С. О. Рачкова, А. М. Кушнірчук Методичний посібник Система роботи школи щодо формування навичок здорового способу життя



Сторінка2/4
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.63 Mb.
1   2   3   4

формування позитивної мотивації щодо здорового способу життя, культури здоров'я;

  • знайомство учнів з основами здорового стилю життя;

  • формування свого стилю здорового життя;

  • здійснення профілактичної роботи з негативними проявами;

  • формування теоретичних та практичних навичок здорового способу життя учнів;

  • формування творчої особистості, здібної до саморозвитку, самоосвіти і самоактуалізації.

    Критеріями формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та підлітків можна вважати:

    • на рівні фізичного здоров'я: прагнення до фізичної досконалості, ставлення до власного здоров'я, як до найвищої соціальної цінності, фізична розвиненість, загальна фізична працездатність, загартованість організму, дотримання раціонального режиму дня, виконання вимог особистої гігієни, правильне харчування;

    • на рівні психічного здоров'я: відповідність пізнавальної діяльності календарному віку, розвиненість довільних психічних процесів, наявність саморегуляції, адекватна самооцінка, відсутність акцентуацій характеру та шкідливих поведінкових звичок;

    • на рівні духовного здоров'я: узгодженість загальнолюдських та національних морально-духовних цінностей, наявність позитивного ідеалу, працелюбність, відчуття прекрасного у житті, в природі, у мистецтві;

    • на рівні соціального здоров'я: сформована громадянська відповідальність за наслідки нездорового способу життя, позитивно спрямована комунікативність, доброзичливість у ставленні до людини, здатність до самоактуалізації, саморегуляції, самовиховання.

    Методологічним підґрунтям роботи в цьому напрямку є діяльнісний і системний підходи до формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

    Системність полягає у взаємопогоджених знаннях, уміннях та навичках, сформованих у дітей та підлітків, які забезпечують необхідний рівень їх працездатності, моралі та духовності. Для цього необхідно знати основні положення фізіології, психології людини, соціології та інших суміжних дисциплін, які в сукупності дозволять реалізувати необхідні здоров'язберігаючі, здоров'язміцнюючі, здоров'яформуючі технології щодо свідомого ставлення до власного здоров'я і проявлятися у відповідних позитивних вчинках і діях.

    На жаль, мало хто погоджується з тим, що ми на Землі для того, щоб учитися.

    У школярів, наприклад, відношення до здоров'я проявляється по-різному. У них ще не настільки розвинене почуття самозбереження, щоб турбуватися про безболісне існування. І так добре, а випадковості (на зразок ангіни, ГРВІ, запалення легенів) швидко проходять. Діти знаходять хвороби прямо в школі на наших очах. І завданням учителів є пропаганда правильного способу життя, правильної поведінки, правильного стану і правильної відповідальності за своє здоров'я. Дитині необхідно щодня нагадувати, що навіть мама і тато не можуть дати їй здоров'я. Здоров'я потрібно набувати самій.

    Як цього досягти? Як зробити так, щоб усі школярі вели здоровий спосіб життя? Що ми вже встигли зробити за ці роки? ...

    2. Досвід роботи колективу СЗОШ №29 щодо формування навичок здорового способу життя

    Зібрані й представлені нижче матеріали — узагальнення 6-річного досвіду колективу щодо роботи з ФНЗСЖ в учнів школи.

    Хочеться наголосити, що наша школа не є спеціальною «Школою здоров’я», ФЗСЖ є лиш одним із напрямів усієї системи роботи закладу і в деякій мірі підходи до ФЗСЖ відрізняються від спеціалізованих, що не заважає нам формувати в учнів розумне ставлення до свого здоров'я, допомогти їм подолати шкідливі звички.



    Основною метою СЗШ №29 є організація роботи педколективу та учнівського самоврядування, спрямованої на забезпечення:

    • сприятливих та нешкідливих умов для навчання й виховання дитини (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання й виховання);

    • оптимальної організації навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей і гігієнічних норм);

    • повноцінного і раціонально організованого режиму навчання;

    • виховання в учнів культури здоров'я — комплексу особистісних якостей, які спрямовані на збереження й зміцнення здоров'я, посилення мотивації щодо ведення здорового способу життя, підвищення відповідальності за особисте здоров'я;

    • пропагування серед батьків культури здоров'я, знань з психології, педагогіки.

    Колектив нашої школи намагається організувати навчання здоровому способу життя так, щоб воно було системним і сприяло гармонійному розвитку психофізичних здібностей учнів. Воно не зводиться до періодичного спрямування. Така робота передбачає:

    • по-перше, вивчення уявлень молоді про здоровий спосіб життя і розробки методів оцінювання здоров'я індивіда;

    • по-друге, формування свідомості і культури здорового способу життя;

    • по-третє, розробку методик навчання молоді здоровому способу життя;

    Далі, упровадження моніторингу здорового способу життя наших учнів.
    2.1. Форми і методи роботи.

    Серед форм і методів процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в нашій школі пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До них належать: ситуаційно-рольова гра, соціально-психологічний тренінг, «мозковий штурм», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, гра-драматизація, робота у великих та малих групах, метод проектів, проблемне навчання, демонстрація поведінки, навчальні ігри, навчання однолітків.

    Доцільним виявилося застосування традиційних методів: бесід, диспутів, лекцій, семінарів, роз'яснень, переконань, позитивного і негативного прикладів, методів вироблення звичок, методів вправ, контролю і самоконтролю, створення громадської думки, ділових ігор, конкурсів, змагань, аудіовізуальної діяльності, малювання, музики, танцю.

    Заходи з ФЗСЖ введено в річний план виховної роботи окремим розділом. Кожного навчального року ми його вдосконалюємо, корегуємо. Цілеспрямованість, послідовність, відповідність заходів віковим особливостям дітей, залучення всіх суб'єктів навчального простору, використання класної та позакласної діяльності, моніторинговий супровід, певні позитивні досягнення дають змогу зробити висновок про створення в нашій школі системи роботи з формування навичок здорового способу життя.



    Учасниками цього процесу є:

    усі вчителі школи;



    • медична служба;

    • психологічна служба;

    • керівники спортивних секцій, гуртків;

    • педагог-організатор;

    • класні керівники;

    • організатори харчування;

    • відповідальні за охорону праці.

    Управління роботою школи з ФЗСЖ здійснює адміністрація школи (директор, заступники директора з навчально – виховної, виховної, адміністративно-господарчої роботи).
    2.2. Моніторинг здоров’я учнів

    Керування процесом ФНЗСЖ передбачає діагностику стану сформованості культури здоров'я учнів; визначення мети впливу і створення умов для її реалізації; і як наслідок - корекцію здоров'язберігаючої поведінки в школі й за її межами.

    Система медичного моніторингу: здійснення поглибленого медогляду, ведення листків здоров'я, дають нам можливість з'ясувати кількість хворих і, відповідно, здорових дітей.

    Наприклад, у 2008/09 н. р. здорових дітей у нашій школі було 39 %, хворих — 60 %, у 2009/10 н. р. – 40% та 59% відповідно, в цьому році здорових — 42%, хворих — 58%.

    Очевидно, що прослідковується поступове, хоч і не стрімке зменшення кількості хворих дітей, а це вже позитивний результат роботи колективу.

    Окрім цього, медогляд, також, дає нам можливість встановити, які захворювання мають діти, й відповідно до цього здійснювати просвітницьку та профілактичну роботу.

    Найбільші відсотки хвороб у дітей нашої школи мають: зорова патологія, хірургічна патологія (сколіоз, сколіотична постава) та захворювання ШКТ.

    Аналіз стану здоров'я учнів дав змогу визначити першочергові напрямки роботи школи з цієї проблеми:



    • профілактика і корекція порушень зору (зорова гімнастика, розміщення учнів на робочих місцях із урахуванням порад лікарів);

    • профілактика і корекція порушень опорно-рухової системи (підвищення рухової активності, комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів);

    • профілактика і корекція порушень органів травлення (посилений контроль за організацією гарячого харчування, пропаганда раціонального харчування, створення умов одержання дієтичної їжі).

    Та, не дивлячись на це, зростання порушень зору і далі посідає особливе місце в питанні здоров'я школярів. Виникненню захворювань органів зору можуть сприяти такі фактори, як невідповідність норм природного і штучного освітлення робочих місць, невідповідність розміру шкільних меблів і пов'язана з цим неправильна поза під час навчальних занять, а також усе зорове навантаження, що є наслідком інтенсифікації навчального процесу.

    Вимоги до освітленості у нашій школі в основному дотримуються, розмір та кількість шкільних меблів відповідає віковим потребам, причиною є збільшення зорового навантаження, що спричинене захопленням комп’ютерною технікою та телебаченням.



    Зменшення відхилення у стані опорно-рухової системи дітей і підлітків приблизно на 2 % говорить про позитивні результати зусиль нашого колективу – з листопада 2007 року в навчальний процес школи було введено уроки плавання для учнів 1-11-х класів.

    Зменшення захворювань ШКТ пояснюється діями учнівського самоврядування. Яке протягом року здійснює просвітницьку та профілактичну роботу з учнями школи (елементи якої буде проілюстровано нижче).

    Довідка: В 2010 році Учнівським комітетом були проведені анкетування в 9 -11 класах (для визначення обізнаності підлітків нашої школи в правилах здорового способу життя), які виявили, що рівень сформованості знань про здорове харчування у 80% учнів нашої школи на той час був низьким.
    2.3. Напрямки роботи школи щодо ФНЗСЖ.

    Ми розуміємо, що чинників ризику, які впливають на стан здоров’я наших дітей безліч, тому в процесі пошуку колективом школи були визначені основні напрями роботи щодо ФНЗСЖ учнів, на підставі яких ми створили концептуальну модель системи формування здорового способу життя нашої школи (додаток 1).

    Ця модель ілюструє роботу всіх структурних підрозділів школи в напрямку формування високої культури здоров’я особистості наших учнів. Вона недарма такої форми - всі її складові знаходяться в тісній співпраці та взаємодії, тому що ФНЗСЖ це системний, циклічний процес.

    Модель системи формування навичок здорового способу життя нашої школи включає в себе такі напрями:

    1.) Формування світогляду педагогів та виховання культури здоров’я педагогічного колективу:


    • поновлення знань з питань ФЗСЖ;

    • проведення проблемних психолого-педагогічних семінарів;

    З цією метою в школі відбулися теоретичні семінари: психолого-педагогічний семінар «Особистісно зорієнтований підхід до навчання: творчий учитель — творчий учень», семінар-практикум «Конфлікти в навчальному закладі. Причини виникнення. Динаміка розв'язання», науково-теоретичний семінар «Адаптація першокласників: проблеми та перспективи», «Адаптація учнів початкової школи до навчання в 5 класі», проблемний семінар «ФНЗСЖ – професійні аспекти роботи», семінар для заступників директорів з виховної роботи шкіл міста «Система роботи школи щодо формування навичок здорового способу життя».

    Зміст, структура, форми науково-методичної роботи в школі не лише відповідають запитам кожного педагога; вони побудовані із врахуванням як специфіки роботи методичних об'єднань, так і самої школи.



    • висвітлення проблем ЗСЖ школи на педагогічних радах, засіданнях методичних об’єднань вчителів школи;

    За останній час було проведено педради: «Мистецтво життєтворчості особистості», «Здоровий спосіб життя - це необхідність», «Літнє оздоровлення – проблеми та шляхи вирішення».

    • розробка та впровадження здоров’язберігаючих технологій в навчальний процес та позаурочну діяльність;

    • вивчення і використання передового досвіду, створення інформаційного банку даних;

    З цього приводу, на основі аналізу: інформаційно-освітніх програм, посібників, методик профілактичної роботи з учнями, додаткової літератури, кафедрою виховної роботи було оформлено папку з матеріалами даної тематики на допомогу класним керівникам та батькам учнів школи.

    • робота секції волейболу для вчителів школи;

    • робота секції шейпінгу для вчителів школи.

    2.) Робота класного керівника:

    • проведення години спілкування класного керівника з учнями на теми ФНЗСЖ;

    • організація дослідження здоров’я класу;

    У кожному класі є листок здоров'я, де відмічені групи здоров'я, фізкультурні групи.

    • проведення бесід з учнями про попередження дитячого травматизму та дотримання санітарно-гігієнічних вимог і техніки безпеки;

    • організація походів та екскурсій.

    Сезонні походи вихідного дня класів у ліс, які організовують класні керівники стали традиційними.

    Протягом вересня – грудня класними керівниками були проведені такі заходи:



    • години спілкування «Твоє здоров'я - в твоїх руках», «Захисти себе і свою майбутню дитину», «Соціально небезпечні хвороби», «Це має знати кожний»;

    • інструктаж профілактики травматизму та інфекційних хвороб, отруєнь;

    • батьківські збори, на яких відбувається обговорення та аналіз медичного обстеження школярів, рівня фізичної підготовки учнів;

    • перегляд фільму в кінотеатрі «Обережно туберкульоз».

    3.)Всеобуч батьків, співпраця з батьками:

    • участь батьків у плануванні, прийнятті рішень про створення безпечного освітнього середовища дітей;

    • прийняття рішень та участь в облаштуванні шкільних приміщень;

    • проведення лекцій та бесід з проблем ЗСЖ на батьківських зборах (у співпраці із лікарями міста);

    Позитивний результат співпраці з батьками досягається завдяки роботі лекторію для батьків з питань оздоровлення дітей у сім'ях: «Здорові стосунки — здорова сім'я», «Статеве виховання в сім'ї», «Здоров'я — у природі» тощо.

    • проведення батьківського лекторію «Формування у дітей навичок ЗСЖ» психологом школи;

    • проведення циклу лекцій тематики «Твоє життя в твоїх руках» (у співпраці з представниками організацій «Наша спадщина» та «АСЕТ») (додаток 2).

    Виховання стає ефективнішим, якщо вдається забезпечити тісну співпрацю сім'ї, школи та громади. Враховуючи це, в школі започатковано проведення (1 раз в семестр) батьківського кінолекторію «Твоє життя в твоїх руках»: «Скажи палінню та наркотикам-ні!», «Пити ? - Чи не пити?» (у співпраці з представниками організації «Наша спадщина» та Всеукраїнською благодійною організацією «АСЕТ»), програма якого спрямована на залучення батьків до виховання у своїх дітей культури здоров'я.

    Така форма виховної роботи позитивно сприймається та активно підтримується батьками учнів, що дозволяє зробити висновки про подальшу співпрацю.

    Загальношкільні батьківські збори, класні батьківські збори постійно розглядають питання раціонального харчування дітей, здорового мікроклімату в родині, оздоровлення дітей на канікулах, стан захворюваності учнів у школі, профілактики вірусних захворювань.

    Найголовніша задача — донести до батьків те, що фізично розвинуті діти зможуть краще засвоювати ті знання, які будуть отримувати у школі.



    4.) Співпраця (партнерство) з питань ФНЗСЖ:

    4.1.) Співпраця з управліннями та відділами міськвиконкому:

    • управління освіти Хмельницької міської ради;

    • управління у справах сім’ї та молоді;

    • управління охорони здоров’я;

    • управління юстиції Хмельницької міської ради;

    • служба у справах дітей;

    • кримінальна міліція у справах дітей ПЗВМ;

    • комітет фізичної культури й спорту;

    • управління транспорту та зв’язку;

    • відділ зв’язків з громадськістю ДАЇ Хмельницької області.

    4.2.) Крім того, налагоджена тісна співпраця з позашкільними закладами міста, це:

    • кінотеатри, театри , філармонія міста;

    • Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва;

    • ПТДЮ (палац творчості дітей та юнацтва);

    • ХОЕНЦУМ (Хмельницький обласний еколого – натуралістичний центр учнівської молоді);

    • ЦНВУМ (центр національного виховання учнівської молоді);

    • Школа мистецтв «Райдуга»;

    • ДЮСШ (дитячі юнацькі спортивні школи) міста;

    • Дитячий ФК (футбольний клуб) «Фортуна-Проскурів»;

    • ХНУ (Хмельницький національний університет);

    • ХУУП (Хмельницький університет управління та права).

    4.3.) Співпраця з благодійними та громадськими організаціями:

    • Всеукраїнська благодійна організація АСЕТ;

    • міжнародна громадська організація «Наша спадщина».

    5.) Впровадження освітніх технологій ФЗСЖ в навчальний процес є 5-тим елементом нашої усієї системи:

    5.1.) Посилення мотивації на ЗСЖ через спеціальні предмети.

    Базові знання про своє здоров'я учні отримують на уроках фізкультури, «Біології», «Основ здоров'я», «Основ безпеки життєдіяльності», уроках ритміки.

    На основі знань та умінь, отриманих нашими учнями на уроках біології, основ здоров’я формуються навички до яких належать наприклад – навички дотримання правил особистої гігієни, навички надання першої ї медичної допомоги.

    Школярі - біологи, екологи, проводять дослідницьку роботу з визначення освітленості навчальних аудиторій, озеленення кабінетів, захворюваності щитовидної залози наших учнів.

    Велику роботу, спрямовану на збереження та зміцнення здоров'я здійснюють учителі фізичної культури та ритміки. Вони навчають учнів вправ для розвитку усіх фізичних якостей, всіх органів і систем, ознайомлюють з руховим режимом.

    Значна увага на уроках фізичної культури приділяється дихальним вправам. Більшість уроків фізичної культури, якщо дозволяють погодні умови, відбуваються на свіжому повітрі.



    5.2.) Включення валеологічної інформації в зміст предметів базового компонента.

    Користуючись навчальним матеріалом, педагоги нашої школи на уроках дають інформацію про шкідливі фактори та звички, що впливають на здоров'я людини.

    Ми намагаємося формувати позитивну мотивацію на здоров’я не тільки через уроки фізичної культури, біології, основ здоров'я та основ безпеки життєдіяльності, а й через зміст усіх шкільних предметів.

    Прикладом може стати проведення уроків гуманітарного циклу:



    • Програма з англійської мови включає спеціальні теми з основ здоров’язбереження: «Спорт», «Олімпійські ігри», «Навколишнє середовище», «Екологія», «Шкідливість паління». Учні засвоюють нову лексику, тренують мову та водночас розбирають проблеми збереження власного здоров’я та навколишнього середовища.

    • На уроках мови та літератури використовуються такі завдання і вправи, які формують в учнів теоретичну базу з питань культури здорового способу життя, а також навчають застосовувати отримані знання на практиці. Постійно пропонується робота з відгадування і складання загадок, кросвордів, пов'язаних з режимними процесами або предметами санітарної гігієни, добір прислів'їв, приказок про здоров'я та здоровий спосіб життя.

    У школі запроваджено фізкультхвилинки та валеопаузи під час навчальних занять у 1—7-х класах. Вони спрямовані на відновлення працездатності, уваги, запобігають захворюванням опорно-рухового апарату, зору.

    Для цього розроблено спеціальні комплекси фізичних вправ для учнів різного віку та для різних предметів. Діти молодших класів виконують динамічні вправи під музику, читають веселі віршики, фантазують. Для учнів середніх і старших класів фізкультхвилинки передбачають. вправи для відпочинку рук та очей, постави.

    Для збереження здоров'я учнів на уроках використовується модель здоров'язберігаючого уроку [18;20], яка передбачає: фізкультпаузи і фізкультхвилинки, релаксаційні паузи, виконання техніки безпеки, психологічний клімат, інтеграцію знань про здоровий спосіб життя у предмети базового компоненту. Вчителі нашої школи проводять уроки з урахуванням усіх компонентів моделі.

    Модель здоров'язберігаючого уроку

    ЗСШ № 29

    Урок

    Техніка безпеки
    Вологе прибирання та провітрювання

    Відповідність шкільних меблів віковим особливостям учнів
    Фізкультхвилинки,

    фізкультпаузи
    Релаксаційна

    пауза
    Психологічний клімат

    Інтеграція знань про здоров’я в предмети базового компонента
    Освітлення

    5.3.) Дуже важливим є створення та забезпечення безпечного освітнього середовища.

    Почнемо з того, що наша школа розташована у сприятливих екологічних умовах, (далеко від проїжджої частини, поблизу парку), що відповідає вимогам організації просторово-предметного компоненту, та допомагає учням проводити більше часу на свіжому повітрі.

    Багато уваги приділяється питанню створення безпечного освітнього середовища. Ми тримаємо під постійним контролем санітарно-гігієнічний режим шкільних приміщень (шкільні приміщення відповідають санітарним нормам, меблі в кабінетах розташовані та промарковані згідно з віковими особливостями учнів), режим дня школярів, раціональне та збалансоване харчування (63,3 % учнів охоплено гарячим харчуванням).

    В школі працюють: кабінет медичної допомоги, стоматкабінет, 2 ігрові спортивні зали, баскетбольні і волейбольні майданчики, спортивне містечко, футбольне поле, також діє фізкультурно-оздоровчий комплекс, до структури якого входять басейн, реабілітаційний центр і тренажерна зала.



    Для нормування навчального навантаження нами виконуються обов’язкові правила:

      • Навчальне навантаження не перевищує гранично допустимого навантаження на учнів відповідно до вікових норм згідно з навчальним планом.

      • При складанні й регламентації навчальних планів ураховується ступінь труднощів предметів.
  • 1   2   3   4


    База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка