Сценарій: Л. Антончик Редактор: В. Квітневий Львів 2012



Скачати 135.85 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір135.85 Kb.

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ


СЛАВОЮ ОВІЯНІ
(сценарій тематичного вечора, присвяченого

70-літтю Української Повстанської Армії))

Сценарій: Л. Антончик

Редактор: В. Квітневий

Львів – 2012

14 жовтня 2012 року виповнюється 70 років від дня створення Української Повстанської Армії.

Сценарій тематичного вечора «Славою овіяні» допоможе працівникам Народних домів у черговий раз донести до людей правдиву історію героїчної боротьби Української Повстанської Армії з німецько-фашистськими і більшовицькими поневолювачами нашого краю. Про цю боротьбу складено народом чимало пісенно-музичних та поетичних творів. Тому радимо режисерам та постановникам сценарію, якнайповніше використати твори місцевого фольклору.

Бажано залучити до виступу ветеранів УПА, що брали участь у визвольній боротьбі. Оформити виставки фотографій і документів про героїв та історію УПА, спогадів і листів учасників тих подій, яких спіткала нелегка доля і довге ув’язнення в катівнях і таборах Сибіру.

У сценарії «Славою овіяні» є цікаві приклади із розсекречених документів з архівів НКВС та МДБ, які свідчать, що приписувані УПА злочини, коїли спецрозділи держбезпеки.

Основним елементом оформлення сцени є двоколірне полотнище, що символізує Державний прапор України і напис:

«70 років Українській Повстанській Армії».

та образ Божої Матері – покровительки УПА.


На авансцені читець:

Заради щастя і свободи,

Заради гідності народу,

Заради честі України –

Вшануємо синів країни,

Тих, що в нерівному бою

Свою Вітчизну захищали

І кров за неї проливали!

Згуртована патріотизмом.

Від комунізму і фашизму

УПА, загонами міцними,

На захист встала України!

Бо патріот – це та людина,

Що кров без жалю до краплини

Віддасть за долю Батьківщини,

За свій народ, за незалежність,

За небо і ланів безмежність.

За Прапор наш жовто-блакитний, -

УПА стояла непохитно!

Героям України – слава!

Благословенна та держава,

Що має відданих синів!..



(Наталія Козленко «Благословенна та держава,

що має відданих синів»)
Звучить пісня «Гей, там далеко, на Волині»…
Ведуча: В роки грізного лихоліття Українська Повстанська Армія підняла Прапор визвольної боротьби за Українську державу. Вона вписала нові сторінки в історію українського війська.

Ведучий: Воїни Української Повстанської Армії – це лицарі-герої, що встали, наче з казки, на оборону і визволення народу. Це велетні, подвигам яких донині немає рівних у світі.


Ведуча: Місцем народження Української Повстанської Армії були північно-західні землі Волині. Адже тут, ще в 1936 – 1937 роках з ініціативи військової референтури ОУН під керівництвом Василя Сидора, були створені повстанські бойові загони під назвою «Вовки», які вели активну партизанську війну проти польських окупантів. Їх вважали попередниками УПА.
Ведучий: Перші збройні формування виникають стихійно у волинських і поліських лісах ще у 1941 року під назвами «Поліська січ», «Поліське лозове козацтво» та інші. Пізніше ці військові об’єднання отримають назву – Українська Національна Революційна Армія. В народі їх називали бульбашами.
Ведуча: З осені 1942 року на Поліссі і Волині під егідою Організації Українських Націоналістів планомірно і організовано створюються збройні загони, які приймають назву УПА. Перший відділ УПА сформував на Поліссі в жовтні 1942 року Сергій Качинський (псевдо - Остап). 30 травня 1947 року Українська Головна Визвольна Рада проголосила 14-те жовтня 1942 року (на яке припадає і козацьке свято Покрови), офіційною датою створення УПА.
Ведучий: Бійці Української Повстанської Армії завдавали нищівних ударів німецьким окупантам. 7 лютого 1943 року загони УПА атакували німецький гарнізон у містечку Володимирець. В ніч з 10 на 11 березня 1943 року невеликий відділ УПА напав на фабрику у с.Оржева, де знаходилася велика кількість зброї та амуніції. Було знищено близько 60 німців. В бою загинув С. Качинський (Остап), який ішов в атаку попереду своїх бійців.
Ведуча: 2 квітня 1943 року загони УПА захопили м. Горохів. Німці в паніці відступили. Вранці 4 квітня 1943 року повстанці відійшли в ліс. У ночі з 12 на 13 квітня вояки УПА вчинили напад на місто Цумань. Було знищено близько 100 ворожих солдатів та офіцерів, здобуто зброю, амуніцію та інша трофеї.

Ведучий: У травні 1943 року німецький загін (400 чол.) напав на село Яполоть (Костопільщина). Відділи УПА оточили фашистів. Бій тривав шість годин і завершився перемогою українських партизанів. У травні 1943 року загинув у сутичці УПА відомий гестапівець Лютце.


Ведуча: Обороняючи свою рідну землю, українські повстанці виявляли приклади великого героїзму і самопожертви. Лави швидко поповнювались добровольцями.
Ведучий: На початку 1944 року в УПА було приблизно 80 тисяч українців та 20 тисяч людей інших національностей. Всі вони об’єднувалися у 50 українських та 15 куренів інших народів. Резерв УПА складав понад 100 тисяч чоловік. Серед бійців було чимало вихідців із Кавказу, Середньої Азії, Росії, Білорусії, а також із Західної Європи та Балкан.
Ведуча: Основним завданням УПА була оборона українського населення. А тому і в основу організаційної побудови Української Повстанської Армії ліг принцип територіальності.
Ведуча: За принципом територіальності Українська Повстанська Армія поділялася на чотири групи: УПА-Північ, її терен дії обіймав Волинь і Полісся; УПА-Захід, з тереном дій: Галичини, Буковини, Закарпаття і Закерзоння; УПА-Південь на терені областей Хмельницької, Житомирської, Вінницької і південної частини Київської; УПА-Схід, на теренах північної смуги Житомирської області, північної частини Київської області і на терені Чернігівської області.

Кожна із груп поділялася на Воєнні Округи (ВО), а Воєнні округи, у свою чергу на Тактичні Відтинки (ТВ).


Ведучий: Українська Повстанська Армія найтіснішим чином була пов’язана з підпіллям Організації Українських Націоналістів, саме воно і організовувало постачання частин харчами, одягом, організовували лікування поранених.
Ведуча: В самій УПА члени ОУН складали понад половину особового складу. Вони мали право на відзнаку – червоно-чорні стьожки на мундирах. Ці кольори вважалися барвами ОУН і символізували кров і землю.
Ведучий: Вище командування УПА обов’язково було членами ОУН. Головний командир УПА з вересня 1943 року – Роман Шухевич – одночасно очолював бюро Проводу ОУН.
Ведуча: Політична і життєва принципіальність, особиста відвага, батьківське піклування іншими, великий провідницький хист революційного діяча характеризували легендарного командира УПА Романа Шухевича, який у горнилі жорстокої доби творив нову героїчну сторінку історії української нації. У відповідь на пораду залишити Україну і виїхати за кордон, сказав такі слова: «Хто не може витримати – нехай їде. Йдіть – не забувайте нас. Ми відступати не можемо. Я залишаюсь там, де мушу бути»
Ведучий: Таким був головний командир УПА генерал-хорунжий Роман Шухевич, герой української революційно-визвольної боротьби, який очолив збройну боротьбу українського народу за визволення України, і віддав своє життя за неї, щоб вічно жити у пам’яті та історії нації.
Читець: Поклін складаємо Тобі.

Великий сину України,

Що ти життя своє віддав

За щастя рідної країни

Ти вів полки в Карпатських горах

І кервав боями сам,

Ти боронив свій рідний нарід

І власним заплатив життям.



(М. Попович-Назарук «Тарасові Чупринці).
Читець-2: Родились ми великої години

З пожеж війни, із полум’я вогнів,

Кормив нас біль по втраті України

І вів нас бунт і гнів на ворогів

І ось ідемо у бою життєвому

Міцні, тверді, незламні, мов граніт,

Бо плач не дав свободи ще нікому

А хто борець, той здобуває світ.

Не хочемо ні слова, ні заплати.

Розплатою – нам розкіш боротьби.

Солодше нам за волю умирати,

Як жити в путах, мов німі раби



(Олесь Бабій «Марш»)
Звучить українська повстанська пісня

«Маршерують добровольці».
Ведуча: У другій половині 40-их років на початку 50-их кров’ю писалися героїчні сторінки української історії. У боротьбі гинули десятки тисяч людей.
Ведучий: Згадаймо тих, що були організаторами визвольної боротьби, їх подвиги вписалися золотими літерами в історію Української Повстанської Армії.
Ведуча: У катівнях нацистів полягло чимало діячів ОУН, в тому числі Олег Кандиба, відомий як талановитий поет Олег Ольжич.

У фашистському концтаборі карався провідник ОУН Степан Бандера.


Ведучий: Генерал-хорунжий Перебийніс. Його справжнє прізвище Дмитро Грицай, очолював штаб Української Повстанської Армії. Загинув восени 1945 року в Празі, виконуючи важливу місію.
Ведучий: Групою військ «УПА-Північ» командував полковник Клим Савур /Роман Клячківський/. 12 листопада 1944 року Роман Клячківський загинув геройською смертю в бою з силами більшовицьких формувань на Рівненщині.
Ведуча: Командир «УПА-Захід» полковний Шелест-Вишитий (Василь Сидор).Загинув 17 квітня 1949 року в бою із більшовиками.
Ведучий: Командир «УПА-Південь» полковник Батько (Омелян Грабовець). Загинув у бою з регулярними частинами Червоної Армії 10 червня 1944 року на Вінничині.

Ведуча: Ще можна назвати багато імен хоробрих героїв Української Повстанської Армії, які віддали своє життя за державну незалежність і залишилися у пам’яті народу.


Читець: Слава і честь вам, борці за свободу,

Герої ідеї святої.



  1. Славне лицарство, орли України,

Слава і честь вам, герої!

  1. Життєвих утіх ви зреклись добровільно,

Невигод, офір не злякались.

У тюрмах сиділи, тортури терпіли

Проте не скорились, - змагались.

3. Коли ж у безвихідь в борні попадали,

То ласки в катів не благали, -

Останнім набоєм у бою стрілялись,

Живими катам не здавались.


  1. Ви чином геройським і словом гарячим

Усіх закликали до бою.

Ми йдемо за вами на зміну, вам друзі,



Вічна вам слава, Герої!

(Т. Вільшинка «Слава героям»)
Ведуча: Завдяки дослідженню архівних документів радянських спецслужб, доступ до яких нещодавно дістав доктор історичних наук, ректор Українського університету Москви Віктор Ідзьо, вдалося остаточно спростувати брудні наклепи на Українську Повстанську Армію.
Ведучий: Більшість матеріалів 40-50-их років ХХ століття й досі не розсекречено, але те, над чим уже відхилили завісу переконливо свідчить про безпідставність антибандерівських звинувачень.
Ведуча: Головною силою більшовицького режиму у боротьбі проти Української Повстанської Армії був Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС), який уже в жовтні 1944 року створив на Заході України цілу систему репресивно-каральних органів.
Ведучий: 3 березня 1946 року цю структуру реорганізували у Міністерство внутрішніх справ (МВС) та Міністерство державної безпеки (МДБ). З літа 1946 року репресивно-терористичні окупаційні формування, як свідчать архівні документи розпочали широкомаштабні акції проти західно-українського населення і УПА. Їхнім завданням було фізичне знищення керівництва УПА з допомогою агентів-бойовиків. Водночас створювалися підрозділи зі співробітників МВС, МДБ, котрі під виглядом вояків ОУН-УПА мали дискредитувати український національно-визвольний рух.
Ведуча: Саме тоді у західно-українські міста і села було переведено 25 тисяч бійців МВС і 35 тисяч таємних оперативників МДБ. Відтоді й беруть початок так звані «колодязні операції» МДБ, коли псевдонаціоналісти вбивали мирних людей, а трупи кидали у криниці.
Ведучий: У 1947 році голова держбезпеки УРСР генерал-лейтенант М. Ковальчук створив зовні схожі на загони УПА та Служби безпеки ОУН формування держбезпеки, члени яких тероризували населення, здійснюючи, під виглядом ОУН-УПА злочини,- вбивства, гвалтування та грабунки. І саме тоді радянська преса здійняла галас, що «націоналісти заплямували себе масовими вбивствами.»
Ведуча: Вивчивши доступні документи історик Віктор Ідзьо дійшов висновку, що більшість провокаційно-терористичних груп НКВС-МДБ діяли у Волинській, Рівненській і Тернопільській областях. Приміром у березні 1945 року Тернопільське управління НКВС створило спецгрупу «Бистрого» під командуванням начальника відділу боротьби з бандитизмом майора держбезпеки Соколова. Група із 60 чоловік діяла понад півроку під виглядом загону СБОУН.
Ведучий: А на Рівненщині у травні 1944 року з колишніх радянських партизанів була створена спецгрупа «Орел» у складі 35 осіб, яка діяла під виглядом боївки УПА аж до 1 квітня 1945 року. За цей час вона провела близько 200 операцій, внаслідок яких загинуло 526 і затримано 140 українських повстанців. Та найбільше горя такі спецгрупи завдавали цивільному населенню.
Ведуча: 15 лютого 1049 року прокурор військ МВС Українського округу полковник юстиції Косарський скерував до ЦК КП(б)У доповідну записку № 4/001345 «Про факти грубого порушення соціалістичної законності в діяльності так званих спеціальних груп МДБ». У ній прокурор не тільки визнав факти створення МДБ спецгруп у західних областях України, що діяли під виглядом «бандитів УПА», але й наголошував, що члени цих груп катували і вбивали невинних людей, топили їх у криницях, грабували населення, чинили інші акти насильства і терору.
Ведучий: 9 червня 1949 року міністр внутрішніх справ УРСР Т. Строкач подав міністрові внутрішніх справ СРСР Круглову доповідну записку № 582/см, в якій на великій кількості фактів стверджував, що всі (!) кричущі кримінальні злочини у західних областях України з 1946 по 1949 роки скоїли спецпідрозділи держбезпеки.

Однак на цю доповідну, як і на інші, керівництво СРСР не реагувало, заохочуючи тим самим МДБ до ще страшнішого терору і насильства на Заході України. застосували масову депортацію населення у катівні Сибіру.


Ведуча: За указом наркома НКВС-НКДБ Лаврентія Берії перша депортація в Україні пройшла ще в квітні 1943 року в Донецькій та Луганській областях. А у квітні – травня 1944 року, після визволення низки населених пунктів на західноукраїнських землях, бійці Радянської Армії 1-го Українського фронту вже брали участь у виселенні людей із багатьох районів Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської областей.
Ведуча: Тільки у 12 районах Львівської області (від 17 липня 1944 р по 17 липня 1945 р.) було заслано до Сибіру – 2123 особи; вивезено на примусові роботи в Донбас – 649 осіб, вбито – 1817 осіб, арештовано 3479 осіб, спалено 2706 господарств, пограбовано 2650 господарств, знищено 40 церков.
Ведучий: Одна з найбільших депортацій у західних областях України була проведена органами МДБ восени 1947 року. Попередньо у Львові, Чорткові, Дрогобичі, Рівному, Коломиї, Ковелі були створені шість збірних пунктів для відправлення сімей «націоналістів» на спецпоселення.
Ведуча: На початку 1947 року генерал-лейтенант МДБ Рясний затвердив «План заходів МВС УРСР щодо перевезення спецпоселенців із Західних областей УРСР», згідно з якими передбачалося вивезти 25 тисяч сімей, які налічували 75 тисяч осіб.
Ведучий: Але МДБ СРСР вимагав більшого. І 10 жовтня 1947 року міністр внутрішніх справ УРСР Строкач підписав новий «План оперативних заходів на виконання вказівок МВС СРСР № 38/3-7983 про відправлення 50 ешелонів спецконтингенту із західних областей України».
Читець: Нас вивозили щоночі

Край горів, жінки ридали.

Ворог нищив край наш отчий,

Ми в бою не відступали.


Ця борня була остання, -

що загинем, - всі ми знали…

За Вкраїну без вагання

ми життя своє віддали.


Україно, Мати рідна,

пам’ятай своїх героїв!

Коли буде необхідно, -

знову нас поклич до бою.



(В. Квітневий «Ми в бою не відступали»)
Ведуча: До вивезення населення Галичини було залучено 13 тисяч 592 працівники органів МДБ, в тому числі 5 тисяч 143 офіцери. 26 жовтня 1947 року вони «успішно» закінчили виконання покладеного на них завдання – вивезли з батьківщини 76 тисяч 585 осіб, із них майже 19 тисяч чоловіків, понад 35 тисяч жінок віком понад 17 років та понад 22 тисячі неповнолітніх дітей. А для їх перевезення вистачило усього 44 залізничні ешелони!
Ведуча: Масові депортації українського населення і терор окупаційних спецслужб можна віднести до головних причин припинення у 1953 році діяльності УПА і відступ її військових підрозділів на Захід. Нові ж архівні знахідки свідчать, що боротьба, яку вела УПА за визволення українського народу, була гідною і доволі успішною.

Ведучий: Українські повстанці, воюючи з комуністами і нацистами, фактично підготували плацдарм для створення наприкінці ХХ століття Незалежної України.


Ведуча: Ми схиляємо голову у журбі за тими хто поліг за волю України, хто зберіг любов до рідного краю, не зрікся свого роду в тяжких поневіряннях і нерівній боротьбі з поневолювачами і навічно залишився в пам’яті народу.
Читець 2 Країна – краси і розпуки,

Країна – борні і звитяг,

В кайдани неволі закута

Ти, Україно, була


Проте не корилась ніколи.

Змагала з катами завжди

Нелегко здобула ти волю,

Здолавши російські окови,

І стала з колін назавжди.
Квітуй, моя Нене стражденна,

у вільному світі, - квітуй!

Жадане сповнилось спасення…

Упевнено, гордо, натхненно

під стягом свободи – крокуй!

(Володимир Квітневий «Квітуй, Україно»)
Звучить українська повстанська пісня

«В нас велике свято нині»
В нас велике свято нині, (3)

Всі прапори жовто-сині.


Вітер прапор розвіває, (3)

Україну звеселяє.


Встань, Тарасе, пробудися (3)

На свій нарід подивися.


Як він тяжко тут гарує. (3)

В ріднім краї голодує.

Встань, Тарасе, встань, Богдане, (3)

Повставайте всі Гетьмани!

Повставайте всі гетьмани, (3)

Україна вільна стане!


В нас велике свято нині. (3)

Всі прапори жовто-сині!



(Слова народні).

Використана література:

  • Петро Мірчук «Українська Повстанська Армія 1942 – 1952», книгозбірня «Просвіти» Львів 1991 рік

  • Юрій Киричук «Історія УПА», Тернопіль редакційно-видавничий відділ управління по пресі 1991 рік.

  • Ігор Буркут «А ми тую славу збережемо», видавнича спілка «Час» Чернівці 1992 р.

  • Василь Кутятин «Путін реабілітував… УПА» розсекречені документи з архівів НКВС та МДБ неспростовно свідчать: приписувані УПА злочини коїли спецпідрозділи держбезпеки!, часопис «Експрес» 1 – 8 липня 2004 року.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка