С., Кривошапка О. В. Млі „крок-1” – показник якості фахової компоненти базової вищої освіти



Дата конвертації16.03.2016
Розмір37.2 Kb.
Ніколаєва А.О., Федоров В.О., Стародубцев Д.С., Кривошапка О.В.
МЛІ „КРОК-1” – ПОКАЗНИК ЯКОСТІ ФАХОВОЇ КОМПОНЕНТИ БАЗОВОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
В сучасних умовах освіти та її орієнтованості на інтеграцію в європейську систему особливого значення набуває побудова ефективної та об'єктивної системи оцінки результатів навчання. При цьому Болонський процес диктує свої «правила», підвищення якості вищої освіти та підготовки спеціалістів має здійснюватися через вдосконалення системи контролю та методів оцінки якості освіти, тому система вищої освіти до цих пір не може відповісти на питання: «Що ми повинні перевіряти й оцінювати, щоб ефективно організувати зворотний зв'язок зі студентами?». Сьогодні пропонуються різні формулювання предмета оцінки та перевірки: якість освіти, результати навчання, рівень навченості, якість знань, обсяг засвоєного навчального матеріалу, якість підготовки, результати освіти. Аналізуючи дані підходи, ми приходимо до висновку, що на даному етапі розвитку системи вищої освіти найбільш ефективним процесом є організований моніторинг результатів навчання, що включає контроль, оцінку, перевірку набутих знань та вмінь студентів. Адекватне оцінювання результатів навчання конкретного студента, який навчається, – одна з актуальних проблем дидактики вищої школи. Саме з нею пов'язані вирішення задач підвищення якості підготовки випускників та доцільність рекомендованих заходів з модернізації навчального процесу вищої школи. Контроль якості знань навчання – один з основних компонентів оцінки якості освіти, найважливіший елемент педагогічної системи та невід'ємна частина навчально-виховного процесу.

Існує дуже багато різних класифікацій форм і процедур контролю знань. В першу чергу, форми контролю діляться в залежності від типу діяльності студентів, традиційно це усна, письмова та практична. Кожна форма має свою мету й процедуру проведення. Практична перевірка найбільш ефективна для перевірки, контролю та відстеження рівня формування компетенцій, що припускає виявлення конкретних дій, умінь пов'язувати теорію з практикою. Більш широка класифікація включає найбільш поширені форми контролю результатів навчання у вузі: написання рефератів, співбесіду, колоквіум, залік, іспит та тестування. Однією з таких форм контролю є тестовий іспит «Крок 1» – семестровий екзамен, що вимірює показники якості фахової компоненти базової вищої освіти. Іспит проводиться відповідно до навчального плану, розробленого на основі Галузевих стандартів вищої освіти (наказ МОЗ України від 29.07.2004 № 629).

Іншою важливою формою контролю є перевірка «виживання знань», яка може реалізовуватися через ректорські зрізи (РЗ) – комп'ютерне тестування в ННЦ ХНМУ.

Принципи організації РЗ:

використання якісного інструментарію, що забезпечує точність вимірювань: тестів, розроблених на кафедрах; тести проходять внутрішню та зовнішню експертизу, апробацію; розробники тестів проходять навчання на курсах підвищення кваліфікації; використання спеціально розроблених методик та інструментарію, які дозволяють виробляти аналітичне опрацювання даних щодо результатів тестування; організація процедури, що забезпечує технологічність та достовірність даних.

Проведений деканатом аналіз і зіставлення результатів двох форм контролю знань студентів (форми поточних іспитів з формою РЗ) показав, що найчастіше студенти показують значно нижчі результати у порівнянні з оцінками, які фігурують у відомостях. Особливу небезпеку викликають розбіжності результатів з дисциплін, які входять до складу МЛІ «КРОК-1».

За величиною відхилення можна судити про наявність або відсутність невідповідностей методики викладання предмета методичній структурі тесту; різних вимог до рівня знань та вмінь студентів у викладачів, які проводять іспит; суб'єктивного підходу на іспиті (висування занижених або завищених вимог до знань студентів); порушень процедури іспиту або процедури тестування.

Вищезазначені форми контролю знань базуються на таких принципах: гуманізація освіти, демократизація процесу освіти, індивідуалізація і диференціація результатів навчання кожного, хто навчається. Ця система контролю знань дозволяє підвищувати активність і якість роботи студентів протягом семестру і усього періоду навчання, більш об'єктивно оцінювати рівень знань, здібностей студентів в групі, потоці, на курсі. Прогнозувати успішність студентів на подальших етапах навчання, а також розвивати у них такі соціально значущі риси особистості як дисциплінованість, відповідальність за виконання планів, завдань, сумлінність, прагнення освоїти дисципліну.

Таким чином, в ХНМУ здійснюється системний підхід до моніторингу навчального процесу, що дозволяє оперативно реагувати на зміни, що вимагають виконання коригувальних дій, а також поширювати позитивний досвід в організації навчального процесу.
Література.

1. Полупан К.Л. Мониторинг качества образования в вузе в условиях внедрения компетентностной модели подготовки специалистов // Вестник Балтийского федерального университета им. И. Канта. 2012. Вып. 12. С. 41-45.

2. Баева Т.А. Методика формирования профессиональной иноязычной компетенции студентов медицинских вузов в условиях информационно-образовательной среды: Автореф. дис. … канд. пед. наук. – Н. Новгород, 2013. – 24 с.

3. Беляева Е.С. Творческо-педагогический аспект в профессиональной подготовке студентов-медиков : Дис. . канд. пед. наук : 13.00.01 Москва, 2006 204 с. РГБ ОД, 61:06-13/976.



4. Болонский процесс в вопросах и ответах / В. Б. Касевич, Р. В. Светлов, А. В. Петров, А. А. Цыб. – Спб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – 108 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка