Розвиток творчої уяви



Скачати 215.52 Kb.
Дата конвертації04.03.2016
Розмір215.52 Kb.
Синельниківська районна державна адміністрація

Відділ освіти

Комунальний заклад освіти

Іларіонівська середня загальноосвітня школа

Опис досвіду роботи з проблеми:
« Розвиток творчої уяви

молодших школярів у системі формування читацької компетентності»

вчителя початкових класів

Арефіної О.В.http://f-forex-x.ru/wp-content/uploads/2011/10/1290525490_knigi.png

смт Іларіонове

2013 рік

« В кожній дитині завдяки яскравій фантазії живе митець.»

( Софія Русова )
Сучасний етап розвитку суспільства висуває нові вимоги до організації освіти. Одним із стратегічних завдань, визначених у Державній національній програмі «Освіта», є створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації та самореалізації його природних здібностей і можливостей в освітньому процесі. Від якості, глибини та

обсягу знань, якими оволодіває покоління, що підростає, значною мірою залежить подальший розвиток нашого суспільства.

Як зазначається в доповіді ЮНЕСКО « Освіта для XXI століття», освіта протягом усього життя має базуватися на чотирьох стовпах: навчатися пізнавати, навчатися працювати, навчатися жити разом, навчатися жити ». Ці слова змусили мене відмовитися від застарілих стандартів, по-новому подивитися на свою педагогічну діяльність і надихнули на педагогічний пошук. У пошуках відповіді на два одвічні запитання « як учити?» і «чого учити?» дійшла висновку, що головне у навчанні та вихованні підростаючого покоління - розвиток творчих здібностей школярів. Адже, життя доводить: в умовах, що весь час змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нових ідей, нових підходів, нових рішень.

Що ж таке творчість? За словами американського психолога Еріха Фромма – це здатність дивуватися і пізнавати, уміння знаходити рішення у нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового. [20]

Вчені – психологи стверджують, що обов’язковою для творчості є розвинена уява. Вона, як каталізатор, у десятки разів прискорює творчий процес. Згідно з дослідженнями Л. З. Виготського, У. У. Давидова,

Є. І.Ігнатьєва, З. Л. Рубінштейна, Д. Б.Эльконіна, та інших, уява виступає

як передумова ефективного засвоєння дітьми нових знань, сприяє саморозвитку особистості.

Уява і фантазія – це найважливіша сторона життя дитини. Засвоїти якусь програму без уяви неможливо. Вона є найвищою й необхідною здатністю людини. Разом з тим ця здатність потребує особливої уваги стосовно розвитку. А розвивається уява з особливою інтенсивністю віком від 5 до 15 років. І якщо в цей період уяву спеціально не розвивати, то настає швидке зниження активності цієї функції. Саме тому, вже декілька років я працюю над проблемою:



«Розвиток творчої уяви молодших школярів у системі формування читацької компетентності».


На всебічний розвиток учня впливає знання основ арифметики,

граматики, навички користування джерелами інформації, загальні уявлення про навколишній світ. Але все це неможливо, якщо дитина не має необхідних навичок читання, які потрібні їй для опанування всієї цієї інформації.

«Читання - це найважливіший інструмент навчання» - стверджував В.Сухомлинський. Адже, немає жодної навчальної дисципліни, яка б не вимагала навичок читання. Отже, навчальному предмету «Читання», який є важливою складовою освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти, належить особлива роль у розвитку і вихованні особистості молодшого школяра. Звідси випливає одне з найважливіших завдань учителя початкових класів – допомогти дитині стати справжнім читачем. При цьому навчання дитини не обмежується лише засвоєнням певних навичок та прийомів читання, воно має сприяти становленню творчої індивідуальності.

Головною метою курсу «Літературне читання» визначено розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності. Це передбачає формування читацької компетентності молодшого школяра, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей. Читацька компетентність формується у процесі реалізації всіх змістових ліній предмета «Літературне читання» як інтегрований результат взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів.

Одними з складових читацької компетентності є літературно-творча, що передбачає розвиток і реалізацію літературно-творчих умінь і здібностей учнів; та емоційно-ціннісна, яка передбачає розвиток емоційної і почуттєвої сфери учнів, уміння висловлювати оцінні судження щодо прочитаного.

Тому у процесі навчання та виховання учнів ставлю перед собою такі першочергові завдання:


  1. Цілеспрямовано виявляти й розвивати (в межах можливого) творчі здібності кожної дитини.

  2. Пробуджувати пізнавальну активність дітей.

  3. Спонукати їх до творчого мислення, до пошуку нових знань і нових способів дій.

  4. Сприяти розвитку творчої уяви учнів. Навчити мріяти, фантазувати.

  5. Створити комфортні умови навчання, за яких кожен школяр відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

  6. Не загасити в дітей бажання вчитися.

Теоретичними та методичними джерелами пошуку стали ідеї, наукова та творча спадщина видатних психологів, педагогів, митців України та світу:

Л. Виготського, В. Сухомлинського, К. Роджерса, Г. Костюка, Б. Теплова, Дж. Родарі, Г.Альтшуллера. Саме вони відкрили нам психолого – педагогічні

основи граматики фантазії – шляху до вміння людини керувати своєю

уявою як пізнавальною здібністю.



Уява - це процес побудови образу продукту діяльності ще до його виникнення, а також створення програми поведінки у тих випадках, коли проблемна ситуація характеризується невизначеністю. Це процес творення людиною образів, об’єктів на основі попереднього досвіду.

У психології розрізняють пасивну та активну уяву.



Пасивною називають уяву, що виникає «сама по собі», без встановлення спеціальної мети [8].

Активна уява спрямована на розв’язання певних завдань. Залежно від характеру цих завдань вона поділяється на репродуктивну ( або відтворювальну) і продуктивну ( або творчу ).

Репродуктивна уява характеризується тим, що створює образи, які відповідають опису. Коли відтворюються образи об’єктів, для яких важливе значення мають просторові характеристики, говорять про просторову уяву.

Творча уява, на відміну від відтворювальної, передбачає самостійне створення нових образів, що реалізуються в оригінальних та вартісних продуктах діяльності.

Дослідження психологів свідчать, що уява дитини розвивається поступово, паралельно з накопиченням нею певного досвіду. Всі образи уяви, якими б чудернацькими вони не були, засновані на тих уявленнях і враженнях ,

які ми отримуємо в реальному житті. Таким чином потенціал нашої уяви залежить від обсягу та різноманітності нашого досвіду.

Створення образів творчої уяви має такі етапи:


  • виникнення творчої ідеї;

  • концентрація « стягування» знань, які прямо чи опосередковано стосуються цієї проблеми, накопичення нових відомостей;

  • «виношування» задуму;

  • перевірка й доопрацювання.

Психологи визначають такі етапи розвитку уяви дітей молодшого шкільного віку:



  • розширення кола предметів, які дитина заміщує, «змикання уяви» з розвитком логічного мислення;

  • вдосконалення операцій відтворювальної уяви; створення на основі вже готових описів, текстів, казок складніших образів та їх системи;

  • розвиток творчої уяви: дитина не тільки розуміє деякі прийоми виразності ( гіперболу, метафору тощо), а й самостійно їх застосовує;

  • уява стає опосередкованою, довільною та керованою; дитина контролює ступінь відповідності результату поставленому завданню.


Тому, на початковому етапі навчання, ще до прочитання школярами

слів по складах, намагаюся навчити дітей уважно розглядати предмет і помічати в ньому щось нове, виділяти ознаки, властивості. Сутність цих процесів полягає: 1) у баченні предмета; 2)у створенні образу в уяві.

Так щотижня у «чарівне віконечко» поміщаємо листочок клена, дуба, кетяги калини, гриби, квіти тощо. Предмет, що розглядають діти, стає зовнішньою опорою розумових дій. j0440405[1]http://klumbashop.ru/products/klumba-bereza-youngii-1911_large.png

Вранці та ввечері пропоную спостерігати за небом, сонечком,

за поведінкою пташок, комах . Саме в природі В.О. Сухомлинський

вбачав вічне джерело дитячого розуму, фантазії,словесної творчості. butterfly01000

Під час проведення уроків – екскурсій,намагаюся відкрити перед

дитиною красу навколишнього світу. Навчаю не просто

споглядати, а бачити, чути, відчувати світ природи. І тоді малюки починають вслухатися у дзюрчання весняного струмочка,порівнюючи

його із жвавим хлопчиком, у шелест дібров.

Перед ними вже не звичайні дерева, а сміливі, казкові велетні.

Отже, живі образні уявлення, здобуті під час спілкування з природою, стають могутнім збудником фантазії дітей.
Світовий фонд методів розвитку творчої уяви нараховує біля 70 одиниць.

Їх головною метою є зняття психологічної інерції у людини, яка створює

який-небудь творчий продукт.

Найбільших результатів в роботі з учнями, щодо розвитку уяви, мені допомагають досягти наступні методи :



  1. « Мозковий штурм» - це колективний пошук нетрадиційних шляхів розв’язання проблеми.

Наприклад, група «генераторів ідей» висуває різні пропозиції з теми, які фіксуються на дошці. Група «критиків» оцінюють отримані результати й обирають кращі з них.

  1. Синектика - вид мозкового штурму. Особливостями її є дозвіл на критику й обов’язкове застосування 4 прийомів:

  1. Прямої аналогії: як раніше розв’язувалися подібні проблеми.

  2. Емпатичної аналогії: спробувати ввійти в образ даного об’єкта і

розв’язати проблему з його точки зору.

  1. Символічної аналогії: дати коротке символічне визначення проблеми.

  2. Фантастичної аналогії: уявити, як би це розв’язували фантастичні

персонажі.

Наприклад:- Учні висувають стислі пропозиції за темою;



  • заохочуються оригінальні та несподівані ідеї;

  • думки фіксуються;

  • висунуті думки і пропозиції підлягають критиці;

  • обираються кращі ідеї.

  1. Морфологічний аналіз

  1. Представляється морфологічна таблиця.

  2. Заповнюються вертикальні та горизонтальні осі.

  3. Проводиться обговорення з дітьми отриманих варіантів взаємодії.

Наприклад: придумати фантастичну тварину.

По вертикалі позначені різні тварини, по горизонталі – частини їх тіла. Необхідно заповнити клітинки перетину. Після того, як таблиця заповнена,



можна вибірково взяти деякі значення і придумати фантастичну тварину.


Тварина

Голова

Тулуб

Хвіст

Лапи

Заєць




j0441419[1]








Сова













Лисиця













Крокодил













4)Організовується продуктивна діяльність за змістом обговореного (малювання, ліплення, складання казки тощо). ( урок № 1 в додатку);j0441392[1]


  1. Емпатія

Суть методу емпатії: зробити незнайоме знайомим, а звичне – чужим. Вчити дітей перевтілюватися на який-небудь об’єкт навколишнього світу і від імені цього об’єкта розповісти про свій стан.

(урок №1,2 в додатку).
Всі методи розвитку уяви мають спільну модель, яку можна позначити таким чином:


Новий обєкт

Удосконалення ознаки або її значення

Обєкт

Способи синтезування образів уяви:

  1. Аглютинація (від грецького – склеювання) – поєднання непоєднуваних частин, якостей в одне ціле. Завдяки цьому прийомові створювалися міфічні образи у стародавніх народів (кентавр)ю

  2. Аналогія – створення нового за схожістю з відомим. Суть аналогії в тому, що будується образ, який чимось нагадує реально існуючу річ, живий організм, дію.

  3. Акцентування - підкреслення, загострення окремих ознак. Так художник малює карикатуру, дружній шарж. Він знаходить в обличчі, фігурі, кінцівках людини неповторні, притаманні тільки їй особливості й підсилює їх, загострює.




  1. Гіперболізація – збільшення або зменшення предметів, а також зміна окремих частин, наприклад, «Гулівер у ліліпутів»,«Гулівер у велетнів», «Білосніжка і семеро гномів». Цей прийом широко використовувався в народних казках, билинах, де персонаж володіє надлюдською силою і веде бій з цілим ворожим військом. http://nkozlov.ru/upload/images/0501/050116120437.jpg

  2. Схематизація – прийом, завдяки якому окремі уявлення зливаються, відмінності згладжуються, а схожі риси виступають чіткіше.

  3. Типізація – виділення істотного, повторюваного в однорідних образах. Художники, письменники та поети насамперед спираються на неї. Щоб твір був життєво правдивим, автор має через персонаж, ситуації виразити не одиничну особу або дію, а типове, найпоширеніше .

  4. Реконструкція – створення образів уяви, коли за певною частиною, ознакою, властивістю «домислюється» цілісний образ.[15]

У своєму досвіді спираюсь на одну з найефективніших методик, як я вважаю, методику ТРИЗ (ТРВЗ). Це педагогічний напрямок, який розкриває суть, цілі,задачі процесу навчання і виховання, в основі якого лежить теорія розв’язуванння винахідницьких задач. ТРИЗ змінює стиль роботи з дітьми, робить їх вільними, вчить думати, шукати, розв’язувати свої проблеми самостійно; збуджує інтерес до творчості, виховує душу. [26]

Винахідницька теорія була заснована Г.С. Альтшуллером, який розробив



типові прийоми фантазування:

  • Прийом « Збільшення – зменшення».

  • Прийом « Ділення – об’єднання».

  • Прийом « Перетворення ознак часу».

  • Прийом «Оживлення – скам’яніння».

  • Прийом « Спеціалізація – універсалізація»

  • Прийом « Навпаки».

Деякі з них застосовую у своїй практиці. Наприклад,

Прийом « Збільшення – зменшення»

Його суть полягає в зміні по спадній чи зростаючій будь – якої ознакиj0360788[1]

об’єкта в сторону збільшення чи зменшення.

Наприклад,



  1. Запросити Чарівника Збільшення ( Зменшення) Розміру.

  2. Провести перетворення частини об’єкта за розміром.

  3. Скласти фантастичну розповідь. ( урок № 3 в додатку);

Прийом «Оживлення – скам’яніння» застосовую протягом усього шкільного періоду під час знайомства з новими казками, легендами, міфами.

Наприклад, прийом оживлення ( живе тісто – Колобок, живий сніг – Снігуронька) ;прийом скам’яніння ( спляча Царівна).



Прийом « Спеціалізація – універсалізація»

Прийом універсалізації дає можливість об’єкту виконувати безліч функцій, навіть йому не властивих. Прийом спеціалізації дозволяє обмежити можливості об’єкта в рамках типової для нього функцій.

( Ці прийоми « Спеціалізація – універсалізація можуть представлятися двома чарівниками: Чарівником Всеможу (універсалізація) і Чарівником Можу тільки . ( Спеціалізіція, урок № 3 в додатку);

Під час навчання словотворчості ознайомлюю учнів з деякими прийомами розвитку творчої уяви засобами слова, які пропонує Джані Родарі

у «Граматиці фантазії». Ці прийоми стануть у нагоді під час складання учнями казок, віршів, загадок.

«Біном фантазії» Новий образ може з’явитися, якщо взяти два слова,

між якими є певна змістова дистанція . Це вимушено активізує уяву.

В «біномі фантазії» слова використовуються не в їх звичайному значенні,

а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують.

Наприклад, «місто» і «вовк». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прийменників: місто з вовків, вовк у місті, вовк з містом тощо. Кожне з цих поєднань може слугувати основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка. (див. додаток «Творчі перлинки кожної дитинки»

Казка « Про хороброго Синеля»)

«Фантастичні гіпотези» Ця техніка виражена у формі запитання: «Що було б, якби…?». Для постановки запитання беруть будь-які підмети й присудки. Їх поєднання дає гіпотезу, на основі якої можна працювати.

( урок № 1 в додатку);

«Конструювання загадки». Цей прийом стимулювання дитячої творчості у концентрованій, символічній формі відображає дитячий досвід пізнання дійсності. ( урок № 1 в додатку);

«Казка - навиворіт». З допомогою цього прийому можна визначити вихідну точку для вільної розповіді, яка самостійно розгортається в будь-якому іншому напрямку. ( урок № 4 в додатку);
На уроках читання є всі умови для розвитку творчої уяви, образного мислення. Слово стає знаряддям, за допомогою якого діти дивляться на світ своїми очима, відчувають, переживають красу побаченого і почутого. Через слово краса входить в дитячі душі, запалює їх. В дітей з'являється бажання передати свої почуття і переживання, висловити свою думку чи припущення.

У своїй практиці застосовую такі види роботи над текстом:



  • Дібрати власний заголовок: веселий, питальний, одним словом.d:\мама\8 марта\малюнки\навчання\recoverd_jpg_file(313).jpg

  • Перенести дії твору в сучасне або минуле.

  • Скласти рекламу до твору.

  • Ввести в текст нового героя.

  • Продовжити текст.

  • Замінити одну із структурних частин: зачин,

основну частину, кінцівку.

  • Скласти листа героєві твору.

  • Продовжити вірш власними рядками.

  • Скласти діалог за прочитаним

  • Скласти сценарій до діафільму.

Для того, щоб стимулювати розвиток творчої уяви дітей на уроках читання створюю зовнішні ігрові умови та формую необхідні

мислительні операції за допомогою таких імажитивних ігор

( від анг. «imagination» - уява):

«Три слова» (розвиває логічне мислення, творчу уяву, активізує словник).

Вчитель називає три слова з різних сфер життя. Завдання: за одиницю часу придумати фрази – речення, куди б були включені одночасно всі три слова.



«Нове використання» (стимулює загальний розвиток і фантазію).

Діти мають придумати нове незвичне використання звичних предметів.



«Образ букви» ( розвиток уяви, емоційного ставлення до навколишнього).

На що схожа подана буква, розкажи про її характер, що вона любить, чим цікавиться, намалюй її колір.



«Мовна пластика» (активізує творчу уяву,руховий досвід дитини, збуджує емоційний стан). Показати пантомімою обране наосліп словосполучення типу: плакуча верба, грозові хмари тощо).

На шляху до розвитку творчої уяви розробила власну систему таких



ігор-вправ:

«Найкращий фантазер». Учитель дає учневі чистий аркуш паперу й пропонує намалювати на ньому все те, що він уявляє на задану тему.

«Уявна подорож». Учням необхідно подумки перенестися в:0c9215834b561346fe92f3e3f41045be8ba939ad020b

- Королівство кривих дзеркал;

- в володіння морського царя – Нептуна;

- лісові хащі Баби Яги тощо;

і розказати про те,що вони там побачили.

«Кольори слів» . Пропонується намалювати кольори слів.

( Завірюха смуток , любов, щастя тощо.)



«Закінчи розповідь» Вчитель починає розповідь…

наприклад, « Я опустив руки в річку, і раптом….»

Діти повинні придумати оригінальне закінчення цієї історії.

«Дивні перетворення».


  • Уяви, що ти можеш зменшуватися до розмірів комахи,павучка, насінини , або збільшитися до розмірів дерева,жирафа, багатоповерхового будинку. Вигадай історію про своє дивне перетворення,розкажи про свої відчуття.

Такі вправи мобілізують мовні уміння та навички, звільняють дітей від стереотипів мислення, активізують процеси продуктивної уяви.

Одне з головних місць на уроках читання відводжу елементам творчого пошуку, розвитку уяви і фантазії.



( див. урок-фантазія № 1 в додатку);

Особливо бурхливо виявляється творча уява моїх вихованців під час літературної творчості . Як зазначає О.Я Савченко, «…це не тільки шлях пізнання дійсності, а й самовираження дитячої особистості: від самостійності думки( «Це я сам побачив», «Це я сама придумала») до складання казок,розповідей, віршів.» ( див. додаток «Творчі перлинки кожної дитинки»).


Провідним напрямом розвитку творчої уяви молодших школярів також вважаю заохочення дитячої творчості і залучення до різного роду конкурсів.

Результатом цієї роботи стали участь і перемоги дітей у районних конкурсах: «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» ( І місце –Жулей Віталіна, ІІ місце – Шевчик Олена, ІІІ місце – Борисенко Павло);

« Собори наших душ» ( Козаков Артем, Химчик Дар’я, Шевчик Олена);

« Міс Аліса» ( Чирук Дар’я, -ІІІ місце, Яценко Аліна, Тимошенко Олена, Гламазденко Ігор, Жулей Віталіна, Заморена Лілія);

« Земля моя – моя Синельниківщина» ( Борисенко Павло, Демчук Яна, Шевчик Олена, Жулей Віталіна, Химчик Дар’я), номінація «Література».
З метою діагностики рівня розвитку творчої уяви було проведено експериментальне дослідження. Мета дослідження – практичним шляхом виявити й порівняти особливості розвитку уяви школярів протягом

навчання з 2 по 4 клас.

У  дослідженні були задіяні такі методи: бесіда, спостереження, аналіз продуктів творчої діяльності дітей за методиками: Торренса («Неповні фігури»), Піктограма ( «Намалюй слово») , «Де чиє місце?, (додаток № 3).

Обробка отриманих даних показала, що в результаті тренування уяви через систему творчих вправ, пізнавальних завдань, імажинативних ігор рівень активної уяви учнів значно підвищився.



. Таким чином, педагогічними умовами розвитку творчої уяви молодших школярів у системі формування читацької компетентності вважаю:

  • створення на уроці творчо насиченого освітнього середовища;

  • стимулювання пошукової активності учнів;

  • поєднання індивідуальної роботи з різними формами навчальної співпраці;

  • виявлення прихованих творчих здібностей учнів;

  • відбір оптимальних та ефективних завдань з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей школярів;

  • створення проблемних ситуацій, що вимагають пошуків альтернативи, прогнозування;

  • тренування уяви через систему творчих вправ, пізнавальних завдань, імажинативних ігор;

  • заохочення та відзначення навіть незначних досягнень учнів, підкреслюючи їхню оригінальність, важливість.


Отже, розвиток уяви в молодшому шкільному віці тісно пов'язаний із формуванням пізнавальних здібностей дитини, з розвитком інтелекту, мовлення; допомагає формуванню таких морально-психічних якостей ,

як чуттєвість, гуманність, цілеспрямованість, наполегливість тощо. Виникнення творчої уяви не лише є важливим показником розвитку пізнавальної сфери дитини, а й тісно пов'язане з становленням її особистості загалом.


Використана література


  1. Бевзюк Т. Наступність у роботі з обдарованими учнями. // Початкова школа №6, 2005 р. – С. 59

  2. Бурмістрова М.Б. Компетентнісно- діяльнісний підхід до розвитку пізнавальних інтересів учнів. //Початкове навчання та виховання №7, 2013.- С.7

  3. Варзацька О. Розвиток сприймання, уяви, мислення – основа словесної творчості.

// Початкова школа №2, 1995р. – С.8, 9, 10.

  1. Вощук І.С. Методи розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку. Методичний посібник. –К.,1988 р.- С.29.

  2. Гагай В.В. Роль учебных заданий в развитии творческого мышления школьников.

// Начальная школа № 6, 1991 г. – С. 4-5

  1. Данько Н. Розвиток творчих здібностей молодших школярів. // Початкова школа №4,2013.- С.1

  2. Засуха С.В. Інформаційно – ціннісний підхід до опанування навичок читання в початкових класах. // Початкове навчання та виховання №16-18, 2011р. – С.44

  3. Карпенко З.С., Савчин З.Я. Вивчення і розвиток уяви в дитячому віці. Навчально – методичний посібник. – Коломия: Вік, 1996. – С. 29 -31

  4. Карпенко Л.Г. Види роботи над текстом. // Початкове навчання та виховання №29, 2007р. – С.10

  5. Козоріз С.О. Методи і форми роботи на уроках читання. //Розкажіть онуку №25-26, 2004 рік.-С.73

  6. Маляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. – К.: Знання, 1989. – С.24

  7. Митник О. Пізнавальні завдання для розвитку творчих здібностей особистості.

  8. // Початкова школа № 12, 2000 р. – С. 34

  9. Мушак І.В. Варіативність організаційних форм навчання молодших школярів в контексті особистісно орієнтованої освіти. // БВПШ № 19-20, 2001 р.

  10. Науменко В. Особливості нової програми «Літературне читання». //Учитель початкової школи №1, 2012.- С. 26

  11. Наумчук М.М., Наумчук І.І. Творчий підхід до роботи з текстом. // Початкова школа № 4, 1996 р. – С. 17, 18

  12. Пазиненко С. М. Розвиток творчих здібностей. Нетрадиційні заняття з художньої праці в старшій групі.- Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада +», 2007. – С.6, 32.

  13. Портнова О. ТРВЗ – засіб розвитку нестандартного мислення. // Початкова освіта № 10, 2003 р. – С. 1

  14. Робота з обдарованими дітьми. Сходинки творчого зростання. 1-4 класи: Посібник для вчителя / Упор. Гордіюк Н.М.- Тернопіль: Навчальна книга –Богдан, 2006 –С. 3

  15. Розвиток творчих здібностей молодших школярів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008 р. – С. 3

  16. Самсоненко Л.М. Театральна підготовка в початковій школі як засіб формування життєвої компетенції особистості. // Розкажіть онуку №13-14, 2009р.- С.5.6.

  17. Телячук В.Г., Лесіна О.В. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі. – Х.: Вид. група «Основа»: « Тріада +», 2007р. – С. 31, 37, 38, 39, 42.

  18. Тетеріна О. Керуємо уявою: система вправ. // Початкова школа № 11,2002р. – С.19

  19. . Тітов І.Г. Творча уява молодшого школяра: її критерії та функції у навчальній діяльності // Обдарована дитина. – 2008. – №10. – с. 56–60.

  20. Як допомогти дитині стати творчою особистістю. / Упоряд. Л. Шелестова. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2003 р. – С. 7, 22, 26, 48, 95, 97, 98, 100, 103

  21. Яноненко М. Розвиток уяви та літературних здібностей молодших школярів. // Початкова школа №3, 2003 р. – С. 14, 15.



Рекомендована література

  1. Брушлинский А.В. Уява і творчість / / Наукова творчість М., 1969.

  2. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психол. очерк: Кн. для учителя. – 3-е изд. – М.:Просвещение, 1991. – 93 с.

  3. Возрастная и педагогическая психология. Учебное пособие для вузов для студентов пед. институтов. Под ред. проф. А.В. Петровского. – М.: «Просвещение», – 1973. – 288 с.

  4. Давидов В.  Психологічний  розвиток в молодшому шкільному віці / / Вікова та педагогічна психологія. - М., 1973.

  5. Дудецький А.Я. Теоретичні питання уяви і творчості. - Смоленськ, 1974

  6. Дьяченко О.М. Розвиток уяви. - М., 1996.

  7. Ильенков Э.В. О воображении // Народное образование / Э.В. Ильенков. –

  8. 1967. – №3. – С. 37-42.

  9. Натадзе Р.Г. Уява як фактор поведінки Хрестоматія з психології. М., 1987.

  10. Педагогическая психология / Под ред. Н.В. Клюевой. /М.: П24   Владос-Прес, 2003

  11. Тітовов І.Г. Розвиток творчої уяви молодших школярів як компонент становлення їхньої суб’єктності: Автореф. Дис.. канд. психол. наук: 19.00.07 / І.Г. Тітов. – К., 2007. – 20 с.



Інтернет – ресурси

  1. http://office.microsoft.com/ru-ru/

  2. http://catalog/tokarevs.ru

  3. http://xvatit.comukrainskaja-literatura

4 http://referat-ukr.com/psixologya/rozvitok-uyavi-molodshix-shkolyariv.html)

5 http://klasnaocinka.com.ua/

6 http://pidruchniki.ws/

7 http://bibliofond.ru/

8 http://bukvar.su/pedagogika/

9. http://lib.znate.ru/






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка