Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури



Скачати 110.26 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір110.26 Kb.
Розвиток критичного мислення учнів

на уроках української мови та літератури.

. Перед сучасною освітою стоїть безліч завдань , які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями ,а й формування компетентної особистості здатної до адекватної оцінки оточуючих подій , спроможної творчо вирішувати поставлені перед нею завдання , а головне – не стати знівельованою особистістю у вирі асоціативних проявів суспільства .

Актуальність розкриття програми “Читання та письмо для розвитку критичного мислення “ полягає в завданні педагога – змінити практику своєї роботи , щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них активного мислення , адже в ідеалі ми прагнемо , щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал , а запитували , досліджували , творили , вирішували , інтерпретували та дебатували за змістом.Саме таке навчання й буде вважатися якісним сьогодні . Здатність до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення , оскільки вона підтримує діалог, спільну мету і взаємне вивчення ціностей.

Література , впливаючи на формування і розвиток особистості , розкриває бачення світу і допомагає зрозуміти свою позицію відносно почутого чи побаченого.

У рамках уроків із української літератури , побудованих на засадах критичного мислення ,вирішується завдання сучасного підходу до навчання та виховання учнів .Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло , вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення . Виникає необхідність у вихованні у школярів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу , мати особисту позицію. Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності , які дають їм матеріал для роздумів , можливість виявити ініціативу та самостійність , потребують розумового напруження , винахідливості та творчості . Протягом уроків літератури відшукуються здібності у дітей , розвиваються найменші прояви їхнього таланту .

В межах уроку є багато можливостей не просто надати учням можливість освоїти нові горизонти предмету , а й вступити з отриманою інформацією в безпосередній контакт , вільно демонструвати свої ідеї та оперувати отриманими знаннями в подальшому житті . Бути переконливими та впевненими в дискусії на будь-яку тему , мати власну оцінку на будь-яку подію, підкріплену реальними аргументами , формувати не лише читацьку активність, а й світоглядне переконання .


1

Під критичним мисленням слід розуміти процесс розгляду ідей з багатьох точок зору , відповідно до їх змістових зв’язків , порівняння їх з іншими ідеями.



Критичне мислення піднімає людину до рівня Людини , якою не можна маніпулювати , яка не боїться мислити , оцінювати , порівнювати .Тому розвиток критичного мислення потрібен не тільки самій людині , а й є незаперечною умовою суспільного прогрессу.

У будь- якій справі запорука успіху – правильна початкова організація .

Певною мірою це відноситься і до навчального процесу. Як його побудувати , з чого почати , які використовувати методи і прийоми – над цими питаннями думали педагоги не одного покоління. Методика критичного мислення може допомогти педагогам у вирішенні цих питань. Вона дозволяє на уроках постійно включати в роботу учнів , навчає їх думати . Школярі на уроках сперечаються , наводять цікаві приклади , розповідають про прочитане , роблять висновки , тобто , виявляють високу активність . Завдання вчителя насичувати бесіду новим матеріалом , пропонувати учням навідні запитання і підвести їх до самостійного формування висновків .

Викладене вчителем не завжди переходить у знання учня . Але те , до чого підійшов самостійно – його на все життя . Методика критичного мислення , на мій погляд , ефективна ще й тому що дозволяє здійснювати контакт учитель – учень .

Критичне мислення – це уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору , уміння піддавати ідею м’якого скепсису , об’єднання активного й інтерактивного процесу , перевірка окремих ідей на можливість їх використання , моделювання систем доказів на основі яких базуються різні точки зору , переоцінка та переосмислення понять та інформації , здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її самостійно під час прийняття рішення .

Таким чином , критичне мислення – це складний ментальний процес , який починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення .

Модель уроку , згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз :


  1. Евокація ( фаза актуалізації , виклику ) .

На цьому етапі здійснюється декілька важливих пізнавальних операцій :

учні активно згадують все , що вже відомо з теми .

Це первинне занурення дає можливість учням установити рівень власних знань , що є визначальним , адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на основі того , що вже відомо . Навчальний процес – це процес поєднання нового з відомим ;

відбувається активізація діяльності учнів , їх мислення , говоріння , що є дуже важливим , бо , промовляючи свої думки , учні переходять на рівень самоусвідомлення ;


2


зацікавленість і самонаправленість учнів на дослідження теми , при цьому визначається мета навчання , що є вирішальним моментом .

Основні запитання :

- як збудити цікавість учнів ?

- Як відновити у пам’яті попередні знання?

- Як сформувати думку учнів ?

- Як спонукати учнів до формулювання запитань ?

Отже , ефективна стратегія евокації створює мотивацію учнів до активного навчання .

Основні форми роботи на фазі евокації : “ мозковий штурм “ ; робота в парах ; робота в групах , “Гроно”, читання з передбаченням,вільне письмо.

“ Мозковий штурм “ – це ефективний метод колективного обговорення , пошуку рішень , що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми , вираження поглядів усіх учасників . Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання .
“Гроно”-учні використовують список понять Мозкового штурму з

даної теми , а потім застосовують метод “Гроно “ для встановлення зв’зків .


Керована діяльність –читання з передбаченням . Потрібно поділити текст на частини і запропонувати учням передбачити , що станеться в наступній частині .Для передбачення використовують заголовок або фрази .

Учитель дає учням короткий перелік слів , вислів із тексту і пропонує парам учнів зробити припущення , як ці слова використано в тексті: Знаю –Хочу знати –Вивчаю .

Невеликі групи або і весь класс ,розповідають те, що вони вже знають ,а потім формулюють запитання , на які треба знайти відповіді .
Вільне письмо . Учні вільно пишуть все ,що вони знають , відчувають ,

чому дивуються щодо теми уроку – до того , як почнеться її опрацювання .


Групова форма роботи – середовище для розвитку критичного мислення та формування ключових компетентностей.

Під час роботи в групі відбувається спільне розв’язання поставлених задач.У процесі цієї роботи в учнів розвиваються почуття колективізму , взаємопідтримки , взаємодопомоги , зникає відчуття страху , скованості. Працюючи в групі ,учнів вчаться говорити , обговорювати проблему , вислуховувати думки співрозмовника , приймати рішення.

Робота в групах будується на правилах:

3


  • висловлювати свої думки чітко , лаконічно ;

  • група доручає одному з її членів виступити ;

  • усі цінують час.

Працюючи в групі , в нагороду за уміння слухати та співпрацювати учні отримують колективну мудрість.Саме така форма роботи створює особливі умови для формування ключових компетентностей.Перш за все , це комунікативні, які передбачають оволодіння способами взаємодії з людьми , вміння спілкуватися усно , письмово; здатність до толерантності у спілкуванні : дотримання культури дискусій , уникнення категоричності ,визнання своїх помилок .

Також це соціальні компетентності , які передбачають здатність та уміння діяти в соціумі з урахуванням позицій інших .

Формування соціальних компетентностей відбувається в процесі роботи учнів у групі , де створюються умови для співпраці учнів , організації їх спільних дій , прийняття спільних рішень ; де використовуються взаємодопомога , взаємоперевірка , взаємооцінка та самооцінка діяльності.
2.Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу).

Тут учні вступають у контакт з новою інформацією , ідеями , працюючи з текстом , історичними документами , відеоматеріалами . В процесі роботи використовуються такі прийоми , як читання із системою позначок “Поміч”. При цьому ,прочитавши речення , треба поряд поставити відповідну позначку :

+ - відома інформація ;

! - нова інформація ;

? - здивувала , зацікавила ;

- - заперечує тому , що знаю.

Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння того , що читає дитина , порівняно з тим , що вже знає.Так виникає зв’язок між відомим та невідомим , створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.
Метод “Подвійний щоденник” . Сторінку зошита поділити на дві частини. У першій написати ту інформацію , яка вразила , викликала спогади й асоціації. У другій – описати думки , коментарі , питання ,що з цього приводу виникли.
Запитання – Відповідь

Учні працюють у парах .У ході читання тексту вони ставлять запитання стосовно частин тексту та відповідають на них .


Кероване вивчення.

Учням слід дати письмову інструкцію , яка приверне їхню увагу до ключових частин тексту і спрямує їхні думки . Наприклад , охарактеризувати ставлення головного героя до а)…, б)…, в)… .

4

3.Рефлексія (фаза розміркування).


Діяльність учнів на цьому етапі полягає в тому , що :

  • учні індивідуально чи разом з іншим складають список нової інформації, яку отримали ;

  • розповідають один одному ,записують вивчене;

  • складають схеми , таблиці , малюнки за темою і пояснюють новий матеріал класу.

На стадії рефлексії реалізуються важливі задачі:



  • учні розуміють краще те , що можуть уявити і виразити власними словами : ”Те що я чую – я забуваю ; те , що я бачу і чую – я трохи запам’ятовую ;те , що я бачу , чую і промовляю , я починаю розуміти “;

  • відбувається обмін думками , висловлюваннями.

Це забезпечує збільшення словникового запасу , дає можливість розширити знання за темою , побачити різні підходи до оформлення відповіді ,складання схем. А значить , здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей та компетентностей саморозвитку самоосвіти учнів .

Далі наведено низку стратегій , які допоможуть учням на фазі рефлексії


Огляд “Подвійного щоденника “

Учні діляться тим , що вони записали у своїх щоденниках відгуків .Учитель пов’язує подальше обговорення тексту з їхніми відгуками .

Написання есе.

Учні у вільній формі викладають думки щодо прочитаного . Есе можна писати 5 , 10 ,20 хв.


Збережи останнє слово для мене .

Учні виписують цитату , яка схвилювала або найбільше вразила . Із зворотнього боку записують коментар . Останнє слово надають “ несміливому “ учневі наприкінці уроку . Правильність судження до уваги не брати .

П’ятихвилинне есе ставить перед учнями два завдання :


  • написати , що дізналися з теми ;

  • поставити запитання –“Що залишилось незрозумілим”.

Ці відповіді вчителі використовують під час планування наступного уроку.
Після опрацювання теми учні можуть написати сенкан .

Сенкан – це вислів , який складається з п’яти рядків :

Слово- тема (іменник).

Два прикметники.

5

Три слова , які визначають дію , пов’язану з темою.



Фраза.

Слово- синонім теми.

Використання цих прийомів створює можливість для формування інформаційних компетентностей .Вони пов’язані з умінням добувати , опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел.Прийоми та стратегії методики розвитку критичного мислення створюють необхідні умови для різнопланової роботи з інформацією : складання алгоритмів , виділення головного , представлення матеріалу у вигляді схем , малюнків , написання сенканів , есе.

Варто залучати учнів до складання опорних конспектів , цікавих ситуативних задач , підсумкових запитань , творчих завдань.

Таким чином , саме методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально – виховного процесу , дає можливість створити такі умови ,коли всі учні залучаються до активної , творчої навчальної діяльності , процесу самонавчання , самореалізації , вчаться спілкуватись ,співпрацювати , критично мислити , відстоювати свою позицію.

Отже , наведена методична система дає можливість учителю:



  • активізувати мислення учнів;

  • мотивувати та стимулювати їх діяльность;

  • залучити всїх учнів до творчої ,продуктивної діяльності;

  • активізувати пізнавальний процес ;

  • розвивати пізнавальний процес ;

  • розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал ;

  • розвивати навички колективного спілкування , почуття взаємодопомоги , взаємопідтримку ;

  • формувати ключові компетентності учнів .

Щоб стимулювати критичне мислення , учителю необхідно :

  • виділити учням і забезпечити можливість для використання критичного мислення ;

  • дозволити вільно розмірковувати та висловлювати свої думки ;

  • приймати різноманітні ідеї та думки ;

  • сприяти активному залученню учнів до процесу навчання ;

  • висловлювати впевненість у здібностях кожного учня;

  • цінувати критичне мислення учнів .

Щоб почати ефективно практикувати критичне мислення , учні повинні :

  • розвивати впевненість у собі , розуміння цінностей власних поглядів та ідей ;

  • брати участь у процесі навчання ;

- поважати думки інших ;

- бути готовими продовжувати чи відкидати міркування ,судження.

Таким чином , критичне мислення виявляється продовженням напряму традиційної освіти , котрий робить наголос на культивуванні мудрості та на її застосуванні на практиці , у житті .

6

Критичне мислення включає сприйняття ідей та аналіз висновків , піддання їх коректному скептицизмові , зіставлення їх із протилежними точками зору , розробку системи доказів на підтримку відповідної точки зору та обрання позиції , заснованої на цих доказах . Складний процес творчої інтеграції ідей та джерел , переоцінки та перебудови понять та інформації . Критичне мислення спрямоване на певну мету , але може бути й творчим процесом , де цілі не такі вже й ясні .



На мою думку , уведення критичного мислення до навчальної програми обґрунтовано необхідністю покращити показники учнів . .

Отже , за допомогою системи критичного мислення учні позбуваються комплексу , через те ,що їхня думка не збігається з думкою більшості .

Таким чином , застосування критичного мислення на уроках української мови та літератури сприяє спілкуванню та розумінню думки іншої людини і є необхідною складовою сучасного уроку .

Література

1. Бєлкіна О.В. Педагогічні умови ефективного формування критичного мислення школярів //Проблеми педагогічних технологій : Збірник наукових праць.-Луцьк:Волинський Академічний Дім, 2004.-Вип.2.-С.145-152.

2. Бєлкіна О.В.Критичне мислення вчителя як передумова його розвитку в учнів // Формування гуманістичного світогляду вчителя : Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. Конф. / Уманський держ. педагог. ун-т. ім.. П.Тичини.-К.: Наук. світ, 2001.-С.80-84.



3. Власенко О. Ю. Застосування методичних стратегій критичного мислення на уроках ЗЛ // Зарубіжна література . Всеукраїнська газета для вчителів.-2005.-№421-424, червень.- С.4-23.

7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка