Самоосвітня діяльність педагогічних працівників навчально-виховного комплексу



Скачати 61.75 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір61.75 Kb.
Самоосвітня діяльність педагогічних працівників навчально-виховного комплексу

Реформування системи національної освіти вимагає всебічної уваги до кожної з її складових частин. Певною мірою це стосується підвищення педагогічної майстерності вчителів шляхом організації самоосвіти педагогів, яка являє собою органічну складову безперервної педагогічної освіти. Її специфіка полягає в тому, що в процесі самоосвіти суб’єкт і об’єкт освіти виступають в одній особі. Самоосвіта педагогів є безперервним, особливим чином організований процес розвитку та збагачення сукупної культури педагога на основі сформованих в нього освітніх потреб. Цей факт зумовлює особливе місце самоосвіти в системі післядипломної освіти педагогів.

Самоосвіта є основою безперервності освіти, вона об’єднує вищу освіту й післядипломну, підвищення кваліфікації в курсовий та міжкурсовий періоди. Нарешті, самоосвіта має і власну цінність як структурний елемент системи післядипломної освіти педагогів і може за певних обставин замінити будь-який з них.

Самоосвіта характеризується як постійна діяльність учителя, спрямована на розширення й поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки, постійне вдосконалення своєї професійної діяльності з акцентом на її соціалізацію. Звідси випливає завдання для керівників навчальних закладів – забезпечити умови становлення та розвитку шкільної системи самоосвіти, спрямованої на розвиток особистісно і соціально значущих рис особистості вчителя, його професійних компетенцій.

У навчально-виховному комплексі створені належні умови для належної діяльності вчителів, які будуються на діагностичній основі, за результатами моніторингу педагогічної, методичної підготовки вчителя. Поряд із зовнішнім діагностуванням вчителів спонукають до самооцінки і самоаналізу своєї діяльності:

- методичний кабінет, в якому можна знайти необхідну літературу;

- каталог статей журналів;

- папки «На допомогу вчителю - предметнику»;

- шкільна бібліотека тощо.

Кожен вчитель заповнює діагностичну карту, де відзначає рівень ускладнень, які в нього виникають, потім заповнює методичну карту, де відтворює свою наукову, методичну, культурологічну, педагогічну і громадську діяльність. Це дає можливість відстежувати ступінь зростання педагогічної майстерності вчителя.

Результати діагностування зберігаються протягом кількох років, щоб простежити особистісне зростання вчителя. За результатами діагностики адміністрація закладу складає програму роботи над проблемою, Умови для діяльності педагогів створюються на діагностичній основі, за результатами педагогічної, методичної, психологічної підготовки вчителя, розраховану від атестації до атестації.

Самоосвіта вчителів у міжатестаційний період проходить як індивідуально, так і в творчих групах, методоб'єднаннях тощо.

У навчальному закладі створено:

Шкільні предметні методичні об'єднання



  • вчителів початкових класів (керівник Хмельнюк В.В.)

  • вчителів гуманітарного циклу (Чуприна Л.Л.)

  • вчителів природничо-математичного циклу (Кривенко В.О.)

  • класних керівників (Куц Г.І.)

Консультпункт молодого вчителя «Шанс» (Перерва Ю.І.)

Творчі та динамічні групи (керівники Перерва Ю.І., Чулак Т.В., Ягниченко Л.В., Демченко О.А.)

На засіданнях педагоги вивчають та обговорюють директивні документи уряду, Міністерства освіти і науки з питань удосконалення навчально-виховного процесу, заслуховують доповіді з актуальних питань навчання й виховання учнів, відвідують і аналізують навчальні заняття, виховні заходи, роблять огляд новинок літератури з педагогіки, психології, методик викладання навчальних дисциплін, аналізують навчальні програми, підручники, посібники, методичні рекомендації; аналізують якість знань, умінь і навичок учнів, їх вихованість; проводять моделювання навчальних занять, дискусії, розв'язання педагогічних завдань і ситуацій тощо.

У процесі реалізації самоосвіти вчителі впроваджують у практику навчального закладу головні педагогічні ідеї, положення, рекомендації, з урахуванням загальної науково-методичної теми «Формування життєвих компетентностей особистості на основі розвитку творчих здібностей на уроках та в позаурочній діяльності».

Виховна робота реалізується через проблеми:

Підрозділ «загальноосвітня школа – І-ІІІ ступенів»

«Формування і розвиток компетентнісної особистості, готової до конкретного вибору свого місця в житті, шляхом розвитку творчих здібностей».

Підрозділ «дошкільний навчальний заклад»

«Формування морально-духовної особистості в процесі створення сприятливих умов для становлення соціальної компетентності дитини».

Важлива роль в організації науково-методичної роботи навчального закладу належить методичному кабінету, який є центром самоосвіти вчителя. Інформаційний стенд повідомляє педагогам про методичні новинки. У методичному кабінеті знаходяться такі матеріали:

• офіційні документи про НВК;

• методична література:

• підручники, навчальні програми та посібники;

• педагогічна преса (фахові газети та журнали);

• творчі звіти вчителів;

• участь у конкурсі «Вчитель року»;

• відкриті уроки;

• предметні тижні, декади;

• тижні педагогічної майстерності;

• відкриті виховні заходи, свята;

• педагогічні виставки, огляди.

Кожен вчитель навчального закладу проводить самоосвітню роботу за складеними планами, які зберігаються у портфоліо.

Портфоліо вчителів містять:


  • відомості про вчителя: Дані про вчителя, фахова підготовка, атестація, курсова підготовка, нагороди тощо.

  • самоосвітня діяльність: План самоосвіти; законодавча та нормативно-правова база; документація з предмету тощо.

  • робота над методичною проблемою: виступи на методичних формуваннях, реферати по проблемі.

  • з досвіду роботи: відкриті уроки, відкриті позакласні заходи з предмета.

З року в рік удосконалюється індивідуальна творча лабораторія кожного вчителя, збагачуючись новими ідеями і знахідками, зростає творчий потенціал педагогічного колективу.

Адміністрація НВК вважає, що методична робота спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня, сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку. У її процесі здійснюються підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у шкільну практику педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

Керівники методичних формувань у системі самоосвіти широко використовують практичні й теоретичні форми роботи з учителями. На теоретичних заняттях спільно вивчаються програми, підручники, методичні посібники, психолого-педагогічні вимоги до уроків, дидактичні принципи і шляхи їх реалізації.

У рамках практичної роботи проходять творчі звіти вчителів. Звітуючи, вчитель ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить інших учителів з технологією власного досвіду. Ефективно використовуються і такі масові форми методичної роботи як: тижні педагогічної майстерності, Дні відкритих дверей педагогів-майстрів, методичні тижні, конкурс «Учитель року».

Педагогічна самоосвіта здійснюється різними засобами: систематичне вивчення новинок художньої, спеціальної і педагогічної літератури, при цьому робляться нотатки, складаються конспекти або тези. Багато вчителів мають спеціальні картотеки, які допомагають використовувати необхідний матеріал.

Самоосвіта дає ефективні результати у тому випадку, коли вона здійснюється цілеспрямовано, рівномірно й систематично.

Усі досягнуті успіхи - це щоденна кропітка робота всього педагогічного колективу. І значна доля успіху - в систематичній самоосвітній діяльності кожного педагога.

Рекомендації:

1. Вчителям - предметникам:

1.1. Систематично працювати над підвищенням рівня діяльності вчителі.

1.2. Домагатися повного виконання запланованої роботи

2. Головам методичних об'єднань:

2.1. Включити в плани роботи звіти із методичної роботи вчителів

3. Адміністрації НВК:



3.1.Систематично працювати над удосконаленням здійснення моніторингу діяльності вчителів.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка