Сценарій до Дня української писемності й мови : «Від рідного слова ти сил набирайся, Ніколи й ніде ти його не цурайся.»



Скачати 69.31 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір69.31 Kb.
Сценарій до

Дня української писемності й мови :

«Від рідного слова ти сил набирайся,

Ніколи й ніде ти його не цурайся. »

Ізяславська спеціальна школа – інтернат І-ІІ ступенів

Вчителька української мови та літератури

Зімінська Тетяна Миколаївна

2013 р.

Приміщення прикрашено вишитими рушниками, кетягами калини, портретами українських письменників. Угорі прилаштовано великий плакат із назвою свята.



Лине пісня «Звучи, рідна мово» ( у виконанні народної артистки України Раїси Кириченко»

І

Ведуча

Сьогодні, 9 листопада, - День української писемності й мови.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

Відомо, що мова кожного народу – явище давнє, ії коріння сягають у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь.

У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею і найміцніше природне єднання – суспільство, народ. Нації без мови не існують, як не існують мови без націй. Зникнення з життя якоїсь форми розумного існування – велика втрата для всього людства.

Національна мова – це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, але й водночас і здобуток культури всього людства. Тому той, хто виступає проти однієї мови, намагається умертвити ії, зробити «неперспективною», стає на шлях найбільшого злочину проти культури всього людства. Коли ж народ сам через свою несвідомість чи під тиском зовнішніх реакційних сил перестає плекати й обороняти найважливіше – рідну мову , самозрікається найцінніших скарбів , здобутих предками, він стає на шлях самогубства.

Мова – основа культури нації, найбільший ії скарб і відбирати ії в людини чи народу – значить відбирати все минуле й сучасне, позбавляти людину й народ найприроднішого в іх творчому існуванні.

Доля української мови сумна і героїчна водночас. Але, незважаючи на численні перешкоди і лихоліття, вона, як і наш народ, все – таки вистояла.

В цей святковий день ми не можемо не згадати основні віхи історичного розвитку української мови.

1-ий учень

Джерела нашого письма губляться десь у далекому – далекому минулому і до сьогодні наукою не пізнані. Тому ми зовсім мало знаємо про писемність, якою користувалися наші далекі предки, що жили на території України дві чи три тисячі років тому. А ось як з’явилася абетка, якою користуємося сьогодні знаємо.

Понад тисячу років тому брати Кирило і Мефодій створили на основі староболгарської мови азбуку і почали розповсюджувати ії між слов’янами. Це поклало початок розвиткові писемності і культури всіх слов’янських народів.

2- ий учень

Найдавнішими рукописними кириличними пам’ятками є яскраво орнаментовані, розкішно оправлені пергаментні Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.) Рейнське Євангеліє, що його вивезла до Франції дочка Ярослава Мудрого Анна , Мстиславове Євангеліє, знамениті графіті на стінах Софіївського собору в Києві.

У 1113 році з’явилася славнозвісна праця печерського Нестора « Повість временних літ».

3 – ій учень

Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках починаючи з найдавніших джерел, датованих ХІ ст.. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов’янської : українська мова виникла після розпаду давньоруської мови, у XIV ст..; безпосереднім джерелом української , як і інших слов’янських мов, виступає праслов’янська мова, розпад якої розпочався в VII ст.

Сучасна українська літературна мова пов’язується з конкретною датою – виданням « Енеїди» Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.

Ведуча

А зараз зверніть увагу на екран , де вказані «чорні дати» історії на шляху до незалежності мови.

1720 рік – російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.

1769 рік – видано розпорядження Російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775 рік – зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 рік – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організували видатні діячі української культури.

1863 рік – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік – закрито всі українські театри.

1908 рік – уся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, «могущей вызвать последствия , угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи».

1914 рык – російський цар Микола ІІ забороняє українську пресу – газети і журнали.

1923 рік – початок відродження української мови після проголошення ХІІ з’їздом РКП (б) коренизації.

1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 рік – видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови у школах і поділ класів на дві групи – російські та українські , що призвело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

1989 рік – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на задній план, що позначається ще й сьогодні.

Ведуча


З прийняттям Незалежності України 1991 року наша мова стала на новий етап розвитку.

(Виходить учениця в українському вбранні)



Пречиста Діво Мово !

Із пуп’янка долонь

викохується слово,

Беззвучне і гучне,

з роси, з води й сльози.

Молись за нас, молись.

Пречиста Рідна Мово,

Народжена з хлібів

І щедрої лози.

Чи вже воскрес Твій Син,

Велика Наша Мати,

Із трьох віків воскрес,

Із трьох тисячоліть?

За нього помолись,

за той народ розп’ятий,

Що в Твому Храмі він

навколішки стоїть.

Не геній, не пророк,

не схимник чи Месія,

Прийшов Твій Блудний Син

спокутувати гріх.

Твій голос у душі

священну віру сіє,

Твій погляд очища

від пороху доріг.

Єдина і Свята,

Пречиста Діво Мово,

У полум’ї свічок

прийди в пусті серця,

Навчи молитись нас

блакитно й калиново,

Навчи чудових слів,

яким нема кінця,

Скінчивсь великий піст,

І срібний дзвін голосить:

Душа Твоя жива,

хоч знята із хреста.

Народ до Тебе йде,

любові дар приносить,

Молись за нас, молись,

Велична і Проста!



ІІ

Ведуча

Шановні учні ! Сьогодні ми зібрались щоб відсвяткувати День української писемності і мови . Та не секрет, що такою вже є вчительська сутність: навіть під час свята хочеться перевірити знання своїх учнів. Зараз вчителі нашої школи хочуть дізнатися , чи все ви знаєте про нашу мову і ії історію .

Ми створили команду «Знавців» , до якої входять :

Учень 6 –ого класу Білик Сергій

Учениця 7-ого класу Тетерська Людмила

Учениця 7-ого класу Слободенюк Олена

Учениця 8-ого класу Гураєвська Леоніда

Учениця 9-ого класу Ващук Анастасія

Учениця 10-ого класу Воротило Ніна

Учениця 10-ого класу Яремчук Ганна – капітан команди.

Команда «Знавців» буде змагатися з командою педагогів нашої школи.

(Звучить музична заставка телевізійної гри «ЩО? ДЕ? КОЛИ?» члени команди займають місця за круглим столом . Стіл розділений на дванадцять секторів , кожний з яких позначає номер запитання .

В центрі стола – дзиґа зі стрілкою .



Під музичну заставку ведуча починає гру. Після зупинки дзиги на певному секторі, члени команди дивляться на екран, де по черзі вчителі школи ставлять свої запитання .)

Запитання



  • Кому присвячений День писемності і мови ?

  • Коли з’явився горезвісний указ міністра Валуєва? Що він передбачав?

  • Зведення основних законів, за якими існує держава, називається Конституцією. Писемне мовлення – також своєрідна держава. Що є основним законом для неї ?

  • Що використовували для письма у XVIII- поч. XIX ст.. Скажіть, що знаходиться у «чорному ящику».

  • Коли уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної?

  • Хто створив першу азбуку і коли?

  • Підберіть за 1 хв. не менше десяти синонімів до слова ходити.

  • Який головний член речення тільки один раз використовується в «Заповіті» Т. Шевченка?

  • За одну хвилину розподілити предмети, що знаходяться на столі, за родами.

  • Яке звертання зустрічається в гімні України?

  • Що вивчають такі розділи мовознавчої науки як синтаксис, орфографія, фонетика, лексика, морфологія?

  • Як записати слово «робота» п’ятьма літерами?

( В ході гри, команда «Знавців» двічі брала музичну паузу ,під час якої всі присутні прослухали українські народні пісні у виконанні бандуристок, що були запрошені з Будинку творчості дітей та юнацтва м.Ізяслава.)

Ведуча

Результати гри красномовно довели , що учні нашої школи добре знають рідну мову та її історію. Гра закінчилася з рахунком 11:01 на користь команди «Знавців».

Завершити наше свято мені хотілось би словами «Молитви до мови» К.Мотрич. (Звучить аудіо запис).

Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, з любистку,м’яти, з роси, з дніпровської води, євшан-зілля, від зорі й місця народжена.

Воскреси! Повернися! Відродися!

Забуяй вічним і віщим словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від мороку, возвелич, порятуй народ її навіки.



Ведуча

Шановні присутні ! Дякую всім за участь у нашому святі . Бажаю всім нам бути патріотами своєї Батьківщини , берегти і примножувати скарби нашої солов’їної мови.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка