Розділ Психологія



Скачати 152.17 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір152.17 Kb.
Розділ 1. Психологія

Ж 0. Бурковська, к. філол. н., доцент /. В. Онищенко



ВИХОВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ТВОРІВ МАЛИХ ФОЛЬКЛОРНИХ ЖАНРІВ

У статті розкрито сутність понять «естетичне виховання», «естетичні почуття», визначено психолого-педагогічні умови та шляхи розвитку естетичних почуттів молодших школярів засобами творів малих фольклорних жанр/а.

Ключові слова: естетичне виховання, естетичні почуття, естетична вихованість.

Постановка проблеми. Формування естетичної свідомості людини є одним із найважливіших завдань сучасної школи. Велика роль у цьому питанні належить предметам гуманітарного циклу, які сприяють розвитку естетичної активності особистості, почуттів, смаків, що реалізуються у творчій діяльності.

У державних національних документах акцентується увага на куль- туротворчих аспектах, що передбачає прилучення учнів до мови, літератури, музики, образотворчого мистецтва, здобутків української та світової культури, формування художньо-естетичної освіченості, збагачення духовного світу підростаючого покоління.

Особливе місце у формуванні естетичних почуттів належить творам мистецтва, які своєю емоційно-образною формою вираження думок, різнобарвних емоцій найбільше сприяють формування особистості молодшого школяра, розвитку його здібностей, індивідуальності. У процесі спілкування з різними видами мистецтва формується ієрархія духовних та естетичних цінностей особистості, уявлення неповторності краси природи та людини, накопичується досвід емоційно-естетичних переживань, формуються естетичні смаки та ідеали. Отже, тема статті є актуальною й потребує детального вивчення [1, с. 42].

Аналіз останніх досліджень І публікацій. Проблема формування естетичних почуттів багатоаспектна. Давня китайська філософія, в межах якої формувалося естетичне знання, вважала моральні та естетичні почуття, зокрема почуття прекрасного, піднесеного, опорою у формуванні духовного світу особистості. Античні мислителі (Аристотель, Платон) зробили спробу класифікувати естетичні почуття, І вже вони задавалися питаннями, які почуття можна вважати гідними людини, які - добрими, чи можна почуття виховувати.

Набутки психології, філософії, естетики стали теоретичною базою для розвитку педагогічних ідей в галузі естетичного виховання і науковими засадами для нашого дослідження. Питання виховання естетичних почуттів знайшли своє глибоке відбиття в працях вітчизняних педагогів- класиків: П. Юркевича, Г. Сковороди, К. Ушинського, А. Макаренка,

В. Сухомлинського та ін.

Сучасною педагогічною думкою (Н. Волошина, Б. Дихачов, Н. Миро- польська, А. Печко, Б. Степанишин, М. Таборідзе, Т. Цвелих, Г. Шевченко,

А. Щербо) розроблено теорію і практику естетичного виховання школярів на естетико-культурологічних засадах.

Проблема виховання естетичних почуттів засобами творів малих фольклорних жанрів знайшла своє відображення в працях багатьох сучасних учених: В. Бутенка, Т. Зайцевої, А. Комарової, О. Куревіної, А. Масол,

О. Олексюк, О. Рудницької, І. Старкової, І. Тихомирової, Г. Шевченко та ін. Дослідники відзначали у своїх працях можливості виховного впливу творів мистецтва на формування внутрішнього світу особистості, її естетичної культури.

Виклад основного матеріалу. Естетичні почуття є підвалинами естетичної свідомості, на яких можуть формуватися складніші елементи ЇЇ структури, що забезпечують естетичний розвиток і вдосконалення особи та суспільства.

На думку С. Максименка, «естетичні почуття - це відчуття краси явищ природи, праці, гармонії барв, звуків, рухів і форм» [2, с. 335],

Ю. Крупник під естетичними почуттями розуміє «чуття краси в явищах природи, в праці, в гармонії барв, звуків, рухів і форм» [3, с. 25]. Гармонійна злагодженість в об'єктах цілого та частин, ритм, консонанс, симетрія викликають почуття приємного, насолоду, яка глибоко переживається та вшляхетнює душу. Ці почуття викликають твори мистецтва.

Виховання естетичних почуттів - це процес цілеспрямованого розвитку здатності особистості до повноцінного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності [4, с. 57].

Джерелами виховання естетичних почуттів є фольклор, художня література, музика, образотворче, театральне мистецтво, кіно, природа, естетика шкільних приміщень, зовнішній вигляд учителів та учнів, взаємини між учнями і вчителями та ін.

Ефективним засобом виховання естетичних почуттів молодших школярів є твори малих фольклорних жанрів: прислів’я, приказки, загадки, лічилки, скоромовки, народні пісні та ін.

На нашу думку, психолого-педагогічними умовами розвитку естетичних почуттів молодших школярів засобами творів малих фольклорних жанрів є:



  1. пріоритетність естетико-культурологічного компонента в навчанні;

  2. цілеспрямоване виховання в учнів зацікавленого ставлення до творів малих фольклорних жанрів як одного із шляхів духовного збагачення молодших школярів;

  3. комплексний вплив фольклорних творів на формування чуттєвої сфери молодших школярів;

  4. чітке визначення методів, прийомів і форм роботи, за допомогою яких формуються естетичні почуття учнів початкової школи.

Пропонуємо приклади завдань, вправ, дидактичних ігор, побудовані на основі творів малих фольклорних жанрів.

  1. Завдання, вправи, дидактичні ігри, побудовані на основі загадок.

Тематика загадок надзвичайно різноманітна. Вона охоплює всі види людської діяльності, матеріальної та духовної культури народу. Важливе місце в естетичному вихованні молодших школярів займає природа. Саме природа сприяє формуванню у дітей почуття краси прекрасного, розвитку естетичних смаків, та естетичної культури в цілому.

Наприклад;



Вправа 1. Послухайте загадки про природу. Запишіть відгадки. Вкажіть у словах-відгадках кількість складів, приголосних та голосних звуків.

  1. Як прийде весна в садочок - до лиця білий віночок,

ну а восени цій кралі приглянулися коралі. (Калина)

  1. Лист зелений не пропав, а під снігом задрімав, щоб у синю сукенчину

одягнуть весняну днину. (Барвінок)

  1. Одяглась у біле плаття, примостилась на лататті, задивилася у воду

на свою дівочу вроду. (Лілія)

Вправа 2. Складання чайнворда-загадки «Світ чарівних квітів».

Чайнворд-загадка - це ланцюг слів, який побудований так, що остання літера кожного слова-відгадки є першою літерою наступного сло- иа-відгадки. Учитель читає загадки, а учні по черзі записують відгадки. Хто швидше і більше відгадає, розмістивши слова-відгадки у чайнворд, той переможець. Слова загадки записати, порахувати в них кількість голосних І приголосних.



Вправа 3. Послухайте загадки. Запишіть у два стовпчики відгадки:

  1. дерева, кущі; 2) квіти, 3 двома словами-відгадками складіть речення.

  1. Завдання, вправи, дидактичні ігри, побудовані на основі прислів'їв І приказок.

Прислів’я і приказки є ефективним засобом естетичного виховання молодших школярів: вони вчать бачити прекрасне в стосунках людей, бачити красу праці дорослих людей, вчать любити рідний край, бачити

красу рідної природи, виховують любов до рідної мови, культури, традицій та звичаїв.



Вправа 1. Гра «Збери прислів'я». Поміняй слова місцями і прочитай прислів'я. Поясни значення цих прислів’їв. На яку тему ці прислів’я?

  1. спіймаєш, не, вилетить, Слово, горобець, не.

  2. пізнати, людину, Птицю, по, пір’ю, а, по, мові.

  3. за, вітром, Рідна, мова, розвієш, не, полова, її, не.

  4. слова, теплого, і, лід, Від, розмерзається.

  5. слів, більше, Де, мало, там, правди.

Вправа 2. Гра «Додай слово». До поданих речень додати слова, щоб утворилися прислів’я. Поясни значення утворених прислів’їв.

  1. Бджола ..., а й та працює.

  2. Без ... жить - тільки небо коптить.

  3. Без охоти нема...

  4. Без роботи день ... стає.

  5. Без ... нема плода.

  6. Діло... величає!

Вправа 3. Гра «Роз’єднай слова». Роз'єднавши слова, прочитай прислів’я. До якої групи належать ці прислів’я? Поясни значення утворених прислів'їв. Підкресли в прислів’ях іменники.

  1. Вікжививікучись.

  2. Некрасакраситьарозум.

  3. Пташкакраснасвоїмпір'ямалюдинасвоїмзнанням.

  4. Розумскарблюдини.

  5. Хтолюдейпитаєтойірозуммає.

  6. Неперопишеарозум.

Ні. Завдання, вправи, дидактичні ігри, побудовані на основі скоромовок.

Естетична цінність скоромовок полягає в тому, що подібні до звучання слова, алітерація та асонанси, що зустрічаються у скоромовках, сприяють розвиткові в дітей відчуття краси звуків, краси рідної мови в цілому.

Скоромовки ефективно використовувати на позакласних заняттях з рідної мови. Цінність скоромовок полягає не в смисловому навантаженні чи оригінальних засобах слів, вимова яких потребує певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що у свою чергу, підвищує рівень культури усього мовлення. Наприклад:


  1. Хитру сороку Спіймати морока,

А на сорок сорок - Сорок морок.

  1. На печі, на печі Смачні та гарячі Пшеничні калачі - Хочеш їсти калачі,

Не сиди на печі.

Отже, у процесі спілкування з різними жанрами фольклору у дітей формується ієрархія естетичних та духовних цінностей особистості, уявлення неповторності краси природи та людини, накопичувався досвід емоційно- естетичних переживань, формувалися естетичні смаки та ідеали.

Висновки. Таким чином, ефективним засобом виховання естетичних почуттів молодших школярів є твори малих фольклорних жанрів: прислів’я, приказки, загадки, лічилки, скоромовки, народні пісні та ін. Вони сприяють розвиткові естетичних суджень, смаків, творчих здібностей, умінь бачити багатство краси навколишньої дійсності, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості. Твори малих фольклорних жанрів виховують любов до рідної мови, вчать у звичайному бачити прекрасне, гарне і таємниче.

Література



  1. Бурей А. Д. Проблеми естетического воспитания / А. Д. Бурей. - М.: Педагогика, 1990. - 240 с.

  2. Загальна психологія: [підруч. для студентів вищ. навч. закладів]/

С. Д. Максименко, В. О. Зайчук, В. В. Клименко, В. О. Соловієнко; за загальною редакцією акад. С. Д. Максименка - К.: Форум, 2004. - 702 с.

  1. Крупник Е. П. Психологическое воздействие искусства на личность/

Е. П. Крупник. - М.: Просвеїдение, 1999. - 240 с.

  1. Полішук Ф. М. Вивчення усної народної творчості: [посіб. для вчит.] /

Ф. М. Поліщук. - К.: Либідь,1998, - 128 с.

Бурковська Ж. О.

педагог-організатор Жовтоводської СЗШ № 12 з профільними класами

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ

КРЕАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У статті обґрунтовуються поняття «креативності», «креативної особистості», «креативних здібностей»; описуються психолого-педагогічні умови та шляхи формування креативних здібностей молодших школярів на уроках рідної мови.

Ключові слова: креативність, креативна особистість, креативні здібності, молодший школяр.

Постановка проблеми дослідження. Актуальною проблемою сучасної психологічної науки є проблема креативності (від англ. - творити, створювати). Шкільна практика засвідчила, що формуванню креативних здібностей молодших школярів в навчальному процесі початкової школи приділяється недостатньо уваги.

Потреба виховувати культурну і творчу особистість, здатну висловлювати думки оригінально, нетрадиційно, продукувати певні ідеї адекватними мовними засобами, відсутність наукових і методичних доробок щодо педагогічного впливу на креативність молодших школярів зумовили актуальність нашої етапі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В психологічній науці досліджено різні аспекти креативності, є різні підходи до феномену креативності: як до здатності створювати щось нове та оригінальне (Ф. Бартон); як до особливого різновиду творчого дивергентного мислення, високорозвиненої уяви, естетичного світосприйняття (Е. Торренс); як до системи особистісних якостей (К. Платонов); як до специфічного діяльнісно- когнітивного явища (Дж. Гілфорд, Е. Торренс).

В роботах вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячених проблемам розвитку креативної особистості (Ф. Бартон, Д. Богоявленська, Дж. Гілфорд, С. Мельникова, Е. Торренс, Д. Харрінгтон, В. Цимбал, В. Чигринов) осмислюється креативність як складний, багатогранний предмет педагогічного дослідження і доводиться, що процес розвитку креативності потребує відповідних умов, він може бути ефективнішим завдяки спеціальним ігровим вправам, технікам і методам.

Виклад основного матеріалу дослідження За визначенням американського психолога Фромма, креативні здібності (від лат. - творення) - це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях; це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду [3, с. 89].

На думку Н. Гнатко, креативність - це сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості, розвиваючись і з'єднуючись з її провідними мотивами. [2, с. 19]. |

Дослідження зарубіжних психологів підтвердили висновок Про що прояв креативності, з одного боку, не залежить від рівня розвиту, а з іншого - креативність обов'язково припускає інтелектуалів розвиток виїде за середній рівень, оскільки лише такий рівень може забезпечити основу творчої продуктивності. Існує думка про те, що обдаровані діти мають високі творчі показники. Для креативності потрібна інтелектуальна ініціативність, але сама креативність не обов’язкова для простої інтелектуальної діяльності. Крім того знання, ерудиція іноді заважають бачити явище в іншій перспективі приводячи до стереотипу рішення. Сформовані численні навики і розв’язання завдань призводять до того, що людина вже не прагне до пошуку нових самостійних та оригінальних рішень.

Найбільш продуктивними серед креативів виявляються більш наявні, агресивні в захисті свого «Я», здатні до співробітництва й організованості, здатні правильно визначати цілісність явищ, швидко і правильно цим користуватися, здатні легко пристосовуватися й експериментувати легко відмовлятися від власних не результативних ідей, швидко орієнтуватися в дійсності.

Важливим у теорії креативності є питання про визначення оцінки креативних здібностей. Найуживанішими у практиці залишаються тести креативності Є. Торренса. Пошук нових підходів до розробки даного питання пов'язується з їх численними модифікаціями: аналіз засобів змальовування (О. Дяченко, С. Чурбанова), відмова від стимулюючої інструкції (В. Дружинін, О. Матюшкін), якісний аналіз показників креативності (В. Дружинін), використання гри як моделі дослідження (В. Н.Хазратова). Одна із спроб розв'язати цю проблему належить В.Кудрявцеву, який виділяє загальні, історично розвинені форми креативних здібностей: реалізм уяви, вміння бачити ціле раніше частин, інтуативно-перетворюючий характер творчих рішень, уявно-практичне експериментування.

І.Волощук виділяє мотиви доцільності розвитку креативних здібностей учнів:


  1. творча діяльність є найефективнішим стимулом і засобом розвитку усіх без винятку психічних якостей особистості;

  2. необхідність правильно оцінити себе та обрати адекватну для своїх можливостей професію;

  3. реалізація одного з головних аспектів гуманістичного принципів організації освіти - свободи індивідуума;

  4. зацікавленість держави в творчому розвитку своїх громадян;

  5. зацікавленість у розвитку творчих здібностей індивідуумів суспільства в цілому тощо [1, с. 77].

Для молодших школярів можна запропонувати такі завдання на виявлення рівнів розвитку креативних здібностей:

  1. Запишіть якнайбільше слів, які починаються на:

  1. про;

  2. де.

  1. Підберіть якнайбільше слів з закінченням:

  1. -тель,

  2. -ок

  1. Вам пропонується 4 початкові літери для 4-х слів. Складіть з них 4-слівне речення. Придумайте якнайбільше речень.

  1. Мг П, В, О.

  2. С, К, Д, Н.

  1. Часто довгі назви починають початковими буквами, наприклад СНД, СЗШ. Перед вами абревіатури видуманих назв. Але ви спробуйте їх розшифрувати, придумавши назви.

НПБ, АНЛО, ТЕФ, КОРА, МУГ, ЛИП, ПАР, УГАТ, СБС, АДОК.

  1. Напишіть якнайбільше назв предметів чи речей, яким властиві ці ознаки:

  1. що можна зігнути;

  2. м’який.

  1. Якими словами можна виразити:

  1. поняття «прекрасний»;

  2. поняття «сміливий».

  1. Для побутових предметів придумайте якнайбільше незвичайних способів використання:

  1. порожня консервна банка;

  2. цегла.

Доведено, що креативні здібності людини особливо інтенсивно розвиваються у молодшому шкільному віці в процесі навчання. Дослідження нас переконують у тому, що молодший шкільний вік - сензитивний період для розвитку креативних здібностей, формування інтересів особистості і здійснення можливостей проявити себе в різних видах діяльності. Відтак, розвиток творчої активності молодших школярів вимагає впровадження в навчально-виховний процес активних форм і методів навчання, що значною мірою могли б забезпечити формування дивергентного мислення, проблемного бачення, фантазії та уяви учнів.

Учені формулюють принципи, що мають бути закладені у структуру побудови творчого уроку. З-поміж них:



  1. стимулювання пізнавальної активності, пошук нового у звичайному;

  2. усвідомлення і засвоєння матеріалу через запитання; формування вмінь прогнозувати наслідки прийнятих рішень;

  3. розкриття навчальних тем як вправ на активізацію уяви;

Висновки. Таким чином, систематичне використання творчих завдань, вправ, ігор в навчальному процесі початкової школи сприятиме розвитку креативних здібностей молодших школярів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Волощук І. С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості. - К.: Пед. думка. 1998. - 160 с.

2. Гнатко Н. М. Проблема креативности и явление подражания. - М.: ИП РАН, 1994. - 229 с.

3. Моляко В. А. Психология решения школьниками творческих задач. -К.: Рад. шк., 1983. - 101 с.

4. Роменець В. А. Психологія творчості. - К.: Вища шк., 1971. - 247 с.



5. Яковлева Е. Л. Развитие творческого потенциала личности школьника // В.ш., 1998 . – 186 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка