Саморозвиток особистості фахівця як мета та умова креативної та партнерської освіти л. М. Коробка



Скачати 38.54 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір38.54 Kb.
САМОРОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ФАХІВЦЯ

ЯК МЕТА ТА УМОВА КРЕАТИВНОЇ

ТА ПАРТНЕРСЬКОЇ ОСВІТИ
Л.М.Коробка

кандидат психологічних наук, доцент

Сум ОІППО
Проблема професійного становлення особистості в умовах трансформаційних процесів в сучасному суспільстві набуває все більшого звучання. Однією з вимог сучасного життя є підготовка фахівців, які були б здатні на високому рівні вирішувати завдання сьогодення та завтрашнього дня, здійснювати творчу діяльність та реалізовувати людське призначення – творення та перебудови себе та світу.

Позитивні зміни підготовки фахівців в системі вищої освіти неможливі без зміни засад навчально-виховного процесу, переходу його від «переказування знань до керування знаннями» (за П.Хобзеєм), його гуманізації і гуманітаризації, орієнтації на загальнолюдські цінності, на пріоритетність особистості, створення умов для її розвитку, самовизначення та самореалізації.

Саме гуманістично-демократична педагогіка, яка базується на ідеї партнерства, співробітництва, співбуття викладача та студента здатна створити умови для самопізнання та самовизначення, сприяти розкриттю творчого потенціалу особистості, психологічній підготовці особистості до творчого розв`язання професійних задач, особливо у складних видах діяльності.

Активне розповсюдження та впровадження в теорію та практику ідей гуманізації навчання та виховання дозволяє вченим та практикам говорити про розвиток особистості як саморозвиток, де особистість є суб’єктом не тільки навчання, особистої життєдіяльності, але й суб’єктом саморозвитку. «Гуманізація освіти, відповідно, - зазначає Г.О.Балл, - має передбачати надання тому хто навчається, по-перше, достатнього обсягу зовнішньої свободи і, по-друге, дієвої допомоги у здобутті внутрішньої особистісної свободи» [1; С.1].

Реалізація програм, метою яких є особистісний розвиток (саморозвиток) так чи інакше передбачає розвиток самосвідомості, джерелом розвитку якої є перш за все активна творча діяльність суб’єкта в якій відбувається становлення Я, знаходження особистісних смислів, реалізація свого шляху та свого життєвого задуму, подолання особою критичних ситуацій в складному життєвому світі. Як зазначає Ф.Є.Василюк, це можливо завдяки взаємозв’язку творчої та вольової активності [2] .

В процесі професійної підготовки майбутній фахівець повинен набути досвіду послідовного цілеспрямованого самопізнання та особистісного зростання, бо тільки особистість з яскраво проявленою самосвідомістю здатна оцінити свою індивідуальність, актуалізувати внутрішній творчий потенціал, стати суб’єктом саморозвитку.

Поняття особистості як суб’єкта творчої діяльності, яке розглядається в роботах В.В.Давидова, В.О.Моляко, передбачає ціннісне відношення людини до саморозвитку та самореалізації та дає нам можливість говорити про особистість як суб’єкт саморозвитку.

Розвиток особистості в процесі професійної підготовки розуміється нами як саморозвиток, як активний творчий процес, який здійснюється студентом в співпраці (партнерстві) з викладачем, а креативність розглядається як здібність особистості до самоактуалізації, як уміння знаходити нові змісти в конкретній справі та у всьому своєму житті.

Потреба особистості у самореалізації є фундаментальною потребою, актуалізація якої дозволяє людині стати собою, виконати своє призначення, реалізувати себе.

Робота над собою є складним процесом, який потребує підтримки та сприяння. Таке розуміння проблеми дозволило автору розробити програму навчального курсу „Основи самопізнання та саморозвитку особистості”, який сприяє більш глибокому самопізнанню та розумінню студентами себе та їх особистісному творчому зростанню. Цей курс внесено в навчальний план підготовки та підвищення кваліфікації практичних психологів в Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти та в навчальний план підготовки практичних психологів в Інституті післядипломної освіти Харківського національного університету, де автор працювала деякий час.

Програма курсу складається з теоретичної і практичної частин. Основний принцип програми – через роботу з матеріалом психології як науки та з психологічним матеріалом як змістом внутрішнього світу кожного конкретного студента – до самопізнання та особистісного розвитку. Вивчаючи свій внутрішній світ, студент одночасно стає і об’єктом і суб’єктом пізнання, що дозволяє створювати унікальну ситуацію навчання.

Теоретична частина курсу присвячена аналізу проблеми самопізнання та саморозвитку в психології, їх значенню в процесі розвитку особистості; розкриваються цілі, засоби та форми цих процесів; визначаються особливості самовиховання та психолого-педагогічні технології розвитку самопізнання та активізації саморозвитку.

Практичні заняття представлені у вигляді соціально-психологічного тренінгу (СПТ). В основу програми покладено один з найсучасніших методів навчання самопізнанню та саморозвитку – французьку консультативно-навчальну програму, яка вже більше десяти років апробується в Києві та в інших містах багатьох країн світу. Автору статті пощастило приймати участь у цій програмі з перших днів її апробації у Києві протягом десяти років.

Реалізація такої програми в процесі професійної підготовки фахівців дозволяє нам говорити про важливість розвитку системи ціннісних орієнтирів особистості, у центрі якої знаходяться цінності саморозвитку як творчого процесу.


Література:

1. Балл Г.О. Внутрішня свобода особи і особистісна надійність у контексті гуманізації освіти //Практична психологія та соціальна робота. – 2003. - №9. – С.1-7.



2. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 200 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка