«Розвиток творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності»



Сторінка2/3
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.54 Mb.
1   2   3

РОБОТА З БАТЬКАМИ

Музика в житті малюків

Консультація для батьків дітей раннього та молодшого дошкільного віку

У дитини одним із перших формується слуховий аналізатор, тож музика найраніше серед усіх видів мистецтв стає доступ­ною для сприйняття дитини. Приємні, злагоджені звуки потрібні для гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку дитини і у лоні матері, і після народження. Вони сприятливо діють на на­стрій дитини, викликають у неї відчуття задоволення.



Благодатні звуки

Медики стверджують, що нестача у житті сучасних дітей бла­годатних звуків викликає хвороби. Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів та багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися на гул реактивних літаків, гуркотіння автомобілів та побутової техніки. Дитина частіше чує по­стріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізору, ніж ніжний спів ма­тері. Прикро, але батьки зазвичай не надають цьому значення, вони про­сто не знають, що благодатні звуки природи та музики мають величез­ний вплив на організм на фізіологіч­ному рівні.

Доведено, що музика може за­спокоювати чи збуджувати нервову систему, прискорювати чи уповіль­нювати роботу серця та дихання, нормалізувати артеріальний тиск, підвищувати рівень ендорфіну (ре­човини, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого то­нусу людини, усуненню больового синдрому), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулю­вати вироблення гормонів, що блоку­ють стрес.

Вплив музики на психологічний стан людини

Музика має потужний психо­логічний вплив на людину. З огля­ду на це важливо звернути увагу, яку музику слухають батьки та їхні діти. Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє лю­дину — і дорослого, і дитину — стану врівноваженості, спокою, а за певних умов, наприклад, на рок-концертах, спонукає до руйнівних дій. Особли­во протипоказана така музика гіперактивним, розгальмованим дітям зі слабким контролем — вона підсилює негативні прояви у їхній поведінці.

Спокійна музика дарує відчуття радості, любові; здатна гармонізува­ти емоційний стан і дорослого, і маленького слухача. Таку музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині за­спокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, батьки мо­жуть увімкнути спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику та попро­сити дитину заплющити очі, уявити себе в лісі, на березі моря, у саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає позитивні емо­ції. Потрібно звернути увагу дитини на те, як розслабляється і від­почиває кожна частина її тіла.

Інтонація мовлення

Інтонація мовлення людини також надзвичайно потужно впливає на свідомість: і того, хто сприймає це мовлення, і того, хто, власне, гово­рить. Внутрішній стан, думки, ставлення до світу ми втілюємо в інто­нації свого мовлення. А те, що ми говоримо, і як це вимовляємо відпо­відно накладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роз­дратований, незадоволений голос породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не цінують як особистість. Натомість навіть відмова, виголошена дитині спокійним, м'яким, немов співчуваючим голосом, допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.

Домашні музичні заняття

Усі чинники, про які йшлося, певною мірою впливають на роз­виток власне музичних здібностей дитини. Батькам слід знати, що музичні здібності у дитини можуть виявлятися дуже рано, проте якщо ви не помічаєте особливих їхніх проявів — однозначні висно­вки про їх відсутність теж не варто робити. Лише систематична тур­бота батьків про прилучення дитини до музики зможуть закласти в ній «ядро» музичності. Для цього батькам потрібно набратися тер­піння. Раджу приділяти музичному розвитку дитини хоча б 3-5 хви­лин на день, і результат не забариться.

Нагадаю про те, що найважливіше завдання для дорослих — навчити дитину уважно слухати музику. Окрім того, потрібно дба­ти й про розвиток у дитини співочих навичок, уміння ритмічно ру­хатися під музику.

Більшість батьків не мають музичної освіти, та це й не обов'язково. Достатньо вміти чисто співати, правильно інтонувати мелодії, виразно виконувати танцювальні рухи. Вдома можна повто­рювати репертуар, з яким дитину ознайомлюють у дитячому садку. Крім того, на домашніх музичних заняттях є можливість ознайомлю­вати дітей з новими музичними творами, які знають батьки. Але потрібно зважити на те, що ці твори мають бути зрозумілими дітям.

Дитина дуже емоційно реагує на голос і рухи своїх батьків, із задоволенням наслідує їх. Збагатити уяву дитини про звукову палі­тру музики допоможуть також різноманітні музичні інструменти (наприклад, бубон, барабан, трикутник). З часом батьки зможуть укомплектувати оригінальний домашній оркестр із простих музич­них інструментів; влаштувати імпровізований виступ такого орке­стру перед гостями та родичами, або навіть залучити і їх до спіль­ного музикування. Така творчість принесе неабияке задоволення насамперед дитині.

Усі батьки хочуть угледіти у своїй дитині хоча б маленький па­росток майбутньої талановитої особистості. Крім того, усі хочуть бачити свою дитину доброю, чуйною, такою, що розуміє і цінує кра­су навколишнього світу. Ці чудові людські риси можна виховати за допомогою мистецтва. Тож раджу батькам не втрачати дорогоцінно­го часу і почати сіяти зернини творчості у своїх дітях уже з раннього віку. З музикою робити це — суцільне задоволення!

Роль родини в музичному розвитку дитини

Консультація для батьків дітей старшого дошкільного віку


При народженні кожна дитина має тонкий музичний слух і добре відчуття ритму. Втім, якщо ці здібності не розви­вати, з часом вони згасають. На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та відчуттю ритму малюки здатні сприймати мовлення людей. Із суцільної мішанини звуків вони з часом почи­нають виокремлювати слова, упізнаючи їхні ритмічні схеми. Усьо­го за кілька місяців у пам’яті малюків накопичуються сотні слів: ритмічно-звуковисотно-інтонаційно організованих звукових еле­ментів.

Малюки ростуть, йдуть до дитячого садка. У цей час розвивати їхні розумові здібності, збагачувати палітру емоційності, зміцнюва­ти духовне та психічне здоров'я та навіть формувати теплі, довірли­ві стосунки з однолітками, педагогами та батьками можна за допо­могою свідомого навчання музики.

Співпраця педагогів та батьків

У нашому дитячому садку ми регулярно проводимо «Дні від­критих дверей», коли батьки мають змогу стати безпосередніми учасниками освітньо-виховного процесу, побачити, як музичний керівник працює з їхніми дітьми, як зацікавлює їх, як прищеплює любов до музики. Проте роботи у цьому напрямку лише музичного керівника дитячого садка не достатньо. Він є лише помічником у ви­хованні дитини, яка вчиться, насамперед, у батьків — бо вони є пер­винною основою її знань, свідомості та буття. Тож запорукою успі­ху у вихованні дітей є співпраця педагогів та батьків.

Отже, батьки мають спонука­ти своїх дітей до музичної твор­чості, брати разом з ними участь у різних творчих заходах, влашто­вувати родинні свята, вечори роз­ваг, створювати імпровізовані оркестри. Якщо дитина захотіла влаштувати самодіяльний концерт удома — батькам варто натхненно підтримати цю ідею.

Родинні свята

Родинні свята узагалі мають велику силу. День Матері, День Батька, Дні народження, які су­проводжуються піснями, танками, віршами, не лише згуртовують родину, а й допомагають сформу­вати у дитини ціннісні поняття, розкривати її творчі здібності. Батькам слід прищеплювати своїм дітям любов до Батьківщини, шанобливе ставлення до ветеранів ві­йни, літніх людей, співчуття до людей з обмеженими можливостями. А музика у цьому лише допомагатиме.

Музичні враження

Ми пропонуємо батькам також відвідувати разом з дитиною концерти, театральні вистави, переглядати дитячі телепередачі, які сприяють наповненню духовного світу дитини, розширенню її світогляду, ознайомленню з традиціями, святами, казками укра­їнського народу. Збагатити дітей музичними враженнями допо­можуть, зокрема, такі телепередачі, як «Крок до зірок», «Срібний апельсин», «Уроки тітоньки Сови», «Веселі нотки».

Проте найліпшим прикладом для своїх дітей є самі батьки. Вони є основним джерелом, звідки дитина бере зерна істини. А про­аналізувати рівень зацікавленості батьків музичним розвитком сво­єї дитини можна за допомогою анкетування (див. Додаток).

Музика має великий вплив на формування свідомості дитини, її духовного світу, сприймання навколишнього світу. Будь-яке му­зичне спілкування з дитиною слід будувати на спільній діяльності, партнерстві, де ведучий — дорослий, а партнер-учасник — дитина.

Любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сен­сорних здібностей, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, гармонійного поєднання емоційного і раціонального, духовного життя людини у майбутньому.

Тож завжди кажемо батькам: «Підтримайте свою дитину, до­поможіть їй розкрити себе, адже, як стверджував Василь Сухомлинський, музичне виховання — це не виховання музиканта, а, переду­сім, виховання людини».

Запитання для батьків щодо музичного розвитку їхньої дитини

Чи вважаєте музичне виховання важливим у розвитку вашої дитини? Чому?

Чи слухаєте разом з дитиною музику (у живому виконанні, аудіозаписі, відеозаписі)?

Чи берете участь у святах, розвагах, що проводять у дошкільному закладі? Якщо ні, то чому?

Чи співаєте разом зі своєю дитиною вдома (колискові, забавлянки, жартівливі пісні)?

Чи імітуєте голоси героїв під час читання з дитиною казок, чи озвучуєте їхній спів?

Чи музикуєте з дитиною? Якщо так, які музичні інструменти використовує­те — іграшкові чи справжні?

Чи підтримуєте дитячу ініціативу у танцювальних рухах? Як саме?

Чи влаштовуєте вдома імпровізовані танцювальні виступи у власноруч виго­товлених костюмах?

Чи підтримуєте дитячу ініціативу у створенні музично-ігрових ситуацій (гра в музичне заняття, концерт, театр тощо)?

Чи готуєте разом з дитиною музичні номери, виступи-сюрпризи до родинних свят, приходу друзів?

Чи ділитеся з дітьми власними талантами і вміннями? Якщо ні, то чому?

Як часто відвідуєте професійний театр разом з дитиною? Чи обмінюєтеся вра­женнями?

Чи поєднуєте діяльність дитини в побуті з творчістю? Як саме?

Яким чином підтримуєте музичні інтереси вашої дитини?

Чи підтримуєте розмову з дитиною, коли вона ділиться своїми музично-естетичними враженнями?

Чи маєте вдома мистецьке середовище? Яке воно?

Чи збираєте музичну фонотеку для слухання й танцювально-ігрової діяльності дитини (музичні казки, дитячі пісні, дитячі балети й опери, інструментальні п’єси, сучасну естрадну музику тощо) та відеотеку.



Музикуємо разом!
Діти до п'яти років зазвичай займаються музикою разом з батьками: дорослі захоплюються і радіють спільному музикуванню не менше, ніж маленькі вихованці. Втім, такі заняття не є обов’язковими.

Позитивні моменти спільних занять дітей із батьками:

Присутність батьків на музичних заняттях та їхня безпосеред­ня участь у творчому процесі має низку позитивних моментів. На­самперед, спільні заняття корисні тим, що да­ють змогу дітям відчути себе на одному рівні з дорослими. Формується простір для довіри: можна не боятися помилитися і разом від душі посміятися над спільною помилкою. Співпраця, співтворчість та взаємовиручка — головні по­няття, які діти пізнають у процесі таких занять. За цих умов досить легко «народжуються» креативні ідеї і непомітно долаються труднощі.

Окрім того, спільне музикування допо­магає і вдома. Якщо дитина не може виконати певне завдання самостійно — підзабула вивче­ний на занятті музичний фрагмент, не в змозі його правильно відтворити, — батьки можуть допомогти дитині пригадати потрібний музич­ний фрагмент, підказати, як правильно його виконувати тощо.



Виконання домашнього завдання — му­зикування на музичних інструментах — у тан­демі з батьками завжди є більш продуктивним і якісним: дитина довше фокусує свою увагу на складних завданнях, а дорослий — завжди на­поготові, щоб відкоригувати правильність їх

.

Намагайтеся вчитися разом із дитиною



Не порушуйте творчий процес дитини своїми зауваженнями та настирними порадами

Привчайте дитину не боятися складних завдань, а знаходити різні та неочікувані варіанти їх вирішення

Сприймайте виконання спільного завдання з дитиною не як батьківське зобов’язання, а як творчість

Ініціюйте домашні музикування

Виявляйте щиру зацікавленість та захоплення від спільного музикування

Створюйте під час спільного музикування невимушену і творчу атмосферу

Перетворюйте навчання та музикування на музичних інструментах у захоплюючу гру

Будьте у спільному музикуванні з дитиною співучасником процесу, а не ментором

Помилки батьків та способи їх виправлення

Утім, варто зауважити, що присут­ність на занятті батьків не завжди пози­тивно впливає на якість та продуктивність заняття. І це насамперед пов’язано з пове­дінкою дорослих. Буває так, що надмірно активна їх участь, авторитарний тон та ім­пульсивність, різкі рухи і бажання зробити за дитину все правильно заважають дити­ні виявляти власні вольові якості, само­виражатися. Такі бездумні вчинки батьків порушують і духовні процеси, які відбува­ються у внутрішньому світі дитини під час музикування, і хід самого заняття. Тому ми завжди радимо батькам:



  • бути терплячими;

  • підтримувати своїх дітей навіть тоді, коли вони не зовсім чітко ви­конують певне завдання;

  • давати дітям право на помилку і са­мостійне її виправлення;

  • намагатися концентрувати слухову увагу дитини невимушено;

  • діяти «спільно» з музикою, яку ви­конує дитина.

Музикування — це вільний процес, у якому кожен з учасників виявляє свої здібності та можливості. У підсумку тре­ба оцінювати не те, чи правильно заграла дитина, а те, чи зіграла вона від душі, му­зикально. У дитячій пам’яті закарбовуєть­ся насамперед естетичне задоволення від виконуваної музики, радість власно­го відкриття, а не похвала батьків за фор­мальне точне відтворення певного музич­ного фрагмента.

Робота педагога з батьками

Я часто проводжу індивідуальні бесіди з батьками щодо особливостей темпераменту, здібностей та перспектив виховання дитини; надаю їм необхідні методичні рекомендації щодо отримання позитивного результату від домашнього музикування; даю поради, як розвивати музичні здібності дитини, виховувати у неї естетичне сприйняття музики.

Окрім того, я завжди пояснюю батькам, що навчальний процес не повинен обмежуватися лише заняттями у садочку, особли­во коли мова йде про музичне виховання. Тому спонукаю батьків і поза заняттями наповнювати дитину музичними враженнями — відвідувати різноманітні культурно-мистецькі заходи, слухати музику вдома тощо.

Після індивідуальних бесід батьки зазвичай переоцінюють власну поведінку на заняттях, усвідомлюють свої помилки, роблять висновки щодо завдань спільного музикування з дитиною вдома тощо. Втім, найвагомішим результатом є те, що батьки починають активніше брати участь у проектах садочку— ознайомлюються зі звучанням музичних інструментів, слухають виступи запрошених музикантів-інструменталістів, а також із задоволенням відвідують разом із дітьми концерти фортепіанної, органної, клавесинної му­зики. Відтак діти відчувають не лише радість від музики, а й щастя родинної єдності. Спільні заняття з батьками дають змогу компен­сувати нестачу спілкування у повсякденному житті і перетворити музикування на цікаве і корисне заняття.

Мовленнєві та музично-рухові вправи за системою Карла Орфа

Уже декілька років я використовую на музичних заняттях елементи системи музичного виховання Карла Орфа (Carl Orff). Це дає змогу оптимально поєднувати кілька видів діяльності дошкільників: логоритміку, спів, рух та гру на музичних інструментах. Така синкре­тична діяльність дуже подобається дітям і, водночас, розвиває їх­ній творчий потенціал, адже діти не лише слухають чи виконують музичні п’єси, а й самі творять музику. Принаймні цього прагнув сам Карл Орф. Він написав багато вправ, пісень, ігор, у процесі ви­конання яких дозволена творча свобода — варіаційність та імпро­візація.

Працювати за системою музичного виховання Карла Орфа я по­чала з розучування з дітьми мовленнєвих та музично-рухових вправ. Сутність цих вправ за Карлом Орфом — у декламації віршів або прози під супровід:

«озвучених» жестів — плескання, виляскування тощо;

голосових звукових ефектів — кряхтіння, шепотіння, цо­кання язиком тощо;

ритмічного акомпанементу шумових музичних інструментів. За аналогією до текстів орфівських мовленнєвих вправ я вирішила підібрати власний літературний матеріал — лічилки, дражнилки, заклички, потішки, казки тощо. Зосередили увагу на тих творах, до яких було найлегше підібрати супровід.

Такі вправи доступні дітям і молодшого, і стар­шого дошкільного віку. Проте зазвичай молодші до­шкільники супроводжують текст вправ рухами, запро­понованими вихователем або музичним керівником, а старші — підбирають супровід самостійно.
Забавлянки

Використання рухових елементів під час мовленнє­вих вправ допомагає навчити дітей зображати музичні звуки, плескаючи у долоні, виляскуючи пальцями, тупа­ючи ногами тощо. У дітей формуються швидкість реак­ції, терплячість, кмітливість, адже потрібно і дочекатися моменту вступу своєї «партії», і, власне, не прогавити цей момент. Крім того, поєднання слів і рухів сприяє ще й ліп­шому запам’ятовуванню текстів дітьми, формуванню у них чіткої дикції.

Таким чином добре знайомі забавлянки зазвучали

І так:


Комар, комар, комаруха (плесканняу долоні)

Кусай, кусай поза вуха. (виляскування пальцями)

Комар, комар, комарай, (плесканняу долоні)

Біжи швидше, утікай — (виляскування пальцями)

Д-з-з-з! (плесканняу долоні)

Ой, без дуди, без дуди (плесканняу долоні)

Ідуть ніжки не туди. (тупання ніжками)

А як дудочки почують: (плесканняу долоні)

Ду-ду-ду, ду-ду-ду. (імітування гри на дудочці)

Самі ніженьки танцюють. (тупання ніжками)

Ду-ду-ду, ду-ду-ду. (імітування гри на дудочці)

Старші дошкільники часто виявляють ініціативність і само­стійність у підборі жестово-ритмічного супроводу до запропонова­ного тексту. Наприклад, вірш-забавлянку Платона Воронька «Кожу­шок» діти декламують так:

Йшов сніжок на торжок, (тупання ніжками)

Продавати кожушок.

Кіт купив того кожуха, (виляскування пальцями)

Загорнувсь по самі вуха.

Як забіг у нім до хати, (частіше тупання ніжками)

Хутро стало розтавати. (струшування «води» з рук)

Сів Воркотик за мішком (плескання по колінах)

Тай умився кожушком. (імітування умивання)


З особливим захопленням дошкіль­ники розігрують казки, супроводжую­чи свої дії «озвученими» жестами та грою на шумових музичних інстру­ментах. Добираючи той чи той спосіб озвучення персонажу, діти через зву­ки вчаться передавати його характерні риси, настрій та особли­вості поведінки.

Казка «Курочка Ряба»

Жили собі Дід (тупання ногами)

та Баба, (шаркання ногами)

і була в них Курочка Ряба. (гра на шумовому інструменті «куд-ку-дах»)

Знесла Курочка яєчко (глухий сплеску долоні)

не простеньке, а золотеньке.

Дід бив-бив — не розбив, (стукання паличками по дерев’яній поверхні)

Баба била-била — не розбила. (частіше стукання паличками



по дерев'яній поверхні)

Бігла мишка, (шелестіння папером)

хвостиком зачепила,

яєчко упало (стукання дерев'яним молоточком по дерев'яній поверхні)

і розбилось. (сплеск у долоні)

Дід плаче, (стукання по трикутнику)

Баба плаче, (частіше стукання по трикутнику)

а Курочка кудкудаче: (гра на шумовому інструменті «куд-ку-дах»)

«Не плач, Діду, не плач, Бабо. (гра на дзвіночках)

Я знесу вам інше яєчко, (глухий сплеску долоні)

не золоте, а просте. (гліссандо на металофоні)

Ось і казочці кінець,

а хто слухав — молодець. (оплески)

Система музичного виховання Карда Орфа містить такі елементи:



  • мовленнєві вправи

  • музично-рухові вправи

  • гру на елементарних музичних інструментах

  • елементарний музичний театр

Озвучення казки за допомогою вка­заних прийомів допомагає сором’язливим дітям стати сміливішими і рішучішими; мовчунам — виступити у ролі казкарів- оповідачів тощо. У цілому збагачується ін­тонаційне мовлення дітей, їхня діяльність набуває ознак невимушеності, емоційності.

«Безкінечні» ігри

Для поліпшення настрою дошкільників, активізації у них пози­тивних емоцій я використовую також перлини народного гумо­ру — так звані «безкінечні» ігри. Наприклад, такі:



Сів Карпо на колоду ( плескання по колінах)

Та й упав у воду. (гра на тарілочках)
Викис, вимок, виліз, висох.

Знову сів на колоду та й упав у воду і т. д. (гра на тарілочках)

Відомо, що у пам’яті зберігається лише 10 відсотків того, що ми просто чуємо, а решта 90 відсотків — того, що ми робимо. Ось чому дуже важливо вводити у процес музичної діяльності дошкільників активну дію, рухи, жести. Я на своєму досвіді переконалася, що мовленнєві та музично-рухові вправи за системою музичного вихо­вання Карла Орфа — чи не найбажаніший для дітей засіб відкриття світу музики, оволодіння грою на елементарних музичних інстру­ментах, активізації потреби фантазувати і творити.


Фрагмент заняття з використанням елементів системи музичного виховання Карла Орфа

для дітей старшого дошкільного віку

ПІДГОТОВЧА РОБОТА:

на екскурсіях у природу, прогулянках діти спостерігали за змінами у природі, за дощем, ві­тром; слухали звуки природи — спів пташок, дзюрчання струмочка, шум дерев тощо; відтворю­вали звуки природи у рухах, «озвучених» жестах; вивчали мовленнєві ритмічні вправи, виконували творчі завдання.

РЕКВІЗИТ:

бубни; металофон; дзвіночки; трикутник; дерев’яні палички; саморобні маракаси, наповнені різними матеріалами.



Муз. Кер.: Погодьтеся, діти, сьогодні чудовий ранок. Сонечко ніби кличе ви­йти на вулицю і погратися. Ну що ж, не гаятимемо часу, підемо на лісову галявину, щоб відчути чарівну красу весняного лісу, прислу­хаємося до ніжного голосу Весни.

Звучить лірична музика. Діти стають довкола музичного керівника.

Він читає текст, а діти одночасно виконують рухи.

По-весняному гріє сонечко і розкидає своє проміннячко на кожну гілочку, на кожну квіточку.



Подув теплий вітерець і захитав дерева, затремтіло ще зовсім молоде листячко.

Аж ось з горбочка побіг струмочок. (простягають руки до сонечка)

Чуєте його пісеньку? (повільно біжать, зупиняються,



Раптом щось зашаруділо, гойдаються)

І виліз їжачок. (лопочуть язиками)

Вибрались з-під кори жучки (лопочуть язиками)

і бджілки. («чмихають» носиками)

Ліс наповнився пташиним співом. (видають звуки «ж-ж-ж», «дз-дз

А ось подивіться — перші весняні дз»)

квіти. (імітують голоси птахів)

Вони ніжно підіймають свої тендітні (піднімають руки догори)

голівки, (піднімають голівки догори)

Розправляють свої пелюсточки (голосно вдихають носиками

і ловлять перший сонячний повітря)

промінчик.

Ви відчуваєте?... Уся галявинка наповнилася чарівним ароматом Весни, природа ніби ожила...

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка