Розвиток навчального закладу на основі пошуку, розроблення, освоєння та реалізації інноваційних педагогічних технологій



Скачати 127.45 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір127.45 Kb.
Розвиток навчального закладу на основі пошуку, розроблення, освоєння та реалізації інноваційних педагогічних технологій.

Заступник директора з навчально-виховної роботи Тернівської ЗШ І-ІІІ ступенів

Мазура Н.І.

Проблема інноваційного розвитку освіти і освітніх інновацій є актуальною, тому, що вона викликає широкий суспільний і науковий резонанс. Інноваційна освітня діяльність передбачає розвиток творчого потенціалу педагогів і стосується не лише створення та поширення новизни, а і зміни у способі діяльності, стилі мислення учасників навчально-виховного процесу. Вона передбачає відхилення від норми, стандарту, визнаного в конкретних соціально-економічних умовах, і залежить від двох факторів: сили інноваційних процесів та характеру їх відносин з навколишнім світом. Основною характеристикою інноваційної педагогічної діяльності навчального закладу є підвищення результативності освітнього процесу.

Сучасний етап модернізації системи освіти характеризується посиленням уваги до особистості, спрямування зусиль педагогів на розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу. Реалізація нових векторів розвитку освіти потребує використання інноваційних педагогічних технологій, творчого пошуку нових чи вдосконалених концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвих змін у змісті, формах і методах навчання, виховання, управління педагогічним процесом в загальній середній школі.

Готовність педагогів нашої школи до інноваційної діяльності структурується на три компоненти, а саме:



1) мотиваційний

мотивація інноваційної діяльності;

2) когнітивний

знання про предмет та способи діяльності;

3) процесуальний

професійні навички та вміння, що визначають готовність як цілісне стійке утворення і спрямовують мобілізуючі сили особистості на оволодіння діяльністю чітко визначеного напряму.

Педагогічний колектив школи приймає рішення про нововведення за на-ступною схемою:

Формулювання педагогічної
проблеми


Аналіз педагогічної
проблеми


Аналіз шляхів вирішення
проблеми


Вибір шляху вирішення шляхом введення інновації

Прогнозування наслідків
рішення


Апробація




Впроваджуємо інноваційний педагогічний процес включаючи сукупність таких послідовних дій:

1. Усвідомлення необхідності змін.

2. Оцінка ситуації, що склалася.

3. Формування проблеми.

4. Вибір варіанту вирішення проблеми.

5. Прийняття рішення про нововведення.

6. Експериментальна перевірка нововведень.

7. Підготовка та перепідготовка кадрів.

8. Формування позитивного ставлення колективу до нововведень.

9. Широке впровадження нововведень.

10. Оцінка результатів.

Впровадження трактується як перетворення практики на основі результатів досліджень при обов’язковому їх застосуванні з метою підвищення ефектив-ності навчально-виховного процесу.



Алгоритм впровадження
Вивчення завдань, визначених нормативними документами

Аналіз стану практики і співставлення даних із соціальними вимогами

Побудова еталону перетворення педагогічної практики

Пошук ідей, рекомендацій, які можуть бути впроваджені

Розробка комплексної програми, яка включає закономірності
впровадження


Відбір засобів: дидактичних, матеріальних, інформаційних,
організаторських тощо

Теоретична, методична, психологічна підготовка учасників
впровадження

Встановлення зв’язку з авторами рекомендацій

При вивченні роботи педагогів на діагностичному етапі використовуємо чотирьохрівневу структуру готовності вчителів до інноваційної діяльності :



1. Репродуктивний рівень.

Вчитель здійснює свою педагогічну діяльність на основі традиційних, вже відомих і впроваджених методик, передового педагогічного досвіду, рекомендацій і визначає для себе ті, які найбільш доцільні для відтворення в умовах конкретного навчально-виховного закладу, а також відповідають інтелектуально-вольовим та психофізіологічним особливостям учнів, з якими він працює. Такий вчитель не підготовлений до розв’язання нових освітньо-виховних завдань.

2. Репродуктивно-корегуючий рівень.

Вчитель має досить усвідомлену особистісну позицію, що базується на знаннях сучасних концепцій розвитку школи та педагогіки. На основі аналізу власного досвіду, конкретних реалій педагогічної практики він вносить корективи у свою роботу, удосконалює, модернізує існуючі методики та досвід відповідно до завдань сучасної освіти та розвитку конкретного навчального закладу. Для такого вчителя характерні прояви творчої уяви, інтелектуальної активності, асоціативного мислення.

3. Конструкторський рівень.

Робота педагога базується на власному досвіді, характеризується високим рівнем педагогічної рефлексії, глибокою обізнаністю щодо інтелектуально-вольових та психофізіологічних особливостей учнів. Учитель використовує сучасні педагогічні технології, конструює свій варіант визначення і розв’язання педагогічних проблем. Для такого педагога характерний високий прояв педагогічної інтуїції, оригінальності мислення, креативності, прогнозування, планування та передбачення результатів власної діяльності на основі їх співвідношення з прогнозом та проектом.

4. Новаторський рівень.

Це − найвища ступінь прояву креативності вчителя, здатного вирішувати педагогічні проблеми на принципово нових засадах, що характеризуються новизною, оригінальністю та високою результативністю. Для такого педагога характерними є висока ступінь оволодіння пошуковими методами навчання, комунікативно-діалогічними, дискусійними вміннями, володіння мистецтвом педагогічної рефлексії, оригінальністю та асоціативністю мислення, інтелектуальною активністю, технологією проведення дослідно-експериментальної роботи.

Навчальний етап формування готовності педагогічних працівників нашої школи до інноваційної діяльності базується на таких принципах:

неперервності та цілісності розвитку особистості педагога, гармонізації педагогічної діяльності, інтеграції всіх її аспектів;

особистісної зорієнтованості;

професійно-практичної спрямованості, варіативності змісту занять у зоні актуальних ціннісних орієнтацій та запитів педагогів-практиків;

альтернативності, свободи вибору організаційних форм та програм підготовки;

усвідомленості професійно-особистісного розвитку під час педагогічної взаємодії, рефлексія та корекція власної діяльності;

творчого самовираження, співробітництва та співтворчості.

Показниками сформованої готовності педагогів до інноваційної діяльності за наслідками цілеспрямованої роботи є :

усвідомлена потреба введення педагогічних інновацій на рівні власної педа-гогічної практики;

інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських мето-дик роботи;

бажання створювати власні творчі завдання, методики, проводити експери-ментальну роботу;

готовність до подолання труднощів як змістовного, та і організаційного пла-ну;

наявність практичних умінь з освоєння педагогічних інновацій та створення нових.

Сучасним дидактичним пошукам технологій навчання властиві орієнтація на тісний зв'язок навчання з безпосередніми життєвими потребами, інтересами і досвідом педагогів. Кожен педагог є носієм індивідуального особистісного досвіду, який потрібно враховувати і на який необхідно спиратися у процесі професійно-особистісного розвитку.

Підсумовуючи, можна відмітити, що при впроваджені інноваційних технологій в педагогічний процес освітньої системи школи спостерігається зростання педагогічної майстерності та фахової компетентності педагогічного колективу – учасників інноваційних процесів, покращення якісних показників навчальних досягнень учнів. Водночас модернізується система освіти в цілому, простежується розвиток закладу на основі пошуку, розроблення, освоєння та реалізації інноваційних педагогічних технологій; забезпечується науково-методичний супровід розвитку навчального закладу. На рівні особистості фахівця відслідковується формування сучасного стилю мислення з його характерними ознаками: креативністю, системністю, гнучкістю, динамізмом, перспективністю, об’єктивністю, концептуальністю тощо.


Тернівська ЗШ І-ІІІ ступенів

Заступник директора з навчально-виховної роботи: Мазура Н.І.



http://prostoprikol.com/img/picture/may/19/f0dbef9225077cffcd60f8597db5b662/3.jpg

Атмосфера натхненної праці, дух творчості, добра притаманні колективу школи. Тому визначальною складовою в здійсненні поставленої мети стала опора та творчий потенціал педагогічного колективу. Упродовж кількох років педагогічний колектив працює над пошуком і впровадженням інноваційних навчально-виховних технологій, акцентуючи увагу на творчості та розвитку особистості.

Одне з основних завдань на всіх етапах розвитку освіти – підвищення рівня професійної майстерності педагогів. Навчальному закладу потрібний учитель, який би постійно вдосконалював зміст своєї педагогічної діяльності. Виконати це завдання можна лише тоді, коли добре організовано методичну роботу в навчальному закладі. У школі діє методична рада, серед основних завдань якої – пошук оптимальних форм удосконалення майстерності педагога шляхом застосування нетрадиційних підходів .

Методична робота в школі охоплює такі об'єднання і форми роботи педагогів:



  • методична рада планує науково-методичну роботу через проведення засідань відповідно до плану роботи. Очолює шкільну методичну раду заступник директора з навчально-виховної роботи- Мельніченко О.І.;

  • шкільні методичні об’єднання планують і проводять методичні, оперативні наради, відкриті уроки, організують нестандартні форми навчання, ведуть індивідуальну методичну роботу, пропагують передовий педагогічний досвід, готують предметні олімпіади, конкурсиУ школі діє чотири методичних об’єднання : МО вчителів початкових класів( керівник – Груба Л.І.), МО природничо-математичного циклу ( керівник –Мельніченко Ю.І.), МО гуманітарного циклу(керівник – Колісник Т.В.)МО класних керівників (керівник – Головченко С.В..

  • тимчасові творчі групи здійснюють вивчення й опрацювання психолого-педагогічних ідей шляхом апробації форм і методів до семінарів, педагогічних читань, вирішують питання наставництва, планують роботу з молодими вчителями.

У процесі планування роботи методичної ради заступник директора керується такими основними вимогами:

  • піднесення рівня методичної роботи з педагогічними працівниками на рівень досягнень сучасної психолого-педагогічної науки;

  • піднесення на якісно новий рівень внутрішньошкільної методичної роботи;

  • комп'ютеризація діяльності науково-методичної ради (створення банку даних з усіх аспектів методичної роботи в школі);

Рух до нової школи починається з осмислення цінностей педагогічного колективу, які й визначають педагогічну стратегію, що не тільки глибоко осмислена нашим колективом, а й дійсно реалізована ним, оскільки особистісні цінності є найважливішим мотивоутворюючим чинником.

Методичний кабінет школи працює в системі методичного забезпечення навчального процесу, надання методичної допомоги педагогічним працівникам

Засідання методичних об’єднань – важлива форма підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Ефективній роботі методичних об’єднань сприяє докорінна переорієнтація їх діяльності на оптимальне поєднання теорії з практикою. Майже кожне засідання має теоретико-прикладний характер, тобто теоретичні знання, набуті в процесі засідання, реалізують вчителі на показових чи пробних уроках, які доводять їх доцільність, прийнятність чи заперечують їх. При цьому особлива увага звертається на аналіз і самоаналіз уроку і його результативність.

Нова суспільно-економічна ситуація вимагає зміни підходів до проведення засідань педагогічної ради і наради в директора. Використання нових підходів до підготовки та проведення цих заходів – передумова подальшого впровадження всього передового в нашу практику. Така педагогічна рада або нарада, де вчителі справді радяться, а не просто засідають, приносить усім педагогічним працівникам радість і задоволення. Адміністрація школи вивчає досвід шкіл району, області та України з питань проведення педагогічних рад. У практику своєї роботи ми намагаємося втілити проведення педради-диспуту, педради-консиліуму, педради у формі «круглого столу», захист «банку» ідей, педагогічної дискусії.

Основна мета перебудови діяльності системи освіти, її провідної ланки – середньої школи – розвиток потенційних можливостей кожного учня, створення умов для його самореалізації в навчально-виховному процесі. Реалізація цих завдань значною мірою залежить від учителя, творча педагогічна діяльність якого є важливим засобом формування й розвитку особистості учня. Наша школа створює сприятливі умови для розвитку педагогічної творчості вчителів, а на основі цього підвищується результативність навчально-виховного процесу. Все це висуває нові вимоги до розвитку творчого потенціалу педагогічного колективу, окремих учителів.

Колектив Вільшанської школи працює над вирішенням такої методичної проблеми: «Підвищення фахової та методичної майстерності вчителів шляхом впровадження новітніх технологій в навчально-виховному процесі».

Взаємодія в управлінському процесі здійснюється через систему принципів:


  • рівноправного партнерства;

  • інформаційної достатності;

  • узгодження із цілями діяльності закладу;

  • ефективності;

  • колегіальності;

  • делегування повноважень;

  • демократизації та гуманізації.

Організовуючи інтерактивну взаємодію учасників навчально – виховного процесу, моделюємо різноманітні ситуації, використовуємо:

  • ділові, рольові ігри;

  • методичні тренінги;

  • засідання проблемного столу;

  • методичні брейн – ринги;

  • аукціони педагогічних ідей;

  • диспути;

  • спільне розв’язання проблем;

  • творчу роботу;

  • інноваційну діяльність вчителя.

Інтерактивні методи управління допомагають педагогічним працівникам брати участь в процесі, бути зацікавленими, ініціативними, брати відповідальність на себе за ухвалені рішення.

Використовуючи досвід колег, стимулюючи інтерактивний діалог, керівник шкільного методичного об’єднання дає вчителям можливість аналізувати, порівнювати, моделювати свої підходи до практичного застосування здобутих знань і сформованих умінь.

Метою «узагальнюючої діяльності» є закріплення позитивного інноваційного педагогічного досвіду, його пропаганда, презентація результативності роботи вчителів.

Форми діяльності в цьому напрямку:



  1. Проведення методичного тижня

  2. Методична виставка «Від професіоналізму вчителя до творчості учня».

  3. Тиждень педагогічної майстерності вчителів.

  4. Панорама методичних новинок.

  5. Презентація досвіду вчителя.

Вчителі школи здійснюють індивідуальну самоосвітню діяльність за таким орієнтовним планом:

  1. Робота над методичною проблемою;

  2. Опрацювання нормативно – правової бази з предмету;

  3. Ознайомлення з новими методичними технологіями;

  4. Робота з фаховою літературою;

  5. Участь в роботі методичних об’єднань;

  6. Відкриті уроки;

  7. Оформлення портфоліо;

  8. Робота з обдарованими учнями;

  9. Участь в педагогічних виставках;

Важливе місце у створенні цілісної системи підвищення науково-теоретичного рівня та розвитку професійної майстерності педагогів посідають відкриті уроки. Як правило, вчителі йдуть до свого колеги з тим, щоб побачити нову, добре відпрацьовану методику, що сприяє досягненню високого кінцевого результату, або ознайомитись із методикою проведення нового типу уроку. Відкритий урок може виступати як засіб пропаганди нових типів уроку, практичного застосування певної методики.

Відкритий урок як форма методичного навчання сприяє впровадженню досягнень педагогічної науки в практику, активному поширенню передового педагогічного досвіду, що, по суті, підвищує ефективність методичної роботи в школі.

Ще одна досить поширена і досить ефективна форма методичної роботи – взаємовідвідування уроків і позакласних заходів. У нас вона проводиться в розрізі «досвідчений учитель – молодий учитель».

По-перше, молоді малодосвідчені вчителі відвідують уроки і позакласні заходи в досвідчених учителів із метою вивчення їхнього досвіду.

По-друге, досвідчені вчителі відвідують заняття молодих педагогів із метою надання їм фахової допомоги. Такі взаємовідвідування корисні, адже збагачують внутрішньошкільну методичну роботу.

Система управління в нашій школі забезпечує цілеспрямованість і результативність науково-методичної роботи, навчально-консультативний характер контролю, використання інноваційних підходів до процесу росту професійного рівня педагогічних кадрів.

З цією метою здійснюємо ряд взаємопов’язаних дій та заходів, спрямованих на всебічне підвищення фахової майстерності вчителя та творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому.

Кожний учитель – неординарна особистість, яка здійснює навчання на високому рівні складності, але при цьому намагається створити атмосферу довірливого спілкування, забезпечити варіативність з урахуванням методичної проблеми школи. Адміністрація школи намагається об'єднати вчителів, сприяючи визнанню ними ідей гуманізму та усвідомленню своєї ролі в реформуванні освіти.


та

Апробація

Апробація


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка