Розум дитини не посудина, яку слід заповнити, а смолоскип, який слід запалити



Сторінка1/4
Дата конвертації19.03.2016
Розмір0.81 Mb.
  1   2   3   4



Розум дитини — не посудина, яку слід

заповнити, а смолоскип, який слід запалити.

Плутарх

Повноцінними є тільки ті знання, які

дитина здобула власною активністю.

Йоганн Песталоцці

Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Одним із кроків підвищення ефективності сучасного уроку є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій навчання. Ефективними вважають уроки зарубіжної літератури з використання інтерактивних технологій навчання, які активізують процес особистісно-зорієнтованого навчання й унеможливлюють домінування одного учасника навчального процесу над іншим.

Уроки зарубіжної літератури, як інтегровані заняття, передусім, допомагають систематизувати та закріпити знання учнів з важливих тем мовної, соціокультурної та діяльності змістових ліній літературного компонента на прикладі дослідження літературного твору.

Уроки зарубіжної літератури – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

Сьогодні педагогіка співробітництва найбільш відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську діяльність вчителя і учнів, спрямовану на розв’язання системи суспільно та особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. При такому підході учень є співавтором уроку, основна ж стратегія вчителя полягає у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів та створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку.

У досягненні цієї мети мені допомагає впровадження інтерактивних технологій навчання.

Термін «інтерактивна педагогіка» відносно новий, його ввів 1975 року німецький дослідник Ганс Фрінц. Лінгвістичне тлумачення слова, представлене в іншомовних словниках, свідчить, що поняття «інтерактивність» прийшло до нас з англійської мови «inter»– взаємо-, act – діяти, отже можна пояснити як взаємодію учнів, перебування їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. Інтерактивним є метод, у якому той, хто навчається, є учасником, який щось здійснює, говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не виступає слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власноруч створюючи це.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Важливим аспектом інтерактивного навчання є почуття групової належності, що дає слабким, невпевненим у собі учням змогу почувати себе безпечно, вселяє впевненість у можливості подолання труднощів. Коли діти навчаються разом, вони відчувають суттєву емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає можливість вийти далеко за рамки їхнього нинішнього рівня знань і вмінь.

Прийоми, які використовую на інтерактивних уроках, дозволяють подолати індивідуалістську тенденцію до нездорової конкуренції у класних колективах, коли один учень може досягти поставленої мети при умові, що його однокласники зазнають невдачі. Внаслідок учні або ретельно працюють, щоби перемогти інших, або відступають, оскільки не впевнені у своїх силах. У такій ситуації діти розуміють, що їхні успіхи жодною мірою не залежать від діяльності товаришів, отже зосереджуються винятково на персональному успіху або невдачі.

Під час інтерактивного уроку відбувається співпраця - спільна діяльність для досягнення загальних цілей, коли учні починають розуміти: вони можуть досягти своїх особистих цілей тільки за умови, що їхні товариші з групи також досягнуть успіху. Успіх кожного - це успіх групи.

Впровадження інтерактивних технологій потребує від мене розуміння суті даної моделі навчання, уміння старанно планувати свою роботу, значної кількості часу, особливо на початкових етапах. Поступово вводжу елементи інтерактивних технологій на окремих уроках, починаючи з найпростіших - робота в малих групах, парах, трійках, «мозковий штурм», «мікрофон» тощо.

Змістом такого уроку є програмовий матеріал. Мета - реалізація навчальних цілей, загальний розвиток учня, надання кожному з них оптимальної можливості в особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей самовизначення. Результат -- створення дидактичних умов для ситуації успіху дитини у процесі навчальної діяльності, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер.
Застосовую алгоритм роботи вчителя при проведенні інтерактивного уроку:


  • визначення доцільності використання інтерактивних прийомів саме на цьому уроці;

  • ретельний відбір та аналіз навчального матеріалу, у тому числі й додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп тощо);

  • планування уроку - етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі учасників, запитання та можливі відповіді;

  • вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття;

  • мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації, наведення цікавих фактів тощо;

  • забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності та формування очікуваних результатів під час оголошення, представлення теми;

  • надання учням необхідної інформації для виконання практичних завдань за мінімально короткий час;

  • забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шляхом інтерактивної вправи (на вибір учителя);

  • рефлексія (підбиття підсумків) у різних формах - індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія, у вигляді малюнків, схем, графіків тощо.

Орієнтовний розподіл часу між етапами інтерактивного уроку:

  • мотивація - 5 %;

  • оголошення теми - 5 %;

  • інформування учнів - 10-15 %;

  • інтерактивна вправа - 50-60 %;

  • рефлексія - 15-20 %.

В своїй роботі намагаюсь застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, не пересічність, наявність власної точки зору.

Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя - він виступає як лідер, організатор. Але треба зазначити, що проектування і проведення уроку за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих Технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями. Аналогічно за певних умов проводяться й інші інтерактивні вправи.
Провідні методисти визначили умовну робочу класифікацію цих технологій за формами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні технології. Вони розподіляють їх на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:


  • інтерактивні технології кооперативного навчання;

  • інтерактивні технології колективно-групового навчання;

  • технології ситуативного моделювання;

  • технології опрацювання дискусійних питань.


Інтерактивні технології кооперативного навчання
Досліджували групові форми навчання французькі вчені – педагоги К.Гарсіа, С.Френе, польський вчений В.Окунь. У вітчизняній педагогіці значний внесок зробили І.Чередов, В.Дяченко. В методиці ця педагогічна ідея відома як метод Рівна, або талгенізм (талант + геній). Метод Рівна є методом взаємо навчання учнів, який забезпечує швидкий, ефективний результат.

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися віддразу ж після викладу вчителем нового навчального матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

         Використовую парну форму навчання, коли учні виконують деяку частину роботи разом:


  • «Літературний футбол» (учні готують питання, тести за змістом твору І рівня, а потім взаємо перевіряють);

  • готують питання до інших учнів;

  • разом обговорюють відповідь на запитання вчителя (в програмі «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» такий вид діяльності називається «методом взаємних запитань» і надає можливість учням бути в ролі вчителя, а при читання керувати цим процесом).

Наприклад, на етапі закріплення, узагальнення і застосування знань учні створюють короткочасний міні-проект «Життєвий щит Робінзона Крузо», в якому дають характеристику герою (до того, як він потрапив на безлюдний острів, а в другій половині щита описують, яким він став, проживши 28 років на цьому острові).

При оформленні роботи діти можуть використовувати малюнки, символи. Свої роботи учні обов’язково захищають перед класом.

Коли 2 – 3 пари завершать захист, інші учні методом «Прес» оцінюють роботи (змістовність, оригінальність, сам захист).

Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів в роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.


Ефективною є робота в малих групах (4-6 учнів). Перед навчанням повторюємо одну спільну мету: Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх. (Генрі Форд)

          Практикую випереджувальні завдання в групах у 7 класі до теми «Широка панорама життя середньовічної Англії в романі В.Скотта «Айвенго». Групи готують: презентації «Лицарських ордени Середньовіччя», «Зброя лицарів», «Одяг Середньовіччя»; художникам – захист герба середньовічного феодала.

Готуючи учнів-семикласників до твору «Порівняльна характеристика Остапа і Андрія», даю завдання в групах: знайти цитати в повісті до характеристики синів Тараса Бульби.

До уроку-огляду за творчістю А. Ахматової даю завдання групам «літературознавців», «артистів», «мистецтвознавців».

Завдання для «літературознавців»

• До якої літературної течії належала творчість А. Ахматової?

• Кого з представників вітчизняної культури вона вважала своїм кумиром?

• Чим була поезія Ахматової для її сучасників?

• У чому полягає особливість її творчості?

• Яка доля поеми «Реквієм»?

Завдання для «мистецтвознавців»

• Що ви знаєте про сім'ю Ахматової?

• Яку освіту і виховання вона одержала?

• Що сприяло розквіту її таланту?

• 3 ким із представників вітчизняної культури вона підтримувала тісні стосунки?

Завдання для «артистів»

• Вивчити напам'ять вірші поетеси.

• Виписати рядки, які особливо схвилювали і спонукали до роздумів.


«Карусель» Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

Алгоритм роботи: На чистому аркуші учитель записує запитання. Кількість аркушів залежить від кількості запитань, які вчитель виділяє як найважливіші, що розглядалися на уроці.

Учні об’єднуються у групи. Їхня кількість відповідає кількості аркушів із запитаннями. Кожна з груп отримує по одному аркушеві. Обговоривши запитання на аркуші, під запитанням фіксується відповідь. Аркуш складається таким чином (у вигляді гармошки), щоб відповідь була схована, залишалося тільки запитання й місце для відповіді на нього. У такому вигляді групи обмінюються аркушами.

Робота повторюється, тільки з іншим запитання. Прикриту відповідь попередньої групи відкривати не дозволяється. Процес повторюється до того часу, поки аркуш не повертається до групи, яка першою давала на нього відповідь. Після цього, групи знайомляться з усіма відповідями і знайомлять з ними увесь клас, по черзі.

Вчитель підсумовує роботу, звертаючи увагу або на відмінності розуміння питань, або приближену до однієї відповідь, пропоновану різними групами.

Ось запитання до груп учнів 6 класу за темою «Подорож Скруджа»:



  • Про що нагадує Скруджу Дух Марло і для чого він уведений до твору?

  • Яким ми побачили минуле головного героя?

  • Чи вплинула подорож з Духом Теперішнього Різдва на переконання Скруджа?

  • Чому видиво Духа Майбутнього Різдва так налякало Скруджа?

У 7 класі застосовую стратегію «Карусель» творчого характеру при вивченні балади Фрідріха Шіллера «Рукавичка»:

  • Охарактеризуйте середньовічну красуню і лицаря.

  • Виконавши наказ дами серця, рицар зрозумів, що.. (Продовжіть речення.)

  • Що найбільше вразило вас у цій баладі? Чому?

«Гронування», або «асоціативний кущ», є методом навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито на певну тему. Вона націлена передусім на стимулювання мислення про зв’язки між окремими поняттями. Гронування може бути використане як на стадії актуалізації, так і на стадії рефлексії. Його можна використовувати для стимулювання мислення тоді, коли тема ще недостатньо вивчена. Воно також може бути використане для підбиття підсумків вивченого, як спосіб побудови нових зв’язків чи спосіб графічного зображення нових уявлень. Етапи гронування є простими і дуже добре запам’ятовуються. Слід написати центральне слово або фразу посередині аркушу паперу, на слайді, тощо Потім треба записувати слова та фрази, які спадають на думку, з обраної теми. Коли всі ідеї записані, установлюються (там, де це можливо) зв’язки між поняттями. Можна записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доки всі вони не будуть вичерпані.

5 клас. Г.К.Андерсен «Снігова Королева»



турбота про

близьких


благородність




розуміння


Серце

Герди


мрія

добро


любов




відданість




щирість



народна пісня часів

Київської Русі


7 клас «Билина»

музичність




поєднання реального

і фантастичного





подвиги

Билина



Постійні

еепітети





гіпербола

непереможний

богатир


11 клас М.Булгаков «Майстер і Маргарита»



Єшуа Га-Ноцрі

Понтій Пілат



Іуда

Ісус Христос


корисливість

благородність



зло




добро



чуйність

замкнутість


радість життя

нестерпне існування


Робота в малих групах. Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Використовую малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.

Правила роботи в малих групах, які допомагають організувати роботу.

Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі.


  • Головуючий (спікер):

  1. зачитує завдання групи;

  2. організовує порядок виконання;

  3. пропонує учасникам групи висловитись по черзі;

  4. заохочує групу до роботи;

  5. підбиває підсумки роботи;

  6. за згодою групи визначає доповідача.

  • Секретар:

  1. веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;

  2. як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.

  • Посередник:

  1. стежить за часом;

  2. заохочує групу до роботи.

  • Доповідач:

  1. чітко висловлює думку, до якої дійшла група;

  2. доповідає про результати роботи групи.

Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.

Дотримуйтесь правил активного слухання, головне — не перебивайте один одного.

Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.

Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.

Наприклад, 6 клас. Завдання: з’ясуйте, яким був Скрудж до зустрічі з трьома духами.


Група №1 1.Опишіть зовнішність Скруджа. Як допомагає зовнішність розкрити характер героя? 2. Соціальний стан (ким був, де працював, статки героя)

                    3. Родина, сім’я (чи мав родину, друзів)

                    

Група №2 1. Ставлення до людей, до клерка, до Марлі, жебраків, племінника.

2.Ставлення людей до нього

                           3.Ставлення до Різдва

                           4.Ставлення Скруджа до грошей. До чого призвело таке ставлення?                         


Група № 3       1. Що відбулось з серцем героя?

                            2.Визначте головні риси героя.


Група експертів (бажано  сильніші учні) Рецензує, доповнює звіт трьох груп і узагальнює,

яким був Скрудж до зустрічі? Чи був щасливим?

     

         Після цієї інтеграції учні колективно складають сенкан:





Подорож

Несподівана, фантастична

Водила, дивувала, засмучувала

Достеменно змінила життя Скруджа

Сон

Серце


Вразливе, трепетне

Страждає, шукає і не знаходить

Прагне розуміння, любові і турботи

Чи заслужило?



Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.


З метою розвитку навичок ведення дискусії застосовую метод «Акваріум». Це варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

1.     Учитель об’єднує учнів у групи (2-4)

2.     Одна група сідає в центр класу (читає завдання вголос, обговорює протягом 3-5 хв можливі варіанти проблемної ситуації.

«Зовнішнє коло» слухає, не втручаючись у хід обговорення.

3.     Група сідає на місця.

4.     Учні обговорюють варіант відповіді першої групи.

5.     Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група та обговорює наступну ситуацію.

6.     Усі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.


Наприклад, у «Акваріумі» учні 11 класу обговорюють і вирішують проблеми за такими питаннями:

Група 1

1.Уявіть, що у комаху перевтілюється Грета Замза. Чи могло таке перевтілення трапитись з нею?

2.Як би розвивався сюжет, якби катастрофа сталася з Гретою?

Група 2

1.Чому, перетворюючи Григора на комаху, Кафка зберігає йому розміри людського тіла?

2.Коли і як помер Грегор? Чому Замза-комаха вирішив, що йому краще щезнути?

Група 3

1.Що означає перевтілення Грегора у комаху?

2.Грегор приречений на смерть? Чи мав він шанс?

Група 4

1.Новела Кафки – казка, міф чи…?

2.Згадайте казкові і міфічні перевтілення. Чому доля Григора Замзи не схожа на долі казкових і міфічних героїв?

Метод «Коло думок». Метою методу є вирішення гострих суперечливих питань, створення сприску ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

11 клас. Аналіз роману «Майстер і Маргарита».

Вчитель: Хто є головним героєм роману «Майстер і Маргарита»? (Під час дискусії учні за допомогою учителя добирають аргументи, щоб довести, що того чи іншого героя можна вважати головним у творі, або заперечити цю думку.)




  • Почнемо з Воланда.




За

Проти

Найдіяльніший герой

роману.


Карає виннних

Чи змінилося щось в Москві після його відбуття? (Ні.) Долю майстра і Маргарити вирішує Єшуа, а не він. Надто розкішна й екстравагантна його свита




  • Тоді, можливо, головним героєм є Єшуа?



За

Проти

Ціною свого життя стверджує віру.

Пілат страчує Єшуа



Левій неправильно трактує вчення Єшуа.

Сила його слова велика

(Пілат, Левій).

Його слова не змогли змінити світ, у цьому ми переконалися, спостерігаючи за москвичами через 2ітис. років після смерті великого Вчителя.






  • Можливо, Понтій Пілат може претендувати на роль героя? Адже він головний герой роману майстра.




За

Проти

Розумний, знає декілька мов.

Здатний оцінити і зрозуміти людину, яку вирішив стратити.

Йому є про що поговорити з Єшуа


Боягузтво — найтяжчий гріх.

Всі події відбуваються незалежно від його волі






  • Можливо, головним є не герой, а героїня — Маргарита?




За

Проти

Одна з діяльних фігур роману

Віддає себе в руки Воланда й Азазелло




  • Можливо, майстер --головний герой роману?




За

Проти

Головна справа його життя — написаний роман

Але він зламався, відмовився від боротьби.

Його долю вирішує Маргарита, Воланд, Єшуа.

«Я стомився, я хочу спокою...»

За нагороду йому править не світло, а спокій






  • То хто ж тоді головний герой, навколо якого відбувається дія? З ким пов'язані долі всіх героїв?

Експерт. Проаналізувавши всі відповіді, всі «за» і «проти», я дійшов незвичайного висновку: головним героєм книги є творіння майстра, його Роман. Це головна пружина в сюжеті булгаковської книги. Роман об'єднує майстра і Маргариту, змінює докорінно їхні життя. Роман зводить з розуму Івана Бездомного. Роману майстер зобов'язаний своїм визволенням із клініки й остаточним вирішенням своєї долі. Єшуа переживає за долю автора. Левій Матвій звертається до Воланда з проханням нагородити майстра і Маргариту. Майстер просить у Воланда для Пілата можливості поговорити з Єшуа. Персонажі художнього твору, ті, що створені створені уявою майстра, не менш реальні, ніж їхній автор, і безпосередньо втручаються в сюжет.

Отже, роман майстра перебуває в центрі сюжету роману Булгакова.


Щоб оживити оглядовий матеріал, або загальну тему («Бароко», «Класицизм», «Просвітництво»), можна використати групову роботу «Пошук інформації». Для груп слід розробити питання, відповіді, на які можна знайти в підручнику, додатковій літературі, енциклопедії.

Наприклад, до уроку «Класицизм» готують повідомлення групи «істориків», «літературознавців», «мистецтвознавців».


До уроку-знайомства з творчістю Патріка Зюскінда учні 11 класу готують повідомлення про особливості постмодерністської літератури та відомості про життя і творчість письменника. Повідомлення про особливості постмодерністської літератури окреслює специфіку літературно-мистецького напрямку, а саме:

  • Світоглядно-естетичні засади. Сучасний світ – хаотичний, ірраціональний, розколотий. Людство не має ідеалів і мети. Естетичний ідеал – пошук втраченої гармонії.

  • Життєвий матеріал. Випадкові кризові явища соціуму, світу.

  • Форма вираження. Особистість у кризовому стані з порушеною психікою. Прийоми вираження: іронія, відстороненість, сарказм, еклектизм.

Знайомство учнів з життям і творчістю можна провести у формі рольової гри «Інтерв’ю з автором»:

  • Що пам’ятає про своє дитинство, юність?

  • Головне захоплення

  • Літературні надбання

  • Що вважає найуспішнішим виданням?

  • Останні твори

  • Подальші плани


«Кути» -- це метод колективного навчання, що вимагає від учасників здійснювати вибір, шукати обґрунтування свого вибору та практикуватися в уважному вислуховуванні інших точок зору. В якості розминки спосіб «Кути» здатен зосередити учасників на темі та змусити їх докладати більше зусиль у її вивченні. Такий підхід дає вчителю можливість зібрати інформацію про початкові знання, помилкові позиції та шляхи обдумування теми.

Стратегія «Кути» допоможе у 8 класі підвести підсумок у вивченні творчості Франческо Петрарки: Кохання для Петрарки—це джерело невгасимої краси чи страждання?

У 10 класі під час вивчення твору Оноре де Бальзака «Гобсек» даю завдання: висловть

Власну думку з приводу речення «Гроші – головний закон світу».


«Діалог». Суть його полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших. Зміст запитань повинен бути зрозумілим і конкретним. Уважне ставлення до деталей сприяє розвитку критичного підходу до матеріалу в учнів, допомагає їм порівнювати, знаходити причинно-наслідкові зв'язки. При підготовці до уроку я старанно обмірковую послідовність питань для того, щоб допомогти учням перейти від фактів до узагальнень, до більш високого рівня розумової діяльності.

5 клас. Брати Грімм «Пані Метелиця»:



  • Чи легко було пасербиці стрибнути у колодязь за веретеном?

  • Чи легко було стрибнути у колодязь за веретеном мачушиній дочці? Порівняйте

  • Хто звертався до пасербиці і мачушиної дочки на дні колодязя? З якими проханнями? Чому пасербиця виконала ці прохання, хоча прийшла туди за починком? Чому дочка не виконала їх?

  • Чи заслужили свої нагороди дівчата?

5 клас. Шарль Перро:

  • Що забезпечило успіх Попелюшці: гарне вбрання чи її вдача?

  • Чи заслуговує Попелюшка на щастя?

6 клас. А.П.Чехов «Товстий і тонкий»:

  • Що таке портрет?

  • Чи є в оповіданні детальні описи зовнішності? Чому?

  • Що можна сказати про героїв, зваживши на деталі?

  • Як називаються у лексиці слова , що їх виніс Чехов у назву оповідання?

  • Чому Чехов вибирає саме таку назву твору?


«Спільний проект». Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють одну проблему з різних боків.

Особливо така робота досить цікава для учнів середніх класів. У 5 класі заповнюємо таблицю характеристики героїв твору Кіплінга «Мауглі». Кожна група характеризує лише одного героя, заповнюючи таблицю на дошці. Результат – характеристика героїв твору з використанням цитат.




Герой

Опис зовнішності

Риси характеру

Відношення до Мауглі (цитати)

Вчинки (цитати)

Акела













Багіра













Балу













Каа













Хаті













Шер-хан













Табакі












  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка