С. Мишковичі 2014 Сцена святково прибрана, фон української хати, рушники, піч…



Скачати 245.92 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір245.92 Kb.


Відділ освіти Тернопільської РДА
Виховний захід

різдвяної композиції

Мишковицької ЗОШ І-ІІІст.

«У ніч святу, у тиху ніч…»





с.Мишковичі 2014

Сцена святково прибрана, фон української хати, рушники, піч…

Звучить музика, а за сценою ведуча говорить наступні слова:

Зірки посипались додолу,

Цілують Ангели сніги.

І заквітчавши душу кволу,

І затопивши береги,

Благословенна Небесами

Велика радість, мов ріка,

Тече Господніми світами –

В свічках,в молитвах і зірках…

Сніги…Дороги…Мрії сині…

Святиться звіздами Різдво…
Під музику заходять зірочки
1.Ми зірочки ясні, злетіли на землю з високості.
2.Подивитись,як в Україні чекають Різдва в гості.
3.Люба зірочко – сестричко,

Ніч сьогодні справжня чарівниця.

Нам з тобою спатоньки

Зовсім не годиться.


4.Цієї ночі,як ніколи, радіє ліс,радіє поле,
5.На небі музика весела, радіють всі міста і села.
6.Світ засяє вогнями барвистими - це земля зустрічає Різдво,
7.Це стежиною світлою, чистою йде велике святе торжество.
8.В сяйві зір кришталевому, ніжному,

Поспішаючи в кожну оселю,

Принесуть на крилах білосніжних

Добру Казку Різдвяні Ангелики.


Під музику входять Різдвяні Ангелики.
Пісня «Надворі Різдво»
1. Ось ми прилетіли. Запитаєте звідки? Із небесної країни Ангелят.
2. Всі знають, що Ангелята – найкращі помічники і друзі.
3. А нам маленьким Різдвяним Ангеликам дуже пощастило
4. Наш небесний Учитель доручив нам прилетіти сюди на біленькій хмаринці
5.І принести Вам чарівну казку.
6. Летить сніжок легесенький, кружляє,

Безшумно осідає він на все,

І килими гладенькі простеляє

Та стільки щастя й радості несе!


7. Боже поле стало чисте та цнотливе,

На ліс пухнасту шаль вдягла зима.

У цілім світі раптом побіліло –

Ні сірого, ні чорного нема.


8. Летять сніжинки, наче біле диво,

Мете пороша, бо її пора,

У лісі, полі стало так красиво

І казці цій радіє дітвора.


9. Зимова ніч і холоду дорога

Покрила все. У далині село.

І місяць красень – простеля дорогу,

До Мишкович у казці ми йдемо.


10. Нехай різдвяне диво дарує мить щасливу,

І як у добрій казці, незнане, тихе щастя у кожен дім назавжди увійде.
11.За святковим столом зустрічається

Знову вся українська родина.

Хай бажання і мрії збуваються

В день народження Божого Сина.

12. І,озвавшись різдвяною згадкою,

У душі залишаючи слід,

Лине пісня дзвінкою колядкою,

І підспівує нам цілий світ!



Пісня «Колядуй»
1. Згадаймо ж нині разом всі

Різдвяні свята чарівні.

Щоби в Святвечір скрізь лунали

Колядки давні голосні,

А в Щедрий вечір засівали

Зерном,світлиці нам усім.


2. Щоб за врочистими столами

Раділи святом і зимі,

Щоб люди завжди шанували

Звичаї рідної землі.


3. Хай стелить зима білий сніг по стежках,

Прикрасить нам землю на свята.

Хай прийдуть з колядками в хату до нас

Веселих нам свят побажати.


4. Тіштесь, тіштесь і радійте нинішньої днини,

Ангели принесли веселі новини.

В Вифлеємі нині зірка весело сіяє

Народився там Син Божий, що всіх оживляє!

До життя і вас він кличе, в чудесну годину,

Щоб ви разом прославили Небесну дитину.


( Інтер'єр селянської хати. Вікно, піч, ялинка одягнена, стіл, рушники, лави, глечики. Ганнуся тре мак, мати і Наталка ліплять вареники).

На середину сцени виходить дівчина та розказує вірш.
Дівчина: Ой радуйся, Україно,

Небо засвітилось.

То дитятко, наш Спаситель

В яслах народилось.

То Пречиста Діва - Мати

В пелени повила.

Люляй, люляй мій синочку.

З Богом говорила.

Засвітила в небі зірка,

Дала усім знати, Помагайте, люди добрі,

Бога віншувати.
Ми без золота і срібла

Зайшли всі до хати,

Щоби Бога прославляти

Тай колядувати.

Просим Бога най рятує

Вас і всю родину.

Хай рятує землю рідну, нашу Україну.

Тож віншуєм Божим словом

У ці свята нині,

Щоби Бог дав усім волю,

Й нашій Україні.
(Господар заходить до хати, знімаючи шапку, вносить «дідуха», вітається)

Господар: Дай Боже здоров'я!

Господиня: Помагай Бог. А що несеш?

Господар: Злато, щоб жили багато цілий рік! (зупинившись посеред хати хреститься та віншує усю родину):

Віншую вас з цими святами,

з Рождеством Христовим,

Щоб ви дочекали до Нового року,

Від Нового року до Богоявлення,

Від Богоявлення, до Воскресенія,

Від Воскресенія, до Вознесенія,

Від Вознесенія, до ста літ,

Допоки вам Пан Біг призначив щастя,

Здоровя і довгий вік!
(Мати встає та йде до печі, виймає голубці і говорить):

Господиня: Ой ґаздині, аж три у нас у хаті, а голубці не прикурились.

Наталка: Та добре, мамо, що подивились.

Господиня: Ганнуся, не облизуй макогона, бо будеш мати лисого чоловіка.

Наталка: Такого, мамо, як Павло з-за ріки?

Ганнуся: Ти пильнуй своїх вареників, а я мак і ложкою попробую.

Господиня: Не говори мені зараз більше такого слова. А коли й насіння їстимеш, а ще й плюватимеш, то блохи заведуться у хаті.

Господар: Ґаздині! Вже скоро перша зірка на небі зійде, а ви ще не готові. Дайте хоч паляницю, а ти, Миколо, візьми свічку, посвіти мені, та підемо до стайні, обійдемо худобу. Бо сьогодні такий вечір, що худобина між собою говорить.

Господиня: (дає паляницю) На бери, трохи медом помасти. Ідіть з Богом та принесіть доброго сіна на стіл та ладної соломи на підлогу,а я кутю заправлю. ( Гануся підходить до мами і хоче лизнути куті. Мама гримає на неї.)

Господиня: Не хапай нічого до вечері, бо будеш голодна цілий рік.

Наталка: А я вже один голубець з'їла і ніхто не бачив.

Господиня: Та кажуть, так, що як ніхто не бачив, то будеш відгадувати чужі думки. - Наталюсю! Принеси гарний обрус! Ганнусю! Насип у сільничку солі, принеси пшениці під хліб та по кутах столу постав зубку часнику (часник відганяє злих духів). (Господар вносить солому та сіно до хати, а Миколка дрова кладе біля печі).

Господар: На щастя, на здоров'я, зі святами, з колядою.

Дай, Боже, щасливо впровадити та других дочекатися.

Христос Рождається!

Всі: Славімо Його!

Господар: А чи хата метена дванадцять раз щоби я солому стелив?

Гануся: Стеліть, стеліть. Метена.(квокають)

(Господар розстеляє солому, мати несе дві хлібини круглої форми та калач. Дівчата інші страви та кладуть їх на стіл).
Співають коляду «Надії час»
Господар: (засвічує свічку). Давайте всі помолимося, та приступаймо до вечері.

Господиня: Зачекай ще хвилинку, замкну двері на ключ, аби про нас люди не брехали. (Закриває). А ти, Ганнусю, візьми Миколову шапку та сідай на неї, аби скоріше заміж узяли. (Всі клякають на коліна та моляться).

Господар: Просимо, тебе Боже, щоб і тих душ до вечері допустив, що ми про них знаємо: що в лісі заблудилися, у водах утопилися, в темних нетрях заблудилися. Молимось тобі Боже, за тих, що ніхто про них не знає. Лягаючи і встаючи та йдучи дорогою ніхто не згадає. А вони, бідні душі, гірко в пеклі перебувають і цього святого вечора чекають. Від нас у цей вечір молитви йдуть і мертві душі спом'януть! Господи! Захисти худобу мою від звіра, а мене грішного від віри поганої, та від безвір'я - на росах, на водах та тяжких переходах.

Разом: Дякуємо Богові святому, що поміг нам дочекатися у мирі і спокої цих Божих свят.

Та поможи, Боже, їх у радості відправити і від цих за рік других дочекатись. Амінь. (Всі стають та за стіл, а Миколка говорить вірш).


Микола: Вже Різдво надходить,

Свіжий хліб печеться,

Побачила кутя і собі сміється. . .

А на тую радість свіже сіно каже: нині Боже Тіло

Тай на мене ляже,

Так я заслужило ще з першого віку,

Як Господь родився в виді чоловіка.

Він лежав на сіні, сіном укрився,

Сіно його гріло, а Господь всміхався!

Христос народився!



Разом: Славімо його!

Господар: Ну то подивіться чи є дванадцять страв на столі, щоб вже ні за чим не вставати та щоб нас того року не бракувало.

Господиня: Діточки! Не нахиляйтеся близько до столу, аби збіжжя не падало та не гнило влітку.

Наталя: А я вже куті хочу.

Господар: (Встає, набирає куті в ложку і кидає вверх).

Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на новий врожайний рік. (Всі їдять кутю)

Господиня: Дівчата! Збирайте ложки та йдіть на двір ними калатати. Прислуховуйтесь добре, з котрого боку собаки гавкатимуть, щоб ми знали, звідки зять буде.

(дочки виходять, чути стук в двері заходять дівчата разом з колядниками)
Звучить віночок колядок
Господар: (перехід до повчальної притчі)
Сценка «Прийми Ісуса»
Звучить музика фортепіано,на фоні музики говорить Одарка

Одарка: ( Входить до хати)

От і добре, що заметіль вщухла на дворі, адже сьогодні велике і дуже радісне свято - Святий вечір, (знімає кожушок) Незабаром і перша зірочка визирне - тоді й до Святої вечері всі сядуть. А отець парох на проповіді казали у церкві, що сьогодні в часі Святвечора до кожного завітає найбільш жаданий гість - Ісус Христос. Так що треба швиденько накривати на стіл, адже у мене все готове: і кутя з маком, медом і горішками, і пампушки, і варенички, і голубці, і узвар. Всі дванадцять страв як і годиться. В першу чергу треба накрити стіл гарним обрусом. (накриває). Тепер поставлю всі зготовані страви (ставить). От і добре, все ніби готове. Хоч би скоріше прийшов довгожданий гість. Ой! Треба причепуритись трішки, коралі начепити чи що? Ой, хтось ніби іде, чую сніг скрипить під ногами. Ой, та це напевно Ісус вже прийшов. (Входить солдат) Солдат: Добрий вечір вам у вашій хаті. Пустіть, будь-ласка, переночувати до Вашої хати. Я добираюся додому, уже добре стомився, а додому ще дуже далеко. Хотів би відпочити з дороги. Можливо, знайдеться у Вас для мене куточок. Я трішки відпочину і піду далі.

Одарка: (в сторону) А як же мій гість? Що подума Ісус, коли прийде? (голосно до солдата) Не можу, голубе, не можу. У мене і хата маленька, і вечеря бідненька. Іди до сусідів - вони багатше живуть. '

Солдат: Ну що ж, пробачте. Бувайте здорові.

Одарка: (сіла) Іди з Богом. Чому Він так довго не йде? Вже і зірочка зійшла на небі, а його все нема...

Ой! Хтось стука. Це напевне Він. (Входить жебрак з торбою)

Жебрак: Зглянься, сердешна жінко, пусти в хату погрітися. Надворі холодно, я вже геть промерз. У людей вечеря свята, кутя, а я бідний, сам-самісінький. Отак ходжу від села до села й прошу кусень хліба, щоб з голоду не вмерти. А сьогодні хотів би повечеряти як усі люди, адже це Святвечір.

Одарка: (до людей) Чи не напасть сьогодні? Чекаю такого гостя, такого гостя! А тут ще той жебрак, от горе мені, (до дідуся) Та що в мене є, в бідної самотньої жінки? А в хаті самій повернутись нема де. Іди собі дідусю до сусідів - там просторіше. І погрієшся, і повечеряєш.

Жебрак: шкода, дуже шкода. Ну що ж, піду дальше.

Одарка: (коло столу) Вареники уже вистигають, пампушки холонуть, і борщ з вушками вже не так смачно пахне... А гостя бажаного і дорогого все нема. Де ж він забарився? Я його так чекаю, так чекаю! (Стукіт у двері)

Од арка: Оце неодмінно Він! (Входять діти)

Діти: Ми так замерзли, тітонько, так замерзли. Пальчики на руках аж посиніли, а ніг майже не чуємо. А їсти так хочеться, тітонько!

Одарка: Ось нате вам по пиріжку та йдіть собі, дітки, йдіть, бо до мене гість має прийти. Мені зараз не до вас, йдіть собі. (Випроваджує їх. Сідає.) І чому його так довго нема? Де він забарився?

Ангел: Одарко, Одарко! Ти чом Ісуса до себе не пустила?

Одарка: Та як же так! Весь вечір його виглядаю, не приходив...

Ангел: Приходив, Одарко, приходив. Аж три рази приходив до тебе, а ти не пустила.

Одарка: Три рази, як три рази?

Ангел: Перший раз приходив в образі воїна, втомленого і голодного. Ти йому місця на лаві пожалкувала. Вдруге - в образі старця нещасного приходив, а ти йому у Святвечір навіть хліба шматок не дала, а третій раз - Ісус приходив в образі діток голодних, безпорадних та замерзлих. І не знайшлося в тебе до них ні любові, ні щирої помочі... Одарко, Одарко! Пригадай собі науку Христа, Щиро покайся.

Одарка: О Боже мій милий! Що я наробила? Чому така жорстока? Аж тепер я пригадала слова Ісуса зі Святого Письма: «По правді каже вам: що тільки одному з найменших зробили, це ви мені зробили».
(Чути стукіт і дзеленчання дзвіночка, звук сопілки

До хати заходять віншівники одягнені в зимовий одяг.

Дівчата пов 'язані великими шаляновими хустками).
Звучить коляда «А ми люди подорожні»
Господар дякує колядникам

Заходить вертеп

Вертеп
Звучить коляда « Добрий Вечір тобі»

Звіздар: ( Стукає тричі палицею із зіркою)

Агов, господарю! Чи пустите вертеп у хату?

Слава Богу! Добрі люди з вефлеєма ми ідемо звістку радісну несемо.
Пастушок 1: Добрий вечір, мир тій хаті!

Ми пастушки небагаті.

Прийшли у вашу господу

Щоб розказати про нашу пригоду.


Пастушок 2: Гуртом у саду ягняток пасли,

Втомились,позасинали,

Раптом зірка засіяла,

Наші душу звеселила.


Пастушок 1: Полинули ніжні дзвони

Попід небесами,

Опустились херувими

Й встали поміж нами.


Пастушок 2:Ми вночі при стаді спали,

І не знали й не гадали, що коїться в небесах

Аж тут раптом серед ночі протираєм сонні очі

І почули – хтось співає, а на небі зірка сяє.


Пастушок 1: Ми почули спів ангелів,

Спів веселий , спів веселий,

Що в вертепі, у яснині,

Божий Син родився нині!


Коляда:
Ангел 1: Не бійтесь люди чесні,-

Ми з до вас посли небесні,

Принесли радісну новину,

Що Пречиста Божа Матір

Породила сина

Не в палатах породила

На м’якій постелі,

А на сіні у вертепі,

У бідній оселі.

Там син Божий народився ,

Сіном був прикритий.

Замість того, щоб скупатися,

Сльозами був вмитий.
Цар 1: Сотні років ми страждали

На Месію всі чекали.



Цар 2: Врешті зірка засіяла

Нам дорогу показала.


Цар 3: У далекім Вифлеємі

Ми оце дарами йдемо.



Входить жид.

Я щиро вас радий вітати,

Я вам прислужитьсь готовий

Щось можу в дорогу продати.



Звіздар:Забирайся, Мошку, з хати,

Бо торгу не буде.

Нині хочуть святкувати усі чесні люди.

Жид: Ну, що купіть собі краму

У моїй крамниці.

Як вам будуть тішитися файні молодці!

А як грошей забракує,

То Мосій Якович заборгує.

Пастушок 1: Ти наразі заборгуєш,

А потім не даруєш,

Людей з хати виганяєш

І маєтки забираєш.



Пастушок 2: Спровадьте жидів з хати

Ми не хочем торгувати.



Жид: Що?! Жида гнати?

Жида з хати випихати?

Щоб до вас біда прийшла,

Щоб вам Циган коні вкрав,

Щоб вас Чорт у пекло взяв.

Чорт: Хто мене поминає,

Хто мене не забуває,

Там де бійки, сварки, крики,

Там мої грають музики!

Де нишпорять шахраї,

Там товариші мої.

А де всякі чарівниці.

Там мої рідні сестриці.


Бо я жвавий і моторний,

Тілько що я трохи чорний.

Тому й ім’я таке маю –

Чортом мене називають.

Біда: А я – ваша Біда,

Я вас всіх віддавна знаю!

Я вас мучу проклинаю,

Відбираю ваші статки,

Не лишаю на вас й латки!

Сію вам у душу страх!

Сила в мене є в руках!

Циган: Я є Циган щедрий,

Умію робити , кую, дую та й краду,

Вмію ворожити.

Можу навіть жінку вкрасти,

У кого є файна.

Можу коника гнідого

Вивести зі стайні

Можу ложку підгострити,

Голос підкувати.

А як дасте кусень сала –

На скрипці заграти.

Чорт: Добре, Цигане і Жиде

Так треба робити,

Я подбаю, щоб вам в світі

Було добре жити.

Ану, Цигане, заграй

Хоч би на гармошці,

А я з мошком та Бідою

Погуляю трошки.


Звучить «Циганочка»

(Чорт, Жид, Біда танцюють «Циганочку»)
Пастушки: Боже, Боже, поможи

Позбутися цієї сатани.



Ангел1: Мир вам, браття мої милі

Тут слабкі пекельні сили.

Нічого ся не лякайте,

Тільки віру в Бога майте

А хто Бога споминає,

То там місця Чорт не має.



Ангел2: Бог мене сюди послав ,

Щоб я вас охороняв.

Стеріг і в хаті, і на полі

Людей від всякої недолі.

Хто вина не буде пити,

Бари буде оминати,

Жінку, дітей шанувати –

Той завжди щасливий буде,

Й любитимуть його люди.

Жид (до Цигана )

Чуєш, що воно сказало?

Щоб хлоп пити перестало!

А як хлоп не буде пити,

З кого Мошко буде жити?

Чорт ( до Мошка)

Не журися, любий свате,

Я буду людей цькувати,

Щоб на нашу йшли дорогу,

Один одного щоб били,

Добре щоб горілку пили,

Отоді ми будем жити.

Ангел1: ( До Чорта)

Йди геть від них нечисто сило!



Жид: Ну-Ну-Ну! Я вам, гайдамаки ще свого докажу,

Я про вас усіх Іроду розкажу!



Воїн: Чого тут шум, чого всім треба?!

Ірод: Що за крики тут у хаті?

Я вас хочу запитати?



Жид: Яснійший царю,

Вони слугу твого

Вірного тут зневажають!

Кажуть, що іншого царя мають.



Пастушок 1: Ти є цар, та тільки земний,

А родився Цар таємний,

Що буде над царем,

Над землею, небесами.



Пастушок 2: То не цар, то Вічний Бог,

Що панує без тривог!

Ти боїшся того бога,

Бо лиха твоя дорога!



Ірод: (грізно) Що?!!

Жид: Мій царю, вони тут повідають такі вісті,

Що цар світу народився у Вефлеємі місті!




Ірод (до воїна) Який там цар?!

Що він плете?



Воїн: Мій царю, кажуть, що новина – зродила Діва сина.

Месію начебто – царя усього світу,

Обіценого в заповіті.

Ірод: Воїни! Всіх дітей в краю зібрати,

Всіх дволітніх постинати!

Кожен хлопчик до двох літ

Хай загине! - Так скажіть

А між ними, певно, й Він,

Знайде свій смертний згин.

Воїн: Твій наказ святий для нас,

Мусите знайти ще нині!

Бо інакше – всім вам смерть!

Смерть: О! Хтось закликує за мною,

Готова я усіх стинать косою!



Ірод: Смерте люба, смерте мила,

Ти завжди мені служила.

Всіх косила ворогів ,

Всіх – кого я повелів.

А тепер коси отого,

Що в вертепі народився,

З Пречистої воплотився

(до воїна) Гей, солдати мої вірні!



Воїн: Ми тут Царю!

Ірод: Ну, то що? Всі діти вбиті?

Воїн: Так, мій царю!

Ангел 1: Не тішся, Іроде лукавий,

Нажився ти лихої слави.

Ніщо безкарно не минає,

Ніщо безслідно не зникає,

І над катом кожним лютим

Меч долі нависає.



Ангел2: Знай же, Іроде, лукавий,

Ось тобі новина:

Межи дітьми не убили ви Божого Сина!

Ірод (з розпачем) Що?!! Бунт, зрада!!!

О смерти, Смерте моя мила,

Ти всякий бунт ущент душила!

Прилинь, махни косою раз і в друге,

Нехай згинуть з світу усі добрі люди!

Смерть: О-го-го! Ні, синку, нам їх не зламати.

Тож зупинись й ходи зі мною

У мертві і вічності палати.

Бо мале дитя в яскині

Має владу в світі нині,

Мушу я йому служити,

А тебе я маю вбити.

Чорт: О, тут чую грішну дуду !

Із з собою взяти в пекло мушу!



Ірод: Гей, сторожа!

Смерть: Вона вже не поможе.

Ірод: О Смерте, Смерте моя мила!

Застав мене, я жити хочу – Усю тебе озолочу!



Смерть: Від мене не відкупишся

Ти злотом, вражий сину,

Пішли зі мною в домовину!

Чорт: Ходім, ходім мій любий царю,

Тебе в смолі я покупаю!

Ходім зі мною в пекло,

Там нам з тобою буде тепло!



Ангел1: Поборемо зло, лютий цар відступив,

Звалив його спільний до волі порив.

Хай згода і любов поміж вами панує,

Хай злоби і заздрості отрута,

Хай справами вашими серце керує,

Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись

А нині ми разом Ісуса вітаємо

І славу во віки йому заспіваймо.

Слава Богу!.

Ангел 2: Прощавайте добрі люди,

Вам спокій від нині буде,

Щиро Господа благайте, Своїх діток научайте,

Щоб до церкви всі ходили,

Щиро Богу ся молили,

Здержуйтеся від пустоти,

Не робіть батькам гризоти.

Ангел1: В хаті клопіт не ведіть,

Із сусідами, звичайно,

Не сварітеся, бо не файно,

Кожен з вас запам’ятав,

Як гірко Ірод помирав.

Він не хотів по правді жити,

Бога не хотів любити,

Все в гріхах бенкетував,

Чорту душу продавав.

Ангел2: Шляхом Ірода не йдіть,

До бога ся поверніть -,

То вас Бог буде любити,

Буде вас благословити,

Пошле вам щасливу долю,

І дома, і на полю.



Пастушок1: Добре сталось, Слава Богу,

Тка збираймося в дорогу!



Пастушок2: Але поки вийдем з хати, Треба щастя побажати.

Пастушок1: Всіх добром обдарувати.

Пастушок2: Вінчуєм вам нині, усі добрі люди,

Нехай поміч Божа завжди з вами буде.

Хай кожної днини, кожної години Бог благословить вас,

Бувайте здорові разом з діточками

Хай смутку і горя не буде між вами,

Худібка і бджілка нехай виростає,

А град, вогонь, туча – нехай вас минає.

Нехай добре родить жито і пшениця

Усяке збіжжя, усяка пашниця

Хростос ся рождає!



Жид: (вбігає захекано)

Я вінчую вам як жид:

Хай ся гріш у вас держит,

Нехай від вас уся біда біжить.

Най сі дає молоко

Від корови й бико.

Хай ся кури вам несут,

Хай яйце знесе когут.

А зо тую коляду – дайте щось, бо я вже йду.

Ангел1: Прощавайте, мир в цій хаті,

Щасливі будьте і багаті,

Майте волю добру, гожу

Тільки вірте в ласку Божу.



Звіздар: Ми на тому, добрі люди, Коляду кінчаєм,

Щастя – долі цьому дому

Щиро всі бажаєм!
Звучить коляда «Во Вефлеємі»
Заходять віншувальники:


  1. Дзень- дзелень сьогодні свято

Заливаються дзвінки

На подвір'ї в кожну хату

Вже ідуть колядники.

2. Починають вінчувати

І так складно до ладу

Не скупись господар хати,

Подавай на коляду.


3. Дай вам, Боже,

В щасті і здоров'ї

Дочекатись від Різдва

До нового року до Богоявлення,

Від Богоявлення до Воскресіння

Від цього року до ста літ З року на рік

Доки Господь назначив вік.
Щедрівка «Щедрий вечір, добрий вечір Україно моя»

Господарю, прощавайте! В гаразді проживайте.

Хай минає вас лихо, хай сидить біда все тихо.

Щоб біди ви більше не мали, недостатків вже не знали

Щоб в усьому вам щастило, щоб вам жити було мило!

Всім дорослим і маленьким зичу: живіть здоровенькі

На потіху всій родині. І на славу Україні.
Заходять вчителі. Звучить коляда «Добрий вечір тобі…»

Заходять сівачі

Засіваю вчителів в Мишковицькій школі

Щоб старанних, добрих учнів, мали всі доволі,

Щоб збитошники малі не мотали нерви,

Щоб і кава, і до кави було щоперерви.


Щоб поменше перевірок, побільшу зарплату,

Щоб і в школі, і удома хтілося співати.

Засіваю Вас здоров’ям, засіваю щастям

На 100 років, а там далі – скільки кому вдасться!
Засіваю щасним зерном наших методистів,

Бо уся їх плідна праця –школам для користі!

Засіваю Вас і житом, і пшеницею

Щоб добро Вам поверталося сторицею!


Засіваю Вас і ярою, й озимою,

Аби щастя Вам лилося зливою!

Сію щедро навкоси і у рядочки,

Щоб здорові Ви були й міцні як огірочки!


Засіваємо по вінця школу рідну

Знов на працю клопітку та плідну!

Хай добро в ній сіється і жнеться,

Хай успішно рік шкільний ведеться!

Хай майбутнє тут росте й мудріє,

Хай Вам щастя-доленька поспіє!

Нехай вітер Галичини розвиває нині

Зерна Правди і Гідності по всій Україні!



Звучить коляда «Різдвяні свята»

Виступ Тернопільської духовної семінарії імені Патріарха Й.Сліпого «Маланка».
Із святом величним

Із святом урочистим

Вас вітаєм милі

Ми на Україні!

З ними приходить радість

В кожну хату – всюди,

Як в часи минулі

Знов святкують люди.




Святкують, радіють,

Що Христос родився,

Що в яслах на сіні

Він для нас явився.

В святковий цей вечір,

В щасливу цю годину

Вітають старших, молодших,

Усю нашу родину.
1. Ми ще раз усіх вітаєм,

Цілуєм міцно, обнімаєм,

І хай цей вечір пам’ятається:

Ісус Христос рождається!


2. Щоб не раз ви нас чекали,

Щоб не раз ми святкували

І хай ця радість пам’ятається

Ісус Христос Рождається!



3. Хай виростають діти –

Летять в широкий світ,

А старші живуть довго

Ще многа – многа літ



Звучить пісня «Україна колядує»



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка