«Розвиток творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності»



Сторінка1/3
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.54 Mb.
  1   2   3
МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД №14

ДОСВІД РОБОТИ

музичного керівника

Вовни Лілії Володимирівни

на тему:

«Розвиток творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності»


Тернопіль – 2014

Перелік матеріалів

  1. Характеристика

  2. Анотація

  3. Відгук про педагогічну діяльність

4. План роботи

5. Доповідь на тему: «Розвиток творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності.

6 . Портфоліо

7 .Конспекти занять

7.1 «Чудодійні перетворення» (теорія розв'язання винахідницьких завдань у театралізованій діяльності для дітей старшої групи

7.2 Інтегроване музичне заняття «Гарний настрій» (старша група)

7.3 «Цикл тематичних занять «Знайомство з творчістю П.І.Чайковського» (старша група)

7.4 Заняття за системою Карла Орфа «В країні незвичайних музичних інструментів» (старша група)
8 . Конспекти розваг

8.1 Музична казка на новий лад «Дві кізоньки» (для дітей різновікових груп)

8.2 Музично-екологічна казка «Подорож до Екотопчика»

9. Музично-дидактичні ігри та забави

10. Музична грамота

    1. Казка про Хмаринку, Дощик і ноту До

10.3 Казка «Як Бегемотик ноти шукав»

  1. На допомогу музичному керівнику

    1. Створення умов для самовираження дошкільників у різних видах музичної діяльності

    2. Казкотерапія - спосіб самопізнання дитини

    1. Методичні рекомендації та розробки занять за системою Карла Орфа.

  1. Додатки

    1. Фотосесія

    2. Відеозаписи святкових дійств

14 Список опрацьованої літератури
АНОТАЦІЯ

Тема досвіду: «Розвиток творчих здібностей дітей у нетрадиційних

формах музичної діяльності».
Об'єкт досвіду: Вовна Лілія Володимирівна, музичний

керівник, стаж роботи 15 років,

спеціаліст вищої категорії.
Адреса досвіду Тернопільський дошкільний

навчальний заклад №14.



Вивчення та оформлення досвіду: 2013 – 2014 рр.


Вовна Л.В. впроваджує елементи Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі», здійснює роботу за такими основними напрямками:

  • виховання інтересу до різних видів музичної діял ьності;

  • формування музично-ритмічних здібностей, розвиток музично- ритмічного мислення;

  • перетворення виконавства на активну форму творчої діяльності;

  • розвиток інтересу до активної гри на музичних інструментах;

  • формування досвіду музичних вражень, розвиток мислення, бажання слухати найкращі зразки світової класичної музики;

  • формування умінь творчо використовувати накопичений досвід у взаємодії з навколишнім середовищем.

Вовна Л.В. веде пошукову роботу щодо втілення в навчально-виховний процес нових форм і методів музичного виховання, які забезпечують розвиток не окремих сторін музичної діяльності, а формування особистості дошкільника загалом.

Музичний керівник ґрунтовно та всебічно проаналізувала та узагальнила свою роботу з дошкільниками з розвитку творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності. Матеріали досвіду містять методичні рекомендації з розвитку креативності засобами музики для музичних керівників та вихователів, перелік етапів розвитку творчої активності дітей, план роботи з розвитку творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності, поради з питань здійснення творчого музикування за концепцією Карла Орфа, цикл тематичних та комплексних музичних занять для старших дошкільників.

У творчому доробку представлено детальний опис змісту музично- дидактичних ігор у різних вікових групах, вправи для формування ритмічної, інтонаційної, координаційної основи музичних здібностей дітей, зокрема: рух

під музику, аудіо записів, рух у супроводі гри муз керівника на музичному інструменті, гру не перкусійних інструментах, ритмічне промовлення віршів.

Досвід містить практичні матеріали та власні розробки занять нетрадиційного змісту, конспекти театралізованих дійств, музично-тематичних вечорів із застосуванням творчих завдань, музичні загадки, ребуси, фотоматеріали.

З метою навчання дітей творчо виявляти себе у різних видах музичної діяльності, Лілія Володимирівна представляв план роботи музично-драматичного гуртка «Маленькі артисти». Під час розучування ролей особливу увагу звертає на осмислення дітьми змісту твору, спонукає до творчої самостійності, формує здатність до імпровізацій. Музичний керівник доводить, що керівництво педагога полягає не тільки у використанні методів та прийомів, що активізують творче виявлення дітей, а й у співтворчості з ними у процесі виконання творчих завдань.


О.І. Мохорук


Узагальнений досвід музичного керівника Вовни Л.В. може використовуватись у навчально-виховній практичний діяльності як такий, що містить креативні педагогічні ідеї, які мають прикладне значення.



Завідуюча:

ВІДГУК

про педагогічну діяльність

музичного керівника ТДНЗ № 14

Вовни Л.В.

Вовна Лілія Володимирівна прийнята на посаду музичного керівника дошкільного навчального закладу № 14 у 2006 році, та продовжує тут свою трудову діяльність. Вона є фахівцем з музичного виховання, закінчила ТДПУ у 1998 році.

Проявила себе як висококваліфікований спеціаліст, який досконало володіє методикою музичного виховання, добре обізнана з основами педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології, враховує індивідуальні та вікові особливості кожної дитини, втілює в практику роботи інноваційні освітні методики та технології, вносить пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу. Понад 6 років працює над темою: «Розвиток творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності».

Систематично та цікаво проводить колективні перегляди занять, розваг, дні відкритих дверей для батьків, вистави, концерти, семінари. Має високий рівень професійної компетентності та особистісного потенціалу, уміє розкрити творчий потенціал кожної дитини. Вихованці Вовни Л.В. неодноразово займали призові місця на міських конкурсах художньої самодіяльності.

Музичний керівник чітко виконує посадову інструкцію, правила внутрішнього трудового розпорядку, інструкції з техніки безпеки.

Розпорядження адміністрації виконує добросовісно, вчасно та точно.

Вовна Л.В, має високу працездатність, вимоглива до себе, комунікабельна, доброзичлива. Користується авторитетом у батьків та працівників дошкільного навчального закладу.


Завідуюча:



О.І. Мохорук



План роботи з розвитку творчих здібностей дітей у традиційних та нетрадиційних формах музичної діяльності на 2013 – 2014

навчальний рік





Зміст роботи

Вікова група

Термін виконання

Відповідальний

1.

Обстеження музичних здібностей дітей

усі вікові групи

вересень- жовтень

Вовна Л.В.

2.

Виготовлення наочності для розвитку творчих здібностей дітей

усі вікові групи

протягом року

Вовна Л.В.

3.

Виготовлення саморобних дитячих інструментів для здійснення музичної діяльності дітей за принципом Карла Орфа

середні,

старші


групи

протягом року

Вовна Л.В.

4.

Фестиваль дитячої творчості «Не бійся мріяти та фантазувати» (танцювальні вигадки дітей)

старша група

вересень

Вовна Л.В.

Кошло Н.Д.



5.

Свято театралізованої гри

середня група

вересень

Вовна Л.В.

6.

Музично-дидактична гра «Годинник музичних настроїв

старша група

жовтень

Вовна Л.В.

7.

Драматизація казки «Круть і Верть»

молодша група

жовтень

Вовна Л.В.

8.

Музично-екологічна казка «Подорож до Екотопчика»


старша група

листопад

Вовна Л.В. Крашівська Т.В.

9.

Музична сценка «3 моху виткнувся грибок»

молодша група

листопад

Вовна Л.В.

Лузан Т.П.



10.

Музично-тематична розвага «Ой, хто, хто Миколая любить»

старші групи

грудень

старші групи Шамлі Н.Р.

11.

Музично-дидактична гра «Чий це голосок»

середня група

грудень

Вовна Л.В.

12.

Театральна гра-вистава за участю дітей та дорослих «Пригоди у лісі»

старші групи

січень

Вовна Л.В.

Шамлі Н.Р.



13.

Драматизація казки «Пан Коцький»

старша група

січень

Вовна Л.В.

14.

Театрально-ігрова вистава «Карлсон повертається»

середня група

лютий

Вовна Л.В.

Руда О.В.



15.

Музично – тематична розвага «Стрітення»

усі вікові групи

лютий

Вовна Л.В.

16.

Літературно-музична композиція «Ми онуки твої, Тарасе»

старша група

березень

Вовна Л.В.

17.

Драматизація казки «Колобок»

молодша група

березень

Вовна Л.В.

18.

Музично – тематична розвага «Свято сміху»

старша група

квітень

Вовна Л.В.

19.

Музична розвага «Великодній передзвін»

середня група

квітень

Вовна Л.В. Гуменюк Л.І.

20.

Музично-дидактична гра «Склади пісеньку просту»

старша група

травень

Вовна Л.В.

21.

Літературна вікторина з використанням елементів театралізації

усі вікові групи

травень

Вовна Л.В.


ОПИС ДОСВІДУ

Розвиток творчих здібностей дітей

у нетрадиційних формах музичної

діяльності


Серед багатьох видів мистецтва музика займає особливе місце в естетичному, художньому вихованні і у всій системі всебічно і гармонійно розвиненої людини. Дошкільнята проявляють особливу любов до музичного мистецтва і можуть бути задіяні в посильну для їх віку діяльність, метою якої є розвиток інтересу до музики, вірного сприймання її змісту, структури, форми, а також пробудження потреби постійного спілкування з нею і бажання творчо проявити себе у цій сфері. Важливим завданням музичного виховання є розвиток творчого відношення до музики, розкриття творчого потенціалу дітей, формування у них здатності до самостійної музичної діяльності, формування у дітей бажання слухати музику, імпровізувати поспівки, створювати певні образи у музичних іграх, хороводах, застосовуючи нові поєднання знайомих танцювальних рухів, музикувати на інструментах. Це одна з форм вираження потреби дітей у музичній діяльності.



Як інтегрований предмет музика в дитячому садку органічно поєднує в собі такі доступні дітям види музичної діяльності як слухання музики, співи, рухи під музику, гру на дитячих музичних інструментах. Переконалася, що широке і повсякденне залучення дітей до різноманітних видів музичної діяльності – обов'язкова умова розвитку в них творчих здібностей. Тому намагаюся, щоб творчий підхід до сприйняття музики, самостійна творча діяльність були присутні у всіх елементах музичних занять, в тому числі і у нетрадиційних формах музичної діяльності дітей, які займають значне місце у моїй повсякденній роботі. Стараюся подавати традиційні види музичної діяльності у нетрадиційних формах. Музичні загадки, кросворди, ребуси, слухання творів, які не включені до програми, допомагають досягнути поставлених завдань:

  • розвивати метро-ритмічне чуття, увагу, уяву;

  • формувати у дітей вміння визначати настрій музичного твору;

  • самостійно придумувати коротенькі пісеньки;

  • виховувати бажання слухати музику, добирати різні слова для передачі її настрою;

  • розрізняти музичні звуки за висотою;

  • формувати уявлення дітей про музичні регістри (високий, середній, низький);

  • виховувати естетичний смак, любов до класичної музики.

Для розвитку творчих здібностей дітей надаю перевагу ігровим прийомам, які забезпечують зв'язок пізнавальної діяльності з ігровою. Враховуючи обмежені властивості ігрової сфери і вольових зусиль дитини, намагаюся будувати навчання так, щоб воно викликало в дітей позитивні емоції і сприймалося як гра.

Музичні ігри-заняття відрізняються від традиційних музичних занять більш ігровою насиченістю змісту. Кожна гра-заняття має проводитися в єдиному ігровому ключі, тобто охоплювати різні види ігор: дидактичні, рухливі, театралізовані. Структурні елементи такої гри- заняття пов'язані між собою за допомогою теми чи персонажу. Музично- дидактичні ігри об'єднують всі види музичної діяльності: спів, слухання, рухи під музику, гру на музичних інструментах. Головне їх завдання – формувати у дітей в доступній ігровій формі музичні здібності, допомогти їм розібратися в співвідношенні звуків по висоті, розвинути у них почуття ритму, тембровий і динамічний слух, спонукати до проявів творчості із застосуванням одержаних знань. Музично-дидактичні ігри в різних вікових групах за змістом можуть бути схожими, а за глибиною пізнавального матеріалу – відмінними. Музична гра – кульмінація, емоційна вершина музичного заняття. Важливо не позбавляти малюків цієї радості, не обмежувати можливості кожної дитини побути у головній ролі. Якщо дошкільники активні у грі, це свідчить про їх психологічний комфорт, відчуття повноти життя, емоційне та фізичне благополуччя. Важливо, щоб солістом був не лише дорослий, а й дитина – учасник гри, бо це розвиває творчі здібності, формує впевненість дитини у своїх силах. Стараюся часто використовувати різноманітні дидактичні ігри: «Співанкова квіточка», «Годинник музичних настроїв», «Кого зустріла в лісі Оленка», «Музичний квартет», «Бубон і брязкальце», тощо.

Однак не слід акцентувати увагу тільки на ігрових методах роботи. Це призведе до зниження рівня музичного розвитку дітей, що негативно впливатиме на якість засвоєння певних умінь та навичок. Тому ігри- заняття треба розглядати як одну із складових частин усього музично- розвиваючого комплексу, що ставить за мету не тільки задовільнити потребу дітей у грі, а й навчити їх під час її проведення певних навичок та вмінь.

Ігровий момент повинен супроводжувати і проведення нетрадиційних занять з музичного виховання. Сама назва відображає неординарний підхід до організації цих занять. Вони можуть мати гнучку структуру, охоплюючи не всі види музичної діяльності, так звані домінантні заняття (наприклад, в центрі уваги окремого заняття – танці, співи або слухання музики); 2-3 основних види (слухання-співи, співи-гра на дитячих музичних інструментах); нетрадиційні види (ознайомлення з елементами нотної грамоти, слухання музичної казки); тощо. Заняття такого плану дають поштовх до творчого розвитку дітей, оскільки дошкільнята мають змогу більше часу приділити тому чи іншому виду музичної діяльності, глибше осмислити його. Домінантне заняття можна поєднати з елементами комплексного. Наприклад, під час слухання – розгляд картини живопису чи слухання поезії, що відповідає змісту музики. В результаті цього у дітей накопичується художній досвід, на основі якого виховуються музично-слухові уявлення.

Головна мета музичного виховання дитини – це розвиток її творчих здібностей, тому не слід інтенсивно використовувати гру на всіх етапах розучування матеріалу, оскільки це не сприяє розвитку творчих навичок, знань та вмінь. Так, на етапі ознайомлення з новим музичним явищем можна провести музично-дидактичну гру. Етап розучування та закріплення пісні чи танцю теж можна збагатити ігровими прийомами. А найскладніші для дітей види музичної діяльності – слухання музики та гра на інструментах – потребують більш «серйозного» підходу, тому, можливо, краще впроваджувати гру лише на етапі закріплення.

Починаючи з молодшої групи, варто організовувати комплексні заняття з використанням засобів образотворчого мистецтва та художнього слова. Ці заняття доцільно проводити тоді, коли діти здобули певні знання і можуть самостійно відтворити у своїй естетичній діяльності запропоновану тему. У таких заняттях я використовую широкий комплекс навчально-виховних впливів, куди входять різні види мистецтва: музика, живопис, художнє слово. Комплексне заняття складається з кількох взаємозв'язаних частин, що впорядковуються певній меті. Мета комплексних занять полягає в тому, щоб донести до дітей навчальний матеріал якомога повніше, як можна більше розкрити їх творчі здібності, асоціативне мислення. Пропоную елементи зображувальних комплексних занять:


  • слухання: Чайковський «Вальс квітів». Після слухання запропонувати дітям виконати аплікацію з квітів;

  • слухання: Гріг «Ранок» і малювання ранкового пейзажу.

Також елементом комплексного заняття є художньо-мовна діяльність, тобто поєднання поезії з прослуханим чи виконаним музичним твором.

На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти музичне виховання потребує вагомих змін. Зокрема, традиційна практика організації музичних занять збагатилася впровадженням педагогіки Карла Орфа. Як відомо, його концепція визначає пошук і об'єднання формувальних ситуацій у єдину систему, де активною ланкою виступає співтворчість дитини та педагога. Тобто йдеться не про разові виховні впливи та заходи, а про цілісну, педагогічно спрямовану систему знань у сфері музичного мистецтва.

Пропоноване моделювання процесу ґрунтується на розмаїтті музичних звуків та на широкому спектрі їх використання у різних видах та змісті музичної діяльності дітей на занятті. Це забезпечує поступове введення дітей у метро ритм, стимулює розвиток їхньої пізнавальної активності. Вся здійсню вальна робота ґрунтується на ігрових завданнях, поєднує в собі дитячий фольклор, класичну та сучасну музику, інноваційні технології ознайомлення з ними.

Карл Орф пропонує розглянути музичне виховання ширше, ніж просто традиційне залучення дітей до виконання і слухання музики професійної. Діти повинні не тільки слухати і відтворювати складену іншими музику, але, і у першу чергу, створювати і виконувати свою дитячу елементарну музику.

Ця система побудована на елементарному музикуванні, де провідну роль відіграє ритм і музично-ритмічне виховання. Вправи, засновані на метричній структурі слова, мовленні, мелодико-інтонаційному проголошенні.

Найбільший вплив на дитину у цій системі чинить музично- театралізована гра, в якій поєднано спів, мовлення, жест, гра на музичних інструментах. Діти мають можливість на кожному занятті проявити своє внутрішнє «я», не підкоряючись загально – прийнятим шаблонам, створювати та втілювати художні образи, постійно граючись.

Гра на дитячих (придбаних чи саморобних) музичних інструментах в ансамблі та оркестрі – один з найулюбленіших для дітей видів музичної діяльності. Вона підвищує інтерес дошкільнят до музичних занять, сприяє розвиткові музичної пам'яті, уваги, допомагає долати надмірну сором'язливість, скутість. У ній розвиваються і реалізуються природні музичні здібності та виконавські здатності всіх дітей, незалежно від рівня обдарованості; проявляються індивідуальні риси кожного виконавця: воля, емоційність, зосередженість. Така гра є чудовою формою залучення дітей до спільного елементарного музикування.

На найпершій стадії свого використання дитячі музичні інструменти мають бути іграшками. Музичні іграшки збуджують творчу думку дитини, допомагають зрозуміти, звідки беруться звуки. А найголовніше – вони зручні для використання в різноманітних забавах малечі. їх можна озвучити найпростішими інструментами, які виготовляють самі діти з усього, що можна знайти у побуті й пристосувати для звукоутворення. Мета такої інструментальної гри – імпровізаційне розважальне звуконаслідування.

Інструментальна гра в її елементарно-імпровізаційному вигляді є органічною частиною дитячої музичної культури. Власне, інструменти си не найпривабливіша для дітей музична галузь. Адже дитина й саму музику асоціює з інструментом, а не зі співом. Отже, саме інструмент є для неї символом музики.

Навчання дошкільнят гри на саморобних інструментах я проводила організовано і послідовно. Знайомство з ними я здійснювала організовано на музичних заняттях і в ході індивідуальної роботи. Я використовувала різні методичні прийоми: показ ілюстрацій, музичних іграшок; використання музично-дидактичних ігор; слухання музики в запису, і т.д. З багатьма інструментами я ознайомлювала дошкільнят на своїх музичних заняттях з урахуванням їхніх вікових особливостей. З рештою інструментів, які використовуються в оркестрі, у невеличких ансамблях та в деяких музичних іграх, я ознайомлювала індивідуально. Навчання я здійснювала і у вільний від занять час.

У цій роботі, зокрема, мені знадобилися народні поспівки, потішки, пісеньки. Вони допомагають розвивати у дітей мелодійний слух, чуття ритму, голос, здатність порівнювати і розрізняти звуки за висотою і тембром. Для правильної організації роботи я дотримувалась таких принципів:


  • урахування жанрового розмаїття музичних творів;

  • використання іграшок-саморобок у різних видах дитячої музичної діяльності;

  • забезпечення максимальної активності дітей на всіх етапах – під час виготовлення музичних інструментів, навчання гри на них та виконавства;

  • співробітництво дітей один з одним та дорослим;

  • урахування підготовленості та зацікавленості самих вихователів;

  • залучення батьків до виготовлення саморобних музичних інструментів.

Спонтанні ігри з музичними інструментами також сприяють розвитку творчої активності дітей.

Я також широко використовувала саморобні музичні інструменти. Найперше уявлення про виразність різних тембрів діти одержать, якщо спробують озвучити за допомогою цих інструментів якусь казочку. При цьому діти самі повинні вибрати інструмент для озвучення певного персонажу. Інсценування казки супроводжується різними шумовими звуками: Мишка-шурхунчик, Жабка-йогуртова коробочка з розрізаним дном, Зайчик-ксилофон, Ведмідь-барабан, і т.д.

Цікавою формою творчої роботи з саморобними музичними інструментами є одночасний спонтанний звуко-шумовий супровід виконуваного на фортепіано яскравого образного музичного фрагмента. Діти спочатку прослуховують твір, а потім я їм пропоную імпровізувати акомпонемент. При цьому я звертаю увагу дітей на те, що шумовий акомпонемент має «прикрасити» музику, відповідати їй за звучанням, а не збивати її. Працюючи за системою Карла Орфа, я ставила перед собою такі завдання:



  • ознайомлення дошкільнят із різновидами музичних звуків та методикою їх відтворення;

  • формування пізнавальної компетентності за допомогою мовленнєвих ігор, фольклорних зразків;

  • збагачення емоційно-чуттєвого та когнітивного досвіду дітей шляхом впровадження інноваційних форм організації роботи: імпровізацій, психогімнастики, пальчикової гімнастики, арт-терапії;

  • розвиток мовлення та формування культури мови дитини.

Вводячи в музичні заняття педагогічні прийоми Карла Орфа, я мала на меті збагачувати словник вихованців, розвивати у них відчуття краси авторських музичних творів, народної пісні. Творча рухова та мовна активність дошкільнят, елементарний інструментальний супровід співу (на дитячих музичних інструментах), відтворення різноманітними звуками ритму музичних фраз та характеру музики, імпровізація, виконання фрагментів казок із використанням музичних інструментів (класичних та саморобних) – ось деякі варіанти реалізації зазначених вище завдань.

Окрім роботи за принципами педагогіки Карла Орфа у своїй роботі я використовую ще ряд музично-педагогічних систем 20 століття а саме: система музично – ритмічного виховання Еміля Жак – Далькроза. Його система музично – ритмічного виховання передбачає: ритмічну гімнастику, музично – пластичні імпровізації. Швейцарський педагог вважав ритм провідним виховним чинником. В основі його педагогічної системи лежить імпровізація як метод осягнення музики та музичного виховання.

Важливе місце у моїй педагогічній діяльності займає музично – виховна концепція Золтана Кодая. Для неї характерні опора на національну інтонаційно – ладову і метро – ритмічну основи, розвиток співацько–хорових традицій європейської музичної педагогіки, прагнення розширити музичну грамотність дітей, орієнтація на масове музичне виховання.

Золтан Кодай вважав, що не існує немузикальних дітей, а немузикальні дорослі – це ті, чия музикальність у дитинстві не була помічена і розвинена. Саме практика музикування найкраще розвиває ладовий слух, що є фундаментом музикальності. Тому головним видом музичних занять педагог вважав хоровий спів, зокрема спів народних пісень, які вважав рідною музичною мовою дитини. Таким чином впровадження у роботу з дітьми основних принципів та методів системи музичного вихованні Золтана Кодая, орієнтованої на масове музичне виховання, дає змогу розширити музичну грамотність дітей з акцентом на національну інтонаційно – ладову та метро – ритмічну основи, гармонійно та послідовно розвивати не лише музичність дітей, а й їхню загальну культуру.

На гармонійний розвиток дитини особливим чином впливають заняття з музичної казкотерапіії. Вони стимулюють творчі здібності дитини, сприяють розвитку та функціонування у неї:

- пізнавальних процесів та пізнавальні здібності дитини;

- емоційної та вольової сфер;

- комунікативно – мовленнєвої сфери;

- морально – естетичних потреб

Музика і казка, які поєднуються на заняттях з музичної казкотерапії, пробуджують уяву дитини, збагачують її новими смислами,образами та уявленнями, підтримують чутливу душу кожної дитини. На таких заняттях дитина вчиться імпровізувати: створювати новий танок, відповідати своїм тілом на музичні імпульси, втілювати в музичних рухах образи казкових персонажів.

У своїй діяльності я активно використовую драматизацію казки що сприяє руховій активності дитини: жестами та мімікою вона може зобразити того чи іншого казкового персонажа.

Сприймання казки та музики потребують від дитини уваги, пам'яті, волі, навичок слухання та зосередження. Дитина привчається до повної зосередженості, напрацьовує вміння прислухатися до себе, пізнає свій духовний світ, розвиває власну інтуїцію.

Одним із перспективних напрямків оздоровчої робот из дітьми є музикотерапія. Її використання на музичних заняттях дає мені змогу:

- зміцнити психофізичне здоров'я дітей;

- корегувати поведінку дітей, зокрема гіперактивних та неконтактних;

- активізувати у дітей емоційну чуйність;

- розвивати комунікативні, соціальні навички.

Музична терапія в активні формі містить:

- інструментальну музикотерапію;

- вокалотерапію;

- кінезотерапію.

На музичнову занятті з елементами музикотерапії «Подорож до Екотопчика» я використала низку прийомів і форм музикотерапевтичної роботи:

- ритмомовлиннєву гру;

- запис звуків природи;

- пластичну імпровізацію;

- вправу на регуляцію м'язевого тонусу;

- спів;

- пальчикову гру;



- релаксаційну вправу.

Ритмомовленнєві ігри дали мені змогу розвивати у дітей відчуття ритму та темпу, виховувати чітку дикцію та виразне мовлення.

Слухання звуків природи розвиває у дітей увагу та уяву, а також заспокоює та врівноважує їх.

Вправи на регуляцію м'язового тонусу спрямовані на тренування навичок довільно напружувати і розслабляти певні групи м'язів, що поліпшує здатність керувати власним тілом, зберігати рівновагу і координувати свої рухи.

Спів справляє значний терапевтичний вплив на дитячий організм, адже під час співу відбувається:

- акустичний масаж внутрішніх органів;

- стимуляція мозкової діяльності;

- стабілізація нервової системи.

Під час пальчикових ігор діти розвивають дрібну моторику, а це позитивно впливає на розвиток уваги, мислення, мовлення, координації.

У цілому використання музикотерапії дає мені змогу привчити дітей до застосування нескладних, але ефективних оздоровчих вправ, які знадобляться їм також у повсякденному житті.

Одним із видів нетрадиційних занять є святкові ранки і розваги. При їх організації я спираюсь на самобутні національні особливості музичної культури України, на її культурно-регіональні традиції та обряди. Дитячі ранки та розваги є результатом творчих виявлень дітей. Тут діти можуть реалізувати свої здібності, розкрити в повній мірі свою фантазію, уяву. Ранки та розваги можуть проводитися у формі концертів, драматизацій, різноманітних конкурсів, творчих змагань. Метою таких заходів є: поглибити навички виразного читання віршів, злагодженого виконання таночків, художнього виконання пісень. Під час проведення ранків та розваг у дитячому колективі створюється веселий настрій, дружня атмосфера творчої взаємодії між дітьми.

Однією з форм нетрадиційних музичних занять, які я здійснюю, є індивідуальна робота з дітьми низького рівня музичного розвитку. Мета таких занять – підняти їх до середнього рівня розвитку з музичного виховання, виявити та розвинути їх творчі здібності, «підвищити» почуття впевненості в собі. Завдяки використанню нетрадиційних форм музичних занять у моїх вихованців помітно зріс:



  • музичний інтерес, потяг до музики, пізнавальна активність;

  • інтерес до слухання музики, музикування на різних музичних інструментах;

  • емоційність, рухова пластичність, звукообразність музичних уявлень.

У музичній діяльності творчість може проявлятись по-різному, а прийоми активізації дитячої творчості дуже різноманітні. Та я вважаю, що найважливішим є те, що потрібно тонко відчувати, бачити кожну дитину, розвивати її здібності, творчу обдарованість, підвищувати культурний рівень для того, щоб діти отримували радість від своїх досягнень у музиці.

Керівництво педагога полягає не тільки у використанні методів та прийомів, що активізують творчі виявлення дітей, а й у співтворчості з ними в процесі виконання творчих завдань. Це позитивно впливає на розвиток творчих дитячих виявлень.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка