Самоврядування як засіб соціалізації дітей в умовах школи зміст



Скачати 339.48 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір339.48 Kb.
Самоврядування

як засіб соціалізації

дітей в умовах школи

ЗМІСТ

ВСТУП…… 3-4

1.Самоврядування як засіб соціалізації дітей в умовах школи

1.1. Поняття учнівського самоврядування…………

1.2. Актуальність створення шкільного самоврядування в сучасних умовах………………………………… 10-12

2. Основні форми учнівського самоврядування в Хімчинській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

3. Діяльність дитячих організацій при Хімчинській

ЗОШ І-ІІІ ступенів.

3.1.Дитяча організація ЕКО (початкова школа).

3.2.Громадська дитяча організація «Рід»

Висновки……………………………………

Використана література……………………



Вступ

Актуальність теми дослідження. Сприяти формуванню особистісних якостей громадянина демократичної держави, патріота України, виховувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, готовність до компетентної участі у житті суспільства – ось у чому мета громадянської освіти відповідно до Концепції громадянської освіти в школах України.

Сьогодні нам понад усе бракує саме компетентного досвіду участі у суспільно-політичних процесах в країні. Тому насамперед ми маємо створити умови для того, щоб наші діти могли його набути: шляхом участі у шкільному самоврядуванні, створення дитячих і молодіжних об'єднань, співробітництва з громадськими організаціями, самостійного прийняття рішень й уміння діяти в правовому полі, аналізувати різноманітні ситуації, передусім, у своєму найближчому оточенні.

Гуманістичні цінності освіти передбачають зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно-зорієнтовану. Сутнісними ознаками цих змін є виховання особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку і самонавчання учнів, осмисленого визначення ними своїх можливостей і життєвих цілей.

Практика показує, що всі ці ознаки найповніше втілені в учнівському самоврядуванні. Виховання творчої особистості нерозривно пов’язане з майбутнім країни, відродженням нації, гуманізацією суспільства. Людина повинна жити з думкою: все для блага особистості, кожному є місце у соціумі, кожен цінний для суспільства таким, яким він є. Керувати політичними, національними та економічними процесами повинні ті, хто насправді є професіоналами, хто уміє гуртувати навколо себе і вести за собою, хто здатен сформувати професійну команду, в якій поважають думку кожного члена, у якій кожен може виявити свої здібності і реалізуватись у тій чи іншій справі. Такі завдання суспільства вимагають нових підходів до виховання, до виявлення і розвитку здібностей лідера, адже лідер у школі – це майбутній політик чи бізнесмен, якому вирішувати як щоденні, так і масштабні завдання, які поставить суспільство у час загальної глобалізації світу. Успіх України на світовій арені закладається сьогодні у школі лідерства – шкільному самоврядуванні учнів.

Головне завдання шкільного самоврядування полягає в тому, що через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почуття власної гідності, надавати їм можливість виявляти себе далі.

Робота самоврядування в школі налагоджена таким чином, що кожен учень має доручення (постійні, тимчасові), протягом свого навчання проходить школу учнівського самоврядування.

Таким чином, практична значимість вказаних проблем і зумовлює актуальність дослідження до курсової роботи.

Об’єктом дослідження до курсової роботи є теоретичні засади навчально-виховного процесу в дитячих колективах

Предмет дослідження – учнівське самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі.

Метою до курсової роботи є дослідження учнівського самоврядування в загальноосвітньому закладі.

Відповідно до предмета і мети дослідження поставлено такі завдання до курсової роботи:

– дослідити поняття та актуальність створення учнівського самоврядування;

– охарактеризувати основні форми учнівського самоврядування;

– дослідити проблему взаємодії педагогів з дитячими громадськими організаціями в процесі створення і функціонування шкільного самоврядування.

Докурсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури .



1. Поняття та актуальність створення учнівського самоврядування

1.1. Поняття учнівського самоврядування

Основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування – самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів. У сучасній школі, яка самостійно формує органи самоврядування, воно представлене за одним із трьох варіантів:

1. Представницький варіант. До учнівського комітету входять старости всіх класів. Така структура дає змогу оперативно доводити до відома учнів, особливо у великій школі, рішення учнівського комітету, організувати будь-яку акцію, підбити підсумки.

2. Комунарський варіант. Передбачає при організації конкретної справи створення тимчасового штабу або ради із зацікавлених учнів. Члени ради вирішують (з участю вчителів), як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, організовують роботу (свята, спартакіади, олімпіади, масові подорожі тощо). Після їх завершення штаб (рада) самоліквідується, натомість виникає інша тимчасова структура для нової справи.



3. Комісійний варіант. Згідно з ним на загальних зборах чи конференції формується учнівський комітет у складі 9-15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря комітету, решта очолюють комісії, до яких добирають активістів класів. Такий склад комітету є сталим, але часто він буває заформалізованим або взагалі бездіяльним [19, ].

Вищим органом учнівського самоврядування в школі є загальні збори або учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада командирів (старост), парламент, учнівське представництво тощо) підзвітний загальним зборам. Учнівські збори відбуваються не менше двох разів на рік (у вересні – для визначення завдань на новий навчальний рік, у травні – для звіту виконавчого органу та його перевиборів). Напередодні проведення звітно-виборних зборів проводять з учнями дискусію, ділову гру з проблем учнівського самоврядування, структури учнівського самоврядування, основних напрямів та змісту роботи, прав і обов'язків членів виконавчого органу.( Додаток 1.)

Кількість членів виконавчого органу учнівського самоврядування визначає учнівський колектив залежно від обсягу запланованої діяльності та кількості комісій. Кількість комісій залежить від специфіки напрямів діяльності школи, особливостей структури, досвіду і традицій, рівня теоретично-методологічної та практичної підготовленості педагогічного колективу до керівництва учнівським самоврядуванням.

Важливими умовами плідної діяльності учнівського самоврядування є: розуміння учнями й активом завдань, змісту і суті самоврядування; вміння самостійно планувати, організовувати роботу, координувати зусилля різних ланок самоврядування, постійно здійснювати самоконтроль; уміння враховувати, регулювати, аналізувати свою діяльність, об'єктивно її оцінювати; пошук ефективних форм і методів діяльності органів самоврядування, творче використання досвіду інших шкіл.

Комісії виконавчого органу спрямовують свою роботу на підвищення якості навчання, реалізацію вимог режиму школи, організацію позакласної виховної роботи, на розвиток ініціативи і творчої самодіяльності учнів, реалізацію їх прав і обов'язків. Члени комісії є відповідальними за певний напрям роботи класу. Виконавчий орган проводить засідання один раз на місяць, комісії – раз на два тижні. Свою роботу виконавчий орган планує на рік або півріччя орієнтовно за такими розділами:

1. Вступ (короткий аналіз роботи за попередній рік, завдання на новий).

2. Організаційна робота (визначення тематики загальношкільних конференцій, класних зборів, планування навчання активу з окремих, питань, організація відкритості в роботі).

3. Засідання виконавчого органу учнівського самоврядування.

4. Робота комісій (секторів) [22].

У плані роботи враховують обов'язкові справи, в організації яких участь виконавчого органу об'єктивно необхідна (День знань, робота з благоустрою пришкільної території, налагодження чергування у школі та класах, підготовка до проведення канікул тощо).

Під час організації масштабних та епізодичних справ можуть бути поєднані зусилля постійних органів самоврядування з тимчасовими (ради, ініціативні групи клубів, творчих об'єднань тощо).

Колективним органом самоврядування в класі є збори колективу класу – впливовий чинник зміцнення дисципліни учнів, виховання в них моральних якостей. На зборах класного колективу обговорюють актуальні, зрозумілі питання повсякденного життя (підготовка культурно-масового заходу, випуск журналу, підсумки навчання за чверть, семестр, рік та ін.), визначні історичні події, сучасні досягнення, моральні проблеми. Періодичність їх проведення залежить від конкретних умов діяльності класу.

Гласність, відкритість роботи органів самоврядування (всі учні знають, де, коли, які питання обговорюються, можуть брати в обговоренні участь, пропонувати нове, оригінальне, цікаве, впливати на життя колективу) сприяє поглибленню демократизму в шкільному житті. Розвиток учнівського самоврядування, участь в якому розвиває відповідальність за шкільні справи, допомагає набути організаторських навичок, сприяє духовному зростанню, розвитку організаторських здібностей дітей.

Демократизм в учнівському самоврядуванні залежить від позиції дорослих, зокрема керівництва школи. Розбіжності між адміністрацією та учнівським самоврядуванням виникають внаслідок неправильної організації педагогічного керівництва, коли немає взаємодії між педагогічним та учнівським колективами для досягнення мети.

Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є: забезпечення реальних прав та обов'язків органів самоврядування; підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування; кваліфікована, тактовна допомога; цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, керівництва справами школи [22].

За кожною комісією педагогічна рада закріплює вчителів-консультантів, які постійно мають допомагати органам самоврядування, сприяти визначенню мети діяльності, плануванню роботи, вирішенню складних ситуацій, управлінських завдань.



1.2. Актуальність створення шкільного самоврядування в сучасних умовах

Перш ніж замислюватися про створення шкільного самоврядування, необхідно відповісти на питання про необхідність залучення дітей в процес шкільного самоврядування.

Розглянемо відповідь на це питання з двох позицій – підлітка і педагога з урахуванням соціально-психологічних особливостей розвитку дитини.

З погляду вікових психологічних особливостей для підліткового віку характерна підвищена сприйнятливість до соціальних явищ; для нього необхідне визнання, повинна бути наявність мотивації на взаємодію в групі; дитина готова до змін, відчуває потребу в своїх досягненнях і своєму самовизначенні.

З погляду педагогів, участь у шкільному самоврядуванні або в діяльності громадської організації сприяє формуванню громадянської позиції і ціннісного відношення до себе й інших; дозволяє учням підвищити соціальну компетенцію; розвивати соціальні навички поведінки і установок на самостійне ухвалення рішення соціальних проблемних ситуацій.

З педагогіки ми знаємо, що в умовах спільної діяльності поведінка людини стає пліднішою, ніж в умовах індивідуальної поведінки.

У підлітків виникає бажання діяти відповідно до тих очікувань, які вони мають по відношенню один до одного, що згодом виявляється в їх поведінці.

На поведінку підлітків впливають також вимоги соціального середовища у вигляді обов'язків, традицій, правил поведінки і моральних норм.

Підлітки прагнуть до групового об'єднання тоді, коли бачать в цьому перспективу цікавого життя, можливість вирішити свої проблеми. При цьому дуже важливо забезпечити усвідомлення своїх потреб, цілей і отримання практичного результату діяльності.

Важливість і необхідність створення ефективного шкільного самоврядування для педагогів зрозуміла. Але точка зору дорослих наставників може не співпадати з точкою зору дітей і їх батьків на проблему шкільного самоврядування.

Учні усвідомлюють необхідність створення шкільного самоврядування, розуміють, що участь в ньому дозволить:

– забезпечити реалізацію права на свободу думок, свободу слова, рівноправ'я, самоствердження;

– розвивати почуття відповідальності за себе, колектив, школу;

– змінити устрій життя школи і взаємовідношення між учнями і педагогами для створення духу співробітництва, взаємодопомоги і взаєморозуміння;

– організовувати своє дозвілля

Для розвитку самоврядування підлітки пропонують розділити учнів по ланках і поширювати ідеї шкільного самоврядування. У цій роботі учні повинні стати реформаторами, вчителі – помічниками і сполучною ланкою, адміністрація – координатором і спонсором. Відносини між вчителями і учнями повинні будуватися на взаємоповазі, взаєморозумінні і взаємодопомозі.

Діти вважають, що для ефективної роботи необхідний лідер, який повинен бути розумною особою, що володіє організаторськими і ораторськими здібностями, відповідальністю, доброзичливістю, відчуттям гумору.

Учні відзначають, що шкільне самоврядування повинно об'єднати всі вікові групи через спільну діяльність: організацію масових заходів і роботу, направлену на впорядкування школи.

Учні говорять про те, що для них важливо:

– які в ньому існують правила: формальні чи неформальні;

– чи є в школі дитяче об'єднання, громадська організація;

– який рівень ієрархії і дисципліни, як в об'єднанні, так і у всій школі;

– чи можуть вони брати участь в управлінні або самоврядуванні школою;

– чи можуть учні ухвалювати рішення, якщо так, то з яких питань;

– чи можливий процес спільної діяльності між адміністрацією, педагогами і учнями;

– яка роль педагога в дитячому об'єднанні, в шкільному самоврядуванні [2].

Як видно з результатів опиту учнів, шкільне самоврядування, наявність дитячого об'єднання їм необхідне. Але, за даними, одержаними в результаті дослідження, виходить, що тільки 55,8% дітей використовують повною мірою право на свободу асоціацій.

У освітніх установах, де відсутні організації учнів, адміністрація схильна розцінювати спілкування з представниками від класів або паралелей класів як участь школярів в управлінні. Навряд чи їх участь в управлінні у такий спосіб заходить далі за з'ясування питань, коли проходитиме дискотека або хто братиме участь в змаганнях, вже не кажучи про те, що питання дотримання і захисту прав дітей, формування громадянських якостей в системі освіти таким шляхом не вирішити.

Тільки через свою громадську організацію діти можуть донести свою думку про шкільне життя до зведення адміністрації, брати участь в процесі зміни шкільного клімату. Спілкування адміністрації з виборними представниками організації учнів дозволяє обговорити спірні питання, що виникають в процесі взаємодії, у тому числі й питання, що стосуються дотримання прав і законних інтересів дітей. Громадська організація учнів є найбільш ефективною формою, за допомогою якої здійснюється плідна співпраця всіх учасників освітнього процесу. В даний час в освітніх установах йде процес створення шкільного самоврядування і дитячих громадських організацій.


Розділ 2.

Основні форми учнівського самоврядування в Хімчинській ЗОШ І-ІІІ ст.

У сучасних умовах постає соціальна потреба у формуванні та розвитку

особистості, спроможної розв'язувати як щоденні, так і масштабні завдання, що забезпечують не лише виживання, а прогрес нації.

Саме участь вихованців в учнівському самоврядуванні є підґрунтям для формування соціально активної особистості.

Учнівське самоврядування забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої та систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.

Учнівське самоврядування – це висока громадська активність та діяльність усіх членів колективу, яке є ефективним засобом виховання відповідальності; це самодіяльний початок у діяльності учнівського колективу, який допомагаєє розвивати організаторські якості особистості, навчає учнів навичкам і прийомам організаторської діяльності

Завданням учнівського самоврядування є формування і розвиток соціально активної, гуманістично сформованої особистості з глибоко усвідомленою

громадською позицією, почуттям національної гідності;

формування в учнів навичок самоврядування, оволодіння організаторськими уміннями

Учнівське самоврядування - це динамічна система, зміст діяльності і функцій якої постійно змінюються.

Зміст діяльності учнівського самоврядування визначається цілями і задачами та уявляє собою конкретну,реальну діяльність учнів у складі роботи єдиного колективу навчального закладу.

Діяльність учнівського самоврядування має свою специфіку, яка виявляється у тому, що в цій діяльності треба враховувати не тільки вікові та організаційні можливості учнів, але й інтереси навчального закладу.

Основними критеріями розвитку учнівського самоврядування є залучення до реальних функцій управління,організованість, відповідальність за результати роботи своєї і товаришів.

Дієвість учнівського самоврядування забезпечується:



  • співпрацею педагогічною і учнівського колективів;

  • реальними повноваженнями органів учнівського самоврядування

Учнівське самоврядування - спосіб організації життя колективу, що передбачає активну участь дітей (на основі взаємодії з педагогами) у прийнятті і виконанні рішень для досягнення суспільно значущих цілей. Учнівське самоврядування як форма молодіжної участі в процесах прийняття рішень на рівні навчального закладу має значний потенціал як фактор впливу на процес соціалізації учнівської молоді. Спільна з учителями розробка концепцій управлінського органу, положення про його діяльність, надання йому статусу офіційного елементу в управлінській структурі школи.

Безпосередня участь у їхній діяльності; засідання, обговорення проблем та шляхів їх вирішення, винесення їх на розгляд керівництва школи організаційна робота за напрямами. Залучення членів учнівської громади до комітетів, що складає план роботи школи.

Особливості розвитку учнівського самоврядування

Одним з основних принципів освіти є поєднання державного управління і громадського самоврядування. Самоврядування закладів освіти передбачає їх право на самостійне планування роботи, вирішення питань «навчально-виховної», науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської.

Як невід'ємна складова частина системи самоврядування в освіті учнівське самоврядування є одним з найважливіших факторів формулювання в учнів умінь і навичок керівництва демократичними процесами, що відбувається в державі.

Особливість учнівського самоврядування полягає в тому, що це - реальний безперервний процес дедалі ширшого залучення учнів до громадських справ, це самостійно організована школярами діяльність (планування, усвідомлення мети, виконання, оцінка результатів)

До учнівського самоврядування належать не лише учнівські структури, які уповноважені спільно з колективом дорослих приймати рішення щодо управління шкільним життям, а й інші форми дитячої самоорганізації на засадах спільних інтересів і потреб, а саме:

1. Різноманітні учнівські організації в структурі навчального закладу, які здійснюють спів управління на рівні делегування інтересів і запитів дітей для розгляду їх керівництвом школи та самостійної або спільної з педагогами організації не навчальної діяльності школи:

а) організаційні утворення виконують представницьку функцію (шкільний парламент). В основі його діяльності - висвітлення проблем, інтересів, пропозицій різних класів чи інших об'єднань, представлених у їхній структурі, участь у плануванні поза навчальної складової шкільного життя.(Додаток 2)

1.Парламент школи є органом шкільного самоврядування в ХЗОШ І-ІІІст.

2.Склад -36 учнів, які вибираються шляхом відкритого голосування на годинах

спілкування 5-11 класів.

3.Президент парламенту вибирається на альтернативній основі строком на 1 рік

4.Вибори членів шкільного парламенту і президента здійснюються у вересні

кожного навчального року.

5.Засідання шкільного парламенту проводяться 1 раз на місяць відкрито.

6.Повноваження членів шкільного парламенту припиняються одночасно з

повноваженнями парламенту.

7. Повноваження шкільного парламенту:


  • завдання;

  • соціалізує, школярів, навчає їх науці управління через участь активізує роботу кожної класної організації (шляхом обміну досвідом роботи, забезпечення

інформаційного обміну та ділових контактів);

  • забезпечує та захищає права і інтереси учнів;

  • формує активну громадянську позицію, почуття відповідальності, свідоме ставлення кожного у вирішенні справ;

  • виховує свідомого громадянина, готового в майбутньому взяти участь у вирішенні важливих політичних і державних завдань;

  • соціалізує школярів, навчає їх науці управління через участь у місцевому самоврядуванні і представляє інтереси школярів у органах державної влади;

  • проводить заходи, які сприяють вихованню та формуванню політичної толерантності;

  • приймає рішення по важливим питанням шкільного життя в межах своєї компетенції;

  • приймає участь у складанні річною плану.



  1. Член шкільного парламенту може звернутися з любим питанням до педагогічної ради.

  2. Парламент мас право вносити зміни і доповнення в " Положення про

парламент школи

Мета: формування і розвиток соціально активної, гуманістично-спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадською позицією, національної самосвідомості.

Шкільний колектив- ядро виховної системи.

Учнівський колектив - середовище, в якому відбувається самовиявлення і самоутворення особистості учня.

педагогічна рада;

-метод об’єднання класних керівників;

-старостат;

-педагог – організатор;

- психолог;

-соціальний педагог;

-батьківські Ради класних коективів;

-батьківська Рада школи;

-група консультантів.

-творча група учнів, робота яких будується за принципом: від колективної творчої справи до роботи груп за інтересами і до індивідуальної діяльності.

Міністерство Інформації;

Міністерство освіти і науки;

Міністерство внутрішніх справ;

Міністерство туризму і спорту;

Міністерство культури і дозвілля ;

Міністерство охорони здоров’я;

Міністерство шефської допомоги.

1.Міністерство Інформації:

Важливим принципом самоврядування є гасло «Пропонуй! Плануй! Організовуй! Виконуй», яке є незмінним супутником у житті членів учнівського парламенту.



Міністерство освіти та науки збирає і опрацьовує статистичні відомості успішності учнів, за підсумками яких у кінці місяця виставляються бали до конкурсу «Кращий клас року». Організовує допомогу учням , які мають незадовільні оцінки, залучає учнів до участі в гуртках. Допомагає вчителям організовувати тематичні вечори, різноманітні заходи ,спрямовані на підвищення якості знань учнів.

У І семестрі проведено: виховні заходи «У світі природи», «Дерево міцне корінням , а людина родом», «Неопалима купина ! Моя бібліотека!», Свято Миколая, свято зустріч зі студентами; раз у місяць проводимо рейд «Портфель», вивели моніторинг виконання домашніх завдань, та носіння учнями підручників.



Міністерство культури та дозвілля.

Членами міністерства є представники від кожного класу, що відповідають за

культурно-масову роботу.

Члени міністерства культури та дозвілля організовують проведення культурно - масових заходів, шкільних і класних вечорів, свят народного та шкільного календаря, розподіляють поміж класами та учнями доручення з підготовки цих заходів.

У І семестрі членами міністерства культури та дозвілля було організовано та проведено такі заходи:


  • свято першого дзвоника,

  • свято квітів,

  • веселий ярмарок де наторгували 1600 гривень за які придбали магнітофон для шкільного радіовузла та фотоапарат,

  • взяли участь у районному конкурсі «Гірська веселка» де зайняли такі місця: музично – сценічне представлення –ІІ м., фотоконкурс - ІІ м., малюнок на асфальті – ІІІ м., домашні улюбленці – ІІІ м.,

  • участь у районному конкурсі патріотичної пісні – ІІ м.,

  • свято до Дня учителя,

  • урочисту лінійку присвячену пам’яті жертв голодомору,

  • виставку художньої літератури Голодна Голгофа 33-го,

  • участь у районному фестивалі «Новорічно – різдвяна іграшка»,

  • кращий казковий персонаж –ІІ м.,

  • новорічно – різдвяна композиція – І м.,

  • провели шкільне свято Коляда – 2013 у два дні для молодших і старших класів.(Додаток 3)

Міністерство туризму та спорту.

Членами цього міністерства є представники від кожного класу, що відповідають за фізкультуру і спорт.

Міністерство фізкультури та спорту залучає учнів до занять у спортивних секціях, днях здоров’я , спортивних спартакіадах, організовує різноманітні змагання і турніри.

У місяці вересні проходив тиждень здоров’я , де члени міністерства по черзі проводили ранкову гімнастику, протягом вересня також проходили турніри між класами по легкій атлетиці та футболу, два рази на тиждень після третього уроку проводяться веселі перерви для молодших класів, рейд «Спортивна форма», козацькі забави до Дня Збройних Сил України, члени нашого міністерства є неодноразовими переможцями з легкоатлетичних естафет та лижних гонок у районі. (Додаток 4)



Міністерство інформації .

Членами цього міністерства є представники від кожного класу, які відповідають за інформаційну роботу.

Міністерство стежить за періодикою держави, збирають матеріали для шкільного інформаційного вісника «Первоцвіт» і раз в кінці місяця випускають, слідкують і змінюють стінні газети до календарних дат, провели інформаційну перерву до Дня боротьби зі СНІДом, вшанування пам’яті героїв Крут, конкурс плакатів до Дня боротьби зі СНІДом «Я- за здоровий спосіб життя», привітали дітей сиріт та напівсиріт з Різдвяними святами . Випускають щомісячний вісник «Первоцвіт» (Додаток 5)

Міністерство внутрішніх справ.

До цього міністерства входять учні від усіх класів, які є заступниками старост класів. Їхні обов’язки :



  • чітко знати всіх учнів , схильних до правопорушень, які перебувають на шкільному обліку;

  • організувати та проводити зустрічі з працівниками міліції;

(Додаток 6)

  • проводити розслідування усіх правопорушень , скоєних учнями в школі та поза нею;

  • відстоювати права та захищати честь і гідність учнів.

Міністерство організовує чергування класних колективів по школі , чітко контролює прогули та запізнення учнів на уроки , проводить рейди: «Урок », «Спізнення», «Паління», «Щоденник», «Портфель» щомісячно, при потребі частіше.

Міністерство охорони здоров’я.

Членами міністерства охорони здоров’я є представники від кожного класу , які відповідають за охорону здоров’я.

Міністерство контролює санітарний стан класів, зовнішній вигляд учнів, збір металобрухту, випускає газети – блискавки, організовує зустрічі. У І семестрі було проведено рейд «Зовнішній вигляд», «Кращий кабінет».

Випустили газети блискавки, провели екологічну толоку по прибиранню пришкільної території та очищенню берегів річки «Хімчинець», провели зустріч з лікарями сільської амбулаторії. (Додаток 7)



Міністерство шефської допомоги.

Членами цього міністерства є представники від кожного класу , які відповідають за шефську допомогу.

Міністерство бере шефство над учнями молодших класів щотижня проводить веселі перерви, допомагає самотнім літнім людям, ветеранам Великої Вітчизняної війни, інвалідам , проводить доброчинні заходи. (Додаток)

За кожним класом закріплені одинокі перестарілі люди і учні нашої школи ходять їм допомагати збирати з городу урожай, рвати яблука, колоти дрова та різні роботи , також на території села є п’ять пам’ятних хрестів воїнам УПА за якими доглядають члени міністерства, до Дня незалежності та свята козацької слави 14 жовтня проводимо операцію «Турбота» на пам’ятнику та могилі січових стрільців, провели операцію «М’яка іграшка» для дітей сиріт району.

(Додаток 8)

Наприкінці кожного місяця всі міністерства підбивають підсумки своєї роботи та визначають кращих учнів, нагороджують їх почесними грамотами.

Партнерами у спільній діяльності є педагогічний та учнівські колективи, батьківський комітет. Це сприяє творчій діяльності дітей і дорослих.

Під час участі в самоврядуванні учні набувають навичок адаптації в новому середовищі, формують товариські взаємини,відповідають за соціальні дії, обирають засоби розв’язання проблем...

Кожен міністр веде необхідну документацію. [2].

Протягом року проводиться навчання лідерів учнівського самоврядування:



Засідання 1. «Проблема лідерства».

Засідання 2. « Лідер і лідерство»

Засідання 3. «Лідерство — запорука успіху. Джерела лідерства». Засідання 4. «Культура і ціннісні орієнтації лідера».

Засідання 5. «Особистість лідера. Розвиток лідерських навичок

Засідання 6. «Ознаки ефективного лідерства. Позитивні та негативні сторони лідерства ».

Засідання 7. «Культура спілкування. Основи ефективної комунікації».

Засідання 8. «Лідер та його команда. Моральні основи взаємин у команді».

Засідання 9. «Техніка лідерства. Самопізнання та розвиток в спілкуванні».

(Додаток 9)



Розділ 3. Діяльність дитячих організацій при Хічмчинській ЗОШ І-ІІІ ступенів

3.1.Дитяча організація ЕКО(початкова школа)

При Хімчинській ЗОШ І-ІІІ ступенів у початковій ланці (1-4кл.) діє дитяча організація ЕКО, яка ставить перед собою



Мету:

  • виховання любові до рідного краю, бережливого відношення до всьо­го живого;

  • формування нового природоохоронного світогляду, забезпечення екологічних прав громадян; сприяння поліпшенню екологічного середовища, в якому живе дитина;

  • надання допомоги старшому осередку «Екологічна варта» у побу­дові справедливого громадянського суспільства в Україні, що грун­тується на загальнолюдських цінностях.

Завдання

  • сприяння формуванню екологічної свідомості шляхом пропаганди знань про стан навколишнього природного середовища;

  • сприяння в охороні природно-заповідного фонду України, інших природоохоронних територій та об'єктів;

  • сприяння поширенню біологічного різноманіття, здорового спосо­бу життя;

  • просвітницька діяльність.

Права та обов'язки членів «Еко»

Члени «Еко» мають право:



  • бути поінформованими про діяльність організації;

  • брати участь у всіх заходах організації;

  • обирати і бути обраними до органів самоврядування.

Обов'язки членів «Еко»

  • брати участь у роботі організації;

  • дотримуватись вимог Статуту «Екологічної варти»;

  • стверджувати принципи гуманного відношення до природи;

  • брати участь у роботі, направленій на захист природи.

Класні керівники 1-4класів разом із своїми вихованцями працюють за такими основними напрямами:

Вересень.

«Я хочу жити в якісному світі», «Щедрість рідної Землі»

Виконуються аплікації, малюнки, фото на тему «Я хочу жити в якісному світі». Кожна команда виконує роботу, включаючи свою уяву. Створюються колективні роботи, використовується будь-який матеріал для композицій. Для робіт з теми «Щедрість рідної Землі» використовується будь-який природний матеріал.

Жовтень.

«Насіння декоративних квітів», «Посади дерево»

Діти збирають в конверт насіння квітів для оформлення дизайну-ландшафту школи весною. Проходить акція «Посади дерево»: озеле­нення вулиць міста, околиці домівок, території школи.

Листопад.

«Щоб довше жили книжки»

Перший етап: дитяча екскурсія до бібліотеки. Діти побачать, в яко­му стані книжки в бібліотеці, дізнаються, скільки років вони слугують своїм читачам, як вони були видані. Діти задаються питанням: «Що можна зробити, щоб книжки жили довше?».

Другий етап: практична допомога бібліотеці у ремонті книжок. При цьому учасники пам'ятають: зберігаючи книжки, ми зберігаємо ліси.



Грудень.

«Замість ялинки — зимовий букет»

Переконати людей в тому, що не слід рубати ялинку лише заради декількох святкових днів -— така мета проекту. Пропонується організація виставки « Як зберегти ялинку». На якій представлені дитячі малюнки – задуми святкового оформлення приміщень, прикрашені ялинковими іграшками; «зимові букети» із ялинкових гілок, гілок дерев та сухої трави.

Січень

«Чомуччина галявина», «Допоможи птахам взимку»

Вирушаємо у мандрівку на «Чомуччину галявину» зимовим доріжкам.

. Діти збирають свої питання — якомога більше! Скарбничка зимових питань

оформлюється в класі і слугує постійним стимулом пізнавальної діяльності

дітей. Скарбничка може поповнюватися регу­лярно.

Регулярна годівля птахів біля своїх домівок, у лісопарку взимку.

Лютий.

«Заборонені знаки моєї планети»

Дитина через малюнок, плакат складає перелік дій, відповідно до уявно

створеної своєї планети, які вона заборонить на своїй пла­неті і зображує їх за

аналогією із знаками дорожнього руху.

Березень.

«Зелений дім», «Первоцвіт»

Завдання місяця «Зелений дім»: збільшити чисельність рослин у шкільному

приміщенні. Учні вирощують кімнатні квіти, щоб озе­ленити приміщення школи.

Акція «Первоцвіт» включає збереження зникаючих видів рослин і видів,

занесених до Червоної книги своєї області.



Квітень.

«Краплинка»

Проект бережливих. Сутність його у виявленні «витікання» чистої води і

практичних справах, спрямованих на збереження запасів чистої прісної води.

Встановлюється контроль за водопровідними кранами у школі та вдома,

з'ясовується, як і скільки самі діти користуються водою. Діти придумують, як

їх усунути. Конкурс малюнків, пла­катів «Збережемо воду», встановлюють пости,

стають «лічильниками» використаної води для самих себе. Крім того,

придумують, як скоро­тити об'єм використання води.

Травень.

«Не залишайтеся осторонь!»

Проект початківців-фотографів. Це створення свого роду еколо­гічної хроніки.

У об'єктив потрапляє те, повз чого мільйони людей кожного дня проходять:

сміттєзвалища, зламані дерева, занедбані двори, забруднені водоймища, задимлені

вулиці міста і т. п. Діти помічають те, на що зазвичай не звертають уваги

дорослі і пропонують через еко­логічні організації позитивно вирішити це питання.


  • Куратор організації: педагог-організатор школи. В кінці кожного місяця на

робочих лінійках проводяться вишколи (підсумки роботи за місяць) , де

командири класів оголошують назву організації , девіз, речівку, після чого

звітують про пророблену роботу за місяць.

3.2.Громадська дитяча організація «Рід» (5-11кл.)

В школі створена учнівська громадська організація «Родина» (ровесники і друзі), основою якої є колективна діяльність усіх членів «Родини» (учнів 5-11 класів), опікунів (класних керівників), ради старійшин (представників дирекції та батьківського комітету)

Кожний клас об'єднаний в родину, має назву, відповідно до неї складено гасло, підібрано пісню.

Гаслом Родини є слова відомої пісні

Родина, родина, від батька до сина,...

Родина, родина - це вся Україна.

Створено статут та органи управління учнівської організації «РОДИНА»

Вищим керівним органом є Рада старійшин, до якої увійшли директор школи, заступники директора, педагог-організатор, голова батьківського комітету, 2-3 опікуни голова «Родини»

До ради опікунів входять класні керівники та голови батьківських комітетів. Учні, а саме: голова Родини, Берегиня, Літописець, голови класних родин - створили раду організації «Родина». Рада старійшин затверджує план роботи організації на навчальний рік.

Основним завданням родини є виховання в учнів любові і глибокої поваги до себе, товариша, народу, Вітчизни, мови, звичаїв, традицій, робота. ведеться за такими напрямками:



  • Мій край, моя історія жива;

  • Роде наш красний, роде наш прекрасний;

  • Рідна мова - скарбниця духовних надбань;

  • Струни серця;

  • Кришталеві джерела.

Основні вимоги і правила поведінки членів учнівської організації:

  • поєднання життєво-практичних та морально –особистісних якостей для покращення життя колективу;

  • творчий підхід до кожної справи, пошук найкращих рішень життєво важливих завдань діяльності класної родини та шкільної «Родини»

Уся робота організації впродовж року спрямована на підготовку до підсумкового вишколу, який згідно з положенням, проходить у травні. Вона здійснюється з метою формування у школярів полікультурних, комунікативних, інформаційних, життєвих компетентностей.

За роки роботи учнівської організації «Родина» сформувалися певні традиції.

На першому зібранні, яке проходить у вересні в члени «Родини» приймаються родини п'ятих класів. На цьому зібрані класні родини отримують завдання пошукового характеру, яке будуть презентувати в кінці навчального року.

Щомісяця класна родина проводить робоче, або урочисте засідання . На робочому вирішуються певні класні справи, урочисте - вишкіл на лінійці.

Підсумковий вишкіл учнівської організації «Родина» проводиться у травні у вигляді змагань та ігор. Саме на підсумковому вишколі видно, що у випускників уже добре сформувалась життєва компетенція. І на вишколі вони застосовують свій досвід, знання і здібності, набуті під час навчання.

Кожна класна родина має свою назву, гасло, емблему, пісню, а також обраний напрям діяльності згідно експедицій руху «Моя земля-земля моїх батьків».

Однією з ефективних форм роботи став конкурс на кращу класну родину школи. За підсумками конкурсу кращий класний колектив оголошується і висвітлюється на стенді «Кращий клас року» в кінці кожного місяця. Саме цей захід сприяє більшій активності учнівських колективів, їх бажанню бути у числі кращих, навчає вболівати і прагнути самовдосконалення. (Додаток10).

ВИСНОВКИ

Отже, основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування – самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів.

Вироблення доцільних форм організації процесу навчання і виховання дітей і накопичення корисних знань про самоврядування здійснювалися людством з незапам'ятних часів. До нас дійшли відомості про прогресивну діяльність багатьох педагогів старовини, чиї думки, висновки з практики освітньої діяльності, вислови і ідеї виконували роль складових частинок у створенні теорії шкільного самоврядування. До неї по праву увійшли вислови Платона у вихованні через позитивний приклад, Аристотеля – про тісний зв'язок фізичного, етичного і розумового виховання, принципи гуманістичної педагогіки Вітторінода-Фельтре та ідеї Томаса Мора та ін.

З погляду вікових психологічних особливостей для підліткового віку характерна підвищена сприйнятливість до соціальних явищ; для нього необхідне визнання, повинна бути наявність мотивації на взаємодію в групі; дитина готова до змін, відчуває потребу в своїх досягненнях і своєму самовизначенні.

З погляду педагогів, участь у шкільному самоврядуванні або в діяльності громадської організації сприяє формуванню громадянської позиції і ціннісного відношення до себе й інших; дозволяє учням підвищити соціальну компетенцію; розвивати соціальні навички поведінки і установок на самостійне ухвалення рішення соціальних проблемних ситуацій.

Педагог, що працює з підлітковими об'єднаннями, повинен пам'ятати, що: не можна підміняти підлітків там, де вони самі можуть справитися; необхідно мати витримку, терпіння і готовність підтримувати ідеї дітей, ініціативи, спиратися на них; важливо уміти поважати рішення дітей і допомагати їм їх реалізовувати; потрібно уникати прямого натиску, навіть тоді, коли думки і дії дітей здаються помилковими; старатися роз'яснювати, переконувати; навчитися бачити не тільки зовнішню сторону, явні прояви всіх і кожного, але й дізнаватися ціннісні уявлення, спонукальні мотиви, очікування, інтереси, настрої для створення умов самореалізації і саморозвитку підлітків.

Демократизація життя неможлива без молоді. Важливість проблеми залучення молодих людей до суспільно-політичного життя сьогодні усвідомлюють й успішно розв'язують в багатьох демократичних країнах. І як відомо, не остання роль у цьому належить практичному навчанню ( зокрема, виконанню проектів) за активного сприяння органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій. Сподіваємося, що в Україні виховання громадянина врешті стане справою не тільки школи, а й органів державної влади, депутатів, громадськості.

Можливості самоврядування передбачають сформованість у свідомості вихованців намірів і умінь безконфліктного життя у суспільстві, поваги до прав і свобод кожної особи. В умовах таких явищ, як нетерпимість, расові, релігійні і етнічні конфлікти, саме в період активного формування свідомості треба закласти основи для безконфліктного співжиття

Самоврядування сприяє: виявленню та розвиткові організаційних навичок; формування в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.

Учнівське самоврядування повинно задовольняти основні вимоги до виховного процесу розвитку творчих здібностей учня:

– гуманізація і демократизація: виховний вплив підпорядковується завданням формування громадянина України, а цей аспект включає високий рівень інтелекту та культури, розвиток творчих задатків особистості, виховання людяності, доброти та інших моральних чеснот;

– зв'язок виховання з реальним життям: робота органів самоврядування повинна передбачати участь у суспільно корисній праці, проведення організаторських акцій на здійснення загальношкільних традиційних заходів тощо;

– виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності: майбутній громадянин повинен бачити себе у соціумі, уміти реально оцінити себе, жити у колективі, навчити створювати його атмосферу, враховуючи думки меншості, шукати шляхи до консенсусу;

– єдність вимог і поваги до особистості: учень повинен відчувати, що вимоги до нього базуються на вірі в його можливості, на впевненості у його силах, на турботі про поступальний розвиток його особистості.

Органи самоврядування виконують три основні функції: організаторську, комунікативну,діагностичну.

Література

1.Учнівське самоврядування: проблеми функціонування та перспективи розвитку [практико зорієнтований посібник] ∕∕ [Г.О.Терпиловська. У.Т.Борушевська, Г.Г.Ковганич та інші] – К.: ТОВ «Енергія плюс», 2008. 176 с.

2.Кроки до здоров'я: Навч.-метод, посіб. /Федорченко Т.Є., Тарасова Т.В./ —І Вид. друге, доп. — Тернопіль: ТзОВ "Терно-граф", 2005. — 144 с.

3.Федорченко Т. Є. Дитяча агресивність : проблеми, профілактика: [навч.-метод. посібник] за заг. ред. В.М.Оржеховської – Черкаси : Чабаненко Ю., 2010. – 269 с.

4.Федорченко Т. Є. Соціально-педагогічні засади профілактики девіантної поведінки школярів в умовах соціокультурного середовища: [монографія] Тетяна Євгенівна Федорченко. – Черкаси : ПП Чабаненко Ю.А. – 2009. – 358 с.

5.Федорченко Т. Є. Профілактика правопорушень підлітків в діяльності шкіл і правоохоронних органів: [навч.-метод. посібник] / Ковальчук М. Я. / за заг. ред. В.М. Оржеховської. – Івано-Франківськ, 2007. – 210 с.

6.Федорченко Т. Є. Рання профілактика девіантної поведінки молодших школярів: [навч.-метод. посібник] / Федорченко Т. Є., Потапова О. В. / за заг. ред. В.М. Оржеховської. – Запоріжжя : “АА Тандем”. 2008. – 236 с.

7.Хочу і можу бути здоровим. / Методичні рекомендації для вчителів I-IV класів. [Федорченко Т. Є., Козоріз С. О., Крикун Л. А., Габора Л. І. ] – Черкаси : Вид. Чабаненко, 2007. – 176 с.

8.Формування навичок здорового способу життя у дітей і підлітків . Навч.-метод, посіб. / [О.В.Вінда, О.П.Коструб, І.Г.Сомова, М.М.Галябарник, С.В.Кириленко. ] — 3-тє вид., переробл. і доп. К.: Вістка, 2006. - 304 с.

9. Чемпен Г. Пять путей к сердцу подростка: Пер. с англ. /Г.Чемпен/ — СПб.: Христианское общ.-во "Библия для всех", 2005. — 3

10. Цікаве дозвілля дітям /Упоряд. Л.В.Магда. — К.: Будівельник, 1993. -95 с.

Чемпен Г., Кэмпбелл Р. Пять путей к сердцу ребенка: Пер. с англ. /Г. Чемпен, Р. Кэмпбелл/ -СПб.: Христианское общ.-во "Библия для всех", 2005. —



11.Дем'янюк Т.Д. Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі: науково-методичний посібник. — Суми: Видавництво "Антей", 2006. — 384 с.

12. Байрамова М. Технології учнівського самоврядування / Байрамова М., Дзюбук А., Дзюбук В. // Директор школи. – 2003. – №15, 16. – С.11-13; С.11-12;

13. Варивончик Д. Здорові діти – здорова планета: Учнівське самоврядування: адреса досвіду – столиця / Варивончик Д., Кальченко А., Васильєв Г. // Освіта. – 2003. – 5-12 лют. – С. 4-5.

14. Карпенчук С. Теорія і методика виховання. – К.: Вища школа, 1997. – 261 с.

15. Козаченко В.І. Вплив самооцінки учнів на формування у них гуманістичних ціннісних орієнтирів. З досвіду використання у виховній роботі інтерактивних технік: [Добірка статей] // Позакласний час. – 2001. – №5-6. – Вкл. – С. 19-30.

16.Комарова П. Учнівське самоврядування – крок за кроком // Завуч. – 2002. – №34. – С. 6-8.

6. Кравець Р.В. Організація учнівського самоврядування у школі: [Добірка статей] // Позакласний час. – 2001. – №22. – С.2-21.

7. Лопухівська А. Учнівське самоврядування – форма громадянської освіти // Завуч. – 2001. – №1. – С. 3-4.

8. Макарова О. Учнівське самоврядування як засіб підвищення ефективності виховання особистості школяра: Громадянська освіта // Директор школи. – 2000. – №18. – С. 12-14.

9. Організація дитячого самоврядування у школі: [Добірка статей] // Позакласний час. – 2000. – №18. – С. 34-57..

10. Положення про вибори Президента школи та членів шкільного парламенту // Позакласний час. – 1999. – №17-18. – С.9-15.

13. Саламан Т. Учнівське самоврядування //Директор школи. – 2001. –№ 38. – С. 7-10.

14. Український радянський енциклопедичний словник: В 3-х Т. / Ред. кол.: А.В. Кудрицький та ін. – 2-ге вид. – К.: Голов, ред УРЕ. 1987. – Т. 2. – с.736

15. Формирование личности старшеклассника / Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Педагогика, 1989. – с.168

16. Чешенко О. Самоврядування: яким йому бути?: Учнівське самоврядування // Завуч. – 1999. – №29. – С. 5-12.

17. Шевченко А. В. Організація учнівського самоврядування: Етапи виховної роботи з дітьми з метою формування етичної цільності на основі розвитку творчого компоненту і самовиховання // Позакласний час. – 2000. – №28-29. – Вкл. – С. 73-75.



18. Борисова О.В. Школьное самоуправление : проблемы, поиски, пути развития // http://pedsovet.alledu.ru.

19. Сухоплипська О. Ідея громадянськості і школа в Україні//Шлях ревіти. – К.: 1999. - №4. – с.20-25


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка