Самостійна підготовка учнів до зно з історії україни схеми. Таблиці 6 клас стародавній час



Скачати 232.45 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір232.45 Kb.
САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА УЧНІВ ДО ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

СХЕМИ. ТАБЛИЦІ

6 КЛАС

СТАРОДАВНІЙ ЧАС

(150 тис. років тому – V ст.)



Період від появи первісної людини до перших державних обєднань

Література:

І – Шалагінова О.І., Шалагінов Б.Б. Історія стародавнього світу: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закладів. – К.: Пед. Преса, 2006. – 288 с.:іл., карти.

ІІ – Смолій В.А., Степанков В.С. Історія України. Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2007. – 224 с.: іл., карти.

ІІІ – Лях Р.Д., Темирова Н.Р. История Украины. С древнейших времен и до ХV в. Учебник для 7-го кл. сред. шк. – К.: Генеза, 2000. – 336 с.: ил.


Авторська розробка:

вчитель історії

вищої категорії,

вчитель-методист

А.М. Кіркова

м. Ізмаїл – 2014

додержавний період
Кам’яний вік Мідно-кам’яний вік Бронзовий вік

«енеоліт» (ІІ – поч. І тис. до н. е.)

палеоліт (IV – ІІІ тис. до н.е.)

(150 тис. років тому – Х тис. до н. е.) - землероби §6 (І)

(культура мальованої кераміки – трипільці); §4-5 (ІІІ)

мезоліт - скотарі §7 (І)

(Х – VІ тис. до н.е.) (культури: ямна, катакомбна, зрубна, §6-7 (ІІІ)

білозерська, білогрудівська, шнурової кераміки)

неоліт

(VІ – ІІІ тис. до н.е.)

Культури:

- лінійно-стрічкова;

- буго-дністровська;

- дніпро-донецька;

- середньострогівська;

- ямково-гребінцева;

- сурська

§1, 2-3 (ІІІ)


Державний період
Залізний вік

(І тис. до н.е. – початок І тис.)


Кіммерійці Скіфи Грецькі міста-держави Сармати Праслов’яни

(ІХ –VІІ ст. до н.е.) (VІІІ ст. до н.е. – ІV ст.) (VІІ ст. до н. е. – ІV ст.) (ІІІ ст. до н.е. – ІV ст.) (ІІ ст. до н.е. – ІV ст.)

§38 (І), §8 (ІІІ) §38, 54 (І), §9 (ІІІ) §54 (І), §10 (ІІІ) §37 (І), §11-12 (ІІІ) §53 (І), §13 (ІІІ)

Культури:

- зарубинецька;

- черняхівська;

- венеди
склавіни анти
«Брама народів»
Велике переселення народів

(ІV – VІІ ст.)


Готи Гуни Авари

(ІІ – IХ ст.) (375 р.) (VI ст.)

§55 (І) §55 (І) §14 (ІІІ)

виникли союзи племен

східних слов’ян

§1 (ІІ), §14 (ІІІ


ІСТОРІЯ – це наука, що вивчає:

- як жили різні народи, які події відбувалися в їхньому житті, як і чому життя людей змінювалося;

- усі джерела про минуле для того, щоб встановити послідовність подій, процес розвитку людства та зробити висновки про причини подій.
ІСТОРИЧНІ ПЕРІОДИ –

культурно-історичні етапи в розвитку людства:



Стародавній світ Середні віки Нова історія Новітня історія

ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ –

період від появи первісної людини до появи перших державних об’єднань (2,5 млн. років тому – V ст.).


ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ:

- речові пам’ятки (залишки жител чи поховань, предмети побуту, знаряддя праці, зброя, прикраси);

- писемні пам’ятки (написи на стінах, камені, табличках, посуді, літописи, угоди, листи, чернетки);

- усні пам’ятки(народні казки, легенди, перекази, билини, пісні).


ДОПОМІЖНІ НАУКИ:

- археологія – наука, що вивчає життя людей за речовими джерелами;

- хронологія – наука, що встановлює точні дати всіх історичних подій та їх часову послідовність, вивчає системи літочислення та календарі різних народів;

- етнографія – наука, що вивчає життя різних народів та їхню культуру.


АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА –

- сукупність матеріальних пам’яток,що стосуються певної території та певної епохи і мають спільні риси;

- етнокультурне об’єднання (народ) певної території та певної епохи.

Назву народу (археологічній культурі)

надають за характерною рисою, якою він відрізняється від інших народів:

- за формою або орнаментом кераміки (наприклад: лінійно-стрічкова, ямково-гребінцева, мальованої кераміки, шнурової кераміки);

- за поховальним обрядом (наприклад: ямна, катакомбна, зрубна);

- за місцевістю проживання (наприклад: буго-дністровська, дніпро-донецька, трипільська).



ЕРА – початковий момент літочислення.
ХРИСТИЯНСЬКА ЕРА (наша ера, нова ера) – період часу від народження Ісуса Христа

за Григоріанським календарем

(запроваджений папою римським Григорієм ХІІІ у 1582 р.)
роки до нашої ери 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 роки нашої ери

ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı

Наприклад: з 8 по 4 роки до н.е. Ісус Христос Наприклад: з 5 по 7 роки н.е.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ:

Кам’яний вік (2,5 млн. років тому – ІІІ тисячоліття до н.е.)

Енеоліт або мідно-кам’яний вік (ІV – ІІІ тисячоліття до н.е.)

Бронзовий вік (ІІ – початок І тисячоліття до н.е.)

Залізний вік (І тисячоліття до н.е. – початок І тисячоліття)
КАМ’ЯНИЙ ВІК ЛЮДСТВА


Назва

періоду

Хронологічні

межі

Знаряддя праці.

Житло

Заняття людей.

Релігія

Спосіб життя.

Організація суспільства

Клімат

Палеоліт –

давній


кам’яний вік

2,5 млн.

років тому –

Х тисячоліття

до н. е.


- палка-копалка;

- дубина, кам’яна сокира, рубило;

- рибальська сітка;

- опанування вогню;

- печери


- збиральництво;

- загінне полювання;

- рибальство;

- фетишизм, анімізм, магія;

- наскальні малюнки;

- одяг – шкіри



бродячий спосіб життя

стадо (30 чоловік)



льодовикова

епоха


«плейстоцен»

(кілька зледенінь)



Мезоліт –

середній


кам’яний вік

Х – VI

тисячоліття

до н. е.


Мікроліти:

- кам’яна скребачка, ніж;

- лук, стріли;

- кістяний гачок, гарпун;

- кістяна голка;

- житло з кісток мамонта



- збиральництво;

- полювання невеликими групами;

- рибальство;

- одяг, взуття шиють;

- культ предків, тотемізм, шаманізм


осідають

на берегах річок

рід, родова община

(40-120 чоловік)

матріархат



потепління

підвищився



рівень моря



Неоліт –

новий


кам’яний вік

VI – III

тисячоліття

до н. е.


- кістяна мотика, дерев’яне рало, кам’яна зернотерка, кістяний серп;

- шліфований камінь, свердло,

колесо, ткацький верстат;

- землянки, напівземлянки



- мотичне землеробство;

- скотарство;

- ремесло;

- промисли (збиральництво, полювання, рибальство, бортництво);

- торгівля

«неолітична революція»



осілий спосіб життя

сусідська община,

плем’я (кілька родів)

патріархат



сучасний клімат

Енеоліт –

мідно-


кам’яний вік

IV – III

тисячоліття

до н. е.


- металеві наконечники;

- плуг з металевим наконечником;

- гончарне коло;

- глинобитне житло



- опанування металів (мідь, олово);

- плужне землеробство;

- скотарство;

- гончарство;

- ремесло, промисли, торгівля;

- язичництво (політеїзм)



- осілий спосіб життя;

- кочовий спосіб життя

союзи племен







НЕОЛІТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ

(VI – IV тис. до н. е.)




Революція –

корінний перелом в житті суспільства.



Привласнювальне господарство відтворювальне господарство:

- збиральництво  мотичне землеробство;

- полювання  скотарство.

Поділ праці –

відокремлення певних видів трудової діяльності.



Винайшли колесо.

Ремесло –

дрібне виробництво, засноване на використанні ручних знарядь праці:

- свердління, шліфування, пиляння каменю;

- деревообробка, плетіння;

- обробка глини (кераміка);

- ткацтво, прядіння;

- чинбарство.

Торгівля

(натуральний обмін).



Змінилася організація суспільства та спосіб життя:

- матріархат  патріархат;

- родова община  сусідська община, плем’я;

- кочовий спосіб життя  осілий спосіб життя;

- колективна праця та споживання  індивідуальна праця та споживання

Змінилися суспільно-економічні відносини:

доаграрне суспільство аграрне суспільство



КАМ’ЯНИЙ ВІК НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(150 тисяч років тому – ІІІ тисячоліття до н.е.)


Назва періоду

Хронологічні рамки

Місця знахідок видатних пам’яток

Палеоліт

ранній кам’яний вік



150 тис. років тому –

Х тисячоліття до н. е.



Королеве, Буківна, Лука-Врубловецька, Молодове, Радомишль, Кирилівська, Мізин, Межиріч, Кодак, Круглик, Василівка, Амвросіївка, Деркул, Киїк-Коба, Старосілля

Мезоліт

середній кам’яний вік



Х – VI

тисячоліття до н. е.



Гребеники, Мурзак-Коба, Фатьма-Коба


Неоліт – новий кам’яний вік (VI – III тисячоліття до н. е.)


Назва археологічної культури

Характерні риси культури

Місця знахідок видатних пам’яток

Лінійно-стрічкової кераміки

лінійний орнамент, зроблений відтисками, а не фарбою

могильник Незвисько на Дністрі

Буго-дністровська

кераміка з домішками товчених черепашок

м. Саврань (Одеська обл.)

Дніпро-донецька

поховання в братських могилах, мерців присипали вохрою

Кам’яна Могила, Житомирська стоянка

Середньострогівська

підземні могили без курганів, чоловіків ховали з бойовими сокирами

острів Середній Стіг на Дніпрі

Сурська

кам’яний посуд

острів Сурський, Кам’яна Могила

Ямково-гребінцевої кераміки

орнамент з ямок, поділених рядами гребінцевих відтисків

Погорілівка, Журавка


МІДНО-КАМ’ЯНИЙ ВІК НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

V – ІІІ тисячоліття до н.е.)

ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА – КУЛЬТУРА МАЛЬОВАНОЇ КЕРАМІКИ


Походження.

Територія

Знаряддя праці.

Житло

Заняття населення.

Релігія

Спосіб життя.

Організація суспільства

Автохтонне

населення

Наддніпрянщина,

Покуття, Буковина

(від Дніпра

до Дністра)



- Мотики, дерев’яне рало, дерев’яні серпи, кам’яні зернотерки;

- гончарне коло, ручна дриль з кременя;

- мідні шила, рибальські гачки, браслети, кинджали, сокири

Протоміста (10-25 тис. чоловік): житла розташовані концентричними колами навколо великого майдану

Наземні чотирикутні будинки:

- 1-3 кімнати;

- стіни з дерев’яного каркасу, обмазаного глиною;

- двосхилий дах вкритий соломою або очеретом;

- невеликі вікна округлої форми;

-в кожній кімнаті піч, лежанка, жертовник;

- зовні стіни розмальовані смугами червоного, білого, жовтого кольорів


- Землеробство, скотарство;

- садівництво, виноградарство;

- ремесла (гончарство, металообробка, ткацтво, прядіння);

- промисли (збиральництво, полювання, рибальство, бортництво)

Язичництво (політеїзм)

- фетишизм;



- анімізм;

- магія;


- культ предків;

- тотемізм;

- шаманізм


Осілий спосіб життя

Первісне суспільство:

родова община – рід

(40-120 чоловік)

сусідська община,



плем’я (кілька родів)

союзи племен




БРОНЗОВИЙ ВІК НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(ІІ – початок І тисячоліття до н.е.)


Назва археологічної культури

Характерні риси культури

Місця знахідок видатних пам’яток

Ямна

поховання в ямах під курганами

Сторожова Могила (Дніпропетровськ),

с. Ясски (Одеська обл.)



Катакомбна

поховання в катакомбах

Сіверський Донець

Зрубна

поховання в дерев’яних зрубах у прямокутних ямах

Сіверський Донець, Дніпропетровськ

Білозерська

поховання в курганах та в ямах, обшитих дошками

Білозерський лиман на Запоріжжі,

Лук’янівський курган (Каховка)



Білогрудівська

зубчастий орнамент кераміки

Білогрудівський ліс (Умань)

Шнурової кераміки або

культура бойових сокир



орнамент у вигляді шнура, чоловіків ховали з бойовими сокирами

Середнє Подніпров’я


ЗАЛІЗНИЙ ВІК НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(І тис. до н.е. – початок І тис.)


Назва археологічної культури

Характерні риси культури

Місця знахідок видатних пам’яток

Зарубинецька

укріплені городища та відкриті поселення, прямокутні напівземлянки каркасно-стовпової конструкції з двосхилим дахом, кераміка ліпна (без використання гончарного кола)

с. Зарубінці (Черкаська обл.)

Черняхівська

відкриті поселення, прямокутні наземні житла каркасно-стопової конструкції з кам’яним вогнищем, кераміка гончарна, різноманітна

с. Черняхів (Київська обл.)



КІММЕРІЙЦІ НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(ІХ – VІІ ст. до н. е.)



Походження.

Значення назви

Територія.

Клімат

Заняття населення.

Релігія

Спосіб життя.

Організація суспільства

Характерні риси

Прийшли з Північного

Ірану


асимілювали племена

зрубної культури

Називали себе «гімір»



Степи

Північного

Причорномор’я

Посухи



- Кочове скотарство;

- ремесло (гончарство, ткацтво, прядіння, чинбарство, ковальство, ливарне, зброярство, деревообробне);

- війни (із сусідами, Урарту, Ассирією, Фінікією)

Язичництво



Кочовий спосіб життя

Первісне суспільство:

племена

(кілька родів)



союзи племен

Розклад


первісного суспільства

- Орнамент із спіралей, ромбів, квадратів;

- на поховання встановлювали стовпи заввишки 15 м;

- царі Лігдаміс, Теушпа, Сандакшатру




СКІФИ НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(VІІІ до н.е. – ІV ст.)


Походження.

Значення назви

Територія.

Клімат

Заняття населення.

Релігія

Спосіб життя.

Організація суспільства

Характерні риси

Прийшли з Північного

Ірану


асимілювали

кіммерійців

Назва від давньогр.

«кожум’яки»


Степи

Північного

Причорномор’я

до Дону


Посухи

- Кочове скотарство;

- ремесло (гончарство, ткацтво, прядіння, чинбарство, ковальство, ливарне, зброярство, деревообробне, ювелірне);

- війни (із сусідами, Персією, Македонією)

Язичництво



Кочовий спосіб життя

Первісне суспільство:

племена

(кілька родів)



союзи племен:

- царські скіфи;

- скіфи-кочовики;

- скіфи-землероби;

- калліпіди (елліно-скіфи);

- алазони;

- скіфи-орачі

Зародження держави:



- царська влада передавалася у спадщину;

- народні збори («рада скіфів») могли призначати та скидати царя;

- землі поділялися на номи (округи)


- Кургани: Солоха (золотий гребінь), Чортомлик (срібна ваза), Гайманова Могила (срібна чаша), Передериєва Могила (золотий шолом), Товста Могила (золота пектораль);

- у мистецтві звіриний стиль;

- царів бальзамували;

- жорстокі звичаї (знімали скальп з ворога, пили кров вбитого ворога);

- обряд побратимства (пили кров один одного);

- цар Атей (ІV ст. до н. е.) карбував власну монету, був союзником Олександра Македонського;

- городища: Трахтемирівське, Мотронинське, Пастирське, Більське, Ходосівське, Хотівське, Каменське;

- укріплене місто Неаполь (сучасний Сімферополь);

- у І ст. асимілювали таврів, що жили в гірських районах Криму

з VІ ст. до н. е.





САРМАТИ НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(ІІІ ст. до н. е. – ІV ст.)



Походження.

Значення назви

Територія.

Клімат

Заняття населення.

Релігія

Спосіб життя.

Організація суспільства

Характерні риси

Прийшли з поволзько-

приуральських степів

асимілювали скіфів



Назва від давньорим.

«оперезаний мечем»



Степи

Північного

Причорномор’я

Посухи



- Кочове скотарство;

- ремесло (гончарство, ткацтво, прядіння, чинбарство, ковальство, ливарне, зброярство, ювелірне, склодувне, деревообробне);

- торгівля (із сусідами, Китаєм, Індією, Іраном, Єгиптом);

- війни (зі скіфами та з Римською імперією)

Язичництво


Кочовий спосіб життя

Первісне суспільство:

племена

(кілька родів)



Союзи племен:

- роксолани;

- алани;


- язиги;

- яси


Розклад


первісного суспільства

- Кургани;

- жінки займалися військовою справою, мали високе положення

в суспільстві (за давньогрецькою легендою вони пішли від шлюбів скіфських воїнів та амазонок);

- цариця Амага розгромила скіфів;

- були асимільовані гунами




АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ (VІІ ст. до н. е.– ІV ст.)


Назва

Тирська держава

Ольвійська держава

Херсонеська держава

Боспорське царство

Столиці.

Територія

Тира –

м. Білгород-Дністровський

(на Дністровському лимані)


Ольвія –

поблизу м. Миколаєва

(на Бузькому лимані)


Херсонес –

поблизу м. Севастополя



Пантікапей –

м. Керч


(на Керченській протоці)

Назви

міст-колоній

Ніконій




Калос-Лімен, Керкінітида

Феодосія, Фанагорія, Німфій, Горгіппія, Гермонасса, Танаїс

Організація влади

демократія

демократія

демократія

монархія

Особливості

філософ Демосфен

- філософ Біон (Борисфеніт);

- спортивні змагання (Ахіллеї);

- карбувала монети для скіфських та сарматських царів


театр вміщав 3 тис. осіб

Савмак (вихованець царя Перисада), очолив повстання рабів, вбив царя, допомогою скіфів зайняв престол, але його скинув цар Мітрідат ІV Євпатор

Вірування

язичництво: культи Стародавньої Греції

Заняття

населення

- землеробство, городництво;

- садівництво, виноградарство;

- скотарство (велика та дрібна худоба);

- ремесло (гончарство, ткацтво, прядіння, чинбарство, ковальство, ливарне, зброярство, ювелірне, склодувне, деревообробне);

- кам’яне будівництво (будинки з внутрішнім двориком, лазні, гімнасії, храми, склепи);

- мореплавство, суднобудування;

- морське рибальство;

- морська торгівля (вивозили: пшеницю, мед, віск, шкури, солону рибу, рабів;

ввозили: вина, оливкову олію, посуд, тканини, меблі, прикраси, витвори мистецтва);

- карбували власні монети;

- освіта (початкова та одно- або дворічні школи);

- спорт (п’ятиборство, біг, стрибки, метання списа, диска, боротьба, кулачні бої, верхова їзда, змагання лучників);

- мистецтво (театр, скульптура, фрески, мозаїка)


Причини

занепаду

- підкорив Стародавній Рим (І ст. до н. е.);

- Тиру та Ольвію спалили гети (І ст. до н. е.);

- пограбували готи (ІІІ – ІV ст.);

- остаточно зруйнували гуни (ІV ст.)





ПРАСЛОВЯНИ НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(ІІ ст. до. н.е. – ІV ст.)



Походження.

Територія

Заняття населення

Спосіб життя.

Житло

Організація суспільства.

Релігія

Зарубинецька

та

черняхівська культури



Венеди


Але

ІV ст. – нашестя готів

(король Германаріх)

Розкол венедів



Склавіни Анти

(Наддніпрянщина, (Наддніпрянщина)

Волинь)


- Землеробство: перелогова система, підсічно-вогнева система (двопілля);

- городництво;

- садівництво;

- скотарство (велика та дрібна худоба);

- промисли (збиральництво, полювання, рибальство, бортництво);

- ремесло (гончарство, ткацтво, прядіння, чинбарство, сиродутна металургія, ковальство, ливарне, зброярство, деревообробне);

- торгівля з римськими провінціями

(вивозили: зерно, мед, віск, хутра, шкури, рабів;

ввозили: вина, прикраси, срібні монети, скляні вироби);

- війни із сусідами;

- вузликова писемність


Осілий спосіб життя

Укріплені поселення



(протоміста)

Дерев’яні будинки:

- двосхилий дах;

- кілька виходів;

- схованки для продуктів;

- у куту – кам’яна піч;

- попід стінами – глиняні лежанки


Первісне суспільство:

родова община – рід

(40-120 чоловік)

громади



(кілька родів)

племена



(10-15 громад)

Язичництво




СЛОВЯНИ ПІД ЧАС ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ

ІІ ст. слов’яни мешкали від Дніпра до Вісли

Але
ІV – VІІ ст.

Велике переселення народів –

рух племен і народів в різних напрямках Європи



На Римську імперію Варвари: Гуни

 - кельти (375 р.)



395 р. - германці

розпалася - фракійці

на - іллірійці

Західну Східну - скіфо-сармати

(Рим) (Константинополь) - слов’яни


Слов’яни розселилися до Волги та до Одера, Ельби

Але

в долину Дунаю приходили зі сходу:



- авари (VІ ст.);

- булгари (VІІ ст.);

- угри (Х ст.)



Х ст.

Слов’яни поділилися на

3 групи племен



західні південні східні

  


польські, чеські, предки предки

словацькі, сербо-лужицькі, сербів, хорватів білорусів,

моравські, полабські, словенців, болгар росіян, українців

поморські племена





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка