Розробка позакласного заходу



Скачати 200.59 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір200.59 Kb.


dsc00491


Розробка позакласного заходу

«Українські вечорниці. Свято для дітей та батьків»

dsc00502


Українські вечорниці

(Пошуково – дослідницька робота учнів 7 класів)

На основі зібраного матеріалу і був розроблений позакласний захід «Українські вечорниці. Свято для батьків та дітей». Ця розробка була надрукована у журналі «Вивчаємо українську мову та літературу в школі», № 1 (221), 2010 р., с.16.


У житті кожної людини настає час, коли родинне коло, що було основним осередком спілкування, її не задовольняє, а виникає жагуча потреба у товаристві однолітків, потреба самовираження і самоутвердження. Тому не випадково, що народна педагогіка врахувала ці специфічні особливості юнацького віку й передбачила таку форму гуртування молоді як вечорниці. Уже само слово «вечорниці» говорить про дозвілля у вечірні години, коли трудовий день уже завершився. Починалися вечорниці восени, коли урожай був зібраний, коли всі польові роботи були повністю завершені, а закінчувалися весною перед початком польових робіт. Для проведення вечорниць із середовища парубків обирався авторитетний парубок із хорошими організаторськими здібностями, який і ставав їх розпорядником. Разом із своїми помічниками парубоцький ватажок домовлявся про місце проведення вечорниць, про музик, організував молодь на колядки, ігри, в його обов’язки входило стежити щоб молодь не переходила дозволені межі сосунків та щоб на вечорниці не ходили малолітки. Він же і карав за недотримання норм поведінки (брехню, бійки, непослух, лихослів’я, пияцтво, образливі насмішки над дівчатами тощо). Залежно від ступеня провини парубоцька громада забороняла порушникові певний час приходити на вечорниці, що було для нього найбільшою карою. «Парубоцтво було хранителем дівочої честі і строго карало блудливих дівчат: виганяли з товариства, вішали у дворі люльку, знімали хвіртку, мазали дьогтем хату тощо. Парубки до своїх дівчат ставилися з особливою повагою як до майбутніх дружин: «любить козак дівчиноньку, зайняти не сміє, ой він її не займає, бо сватати має».

Здебільшого вечорниці проходили у хаті якоїсь самотньої старої жінки, якій платили або грішми, або ж продуктами і яка теж наглядала за молодими хлопцями й дівчатами.

У будні дні на вечорницях дівчата привчалися до хатньої жіночої роботи. Вони в’язали, вишивали рушники, шили сорочки, готували спільну вечерю. Хлопці теж не сиділи без діла: виготовляли постоли, майстрували. Всі співали пісень, грали у різні ігри, танцювали. Тут же обговорювалися найрізноманітніші сільські новини: там хтось почав будувати хату, там охрестили дитину, там когось посватали, у кого добре вродила пшениця, хто був на ярмарку і що побачив та ще багато про що. Не обходилося і без страшних історій про нечисту силу: про чортів, відьом, домовиків, упирів, русалок. Такі розповіді супроводжувалися парубочими жартами, розіграшами, основна мета яких – трохи налякати дівчат, які потім боятимуться самі йти додому, то й згодяться, щоб хлопці їх проводили.

Вечерю готували із принесеної з дому крупи, накривали загальний стіл, вечеряли. Тут же хлопці залицялися до дівчат, але нічого зайвого собі не дозволяли – не було прийнято.

У святкові дні на вечорниці запрошували музик, ніякої роботи вже не робили, лише вечеряли, співали, танцювали, грали в різні ігри майже до ранку – до світа, тому святкові вечорниці часто ще називали досвітками. На свята парубки могли собі дозволити трохи горілки, але жоден парубок не напивався – це для нього був великий сором.

Не прийнято було дорослим дітям з однієї родини ходити на одні вечорниці. Брат ішов на одну вулицю, де влаштовувались в якійсь хаті вечорниці, а сестра – на іншу, добре, що у кожному селі було не одне місце, де молодь проводила своє дозвілля.

Слід зауважити, що довіра батьків організаторам вечорниць була дуже велика, оскільки вони завжди виправдовували їхні сподівання: на вечорницях суворо стежили за порядком і дотриманням норм поведінки як хлопцями, так і дівчатами. Вечорниці були своєрідною школою виховання молоді, формування особистої та колективної поведінки. Вони сприяли вивченню і подальшому розвитку усної народної творчості ( українських народних пісень, загадок, прислів’їв, оповідань, жартів, переказів, обрядів, повір’їв ),розвитку народних ремесел тощо. Крім того, саме вечорниці давали прекрасну можливість парубкові чи дівчині уважніше придивитися до представників протилежної статі, вивчити їх характери, звички, простежити, як вони себе поводять у праці, у забавах, у стосунках з іншими, тобто давали можливість вибрати достойну пару.

На свята молодь влаштовувала святкове гуляння, яке в народі називали «музики». Усі збиралися біля корчми або в корчмі ( у холодну чи дощову пору ), яка була своєрідним збірним пунктом, до якого «сходяться в години дозвілля чоловіки і жінки і заводять дружні бесіди із знайомими та приятелями. Сюди сходяться більше з метою на людей подивитись і себе показати. У корчму приходять музиканти, збираються парубки і дівчата, для яких у дні свят музика – єдина забава. Наймають музикантів парубки, вони ж платять за кожен замовлений танець 1 або 2 копійки. Звичайно, на такі свята збиралося багато глядачів, але танцювати мали право лише парубки та дівчата. Вже одружені такого права не мали, вони могли лише дивитися на танцюючих та згадувати своє парубкування чи дівування.

Після Великодня, коли вже було тепло, розпочиналися вуличні ігрища або «вулиці». Вечорами на якійсь вулиці збиралася молодь і починалися молодечі змагання (між парубками), різні ігри, залицяння, жарти, іноді танці, які тривали майже до півночі.

Сільська молодь у всі часи з величезним бажанням відвідувала вечорниці. Там справді було весело і цікаво! Навіть шиття, в’язання, вишивання, майстрування не були нудними, не втомлювали, бо завжди супроводжувалися піснями. Пісні були окрасою вечорниць. Різні за тематикою, але надзвичайно красиві, українські пісні знали і співали всі. Мабуть тому український народ за свою тисячолітню історію і не розгубив своїх пісень, а зберіг їх аж до наших днів, що сільська молодь, досягши юнацького віку, проходила школу вечорниць (нагадаємо, що до кінця 19 ст. в Україні 90% населення було сільським).



Свято для дітей і батьків

«Українські вечорниці»
Мета. Залучити дітей до джерел і витоків народної мудрості; збагатити та доповнити наявні знання; розвивати пізнавальні та пошукові інтереси школярів; сприяти формуванню духовно багатої особистості; виховувати любов до рідного слова та почуття гордості за свій народ.

/ Свято починається словами за сценою. /
Щедрик, щедрик, щедрівочка, йди з хати до хати,

Добрих друзів добрим словом – серцем привітати

Пироги виймайте з печі, наливайте вина,

Добрий вечір, щедрий вечір, мати Україно!

Килим, килим, веселечко, клич гостей в оселі

І співанкою гучною піднімись до стелі

То щедрівочка-мандрівочка йде з хати до хати

Добрий вечір, щедрий вечір, Україно мати!


/ Учні виходять до залу, співаючи пісню « Новий рік настав» /


  1. Добрий день, любі друзі,

Щиро вас вітаємо.

Хлібом-сіллю дорогих гостей

Радісно стрічаємо


  1. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік!
/ Пісня «Добрий вечір, тобі»/

Господиня. Уже й вечір, ані дівчат, ані хлопців немає. Що то молодість, цілу ніч прогуляли б, тільки б музики та пісні.

Як подумаєш, як ми дивували…

Зачуєш десь вечорниці, так аж тини тріщать, а тепер…. От скоро й треті пісні заспівають, а вечорниці ще й не розпочалися. Ні, що не кажи, а світ перемінився.
/ стук, заходять дівчата /
Д1 Доброго вечора, господиня!

Д2 Дозвольте зайти

Г Та заходьте вже!

Д3 То ми до вас на вечорниці. Не вигоните?

Г Та не вигоню, не вигоню. Самій же сумно

Д4 То ми у вас і пощедруємо, можна?

Г Щедруйте! Вареників наварила, пирогів напекла, пригощати є чим.

Д1 Щедрівочка щедрувала,

До віконця припадала,

Що ти, тітко, напекла,

Неси швидше до стола.

Поки тітка донесла

Усі руки попекла!


Д2 Щедрик-ведрик,

Дайте вареник,

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски!



Д5 Прийшли щедрувати

До вашої хати.

Щедрий вечір! Добрий вечір!

Тут живе господар

Багатства володар!

Щедрий вечір! Добрий вечір!

А його багатство – золоті руки

Щедрий вечір! Добрий вечір!


Г Ой, дякую щиро! Хоч господаря в мене давно нема, та й багатства нема, а руки, що не сидять без роботи, так ці є! Заходьте пригощайтесь!

/ дівчата заходять, сідають на лави /



Г Мої рідненькі, просимо сідати

Д6 Сядем, заспіваємо, аж усі, що тільки знаємо…
/ пісня про рушник, дівчата танцюють з рушниками /
/ заходить до хати мале дівча /
Дівчинка. Добрий вечір у вашій господі. Прийміть мене до вас на вечорниці.

Д3 /здивовано/ Тебе?

Дівчинка. Я теж на вечорниці хочу! Прийміть мене! Я з вами ворожити буду.

Г А на кого ж ти хочеш ворожити?

Дівчинка. Я ще сама не знаю: чи на Андрія ворожити, бо він вміє рахувати, чи то на Миколу, бо він вміє малювати, чи то на Василька, бо в нього сорочка модна, чи на Степанка, бо він мене цукерками пригощає.

Д4 / сміються/ Ти диви, яка дівка виросла! А чия ж ти будеш?

Дівчинка. Мамина. І татова також.

Д5 А що ти робити вмієш?

Дівчинка. Я станцювати зможу. Ось подивиться!

Г. Молодець! ти ще рік добре придивись і до Миколи, і до Василька, і до Степанка, і до Андрійка, а тоді вже на другий рік до нас прийдеш. Добре?

Дівчинка. Та добре / похнюпившись іде зі сцени /

Г Ну і дівчатка ростуть, ой і ранні! А ця дівчинка на другий рік до нас обов’язково прийде.

Д2 Аякже. Декому з нас на зміну / переморгуються /

Г Щось наші хлопці забарилися…

Д1 /з досадою/ А вечорниці без хлопців скучні, так?

/ чути спів за сценою /



Д3 Дівчата, хлопці наче йдуть!
/ хлопці заходять і показують постанову з козою /
Г О, і парубки на вечорниці прийшли!

Х1 Доброго вечора вам! Пустіть у хату, бо вже коза змерзла!

Г Дуже тісно в домі, ніде козі розгулятися!

Х1 Та пустіть уже, бо несила – так змерзла!

КОЗА Хазяйко, будь ласка, пустіть, бо замерзну не тільки я, але й козеня!

Г Уже пізно, та й діти сплять – ви їх налякати можете. Навіщо ви нам здалися?

КОЗА Будь ласка, пустіть, ніженьки змерзли, рога закоцюбли, хутро дибом стало!

Г Добре, ідіть, але дивіться – співайте добре!

/ виступ хлопців /

Х2 Ми прийшли щедрувати до вашої хати.

Щедрий вечір! Добрий вечір!



Х3 Тут живе господарка – багатства володарка

Щедрий вечір! Добрий Вечір!



Х4 А її багатство – золотії руки.

Щедрий вечір! Добрий вечір!


Х5 А її потіха – хорошіє діти.

Щедрий вечір! Добрий вечір!


( Інсценізація « Водіння Кози » )
Х. Дозвольте козу завести

( коза нахиляє голівку, наставляючи роги )



Х. Скаче коза по яворині,

Всі. Хай буде здоров’я господині !

Х. Скаче коза по явору.

Всі. Хай буде здоров’я господарю !

Х. Скаче коза по яворятам.

Всі. Хай буде здоров’я господаря там !

Вед. Вдарив хазяїн козу по правому боку,

Коза впала, неживою стала.



Х. Ой, що робити, треба письмо писати,

Лікаря звати.

( заходить лікар )

Л. Я не лікар, я аптекар,

Козу вашу буду лікувати.

50 карбованців беру,

Що в рота загляну.

100 карбованців беру,

Що градусника поставлю.

200 карбованців беру,

Що послухаю.

Ой, ой! Та вона ж 7 років

Як без зубів. Дуже стара.

Лікувати її не можу.

Х. Та ні! Вона така молода,

Що зуби в неї ще не вилізли.



Л. Та невже так!

Треба дуду брати,

Козу оживляти.

( грає на дуді )

Танцюй, коза!

( коза не танцює )

Хазяїн несе пиріжок!

( коза лежить )

Несе горішки!

( коза лежить )

Несе ковбасу, пиріг!

( коза скаче і каже )



К. Ой, як тупну я ногою,

Та наставлю гострий ріг.

Де мій кошик з колядою?

Я візьму собі пиріг!


( Коза співає пісню всіх розганяє )
Х6 Сію, сію, засіваю,

З Новим роком вас вітаю!

На той новий рік,

Щоб ліпше вродило,

Ніж торік!

Х1Сію, сію, засіваю,

Вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати:



Х2Щоби діти всі здорові,

Їсти кашу всі готові,

Щоб вам була з них потіха,

А нам грошей хоч з пів міха!


( пригощають дітей ласощами )

Х3 Коляд-коляд-колядниця,

Добра з медом паляниця,

А без меду-не така,

Дайте, тітко, п’ятака.



Х4 А не дасте п’ятака

Візьмемо вола за рога

Та й поведемо із двора.

Дайте ж, тітко, п’ятака!


Г /сміється/ Та вже дам вам по п’ятаку, хоч волів у мене і немає. Нумо, заходьте! Такі вже парубки гарні!

Х5 А ми на вечорниці розважатись прийшли! Ось послухайте які ми гуморески знаємо!
/ інсценують гуморески /

Як лякати вовка

Електричкою мисливці їдуть на качок.

Скільки можна там почути

Всяких балачок!

Літній дядько молодому

Весело кива.

-Перевірим, як у тебе

Варить голова.

Йдеш ти полем без патронів

Розстріляв усе,

А тобі на зустріч вовка

Сатана несе.

Що ти зробиш?

заховаюсь

В ямі, за кущем…

-Знайде, синку, й з’їсть негайно

З шапкою й плащем.

Є одна мисливська хитрість.

Знай її і ти.

Не ховатись, а на вовка

Треба прямо йти.

Перед вовком сядь, роззуйся

І штани зніми,

І лупцюй по морді вовка

Мокрими штаньми.

Вовк штанів боїться мокрих

Більше, ніж вогню.

Це кажу я щиру правду,

Не якусь брехню.

Молодий йому не вірить,

Скоса погляда.

-Добре,-каже,-якщо буде

Поблизу вода.

Чи баюра, чи калюжа,

Чи який струмок.

А як ні, то що робити?

-Не журись, синок.

Доки будеш роззуватись

Та знімать штани,

Десять раз у тебе стануть

Мокрими вони.
От колись були дівчата!

Докоряє дід онуці:

-Дивні нині діти.

Розучилися дівчата

Навіть червоніти.

А колись були дівчата

Дуже соромливі,

Скажеш слово-червоніли,

Як той мак на ниві.

А онука аж руками

Вдарила об поли.

-Я, дідусю, уявляю,

Що ви їм мололи…
Матильда

Ти, гуляко,- каже жінка,-

Поясни мені,

Про яку то ти Матильду

Згадував у сні.

А Макар:-То щось верзлося

Із дитячих літ.

Це козу так жартівливо

Називав наш дід.

Повернувсь Макар з роботи,

Надавив дзвінок,

Відчинила не дружина,

А малий синок.

-Ой, татусю, стережися,

Буде знов гроза,

Мама взнала, де працює

Дідова коза.
Д1 Щось ми з вами засиділись. Давайте, дівчата, сплетемо віночок!
/ танець з віночками /
Х5 Ми з вами і співали , і танцювали, а давайте покажемо як грали на вечорницях
/ хлопці та дівчата показують гру « Мітла» /

Гра «Мітла»

Хлопці і дівчата стають по парам, а один із хлопців з мітлою. Усі танцюють під музику, тільки музика закінчується, усі повинні помінятися парами. Хто з хлопців залишається без пари, танцює з мітлою. Гра повторюється декілька разів.


Д2 Гей на наших вечорницях хто сумний, розвеселиться.

Співи, танці, небилиці, гарні будуть вечорниці


/ Інсценують пісню жартівливу « Ой, під вишнею» /
Г Ми сьогодні з вами розважаємось, а ось батьки наші щось засумували. Давайте для них змагання проведемо!
/ Змагання для батьків /

Батькам роздають картки з номерами. На сцену діти виносять плакати з надписами. Батьки по черзі (по своєму порядковому номеру) виходять на сцену і вибирають надпис, залежно від цього і отримають подарунки.

1.Приходьте свататись - кабак

2. На всіх потроху - бублики

3. Козацькі ліки- кефір

4. Богатирська сила – банани

5. На тобі зійшовся клином білий світ – сало

6. На всяк випадок – туалетна бумага

7. Хай тремтять вороги,

Як тремтять руки наші - горілка

8. Солодкоїжка – горький перець

9. Хто рано встає, тому бог і дає – півень

10. Голосистий голосок – яйця

11. Хай з тебе починався ранок і кінчався вечір – ковбаса


/ виходять цигани /

Циганка. Ой, яке ж свято може бути без циган! А ну, дайте я вам поворожу, усе вам скажу. /ворожить дітям/.

Дівчата, покажемо як танцювати треба, які ж вечорниці без циган!



/ танцюють циганський танець /
Г. А зараз до нас у гості прийшли два куми.
/ виступ кумів /
- Куме, а що ви будете робити, коли оце підете в ліс, а там на вас нападе ведмідь?

- А я його з рушниці застрелю!

- Так немає у вас рушниці, ви її дома забули!

- Ну тоді я його сокирою зарубаю.

- А немає у вас сокири, бо ви її у лісі загубили!

- А я тоді залізу на найвище дерево!

- Так немає дерев!

- Ой, куме, ну що це ви таке говорите?! Який же це ліс, як у ньому немає дерев?

- А от такий ліс! От немає дерев і все! Ну так що ви тоді будете робити?

- Ой куме, ну які вже ви! Оце вже якщо в лісі немає дерев, то я тоді не знаю, ви мій кум, чи ведмедя?!


Г Хлопці і дівчата! Ледь не забула. Ми ж смачних вареників наварили. Скуштуйте / ходить, пригощає всіх і гостей у залі теж/. Може когось чекає несподіванка, то не лякайтесь. Вас чекає у майбутньому те, що ви знайшли у варенику. Хто не знайде нічого, матиме добру господиню за жінку або сам буде добрим господарем.
/ у цей час співають пісню «А мій милий вареників хоче» /
Д3 Добре ми співали, а тепер потанцюємо
/ танець «Гопак» /
Г От і ожили перед нами ігри та забави нашого народу. Тепер головне, щоб вони й надалі не пішли в забуття. Міцний наш рід і жива в ньому пам'ять про минуле. Бережіть цю скарбницю, у ній розум, кмітливість, світло завтрашнього дня.

1. Ми в нашу школу

Внесли торбу снігу



2.І ще ось дивіться-

цілий мішок сміху!



3.Сніг розтане!

4. А сміх буде з нами!

5. А хто у нас сьогодні не сміється,

Той додому не вернеться!



6. Чарівна музико, грай!

Усім радості побажай!


/ виконують пісню «Щедрий вечір, добрий вечір» /


Посівальник 1

Сію, сію, посіваю

З новим роком вас вітаю!

З новим роком йду до хати,

Щоб вам щастя побажати!
Посівальник 2

Та ми вас засієм

На довгий вік,

Щоб вам жилось

Хоч трохи краще,

Ніж торік!



Посівальник 3

Сієм щиро у нашій школі,

Щоб добра було доволі!

Посівальник 4

Я вас засію обома руками,

Живіть дружно

Зі всіма нами!



Посівальник 5

Засію я густо ще й на одвірки,

Щоб ви вже не мали з райвно перевірки!

Посівальник 6

Сію густо в цій годині

Всій шкільній родині!

Посівальник 7

Засію я радо дирекцію школи,

Щоб вона нас не сварила ніколи-ніколи

Посівальник 8

Засію я всюди

Хай гордяться вами люди!

Посівальник 9
Висію я все із рукавиці,

Щоб у нашій школі не ставили

Двійки та одиниці

Посівальник 10

Сійся, родися, жито, пшениця -

Вся пашниця

Щоби родило в землі,

Щоби хліб був на столі
/ пісня « Я – Українка »/


  1. Зичу вам під Новий рік,

Щоб щасливим був вам вік

Щоб з роси й води

Пішли статки й гаразди


  1. Щоб вас Бог в опіці мав,

Кожну напасть відвертав,

Будьте щасні ви і діти,

Будьте гожі, мов ті квіти!


  1. Зими вам сніжної

І праці вдалої,

Любові ніжної,

Здоров’я – гарного!


  1. Куті смачної вам

І пісні щирої

Та навесні лелек діждати з вирію!


Всі. Сієм, сієм, посіваєм,

З Новим роком вас вітаєм!



5. Хай ангел торкне вашу сім’ю ніжним крилом,

Зігріє серце різдвяним теплом,



Хай радість, кохання наповнить ваш дім,

6. Поселиться радість і спокій у нім!

Всі. Веселих свят!!!

/ пісня «Одна калина» С. Ротару /
Список використаної літератури

  1. Яськів Ж.А. Сценарії свят. Відкриті уроки з української мови та літератури. - Тернопіль,2008

  2. Лепеха Т. В. Українознавство. - Київ. 2005

  3. Шкода М. Н. Традиції і свята українського народу. - Донецьк: ВКФ «БАО», 2008.




Додаток 1

до позакласного заходу «Українські вечорниці. Свято для дітей та батьків»
dsc00492
Останні приготування до свята


dsc00494

dsc00490

Наші дівчата – найкращі!

dsc00497

dsc00499
Разом - ми сила!
dsc00500


dsc00502
Тетяна Вікторівна у ролі господині

dsc00503


dsc00508
На наше свято завітали гості

dsc00511


dsc00521
А ми ще й пограти встигли та циган зустріти

dsc00524


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка