Розпорядження кабінету міністрів україни «Про схвалення «Очікуваного національно-визначеного внеску (онвв) України» до нової глобальної кліматичної угоди» Проект 12 серпня 2015 р



Скачати 76.86 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір76.86 Kb.

ПРОЕКТ РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ


«Про схвалення «Очікуваного національно-визначеного внеску (ОНВВ) України» до нової глобальної кліматичної угоди»

Проект

12 серпня 2015 р.

герб україни

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від___ ____________2015 р. № ___

Київ

Про схвалення «Очікуваного національно-визначеного внеску (ОНВВ) України»

до нової глобальної кліматичної угоди

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Схвалити «Очікуваний національно-визначений внесок (ОНВВ) України» до нової глобальної кліматичної угоди», що додаються.

2. Міністерству закордонних справ України внести в установленому порядку «Очікуваний національно-визначений внесок (ОНВВ) України» до нової глобальної кліматичної угоди» до Секретаріату Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату до 1 жовтня 2015 року.



Прем’єр-міністр України А.П.ЯЦЕНЮК

Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від ___________ 2015 р. N ___



Очікуваний Національно-Визначений Внесок (ОНВВ) України

до нової глобальної кліматичної угоди

1. Вступ

Україна за роки незалежності з 1991 року зробила вагомий внесок у скорочення світових викидів парникових газів – 10,2 млрд. т.

Викиди парникових газів (ПГ) в Україні у 1990 р. становили 944,4 млн. т СО2-екв., у 2012 р. – 402,7 млн. т (без сектору ЗЗЗЛГ), тобто 42,6 % від рівня 1990 р. З урахуванням сектору ЗЗЗЛГ викиди ПГ у 1990 р. становили 874,6 млн. т, а у 2012 р. – 375,4 млн. т, тобто 42,9 % від рівня 1990 р.

Дане скорочення, в основному, є наслідком зменшення ВВП (на 30 %), чисельності населення (на 8 млн. чол.), соціальних стандартів життя, які планується відновити і підвищувати до рівня ЄС.

У 2014 – 2015 рр. тимчасова анексія РФ Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, російсько-терористична агресія на території окремих районів Донецької і Луганської областей круто змінили хід розвитку України. Постала необхідність оборони держави, будівництва оборонних укріплень на тисячах кілометрів, у т.ч. на кордоні, нарощування виробництва зброї, боєприпасів, інших засобів оборони, що потребує зростання виробництва продукції важкої індустрії, металу, цементу тощо. Внаслідок військової агресії зруйновано 20 % економічного потенціалу країни.

Після відновлення територіальної цілісності та державного суверенітету на всій території України постане необхідність відбудови зруйнованих промислових об’єктів, інфраструктурних мереж, у тому числі залізничної інфраструктури, газо- і нафтопроводів, водогонів, каналізаційних мереж, ремонту і будівництва нових житлових будинків та об’єктів соціальної сфери. Усе це викличе збільшення виробництва металу, неметалевих будівельних виробів, продуктів харчування тощо. Україна гостро потребуватиме багатомільярдних обсягів капітальних інвестицій.

ОНВВ України буде переглянуте після відновлення територіальної цілісності й суверенітету держави, ухвалення стратегій соціально-економічного розвитку на період після 2020 року з урахуванням обсягів залучення інвестицій. 



2. Рівень викидів парникових газів

Україна бере на себе амбітні, але в той же час обґрунтовані цільові показники викидів ПГ:

не буде перевищувати [варіант 1 («інвестиційно-активний» сценарій розвитку за звичайним ходом діяльності): 60 %; варіант 2 (змішаний варіант реалізації сценарію розвитку 1 і сценарію розвитку 2 «СНВР»): 50 %; варіант 3 (екстенсивний «базовий» сценарій розвитку за звичайним ходом діяльності): 50 %; варіант 4 (інерційний / песимістичний сценарій розвитку): 45 %]1 у 2030 році від рівня викидів парникових газів у 1990 році.



3. Базовий рік

1990 рік

4. Період впровадження

01 січня 2021 року – 31 грудня 2030 року

5. Сфери дії та охоплення:

5.1. Парникові гази

  • двоокис вуглецю (СО2)

  • метан (СН4)

  • закис азоту (N2O)

  • перфторвуглеці (HFCs)

  • гідрофторвуглеці (PFCs)

  • гексафторид сірки (SF6)

  • трифторид азоту (NF3)

5.2. Сектори економіки / категорії джерел

  • енергетика

  • промислові процеси та використання продукції

  • сільське господарство, землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство

  • відходи

5.3. Відсоток охоплення викидів парникових газів

100 %

5.4. Землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство

Підхід щодо того, яким чином сектор землекористування, зміни у землекористуванні та лісового господарства включатиметься до структури з пом’якшення впливу на зміну клімату, буде визначено, коли будуть наявні технічні можливості, але не пізніше 2020 року

6. Планування процесів:




Національне законодавство

Закон України «Про ратифікацію Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату; Закон України «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату»; Закон України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, Європейським Союзом, Європейським агентством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони»; Закон України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року”; Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020»; Енергетична стратегія України на період до 2035 року (проект); Концепція Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості до 2020 року; Транспортна стратегія України на період до 2020 року; Стратегія розвитку аграрного сектора економіки на період до 2020 року; Державна цільова економічна програма енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки; Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року (проект)

7. Методологічні підходи:

7.1. Метрика

Четверта оціночна доповідь МГЕЗК

7.2. Методологічні підходи щодо оцінки та обліку викидів і поглинання парникових газів

  • IPCC 2006 Guidelines as per UNFCCC decision 24/CP.19

  • IPCC 2013 Revised Supplementary Methods and Good Practice Guidance Arising from the Kyoto Protocol as per UNFCCC decisions 2/CMP.6 and 2/CMP.7

  • IPCC 2013 Wetlands Supplement

7.3. Міжнародні ринкові механізми

  • Україна братиме активну участь у розвитку існуючих, розробці та впровадженні нових міжнародних ринкових механізмів;

  • Заявлений рівень викидів ПГ не залежить від участі у міжнародних ринкових механізмах

8. Обґрунтування справедливості та амбітності заявленого внеску

Україна, згідно з Додатком В Дохійської поправки до Кіотського протоколу, має дозволений обсяг викидів парникових газів у 2020 році на рівні 76% від 1990 року. Наведений у розділі 2 рівень викидів парникових газів у 2030 році відносно базового року [варіант 1 («інвестиційно-активний» сценарій розвитку за звичайним ходом діяльності): 60 %; варіант 2 (змішаний варіант реалізації сценарію розвитку 1 і сценарію розвитку 2 «СНВР»): 50 %; варіант 3 (екстенсивний «базовий» сценарій розвитку за звичайним ходом діяльності): 50 %; варіант 4 (інерційний / песимістичний сценарій розвитку): 45 %] є значно нижчим як дозволеного рівня викидів ПГ у 2020 році, так і базового 1990 року.

9. Наступні дії

Ухвалення відповідних актів законодавства для впровадження ОНВВ.

Імплементація Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року:



  • Директива 2003/87/ЄC про встановлення схеми торгівлі дозволами на викиди парникових газів у межах Співтовариства та внесення змін і доповнень до Директиви Ради 96/61/ЄС;

  • Регламент 842/2006/EC про певні фторовані парникові гази;

  • Імплементація Україною Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату 1997 р., враховуючи всі критерії відповідності для повного запровадження кіотських механізмів;

  • Розроблення плану дій на довготермінову перспективу стосовно пом’якшення змін клімату та адаптації до них;

  • Розроблення та запровадження довгострокових заходів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів, включаючи ринкові механізми.

10. Питання адаптації

Україна підтримуватиме національні процеси адаптації у контексті міжнародних зобов’язань у цій сфері. У середньостроковій перспективі діяльність з адаптації буде розглядатися з тим же ступенем пріоритетності, як і запобігання (mitigation) зміні клімату.




1 (1) «інвестиційно-активний» макроекономічний сценарій розвитку за звичайним ходом діяльності (BAU-сценарій), що передбачає істотні політичні заходи для відбудови та економічного зростання України (Business As Usual (BAU) – «бізнес як звичайно», або «звичайний хід діяльності»);

(2) сценарій переходу до стратегії низьковуглецевого розвитку, СНВР;

(3) екстенсивний «базовий» макроекономічний сценарій розвитку, що не передбачає істотних політичних заходів для економічного зростання України та передбачає заходи щодо скорочення викидів ПГ;

(4) інерційний / песимістичний сценарій розвитку, який передбачає збереження існуючих наразі тенденцій і не містить суттєвих змін у швидкості та глибині трансформаційних процесів.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка