Сагітальні аномалії прикусу. Дистальний прикус. Етіологія, патогенез, клініка та діагностика дистального прикусу



Сторінка4/7
Дата конвертації08.03.2016
Розмір1.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
ТЕМА:Вертикальні аномалії прикусу. Відкритий прикус. Етіологія, патогенез, клініка та діагностика.

Факультет – стоматологічний, курс – 4, семестр - 8, кількість годин – 2.


І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Лікування відкритого прикусу відноситься до важких ортодонтичних втручань, так як при цьому відбувається зубоальвеолярне подовження в одній ділянці і зубо-альвеолярне вкорочення в другій ділянці. Тому знання причин виникнення механізму розвитку відкритого прикусу, його клінічної картини дозволить лікарю правильно вибрати метод лікування даної патології і спланувати профілактичні міроприємства
ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

  1. Знати етіологію, патогенез, клініку і методи діагностики відкритого прикусу

  2. Вміти провести дифдіагностику і лікування відкритого прикусу


ІІІ. ВИХОВНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:


  1. сформувати у студентів деонтологічні представлення при роботі з хворими даного профілю;

  2. вміти здійснювати деонтологічний підхід до хворого з відкритим прикусом


ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ:

Дисципліна

Знати

Вміти

1.Забезпечуючі дис-ципліни:

-анатомія

2.Наступні дисцип-ліни (забезпечуємі):

-нормальна фізіологія

3.Внутріпредметна інтеграція:

-ортодонтія



-анатомічні особливості будови органів порожни-ни рота

-фізіологічні і функціо-нальні особливості по-рожнини рота

-класифікації аномалій та деформацій зубощелепо-вої системи


-методика обстеження ортодонтичного хворого

-розрізняти різні групи зубів

-розріняти органи ротової порожнини

-визначити функції порожнини рота

-провести обстеження ортодонтичного хворого;

-методику виставлення кінцевого діагнозу.




V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ:

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика відкритого прикусу


Відкритий прикус відноситься до аномалій по вертикалі. За даними літератури частота його складає від 1,7 % до 5,3 % обстежених. А. Д. Мухіна і 3. Ф. Василевська вважають, що відкритий прикус частіше зустрічається у старшому віці, ніж у дітей з тимчасовим прикусом.

Відкритий прикус зустрічається в багатьох класифікаціях. Так, за класифікацією Енгля, відкритий прикус відноситься до першого класу, коли "ключ оклюзії" збережений, розташування щелеп перебуває в "мезіодистальній гармонії", а патологія локалізується у фронтальній ділянці, а також в аномаліях положення окремих зубів: інфраоклюзія фронтальних зубів і супраоклюзія бокових зубів.



А. Я. Катц зараховує відкритий прикус до 1 групи - деформація локалізується у фронтальній ділянці. "Функціональна патологія проявляється різким переважанням шарнірних артикуляційних рухів нижньої щелепи, м'язів, що піднімають нижню щелепу, а також колового м'яза рота".

Д. А. Калвеліс розглядав відкритий прикус як вертикальну аномалію і поділяв його на дві форми:

  1. істинний відкритий прикус (рахітичний) – у зв'язку з захворюваннями кісткової тканини розвиток м'язів випереджує процес мінералізації і не піддається саморегуляції:

  2. травматичний (внаслідок шкідливих звичок).

A. І. Бетельман відкритий прикус відносить до вертикальних аномалій.

Л. В. Ільїна-Маркосян та А. С. Щербаков цю аномалію поділяють на:

а) фронтальний відкритий прикус;

б) боковий відкритий прикус.

B. Ю. Курляндський розглядає відкритий прикус у розділі аномалії положення окремих зубів -інфраоклюзія і недорозвинення щелепи по вертикалі.

3. Ф. Василевська виділяє три форми відкритого прикусу:

1) не артикулюють усі фронтальні зуби або частина фронтальних зубів;

2) не артикулюють фронтальні зуби і премоляри;

3) не артикулюють фронтальні зуби, премоляри і перші моляри.



Ф. Я. Хорошилкіна класифікує відкритий прикус за величиною вертикального зазору:

I ступінь - до 5 мм;

II ступінь - до 9 мм;

III ступінь - більше 9 мм.

За даними телерентгенографічних досліджень Ф. Я. Хорошилкіна виділяє також гнатичний та зубоальвеолярний відкритий прикус.

К. Lebreil, I. Fischer-Brandesрозглядають відкритий прикус як:

• фронтальний відкритий прикус

• боковий відкритий прикус

а) односторонній

б) двосторонній

Л. П. Григор 'єва та I. Г. Єрохіна виділяють такі клініко-морфологічні різновиди відкритого прикусу:


  1. Відкритий прикус, обумовлений затримкою росту альвеолярного відростка верхньої щелепи у вертикальній площині в ділянці фронтальних зубів при нормально розвинених альвеолярних відростках у ділянці бокових зубів.

  2. Відкритий прикус, обумовлений надмірним ростом альвеолярного відростка верхньої щелепи у вертикальній площині в ділянці бокових зубів при нормальному його розвитку в ділянці фронтальних зубів.

  3. Відкритий прикус, обумовлений затримкою росту альвеолярного відростка в ділянці бокових зубів у вертикальній площині. Відкритий прикус належить до вертикальних аномалій прикусу і характеризується наявністю вертикальної щілини (вертикальний зазор) між зубами під час зімкнення зубних рядів. Така щілина частіше виникає в передній ділянці зубних дуг (симетрична, асиметрична) або в бокових ділянках (одностороння, двостороння).

А. М. Schwarzрахітичний відкритий прикус поділяє на дві групи:

  1. альвеолярний — вкорочення коренів зубів та альвеолярних відростків;

  2. викривлення тіла нижньої щелепи — випуклість бокових та ввігнутість передньо-задніх відділів.

За класифікацією ВООЗ відкритий прикус розглядається в розділі аномалій співвідношення зубних дуг.

Відкритий прикус може виникнути завдяки різноманітним етіологічним факторам і бути наслідком багатьох функціональних та морфологічних порушень зубощелепного апарату. Велике значення має:



  • спадковість;

  • хвороби матері під час вагітності (токсикоз вагітних, травми, інфекційні захворювання під час вагітності, авітамінози тощо);

  • хвороби раннього дитячого віку (рахіт, ендокринопатії та інші патології, що призводять до деформації кісток, у тому числі й щелепних);

  • неправильне штучне вигодовування (невідповідність розмірів соски);

  • значний розрив у строках прорізування верхніх і нижніх різців (часткова ретенція зубів);

  • недорозвиток міжщелепної кістки;

  • макроглосія;

  • пошкодження росткової зони верхньої або нижньої щелеп у фронтальній ділянці внаслідок незрощень, травм, оперативних втручань, інфекційних захворювань;

  • гіпоплазія, карієс зубів, нерівномірне стирання емалі;

  • рання втрата молочних фронтальних зубів і несвоєчасне або відсутність дитячого протезування;

  • шкідливі звички смоктання і прикусування пальців, язика, губ, різних предметів;

  • порушення функції дихання (аденоїдні розростання, викривлення носової перегородки і т.д., що змушують дитину тримати рот відкритим);

  • звичка ротового дихання;

  • збільшення піднебінно-глоткових мигдалин сприяє зміщенню язика вперед, його неправильному розміщенню, розвитку відкритого прикусу;

  • порушення функції ковтання (неправильне ковтання з прокладанням язика між зубними рядами). При інфантильному (немовлячому) типі ковтання, коли дитина відштовхується кінчиком язика від зімкнених губ і втягує губи в порожнину рота, розвивається відкритий прикус;

  • порушення мови (неправильна артикуляція язика з оточуючими тканинами) сприяє неповному прорізуванню зубів і утворенню відкритого прикусу в передній ділянці зубних дуг;

  • неправильне положення під час сну (закинута голова);

  • адентія окремих зубів, мікродентії на одній щелепі;

  • порушення послідовності зміни верхніх і нижніх тимчасових зубів або строків прорізування постійних зубів;

  • укорочена вуздечка язика утруднює його рухи, що призводить до неправильного, частіше міжрізцевого, положення його кінчика. Нерідко при такому порушенні діти прикушують бокові ділянки язика, що викликає розвиток двостороннього бокового відкритого прикусу.

Великого значення надають зміні форми верхньої і нижньої щелеп під дією м'язів, у тому числі власне жувальних. Зубоальвеолярна і базальна дуги верхньої щелепи під їх дією здавлюються у бокових ділянках і витягуються у передній. Зміна базальної частини верхньої щелепи призводить до зміни форми кісткового піднебіння, дна носової порожнини, порушення розвитку верхньощелепних пазух, що зазвичай утруднює носове дихання і сприяє ротовому. Форма нижньої щелепи змінюється. Спереду нижньощелепних кутів по нижньому її краю утворюється заглибина: нерідко спостерігається вкорочення гілок нижньої щелепи та їх згинання. Збільшуються нижньощелепні кути через тягу м'язів, які опускають нижню щелепу. Видовжується нижня частина обличчя.

Відкритий прикус може розвинутися в різних періодах прикусу - у тимчасовому, змінному і постійному. Він так само може ускладнювати транс-верзальні і сагітальні аномалії прикусу.



Клініка і діагностика відкритого прикусу

Лицеві ознаки відкритогоприкусу (рис. 12.1,12.4) характеризуються збільшенням нижньої частини обличчя, згладженістю носо-губних і підборідної складок, часто спостерігається незмикання верхньої і нижньої губ у стані спокою (внаслідок недорозвинення колового м'яза рота). Якщо губи зімкнуті, то при видовженій нижній частині обличчя його вираз напружений, видовжений. При поєднанні відкритого прикусу з сагітальними аномаліями ознаки характерні для дистального або мезіального прикусу.

У порожнині рота(рис. 12.2, 12.5) спостерігається відсутність контактів між зубами верхньої і нижньої щелеп. При відкритому прикусі зубні дуги, особливо верхня, звужені, передні зуби розташовані тісно, нерідко виявляють гіпоплазію емалі постійних передніх зубів, множинне каріозне руйнування передніх зубів, премолярів і молярів (частіше перших). Язик зазвичай збільшений, на ньому є поздовжні і поперечні борозни, сосочки згладжені, іноді помітні крапчасті крововиливи на його кінчику. В ділянці верхніх, а іноді і нижніх передніх зубів ясенні сосочки гіпертрофовані, набряклі, кровоточать, нерідко помітні відкладання зубного каменю.

Внаслідок парафункції язика і щік, звички всмоктувати щоки у порожнину рота, прокладати язик між зубними рядами у ділянці дефекту, а також при недорозвитку верхньої щелепи та її деформації, обумовленої вродженим незрощенням губи, альвеолярного відростка і піднебіння, розвивається односторонній або двосторонній, а при геміатрофії обличчя - односторонній відкритий прикус.

Відкритий прикус викликає значні функціональні порушення: утруднене відкушування їжі, жування, ковтання, вимова зубних і шиплячих звуків (хворі шепелявлять), змінюється дихання, що викликає сухість слизової оболонки, сприйнятливість до інфекційних хвороб і схильність до захворювань пародонту.

Діагноз ставлять на підставі:

• клінічного обстеження;

• фотометричного обстеження обличчя;

• вивчення діагностичних моделей щелеп;

• ортопантомограм щелеп (рис. 12.3);

• бокових ТРГ голови.

На підставі результатів телерентгенографічного обстеження голови визначають зубоальвеолярну і гнатичну форми відкритого прикусу.

Для зубоальвеолярної форми на телерентгенограмах характерно: різці відхилені вестибулярно, кут нахилу їхніх осей щодо площини основи верхньої щелепи зменшений.

При гнатичній формі відкритого прикусу помітна зміна конфігурації тіла нижньої щелепи, відмічено значне поглиблення її на нижньому краї, по переду місця прикріплення власне жувальних м'язів. Зубоальвеолярна висота у фронтальній ділянці менша норми, а в бокових ділянках - більша норми. Кут В збільшений, кути нижньої щелепи збільшені (понад 135 градусів), край нижньої щелепи має майже прямовисний напрям. Співвідношення МТ1-МТ2 у межах норми. Скронево-нижньощелепні суглоби розташовані високо.



Рис. 12.1. Лицеві ознаки відкритого прикусу.

Рис. 12.2. Ознаки відкритого прикусу у порожнині рота.

Рис. 12.3. Ортопантограма щелеп.

Рис. 12.4. Лицеві ознаки відкритого прикусу.

Рис. 12.5. Ознаки відкритого прикусу у порожнині рота.

VІ. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції і зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методич-ного забезпечення (контролю, нагляд-ності, ТЗН, інструк-ції, обладнання і ма-теріали)

Час в хв.

1

2

3

4

5

6

1. Підготовчий етап

1.

2.
3.



Організація заняття

Постановка навчальних цілей

Контроль вихідного рівня знань:

ІІ

Усне опитування


Журнал

Методичні розробки


Питання

3

2
5
10



ІІ Основний етап

1.

Формування профе-сійних вмінь і навиків:

- провести обстеження ортодонтичного хворого;

- провести аналіз діагностичної моделі;

- визначити схему лікування;




ІІІ

Практичний тренінг;

Професійний тренінг в рішення нетипових професійних завдань;

Практичний тренінг;

Рішення ситуаційних задач по наданню першої допомоги при невідкладних станах

Тестовий контроль ІІрівня


Обладнання, інструмен-тарій

Алгоритми

Моделі щелеп, штан-генциркуль, циркуль

Відтискні ложки, відбитковий матеріал.

Алгоритми надання першої допомоги

Тести ІІ рівня




55

ІІІ Заключний етап

1.

2.
3.



Контроль і корекція рівня професійних знань і умінь.
Підведення підсумків заняття.

Домашнє завдання



ІІІ

Індивідуальний контроль практичних навиків та їх результатів

Результати обстеження хворих і рішення ситуаційних завдань
Журнали
Методичні розробки

10

3
2


VІІ. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1.Матеріали контролю для підготовчого етапу занять:

-питання для контролю вихідного рівня знань:



        1. Етіологія відкритого прикусу

        2. Основні механізми розвитку відкритого прикусу

        3. Які шкідливі звички найбільш часто приводять до розвитку відкритого прикусу

        4. Клінічна картина травмуючого відкритого прикусу

        5. Клінічна картина рахітичного (істинного) відкритого прикусу

        6. Дифдіагностика відкритого прикусу

        7. Класифікація відкритого прикусу за Катцом

        8. Класифікація відкритого прикусу за Калвелісом

        9. Класифікація відкритого прикусу за Ільїною-Маркосян

        10. Класифікація відкритого прикусу за Курляндським

        11. Класифікація відкритого прикусу за Василевським

        12. Класифікація відкритого прикусу за Хорошилкіною

        13. Класифікація відкритого прикусу за Григор”євою і Єрохіною

        14. Класифікація відкритого прикусу за Шварцом,ВООЗ

        15. Лицеві ознаки відкритого прикусу.


2.Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

- тести ІІ рівня;

- алгоритми надання першої медичної допомоги при невідкладних станах;

- орієнтовна карта для формування практичних знань і умінь.

Студенти самостійно обстежують пацієнта, ставлять попередній діагноз, знімають відбитки щелеп та відливають контрольні та діагностичні моделі, проводять при необхідності антропометричні дослідження моделей, виставляють кінцевий діагноз та складають план лікування.

- алгоритми надання першої допомоги при невідкладних станах (див.дод.5)

3. Матеріали контролю для заключного етапу:

-результати контролю вихідного рівня знань;

-результати тестового контролю;

-результати самостійної роботи студентів.



4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:

  1. методичні рекомендації;

- домашнє завдання:

а) Підготуватися до наступного заняття на тему: “Комплексні методи лікування та профілактика відкритого прикусу.” використовуючи методичні рекомендації до заняття;

б) Замалювати в альбомах апарати для лікування відкритого прикусу.
VІІІ. ЛІТЕРАТУРА (див.список літератури):

Навчальна: а) основна:

б) додаткова:

КОНВЕРТАЦІЙНА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗА МОДУЛЕМ

«Аномалії та деформації зубощелепного апарату»

ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ





Традиційна шкала


Конвертація у бали

«5»

6

«4»

5

«3»

3

«2»

0



Методичну розробку склав: ас. Аваков В.В.

Методична розробка обговорена і затверджена на засіданні кафедри від _________ 201__ р. Протокол №_____.


Зав.кафедри

дитячої стоматології

д.мед.н., професор Мельничук Г.М.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для викладачів до практичного заняття № 15

з ортодонтії на основі кредитно-модульної системи навчання


Змістовний модуль № 2
Аномалії прикусу.
ТЕМА:Комплексні методи лікування та профілактика відкритого прикусу.

Факультет – стоматологічний, курс – 4, семестр - 8, кількість годин – 2.


І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Лікування відкритого прикусу відноситься до важких ортодонтичних втручань, так як при цьому відбувається зубоальвеолярне подовження в одній ділянці і зубо-альвеолярне вкорочення в другій ділянці. Тому знання причин виникнення механізму розвитку відкритого прикусу, його клінічної картини дозволить лікарю правильно вибрати метод лікування даної патології і спланувати профілактичні міроприємства
ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

  1. Знати етіологію, патогенез, клініку і методи діагностики відкритого прикусу

  2. Вміти провести дифдіагностику і лікування відкритого прикусу


ІІІ. ВИХОВНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:


  1. сформувати у студентів деонтологічні представлення при роботі з хворими даного профілю;

  2. вміти здійснювати деонтологічний підхід до хворого з відкритим прикусом


ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ:

Дисципліна

Знати

Вміти

1.Забезпечуючі дис-ципліни:

-анатомія

2.Наступні дисцип-ліни (забезпечуємі):

-нормальна фізіологія

3.Внутріпредметна інтеграція:

-ортодонтія



-анатомічні особливості будови органів порожни-ни рота

-фізіологічні і функціо-нальні особливості по-рожнини рота

-класифікації аномалій та деформацій зубощелепо-вої системи


-методика обстеження ортодонтичного хворого

-розрізняти різні групи зубів

-розріняти органи ротової порожнини

-визначити функції порожнини рота

-провести обстеження ортодонтичного хворого;

-методику виставлення кінцевого діагнозу.




V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ:

Лікування відкритого прикусу

Лікування відкритого прикусу залежить від його різновиду, ступеня виявлення і періоду формування.



У періоді молочного прикусуосновне завдання лікування полягає в:

    • усуненні шкідливих звичок;

    • нормалізації положення язика у спокої і під час функції;

    • досягненні носового дихання, змикання губ;

    • правильного ковтання і вимовлення мовних звуків.

За показанням виконують пластику вкороченої вуздечки язика.

Шляхом занять з логопедом і виконання вправ з лікувальної гімнастики нормалізують функції зубощелепної системи. Щоб відучити дитину від смоктання пальців, губ, інших предметів, застосовують функціонально-діючі двощелепні вестибулярні або вестибулооральні апарати: індивідуальні вестибулярні пластинки (Крауса) і стандартні (Шонхера), а також випущені преортодонтичні трейнери. Щоб відучити дітей від шкідливої звички смоктання язика і неправильного ковтання, використовують вестибулярну пластинку Крауса (рис. 12.6).

Вестибулооральну пластинку застосовують для лікування відкритого прикусу в поєднанні з дистальним, що розвинувся внаслідок смоктання язика або неправильного ковтання. Пластинка показана для лікування дистального прикусу в початковій стадії його розвитку.

В процесі лікування важливо стежити за правильним положенням голови хворого під час сну (не можна її закидати), тренувати круглий м'яз рота за допомогою лікувальної гімнастики. Корисні вправи з опором, у тому числі з вестибулярною пластинкою, активатором Дасса.



Рис. 12.6. Вестибулярна пластинка Крауса.
У змінному періоді прикусудля нормалізації росту щелеп і лікування відкритого прикусу застосовують різновиди двощелепних функціонально-діючих апаратів. Вони особливо показані в кінцевому періоді тимчасового прикусу і початковому періоді змінного, тобто у віці від 5,5 років до 9 років.

Відкритий активатор Кламта роблять з урахуванням основного різновиду аномалії прикусу (дистальний або мезіальний). Язик усувають від зубів за допомогою дротяних петель, які розташовані в ділянці вертикальної щілини між різцями.

Біонатор Балтерса другого типу призначений для лікування відкритого прикусу. Відмінність цього виду біонатора від основного полягає в тому, що в його передній ділянці міститься пластмасовий щит, який відсуває кінчик язика від зубних рядів і перешкоджає шкідливій звичці натискання язиком на передні зуби (рис. 12.7).

Під час лікування дистального відкритого прикусу застосовують пропульсор Мюлемана, активатор Андрезена - Гойпля (рис. 12.8) та інші функціонально-діючі апарати з оклюзійними накладками в ділянці контактуючих зубів і без них. Дія цих апаратів розрахована на перебудову тонусу жувальних м'язів, а також м'язів язика, губ і щік, на нормалізацію положення язика і його функцій.

У зв'язку з такими завданнями в кожному з названих апаратів є підпора для язика в передній або за показаннями в боковій ділянці, тобто в ділянці роз'єднаних зубів.

Для лікування відкритого прикусу використовують регулятор функцій FR-4 (з оклюзійними накладками), для лікування відкритого прикусу в поєднанні з дистальним - FR-I та FR-II, для лікування мезіального прикусу - FR-III (рис. 12.9, 12.10).




Рис. 12.7.Апарат Балтерса. Рис. 12.8.Апарат Андрезена — Гойпля.


Рис. 12.9.Апарат Френкеля II типу. Рис. 12.10. Апарат Френкеля III типу.


Рис. 12.11. Шапочка та підборідна праща.
Якщо при відкритому прикусі змикаються тільки останні (тимчасові) моляри, а решта зубів роз'єднані, то при нормальній величині язика можна вибірково пришліфувати горбки цих зубів. Чим раніше починається ортодонтичне лікування відкритого прикусу, тим коротший строк і сприятливіший прогноз. У періоді формування тимчасового прикусу переважає ріст щелеп у вертикальному напрямі, в зв'язку з чим є більше можливостей для його нормалізації.

При лікуванні відкритого прикусу, обумовленого зубоальвеолярним подовженням у ділянці бокових зубів, застосовують вертикальну позаротову тягу з опорою на тім'яну ділянку голови і нижній край тіла нижньої щелепи. З цією метою використовують шапочку і підборідну пращу (рис. 12.11).

Підвищення прикусу на апараті з оклюзійними накладками для впливу на зуби і альвеолярний відросток у бокових ділянках та застосування позаротової тяги прискорюють лікування.

У початковому періоді змінного прикусу застосовують ті самі лікувальні заходи, що і в періоді тимчасового прикусу. Для усунення шкідливої звички прокладання язика між зубними рядами в ділянку дефекту і його смоктання виготовляють апарат для верхньої щелепи з дротяними упорами для язика. Зубоальвеолярного подовження досягають за допомогою знімних апаратів з різними пружинами, важелями, вестибулярними або лінгвальними дугами для переміщення зубів (рис. 12.12).



Рис. 12.12. Ортодонтичні апарати для вертикального переміщення зубів.

1,2 - знімні пластинкові з пружиною і пружною вестибулярною дугою;

3 - незнімні кільця з гачками і вестибулярними пружинами;

4 - незнімні кільця з гачками і міжщелепною гумовою тягою;

5 - апарат Гербста — Кожокару;

6 - шапочка з підборідною пращею і вертикальною позаротовою тягою.


Знімний однощелепний ортодонтичний апарат для лікування відкритого прикусу має спеціальні активно діючі пружні дротяні елементи у вигляді вестибулярних пружин або дуг, а також замкові елементи на переміщувані зуби. Останні кріплять до зубів за допомогою клейових композиційних матеріалів, а також вони можуть бути приварені або припаяні до кілець на переміщувані зуби. Як замкові елементи можна використовувати гачки, трубки-жолоби або фіксуючий елемент Малигіна. Вони можуть бути застосовані на верхню і нижню щелепи, а за показанням - на обидві одночасно (Хорошилкіна Ф. Я.).

Сталеві кільця або пластмасові капи з замковими елементами фіксують на зубах за допомогою цементу або замкові елементи приклеюють безпосередньо до емалі переміщуваних зубів. Знімний ортодонтичний апарат вводять у порожнину рота, а вертикально діючі пружини, попередньо активовані, вводять у замкові елементи, тим самим надаючи дозований тиск на переміщувані зуби і створюючи вертикальну тягу і витягування передніх зубів. Передня частина апарата, що прилягає до піднебіння, щільно притискується до нього і значно покращує фіксацію апарата. Задня частина апарата через оклюзійні накладки і кламери сприяє інтрузії бокових зубів. Пружини періодично активують (розтискують у середньому один раз у два тижні).

Крім знімних ортодонтичних апаратів, з метою лікування відкритого прикусу застосовують і незнімні. Для переміщення зубів однієї щелепи може бути використана назубна вестибулярна дуга, фіксована в трубках, припаяних або приварених до кілець на опорні тимчасові або перші постійні моляри. В ділянці неконтактуючих зубів дугу згинають П-подібно. На переміщуваних зубах, часто верхніх різцях, укріплюють кільця з гачками. Зубоальвеолярного витягування досягають за допомогою гумової тяги.

При зубоальвеолярному вкороченні в ділянці як верхніх, так і нижніх зубів використовують незнімні апарати з міжзубною тягою. З цією метою роблять кільця на зуби, які підлягають переміщенню, припаюють з їх вестибулярного і орального боку гачки, кнопки та інші пристрої або використовують брекет-систему.

У початковому періоді постійного прикусу застосовують перелічені способи лікування і апарати. З віком звуження зубних дуг при відкритому прикусі посилюється, в зв'язку з чим першим етапом його лікування є розширення зубних дуг, особливо верхньої. З цією метою застосовують розширювальний апарат з гвинтом і упором для язика, щоб відучити пацієнта від прокладання язика між зубними рядами.

Апарати Енгля і брекет-систему використовують для розширення зубних дуг і зубоальвеолярного подовження, якого досягають міжщелепною гумовою тягою. Кожну дугу в апараті Енгля згинають так, щоб вона розташовувалась біля ріжучих країв зубів. Потім установлюють їх на рівні вершин міжзубних ясенних сосочків і прикріплюють до переміщуваних зубів за допомогою замкових пристосувань, лігатурного дроту. При цьому еластичні дротяні дуги прагнуть зайняти початкове положення і передають тягу на прикріплені до них зуби. Шляхом застосування апарата Енгля можна нормалізувати положення окремих зубів, розширити або звузити зубні ряди, виправити відкритий прикус. Переміщувати зуби слід поступово, щоб не пошкодити їх періодонт і судинно-нервові пучки, не викликати зміщення опорних зубів.

З метою альвеолярного вкорочення в ділянці бокових зубів дію апаратів Енгля поєднують з позаротовою тягою.

При показаннях до зубоальвеолярного вкорочення в ділянці бокових зубів і одночасного зубоальвеолярного подовження в ділянці верхніх передніх зубів використовують апарат Еербста - Кожокару. Застосовують також апарати Джонсона, брекет-систему, в тому числі з міжщелепною тягою.

Лікування прискорюється, буває ефективнішим, а його результати стійкішими, якщо під час ортодонтичного лікування використовують різні методи стимуляції ортодонтичного лікування.

Лікуваннявідкритого прикусу, особливо у підлітків і дорослих, повинно бути комплексним, включаючи:


      1. хірургічні заходи (пластику вкорочених вуздечок язика, губ);

      2. навчання у логопеда правильного взаємовідношення язика з оточуючими тканинами в спокої і під час розмови;

      3. застосування лікувальної гімнастики для нормалізації функцій дихання, ковтання;

      4. використання внутрішньоротових ортодонтичних апаратів з упором для язика, пристроями для зубоальвеолярного подовження в ділянці відкритого прикусу і за показаннями - зубоальвеолярного вкорочення в ділянці бокових зубів, застосування вертикальної позаротової тяги для вертикального переміщення зубів;

      5. профілактичні заходи — відновлення коронок зубів при руйнуванні їх карієсом, при гіпоплазії емалі або заміщенні зубів за допомогою протезів після ранньої їх втрати.

У деяких випадках при лікуванні дорослих відкритий прикус можна ліквідувати шляхом протезування. Воно показане при достатній довжині верхньої губи, помірній величині нижньощелепних кутів і незначному видовженні нижньої частини обличчя.

У пацієнтів після 18 років, у тих випадках, коли за допомогою ортодонтичних і комплексних методів лікування немає змоги усунути відкритий прикус при різко вираженій деформації зубних дуг і щелеп, його усувають оперативним методом в умовах стаціонару. Спосіб хірургічного лікування обирають, враховуючи місце і ступінь деформації окремих ділянок щелепи.

Тривалість ортодонтичного лікування залежить від ступеня вираженості відкритого прикусу, періоду його формування, різновиду, можливості усунення функціональних порушень, від ступеня складності ортодонтичного лікування.

У періоді тимчасового прикусу комплексне лікування зубоальвеолярної форми відкритого прикусу найефективніше, якщо пацієнти починають користуватися ортодонтичними апаратами в періоді прорізування перших постійних молярів.

У періоді постійного прикусу з метою усунення деформації зубних дуг і щелеп застосовують методи стимуляції ортодонтичного лікування, що значно прискорює лікування і досягнення стійких результатів.

Прогноз лікування зубоальвеолярної форми відкритого прикусу більш сприятливий, ніж гнатичної. Результат також залежить від віку, в якому почато лікування. Якщо в процесі ортодонтичного і комплексного лікування функціональні порушення усунуті не повністю, може виникнути рецидив аномалії. Прогноз лікування гнатичної форми відкритого прикусу залежить від ступеня його вираженості і деформації щелеп. При значному збільшенні базального кута (40° і більше) і макроглосії естетичний прогноз лікування несприятливий.

Тривалість ретенційного періоду частково залежить від способу лікування. Після виправлення прикусу функціонально-діючими апаратами (вестибулярна пластинка, пропульсор Мюлемана, активатор Андрезена - Гойпля, відкритий активатор Кламта, біонатор Балтерса, регулятор функцій Френкеля та інші) в усуненні функціональних порушень ретенційного апарата немає потреби. Після застосування механічно діючих апаратів з одно-щелепною або міжщелепною тягою ретенційний період дорівнює в середньому періоду лікування або понад 6-8 місяців. Пацієнт повинен поступово відвикати від зубоальвеолярного витягування і користуватися тягою тільки під час сну. При лікуванні відкритого прикусу трапляються такі помилки:

1. При усуненні відкритого прикусу в передній ділянці зубних дуг приділяють увагу зубоальвеолярному видовженню в цій ділянці, не діагностуючи зубоальвеолярного видовження в ділянці верхніх бокових зубів. Якщо не вжити заходів щодо зубоальвеолярного вкорочення в ділянці верхніх молярів, то після досягнення контактів між передніми зубами форма обличчя залишається порушеною. При посмішці оголюються не тільки коронки зубів, але й альвеолярні відростки, що порушує гармонію рис обличчя.

2. Застосування великої сили при переміщенні зубів може викликати хворобливість зубів, розхитування їх, зміну кольору коронок внаслідок крововиливів у пульпі.

При тісному розташуванні зубів їх витягування є помилкою. Попередньо необхідно розширити зубні ряди або усунути тісне розташування зубів шляхом видалення деяких з них.



VІ. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції і зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методич-ного забезпечення (контролю, нагляд-ності, ТЗН, інструк-ції, обладнання і ма-теріали)

Час в хв.

1

2

3

4

5

6

1. Підготовчий етап

1.

2.
3.



Організація заняття

Постановка навчальних цілей

Контроль вихідного рівня знань:

ІІ

Усне опитування


Журнал

Методичні розробки


Питання

3

2
5
10



ІІ Основний етап

1.

Формування профе-сійних вмінь і навиків:

- провести обстеження ортодонтичного хворого;

- провести аналіз діагностичної моделі;

- визначити схему лікування;




ІІІ

Практичний тренінг;

Професійний тренінг в рішення нетипових професійних завдань;

Практичний тренінг;

Рішення ситуаційних задач по наданню першої допомоги при невідкладних станах

Тестовий контроль ІІрівня


Обладнання, інструмен-тарій

Алгоритми

Моделі щелеп, штан-генциркуль, циркуль

Відтискні ложки, відбитковий матеріал.

Алгоритми надання першої допомоги

Тести ІІ рівня




55

ІІІ Заключний етап

1.

2.
3.



Контроль і корекція рівня професійних знань і умінь.
Підведення підсумків заняття.

Домашнє завдання



ІІІ

Індивідуальний контроль практичних навиків та їх результатів

Результати обстеження хворих і рішення ситуаційних завдань
Журнали
Методичні розробки

10

3
2


VІІ. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1.Матеріали контролю для підготовчого етапу занять:

-питання для контролю вихідного рівня знань:



  1. Особливості лікування відкритого прикусу в період молочного прикусу

  2. Особливості лікування відкритого прикусу в період зміного прикусуливості

  3. Особливості лікування відкритого прикусу в період постійного прикусу.

  4. Хірургічні методи лікування вікритого прикусу

  5. Особливості роботи з логопедом

  6. Особливості проведення лікувальної гімнастики

  7. Ортодонтичні апарати для лікування відкритого прикусу

  8. Структорологічні особливості будови та дії апарата Енгля для лікування відкритого прикусу

  9. Структорологічні особливості будови та дії апарата Белтерса для лікування відкритого прикусу

  10. Структорологічні особливості будови та дії апарата Андрезене-Гойпля для лікування відкритого прикусу

  11. Структорологічні особливості будови та дії регулятора функції Френкля ІІ і ІІІ типу для лікування відкритого прикусу

  12. Структорологічні особливості будови та дії апарата Гербста-Кожокару для лікування відкритого прикусу

  13. Незнімні кільця з гачками і вестибулярними пружиами або міжщелеповою тягою для лікування відкритого прикусу.Механізм дії.

  14. Шапочка з підборідковою пращою для лікування відкритого прикусу


2.Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

- тести ІІ рівня;

- алгоритми надання першої медичної допомоги при невідкладних станах;

- орієнтовна карта для формування практичних знань і умінь.

Студенти самостійно обстежують пацієнта, ставлять попередній діагноз, знімають відбитки щелеп та відливають контрольні та діагностичні моделі, проводять при необхідності антропометричні дослідження моделей, виставляють кінцевий діагноз та складають план лікування.

- алгоритми надання першої допомоги при невідкладних станах (див.дод.5)

3. Матеріали контролю для заключного етапу:

-результати контролю вихідного рівня знань;

-результати тестового контролю;

-результати самостійної роботи студентів.



4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:

  1. методичні рекомендації;

- домашнє завдання:

а) Підготуватися до наступного заняття на тему: “Трансверзальні аномалії прикусу. Перехресний прикус. Етіологія, патогенез, профілактика, клініка та діагностика.” використовуючи методичні рекомендації до заняття;

б) Записати в зошитах для домашніх робіт етіологічні фактори та класифікації перехресного прикусу.
VІІІ. ЛІТЕРАТУРА (див.список літератури):

Навчальна: а) основна:

б) додаткова:

КОНВЕРТАЦІЙНА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗА МОДУЛЕМ

«Аномалії та деформації зубощелепного апарату»

ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ





Традиційна шкала


Конвертація у бали

«5»

6

«4»

5

«3»

3

«2»

0



Методичну розробку склав: ас. Аваков В.В.

Методична розробка обговорена і затверджена на засіданні кафедри від _________ 201__ р. Протокол №_____.


Зав. кафедри

дитячої стоматології

д.мед.н., професор Мельничук Г.М.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для викладачів до практичного заняття № 16

з ортодонтії на основі кредитно-модульної системи навчання


Змістовний модуль № 2
Аномалії прикусу.
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка