкий розвиток шашок є в дебюті предметом особливої турботи. Варто допустити одне, інше зволікання - і різниця активності шашок на користь суперника зумовить результат зустрічі. Якщо є вибір, то в дебюті спочатку треба розвивати ту шашку, для якої понад сумнівів активна позиція. Інші шашки виводяться після того, як суперник визначить свої плани. Цей прийом спрямований на економний, без втрати єдиного темпу розвиток і у деяких випадках допомагає виграти дорогоцінний час. Треба визначити, що у шашках, які називають «трагедією одного ходу» , чинник часу грає головну роль не тільки в дебюті, але й у міттельшпілі та ендшпілі. Саме від нього залежить реальність планів - будь то атаки або ж схеми позиційної боротьби. Проте іноді зустрічаються позиції, де одна із сторін, скута захистом, не може більш збільшувати активність своїх шашок. Тоді для протилежної сторони чинник часу вже не має принципового значення. Можна не поспішаючи маневрувати, випробувати декілька планів, маскувати свої задуми, провокуючи суперника на помилку і вибираючи момент для вирішального удару. Несподіванки у дебюті Дерево дебютної теорії досліджується ретельно, але на його карті ще є білі плями. Сильний новий хід у відомому дебютному варіанті ставить суперника перед складними проблемами своєю несподіваністю, вимагає перегляду наперед підготовлених планів і часто має вирішальний вплив на результат зустрічі. Якщо ж новинку застосували проти нас, потрібно, перш за все, вирішити, чи можемо ми продовжувати здійснення первинної дебютної ідеї. Якщо так, то часто це і буде кращим запереченням на заготівку партнера. Зустрічаються новинки, що не дозволяють ефективно здійснити первинний стратегічний план, проте надають інші хороші можливості. Для того , щоб логічний розвиток партії привів до ускладнень, зовсім необов’язково кому-небудь помилятися. Без зусиль, наприклад, можна загострити гру за взаємним бажанням партнерів .У методологічному відношенні найбільш повчальними є випадки, коли гострі сутички виникають як результат боротьби проти здійснюваної суперником дебютної ідеї. Під час роботи над дебютною стадією партії учні повинні проявляти більше самостійності. Нерідко доводиться бачити, як юні шашкісти - вихованці одного тренера - всі як один грають варіанти з репертуару тренера. Це зовсім неправильно. Вибрати за допомогою викладача декілька відповідних до їх смаку та стилю гри систем за білих і чорних. Потім самостійно вести свої записи або комп’ютерні дебютні бази, вносити в них корективи. Варіанти, що включаються в дебютний репертуар, повинні відповідати наступним вимогам: 1. Бути життєздатними, тобто не приводити за сильних відповідей суперника до важкою гри чорними або гри без шанців на перевагу білими. 2. Відображати наші сильні сторони та приводити до таких позицій, де ми відчуваємо себе найпевніше . 3. Бути логічно обґрунтованими, тобто задовольняти основоположним принципам шашкової гри. На перших порах дебютний репертуар не повинен бути занадто широким. У шашкіста, що вибрав вузьке коло дебютів, є час відшліфувати варіанти до тонкощів, осягаючи секрети взаємодії шашок та інших сторін шашкового мистецтва. Починаючим шашкістам не варто прагнути до варіантів з гострою форсованою грою, що вимагають обширних знань і постійного ознайомлення з шашковими новинками,- треба спершу навчитися добре грати в шашки. Досвідчені турнірні бійці, навпаки, повинні мати в своєму розпорядженні й такі варіанти, і варіанти із спокійною грою, і варіанти з контршансами. У відповідальних змаганнях необхідна гнучка тактика, зустрічатися доводиться з партнерами різних стилів і кваліфікації. Ці теми мають розглядатися упродовж усіх років навчання. Тренер зобов’язаний інформувати учнів про новинки в цій стадії шашкової партії, періодично проводити огляди дебютних нововведень, найактуальніших проблем у найпопулярніших дебютних варіантах і системах. Потрібно крок за кроком ознайомити учнів з дебютною класикою для широти орієнтації, набуття потрібного обсягу знань з головними засадами формування свого дебютного репертуару, з роллю самостійної роботи над шашковою літературою та періодикою для одержання потрібної дебютної інформації, із засадами роботи з комп’ютерними шашковими програмами. Започаткування власної дебютної картотеки - фундамент для надійного користування інформацією. Водночас треба застерегти учнів від надмірного захоплення дебютною підготовкою. Переоцінка значення дебютних знань може призвести до перевантаження пам’яті, нераціональної втрати часу, поверхових оцінок деяких варіантів, що часто застосовуються в сучасних змаганнях. Дебютний репертуар треба будувати залежно від власної пам’яті. Шашкістам з блискучою пам’яттю доцільно включати в репертуар складні сучасні дебютні системи. Шашкісти з хорошою пам’яттю можуть дозволити собі різноманітити дебютний репертуар, застосовувати різні початки, оскільки здатні їх засвоїти й запам’ятати , і вибирати надалі дебюти , найбільш незручні для суперника. Шашкістам з менш хорошою пам’яттю ставати на такий шлях небезпечно. Краще орієнтуватися на »дебютні схеми « - логічні системи з меншим об’ємом теорії, в яких важливішим є розуміння позиції, знання типових ідей та прийомів, а не конкретні деталі або точний порядок ходів. Дебюти взагалі можна умовно поділити на «дебютні варіанти» й «дебютні схеми». Ділення відносне, оскільки в теорії будь-якого початку є і набір точних, конкретних варіантів, і логічні, планові елементи - питання лише в їх співвідношенні. Причому на сучасному етапі розвитку «комп’ютерної теорії» дуже часто гострі, насичені тактикою та багатим розгалуженням варіантів системи з,являються несподівано у тих дебютах , що раніше вважалися «спокійними». Інформацію про свій дебютний репертуар ( або дебютну картотеку ) доречно тримати у комп’ютері або у вигляді окремих карток. Дуже важливо розуміти, що для великих успіхів мало знати «офіційну» теорію. Бажано мати «свою теорію дебютів». Існує гарний прийом удосконалення: вибрати для себе шашкового лідера серед видатних шашкістів, який подобається за ідеями, стилем гри. Дебютний репертуар цього шашкіста Ви можете деякий час копіювати. Тренер повинен допомогти учню відібрати найважливіші, показові для дебюту, що вивчається, партії. Такі партії допомагають глибше розібратися в дебютній побудові, легше її запам’ятати. Знання типових планів, загальних ідей, прийомів, оцінок, першоджерел не менш важливе для вивчення будь-якого дебюту, ніж запам’ятовування конкретних варіантів .Знання ідей обраного дебюту дозволяє також не запам’ятовувати при його вивченні другорядних варіантів. Діючи у дусі дебютної ідеї, можна знайти вірне рішення за дошкою. Шашкіст повинен не обмежувати себе вивченням партій, що зіграні лише «своїми» дебютами, адже часто доводиться використовувати прийоми , характерні для зовсім інших схем. Особливо зрощення ідей різних дебютів характерне на сучасному етапі розвитку шашок. Незважаючи на існування ком’ютерних баз та навчальних комп’ютерних програм, шашкова література й досі залишається надійним засобом інформації. Тренер повинен рекомендувати учням найкращі зразки шашкової літературної спадщини та захистити їх від «халтури» (на жаль технічний прогрес сприяв появленню великої кількості недоброякісних книжок. Особливо це стосується матеріалів з теорії дебютів ). Розділ 5 . Середина гри . Типові позиції Зміст занять Зв’язок дебюту з іншими стадіями партії. Типові позиції, що виникають у середині гри при розігруванні відкритих ,напіввідкритих та закритих дебютів. Методичні рекомендації Цей розділ фактично є продовженням попереднього, і при складанні планів занять доцільно поставити поруч споріднені теми. Подібне сполучення вже пропонувалося на попередньому етапі підготовки, тепер воно застосовується на поглибленому рівні. За останні 30-40 років об,єм дебютної теорії виріс у кілька разів. Набули поширення динамічні системи з форсованою грою впродовж двадцяти і більше ходів. Весь цей об,єм знань став доступний шашкістам середньої кваліфікації, не говорячи вже про провідних майстрів і гросмейстерів. Можна не програти, але вийти з дебюту з поганою позицією. Тоді суперник пустить в хід стандартний арсенал технічних прийомів, що також стали загальнодоступними ще у середині 20 сторіччя. Роль дебюту в шашках постійно зростає. Важко розраховувати на успіх в рівному за складом турнірі, якщо дебютна частина партій складається невдало. Іншою важливою тенденцією в розвитку сучасного дебюту є все зростаючий його зв’язок з подальшими стадіями гри: « у наш час кожен майстер приблизно з 6-8 ходу складає план гри в міттельшпілі» і «немає кращого способу потрапити в обмежене положення, як прагнути лише до простого розвитку». Стратегічний зв’язок дебюту і подальших стадій гри необхідно продумати вже під час підготовки дебютного репертуару. Для шашкістів вищої кваліфікації загальноприйнятим є ґрунтовне опрацьовування стандартних планів і типових позицій, з якими доведеться стикатися в після дебютній стадії. Як мінімальну вимогу, виконання якої доступне й малокваліфікованим шашкістам , можна висунути завдання ретельного розбору хоч би десятка партій гросмейстерів, зіграних в змаганнях останніх років за дебютним варіантом, що вивчається. Така робота покликана не тільки підвищити стратегічну майстерність, але й озброїти знанням тактичних і технічних прийомів, характерних для майбутнього міттельшпілю. На даному етапі навчання треба докладно вивчити наступні типові позиції: 1.позиції зі зв’язками, рогатка, зажим , кліщі; 2. позиції з колом, тичком; 3. позиції з проривом на фланці; 4. позиції з відсталими шашками; 5. позиції з сильним центром ; 6. позиції зі слабким центром, облога центра ; 7. симетричні позиції ; 8. косякові позиції ; Кращим методом вивчення типових позицій міттельшпілю є підбір партій з подальшим аналізом використаних в них планів гри, тактичних і стратегічних прийомів та ідей. Треба підбирати партії , зразково проведені обома сторонами або принаймні одним з супротивників, або партії з типовими помилками та зразковим покаранням за них. Доцільно підбирати саме партії, а не фрагменти, оскільки звичайно буває корисно уявити собі повну картину боротьби, починаючи від дебютних тонкощів і закінчуючи ендшпілем, в якому також можуть бути типові ідеї та особливості, характерні для системи, що вивчається. Приклади вибираються з творчості сильних шашкістів, в партіях яких постійно зустрічаються позиції даного типу. Корисно вивчати методи розігрування типових позицій в історичному плані, в розвитку. Це дає можливість глибше розібратися в ідеях позиції. Найважчим для тренера є створення власної (краще електронної)бази шашкових партій та позицій. Краще створювати власні колекції тактичних прийомів і комбінацій. У сучасних умовах для такої успішної та плідної роботи є всі технічні можливості. Звернути увагу на необхідність самостійного збору і систематизації типових прийомів ведення гри в певних позиціях. Оскільки у кожного свої творчі прихильності та улюблені позиції, підбір типових прийомів і поступове їх накопичення (збір) повинні здійснюватися особисто кожним шашкістом: виконавши цю роботу, він вже знає щось нове, відмінне від решти спортсменів, що використовують загальнодоступні бази партій та фрагментів. Розділ 6 . Проблеми теорії середини гри Зміст занять Перехід з дебюту в міттельшпіль. Реалізація дебютної переваги. Проблема вибору плану. Атака. Головні принципи атаки. Атака в центрі. Взаємні атаки на різних флангах. Контратака. Методичні рекомендації На цьому етапі підготовки триває поглиблене вивчення перехідної стадії з дебюту в середину гри, розпочате на попередніх етапах. Потрібно пам’ятати про важливість об,активної оцінки позиції на цій стадії. Якщо в підсумку дебютної боротьби досягнута реальна перевага, то завдання полягає в її реалізації. Коли ж такої переваги не здобуто - чи то білі зберегли дебютну ініціативу, проте недостатню для рішучих дій, чи то шанси зрівнялися або перейшли до чорних, - перед обома сторонами постає проблема вибору плану. В усіх випадках цей план має бути націлений на збільшення переваги з боку однієї сторони, а з боку іншої - на боротьбу за зрівняння шансів. У приблизно рівних позиціях обидві сторони ведуть боротьбу за здобуття переваги. Підібрати показові приклади планування у всіх стадіях шашкової партії. Багато цікавих прикладів можна знайти в творчості Цирика, Литвіновича, Бліндера. Одна з найцікавіших та найважливіших тем у шашках - атака. Атака може бути засобом залежно від ситуації на шатківниці або реалізації переваги, або боротьби за збільшення чи здобуття переваги. Перевага в центрі може бути трампліном для перенесення атаки на фланг. Тему атаки розглядати впродовж усіх наступних етапів занять. Розділ 7 . Проблеми дебютної стратегії Зміст занять Поглиблене вивчення актуальних варіантів основних систем. Деякі загальні проблеми дебютної стратегії. Шліфування дебютного репертуару. Методичні рекомендації Перебування в курсі напрямків розвитку дебютної теорії та практики, тренер продовжує знайомити учнів зі свіжим матеріалом. Водночас він виділяє для більш поглибленого вивчення кілька окремих актуальних варіантів основних систем, передусім тих, що проходять перевірку боєм у змаганнях найвищого рангу. Навіть якщо якісь з таких дебютних варіантів не входять до дебютного репертуару того чи іншого учня, йому корисно принаймні бути обізнаним з колом найактуальніших дебютних проблем. Огляди таких варіантів на матеріалі останніх змагань доцільно готувати не тільки самому тренеру, але й доручати робити їх учням (реферати чи електронні книжки). Подібні огляди обговорюються під час занять; робляться висновки, готується підґрунтя для наступних праць такого роду. Серед загальних проблем дебютної стратегії можна назвати такі: способи гострої боротьби за ініціативу; досягнення свободи маневру та ініціативи ціною жертви чи позиційних поступок; раптові «вибухові» атаки ; широкий тактичний наступ, ресурси оборони; необхідна міра обережності в активних діях тощо. Щодо засобів боротьби за ініціативу звернути увагу учнів на те, що класичний метод боротьби - спочатку планомірний розвиток сил, а вже потім активні дії - не завжди в конкретній ситуації є об’єктивно найдоцільнішою стратегією. Розділ 8 . Техніка закінчень. Типові позиції Зміст занять Великий трикутник. Ціпок, правець. Самооблога . Відкидання . Перекриття. Перепліт. Позиція Саргина. Проводка шашки с1. Етюдна композиція . Деякі етюдні ідеї. Методичні рекомендації У темі « Закінчення « найбільш детально розглядаються два їхні види - прості й дамкові. Прості закінчення - абетка ендшпілю, а дамкові зустрічаються найчастіше. При викладі матеріалу головна увага приділяється не різновидам співвідношення сил (наприклад, дамка й шашка проти трьох дамок) , а ідеям і технічним прийомам, які можуть бути здійснені не тільки в розглянутих закінченнях, але й взагалі характерні для заключною стадії шашкової партії. На цьому етапі підготовки учні починають поглиблене вивчення типових ендшпільних позицій з метою досконалого опанування технікою гри в цих ситуаціях. У кожному з тематичних розділів повторюються деякі випадки, що вже розглядалися в групах початкової підготовки. Слід перевірити, наскільки твердо учні засвоїли вивчений матеріал, і в разі потреби освіжити його ,щоб остаточно закріпити здобуті знання. У простих закінченнях розглянути роль таких чинників позиції: віддалена прохідна шашка; небезпечні прохідні шашки; прогалина в шашковій конфігурації ; наявність зайвих темпів; можливість прориву. Звернути увагу на типовий метод трансформації переваги. Методи захисту; використання прихованих ресурсів. Три шашки проти двох чи трьох шашок. Закінчення з проривом. Закінчення без прориву. Розглядаючи дамкові закінчення, треба повторити вивчені раніше прийоми «петля»,»розпуття»,»правець», «трамплін». У дамкових ендшпілях виділити та проілюструвати характерні засоби наступу та оборони. Зокрема, нерідко активність дамок виявляється вагомішим чинником, ніж матеріал. 5 . 3 . Етап спортивного удосконалення ( групи спортивного удосконалення ) Стратегія і тактика , практичний аналіз навчальних партій 5 . 3 . 1 . Удосконалення стратегічної й тактичної майстерності Тренер відбирає для розгляду партії та позиції із складним стратегічним і тактичним змістом. Основні завдання аналізу: розкриття суті стратегічних і тактичних задумів; визначення критичних моментів у перебігу партії; оцінка реальної якості здійснених у грі загальних планів і конкретних рішень; висновки про головні помилки та про те, як слід було діяти натомість; практичні висновки. Робота над помилками. Психологія помилки. Засади психологічної підготовки шашкіста. Як приклади, цікаво підбирати позиції з практики, в яких гравці( або коментатори ) високого рівня не знайшли замаскованих рішень. Особливу увагу приділити такій формі підготовки, як аналіз спортсменами власних партій. Фахівці вважають, що це головний засіб самовдосконалення, що зростання майстерності шашкіста неможливе без критичного осмислення своєї творчості. Найбільший ефект аналіз власної партії дає тоді, коли він закріплюється у вигляді письмових (або електронних) коментарів до неї. Критичний розгляд цих коментарів за участі тренера дає можливість скласти враження про характер задумів гравця, відтак - про плюси та мінуси його підготовки. Самі коментарі здебільшого відрізняються певною субєктивністю : автори схильні приділяти більше уваги власним рішенням, а у діях суперника виділяти ті, на які в них були заготовлені красиві відповіді; відтак - вони нерідко проходять повз важливі, інколи й критичні моменти партії. Виявлення під час аналізу коментарів неточностей і помилок у них також сприяє спортивному вдосконаленню учня. Коментування власних партій дає тим більше користі, чим більше в ньому об,активності та самокритики. З цього погляду найкращими зразками вважаються коментарі до своїх партій таких класиків цього жанру, як В.Соков і В.Литвинович. 5 . 3 . 2 . Удосконалення позиційної майстерності Про позиційну гру написано чимало книг. Деякі обов’язково слід вивчити. І перш за все чудову книгу Геннадія Хацкевича «25 уроків шашкової гри» . Рекомендовано також вивчати збірки партій найбільш позиційних шашкістів, при цьому переважно з їх власними коментарями. Вивчати треба творчість шашкістів не тільки найбільш близьких учню за стилем, але, навпроти, особливо майстерних саме в тому , що ніяк у нього не виходить. Найцікавіші й корисніші епізоди - «позиційні картинки»- слід фіксувати. Оцінюючи положення, досвідчений шашкіст ніколи не намагається врахувати відразу всі його особливості, не складає повного уявлення про всі його плюси та мінуси (саме до цього закликають деякі підручники). Така робота якщо і проробляється, то підсвідомо. Мистецтво оцінки полягає в умінні виділити суть позиції - ті її особливості, які повинні бути прийняті до уваги при пошуку сильного ходу. На тренуваннях корисно формулювати на словах своє сприйняття суті положення ,щоб фіксувати та згодом виправляти помилки в позиційному розумінні. Виділивши найбільш істотні оцінні міркування (найчастіше - підсвідомо) і перевіривши варіанти, знаходимо хід( або невелику сукупність ходів) , що відповідає нашому сприйняттю виниклої ситуації. Звичайно цей хід переслідує яку-небудь мету, тобто є частиною конкретної операції. Зрозуміло, часто наші рішення виявляються складними, комплексними, базуються на розрахунку довгих варіантів і безлічі різних оцінних міркувань. Проте у підґрунті будь-якого стратегічного рішення лежать прості позиційні операції ,і дуже важливо уміти швидко та упевнено їх знаходити. Основні типи позиційних операцій : 1. Поліпшення розташування шашок, маневри, перегруповування. 2. Розміни 3.Профілактика Типові позиції У партіях постійно виникають позиції з тим же співвідношенням матеріалу і приблизно тим же розташуванням шашок, що і в безлічі партій, що гралися раніше. Корисно знати, як сильні шашкісти трактували подібні ситуації, які проводили плани, які ідеї здійснювали. Багато правил, що відносяться до тих або інших типових позицій, є загальновідомими, мають чіткі формулювання. У наші дні подібна робота немислима поза зв’язком з теорією дебюту, з якого виходить типова позиція. Вірно і зворотне: дебютні заняття будуть ефективними лише за умови глибокого ознайомлення з ідеями майбутнього міттельшпілю. Типові ситуації Якщо типові позиції характеризуються визначеним чисто шашковим малюнком - тим або іншим співвідношенням і розташуванням сил на дошці, то типові ситуації - витікаючим із загальної оцінки положення змістом майбутньої боротьби. Наприклад, можна вивчати закони ведення атаки та захисту, реалізації переваги або лавірування в приблизно рівній позиції, боротьби за ініціативу тощо. Представляє інтерес також аналіз таких чисто спортивних ситуацій, як гра на виграш або нічию, цейтнот, відкладання партії, зіткнення з несподіванкою в дебюті, дії після перегляду і т.д. Психологія помилки Можна виділити такі основні причини шашкових помилок: відсутність спеціальних шашкових здібностей; недостатня інформованість як наслідок недостатнього вивчення шашок, без чого неможливо уникнути численних помилок, у тому числі й елементарних, навіть маючи дуже гарні здібності; неймовірна складність самих шашок як інтелектуальної гри; обмеження часу на обдумування; емоційне напруження ,що нерідко провокує спотворене бачення ситуації на дошці; серія різних психологічних чинників, в якій далеко не останнім за значущістю є гра суперника, що провокує наші помилки, використовує наші слабкі сторони, дефекти в дебютній підготовці і т.п. Дві останні причини помилок пов’язані якраз з так званими шашково - психологічними ситуаціями, в яких особливості шашкіста як особистості мають ту ж значущість, що й позиція на дошці. 5 . 3 . 3 . Психологічна підготовка шашкіста Крім гарної шашкової підготовленості, підтримки фізичних кондицій , у загальній підготовці шашкіста не останню роль грають психічні якості, його вміння регулювати свій стан, а також враховувати до й під час партії психологічні особливості супротивника. Найбільш значущі показники психологічної підготовленості шашкіста : концентрація й стійкість уваги. Як показник концентрації й стійкості уваги шашкіста варто розглядати наявність або відсутність грубих недоглядів, а також їх характер. Деякі приклади пов’язані з втратою концентрації уваги («зникле поле» ,»забута шашка» , «природний хід» тощо) . Іншим чинником ,що визначає концентрацію гравця за шатківницею, є його стиль поводження під час гри; пам’ять. Однією з основних і доконечно потрібних шашкісту психічних якостей є гарна пам’ять. Пам’ять визнається однією з основних якостей, що визначають силу гри. Роль пам’яті як одного з чинників, що визначають ігровий стан шашкіста, складається в прискоренні, де це можливо, процесу прийняття рішення, економії сил і часу. Дуже часто завдяки гарним дебютним знанням сучасні гросмейстери починають власне боротьбу після певних дебютних «табій». Відмінна пам,ять плюс глибокі дебютні розробки дозволяють вступати в гру набагато пізніше своїх супротивників, що дає можливість провести партію на високому без зривів рівні ; внутрішня й зовнішня перешкодостійкість. До зовнішніх перешкод варто віднести всі реально діючі під час гри чинники, що заважають шашкісту зосередитися на обмірковуванні ходу: шум у приміщенні; висвітлення; зручність розташування шашкіста за дошкою; якість інвентарю( стандартні форма та колір шашок та дошки ). Вплив цих чинників залежить від індивідуальних психологічних особливостей шашкіста. Щоб перебороти недостатню стійкість до зовнішніх перешкод, можна застосовувати наступний метод тренування. У період підготовки до змагання , при аналізі позицій або в тренувальних партіях штучно створювати шум - включати радіоприймач. У такий спосіб виробляється здатність не реагувати на шум. До внутрішніх варто віднести перешкоди, пов’язані з переживаннями, які не мають безпосереднього відношення до партії ,що грається. Це відбувається шляхом вторгнення неактуальної в цей момент інформації в нервові механізми, що здійснюють обробку чисто шашкової інформації під час гри ; саморегуляція . здатність шашкіста до саморегуляції також є одним з основних показників психологічної підготовленості. Особливо яскраво вона виявляється в кризових ситуаціях , після сильних потрясінь, до яких, безумовно, можна віднести поразку. Можна виділити три групи шашкістів, що відрізняються своїм відношенням до програшу. Першу групу поразка деморалізує, друга зберігає спокій, а шашкісти, що відносяться до третьої групи, починають грати сильніше, ніж до поразки. При дослідженні «слабкого» типу нервової системи виявлено, що для нього характерна висока тривожність, значна емоційна збудливість, детальне планування майбутньої діяльності й підвищений контроль за нею, швидка реакція та добре розвинене почуття часу. Шашкісти із «слабким» типом нервової системи погано переносять стресові ситуації, і тільки правильно організована підготовка до наступної партії, що враховує перераховані особливості темпераменту, здатна компенсувати їх негативний вплив. Здатність до саморегуляції виявляється також в умінні підійти до початку змагань у своїй найкращій формі. Використання елементів саморегуляції доцільне також при виході з тривалої кризи за рахунок різкої зміни режиму дня; врахування психологічних особливостей супротивника. Шашки треба розглядати не тільки як протиборство ідей, але як боротьбу особистостей: « На шатківниці борються люди, а не шашки». Треба вивчати сильні й слабкі сторони гри суперників і надалі вміло використовувати їх індивідуальні недоліки. Є кілька типових стилів гри: стиль автомата; міцний; класичний; комбінаційний; стиль заманювання. Для шашок, для шашкової боротьби насамперед необхідне знання людської натури, розуміння психології супротивника. Раніше боролися тільки шашками, на сучасному етапі розвитку борються (або принаймні намагаються боротися) із супротивником - з ворогом, з його волею, нервами, з його індивідуальними особливостями та не в останню чергу з його марнославством. Важливо вміти приховувати зміни свого емоційного стану, залишатися для супротивника як би непроникним. Але не всі шашкісти, навіть екстра-класу,цим володіють. Успіх психологічної підготовки найчастіше визначається рівнем рефлексивних міркувань шашкіста. Термін «рефлексивний» уведений англійським філософом Д.Локком. Рефлексія - це досвід над досвідом, мислення над мисленням. Будь-який шашкіст. Незалежно від його рівня, стихійно або свідомо застосовує методи рефлексії. Перевага в рефлексивних міркуваннях дозволяє шашкісту не тільки передбачати дії суперника, регулюючи тим самим і власну поведінку, але й активно впливати на його міркування, формувати в нього бажані рішення, іншими словами - застосовувати методи рефлексивного керування. Ефективність застосування методів рефлексивного керування залежить не тільки від розуміння індивідуальних особливостей супротивника й знання самого себе, але й від володіння психологічною ініціативою . У боротьбі за неї важлива роль належить умінню діяти нешаблонно й активно. Така активність змушує партнера зважати на чужу волю й нерідко підкорятися їй. Пасивна сторона перебуває в стані підвищеного очікування небезпеки, а це часто деморалізує. Особливо ефективною подібна тактика є у вирішальних партіях. Н. Крогіус у роботі « Психологічна підготовка шахіста» виділяє найпоширеніші прийоми рефлексивного керування: згода із супротивником; заманювання ; очікування ; збереження безлічі можливостей ; створення враження гарної поінформованості ; блеф ; раптовість ; метод правди. Гарною ілюстрацією рефлексивного керування звичайно стають матчі, де результат найчастіше визначається психологічними моментами. Особливо показовою в цьому зв’язку є теоретична дуель між суперниками. Вдало застосована сильна новинка здатна вплинути на результат не тільки конкретної партії, але й усього матчу; вольові якості. Один з проявів вольових якостей людини - здатність переборювати перешкоди для досягнення мети. У шашках це виявляється в здатності до тривалого й наполегливого пошуку ходу в критичних позиціях. Висока здатність до мобілізації вольових зусиль дуже часто визначає як би парадоксальний результат гри: порятунок у програних позиціях; досягнення переваги в рівних позиціях; доведення невеликої переваги до перемоги. Інколи, навмисно одержують погані позиції, і у складній грі перемагають супротивників. Вибір ходу в шашковій партії є складною й відповідальною дією. Про це написано чимало праць відомих шашкових теоретиків і практиків. Відзначається, що ефективність процесу вибору ходу залежить від вчасного одержання потрібної інформації та вектора емоційно - вольової активності. Варто також підкреслити необхідність високих вимог до мотиваційної сфери діяльності шашкіста. Чинники, що впливають на прийняття рішення під час партії: 1.Психологічна взаємодія суперників. Під час шашкової партії суперники психологічно впливають один на одного. Це може виявлятися в особливостях індивідуального стилю ,рисах характеру, рівні спортивної майстерності, специфіці конкретної ситуації на дошці. У грі шашкістів високого класу результат двобою може залежати від малопомітних на перший погляд дріб’язків. Існує безліч прикладів у найбільших міжнародних турнірах і матчах на першість світу, коли у вирішальний момент вибір того або іншого ходу диктується не шашковими, а лише психологічними міркуваннями. Не дивно, що найсильніші сучасні шашкісти під час двобоїв успішно застосовують психологічні методи шашкової боротьби. Важливим аспектом психологічної взаємодії є пропозиція нічиєї. Шашки є єдиним видом спорту, де гравці можуть не тільки достроково завершити поєдинок, але й не виявити при цьому переможця. У більшості випадків це відбувається не через об’єктивні передумови позиції. Пропозиція нічиєї є таким же рішенням, як і вибір ходу: гравець оцінює виниклу ситуацію, можливі продовження і майбутній розвиток подій. Впливають також авторитет суперника, час, що залишився у гравців, і турнірна ситуація. Крім того, пропозиція нічиєї може робитися і без реальних шансів на її ухвалення, включно з метою виведення супротивника з психологічної рівноваги. Навіть відхиливши можливість нічиєї, суперник може переключитися з шашкових проблем на роздуми, безпосередньо не пов’язані з

ними: чому зроблена така пропозиція і в чому причина подібної самовпевненості партнера? В результаті може бути вибраний не сильний хід, і ефект «пропозиції нічиєї» негативно вплине на подальший розвиток гри. 2.Динамика розвитку шашкової партії має безліч шляхів свого розвитку. У деяких випадках допущена на початку поєдинку помилка може стати вирішальною, і подальша боротьба вже не вплине на кінцевий результат. Але, як правило, партія не обходиться без декількох невдалих рішень як з одного, так і з другого боку. Нікому не вдається уникнути помилок, але тільки той, хто у вирішальний момент партії може зібратися і прийняти правильне рішення, здатний розраховувати на сприятливий результат. Невдале ведення партії, допущені раніш помилки негативно впливають на здатність вибирати кращий хід. Допустивши помилку в розрахунку варіантів, наступного разу гравець буде обачніше діяти в подібній ситуації, постарається перейти на позиційну гру - тим самим піти на поступки супротивнику. І навпаки, вдала гра дозволяє не допускати промахів і доводити партію до позитивного результату. Відмінною рисою шашкістів високої кваліфікації є психологічна стійкість, здатність робити оптимальні рішення навіть коли поєдинок невдало складається. 3. Динаміка ходу змагання, турнірне положення. Під час прийняття рішення, особливо у важливі моменти партії, мислення шашкіста не завжди концентрується на виниклій позиції. Але якщо подібні факти є виключеннями, то думки про турнірне положення, кількість набраних очок, упущені можливості відвідують гравців практично постійно. Кожне рішення є своєрідним «каталізатором» виникнення подібних вражень, що заважають зосередитися на самій партії. На гру шашкіста по-своєму впливає поразка або перемога в попередній партії: деякі спортсмени після невдачі виступають невпевнено , уникають зайвого ризику, задовольняються нічийним результатом; інші, навпаки, знаходять в собі приховані резерви і добиваються гарних результатів. Перемога також може відбитися по-різному: хтось здатний виграти відразу декілька партій поспіль, інші ж втрачають здатність об,активно оцінювати свої можливості, впадають у зайву самовпевненість і проводять наступні поєдинки на низькому рівні. 4. Ігровий час. Можна виділити два аспекти, що знаходяться тісному зв’язку один з одним. По-перше, це оцінка показань годинників на обдумування ходів. Природно, що оцінка часу, що залишився, за різного контролю буде не однаковою. Якщо при контролі ФМЖД кожному учаснику дається час фактично на всю партію ( збільшення 15 хв .після 40-го ходу, як правило, не має вирішальної ролі), то при »класичному» необхідно зробити певну кількість ходів за фіксований проміжок часу. По-друге, це визначення співвідношення часу, що залишився, у себе і суперника. Сильна сторона(що має більше часу) знаходиться в сприятливому положенні, що може виявлятися в успішному застосуванні психологічних методів шашкової боротьби, виборі стратегії на подальшу частину партії та виборі ходу. 5. Вплив зовнішніх чинників. Важливу роль грають і зовнішні чинники: недотримання тиші в турнірному приміщенні; підвищена або знижена температура повітря; недостатнє освітлення; нестандартний вид шашок і годинника. Як правило, на змаганнях глядачі не мають безпосереднього доступу до шашкових столів, проте нерідко вони розташовуються достатньо близько, що заважає зосередитися на обдумуванні ходів. Крім того, не існує офіційних правил, що регламентують умови приміщення, де проходять шашкові змагання. Звичайно, гравці повинні володіти зовнішньою та внутрішньою перешкодостійкістю, але вплив цих чинників на прийняття рішення має бути мінімальним. 6. Самопочуття шашкіста, його фізичний стан. Під час партії, особливо на фінальній стадії, у шашкістів неминуче з,являється стомлення, внаслідок чого знижується працездатність, об,єм виконуваної роботи та її якість. У пов’язаними з порушеннями мозкового кровообігу: головній біль;запаморочення; розлад здорового сприйняття. В окремих випадках виникає втрата інтересу до гри. Недивно, що під час тривалих змагань на перший план виходять не спеціальні шашкові якості, ерудиція та майстерність, а фізичний стан учасників. 7. Розслаблення під час шашкового поєдинку. Навіть кращим гросмейстерам світу не завжди вдається зберігати достатній рівень уваги та послідовності в розрахунку варіантів впродовж всієї шашкової партії, що пов’язане не тільки з процесом стомлення, але й з чинником розслаблення під час поєдинку. Як правило, це відбувається внаслідок суб’єктивної оцінки останнього ходу суперника. Може складатися враження, що супротивник зробив невдалий хід, який помітно погіршує його положення. І це враження часто негативно позначається на прийнятті правильного рішення в позиції. Відчуття, що є декілька рівноцінних шляхів розвитку партії, є характерною причиною виникнення помилки. Крім того, в світових шашках відома безліч прикладів, коли вирішальні помилки в поєдинках були зроблені на контрольному ході: шашкіст відчуває нестачу ігрового часу, попередній відрізок партії був напруженим, останні ходи робляться в екстремальній ситуації й, як наслідок, рішення приймаються без урахування нюансів позиції та витрати часу. Л І Т Е Р А Т У Р А 1Абаулин В.И. Начала в шашечной партии. М., Ф и С, 1965. 2.Адамович В.К. Позиционные приемы игры в русских шашках. М., Ф и С, 1976. 3. Адамович В.К. Шашки. Рига, Авотс, 1982. 4. Блиндер Б. М. Избранные партии, окончания и этюды. М., Ф и С, 1960. 5. Вигман В. Я. Радость творчества. М. , Ф и С, 1986. 6.Витошкин Л.С. Секреты етюдного творчества. Минск, Полымя, 1986. 7. Волчек А.А. Шашечный практикум . Минск, Харвест, 2004. 8 . Высоцкий В.М. , Горин « Дебютная энциклопедия « 2004 – 2005 . 9. Головня І. О. Дебютні пастки і комбінації в російських шашках . «Здоров’я « , 1983. 10.Голосуев В.М. Играйте в шашки. Лениздат, 1983. 11. Городецкий В.Б. Борьба в середине партии. М., Ф и С, 1965. 12. Городецкий В.Б. Книга о шашках. М., Детская література , 1984. 13. Дунаевский А.И. Окончания в шашечной партии. М., Ф и С, 1965. 14. Злобінський А.Д. Комбінації в російських шашках . Київ, Здоров,я, 1985. 15. Калинский Д.М. , Становский М.М. Шашечный этюд. М., Ф и С, 1982. 16. Калашников І.Й. Шашки від новачка до майстра. «Тернопіль» ,1995. 17. Кириллов Ю.В. Искусство защиты. Нижний Тагил , 2004. 18. Кириллов Ю.В. Шлиф, или как выиграть партию. Нижний Тагил, 2005. 19. Крогиус Н.В. Психологическая подготовка шахматиста. М., Ф и С, 1975. 20. Крогиус Н.В. Психология шахматного творчества. М., Ф и С, 1981. 21. Куличихин А.И. История развития русских шашок. М., Ф и С, 1982. 22. Кукуев Н.А. 125 шашечных этюдов. М., Ф и С, 1950. 23 . Курс шашечных лекцій. Челябинск, 1995. 24. Лангин В.О. Загадки и парадоксы шашечной игры. ЛИК, 2000. 25. Литвинович В.С., Негра Н.Н. Курс шашечных дебютов. Минск , Полымя, 1985. 26. Литвинович В.С., Перченок И.Р. Школа позиционной игры. М., Ф и С, 1984. 27. Матвеев Л.П. , Новиков А.Д. Теория и методика физического воспитания. М., Ф и С, 1976. 28 . Маламед В.Р. Курс шашечных окончаний ( ч. 1 – русские шашки ) М . Ф и С , 1989 29. Миротин Б.А., Козлов И.П. Тактика в русских шашках. М., Ф и С , 1974. 30. Рамм Л. М. Курс шашечных начал. М., Ф и С, 1953. 31. Решетников В.В., Троцких Г.П. Василий Соков. М., Ф и С , 1985. 32. Русские шашисты. М., Ф и С , 1987. 33 . Пуусеп Шашечный миттельшпиль « , 1983 . 34. Сидлин А.М. Как оценивать позицію в шашках. М., Ф и С , 1966. 35 . Соминский С.С. Комбинационные идеи в русских шашках. М., Ф и С , 1979. 36. Хацкевич Г.И. 25 уроков шашечной игры. Минск , Полымя , 1979. 37. Цирик З.И. Четверть века за шашечной доской. Харьков , Прапор, 1965. 38. Цирик З.И. Шашечный эндшпиль. М., Ф и С , 1959. 39. Цирик З.И. Шашки – моя жизнь , 2005 . 40. Цукерник Э.Г. Антология шашечных комбинаций. М., Ф и С, 1987. 41. Шмульян Т.Л. Середина игры в шашки. М., Ф и С, 1954.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка