Сценарій літературно-музичного вечора Читець О, музико, благословенна будь! С тобою я ніколи не прощався



Скачати 92.83 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір92.83 Kb.
«Українська музична культура»

Літературно-музична вітальня до міжнародного дня музики
Мета. Виховувати у студентів любов до прекрасного, сприяти формуванню естетичного смаку, розкривати красу і багатогранність музичного мистецтва, розвивати інтерес до культурної спадщини нашого народу та до світу музики.

Обладнання. Мультимедійний проектор, екран, книжкова виставка.

Програмне забезпечення. Аудіоматеріал, відео фрагменти.
Сценарій літературно-музичного вечора

Читець

О, музико, благословенна будь!

С тобою я ніколи не прощався

У дні журби та у часи спокут

Тобою кожен ранок починався.

Об тебе розбивалися віки,

Як списів рій об чоломи черлені,

Брини й сьогодні – чисто і знаменно.

Із витоків прадавньої ріки.

Бібліотекар. Добрий день, шановні наші друзі, студенти. Ми вітаємо всіх, хто завітав сьогодні до нашого читального залу на свято зустрічі з музикою. Разом з вами ми доторкнемося до неповторного світу музичного мистецтва.

1 жовтня ми відзначаємо міжнародний день музики. Цей день був заснований першого жовтня 1975 року по рішенню ЮНЕСКО. Одним із ініціаторів заснування міжнародного дня музики є композитор Дмитро Шостакович. Свято відзначається щорічно у всьому світі великими концертними програмами. В цей день лунають твори, які ввійшли в скарбницю світової культури.

З музикою людство знайоме з давніх часів. У печерах Африки збереглися наскальні малюнки племен, що давно зникли. На них були зображені люди з музичними інструментами. Ми вже ніколи не почуємо тієї музики, але колись вона прикрашала життя людей, змушуючи їх радіти та сумувати. Музика не старіє, вона буде жити стільки, скільки буде існувати людство.

Українці – дуже музикальний та співучий народ. Зображення музик можна побачити на фресках Софії Київської, але музичні інструменти з бивнів мамонта знайдені археологами на околицях давнього Чернігова, свідчать про те, що на просторах України музика лунала ще 20 тисяч років тому.



Читець.

Лети, здіймайся народна пісня,

Велична і простора.

Така врочиста і весела,

В рясних мережках музики і слова.

1-й ведучий. Найдавнішими пам’ятками народної музики, які дійшли до нашого часу, є календарні та родинно-обрядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові та весільні пісні, голосіння.

Перегляд відео сюжету «Веснянки обжинки» у виконанні ансамблю «Співограй» м. Біла Церква

2-й ведучий. Проте не лише народна творчість свідчить про визначний мистецький талант нації. Могутня держава – Київська Русь – відзначалась надзвичайно розвиненим і багатим професійним музичним мистецтвом. Воно включало, крім скарбів народної творчості і церковну музику, яка, передусім, розвинулась після прийняття християнства у 988 році і Київською Руссю, і музику княжого двору, де утримувались гусляри та співаки, й інші форми професійного музичного мистецтва.

Музичне життя в київській Русі було на диво жвавим, розмаїтим, мистецтво звуків високо цінувалось і підносилось нашими предками.



Фотоматеріал Острозька академія та князь Костянтин Острозький

3-й ведучий. Професійна музика того часу, окрім монастирів і храмів, зосереджується найбільше у братських школах та академіях. Перша така академія на східних слов’янських землях виникає 1580 року в Острозі, заснована впливовим і багатим магнатом Костянтином Острозьським. У братських школах, які знаходились у важливих культурних центрах – Львові, Києві і Луцьку, вивчались «сім вільних наук», до яких входила музика.

4-й ведучий. Основи професійної української духовної і світської музики, закладені протягом XV - першої половини XVIII століть. Спадщину як відомих історії митців, зокрема М. Дилецького, так і безіменних творців псалмів і кантів, підхопили і блискуче розвинули найталановитіші композитори другої половини XVIII століття, яку називають «золотим віком української музики» (найбільш багатогранним і видатним часом у мистецтві) - Максим Березовський, Дмитро Бортнянський та Артем Ведель.

1-й ведучий. Серед найвизначніших музикантів, яких так щедро одарувало людство XVIII століття почесне місце належить українцеві Максиму Березовському.

Народився М.С. Березовський в 1745 р. у Глухові (тепер райцентр Сумської області) у той час тут знаходилась резиденція останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. В Глухові існувала спеціальна музична школа заснована в 1738 р. Березовський навчався спочатку в ній а пізніше, декілька років у Києво-Могилянській академії. У Максима був надзвичайно гарний голос і граф Розумовський забирає його в Петербург у славнозвісну Придворну півчу капелу. В капелі він розпочинає свою композиторську діяльність. Доля його склалась винятково трагічно. Блискучий талант композитора, яскраво спалахнувши на мистецькому небосхилі, довгі роки поринає у морок забуття після ранньої загадкової смерті.



Відео сюжет «Максим Березовський. Народжені в Україні».

2-й ведучий. Є відомості, що він прагнув написати твори на українську тематику, зокрема «Хор запорожців», «Хортицю», «Марію», але, на жаль, навіть чорновики цієї музики не збереглись. Його духовні концерти «Бог ста в сонмі богів», «Хваліте Господа», «Демофонт», «Херувімські пісні» та інше – поповнюють репертуар сучасних професійних і навіть любительських хорів.

Фото Дмитра Бортнянського

3-й ведучий. В «золотий вік української музики» ніхто не здобув такої гучної, тривалої заслуженої слави, як Дмитро Бортнянський. До сьогодні Бортнянський вважається одним з найславетніших українських композиторів, гордістю і славою вітчизняної культури, твори якого виконують навіть у далекій Америці. Він народився в 1751 р., як і Березовський, у Глухові. Ще хлопчиком у 1758 р. був запрошений до Петербузьської придворної капели. З 1796 р. Бортнянський був управителем Придворної капели. Композитор залишив понад сто творів хорової культової музики. В його музиці відбилися мотиви української пісенності. Особливо знаменитою у всьому світі стала «Херувімська № 7». Помер Дмитро Бортнянський у 1825 р. в Петербурзі.

Відео сюжет

Уривок «Херувімська № 7» та уривок фортепіанного концерту Маріупольського муніципального камерного оркестру «Ренесанс»

4-й ведучий. Серед творців українського духовного концерту найближче до національних джерел стоїть творчість Артема Веделя. Він не мав змоги отримати професійної освіти за кордоном, як його старші сучасники Березовський та Бортнянський, все його життя нерозривно пов’язано з Україною. Народився Артем Ведель 1767 р. у Києві. Освіту майбутній композитор здобув у Києво-Могилянській академії, де навчався від 1776 до 1787 рр. Як життєвий, так і творчий шлях Веделя позначений особливим трагізмом. Незаслужено забутий в часи після своєї смерті, композитор ніколи не відкриється своїм нащадкам у всій повноті таланту. Лише декілька хорових духовних творів дійшли до нас в оригіналі з бібліотек київських монастирів, інші були втрачені – згоріли під час численних пожеж або просто були загублені.

1-й ведучий. Єдиний жанр, до якого він звертався, був хоровий духовний концерт, але він створив невмирущі джерела національного мистецтва.

Його найвідоміші концерти, такі як «В молитвах неусыпающую Богородицу», «Спаси мгя, Боже», «Доколе, Господи, забудеш мгя», «Услыши, Господи глас мой», та деякі інші. Вони часто виконувались у багатьох київських церквах, так перший з них багато років використовувався під час служби в Києво-Печерській лаврі. Митець пішов з життя в 1808 році.



Відео сюжет НТУ фільму «Артем Ведель. Життєвий і творчий шлях»

2-й ведучий. Продовжуючи нашу розповідь про класиків української музики не можна не згадати фундатора вокально-сценічної школи С. Гулак-Артемовського (1813-1873) він був не лише прекрасним композитором, але й видатним співаком, солістом столичних сцен російської імперії, мав літературний хист багато корисного здійснив як громадський діяч його єдина опера «Запорожець за Дунаєм» (1863 р.) стала першою оперою на національній сцені в професійній українській музиці і проклала шлях для подальших звершень у цьому жанрі.

Відео сюжет кінофільму за мотивами опери Г. Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Дует Одарки та Карася

3-й ведучий. Визначним явищем української класичної музики XIX-XX ст. став уславлений композитор, диригент, піаніст, педагог, дослідник українського фольклору Микола Лисенко. Його творча спадщина багатогранна: опери, кантати, хори й пісні, оркестрові та камерно-інструментальні п’єси, музика для дітей, сольні й хорові обробки народних пісень. Він організував хори, які гастролювали Україною, очолював київсько-музичне товариство «Боян», заснував «Український клуб».

Відео сюжет з кінофільму за мотивами оперети М. Лисенка «Наталка Полтавка»

4-й ведучий. Кожна епоха породжувала свою музику. За радянських часів інтенсивно розвивалися всі жанри народної та класичної музики. Відкривалися державні музичні театри, театри опери й балету (Харків, Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів, Одеса), утворювалися симфонічні оркестри, камерно-існтрументальні ансамблі. Серед майстрів оперної та балетної музики – уславлені українські композитори К. Данькевич, С. Люткевич, В. Нахабін, А. Кос-Анатольський, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, Г. Майборода та багато інших.

1-й ведучий. Українська земля подарувала світові видатних композиторів, музикантів і виконавців – І. Стравінського, Р. Глієра, скрипалів Д. Ойстраха, Л. Когана, співаків І. Козловського, А. Нєжданову, А. Дідура, С. Прокоф’єва. Вони пов’язані з Україною своїм народженням, освітою, початком творчого шляху.

Відео сюжет

2-й ведучий. Музика душі українського народу це милозвучні пісні, в яких джерельною водою струменять почуття радості, смутку, гумору, любові.

Минають віки, змінюються покоління, а пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої чари.

Пісня! Як багато вона важить у житті людини!

Читець.

З народного напившись джерела,

Як із Дніпра бере веселка воду.

О рідна пісня, знову ти прийшла

До матері, до батька – до народу.

О пісне! Від народу кров і плоть

Ти узяла, щоб лиш йому служити.

Тебе ніхто не може побороть,

Бо вільний дух твій – правдою повитий.

3-й ведучий. Українська пісня – це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко, Іван Богун і кличуть до бою за Батьківщину, за її свободу.

Великою популярністю в народі ось уже більше трьох віків користується пісня «Ой на горі та женці жнуть», в якій згадуються імена двох гетьманів XVII ст.. – Петра Конашевича Сагайдачного і Михайла Дорошенка.

Численні пісні про чарування з метою повернення втраченої прихильності або покарання невірної чи невірного відображають старовинні забобони і вірування, але разом з тим вони нерідко сповнені справжнього поетичного чуття і позначені високим польотом фантазії. Такою, наприклад, є відома пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці…», «Ой не світи місяченьку» та багато багато інших.

Відео сюжет «Ой на горі женці жнуть» у виконанні хору ім. Верьовки

4-й ведучий. Особливе місце в популяризації української масової пісні належить сучасній естраді. Цьому сприяла творчість відомих оперних співаків Д. Гнатюка, М. Кондратюка, Д. Петриненко, К. Огнєвого, талановитих композиторів і пісенників О. Білаша, І. Поклада, К. Мяскова, П. Майбороди, В. Івасюка.

Із здобуттям незалежності, в Україні з’явилися нові можливості розвивати творчі таланти. Нині існує свій потужний фестивальний рух. На міжнародних музичних фестивалях у Києві, Львові, Одесі, Харкові виконуються твори талановитої молоді України та зарубіжних музикантів.



Відео сюжет «Становлення української естрадної музики»

1-й ведучий. Про високий професійний рівень української пісні свідчать численні перемоги на міжнародному рівні Софії Ротару, Руслани, Олександра Пономарьова, Ірини Білик, Таїсії Повалій, а також українські виконавці груп «ВВ», «Танок на майдані Конго», «Океан Ельзи», «Тартак», «Тік», «Грін Грей» мають своїх шанувальників і комерційний успіх не тільки в Україні, але й поза її межами.

За останні п’ять років в Україні широкої популярності набули новітні музичні шоу проекти по відкриттю талантів з народу: «Голос України», «Х-фактор», «Фабрика зірок» та інші.



Відео сюжет С. Ротару «Мій рідний край»

2-й ведучий. Провідними залишаються в українській музиці симфонічний та оперно-балетний жанр. Починає відроджуватися в Україні і мистецтво кобзарів та лірників (кобзарська школа с. Стрітівка Київської області).

Бібліотекар. Ось ми і підійшли до завершення нашого літературно-музичного вечора. Ми поринули у багатогранний і неповторний світ музичного мистецтва в його історію який же він прекрасний. Тож, дорогі наші студенти, не обмежуйтесь слуханням тільки сучасної музики. Класична музика допоможе вам збагатити ваш духовний світ. Любіть і шануйте народну пісню, бо вона пройшла через віки і принесла нам мудрість нашого народу.

Дякуємо всім за увагу. До зустрічі.



Сценарій підготувала бібліотекар ДФ УДУФМТ Кондакова Є.О.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка