Руський Православний календар



Сторінка1/13
Дата конвертації05.03.2016
Розмір2.08 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
трисуттяколір

Руське Православне Коло

Волхв Світовит Пашник

Руський

Православний

календар

м. Запоріжжя

Року Божого 7523

Пашник Світовит Дмитрович

Руський Православний Календар. – Запоріжжя.: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 148 с.
Друк книжки 2007 – 2015 рр.
В книжці використані малюнки Валерія Войтовича та ін.

Зв'язок:

Голова РПК

Світовит Пашник: 063-336-03-78, 066-153-71-79;

pashnyk@ukr.net


Інтернет-сторінки РПК:

Рідна Віра - http://svit.in.ua

Вісник Рідновіра - http://ridnovir.in.ua

Берегиня Роду - http://bereginya.svit.in.ua

Громада "Полум'я Роду" - http://yaro.dp.ua

Громада "Поклик Предків" - http://velemudr.com.ua

Енциклопедія Рідної Віри - http://wiki.svit.in.ua

Гутірка - http://svit.in.ua/forum

Радіо "Сварга" - http://svarga.dp.ua/radio

Група в Контакті - http://vk.com/club15588182

Група в Facebook - http://facebook.com/pages/Ruske-Pravoslavne-Kolo/164656026901985

Канал в Ютуб - http://youtube.com/user/RidnaVira


Руський Православний Календар складений на основі світогляду руського народу. Пояснення свят і принципи їх вирахування – основна мета дослідження, для цього використовується мітологічні надбання різних народів. В календарі збережена прадавня числова система і немає зсувів на астрономічні точки.

Зміст


Календар свят. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Виміри часу. Календарі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Шестиденний тиждень в календарі Русі. . . . . . . . . . . .
Ранок Сварожий. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
День Сварожий. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Вечір Сварожий. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Ніч Сварожа. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Малюнки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Загальна Література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4
9
16
21
49
71
101
143
145



календар1

І Числобог рахує дні наші

і речить Богові числа свої,

чи бути Дню Сварожому,

чи бути Ночі.

Велесова Книга, д. 11б.

Календар свят
СІЧЕНЬ

01

Новий рік. Різдво Місяця. Василь. Засівання. 9-й день від смерті Миробога (похорон), 8-й день від Різдва Коляди.

05

Святий вечір. Голодна Кутя. Вечірнє освячення води.

06

Водосвяття. Богоявлення. Дух Світла благословляє Воду – Ордана. Освячення Води. 12-й день по Різдву.

07

Посвятки. Виносять з хати хліб і сіль, що лежали на покуті від Багатої Куті, і, розламавши на шматочки, годують тварин. Це ж саме роблять із сіном.

08

Різдвяний день. Виряджання свят. Повністю завершуються різдвяні свята.

15
24

25

Чорнобог. Отдання. Видення. Стихія: Вода. Чаклунський день. Середина Зими. 21-й день по Різдву.

Оксана. Зимовий прояв Мокоші.

Григор. Ушанування хатнього охоронця – домового Вогню.


ЛЮТИЙ

01

Передстрітення. Берегиня. Очищення.

02
06

Стрітення. Громниця. 40-й день від заходу Мира і народження Коляди. Освячення води і свічок-громниць.

Дорота. Богині плодючості. Освячення яблук.

07

Народження Колодки. Початок Колодія (Масляної) (за 8 тиж. до Великодня).

11

Велес. Похорон Колодки.

12

Оплакування Колодки. Закінчення Колодія.

13

Жилавий понеділок. Зубочист. Початок Великого посту (за 7 тиж. до Великодня).

24

Обертіння. Пташок закликають обертатися з Вирію.

29

Вій**. Закінчення Зими. Запалення священного вогню.


БЕРЕЗЕНЬ

01

Одухотворення. Ранок Сварожий. Зустріч Весни, спалення опудала-Зими.

04

Утреня. Початок дії ранкової Зорі.

05

Конон. Ушанування коней.

08

Лада. Весняне свято Матері-Землі.

09

Сорочини. Жайворонки. Матері випікають по сорок "жайворонків" і віддають дітям, щоб вони ходили вулицями і зустрічали птахів з Вирію. Освячення пташок з тіста.

14

Пробудження Перуна.

18

Вербиця. Освячення верби.

19

Початок Білого тижня. Наведення порядку в хаті, на подвір'ї, на могилах перед Великоднем.

22

Навський Великдень. День передвеликоднього очищення, купання та обливання водою. Душі померлих приходять на Землю. Поминання, освячення свічок, запалення вогнів.

25

Великдень*. Благовіщення. Різдво весняного Сонця – Ярила. День стає більше ночі. Дух Світла благословляє Землю і все живе на ній. Освячення калачів, крашанок, писанок та інших страв.

26

Благовісника*. Волочильне. Обмін писанками. Обливання. Освячується зерно на посів.


КВІТЕНЬ

01

Радуниця. Проводи. 9-й день від смерті Коляди (похорон), 8-й день від різдва Ярила. Велике весняне поминання: обіди на могилах Предків, поминання покійних родичів.

15

Рахманський Великдень. Стихія: Вогонь. Ушанування Рахманів – благочестивих пращурів, які живуть у Вирії. Середина Весни. 21-й день по Великодню.

22

Ляльник. Весняна Мокоша. Дівчата водять хороводи на лугу, обирають царівну, співають пісень.

24

Ярило. Ушанування весняного Сонця. Освячення води, криниць.


ТРАВЕНЬ

01

Май. Зустріч Предків Початок Зеленого тижня.

02

Ярилиця. Освячення сходів. 40-й день від заходу Коляди.

06

Трійця. Освячення квітів, зелені. 7 тижнів по Великодню.

09

Велес весняний. Худобу урочисто виганяють на пасовисько.

10

Русальчин (Мавчин) Великдень. Зільник. Збирання цілющих трав. Купіль на травах.

13

Проводи Русалок. Русалок виряджають до лісу, поля.

25

Живий Вогонь. Розпалювання священного вогню на полонинах.


ЧЕРВЕНЬ

01

Шум. Старий Змій. День Сварожий. Початок Літа.

04

Денниця. Закінчення дії ранкової Зорі.

23

Ніч на Купала. Запалювання священного вогнища, купання, парування, пошуки квітки папороті.

24

Купало. Різдво літнього Сонця – Купалбога. Літнє сонцестояння. Освячення води, криниць, збір лікарських рослин.

29

Петро (Питар). Свято Водяника. День рибалок.


ЛИПЕНЬ

01

Похорон Ярила. Обрядові проводи весняного Сонця – 9-й день від смерті; 8-й день від Різдва Купала.

15

Білобог. Вітрогон. Стихія: Повітря. Замовляння вітрів. Середина Літа. 21-й день по Різдву Купала.

20

Перун. Моління біля великих старих дубів – священних Перунових дерев. Братчини.

22

Мокоша літня. Молитви за плодючість.

27

Паликоп. Женці стрибали через багаття з соломи, щоб очиститись від хвороб. Молитви, для збереження копиць від пожежі.


СЕРПЕНЬ

01

1-й Спас. Маковий. (Спас на воді). Поминання. Освячення маку, квітів, води, криниць.

06

2-й Спас. Яблучний. Освячуються мед, яблука, груші та інші дари саду.

15

1-ша Пречиста. Початок заготівлі калини. 40 днів до Миробога.

16

3-й Спас. Хлібний. Освячення жертовного короваю з нового зерна, подяка Дажбогу за щедрі дари, врожай.

29

Головосік. Матир-Сва несе вогонь на Землю від Сонця. Готують піч: обмазують, білять, розмальовують комин тощо.

31

Симаргл. Свято Священного Вогню*. Вечірнє запалювання вогнища.


ВЕРЕСЕНЬ

01

Комин. Вечір Сварожий. Початок Осені. Вшанування домашнього вогнища. Жартівливий похорон комах.

04

Віста. Початок дії вечірньої Зорі, як Богині домашнього вогнища.

08

2-га Пречиста. Свято Матері-Землі. Рожаниці. Початок Бабиного літа.

14

Здвиження (Воздвиження). Перун іде спати. Земля здвигається з Літа на Зиму. Проводи птахів до Вирію, молитви до Духів Предків, яким птахи передають звістку від живих родичів.

24

Миробог. Різдво осіннього сонця – Мира. Осіннє рівнодення. Ніч стає більшою за день.


ЖОВТЕНЬ

01

Покрова. 9-й день від смерті Купала (похорон), 8-й день від Різдва Миробога. Поминання. Земля вкривається на Зиму. Час весіль.

15

Болотиха. Стихія: Земля. Середина Осені. 21-й день по Різдву Мира.

22

Мокоша осіння.

25

Дмитра*. Ушанування мирного, мудрого осіннього Сонця.


ЛИСТОПАД

01

Діди. Зустріч і ушанування Предків.

08

Миха (Михайло). Вояцько-мисливське свято.

21

3-я Пречиста. Введення. З цього дня не можна порати Землі, бо вона відпочиває і набирається сили. Освячення води.

24

Доля. Молодіжні вечорниці. Ворожіння.

29

Калита. Молодіжні вечорниці. Ворожіння. Кусання ритуального хліба-Калити.

30

Андра. Ушанування змієборця.


ГРУДЕНЬ

01

Наум. Новий Змій. Ніч Сварожа. Початок Зими. У давнину – початок навчального періоду.

04

Варвара. Закінчення дії Вечірньої Зорі.

05

Сава. Похорон Сави – символу чоловічого начала.

06

Велес (Микола). Обдарування дітей. Братчини.

08

Ганна. Ушанування Землі-Рожаниці.

24

Святий Вечір*. Багата кутя.

25

Різдво Коляди*. Зимове сонцестояння. Після обіду – Свято Роду. Одружені діти несуть вечерю батькам.

26

Матір-Земля*. Ушанування Богородиці.

31

Миланка. Щедрий Вечір*.

В календарі враховано зміщення дат григоріанського календаря, вони позначені зірочками. Для запобігання плутанини в числах, дотримано державного (григоріанського) стилю, що в середньому приводить до відставання на 3 доби від астрономічного циклу.

* Свята, які зміщуються на один день при місяці, що тримає 31 день.

** Останній день лютого.


ВИМІРИ ЧАСУ. КАЛЕНДАРІ
Людина з давніх часів намагається скласти календарну систему, яка б відповідала Божим – Всесвітнім ритмам. Основні вироблені людством одиниці відліку часу визначаються астрономічними факторами: доба – період обертання Землі довкола своєї вісі, місяць – період обертання Місяця довкола Землі, рік – період обертання Землі навколо Сонця.

Розрізняють зоряну і сонячну добу. Зоряна доба дорівнює часовому інтервалу між двома послідовними положеннями в одній і тій же точці неба певної зірки, яка не має власного видимого руху. Сонячна доба визначається аналогічним положенням Сонця. Оскільки Сонце рухається відносно зірок в одному напрямі з Землею, зоряна доба коротше сонячної приблизно на 4 хвилини. За рік між ними накопичується різниця біля доби. Однак Земля рухається навколо Сонця з різною швидкістю, відповідно, і Сонячна доба не є постійною величиною. Для полегшення підрахунку часу введене фіктивне поняття "середнє сонце", тобто рух Сонця умовно прийнято вважати рівномірним. Середня сонячна доба служить основною одиницею обліку часу.

В основі місячного обліку часу лежать спостереження за фазами руху Місяця. Проміжок часу між двома послідовними новими місяцями отримав назву місяця чи синодичного місяця (від гр. "синодос" – зближення, сходження), оскільки в момент нового місяця Сонце і Місяць "зближуються". Тривалість синодичного місяця складає 29 діб 12 годин 44 хвилини 2,9 секунди.

Спостереження за періодичною зміною пір року (сезонів), пов’язаною з видимим рухом Сонця (фактично з рухом Землі довкола Сонця), привели до фіксування астрономічного, або тропічного, року. Два рази на рік Сонце і Земля знаходяться в такому взаємному розташуванні, при якому сонячне проміння рівномірно освітлює земні півкулі – день дорівнює ночі на всій планеті. Це дні весняного (21 березня) і осіннього (23 вересня) рівнодення. Інтервал часу між послідовними положеннями Сонця в точці весняного рівнодення отримав назву тропічного року. Його тривалість – 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд.

Легко зауважити, що середню добу не можна співвіднести з тропічним роком і синодичним місяцем, який в свою чергу теж не співвідноситься з тропічним роком. Зрозуміло, що, беручи за основу ці одиниці, неможливо створити абсолютно точну систему обліку часу. Перед людством стояло складне завдання – виробити такі системи літочислення, які максимально наближували б певний умовний рік до справжнього тропічного року. Вся історія створення календарних систем обліку часу наочно ілюструє хід вирішення цього завдання.

В результаті умовного узгодження доби й місяця була створена місячна система обліку часу, яка вважається давнішою. Узгоджуючи між собою добу й рік, людство створило сонячну систему літочислення. Комбінування цих двох систем призвело до утворення місячно-сонячної календарної системи, в якій доба й місяць узгоджуються з роками.


Місячний календар
Перші календарні системи, як на сьогодні відомо, виникли в IV-III тис. до н. д. Давнішими, ймовірно, були місячні календарі, в яких чергувалися місяці по 29 і 30 діб. У місячному році було 12 місяців, або 354 доби, тобто він на 11,25 діб коротший за сонячний рік. Основним недоліком місячного календаря є труднощі узгодження його з порами року. В результаті місячний календар виявився дуже незручним для народів, основою господарського життя яких було землеробство, оскільки початок нового року не припадав на певний день, а зміщувався за сезонами. Щоб наблизити рік місячного календаря до тропічного, стали періодично вводити додатковий (13-й) місяць. Таким чином був створений місячно-сонячний календар.

Місячними календарями були вавилонський, давньожидівський та інші. Місячний до цього часу використовується у ряді мусульманських країн, а також в Індонезії. Відомі два різновиди місячних календарів: вільний (мандрівний), поширений у мусульманських країнах, і зв'язаний (місячно-сонячний), поширений в тюрко-монгольських країнах.


Сонячний календар
Потреба передбачення настання певної пори року призвела до появи більш крупної, ніж синодичний, одиниці виміру часу – року, тривалістю спочатку 360, а потім 365 днів. В цьому календарі рік поділявся на 12 місяців по 30 діб кожний, місяць поділявся на 5 тижнів по 6 днів. Рік відповідно мав 60 тижнів. На кінець року до нього додавались п’ять додаткових діб.

Сонячний календар спочатку був поширений у небагатьох країнах – в давньому Єгипті, в деяких районах Індії й Центральної Америки. Сучасний міжнародний календар є сонячним (див. Юліанський і Григоріанський календарі).


Місячно-сонячний календар
В його будову взято за основу тропічний рік, що дорівнює 365,24 діб, і синодичний місяць, що містить 29,5 діб, тобто в цьому календарі узгоджується рух місяця з річним рухом Сонця. Рік у календарі складається з 12 місяців, по 29 і 30 днів кожен, а для врахування руху Сонця періодично вводяться т.зв. "високосні" роки, що містять додатковий 13-й місяць. Таким чином, прості 12-місячні роки містять по 353, 354, 355 днів, а "високосні" – по 383, 384, 385 днів відповідно, що приводить до майже точного збігу 1-го числа кожного місяця з народженням молодика (нового місяця). Такий календар застосовувався у Вавилоні, Давньому Римі, Китаї, Давній Греції та ін., а тепер використовується в Ізраїлі та при обчисленні настання Великодня і пов'язаних з ним "рухомих" свят у грекоортодоксів і католиків.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка