Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. №360-р «Про заходи щодо підготовки та проведення в Україні у 2012 році Року спорту та здорового способу життя» ). І



Сторінка1/13
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.5 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
2012

У 2012 році ООН організовує проведення наступних міжнародних років:

Міжнародний рік стійкої енергетики для всіх. Відзначається згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН

Міжнародний рік кооперативів. Відзначається згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН
2012 рік Президент України проголосив Роком культури та відродження музеїв (Послання Президента України Віктора Януковича до Українського народу. Документ n0003100-10, редакцiя вiд 03.06.2010).

2012 рік проголошено Роком спорту та здорового способу життя. (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 360-р «Про заходи щодо підготовки та проведення в Україні у 2012 році Року спорту та здорового способу життя»).
І. ВИЗНАЧНІ ДАТИ РОКУ


  • 2003–2012 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2001) Десятиріччям грамотності: освіта для всіх.

  • 2005–2014 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2002) Десятиріччям освіти в інтересах стабільного розвитку ООН.

  • 2005–2015 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2003) Міжнародним десятиріччям дій “Вода для життя”.

  • 2012 рік оголошений Президентом України Роком культури та відродження музеїв.

  • 2012 рік оголошений Кабінетом Міністрів України Роком спорту і здорового способу життя.


Цього року виповнюється:
– 2300 років від народження Архімеда (бл. 287–212 до н.е.).

Старогрецький математик, фізик і механік, астроном, винахідник, обчислювач площі сегмента параболи, поверхні та об’єму кулі, циліндра, наближеного значення π (пі); творець основного закону гідроаеростатики (закон Архімеда), закону важеля; автор праць «Про квадратуру параболи», «Про число піщинок», «Про тіла, що плавають» та ін.

– 1600 років від народження Діадоха Прокла (412–485).

Давньогрецький філософ, представник афінської школи неоплатонізму, автор праць «Першооснови теології», «Першооснови фізики: десять сумнівів щодо Провидіння», «Теологія Платона» та ін.

– 1300 років від народження Ду Фу (712–770).

Китайський поет, який зробив неповторний внесок в історію китайської літератури; майстер пейзажної лірики («Весняні води», «В єднанні з природою»), автор поем «Красуні», «Військова колісниця», «У похід за Велику стіну».

– 985 років від народження Святослава Ярославовича (1027– 1076).

Великий князь Чернігівський і Київський, син Ярослава Мудрого.

– 440 років від народження Максима Герасимовича Смотрицького (у чернецтві – Мелетій, бл. 1572–1633).

Український і білоруський філософ, просвітитель, письменник-полеміст, поет, учений-філолог, церковний і освітній діяч, доктор медицини, ректор Київської братської школи, архієпископ Полоцький, автор книг «Тренос» («Плач»), «Катехізис», «Паранезис» («Благання»), «Граматики» церковнослов’янської мови, якою було закладено основи сучасної граматичної термінології, утверджено єдині граматичні норми літературної мови.

– 385 років від народження Петра Дорофійовича Дорошенка (1627 – 1698).

Український державний і політичний діяч, воєначальник, дипломат, талановитий полководець, наказний полковник генерального осавула, учасник національної революції 1648–1676 рр., писар Чигиринського полку, гетьман Правобережної України (1665–1676), у 1668 р. був обраний гетьманом возз’єднаної Української козацької держави; учасник переговорів і воєн із Польщею, Туреччиною і Росією. У 1679–1692 рр. обіймав посаду в’ятського воєводи в Росії.

– 275 років від народження Рудольфа Еріха Распе (1737–1794).

Німецький вчений, письменник, філолог, мандрівник, бібліотекар, професор, фахівець у галузі літератури, мінералогії, геології, дослідник давньої німецької минувшини, культурної спадщини минулих епох, член Ґеттінґенського і Лондонського наукових товариств, автор одного з перших лицарських романів «Хермін і Ґунільда», пригодницького роману «Оповіді барона Мюнхґаузена про його чудові мандри».

– 235 років від народження Івана Могильницького (1777–1831).

Український культурно-освітній і церковний діяч на західноукраїнських землях, борець за поширення українських народних шкіл, самостійність української мови, ректор учительського інституту в Перемишлі, канонік й інспектор шкіл Перемишлянської єпархії, засновник культурно-освітнього товариства в Галичині, автор першої в Галичині граматики української мови, підручників для українських народних шкіл, зокрема «Букваря».

– 200 років від народження Федора Максимовича Бодянського (1812–1873).

Український фольклорист, освітній діяч, учитель повітових шкіл на Полтавщині, інспектор повітового училища в Прилуках, упорядник двох рукописних збірок обрядових, суспільно-побутових пісень, записаних на Полтавщині, Київщині, Чернігівщині (бл. 800). У 1978 р. вийшло видання «Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських».

– 200 років від народження Костянтина Петровича Зеленецького (1812 [ін. 1814]–1858).

Український філолог-русист, філософ, літературознавець, критик, публіцист, послідовник ідей Ф. Шеллінга, професор Рішельєвського ліцею, дослідник життя і творчості О. Пушкіна, видавець альманаху «Альціона», автор праць «Досвід дослідження деяких теоретичних питань» (у 4 кн.), «Система і зміст філософського мововчення», з історії та теорії літератури, загальної філології, віршів, афоризмів тощо.

– 175 років від народження Олександра Івановича Гольденберга (1837–1902).

Російський математик-методист, педагог, один з основоположників методики початкової арифметики, викладач середніх навчальних закладів, педагогічних курсів Москви і Петербурга, засновник і редактор журналу „Математичний листок”, автор посібників „Методика початкової арифметики”, “Збірник задач і прикладів для навчання початкової арифметики” (у 2 ч.).

– 175 років від народження Олександра Олександровича Котляревського (1837–1881).

Український і російський філолог-славіст, народознавець, історик, археолог, бібліограф, доктор слов’янської словесності, член-кореспондент Петербурзької АН, професор і викладач Дерптського і Київського університетів, учитель середніх навчальних закладів Москви, хранитель і бібліотекар музею Московського археологічного товариства, редактор «Археологического вестника», послідовник міфологічної школи Ф. Буслаєва, автор наукових розвідок зі славістики та міфології слов’ян, рецензій на праці з української літератури та фольклору.

– 175 років від народження Володимира Амвросійовича Менчиця (1837–1916).

Український фольклорист, етнограф, просвітитель, член української Громади в Петербурзі та Єлисаветграді (Кіровоград), організатор книгарні та публічної бібліотеки у Житомирі, книгарень у Бердичеві, Києві, Херсоні, Миколаєві, Єлисаветграді, знавець багатьох мов – слов’янських, німецької, французької, давньогрецької, латинської, санскриту; автор книжки для народного читання «Волинська повість про «Шукай-Добро»», фольклорних записів (62), перекладу із санскриту «Веди».

– 175 років від народження Поля Робена (1837 – 1912).

Французький педагог, дослідник “інтегрального” (усебічного, цілісного) навчання і виховання, прихильник самоуправління та самостійності дітей у житті школи, розвитку допитливості, уведення в школу продуктивної праці; викладач фізики та природничих наук у ліцеях, викладач математики і механіки в коледжі Лондонського університету, керівник дитячого притулку Прево під Парижем, видавець журналу «Інтегральне виховання», організатор курсів для вчителів, автор «Маніфесту до друзів просвіти для розповсюдження принципів, методів і прийомів інтегрального виховання» та праці «Про інтегральну освіту».

– 170 років від народження Митрофана Олександровича Андрієвського (1842–1887).

Український філолог-медієвіст, педагог, культурно-освітній діяч, учитель російської словесності в школах Рівного, Коростишева та Катеринослава (нині Дніпропетровськ), інспектор народних училищ у Мелітополі, автор статей про літописні топоніми, праць, присвячених „Слову о полку Ігоревім” та думі „Втеча трьох братів з города Азова із турецької неволі”, які належать до ґрунтовних наукових досліджень українського народного епосу.

– 170 років від народження Сергія Іринейовича Миропольського (1842–1907).

Український педагог, методист, релігійний діяч, магістр богослов’я, творець цілісної системи навчання й виховання та класифікації форм організації навчального процесу, викладач Харківської духовної семінарії і недільної чоловічої школи, перший дослідник педагогічного досвіду Х. Д. Алчевської, член-ревізор навчального комітету при Святійшому Синоді в Санкт-Петербурзі, пропагандист ідей і перекладач творів Я. А. Коменського, зокрема “Велика дидактика”, редактор журналу „Народное образование”, член ради Харківського товариства поширення в народі грамотності та Санкт-Петербурзького педагогічного товариства, автор праць “Теорія і практика у вихованні”, “У чому наше завдання?”, “Ян Амос Коменський”, “Методика навчання письму в народній школі” та ін.

– 165 років від народження Гната Денисовича Онишкевича (1847–1883).

Український мовознавець і педагог, професор, учитель гімназій Львова, керівник кафедри української мови і літератури Львівського університету, автор праці „Додаток до вчення про малоруський наголос”. Підготував до друку 3-тє видання першого підручника української мови для шкіл “Граматика руського языка» М Осадци.

– 160 років від народження Едмонта Демолена (1852–1907).

Французький історик, соціолог, один з ініціаторів “нового виховання”, в якому на першому місці стояли фізичне виховання і спорт, фізична праця дітей, розвиток їхньої самостійності та ініціативи, зміцнення волі, виховання інтересу до підприємницької діяльності; засновник Школи де Рош, що стала одним із центрів “нового виховання”; праці Е. Демолена одержали світове визнання і зіграли велику роль у розвитку руху за реформу школи.

– 150 років від народження Федора Федоровича Ольденбурга (1862–1914).

Російський педагог і громадський діяч, засновник системи педагогічної практики, послідовник К. Д. Ушинського в дидактиці, викладач педагогіки та психології жіночої гімназії Петербурга, викладач методики початкового навчання, головний керівник педагогічної практики Тверської жіночої учительської школи імені П. П. Максимовича (27 років), організатор і керівник земського довідково-педагогічного бюро, викладач курсу лекцій „Земство и народное образование” в Петербурзькому політехнічному інституті, делегат першого Всеросійського земського з’їзду народної освіти.

– 135 років від народження Наталії Дмитрівни Лубенець (1877– 1943).

Український педагог, учитель, фахівець в галузі дошкільного виховання, послідовник ідей німецького педагога Ф. Фребеля, борець за організацію народних дитячих садків, уведення їх до загальної системи народної освіти; викладач курсу дошкільного виховання Київського педагогічного фребелівського інституту, учитель досвідної школи у Пущі-Водиці та школах Києва, організатор і голова Київського товариства народних дитячих садків та Київської школи нянь, редактор журналу „Дошкольное воспитание”, член Київського фребелівського товариства, автор читанок для трудових шкіл, підручників і посібників для початкової школи і дитячих садків.

– 130 років від народження Лева Петровича Ясінчука (1882–1963).

Український педагог, громадський і культурно-просвітній діяч, журналіст, член Українського педагогічного товариства „Рідна школа” у Львові, товариства „Просвіта”, інспектор львівських польськомовних шкіл, один із видатних представників українства за межами рідної землі (1944–1963), автор історико-педагогічних праць, науково-педагогічних розвідок, підручників, методичних посібників, статей, зокрема “Азбука нації: Рідна школа та її вага”, “Шкільна освіта на українських землях”, “50 літ Рідної школи: 1881–1931”, “Українське дошкілля” та ін.


– 195 років від дня народження та 150 років від дня смерті Михайла Миколайовича Петренка (1817–1862), українського поета-романтика. Автор прославлених пісень «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…», «Взяв би я бандуру...», «Недоля», циклу віршів «Слов’янськ» та ін. Народився в м. Слов’янськ.
– 160 років від дня народження Петра Онисимовича Моїсеєнка (1852–1923), одного з перших російських робітників-революціонерів. З 1898 року вів революційну роботу на Щербинівському, Рутченківському та інших рудниках Донбасу.
– 130 років від дня народження Григорія Федоровича Ткаченка-Петренка (1882–1909), робітника м. Єнакієво, активного учасника революції 1905 року в Донбасі, одного з керівників Горлівського збройного повстання.
– 125 років від дня народження Івана Пантелеймоновича Коваленка (1887–1947(?), засновника та першого директора Маріупольського краєзнавчого музею, одного з ініціаторів збереження Білосарайської коси, Хомутовського степу, Кам’яних могил, вапняних виходів біля річки Кальчик.
– 120 років від дня народження Леонтія Васильовича Кондратьєва (1892–1943), Героя Радянського Союзу. Народився в Бахмуті (зараз м. Артемівськ).
– 105 років від дня народження Олександра Павловича Куліка (1907 1945), Героя Радянського Союзу. До війни жив і працював у м. Маріуполь.
– 105 років від дня народження Григорія Оникійовича Скляра (1917 1943), Героя Радянського Союзу. До війни працював на залізничній станції Ларіно у м. Донецьк.
– 100 років від дня народження Віктора Михайловича Євсеєва (1912–1955), вченого, археолога, краєзнавця. З 1950 по 1955 рік – директора Сталінського обласного краєзнавчого музею (тепер Донецький обласний краєзнавчий музей). У 1935 році, проводячи археологічні розкопки на території Донецької області, відкрив ряд палеолітичних стоянок на річці Кринка в басейні Міусу, знайшов перше з найдавніших в Україні ашельське ручне рубило та ін.
– 100 років від дня народження Володимира Венедиктовича Єсауленка (1912–1942), Героя Радянського Союзу. Народився у м. Амвросіївка.

– 100 років від дня народження Павла Михайловича Полковникова (1912–1943), Героя Радянського Союзу. Загинув смертю хоробрих у бою біля ст. Соль Артемівського району.


– 100 років від дня народження Олексія Тимофійовича Титова (1912 1943), Героя Радянського Союзу. До війни працював гірничим майстром на шахті «Красный Октябрь» комбінату «Ордженікідзевугілля» у м. Єнакієве.
– 90 років від дня народження Григорія Никифоровича Захарченка (1922 1944), Героя Радянського Союзу. До війни жив у м. Селидове.
– 90 років від дня народження Миколи Яковича Ільїна (1922–1943), Героя Радянського Союзу. До війни працював слюсарем у депо Дебальцеве-Сортувальна.
– 90 років від дня народження Юрія Хрисантовича Косенка (1922–1944), Героя Радянського Союзу. Народився у сел. Чистякове (зараз м. Торез).
– 90 років від дня народження Бориса Георгійовича Орлова (1922–1965), донецького поета. Автора поетичних збірок «Солнце, солнце мое», «Парус», «Сильный ветер», «Лирические стихи», «Над городом падают звезды», «Здравствуй, любимая», «Разговор с сердцем» та ін.
– 90 років від дня народження Олександра Федоровича Рульова (1922 1945), Героя Радянського Союзу. До війни жив у м. Горлівка.
– 80 років від дня народження Олександра Рудольфовича Штунделя (1932–1995), колишнього Міністра монтажних і спеціальних будівельних робіт УРСР. Народився в м. Маріуполь.
* * *
– 305 років від часу (1707) як почалося повстання козаків під керівництвом отамана Кіндрата Булавіна.

Див.: Кравець, Д. Булавінське повстання: До 300-річчя від початку Булавінського повстання // Календар знаменних і пам’ятних дат Донецької області. 2007рік. – Донецьк, 2006. – С.72–74.

– 290 років від часу, як під керівництвом М. Вепрейського і С. Чиркова в 1722–1724 роках почали розробляти вугілля на виходах пластів у Бахмутському повіті.

– 210 років тому (1802) території на захід від річки Кальміус увійшли до складу Катеринославської губернії, інші землі – до області Війська Донського.


– 180 років від часу заснування (1832) на озері Ріпне Слов’янського курорту, після того, як цілющі якості слов’янських озер були офіційно визнані медициною, але вперше купання у Ріпному озері з лікувальними цілями було введене слов’янським лікарем О. К. Яковлєвим ще у 1827 році. Тоді його першими «пацієнтами» стали солдати Чугуївського шпиталю, які страждали від шкірних захворювань.

– 155 років від часу приїзду (1857) російського вченого, лікаря, педагога, громадського діяча М. І. Пирогова з інспекцією до Маріупольського приходського училища.


– 125 років від часу (1887), як відомий російський письменник Антон Павлович Чехов побував у Донбасі (Слов’янську, Слов’яногірську, Краматорську, Дебальцевому та ін.), на донецькому матеріалі написав ряд оповідань і повість «Степ».
– 115 років від часу, коли у Юзівці поселився (1897) російський соціолог, економіст та публіцист Василь Васильович Берві-Флеровський, автор праць «Положение рабочего класса в России», «Азбука социальных наук», «Критика основних идей природоведения».
– 115 років від часу введення в дію (1897) шахти № 8 «Альфред» (тепер ДВАТ «Шахта імені Гайового») у м. Горлівка.
– 115 років від часу введення в дію (1897) Великоанадольського вогнетривкого комбінату (тепер ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат»).
– 115 років тому (1897) у м. Костянтинівка почав працювати завод майолікових виробів (тепер ЧП «Регіон» – виробництво ялинкових іграшок).
– 115 років від часу введення в дію (1897) Костянтинівського пляшкового заводу (тепер Костянтинівський завод скловиробів, ВАТ ТК «Кристал»).
– 115 років від часу введення в дію (1897) Костянтинівського скляного заводу (тепер ПАТ «Будскло-Трейдинг»).
– 115 років від часу заснування (1897) Петровського машинобудівного заводу (тепер Компанія «Інтернаціональні транспортні системи «ІТРАС»).
– 115 років від часу заснування (1897) Харцизького машинобудівного заводу.
– 110 років від часу заснування (1902) Першого акціонерного товариства з продажу продукції російських металургійних заводів «Продамет», який зосередив у своїх руках дві третини всього виробництва заліза і сталі Південної України.
– 105 років від часу введення в дію (1907) залізничної станції Красний Лиман.

– 100 років від часу введення в дію (1912) Краматорського цементного заводу (зараз ПАТ «Краматорський цементний завод – Пушка»).


– 100 років від часу введення в дію (1912) Докучаєвського флюсо-доломітного комбінату, ПрАТ.
– 100 років від часу введення в дію (1912) горлівського ДП «Шахта ім. М. І. Калініна» ВО «Артемвугілля».
– 100 років від часу введення в дію (1912) шахти ім. Артема ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».
– 100 років від часу заснування (1912) шахтоуправління «Холодна Балка» ДП «Макіїввугілля».
– 90 років від дня відкриття (1922) філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», створеної на базі заснованого в 1922 році Промбанку.
– 90 років від часу, як було відкрито (1922) перший в Донбасі будинок відпочинку вугільників (тепер санаторій «Святі гори») у Святогірську.
– 85 років від часу заснування (1927) с. Первомайське Тельманівського району.
– 85 років від часу введення в дію (1927) шахти «Комсомолець» (тепер ДП «Шахта «Комсомолець», ВО «Артемвугілля»).
– 85 років від часу закладення (1927) Сніжнянської шахти № 18 («Американка»).
– 85 років від часу (1927), як на Горлівському машинобудівному заводі ім. Кірова випущена перша перша електрична врубова машина
ДЛ (Донецька легка);
– 80 років від дня відкриття (1932) в м. Маріуполь грецького театру, який було закрито у 1937 році.
– 80 років від дня відкриття (1932) Донецького обласного управління Національного банку України в Донецькій області.
– 80 років від дня введення в дію (1932) в Донецьку шахти № 17-17 біс (тепер ДП «Шахта 17-17 «біс»).
– 80 років від часу введення в дію (1932) сніжнянських шахт № 21, 22, 27.
– 75 років від часу виходу (1937) книги І. О. Гонімова «Старая Юзовка».
– 75 років від часу заснування (1937) Маріупольського Палацу піонерів (тепер міський центр художньо-естетичної творчості учнівської молоді).
– 75 років від часу заснування (1937) Краматорського заводу важкого верстатобудування (тепер ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування»).
– 75 років від часу завершення (1937) будівництва залізничної магістралі Донбас–Москва довжиною понад 1100 км.
– 70 років від часу (1942), як в окупованому місті Сталіно з розрізнених підпільних організацій Батули, Вербоноля, Власова був створений спільний партизанський загін під керівництвом Шведова.
– 65 років від дня введення в дію (1947) Новогорлівського машинобудівного заводу (тепер ПрАТ «Новогорлівський машинобудівний завод»).
– 65 років від дня введення в дію (1947) Ясинуватського машинобудівного заводу (зараз ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод»).
– 60 років тому (1952) створено трест «Донецькшахтопроходка» (тепер ТОВ «Шахтобудівна компанія «Донецькшахтопроходка»).
– 45 років від часу заснування (1967) Донецької обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.
– 20 років від часу заснування (1992) Донецької державної академії управління (зараз Донецький державний університет управління).
* * *
– 345 років від часу заснування (1664–1667) Красного Лиману.
– 265 років від часу заснування (1747) с. Старомихайлівка Мар’їнського району.
– 255 років від часу заснування (1757) с. Олександро-Калинове Костянтинівського району.
– 250 років від часу заснування (1762) смт Олександрівка Олександрівського району.
– 245 років від часу заснування (1767) смт Шабельківка Краматорської міськради.
– 240 років від часу заснування (1772) с. Розівка Ясинуватського району.
– 235 років від часу заснування (1777) смт Землянка Макіївської міськради.
– 230 років від часу заснування (1782) с. Староласпа Тельманівського району.
– 225 років від часу заснування (1787) с. Красна Поляна (до 1948 – Нова Каракуба) Великоновосілківського району.
– 225 років від часу заснування (1787) слободи Макіївка (поблизу сучасного м. Макіївка).
– 220 років від часу заснування (1792) с. Покровське Артемівського району.
– 215 років від часу заснування (1797) с. Широкине Новоазовського району.

– 210 років від часу заснування (1802) с. Бугас (з 1944 до 1993 року – с. Максимівка) Волноваського району.


– 200 років від часу заснування (1810–1812) с. Новопетриківка Великоновосілківського району.
– 200 років від часу заснування (1812) поміщиком Пантелеймоном Номікосовим с. Сантуріновка (територія сучасного м. Костянтинівка).
– 175 років від часу заснування (1837) с. Новомихайлівка Мар’їнського району.
– 170 років від часу заснування (1842) с. Павлівка Мар’їнського району.
– 170 років від часу заснування (1842) селищ Єгорівка, Златоустівка, Новоандріївка Волноваського району.
– 170 років від часу заснування (1842) с. Єлизаветівка Мар’їнського району.
– 165 років від часу заснування (1847) с. Орлівка Ясинуватського району.
– 145 років від часу заснування (1867) Горлівки.
– 140 років від часу заснування (1872) Ясинуватої.
– 135 років від часу заснування (1877) с. Новотроїцьке Красноармійської міськради.
– 130 років від часу заснування (1882) с. Новогригорівка Волноваського району.
– 125 років від часу заснування (1887) с. Бердянське Першотравневого району.
– 115 років від часу заснування (1897) смт Тельманове (до 1935 року – Остґейм).
– 115 років від часу заснування (1897–1898) с. Шахтарське (до 1929 року – Новий Богатир) Великоновосілківського району.
– 105 років від часу заснування (1907) с. Міньківка Артемівського району.

– 105 років від часу заснування (1907) с. Осикове Старобешівського району.


– 105 років від часу заснування (1907) с. Піщане Красноармійського району.
– 105 років від часу заснування (1907) сел. Артема Костянтинівського району.
– 100 років від часу заснування (1912) м. Докучаєвськ (з 1912 до 1954 – смт Оленівські Кар’єри).
– 100 років від часу заснування (1912) смт Гірницьке Сніжнянської міськради.
– 100 років від часу заснування (1912) с. Розівка Шахтарського району.
– 90 років від часу заснування (1922) с. Олександрівка Старобешівського району.
– 90 років від часу заснування (1922) с. Срібне Красноармійського району.
– 90 років від часу заснування (1922) сел. Спартак Ясинуватського району.
– 85 років від часу заснування (1927) с. Первомайське (до 1959 року – Кононове) Тельманівського району.

Цього року відзначається:
– 975 років від заснування бібліотеки Софійського собору (бібліотека Ярослава Мудрого, 1037), першої відомої бібліотеки в Київській Русі.

– 430 років від заснування (1582) Вюрцбурзького університету (Баварський університет імені Юлія Максимиліана), одного з найстаріших університетів Німеччини. На початку ХХ ст. в університеті діяла Вюрцбурзька школа – напрям експериментального дослідження мислення. Роботи школи вплинули на гештальт-психологію та формування теорії настанови.

– 385 років від виходу (1627) першого друкованого тлумачного словника української мови, видатної пам’ятки староукраїнської лексикографії – „Лексикон словенороський і імен толкованіє”, укладеного видатним ученим, поетом, гравером, друкарем Памвою Бериндою.

– 380 років від заснування (1632) Києво-Могилянської колегії (шляхом об’єднання братської школи Київського братства і духовної школи Києво-Печерської лаври) – першого вищого навчального закладу на території України. З 1701 р. – Києво-Могилянська академія, з 1819 р. по 1918 р. – Київська духовна академія, з 1992 р. – Національний університет „Києво-Могилянська академія”.

– 375 років від виходу (1637) „Євангелія Учительного”, видрукованого в друкарні Києво-Печерської лаври в перекладі українською мовою з виправленнями і вступним словом Петра Могили.

– 290 років від заснування (1722) Харківського колегіуму – другої після Києво-Могилянської академії школи з повним курсом наук для всіх верств населення.

– 250 років від виходу (1762, Париж) соціально-педагогічного трактату “Еміль, або Про виховання” Ж.-Ж. Руссо. За трактатом виховання покликане формувати нових людей, які мають змінити суспільство.

– 195 років від відкриття (1817) в Петербурзі Вчительського інституту при Головному педагогічному інституті, який готував учителів повітових і парафіяльних училищ (перший в Україні Вчительський інститут було відкрито в 1811 р. при Харківському університеті).

– 175 років від виходу (1837, Будапешт) альманаху „Русалка Дністровая” – першої книги українською мовою в Галичині, виданої „Руською трійцею”. В альманасі вміщено українські, сербські народні й обрядові пісні, гагілки, твори М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича та ін.

– 175 років від відкриття (1837) Фрідріхом Фребелем у м. Бланкенбурзі (Німеччина) першого дитячого закладу під назвою “Заклад для розвитку творчого спонукання діяльності у дітей і підлітків” (у 1840 р. перейменовано на “Дитячий сад”). На практиці цього закладу педагог розробив свою систему дошкільного виховання, що поширилася згодом у різних країнах.

– 170 років від виходу (1842, Харків) першого повного видання поеми І. П. Котляревського „Енеїда”.

– 155 років від виходу (1857, Львів) методичного посібника з педагогіки для вчителів народних шкіл „Народная педагогія в пользу училищ і учителей сельських”, підготовленого О. Духновичем.

– 155 років від виходу (1857, Санкт-Петербург) творів П. Куліша “Чорна Рада. Хроніка 1663 року”, “Граматика” – однієї з перших українських букварів і читанок.

– 150 років від виходу (1862) педагогічного журналу “Ясная поляна”, який видавав Л. М. Толстой, розвиваючи на його сторінках теорію вільного виховання та друкуючи свої праці “О методах обучения грамоте”, “Яснополянская школа...”, “О народном образовании”, “Проект устройства народных училищ” та ін.

– 150 років від виходу (1862, Санкт-Петербург) творів Т. Г. Шевченка “Перебендя”, “Тарасова ніч”, “Тополя”.

– 150 років від заснування (1862) Х. Д. Алчевською Харківської жіночої недільної школи – одного з центрів освіти дорослих в Україні (існувала до 1919 р.).

– 145 років від виходу (1867, Ужгород) журналу “Учитель” – одного з перших педагогічних друкованих органів в Україні та першого світського періодичного видання Закарпаття, завданням якого було підвищення професійного рівня вчителів та сприяння освітньому розвиткові простого народу.

– 140 років від відкриття (1872) перших Фребелівських курсів у Петербурзі – спеціальних курсів для підготовки вихователів дитячих садків та сімей за системою німецького педагога Фрідріха Фребеля (1782–1852).

– 130 років від виходу (1882–1907) історико-етнографічного і літературно-художнього журналу „Киевская старина”, названого М. Грушевським справжньою енциклопедією українознавства.

– 130 років від заснування (1882) Київського товариства грамотності – добровільної громадської організації, створеної з метою поширення грамотності та проведення культурно-освітньої роботи серед населення, відкриття нових шкіл, бібліотек, організації нових курсів для вчителів. Очолив організацію київський губернатор С. Гудим-Левкович, а з березня 1897 – відомий педагог В. Науменко. Товариство припинило своє існування в 1908 р.

– 130 років від заснування Київського товариства сприяння початковій освіті (1882–1918, до 1901 р. відоме під назвою „Комісія народних читань”), організованого вчителями київських гімназій і професорами Київського університету та Політехнічного інституту. До товариства входили комісії: народних читань, бібліотечна, навчальних посібників, видавнича, господарча. Очолював товариство П. Алексєєв.

– 120 років від виходу (1892, Петербург) щомісячного педагогічного часопису „Образование”, який висвітлював стан народної освіти в Росії, зокрема, вимагаючи введення загального обов’язкового навчання і поліпшення умов шкільної освіти.

– 120 років від заснування (1892) Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка (НТШ) у Львові, яке об’єднало науковий і культурно-просвітницький рух в Україні і стало українознавчим центром нації. Друкованим органом НТШ у Львові і за кордоном стали “Записки Наукового товариства імені Шевченка” (“ЗНТШ”). Після Другої світової війни діяльність НТШ продовжувалася в еміграції, а у Львові поновилася в жовтні 1989 р.

– 115 років від заснування Київського педагогічного товариства взаємної допомоги (1897–1905), до якого входили відділи шкільного виховання, сімейного виховання, комісії з організації дитячих та юнацьких читань, матеріальної допомоги вчителям. Очолював товариство Є. Нолен.

– 110 років від початку діяльності (1902) Педагогічного музею (створений у 1901) при Управлінні Київського навчального округа, в структурі якого діяла спеціальна педагогічна бібліотека. Наступником музею став Педагогічний музей імені цесаревича Олексія, відкритий у жовтні 1912 р. (нині Київський будинок учителя).

– 105 років від відкриття (1907) у Римі Марією Монтессорі дитячого дошкільного закладу під назвою „Будинок дитини”, в роботі якого активну участь брали батьки. Найголовнішим завданням Будинку було забезпечення вільного й індивідуального виховання та розвитку органів чуттів. Система виховання Марії Монтессорі завоювала визнання в багатьох країнах світу.

– 105 років від заснування Київського товариства народних дитячих садків (1907–1917), головою якого була педагог-просвітитель Н. Лубенець. Товариство відкрило чотири дитячі садки, школу нянь-фребелічок, магазин “Дошкільне виховання”, два притулки для дітей, видавало журнал “Дошкольное воспитание”.

– 95 років від відкриття (1917) першого українського дитячого будинку в Києві для дітей з Галичини, які втратили батьків під час Першої світової війни.

– 95 років від заснування Українського товариства шкільної освіти (1917–1920), до якого входили організаційний, педагогічний та фінансовий відділи. Товариством було розроблено план єдиної трудової школи, відкрито 16 українських шкіл, видано підручники українською мовою. Очолював товариство І. Стешенко.

– 90 років від виходу (1922) щомісячного науково-педагогічного журналу „Путь просвещения” (Харків), що видавався українською і російською мовами (з 1926 – „Шлях освіти”, з 1931 – „Комуністична освіта”, з 1945 – “Радянська школа”, з 1991 – “Рідна школа”).

– 90 років від виходу суспільно-педагогічного журналу „Вестник просвещения” (1922 – 1929) – органу Московського відділу народної освіти, з 1930 – „За коммунистическое воспитание” (1930 – 1935).

– 85 років від виходу (1927, Москва) науково-методичного журналу для вчителів фізики „Физика в школе”, що висвітлював питання теорії та історії фізики й астрономії, методики їх викладання, позакласної роботи з фізики, техніки.

– 85 років від заснування (1927) дитячої трудової комуни імені Ф. Е. Дзержинського – навчально-виховного закладу, створеного в селищі Новий Харків (передмістя Харкова), в якому навчання поєднувалося з продуктивною працею. З 20.10.1927 р. по 1.07.1935 р. комуною керував А. С. Макаренко.

– 65 років від виходу (1947) підручника «Історія педагогіки» М. Ф. Даденкова – першого в Українській РСР систематичного курсу для педагогічних інститутів, який відповідав чинній програмі.

– 45 років від заснування (1967) у Києві Державної бібліотеки України для дітей, створеної на базі міської Бібліотеки для дітей та юнацтва імені М. Коцюбинського. З 2.10.2003 р. – Національна бібліотека України для дітей.

– 15 років від виходу (1997) педагогічної газети, тижневика «Освіта України».

– 10 років від виходу (2002) щорічного “Календаря знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки” – посібника Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського для педагогів, педагогів-науковців, викладачів, студентів, учителів, бібліотекарів освітянських книгозбірень і всіх, хто цікавиться питаннями педагогіки й освіти.

Ювілейні дати книжок видатного українського педагога

В. О. Сухомлинського


  • 55 років від виходу книжок:

  • 50 років від виходу книжок:

  • “Людина неповторна” (Київ, 1962);

  • “Праця і моральне виховання” (Київ, 1962)

45 років від виходу книжки “Трудные судьбы” (Москва, 1967).

ВЕРЕСЕНЬ


У вересні відзначається:

–  105 років від заснування приватного Фребелівського педагогічного інституту (Київ, 1907–1920), що готував керівників і вихователів дошкільних закладів, учителів початкових шкіл, педагогічних працівників позашкільних закладів.

–  95 років від виходу журналу „Книгарь” (Київ, 1917 – 1920), першого українського критико-бібліографічного часопису товариства „Час”.

–  95 років від виходу педагогічного журналу „Вільна українська школа” (ВУШ, 1917–1919), органу Всеукраїнської Вчительської Спілки, за загальною редакцією спочатку С. Черкасенка, а потім О. Дорошкевича.



  • 40 років від створення (1972) Європейського центру із вищої освіти ЮНЕСКО-СЕПЕС з метою сприяння співробітництву в галузі вищої освіти між державами. Центр розташований у палаці Крецулеску (Румунія).

  • 75 років від часу відкриття (1937) Краматорського машинобудівного технікуму (тепер Машибудівний коледж Донбаської державної машинобудівної академії).




1.09

– День знань.




– 130 років від дня народження Дмитра Аполлінарійовича Рожанського (1882–1936).

Український і російський вчений-фізик, член-кореспондент АН СРСР, засновник першої школи радіофізиків у Харківському університеті, автор наукових праць із питань електричних розрядів у газах, радіофізики, радіолокації тощо.






– 80 років від дня відкриття (1932) Донецького національного академічного театру опери та балету ім. А. Б. Солов’яненка.




- 60 років тому (1952) у Донецькому індустріальному інституті (тепер Донецький національний технічний університет) почали готувати спеціалістів для зарубіжних країн.

2.09

– 1945 – Підписано Акт про беззастережну капітуляцію Японії. Закінчення Другої світової війни.




– 170 років від дня народження Климентія Миколайовича Ганкевича (1842–1924).

Український мовознавець, філософ, педагог, дослідник наголосів і народної етимології в українській мові, учитель гімназій Перемишля, Станіслава, Чернівців, викладач Чернівецького університету, співробітник періодичних видань Східної Галичини, автор праць „Про систему наголошення в грецькій та українській мовах”, „До питання вивчення українського наголосу”, ряду рецензій на праці з україністики. Основні завдання філософії вбачав у примиренні науки з релігією, розуму з вірою.






– 135 років від дня народження Фредеріка Содді (1877– 1956).

Англійський радіохімік, іноземний член-кореспондент АН СРСР, викладач фізичної хімії і теорії радіоактивного розпаду в університеті Глазго, професор Оксфордського університету, один із засновників (з Є. Резерфордом) теорії радіоактивного розпаду, експериментатор (підтвердив теорію утворення гелію з радону, запровадив поняття про ізотопи), лауреат Нобелівської премії (1921) з хімії „за дослідження природи і походження ізотопів”.






  • 75 років від дня народження Стефана Олексійовича Калоєрова (1937), механіка, професора кафедри теорії пружності та обчислювальної математики Донецького національного університету, доктора фізико-математичних наук, професора.

– 75 років тому (1937) згідно з постановою ЦВК № 173 у м. Сталіно утворені 6 районів (тепер райони м. Донецьк): Калінінський, Куйбишевський, Кіровський, Ленінський, Петровський, Пролетарський.

6.09

– 115 років від дня народження Івана Кіндратовича Микитенка (1897–1937).

Український письменник, драматург, секретар правління СП України, автор оповідань, повістей „Брати”, „Вуркагани”, роману „Ранок”, п’єс „Диктатура”, "Справа честі", „Як сходило сонце”, сатиричної комедії "Соло на флейті", книг публіцистики "Голуби миру", "Тринадцята весна" та ін.






– 90 років від дня народження Миколи Денисовича Мухопада (1922), професора кафедри гірничозаводського транспорту і логістики Донецького національного технічного університету, кандидата технічних наук, заслуженого працівника вищої школи України, повного кавалера почесного знака «Шахтарська слава», нагородженого двома орденами Великої Вітчизняної війни, орденом Богдана Хмельницького.

7.09

– 200 років тому (1812) відбулася Бородінська битва – генеральна битва у Війні 1812 року між російською і французькою арміями в районі с. Бородіно, за 110 км від Москви, що закінчилася поразкою російських військ та зумовила перелом у ході війни на користь росіян.

8.09

– Міжнародний день письменності.

8.09

– Міжнародний день солідарності журналістів.




– День українського кіно.




– День фізичної культури і спорту.

9.09

– 275 років від дня народження Луїджі Гальвані (1737– 1798).

Італійський фізіолог, один із засновників учення про електрику, основоположник електрофізіології, професор Болонського університету, дослідник електричних явищ в живих організмах. З ім'ям ученого пов'язані поняття «гальванізація», «гальванічний елемент», «гальванічні покриття», «гальванометр», «гальваномагнітні явища» тощо.






– 120 років від дня народження Сергія Степановича Смеречинського (1892–1954).

Український філолог, поет, архівіст, бібліограф, дослідник синтаксису української мови, учитель шкіл Вінниці, працівник Подільської архівної комісії (Вінниця), згодом Кабінету виучування Поділля, перекладач французьких поетів (знав 16 мов), автор праць „Нариси з української синтакси", "Куди йде українська мова" та ін.






– 100 років від дня народження Федора Юрійовича Маківчука (1912–1988).

Український письменник, гуморист, публіцист, журналіст, заслужений працівник культури УРСР, головний редактор журналу “Перець” (40 років), автор творів різних жанрів – фейлетонів, гуморесок, сатиричних оповідань, політичних памфлетів і репортажів, які розвивають досвід і традиції української класичної сатиричної прози та народного гумору, зокрема книжок “Здоровенькі були”, “І сміх, і гріх”, “Замужем і вдома”, “Анфас і в профіль”, “Вінегрет з перцем”; книжок для дітей “Пушок і Дружок” та “Зустріч друзів” (написаних з П. Глазовим), лауреат республіканської премії імені Я. Галана (1967, за “Репортаж з того світу”).



10.09

– 140 років від дня народження Володимира Клавдійовича Арсеньєва (1872–1930).

Російський географ, етнограф, мандрівник-дослідник і письменник, учасник наукових експедицій на Далекий Схід, Камчатку, автор науково-художніх творів „У нетрях Уссурійського краю”, „В горах Сіхоте-Аліня”, „Дерсу Узала” та ін.






– 95 років тому (1917) у м. Слов’янськ вийшов перший номер газети «Вісті».




– 65 років тому (1947) згідно указу Президії Верховної Ради СРСР встановлене щорічне свято День шахтаря та засновано медаль «За визволення Донбасу».




– 65 років від дня народження Олександра Михайловича Брижа (1947), журналіста, головного редактора газети «Донбасс», голови Донецької обласної Національної спілки журналістів України, секретаря Національної спілки журналістів України, заслуженого журналіста України, нагородженого орденом «За заслуги» II та III ступенів, медаллю «За трудову доблесть».




– 65 років тому (1947) указом Президії Верховної Ради СРСР засновано медаль «За відбудову вугільних шахт Донбасу».

11.09

– 150 років від дня народження О’Генрі (справж. – Вільям Сідні Портер, 1862–1910).

Американський письменник, гуморист, карикатурист, майстер гостросюжетної новели з несподіваним закінченням, редактор, видавець і художник газети "Роллін Стоун", автор понад 600 оповідань, скетчів, гуморесок, сатиричної книги „Королі і капуста”, збірок „Шляхетний шахрай”, „Ділові люди”, "Чотири мільйони" та ін.






– 90 років від дня народження Михайла Федоровича Орлова (1922–1999), Героя Радянського Союзу, брав участь у визволенні Волновахи.




– 75 років від дня народження Йосипа Давидовича Кобзона (1937), російського естрадного співака, народного артиста СРСР, народного артиста Російської Федерації, народного артиста України, народного артиста Дагестану, заслуженого артиста Чечено-Інгушетії, заслуженого артиста Адигеї, почесного члена Російської академії мистецтв, лауреата Державної премії СРСР, премії Ленінського комсомолу, депутата Державної Думи Російської Федерації, почесного громадянина міста Москва, Почесного громадянина міста Часів Яр, нагородженого орденами святого благовірного Даниїла Московського ІІ ступеня, преподобного Сергія Радонезького ІІ ступеня, «За заслуги перед Отечеством» ІІ і ІІІ ступенів, орденами Мужності, Дружби народів та ін. Народився у м. Часів Ярі Донецької області.




– 65 років від дня народження Василя Георгійовича Хари (1947), профспілкового працівника, колишнього голови Федерації профспілок України, народного депутата України, голови комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики і праці, нагородженого орденом «За заслуги» III ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України, грамотою Президії Верховної Ради України, Почесним срібнім знаком Загальної Конференції профспілок «За заслуги перед профрухом», орденом Рівноапостольного Володимира Великого II ступеня. Народився у с. Максимівка (тепер с. Бугас) Волноваського району.

12.09

– 105 років від дня народження Олександра Панасовича Здиховського (1907–?), українського театрального режисера, народного артиста України. У 1948–1968 роках працював головним режисером Донецького національного академічного театру опери та балету ім. А. Б. Солов’яненка.




– 105 років від дня народження Дмитра Вавиловича Козака (1907–1943), Героя Радянського Союзу, командувача 40-ї Єнакіївської гвардійської стрілецької дивізії. Похований у братській могилі у м. Донецьк.




– 75 років від дня народження Олени Хомівни Лаврентьєвої (1937), донецької письменниці. Авторка поетичних збірок «Раздели со мною путь», «Смородина», «Залесье», «На лесной тропе», «Стук в окошко», «Горицвет», «Белый дождь», «Не только о себе», «Эхо», «Зажженная свеча», «Короткие дни», «Небесный гость», збірки повістей і оповідань «Дом на две семи», збірки пародій та епіграм «Строфы-катастрофы» та ін.

Див.: Гросов, А. Я. Строки воды родниковой…: К 70-летию со дня рождения Елены Фоминичны Лаврентьевой (1937) // Календар знаменних і пам’ятних дат Донецької області. 2007 рік. – Донецьк, 2006. – С. 69–71.



14.09

– 165 років від дня народження Павла Миколайовича Яблочкова (1847–1894).

Російський винахідник і вчений у галузі електротехніки, винахідник електричної свічки – електричної дугової лампи, системи електричного освітлення, оригінальних електричних машин тощо.






– 65 років від дня народження Георгія Георгійовича Левченка (1947), радіофізика, наукового працівника, завідувача відділу фазових перетворень Донецького фізико-технічного інституту ім. О. О. Галкіна НАН України, доктора фізико-математичних наук, старшого наукового співробітника.




– 100 років від дня народження Семена Никифоровича Шульги (1912–1960), Героя Радянського Союзу. До війни жив і працював у м. Єнакієве.

15.09

– Міжнародний день демократії.




– День винахідника і раціоналізатора.




– 100 років тому (1912) у Львові вийшов перший номер журналу „Учительське слово”, заснованого Товариством освітян Галичини і Буковини „Взаємна поміч українського вчительства” (ВПУВ). Часопис став трибуною загалу українського народного вчительства і висвітлював діяльність ВПУВ, роботу і стан бібліотек, освітні й шкільні проблеми, вів боротьбу за права української народної школи (часопис виходив до 1935 р.).




– 135 років від дня народження Олени Львівни Кульчицької (1877–1967).

Український живописець і графік, професор, педагог, народний художник УРСР, викладач малювання в гімназіях Львова і Перемишля, професор Львівського поліграфічного інституту, автор картин „Діти на леваді”, „Жнива”, ілюстрацій до творів М. Коцюбинського, І. Франка, інших письменників; лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1967).



16.09

– Міжнародний день охорони озонового шару.




– 45 років тому (1967) Колегією Міністерства освіти СРСР було затверджено Положення про нагрудний значок "Відмінник освіти СРСР" для нагородження кращих працівників педагогічних навчальних закладів, вищої школи, наукових установ, міністерств освіти СРСР і союзних республік.

17.09

– 155 років від дня народження Костянтина Едуардовича Ціолковського (1857–1935).

Російський вчений у галузі авіації і динаміки ракет, авіаконструктор, винахідник, засновник сучасної космонавтики, розробник теорії польотів у космічному просторі ракет з реактивним двигуном на рідкому паливі.






– 100 років від дня народження Юрія Ароновича Черкаського (1912–1944), донецького поета. Народився в м. Луганськ. Життя і творчість пов’язані з Донеччиною. Автор поетичних збірок «Мост», «Стихотворения», «Жажда», «Лирика», «Стропила», «Отвага» та ін.




– 60 років від дня народження Володимира Григоровича Кисельова (1942), художника, члена Національної спілки художників України, учасника всеукраїнських та обласних виставок, лауреата обласних виставок-конкурсів «Донецьк і Донеччани». Працює у галузі станкової скульптури, медальєрного і декоративно-ужиткового мистецтва. Автор творів «Весенний день», «Хазяйка чайного будинку», «Крісло» та ін.

18.09

– 260 років від дня народження Андрієна Лежандра (1752–1833).

Французький математик, член Паризької АН, учений у галузі геодезичних вимірювань, тригонометрії, математичного аналізу, теорії чисел; автор підручника з елементарної геометрії „Початки геометрії”, в якому здійснив алгебраїзацію та арифметизацію геометрії, а також увів елементи вчення про симетрію. За зразком підручника вченого створювалися всі підручники з елементарної геометрії, зокрема, в Росії.






– 205 років від дня народження Карела Славоміла Амерлінга (1807–1884).

Чеський педагог, філософ, лікар, природознавець, послідовник філософських ідей Я. А. Коменського, прихильник принципу єдиної школи, пропагандист жіночої освіти, ідеї слов'янської єдності, директор першої педагогічної школи у Празі, керівник першого чеського виховного закладу для дітей із затримкою психічного розвитку, автор проекту реформи народної освіти в країні, навчально-методичних та наочних посібників для народних шкіл.






– 75 років від дня народження Юрія Миколайовича Талакіна (1937), лікаря-гігієніста-епідеміолога, професора кафедри гігієни, екології та безпеки життєдіяльності Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, доктора медичних наук, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.

19.09

– 105 років від дня народження Миколи Антоновича Клочкова (1907–1981), Героя Радянського Союзу. До Великої Вітчизняної війни працював телефонно-телеграфним майстром шахти № 1 Чистяковського рудоуправління Донецької області.

20.09

– 90 років від дня народження Віктора Лук’яновича Ільченка (1922–1949), Героя Радянського Союзу. Народився у м. Макіївка.




– 75 років від дня народження Станіслава Дмитровича Тищенка (1937–2008), журналіста, оглядача газети «Донбасс», заслуженого журналіста України, нагородженого Грамотою Верховної Ради України, лауреата творчих журналістських конкурсів «Золоте перо України», «Журналіст року», нагородженого дипломом і срібним орденом Преподобного Нестора Літописця.

20–23.09

– 95 років тому (1917) відбувся Перший Всеукраїнський з’їзд „Просвіт”, почесним головою якого було обрано М. Грушевського. З’їзд закликав до боротьби з неграмотністю, українізації шкіл і запровадження обов’язкової шкільної освіти.

21.09

– Міжнародний день миру.

21.09

– Різдво Пресвятої Богородиці. Друга Пречиста.




– 105 років тому (1907) у Харкові організовано Вищі жіночі курси, які стали першим жіночим університетом.




– 110 років від дня народження Івана Федоровича Анохіна (1902–1977), Героя Радянського Союзу. До Великої Вітчизняної війни працював заступником голови завкому Макіївського металургійного заводу.




– 75 років від дня народження Юрія Валентиновича Зорка (1937), художника, члена правління Донецької обласної організації Національної спілки художників України, народного художника України, учасника всеукраїнських аукціонів живопису галереї «L-ART», нагородженого почесними грамотами та медалями, грамотою Митрополита Київського і Всієї України, Предстоятеля УПЦ Блаженійшого Володимира за значний внесок у розбудову України, заслуги перед українським народом та Українською Православною Церквою і благодійну діяльність та ін. Працює у галузі станкового живопису. Автор творів «Перший сніг у Троіце-Сергійовій Лаврі», «Недільний день у Донецьку» та ін.




– 70 років від дня народження Лідії Олександрівни Омельянович (1942), економіста, завідувача кафедри фінансів Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. І. Туган-Барановського, доктора економічних наук, професора, академіка Академії економічних наук України.




– 50 років від дня народження Олега Юрійовича Коменданта (1962), художника, члена Національної спілки художників України, учасника республіканських та обласних виставок, міжнародного благодійного аукціону сучасного образотворчого мистецтва «ART FOR. Донецьк–2000». Працює у галузі станкової графіки та живопису. Автор творів «Вхід. Тополиний ряд» з циклу «Моє Святогір’я», «Спогади про місто Бохум» та ін.

22.09

– День партизанської слави.




– 110 років від дня народження Андрія Петровича Медушевського (1902–1977).

Український мовознавець, педагог, доктор педагогічних наук, професор, викладач і завідувач кафедри української мови Київського педагогічного інституту імені М. Горького, автор посібників для вишів із сучасної української літературної мови, "Методики викладання української мови в середній школі", співавтор шкільного підручника „Українська мова. Ч. 2. Синтаксис” (10 видань).






– 60 років від дня народження Олександра Івановича Момота (1952), завідувача кафедри управління якістю Донецького національного технічного університету, доктора економічних наук, професора, академіка Академії економічних наук України.

23.09

– 135 років від дня народження Михайла Костянтиновича Курака (1872–1920), видатного вітчизняного металурга-доменщика, який сконструював і побудував на одній з печей Краматорського металургійного заводу перший в Росії механічний скиповий підйомник для завантаження шихти, розробив оригінальну конструкцію горна, яка і понині застосовується на доменних печах. З 1909 до 1913 року працював на Юзівському металургійному заводі (тепер ПрАТ «Донецьксталь» – металургійний завод»), де створив школу доменщиків – «куракинську академію»
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка