«Розвиток креативного мислення учнів на уроках музичного мистецтва»



Скачати 137.63 Kb.
Дата конвертації28.03.2016
Розмір137.63 Kb.
Гладка Світлана Анатоліївна, учитель музичного мистецтва

Цвітківської зош І – ІІІ ст.
Матеріали на інтернет – конференцію з музичного мистецтва на тему

«Розвиток креативного мислення учнів на уроках музичного мистецтва»

Актуальність проблеми «Розвиток креативного мислення учнів на уроках музичного мистецтва» для мене щільно пов’язана з використанням інноваційних технологій та полягає в ефективному впливі на процес навчання і важливості для встановлення творчої особистості в цілому. Музика, художня культура, етика – предмети, які сприяють формуванню творчості, креативності, гнучкості мислення, розвитку художньо-образного мислення, аналітичного, логічного, критичного мислення; розвитку духовності, моральності; виховують любов, повагу до національних традицій, звичаїв, історії українського народу та народів світу.

Уроки художньо-естетичного циклу найкраще сприяють виявленню та розвитку творчих та креативних здібностей учнів. На цих уроках діти швидко захоплюються новою ідеєю і починають творити – вводити свої новації, зміни, доповнення – і задоволені тим, що зробили. Але не можна розглядати творчість як самостійний етап уроку. Вона повинна гармонійно поєднуватись з іншими видами діяльності на уроці та якнайширше запроваджуватися у навчальний процес.

Організація шкільної художньо-естетичної освіти має бути спрямована на формування в учнів загальних естетичних понять, набуття ними певної системи знань, умінь і навичок у сфері мистецтва з орієнтацією на добро, красу й істину, що мають скеровувати особистість на самопізнання й саморозвиток, виховувати естетичне ставлення до дійсності, високі духовні ідеали та художній смак.

Першочергову роль у цих процесах відіграють сприймання та інтерпретація мистецьких творів на уроках музичного та образотворчого мистецтва як у початковій, так і в основній школі, що формує в учня образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлення власного місця в ньому, розширює кругозір, збагачує словниковий запас, розвиває комунікативні здібності.

Поряд із цим практична художньо-творча й виконавська діяльність учнів на уроках мистецтва є засобом утілення загальнолюдських та естетичних цінностей в особистісні, і в цьому полягає її важлива роль на уроках художньо-естетичного циклу. Розвиток особистісних якостей учнів на уроках музичного та образотворчого мистецтва ґрунтується на формуванні основних компетенцій:

- когнітивних (пізнавальних) — через чуттєво-емоційне сприйняття творів мистецтва; уміння відчувати і бачити навколишній світ за допомогою мистецьких образів, виявлення пізнавальної активності;

- креативних (творчих) — через розвиток асоціативно-образного мислення; завдяки виявленню та активізації фантазії, уяви учня у створенні ним власних образів у художньо-практичній діяльності;

- методологічних — через розвиток поняттєво-логічного мислення, уміння визначити мету власної творчої діяльності, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки;

- комунікативних — через формування розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, розмаїття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності;

- світоглядних — через сприйняття цілісної картини світу за допомогою мистецтва, здатність цінувати національну самобутність і культурну спадщину України як складову загальнолюдської культурної скарбниці; відкриття, творче самовираження, визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності іншого.

Основні складові креативності

Швидкість думки - кількість ідей, що виникає за деяку одиницю часу.

Гнучкість думки – здатність переходити з однієї ідеї на іншу.

Оригінальність – здатність знаходити ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих.

Допитливість – чутливість до проблем, до навколишніх ситуацій.

Розвиток творчих та креативних здібностей учнів на уроках музичного мистецтва .

Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарування, інтелектуального розвитку, що забезпечує пріоритетність розвитку творчих рис.

За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс, а в умовах закладів нового типу він є особливо актуальним.

Я працюю над проблемною темою: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках музичного мистецтва». І це дало мені змогу побачити наскільки талановиті мої учні, зрозуміти, наскільки велике їхнє бажання розвивати свої здібності, наскільки безмежні їхні можливості. Тому метою своєї роботи бачу: шляхом дослідження інтелектуальних та творчих особистісних якостей школярів домогтися диференціації, впливу на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювати розвиток здібностей кожної особистості.

Учитель - творець гармонійно поєднує ремесло і творчість: нестандартність роботи, артистизм, поетичність мови, талант у спілкуванні з дітьми.

Урок музичного мистецтва повинен викликати колективне художнє переживання і обмін естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати до діалогу з композитором. Як досягнути цього?

Формування творчої людини засобами музичного мистецтва насамперед передбачає:


  • систематичне розв'язання на уроці та в позаурочний час різноманітних творчих завдань;

  • урахування вікових особливостей учнів;

  • залучення до роботи на уроці всіх учнів;

  • відштовхування в постановці творчих проблем від змісту музичних творів;

  • використання різних засобів, підходів до учня;

  • проблемний підхід до вивчення музичних творів.

Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої компетентності, на мій погляд, є діяльність: навчити і виховати можна лише в дії. Урок музичного иистецтва є співтворчість вчителя й учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії й діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість і відкритість до впливу один на одного. Тому я вважаю, справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня в процесі організації різних видів діяльності.

До методів і способів стимулювання творчої активності можна віднести такі:



  • створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження);

  • збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;

  • забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;

  • чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;

  • спонукання до генерування оригінальних ідей;

  • залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого об'єднання;

  • повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;

  • надання права самостійно приймати рішення;

  • практична спрямованість навчання;

  • моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем тощо.

Виходячи з цього твердження, моделлю такої роботи має стати: «Творчість. Лідерство. Компетентність. Успіх».

Працюючи вчителем музичного мистецтва, я широко використовую творчі завдання в різних видах музичної діяльності:



- літературні завдання (добирання, складання віршів на задану музичну тему; написання творів на музичні теми, творів-вражень про прослухану музику, «Створення музики» (музичної характеристики) на прочитаний вірш, літературний текст (гра «Композитор»);

  • образотворчі завдання (намалювати малюнок до вивченої пісні, прослуханого музичного твору (так ми оформляємо стенд «Музика в малюнках»), зліпити з пластиліну персонажів музичних казок, п΄єс, дитячих пісень; створити ескізи костюмів для дійових осіб опер, балетів, мюзиклів, декорацій до вистав;створення колективних творчих робіт;

  • театрально-драматичні завдання (інсценування пісень, театралізація музичних казок, музичні ігри);

  • музично-ритмічні ігри («Луна», «Ритмічні загадки», «Запитання-відповідь» та ін);

Для розвитку творчої уяви організовую на уроках різноманітні конкурси, змагання, разом складаємо казки, оповідання, а інколи вірші на почуту музику. Такі завдання активізують творче мислення школярів, позитивно впливають на розвиток творчої особистості.

Побороти психологічний бар’єр страху перед новим і невідомим, зацікавити, розвинути креативні здібності завжди легше в цікавій, захопливій роботі.

Використання на уроках різноманітних творчих завдань, цікавих вправ, кросвордів, ребусів спонукають учнів до творчості, до активного мислення, сприяють розвитку пам’яті, уваги, кмітливості; формують бажання розвивати творчі здібності.

Активізація музичної діяльності школярів залежить від методів стимулювання їхнього інтересу до музики: це створення проблемних, ігрових ситуацій на уроках, демонстрація та інтерпретація найкращих зразків музичної класики, застосування мультимедійних презентацій, використання відеоматеріалів, створення творчих проектів та ін. Ці методи сприяють розвитку музичного інтересу дітей та успішно використовуються на уроках. Адже сучасні діти, це діти інформаційно-екранного віку. А предмети художньо-естетичного циклу найкраще сприймаються через інформаційно-комунікаційні технології. «Краще один раз побачити, аніж сто разів послухати» - це прислів’я є актуальним при викладанні уроків музичного мистецтва. Сучасні комп’ютерні технології в мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їхньої інтеграції із традиційними навчальними методиками.

Використання інформаційних технологій дає змогу залучати дітей до:


  • створення творчих робіт;

  • пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної культури, творчості композиторів світу;

  • оформлення результатів роботи у вигляді різних проектів за певними темами.

Серед безлічі програм для роботи з комп'ютером на уроці музичного мистецтва я надаю перевагу таким:

  • музичний програвач;

  • програма для співу карооке;

  • мультимедійні музичні енциклопедії;

  • електронні мультимедійні уроки;

  • музичні ігри.

У сьогоднішніх умовах, коли вчитель не завжди має можливість застосовувати готові програмні матеріали, найбільш зручним засобом для створення уроків із мультимедійним супроводом є програма Microsoft Power Point, якій я віддаю перевагу під час проведення уроків музичного мистецтва. Особливо зручною вона є під час подання нового матеріалу «Презентація удвох з учнем». Програма Power Point дозволяє поєднувати аудіо - та відеоматеріали в єдине ціле та креативно підходити компонування всіх матеріалів. Із цих позицій комп'ютер став універсальним засобом навчання, а зручність його використання допомагає організувати процес навчання раціонально й ефективно, та творчо підходити до викладання матеріалу всім учасникам НВП. Використання слайд-презентацій, фотоматеріалів і репродукцій у цій програмі дає прекрасний фон для викладання музичної літератури. Робота зі звуковими редакторами дозволяє записувати, редагувати й обробляти звук, компонувати фрагменти музичних творів для створення аудіо-альбомів, які можна використовувати на уроках музичного мистецтва. Якщо послідовно й систематично використовувати на уроках музичного мистецтва комп'ютерні технології, стає легше контролювати творчий розвиток учнів, формувати спеціалізовані знання в процесі навчання й виховання особистості в музиці, реалізувати можливості сучасних засобів навчання.

Завдячуючи впровадженню інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва, з'являється можливість на високому рівні якості проводити нестандартні уроки.

Створення проектів не є обов’язковим домашнім завданням для учнів старшої школи, це робота, на яку надихають учнів теми уроків, їх особлива зацікавленість і бажання розширити свої знання з тієї чи іншої теми.

Діти молодшого шкільного віку сприймають будь-який навчальний матеріал якісніше через гру. Особливо це стосується уроків музичного мистецтва. Розвиток творчих здібностей молодших школярів здійснюється в основному на уроках музичного мистецтва і саме шляхами використання музично-дидактичних ігор на уроках. Ігрова дія повинна допомогти дитині в цікавій для неї формі почути, розрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з ними. Наприклад, ігри «Музичний телефон», «З якої ми пісні?» допомагають дітям чисто інтонувати, визначати, чи вірно проспівана пісня, почути зміну темпу, силу звучання. Ігри «Визнач за ритмом», «Пригадай мелодію», «Повтори» розвивають почуття ритму, вчать вірно відтворювати мелодію, ритмічний рисунок пісні, поспівки. З такою ж метою використовуються різноманітні дидактичні засоби: ложки, кубики, ритмічні палочки, брязкальця, дзвіночки, музичні та ритмічні молоточки. Цим сфера ігрових дій обмежується. Зайва рухливість, змагання у верткості, спритності, такі цікаві для дітей, повинні бути помірні. Отже, характер ігрових дій у музично-дидактичних іграх дуже своєрідний.

Своє уявлення про ту або іншу пісню діти передають в малюнках. Поступово можна створити альбом малюнків, зміст яких складуть знайомі пісні, музичні твори. Отже, формуючи креативні здібності та креативне мислення на уроках музичного мистецтва доцільно використовувати інноваційні технології, адже послідовне й систематичне використання на уроках музичного мистецтва інформаційно-комунікаціних технологіїй, інтерактивних форми навчання, особистісно зорієнтованих розвивальних технологій дає можливість спостерігати за творчим розвитком учнів, формувати креативне мислення та спеціалізовані знання в процесі навчання й виховання особистості в музиці, реалізувати можливості сучасних засобів навчання.

Можна зробити висновок, що навчання може стимулювати формування та реалізацію розвитку креативного мислення особистості лише в тому випадку, якщо процес навчання стане творчим, орієнтованим не на механічне тренування, а на набуття учнями відповідних вмінь та навичок щодо творчого вирішення проблем за умови взаємозв`язку формування розумових та творчих здібностей.

Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології можна замінити діяльністю музично - дослідницьких груп, уроками - конференціями, семінарами, програмами, дискусіями чи диспутами з розв'язанням проблемних задач. Фіналом може стати урок - захист власних проектів. Надзвичайно цікаві творчі конференції, на яких учні доповідають про свої дослідження.

Пам'ятка учасника диспуту.

1. Виступай тоді, коли маєш , що сказати.

2. Говори, що думаєш, думай, що говориш.

3. Чітко й лаконічно висловлюй власну думку.

4. Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.

5. Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження.

6. Аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору.

7. Пам'ятай, що наш диспут - музичний, намагайся осягнути позицію автора.

З метою досягнення атмосфери співробітництва, відкритості, взаємоповаги, наголошую, що кожен учень має право висловити власну думку, навіть якщо вона не збігається з думками інших. У таких уроках пізнання істини беруть участь усі учні. Початок розмови повинен бути обов'язково емоційним, налаштовувати на небайдуже обговорення питань, запалювати вогник до полеміки.

Як засвідчує моя практика, ефективність диспуту визначається такими умовами:

тема повинна бути цікавою для учнів;

у класі треба створити атмосферу відкритого, сповненого довіри діалогу, без нав'язування власних думок, інакше учні орієнтуватимуться не на власні міркування, а на повторення учительських «правильних тверджень».

За таких умов диспут:

активізує мислення учнів;

сприяє розвитку їх усного мовлення;

формує навички культури спілкування;

учить творити;

допомагає глибше осмислити художньо-естетичний зміст твору;

викликає інтерес до музичних творів.

Метод проектів - один з проблемно-пошукових методів, який доцільно застосувати в 7-8 кл. Завдяки цьому методу учень активно включається в спільну діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу, а вчитель допомагає і пояснює, оцінює. Наведу декілька прикладів застосування методу проектів на уроках музичного мистецтва.

«Я - режисер»

Інструкція. Ви знімаєте фільм за мотивами музичного твору. Вам, як режисеру, треба підібрати акторів для фільму. Напишіть, з якими зовнішніми даними (зріст, статура, обличчя) ви б узяли акторів на ці ролі. Під час проб, які б костюми запропонували».



Додатково:

1). Якщо ви швидко впорались із завдання, опишіть місцевість, яку б ви обрали для зйомок фільму.

2). Можливо, ви зможете ввести у твір нових героїв?

«Я - поет»

Інструкція. Напишіть віршований (2-4 рядки) відгук на музичний твір. Використайте опорні слова . Якщо у вас виникли труднощі, не зневіряйтесь, напишіть у прозовій формі, хто з героїв уособлює певні образи . Чому?



«Я - художник»

Інструкція. Намалюйте ілюстрації до будь-яких цитат з твору. (Учні не просто малюють ілюстрації до твору, а створюють діафільм, озвучуючи його).

Серед багатьох навчальних предметів урокам музичного мистецтва та художньої культури належить особливе місце в естетично – художньому вихованні дітей, а також у всій системі формування творчої особистості.

Уроки художньо-естетичного циклу, зокрема, музики, не тільки розвивають фантазію, креативність, але й дають школярам безліч корисних, практичних навичок, які потім використовують, беручи участь у різноманітних позакласних творчих конкурсах, концертах, розважально-ігрових програмах.



Висновок

Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи, чітко складе інструкції, створить творчу атмосферу, ситуацію успіху - то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей.

Зібравши деякий досвід роботи з розвитку творчих та креативних здібностей учнів, можу дати деякі поради вчителям, які тільки-но починають цю роботу.

Поради вчителям.

Основні вимоги до уроку з розвитку творчих та креативних здібностей учнів:



  • використання різноманітних форм та методів організації навчальної діяльності для актуалізації суб'єктивного досвіду учнів;

  • створення атмосфери, що сприяє зацікавленості кожного учня в роботі класу;

  • стимулювання учнів до розмірковування, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;

  • використання в процесі роботи дидактичного матеріалу, що дозволяє учню обирати найбільш прийнятні для нього вид і форму навчального матеріалу;

  • оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнення;

  • заохочення намагання учня знаходити власні способи виконання завдань, аналізувати способи роботи інших учнів у процесі уроку;

  • створення таких педагогічних ситуацій спілкування на уроці, які дозволяють кожному учню проявляти ініціативу;

  • створення атмосфери, що сприятиме самовираженню.

Список використаної літератури:

  1. Амлінська Р. С. Музичні ігри. – К.: Музична Україна, 1981. – 60 с.

  2. Архипенко Ф. Игра в учебной деятельности младшего школьника //

Начальная школа. – 1988. - №4. – С. 4-6.

  1. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. Психологический очерк: Кн. для учителя. – 3-е издание. – М.: Просвещение, 1991. – 93 с.

  2. Виховання музичної культури молодших школярів: Навчально – методичний посібник / За заг. ред. Л. М. Ракітянської.- Кривий Ріг: КДПУ, 2003. – 156 с.

  3. Дидактичні ігри на уроках: [Досвід вчителів різних предметів] // Все для вчителя. – 2003.-№9 (березень).С. 9-24.

  4. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. – 2000. - №1. – С. 26-28.

  5. Затямина Т. Компьютерные технологии на уроке музыки // Искусство в школе. – №5. – 2006. – С. 41 - 43.

  6. Красильников И. Цифровые технологии в музыке: педагогические и творческие перспективы // Педагогика. – М., 2001 / №10.

  7. Курбатовская Н. Искусство и компьютер – «вещи несовместимые»?// Искусство в школе. – 2005. –№ 6. – С. 86-88.

  8. Обрізан К.М. Програмні засоби навчального призначення // Інформатизації середньої освіти програмні засоби, технології  досвід, перспективи / За ред. В.М.Мадзігона, Ю.О.Дорошенка . – К.: Педагогічна думка, 2003. – С.156-165.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка