Розпад СРСР. Наслідки та історичне значення



Скачати 201.43 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір201.43 Kb.
Методична розробка уроку

з всесвітньої історії на тему:

«Розпад СРСР. Наслідки та історичне значення»
Мета уроку:

Навчаюча

визначити та сформулювати загальні етапи та наслідки розпаду СРСР, дослідити історичне значення подій 1991 року;



Розвиваюча

сформувати в учнів власну позицію щодо наслідків розпаду СРСР, продовжувати формувати вміння аргументовано висловлювати особисту думку, вести дискусію, аналізувати, порівнювати та систематизувати історичні факти, розвивати комунікативні вміння учнів;



Виховна

виховання в учнів поваги до історії свого народу, інтересу до історичних та політичних процесів, що відбувались та відбуваються в нашій державі та світі, формування свідомої громадянської позиції учнів.



Форма уроку: урок - дискусія

Тип уроку: комбінований

Педагогічні прийоми та методи навчання: диференційне навчання, групове навчання, інтерактивні методи, метод проблемного навчання.

Міжпредметні зв’язки: правознавство, історія України, економіка, політологія, філософія.

Обладнання:

  • роздавальний матеріал;

  • опорні конспекти;

  • шкільна дошка.

Підготовка викладача до уроку

  1. Постановка дидактичної мети та задач уроку.

  2. Планування уроку.

  3. Добирання методів проведення уроку.

  4. Розробка опорних конспектів, роздавального матеріалу.

  5. Складання та написання конспекту уроку.

  6. Розробка індивідуальних, фронтальних та групових завдань для учнів.

  7. Підготовка оцінювального листа для вчителя.


План уроку

  1. Організаційний етап.

  • Девіз уроку.

  1. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

  • Повторення правил ведення дискусії за пам’яткою;

  • Дискусія, щодо визначення причин розпаду СРСР;

  • Заповнення таблиці.

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

  1. Вивчення нового матеріалу за планом.

  • Групова робота над диференційованими завданнями;

  • Використання методу «симпозіум».

  1. Закріплення та систематизація знань та вмінь учнів.

  • Використання методу «форум».

  1. Підведення підсумків уроку та оцінювання

  • Підсумовуюче слово вчителя;

  • Оцінювання знань та вмінь учнів.

  1. Рефлексія


Хід уроку

І. Організаційний етап (1 хвилина)

Взаємне привітання та організація уваги учнів.

Вчитель наголошує на тому, що протягом цього уроку учні будуть дискутувати, сперечатись, висловлювати власну думку, спростовувати або доводити певні твердження. Саме тому, вчитель пропонує учням взяти за девіз цього уроку вислів Рене Декарта: «Повага інших дає привід до поваги самого себе», бажає учням поваги до себе та оточуючих та пропонує пригадати, що вони пам’ятають з попередніх уроків історії.
ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів (7 хвилин).

Перш ніж безпосередньо перейти до етапу уроку, вчитель пропонує пригадати загальні правила ведення дискусії за допомогою пам’яток, що роздали чергові перед початком уроку.



Пам’ятка

        1. Говори тут і зараз, а не після уроку.

        2. Виступати можна лише з дозволу модератора (ведучого).

        3. У обговорення мають брати участь усі присутні учні.

        4. Кожен має право висловити власну думку.

        5. Обговорюються усі пропозиції та думки.

        6. Дослухайте виступаючого до кінця та спробуйте його зрозуміти.

        7. Будьте терплячими один до одного.

        8. Критикуйте не опонентів, а їх ідеї.

        9. Ви можете змінити свою думку під час дискусії під впливів вагомих аргументів та фактів.

Далі учитель пропонує учням визначити причини, що призвели до розпаду СРСР. Один з учнів оформлює названі причини на дошці у таблицю, що її заздалегідь має підготувати вчитель. У процесі роботи над таблицею учні мають пропонувати свої причини, погоджуватись або не погоджуватись з тими, що їх пропонують однокласники. Одночасно з учнем, що працює біля дошки, учні заповнюють таблицю в опорних конспектах.

При цьому, у першу колонку учень записує лише ті причини, з якими погоджується переважна більшість класу, щодо яких учні дійшли згоди. У другу колонку пишуть лише ті причини розпаду СРСР, що викликають сумніви у учнів, щодо яких вони сперечаються.

Заповнена таблиця може мати такий вигляд:


Причини розпаду СРСР

100 % причина

Сумніваємось?

Боротьба за владу між центром та регіонами.

Диктатура центральної влади щодо республік.

Загострення міжнаціональних конфліктів.

Зародження регіонального економічного ізоляціонізму.

Криза комуністичної ідеології.

Мілітаризація країни.

Релігійні заборони в СРСР.

Науково – технічні відсталість СРСР.

Падіння авторитету комуністичної партії, її заплямована репутація.

Суверенітет республік.

Готовність населення республік до змін.



Підсумком цього етапу уроку має стати наступні тези: «Тема розпаду СРСР вкрай складна. Історики й самі не дійшли згоди у поглядах на події 1991 року. На цьому уроці ми спробуємо розібратись у наслідках розпаду Радянського Союзу»


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів (2 хвилини).

Вчитель знайомить учнів з темою уроку та його метою. Акцентує увагу на тому, що цей урок пройде у формі дискусії. Мотивувати учнів до пізнавальної діяльності та спілкування учитель може таким чином: «Ми з вами на уроках історії досить часто звертаємось до історії альтернативної, до різних поглядів авторитетних науковців на одні й ті ж події, факти. Ви бачите, що навіть спеціалісти, фахівці своєї справи не можуть дійти згоди. То де ж вона – історична правда? Чи є в нас підстави вважати, що ми не помиляємось щодо деяких історичних подій? Проблема складна, але сьогодні я запропоную вам вихід – за допомогою дослідження та вивчення певної інформації, побачити обидва боки проблеми та самостійно визначитись з особистою думкою щодо неї. Можливо, таким чином й встановлюється історична правда?».



Постановка проблемного питання.

Отже, в кінці уроку ви зможете відповісти на питання, що й досі хвилює суспільство нашої країни: «Розпад СРСР – катастрофічна помилка чи крок у краще майбутнє?»


ІV. Вивчення нового матеріалу за планом (24 хвилин):

Вивчення нового матеріалу пропонується теж у формі дискусії. Побудова цього етапу уроку має відбуватись наступним чином.



Учні об’єднуються у з диференційовані групи.

1 група (учні, що мають середній та початковий рівень знань з історії) опрацьовують матеріал підручника (Бураков Ю. В., Кіпаренко Г. Н., Мовчан С. П. «Всесвітня історія» 11 клас) сторінка 148 – 150. Ця група опрацьовує тему «Етапи розпаду СРСР» та готує одного доповідача.

2 група (Учні, що мають достатній рівень знань з історії) працюють над матеріалом підручника §22 (Бураков Ю. В., Кіпаренко Г. Н., Мовчан С. П. «Всесвітня історія» 11 клас). їх завдання опрацювати тему «Наслідки розпаду СРСР для республік» та підготувати одного доповідача.

3 група (учні, що мають високі знання з історії) опрацьовують матеріал, що їм пропонує вчитель (дивись додаток 2). Ці учні працюють над темою «Міжнародні наслідки розпаду СРСР» та готують одного доповідача.

Подальшу роботу пропонується організувати у такій формі навчальної дискусії, як «симпозіум».

Кожна група мала підготувати учня, що виступить з доповіддю на свою тему. Таким чином, ми маємо трьох доповідачів.

Поки виступає доповідач, учні заповнюють таблицю в своїх опорних конспектах та готують запитання до його доповіді. Робота групи оцінюється за якістю доповіді виступаючого та відповідей на запитання. Відповідати можуть й інші члени групи, що працювали над даним питанням. Під час запитань та відповідей має відбуватись дискусія. Члени інших груп можуть мати свою відповідь на запитання. При цьому слід дотримуватись правил пам’ятки, що є в кожного учня на столі.

Орієнтований план доповіді



1 група

«Етапи розпаду СРСР»

  1. Всесоюзний референдум у березні 1991 року.

  2. Спроба державного заколоту 19 серпня 1991 року.

  3. Прийняття Акту про незалежність України від 24 серпня 1991 року.

  4. Припинення існування СРСР та створення СНГ.

2 група

«Наслідки розпаду СРСР для республік»

  1. Спроба політичних, економічних, соціальних та культурних реформ.

  2. Воєнні конфлікти (Чечня, Молдова, Закавказзя).

  3. Складнощі побудови незалежних держав.

3 група

«Міжнародні наслідки розпаду СРСР»

  1. Збройний конфлікт у Югославії.

  2. Зміна біполярного світу.

  3. Формування «колективної безпеки».

  4. Проблема роззброєння та без’ядерний статус держав.


Орієнтовані питання до доповідачів

1 група

  1. Чи всі країни колишнього СРСР приймали участь у Всесоюзному референдумі?

  2. Хто організував серпневий заколот?

  3. Чи демократичним принципом було заборонити діяльність комуністичної партії?

  4. Які країни першими визнали незалежність України?

  5. Чи підтримало населення вихід України з СРСР?

2 група

  1. Яким чином ділили матеріальний спадок СРСР?

  2. У яких країнах, що входили до СРСР, вдалося побудувати ринкову економіку найшвидше?

  3. Чи були країни, що не відмовилися від тоталітарних принципів?

  4. Чи були економічні складнощі в країнах колишнього СРСР закономірним процесом?

  5. Яким чином будувалась соціальна політика в незалежних державах?

  6. У яких країнах зовнішня політика зазнала найбільш радикальних змін?

3 група

  1. Чи можна говорити про виграш у «холодній війні» США?

  2. Які нові гравці міжнародної політики виникли на світовій арені? Чому саме ці держави?

  3. Чи можна було уникнути трагедії у Югославії? Як?

  4. Які нові проблеми щодо колективної безпеки постали в світі після розпаду СРСР?

  5. Яку функцію бере на себе НАТО? Яка їх роль у світі?

  6. Чому проблемою роззброєння стали настільки опікуватись після розпаду СРСР?

  7. Існує точка зору, що здобуття Україною без’ядерного статусу – найбільша помилка років незалежності? Чому? Яка ваша думка?


V. Закріплення та систематизація знань та вмінь учнів (7 хвилин).

На цьому етапі доцільно звернутись до методу навчальної дискусії – «форум».

Метод «форум» передбачає висловлювання членів дискусії перед всією аудиторією з питання «Розпад СРСР – катастрофічна помилка чи шаг у краще майбутнє?».
VІ. Підведення підсумків уроку та оцінювання (4 хвилини).

Вчитель пропонує учням письмово в опорних конспектах відповісти на проблемне питання, що ставилося на початку уроку.

Підсумовуючи урок – дискусію, вчитель має наголосити на тому, що кожний має право на свою власну думку. Тема цього уроку складна не лише тому, що містить багато суперечливих та неоднозначних фактів, а ще й тому, що в кожної людини своє особисте бачення проблеми розпаду СРСР. Одночасно живуть зараз в нашій країні покоління, що народилися та були громадянами вже неіснуючої країни – СРСР, але й живуть ті, що народились вже в незалежних країнах. Тому, навряд ми зможемо пізнати істину роздумуючи над тим, що було би, якби…, адже історія – наука фактів, свідчень та конкретних подій.



На цьому етапі уроку вчитель має підсумувати та оцінити діяльність кожного учня на уроці. У рамках дискусійного уроку це зробити досить складно, для того, щоб полегшити етап оцінювання, можна використовувати наступну таблицю. При цьому варто заздалегідь заповнити колонку з прізвищем та ім’ям учня та структурувати їх по групам. Активність учнів можна відмічати «+», тож їх кількість і має впливати на остаточну оцінку. При цьому доповідачі можуть отримати окрему оцінку за виступ на симпозіумі. Цю таблицю вчитель має заповнювати протягом уроку.




з/п

Прізвище та ім’я учня

Оцінка за роботу в групі та відповіді на питання симпозіуму

Оцінка за доповідь

Оцінка за участь у форумі

Активність

1 група









































































2 група









































































3 група










































































VІІ. Рефлексія (1 хвилина).

  • Враження учнів від уроку;

  • Оцінювання учнями роботи вчителя в опорних конспектах;

  • Оцінювання учнями самих себе в опорних конспектах.


VІІІ. Домашнє завдання (1 хвилина) (параграф 22 сторінка 169 - 171прочитати, питання до параграфу 4 відповісти письмово. Учням, що мають 9, 10, 11 балів з історії дається додаткове творче завдання письмово – підготувати історичне есе на тему «Україно – російські відносини після розпаду СРСР»).

Роздавальний матеріал



Додаток 1

Пам’ятка ведення дискусії

  1. Говори тут і зараз, а не після уроку.

  2. Виступати можна лише з дозволу модератора (ведучого).

  3. У обговорення мають брати участь усі присутні учні.

  4. Кожен має право висловити власну думку.

  5. Обговорюються усі пропозиції та думки.

  6. Дослухайте виступаючого до кінця та спробуйте його зрозуміти.

  7. Будьте терплячими один до одного.

  8. Критикуйте не опонентів, а їх ідеї.

  9. Ви можете змінити свою думку під час дискусії під впливів вагомих аргументів та фактів.




Пам’ятка ведення дискусії

  1. Говори тут і зараз, а не після уроку.

  2. Виступати можна лише з дозволу модератора (ведучого).

  3. У обговорення мають брати участь усі присутні учні.

  4. Кожен має право висловити власну думку.

  5. Обговорюються усі пропозиції та думки.

  6. Дослухайте виступаючого до кінця та спробуйте його зрозуміти.

  7. Будьте терплячими один до одного.

  8. Критикуйте не опонентів, а їх ідеї.

  9. Ви можете змінити свою думку під час дискусії під впливів вагомих аргументів та фактів.

Пам’ятка ведення дискусії

  1. Говори тут і зараз, а не після уроку.

  2. Виступати можна лише з дозволу модератора (ведучого).

  3. У обговорення мають брати участь усі присутні учні.

  4. Кожен має право висловити власну думку.

  5. Обговорюються усі пропозиції та думки.

  6. Дослухайте виступаючого до кінця та спробуйте його зрозуміти.

  7. Будьте терплячими один до одного.

  8. Критикуйте не опонентів, а їх ідеї.

  9. Ви можете змінити свою думку під час дискусії під впливів вагомих аргументів та фактів.




Пам’ятка ведення дискусії

  1. Говори тут і зараз, а не після уроку.

  2. Виступати можна лише з дозволу модератора (ведучого).

  3. У обговорення мають брати участь усі присутні учні.

  4. Кожен має право висловити власну думку.

  5. Обговорюються усі пропозиції та думки.

  6. Дослухайте виступаючого до кінця та спробуйте його зрозуміти.

  7. Будьте терплячими один до одного.

  8. Критикуйте не опонентів, а їх ідеї.

  9. Ви можете змінити свою думку під час дискусії під впливів вагомих аргументів та фактів.

Додаток 2

Інформація для групи 3

«Міжнародні наслідки розпаду СРСР»

Криза тоталітарних режимів в країнах Центрально-Східної Європи і розпад Радянського Союзу спричинили корінні геополітичні зміни у світі і викликали суттєву перебудову міждержавних відносин. Зникла біполярна система протиборства і конфронтації між "табором соціалізму" і країнами Заходу, впала "залізна завіса", що розділяла народи світу. Ялтинсько-Потсдамська система поділу Європи на сфери впливу внаслідок об'єднання Німеччини і здобуття повної незалежності країнами Центрально-Східної Європи остаточно розвалилася. Цей розвал автоматично призвів до ліквідації Організації Варшавського Договору і Ради Економічної Взаємодопомоги - основних структур радянського впливу в Європі.

Розпад повоєнної системи призвів до порушення балансу сил і виникнення першого в повоєнній Європі масштабного збройного конфлікту в багатонаціональній Югославії, що являла собою "балканську копію СРСР". Дезінтеграція СФРЮ супроводжувалась проголошенням незалежності південнослов'янськими народами і загостренням міжнаціональних конфліктів з висуненням взаємних територіальних претензій.

Лише Македонія після проголошення незалежності уникнула збройної боротьби з Югославською національною армією. Словенія і Хорватія зуміли після короткотривалих бойових дій відстояти свій суверенітет. Натомість, у Боснії та Герцеговині, воєнні дії між сербами, мусульманами і хорватами вирізнялися особливою жорстокістю і супроводжувалися проведенням "етнічних чисток". Кожен із ворогуючих етносів знаходився у конфлікті з двома іншими. Для припинення громадянської війни, згідно з рішенням Ради безпеки, у 1992 р. на територію Боснії та Герцеговини прибули миротворчі сили, однак громадянська війна продовжувалася. Створена "контактна група" у складі міністрів закордонних справ США, Великої Британії, Франції і Росії, подолавши суперечності у підході до югославської кризи, у серпні 1994 р. вперше виступила із спільною ініціативою щодо припинення громадянської війни. Пропонувалося створити федеративну державу Боснію і Герцеговину у складі двох суб'єктів - Боснійсько-Хорватської Федерації і Сербської Республіки. Проте керівники боснійських сербів, підтриманих Белградом, відкинули цей план і розгорнули бойові дії. Рада Безпеки, зваживши на чисельні жертви серед мирного населення, схвалила рішення провести проти боснійських сербів воєнні операції із застосуванням авіації НАТО. Лише після цього президенти Сербії, Хорватії, Боснії та Герцеговини підписали в Дейтоні (США) в листопаді 1995 р. угоду про припинення війни і схвалили план створення федерації, запропонований "контактною групою".

Розпад СРСР і виникнення на його території п'ятнадцяти незалежних держав - найвидатніша політична подія XX ст. - спричинила ще більш разючі зміни у світі. Колишні республіки (географічні одиниці СРСР) стали суб'єктами міжнародного права і забезпечили собі існування суверенного міжнародного життя. Більшість із них уперше стали членами ООН та інших міжнародних організацій. На міжнародній арені виникла "нова архітектура" в розташуванні економічних і військово-політичних сил. Двополярність у міжнародних відносинах змінилася багатополюсністю із очевидною перевагою США, які перетворилися у головного політичного арбітра в розв'язанні міжнародних конфліктів. Проте могутність єдиної наддержави у військово-політичному вимірі, при відсутності ідеологічного і системного протистояння, стала менш відчутною для світового співтовариства.

Поруч зі США посилилися позиції таких відокремлених центрів економічної і військової потужності як Європейський Союз, Японія, Китайська Народна Республіка, яка звільнилася від статусу "молодшого партнера" в таборі соціалізму. В цьому багатополюсному світовому порядку важливу роль зберегла і Росія, яка успадкувала від Радянського Союзу 75% території, 51% населення, 60% основних фондів, 90% видобутку нафти, 73% газу, а також майже 70% його ракетно-ядерного потенціалу. Правда, геополітичні зміни призвели до руйнування радянської та російської сфери впливу на просторах Євразії і в країнах "третього світу", які до цього отримували радянську економічну і військову допомогу: з розпадом СРСР підписані двосторонні договори фактично втратили юридичну силу.

Наприкінці XX - на початку XXI ст. система повоєнних міжнародних відносин зазнала настільки значної трансформації, що змінилося навіть сприйняття поняття "безпека", яке почала розглядатися як функціонування всієї системи міжнародних відносин за участі всіх держав у вирішенні питань, що стосуються безпеки кожної з них, а також світової спільноти. Через інтеграційні процеси та глобалізацію світу простежується безпосередній зв'язок між різними рівнями безпеки - національним, регіональним і глобальним. На відміну від попередніх десятиліть спостерігається відхід від традиційного сприйняття безпеки виключно в її військово-політичному вимірі. В пост конфронтаційний період головним фактором стабілізації міжнародних відносин є не лише баланс військових сил, а й сукупність військового, економічного, сировинного, демографічного та інших потенціалів. Із 90-х рр. більша увага почала приділятися таким складовим частинам світової стабільності, як економічна, соціальна, екологічна та інформаційна безпека.

Перехід від двополюсного світопорядку, побудованого на балансі збройних сил і взаємному страхові, до багатополюсності з явним лідерством США викликав нагальну необхідність зміни підходів до вирішення питань європейської безпеки, основу якої становив Північноатлантичний союз. З одного боку, розпад ОВД і Радянського Союзу призвів до спаду протистояння, а з іншого - виникла загроза небажаного розповзання ядерної зброї: після розпаду СРСР понад 30% радянських ядерних зарядів і засобів доставки опинилися на території України, Казахстану і Білорусі. З'явилися нові ризики небезпеки - нестабільність політичного та економічного розвитку країн ЦСЄ і новоутворених держав на території колишнього СРСР. Росія з успадкованою найбільшою частиною збройних запасів СРСР, в умовах нестабільності й невизначеності її політичного майбутнього, створювала додаткову загадку в системі міжнародного правопорядку. Відкритим залишилося питання адаптації найважливішої структури міжнародної безпеки - НАТО - до нових умов.

З початку 90-х рр. помітно активізувалися переговори про ядерне роззброєння, головними передумовами якого були не тільки політичні, а й економічні та технічні чинники. З припиненням блокового протистояння і "холодної війни" зникла суперечність, яка постійно провокувала ядерну гонку озброєння. Перші результати в проведенні ядерного роззброєння і скорочення звичайних видів зброї, внаслідок підписання американо-радянських договорів і удосконалення взаємного контролю, з другої половини 80-х рр. створили клімат партнерства і довіри. Усвідомлення того, що зростаюча кількість ядерної зброї давно перевищила межу, за якою настає не тільки обопільне знищення найбільших індустріальних держав, а й всієї цивілізації, прирікало політиків і військових спеціалістів приймати рішення для запобігання глобальній катастрофі. Змагання попередніх років за кількісну перевагу в ядерному озброєнні не принесло переваги жодній із сторін, а лише виснажувало економіку двох наддержав, підвівши СРСР до меж економічного краху. Якщо для США проблема заміни цілого покоління ракетно-ядерного озброєння була надмірно витратною, то для СРСР, в умовах його кризи і розпаду, тим більше для його правонаступниці - Російської Федерації - була непосильною. Такі причини в сукупності змусили перейти до переговорів про нове скорочення стратегічних ядерних озброєнь, які спочатку велися з керівництвом СРСР, а після його розпаду продовжувалися з Російською Федерацією.

Стаття на тему: Міжнародні відносини після краху європейських тоталітарних режимів і розпаду СРСР http://istoriya.com.ua
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

до уроку з всесвітньої історії на тему:

«Розпад СРСР. Наслідки та історичне значення»



(Прізвище та ім’я учня)

___________________ ________________

(Клас) (Дата уроку)
«Повага інших дає привід до поваги самого себе»

Рене Декарт


  1. Поміркуй, що стало причинами розпаду СРСР. Заповни таблицю.

В першу колонку запиши лише ті причини, щодо яких у тебе та твоїх однокласників склалася єдина думка. У другу колонку запиши ті причини, щодо яких ти сумніваєшся.
Причини розпаду СРСР

100 % причина

Сумніваємось?








































  1. Робота в групах.

Уважно опрацюй матеріал за темою, що дісталася твоїй групі та заповни таблицю.

___ група

Тема: «___________________________________________________»

Загальні тези

Питання до вчителя





























































  1. Під час виступу доповідачів з інших груп записуй в таблицю питання, що виникають в тебе під час їх доповіді.






З/П

Питання

____ група
































____ група

































  1. Пам’ятаєш, яке питання ставив вчитель на початку уроку?

Розпад СРСР – катастрофічна помилка чи крок у краще майбутнє?

Чи готовий дати відповідь?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________




  1. Дай відповідь на питання:

Оцініть свою роботу на уроці за 5 – бальною шкалою _____

Оцініть роботу вчителя на уроці за 5 – бальною шкалою _____

Опишіть ваше враження від уроку одним – двома словами _______________________________________________________________


Ваші пропозиції або побажання ____________________________________
Оберіть кольоровий трикутник, який відповідає вашому настрою зараз


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка