Розвиток пізнавальної активності учнів завжди був ключовою проблемою теорії й практики навчання



Скачати 192.23 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір192.23 Kb.
Розвиток пізнавальної активності учнів завжди був ключовою проблемою теорії й практики навчання. Подальший пошук шляхів та засобів залучення учнів до активної пізнавальної діяльності пов’язаний з соціальними процесами, що відбуваються в суспільстві, з розвитком науково-технічного прогресу, а в зв’язку з цим із новим ставленням до пошуку інформації та здобування нових знань. Перед сучасною школою постають нові проблеми виховання соціально активної людини, яка може вільно орієнтуватися в потоках різноманітної інформації, вміє вчасно знайти потрібні інформацію та знання, тобто людини, в якій пізнавальна активність є стійкою рисою особистості.

Пізнавальна активність є однією з важливих рис учня, оскільки вона є основою розвитку самостійності, творчої навчально-пізнавальної діяльності, розкриття нахилів і здібностей учнів.

Розвиток творчого, логічного мислення учнів на уроках математики забезпечується обґрунтованим поєднанням традиційних і активних методів навчання, ефективного підбору змісту навчального матеріалу, широкого використання проблемної ситуації з опорою на зону найближчого розвитку учнів, створення емоційно-доброзичливої пошукової атмосфери. 
На уроках математики практикую різні прийоми, щоб формувати в дітей творче мислення. Розв’язуючи задачу, даю такі завдання - змінити умову таким чином, щоб вона розв’язувалась іншим способом. Вважаю також корисним перетворення простих задач у складні. Використовувати на уроці цікаві задачі та задачі-жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси, які формують в дітей критичне та логічне мислення, творчу уяву. В роботі використовую інноваційні форми занять.. Інноваційні методи сприяють більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями. 
Під час проведення нестандартних уроків спостерігається велика зацікавленість учнів, вони активні, збуджені, працюють із задоволенням. Досвід роботи показує, що для поліпшення розуміння, закріплення та відтворення інформації доцільно проводити такі уроки як: урок-змагання; урок-вікторина, урок- "круглий стіл”; урок-гра, інтегровані уроки та ін. 
Проте потенційна творчість, як свідчать психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Таким чином, завдання вчителя – створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть дістати розвитку. Загалом, у дітей молодшого шкільного віку творча потреба реалізується у двох напрямках: у розвитку інтересу до пізнання та ігрової діяльності. 
Так, у своїй роботі на уроках математики я використовую систему запитань, створюючи різного роду проблемні ситуації або вносячи творчі елементи, завдяки чому учні четвертого класу отримають змогу активізувати розумову діяльність, зробити „відкриття”. 
Другий напрямок реалізації творчої потреби дитини в умовах шкільного навчання – це ігрова діяльність. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.

Завдання з розвиваючого навчання, які я використовую у своїй роботі на уроках математики: 


- хвилинки-цікавинки; 
- математичні ребуси; 
- математичні загадки; 
- геометричні головоломки; 
- математичні ігри; 
- числові головоломки.

Саме впровадження на уроці розвиваючих ігор може сприяти розвитку пізнавальної активності в молодших школярів. Використання нетрадиційних уроків-ігор дає змогу практично застосовувати математичні знання дітей. Для цього вчителям необхідно володіти сучасними методами, які б пробуджували у школярів бажання пізнавати нове, незвідане. 


Хорошим доробком у цій справі будуть розвиваючі вправи та завдання. Набір дидактичних розвиваючих ігор, вправ, може сприяти різноманітним якостям і здібностям дітей, для допомоги у тому, щоб проявляти і реалізовувати пізнавальну активність у процесі розкриття і засвоєння шкільного матеріалу. 
Математичні розвиваючі ігри, ребуси, логічні завдання дають можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам’ять, увагу дітей, допомагає дитині оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість. 
Для цілеспрямованого і постійного розвитку творчих можливостей учнів необхідно, щоб методи , організаційні методи форми та засоби навчання відповідали цілям і задачам навчально–творчої діяльності.

Організація такої діяльності – створення умов для якісної навчально-виховної роботи, які передбачають: 


- проводити навчання на високому рівні складності; 
- посилити роль мислення, що сприяє здібності передбачати, висловлювати свої думки, ідеї та захищати їх; 
- систематично створювати ситуації вибору для учнів і давати можливість здійснювати цей вибір; 
- підвищити роль діалогічної форми навчання, як особливої взаємодії 
повноцінного розуміння, що зумовлює поєднання зовнішнього і внутрішнього діалогу. 
Основними умовами розвитку творчого мислення є : відповідна побудова навчального процесу з орієнтації на теоретичне мислення;  використання методів проблемного навчання, забезпечення необхідної емоційно-доброзичливої атмосфери і активних способів розвитку самостійності дітей, їхньої фантазії, уяви; опора на зону найближчого розвитку дитини, диференційований підхід у навчанні.

В навчальному процесі у школі застосовуються різноманітні методи, технології та педагогічні прийоми стимулювання пізнавальної діяльності учнів. Зокрема, традиційні та інноваційні, пасивні, активні та інтерактивні методи. До традиційних форм навчальної роботи належать пасивні та активні методи.

У навчальному процесі активність учнів проявляється не лише в роботі думки, а й у практичній діяльності, в позакласній - позаурочній роботі, в напруженні волі, а також в емоційних переживаннях.

Розумова активність учнів у процесі навчання математики має особливе значення в формуванні понять, осмисленні їх, практичному застосуванні й, особливо, в умінні самостійно оперувати цими поняттями. Тому доцільно розглянути методи й форми роботи для реалізації цілей. В першу чергу це:

1. Груповий метод під час розв'язування задач. Робота в парах.

2. Різні форми роботи з книгою.

3. Застосування різних видів заохочень.

4. Самостійні роботи із застосуванням аналогій, порівнянь, карток-інструкцій і консультацій.

5. Використання на уроках елементів історизму, зацікавленості (уроки-казки, уроки-подорожі, уроки-кросворди і т.д.).

6. Використання проблемних ситуацій.

7. Виклад матеріалу блоками.

8. Наочність, доступність, оригінальність розв'язань різними способами, самостійність в одержанні знань, вибір методу розв'язування задачі, зв'язок науки з практикою, анкетування, тестування.

Розглянемо деякі конкретні приклади.

Одним із основних і першочергових завдань у навчанні математики є вироблення в дітей навичок хорошої лічби. Однак одноманітні завдання у вигляді прикладів на обчислення знижують як інтерес до лічби, так і до уроків взагалі. Тому слід, мати про запас арсенал різних прийомів, спрямованих на вироблення обчислювальних навичок учнів і в той же час не дуже трудомістких для учнів. Це можуть бути блок-схеми алгоритми, естафети. Виробленню обчислювальних навичок сприяє гра «Рибалка» з чотирьох запропонованих прикладах діти «виловлюють» приклади з відповіддю (або «виловлюють» помилки у відповідях).

Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності можуть бути здійснені тільки з допомогою умілого поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи учнів, а також за допомогою сучасних засобів індивідуального навчання. Такими засобами є дидактичні матеріали з друкованою основою, карточки-інструкції, карточки-зразки, засоби програмованого контролю і т.д.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб поряд з вивченням понятійного апарату даної теорії постійно демонструвались прийоми і способи пізнавальної діяльності.

За своєю формою прийоми і способи діяльності описуються:

а) алгоритмічними приписами, алгоритмічними схемами, блок-схемами;

б) правилами і законами логіки.

В процесі своєї діяльності учень користується готовими алгоритмічними приписами, правилами і законами або самостійно їх складає. У першому випадку ним здійснюється репродуктивна, а у другому - продуктивна діяльність.

Для активізації навчальної діяльності учнів при розв'язуванні задач корисний також розгляд кількох задач з недостатніми даними.

Головне - уміння виховати у школярів правильні відношення до навчальної праці, до процесу власного пізнання при вивченні математики. Не звинуватити учня в незнанні, а допомогти йому оволодіти знаннями. Кожен учень має право на довільну гіпотезу, навіть якщо вона пізніше виявиться помилковою. Для них важливий пошук, що в кінцевому рахунку позитивно впливає на рівень і якість математичної підготовки учнів.

Насамперед потрібно звертати увагу на розвиток пізнавального інтересу учнів. Ця особиста риса школяра проявляється у вигляді допитливості, активності, цілеспрямованості.

Для правильної організації роботи по формуванню в учнів пізнавального інтересу за допомогою прогностичних методів - виявляти «за» і «проти», які впливають на цей процес. Маючи такі дані, будувати свою роботу так, щоб знімаючи негативні фактори, цілеспрямовано формувати у школярів пізнавальний інтерес. При цьому потрібно намагатися оптимально поєднувати методи як суб'єктивного характеру, так і об'єктивного. Суб'єктивний шлях організації навчальної діяльності - це методи переконання, пояснення, інформування. Об'єктивний - створення умов, у яких в учня виникли б мотиви до навчальної діяльності, щоб він почав діяти. нього інтерес, задоволення, радість, азарт, то можна сподіватися, що в дитини поступово виникне потреба в такій діяльності, а , значить формується стійкий пізнавальний інтерес до неї.

Однією з форм, що активно запроваджується вчителями математики в навчальний процес, є нетрадиційні уроки. Так називають уроки, що не вкладаються в рамки традиційної методики навчання, на яких учитель дотримується стандартної структури, методів і прийомів навчання. Нетрадиційний урок -- це передусім творчість, самобутність і навіть мистецтво вчителя. Такий урок може максимально стимулювати пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, їх інтерес до навчання.

Розрізняють такі види нетрадиційних уроків: інтегровані, міжпредметні, театралізовані, ігрові, з різновіковим складом учнів та ін. Загалом, за формою організації нетрадиційні уроки бувають такі: урок-лекція, урок-практикум, урок-семінар, урок-залік, урок-КВК, урок-подорож, урок-гра «Математичний бій», урок-гра «Брейн-ринг», урок-аукціон, біт-урок, урок-вікторина, бінарний урок, тощо. Технологія та конкрекретні розробки нетрадиційних уроків мають важливе значення.

Як один з прийомів активізації самостійної діяльності учнів можна проводити підготовлених окремими учнями п'яти - семи хвилинних повідомлень з питань, які безпосередньо відносяться до програмового матеріалу. Сюди ж відносяться і більш складні задачі. До цього намагатися залучати якнайбільше різних учнів класу; матеріал для їх виступу підбираю з урахуванням їх підготовки з математики, розвитку мови і т.д.

Одним із засобів активізації пізнавальної діяльності учнів є ши­роке використання їхнього життє­вого досвіду.

«Наведіть зі своєї життєвої прак­тики приклади, коли розміщення предмета задається за допомогою чисел»,— так розпочинається в 6 класі пояснення теми «Коор­динатна площина». Учні назива­ють приклади з життя: місце в залі для перегляду фільмів, у те­атрі, положення фігури на ша­ховій дошці, широта і довгота місця на географічній карті та інше. Потім формулюється тема й мета уроку.

Або, наприклад, при вивченні теми «Системи лінійних рівнянь з двома змінними» в 7 класі учням було цікаве завдання, пов’язане з їхнім селом: дано декілька систем, де замість рівнянь написані вулиці села; вказати скільки розв’язків має кожна система рівнянь:

Під час вивчення теми «Лінійна функція, її властивості і графік» у 8 класі перед тим, як дати означення, доцільно ознайомити учнів з прикладами залежностей, математичною моделлю яких є лінійна функція.


  1. - залежність напруги від сили струму й опору провідника;

  2. - залежність довжини стрижня від температури і властивостей металу ( - стала величина);

  3. - залежність об’єму газу від температури при сталому тиску( - стала величина).

Під час вивчення кожної теми, де тільки дозволяє зміст матеріалу, потрібно пропонувати учням практичні роботи, які можна проводити після вивчення теми, безпосередньо під час вивчення теми й перед вивчен­ням нової теми, як домашнє зав­дання. Так, у 7 класі перед вивчен­ням теми «Зовнішній кут трикут­ника і його властивості» пропонувала учням домашню практичну роботу: накреслити трикутник; продовжити від кожної вершини сторону; прону­мерувати зовнішні кути трикутника ; виміряти кожен з них і 2 інші кути трикутника, не суміжні з ним; зробити висновок. І коли на наступному уроці оголосити, що будемо дово­дити, що зовнішній кут трикутника дорівнює 180°, то ті учні, що з яки­хось причин не виконували домаш­ню практичну роботу, будуть про­сто чекати на доведення, а учні, які на практиці побачили, що він дорівнює сумі двох інших кутів трикутника, не суміжних з ним, не погодяться з таким твердженням.

Спостереження показують, що на тих уроках, де виконуються прак­тичні завдання, активність учнів набагато вища, ніж на інших уро­ках, а в результаті і якість запам'я­товування, і відтворення вивчено­го матеріалу краща. Бо учні не тільки сприймають матеріал з уст учителя, а й самі активно беруть участь у його створенні й засво­єнні шляхом поєднання розумових операцій з практичними діями.

Ще одним способом активізації пізнавальної діяльності учнів є націлення їх на розв'язування однієї і тієї ж задачі кількома спо­собами. Так, у 7 класі під час ви­вчення теми «Розкладання мно­гочленів на множники» маємо:

I спосіб



ІІ спосіб

Ще один приклад. 7 клас, гео­метрія. «Сума кутів трикутника».

Знайти кути трикутника, якщо вони пропорційні до чисел 2,3,4.

І спосіб арифметичний

1)2+3+4=9 (ч) — 3 кути трикутника;

2)180°:9=20°— припадає на 1 частину;

3)20°2=40° — дорівнює один кут;

4)20°3=60° — дорівнює другий кут;

5)20°4=80° — дорівнює третій кут

Відповідь. 40°; 60° ;80°.

ІІ спосіб алгебраїчний

Нехай на одну частину припадає х°. Тоді, за теоремою про суму кутів трикутника, складаю рівняння:



Великий інтерес викликало в уч­нів 8 класу доведення теореми Піфагора кількома способами.



І спосіб



ІI спосіб IІI спосіб

Потім до цієї теореми учні повер­таються ще не один раз: після вивчення теми «Декартові коорди­нати» показую учням доведення теореми Піфагора методом коор­динат; після вивчення теми «Рухи і вектори» пропоную учням дове­сти теорему векторним методом, під час вивчення теми «Подібність трикутників» учні ще раз доводять теорему Піфагора, ви­користовуючи подібність трикут­ників. Такий підхід до вивчення теореми Піфагора показує учням практичну значимість ряду тем шкільного курсу математики.

Ще один спосіб, за допомогою якого можна підвищити інтерес учнів до математики, — це вправи з набором відповідей, з яких по­трібно вибрати правильну, тобто тести.

Так, під час вивчення теми «Многокутники» у 8 класі пропоную тестові завдання, які учні розв’язують за допомогою програми «Асистент»



Проста замкнена ламана називається …

+ многокутником

- колом

- паралелепіпедом

Ламана, яка не має само перетинів і ніякі дві її сусідні ланки не лежать на одній прямій, називається …

- непростою

+ простою

- замкненою

Діагональ многокутника – це відрізок, який сполучає…

- дві сусідні вершини многокутника

+ дві протилежні вершини многокутника

- дві протилежні сторони многокутника

Скільки діагоналей можна провести в трикутнику?

- одну

+ жодної

- дві

Скільки кіл можна вписати в будь-який трикутник?

+ тільки одне

- безліч

- жодного

У скільки разів потрібно змінити сторони квадрата, щоб площа зменшилась у 100 разів?

- зменшити у 100 разів

- збільшити у 10 разів

+ зменшити у 10 разів

Многокутник, всі сторони якого рівні, називається …

- неправильним

+ правильним

- замкненим

Чому дорівнюють кути правильного чотирикутника?

+ 90 градусів

- 180 градусів

- 60 градусів

Знайти площу квадрата, площа якого дорівнює 400 дм.кв.

- 100 дм

- 200 дм

+ 20 дм

Рівновеликі многокутники мають рівні…

+ площі

- периметри

- об’єми і т.д.

Усі ці прийоми виховують інтерес до вивчення математики, озброюють їх методами пошуку, дослідження, виховують вольові якості.

Часто можна спостерігати знижен­ня інтересу учнів до аналізу са­мостійних і контрольних робіт після оголошення оцінок. Практи­ка підказує, що викликати інтерес до аналізу помилок усіх учнів класу можна так: записую на дошці фрагмент завдання, в якому було припущено найтиповіших помилок. Учням пропо­ную з'ясувати, чи правильно вико­нано розв'язання, де допущено помилку, як її виправити. Потім за­уважую, що, на жаль, такої помил­ки припустились деякі учні класу. Після цього записуємо на дошці пра­вильне розв'язання.

Учні підліткового віку особливо швидко стомлюються від тривалої, одноманітної розумової роботи. Втома — одна з причин зниження уваги й інтересу до навчання. Тому уроки математики потрібно буду­вати так, щоб форми роботи учнів були різноманітними, усне розв'я­зування чергувалося з письмовим.

Часто, особливо під час акту­алізації опорних знань, викори­стовую дидактичні ігри. Дидак­тичні ігри — це сучасний і визна­ний метод навчання і виховання, що володіє навчальною, розви­ваючою і виховною функціями, які діють в органічній єдності. Гра - це творчість, гра - це праця. В процесі гри у дітей виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, потяг до знань.

Важливим етапом у розв'язуван­ні задач за допомогою рівнянь є вміння правильно позначати невідомі величини буквами.

Починаючи з 6 класу, потрібно проводити усний рахунок у формі різних дидактич­них ігор («Відгадай математичну ме­лодію», «Сонечко», «Знайди помилку» та інші). На дошці записуються числові й буквені вирази, рівняння, про­порції. Учні по черзі читають запи­си, розповідають про них, роз­в'язують рівняння, обчислюють значення виразів.

Як засіб активізації пізнавальної діяльності доцільно використовувати комп’ютерні технології, адже мудрість, сформульована древнім китайсь­ким філософом, говорить:

«Скажи мені — і я забуду,

Покажи мені — і я запам'ятаю.

Дай мені діяти самому — і я навчуся...»

Залучення комп'ютерних техно­логій на різних етапах навчання допомагає реалізувати основний принцип особистісно-орієнтова­ного підходу в освіті — принцип діяльності. Сутність цього прин­ципу полягає в стимуляції учнів до освітньої діяльності, що забезпечує можливість саморозвитку, самовираження і самоосвіти.

Комплексне використання різ­них засобів навчання сприяє створенню сприятливого пізна­вального середовища. Поєднан­ня традиційних форм і видів ро­боти на уроці з комп'ютерною підтримкою дає можливість мак­симально диференціювати та індивідуалізувати навчання, зро­бити процес навчання творчим, дослідницьким. Застосування ін­формаційних технологій дає змо­гу скоротити час на вивчення теми, підвищити рівень сприй­няття і розуміння учнями ма­теріалу. Позитивний результат гарантовано, бо школярі до ком­п'ютерів ставляться дуже добро­зичливо, вони їх любить, їм до­віряють, навіть їх обожнюють. І треба розумно використати це ставлен­ня школярів до комп'ютера під час планування навчального процесу.

Тут також важливі і деякі психо­логічні аспекти. Учні мають різний психо­логічний статус і багато хто з них хворобливо ставиться до заува­жень, дуже боїться зазнати фіас­ко на очах у класу. У діалозі з комп'ютером нічого подібного не відбувається: комп'ютер не ра­хує, скільки було невдалих спроб розв'язання задачі, не робить ніяких зауважень. Він ще й підка­же, що і як потрібно зробити. Та­ким чином формується ситуація психологічного комфорту, яка створює можливість пізнаваль­ного та емоційного розкріпачення учнів.

Для всіх учнів простіше, цікавіше й до­ступніше вивчати предмет в ігровій формі . При цьому присутній елемент за­охочення, ігровий ефект, особливо коли зав­дання має кілька розв'язань і передбачає творчий підхід до розв'язання. Це дає учням змогу проявити творчість, продемонструвати свої здібності, запропонувавши нестандартний підхід до розв'язання задачі, розкрити свій прихований потенціал дослідника, винахідни­ка. До того ж здійснюється диференційований підхід у навчанні з індивідуалізацією ос­вітнього процесу.

Одним із способів підвищення мотивації навчання є використання нестандартних, ціка­вих задач. Можна використати типи ігрових дидактичних завдань під час вивчення теми «Функція» у 8-му класі на прикладі функції :

1. Вказати область задання для кожної з функцій.

2. Записати аналітичний вираз кожної з функцій.

3. У середовищі GRAN відтворити вка­заний малюнок виконавши побудову графіків відповідних функцій (аналітичний вираз та область задання потрібних функцій потрібно самостійно знайти за вказаним ма­люнком).

4. Як слід змінити аналітичний вираз функцій або області їхніх значень для отри­мання потрібного результату?

5. Придумати й побудувати свій малюнок та вказати аналітичний запис і область задан­ня потрібних функцій.

Завдання підібрані і подані в порядку підвищення їхньої складності. Для виконан­ня завдань типів 1,2 потрібно заздалегідь підготувати в середовищі GRAN файли, що містять описи функцій, графіки яких є скла­довими малюнків. Учневі потрібно за відтво­реним малюнком виконати відповідні зав­дання. Для завдань типів 3,4 потрібно підготувати роздруковані малюнки або ма­люнки, збережені в графічних файлах (фор­матів .bmp, .gif, .jpg тощо), які учні можуть переглянути за допомогою графічних редак­торів (Microsoft Paint, Paintbrush, Image) або програмних засобів для перегляду графічних зображень.

Кожне із зазначених типів завдань закріп­лює вивчення учнем основних взаємопов'яза­них інформаційних блоків теми «Функція» та контролі опанування певного способу розумо­вих дій :

— поняття області визначення та області задання функції, дослідження стану функції на відрізках області визначення;

— параметри функції, їхній вплив на розміщення графіка функції на координатній площині, виявлення певних закономірнос­тей;

— встановлення відповідності між графіками функцій та їхніми формулами, що сприяє глибшому розумінню призначення па­раметрів, знаходження відповідних відрізків області визначення;

— дослідження значень відповідних пара­метрів функцій, що є складовими графічного зображення під час його переміщення на ко­ординатній площині;

— вільне володіння знаннями з теми та творча фантазія під час виконання завдання сприятимуть вивченню наступних розділів ма­тематики.

Далі подано малюнки до кожного із вказа­них типів завдань. За допомогою ППЗ GRAN1, що працює під управлінням опера­ційної системи МS-DOS, одночасно можна побудувати графіки не більше ніж п'яти функцій. У ППЗ GRAN1-W (працює під управлінням операційної системи WINDOWS) таких обмежень немає. Тому, щоб виконання завдань не залежало від типу програм GRAN, для побудови малюнків було використано не більше п'яти функцій.

Завдання першого типу можна подати за до­помогою таких малюнків (до кожного малюн­ка подано набір функцій та їх області визна­чення):



Завдання інших типів подібні до цих, але в них зростає рівень складності малюнків.

Розв’язуючи запропоновані завдання, учні краще розуміють як впливають коефіцієнти на розміщення графіка на координатній площині. Такі завдання доцільно використовувати на уроках формування вмінь і навичок, закріплення знань

Також цікавими є завдання при вивченні теми «Декартові координати на площині». Адже за допомогою ППЗ GRAN2-W можна будувати графіки (коло, пряму, ламану, параболу, гіперболу), симетричні точки і прямі, шукати координати середини відрізка, координати точок перетину графіків.

Також одним з ефективних є метод створення проблемних ситуацій, що набагато покращує засвоєння матеріалу учнями та розвиває в них увагу, гнучкість розуму, наслідком чого є висока активність учнів на уроці. Необхідно давати учням можливість експериментувати та не боятися помилок, виховувати у них сміливість не погоджуватись з учителем.

Пропоную кілька прикладів створення проблемних ситуацій.

Приклад 1

На дошці швидко записується розв'язання рівняння. При цьому умисно робиться помилка. Звичайно, при перевірці відповідь не співпадає. Діти шукають помилку, таким чином розв'язують проблему. Результат - уважність і зацікавленість учнів на уроці.

Приклад 2

Оголошується домашнє завдання зі словами : «У мене не виходить розв'язати цю задачу. Спробуйте ви». Хоча розв'язок відшукати нескладно. На наступному уроці - радісні обличчя - вони розв'язали.

Приклад 3

Під час розв'язування квадратного рівняння, допускається навмисна помилка Після знаходження коренів учням пропонують зробити перевірку. Вона показує, що знайдені числа не є коренями даного рівняння. Знаходять помилку.

Такі приклади активізують діяльність учнів.

Приклад 4.

Задачі на кмітливість.

1. Півень на одній нозі важить 4 кг. Скільки важить півень , якщо він стоїть на двох ногах ?

Відповідь. 4 кг.

2. Половина числа дорівнює третині числа. Яке це число ?

Відповідь. 0.

3. У сім'ї п'ять синів і у кожного є сестра . Скільки дітей в сім'ї?

Відповідь. 6.

Приклад 5.

Велику цікавість викликає у дітей розв'язування старовинних задач .

9 клас. Тема «Геометрична прогресія». Задача-легенда про винахід шахів.

Колективну та індивідуальну увагу учнів активізують такими прийомами, як метод евристичної бесіди, різного роду дидактичної опори (наочно-образні, або логічні схеми, плани-конспекти, тощо), самостійні завдання, які передбачають активізацію уваги учнів (наприклад, самостійно закінчити деяке тотожне перетворення, розв'язати рівняння, відтворити тільки що викладене доведення математичного твердження (або його фрагмент), виконати завдання, аналогічне розглянутому вчителем, тощо), порівняння результату своїх дій із зразком (контроль), прийом самоконтролю на різних етапах уроку з використанням відкидних дощок або виконання окремими учнями роботи на плівці з наступним проектуванням на екран, «захист робіт» (шляху виконання, доведення чи розв'язування), рецензування робіт чи відповідей учнями чи вчителем, самоперевірка та взаємоперевірка.

Можна періодично проводити математичні диктанти. Вони привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи. Математичні диктанти можуть застосовуватися у всіх класах для різних дидактичних цілей, проте є завжди засобом активізації уваги учнів.

Ще один прийом активізації уваги учнів. Під час розв'язування задачі нового виду, особливо з геометрії, часто після аналізу її умови та усного розбору пред'являти заготовлений на зворотному боці дошки запис умови задачі та розв'язування з пропусками. Завдання учням - заповнити пропуски. В цей час є можливість перевірити, як учні підготовлені до сприйняття нового матеріалу, на якому етапі в них, виникають труднощі. Такий прийом активізує навчальну діяльність усіх учнів, формує навички самоконтролю, а також сприяє розвитку алгоритмічного мислення.

Отже, з метою активізації навчальної та розумової діяльності учнів доцільно створювати проблемні та ігрові ситуації тощо. Уроки КВВМ, уроки-семінари, уроки-мандрівки виховують повагу до математики. На таких уроках учні дискутують, виробляють математичний стиль мислення, подорожуючи з алгебри до геометрії і до інших дисциплін, вчаться перефразовувати умови за рисунками, вчаться культури графіки, алгоритмічному стилю мислення. Навчатися із захопленням у школі - це вміння виховувати в собі почуття обов'язку і вчитися виконувати його охоче, творчо, на мою думку, розв'язання проблеми - найбільш реальний і ефективний шлях розвитку мислення учнів - формування в них розумових здібностей. На уроках постійно звучать слова «Чому? Для чого? Як ти вважаєш? Яка твоя думка?» Доведи, що це так!

Отже, для успішного розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів необхідно формувати в учнів пізнавальні проблеми, розвивати бажання й уміння працювати самостійно, наполегливо добиватись результату у виконанні самостійних завдань. Шляхами такого формування є раціональне поєднання репродуктивної і продуктивної діяльності з метою доцільного збільшення питомої ваги частково-пошукових методів: запровадження в зміст початкового навчання спеціальної системи пізнавальних завдань, використання ефективних засобів керування пошуковою діяльністю молодших школярів, на різних етапах навчання.



Розумне поєднання життєвого досвіду школярів, дидактичних ігор, тестів з іншими видами робіт на уроках математики сприяє ак­тивізації учнів, забезпечує ефек­тивність навчальної діяльності.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка