Сценарій новорічного вечора для старшокласників «Новорічна магія 20 р.»



Скачати 134.43 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір134.43 Kb.
Сценарій новорічного вечора

для старшокласників «Новорічна магія 20…..р.»

Звучить новорічна мелодіявходить ведучий. )

Ведучий 1: Добрий вечір, шановні друзі!

Ведучий 2: Слухайте! Ніби в чарівному сні ,

В школі сьогодні сіяють вогні                     

Музика тут вже лунає і сміх,

Вечір новорічний, вечір для всіх.

Ведучий 1: Рік Новий стрічаєм разом,

Один з одним, клас із класом.

Школа – це великий дім,

І сьогодні – радість в нім.

Ведучий 2: Білими пелюстками заіскрився сніг,

Ватяними згустками на подвір’я ліг.

Сад, мов диво-музика, аж тамує біль

Ця ніким не тронута біла заметіль.

 Ведучий 1: З радістю дарує у цей новорічний вечір пісню …………………………….



Зустрічайте!

Ведучий 2:Захмелію казкою зимної пори,

Всі дерева інеєм щедро розцвіли,

Віхола-метелиця стан мій обійма,

Сніг в замети стелиться – зимонька-зима

Ведучий 1: Захлинусь побаченим, з місця не ступну,

Мріями збагачений, в заметіль пірну..

В білий пух, розвіяний, думкою втоплюсь,

Стишу крок, замріяно в казку задивлюсь.

Сценка

(будинок казкаря) Казкар дрімає над паперами.

Дружина казкаря: Проснись, Шарль. Перо скучає.

Дітлахи давно чекають

Диво – казки в рік Новий.

Чуєш ти мене, старий.

Казкар: Став нудним я і глухим.

А був жвавим, молодим.

Самі казки в книги лягали

І їх завжди усі читали.

Дружина: Ти причини не шукай,

А сідай - твори давай.

Казкар: Не знайти тепер слівця

І хорошого кінця.

Фільми жахів, бойовик

Таке бачити не звик.

Дружина: Як не будеш ти писати,

Стануть тебе забувати.

Займуть місце брехуни…

Щоб пропали всі вони!

Казкар: Одна ти мене розумієш, Принцесо.

Дружина: Коли це ще я була тією прекрасною принцесою.

Казкар: А скільки я чудових казок склав про тебе?

Дружина: Казки  справді були і є приємними, пишними. Тисячі дівчаток хотіли бути схожими на мене. Добре, що до цих пір у казці я залишилася молодою, красивою, деколи вередливою. А зараз не називай мене принцесою, не труй мені душу. Краще берись писати нові казки.

Казкар: Розумієш, часи змінилися і молодь сьогодні не та, не такі казки їм потрібні. Навіть мої давні творіння живуть в сучасному образі.

Дружина: Цікаво було б подивитися. Діставай свою чарівну шкатулку і поглянемо, що там відбувається з нашими казками.

(Відкривають шкатулку – дивляться)

Сцена 1.

Казкова фея: Доброго вечора, любі друзі! Давайте ми з вами послухаємо казочку. Жили собі Дід та Баба. Ви, напевно, думаєте, що зараз я скажу: «Були вони бідні-пребідні»? А от і ні! Навіть і не мрійте. Це ж бо у нас казочка про новоукраїнських  Діда та Бабу. Отож продовжуємо. І чого у них тільки не було! І плита «Індезіт», і телевізор «Соні», і холодильник «Арістон», і пральна машина «Бош». Одна біда: не було їм кому допомагати по господарству. Не вірите? –Дивіться.



(Квартира Діда та Баби. Дід дивиться телевізор. Баба чепуриться біля дзеркала.)

Баба: Діду, виключи ти вже оті новини, ну сил уже немає ніяких усе оце слухати. То Царівну-лебідь до смерті заклювали, то Іван-царевич жабу зарізав! Казна-що!

Дід: Мовчи, стара! Повинен я знати курс гривні, чи ні? Ти краще б у квартирі прибрала, а то розвела тут…Для чого я тобі миючий пилосос подарував?

Баба: Краще б ти мені скатерку самобранку купив, жмот! І взагалі, ніколи мені прибирати, я на шейпінг запізнююся! Міг би і сам потрудитися!

Дід: Я також не можу, у мене ділова зустріч у боулінг-клубі. Слухай, а може нам хатню робітницю завести?

Баба: І де ти зараз хорошу хатню робітницю знайдеш? Сучасна молодь така ненадійна: не прибере, а забере! Та і їсть, напевне, як та коняка: одні витрати.

Дід: А давай, ми хатню працівницю собі зі снігу виліпимо! Нехай у нас живе – вона не мерзне, не їсть, не втомлюється, а на ніч її можна на балкон ставити, щоб місця у домі не займала!

Баба: А навесні що ми з нею робитимемо? У морозильну камеру покладемо, чи що?

Дід: А для чого нам навесні хатня працівниця? Ми ж з тобою на Канари поїхати збирались?

Баба: Ну, добре, умовив, пішли ліпити.

Казкова фея: І пішли вони ліпити собі хатню працівницю. Сніг згрібали. качали і виліпили. Стукали, грюкнули, зверху притупнули, збоку приплескали. Щось, можливо з цього і вийде..

Ведучий 1: Допоки те, що ліплять Дід з Бабою буде оживати, ми заглянемо в іншу казку «Червона шапочка»



Сценка 2 (Червона Шапочка)

Мама Шапочки: Де моя накидка? Буквально нічого не можна залишити ...(сідає перед дзеркалом, пудра) Адміністратор! Де ти там ходиш? Коли ти потрібен – тебе все немає.

Адміністратор: Що сталося, наша співуча прима?

Мама Шапочки: Я загубила накидку, це раз. Який у мене розпорядок дня? – це два.

Адміністратор: Накидку ви вчора  порвали, коли займалися аеробікою.

Мама Шапочки: Що ти верзеш? Я займалася аеробікою в накидці з шиншили?

Адміністратор: Ви забули її зняти, наша пані.

Мама Шапочки: Добре. А що мій імпресаріо дзвонив з Риму?

Адміністратор: Так, завтра у вас концерт у Ла Скала. Дует з Паваротті.  І ще, ви просили нагадати: сьогодні у вашої матінки день народження.

Мама Шапочки: О боже, як я могла забути! ..Але я ж не можу відмінити виступ. Зараз же знайди Червону шапочку і приведи її до мене. Вона добра дівчинка і не відмовиться привітати бабусю. Ти іди, знайди її, а я прорепетирую (співає пісню)

Червона Шапочка (з'являється): Ну що ще, майн лібе мутер?

Мама: Ти уроки зробила?

Червона Шапочка: Мамо, вже канікули.

Мама: А як же іспити? Ти до іспитів готуєшся?

Шапочка: Мамо, ну скільки повторювати, я тільки в … класі, іспити в 11.

Мама: А що це у тебе на голові?

Шапочка: Мамулічка, це червона шапочка. Мені її зв'язала бабуся, я ношу її вже вісім років, практично не знімаючи. Вона добре лисину прикриває.

Мама: Що?!!

Шапочка: Це жарт, матусю. Я її одягаю раз в рік, на бабусин День народження.

Мама: Доню моя, розумієш,  сьогодні я відлітаю на гастролі, а тобі треба буде привітати бабусю з днем народження. Ось тобі пиріжки, ой, які там пиріжки, круасанчики,  кренделики, рулетики. Віднесеш їх бабусі.….Тільки парком - лісом не ходи, лише по дорозі, швиденько туди і назад. Вечері на  дискотеку  в ніякому разі ….Бо ж і в лісі і на дискотеці повно звірини, в прямому і переносному значенні. Зрозуміла?

Шапочка: Знаю, знаю. Вовки брутальні, не ввічливі,  нескінченно грубі по відношенню до нас…молоденьких, гарненьких, червоних шапочок

Мама: Не іронізуй, а повір моєму гіркому досвіду

Шапочка: Добре, я зрозуміла.

Мати: Ну цьом-цьом, моя ред хет. (мати відправляється в турне)



Червона Шапочка вирушає в путь (співає):

Нащо довго-довго-довго, нащо довго по дорозі

Нащо довго по асфальту каблуки мені стерать.

Можу я собі в сандалях йти до бабці й навіть далі,

Можна парком, можна лісом

Бігти й весело співать..

(вискакує вовк)

Шапочка кричить:А-А-А…

Вовк: Що злякалась?

Шапочка:«Вовка боятися – в ліс не ходити»…. А ти що  справді вовк??

Вовк.: Ну…пацани мене так  називаю всі. І…взагалі я - в респекті в братви.

Шапочка: І що ти справді борзий, наглий і грубіян?

Вовк: Взагалі я суровий лише з вигляду…а так, вапшє в я романтик в душі….Ось на тій неділі…ну цим…козлятам молоко привозив….а 3 поросятам кирпічі і цемент доставляв, вони там котедж будують…

Шапочка: О, то ти такий нічьо, сімпотний…

Вовк: Ти теж дуже гарна (чухає голову)…Хочеш вірш прочитаю?

Шапочка: Ну давай.

Вовк: Коли у гай ходив я, побачив квітку там.

В ній маточка й тичинки джмільок перебирав.

Чарівно пахли квіти і був там я не сам.

Тут пісню про кохання нам соловей співав.

Шапочка: Дурень ти, сірий і крутий до бєзобразія. На ось з’їж смачний рулет, і бувай здоров – привєт.

Ведучий 1: Як думаєте, що в наших Діда та Баби вийшло? Давайте завітаємо знову до них.

Ведучий 2: Там Снігурочка гарненька

Прибирає у квартирі:

Галу в квіти ллє швиденько,

А у шторах робить дири.

Тарілки шваброю змиває.

А пилососом носить воду,

Взуття в кватирку викидає.

І має дуже гарну вроду.



Сценка 3.

(Дід, Баба, Снігуронька.).

Баба: (стогне).О, Господи! Діду, що ти накоїв? Що ти їй замість мозку вставив? Вона ж нічогісінько не вміє, у неї все з рук валиться!

Дід: Я хотів її модернізувати і з телевізора якусь детальку вийняв, а її поставив: щоб сучасною була, щоб перед сусідами не соромно було. І ось тобі, на – подаруночок…

Снігуронька: (радісно).Найкращий подарунок  для найкращої дівчини на світі!

Баба: Ну, от і все - весь настрій зіпсований.

Снігуронька: Коли робота не йде, а настрій ваш поганий – то допоможе завжди вам чай Брук Бонд гарний!

Дід: Я зрозумів! Я їй вставив рекламний блок!

Баба: Ну і що ж ти накоїв? Я так і знала! Хіба ти, Діду, людина? Ти ж неотесана дубина, олух царя небесного!

Дід:Та досить тобі, замовкни!

Снігуронька: Зроби паузу – з’їж «Твікс»!

Баба: (до Снігуроньки). Невже від тебе ніякої користі не буде?

Снігуронька:.Не всі йогурти однаково корисні…

Баба: Ну і що нам з тобою робити? Ти ж нам усю техніку попсуєш! Ні лишити, ні продати, ні подарувати. Це все ти, діду, великий модернізатор.

(заходить Марія – директор модельного агентства.)

Снігуронька: Одяг від Марії - здійснить ваші мрії. Черевички взула, взула і забула.

Марія: Доброго дня Вам! Яка цікава і красива дівчинка! Скажіть, а вона у вас живе?

Дід: (підозріло).А ви що, пропискою цікавитеся? Тут усе в порядку – окремий балкон  зі  всіма зручностями!

Снігуронька: Від 400 дол. за кв. м ! Робимо ремонт – задоволений бомонд.

Марія: Я – директор модельного агентства «Шанс», ми конкурс краси влаштовуємо. Я хочу вашу Снігуроньку на конкурс запросити. Головний приз – кругосвітня подорож.

Снігуронька: П’ять континентів ждуть вас! Вишліть три мембрани від «Нескафе»!

Баба, Дід: (разом). Ми згодні! Забирайте її скоріше!



(Снігуронька і Марія виходять)

Ведучий 2: Від казки трішки відійдемо,

І на село гулять підемо.

На хутір близь Диканьки глянем,

В вікно Оксани ми заглянем.

Сценка 4.

(Оксана сидить перед дзеркалом.)

ОКСАНА: І що не кажіть, та гарна я дівчина.  Ой, гарна, дуже гарна! Но за Вакулу вовек не пойду!

ВАКУЛА (з’являється на порозі): Оксана, серденько моє, дивись, який я тобі подарунки припер! (дарує ланцюг)

ОКСАНА: Ну, шо це таке? Це ж залізячки!

ВАКУЛА: Знамо дело, залізячки! Я ж кузнєц, а не ювелір!

ОКСАНА (надулась): А я тобі що, коняка, в залізі ходити? А казав, що кохаєш…

ВАКУЛА: Ну кажи тоді, чого бажаєшь…

ОКСАНА: Чого жінки бажають?.. Одяг від Версачі, духи полохмаче… або ось! Дуже мені до снаги - нові черевички!

ВАКУЛА: Черевички? Шо це таке? Які вони.? Забажай краще шоколаду чи зефіру.

ОКСАНА: Черевички – це туфлі модельні, баклан! От, село і хутір, пень дубовий. Ти - неотесаний селюк типовий.

ВАКУЛА: Оксано, сонце, що ж ти так. Ну не такий вже я простак. Поїду зараз в Либідь Плазу, Куплю дві пари черевик одразу.

 ОКСАНА:  Вакула, друже мій хороший, Чи вистачить у тебе грошей? Черевички я такі бажаю, що Дженні Лопес на ногах таскає.

ВАКУЛА: Ой, мама рідна! І де ж я цю Дженніфер знайду?

ОКСАНА: Це мене вже не турбує. Якщо їх в цю ніч не взую,  Не бажаю тебе знати. Тож не стій – іди шукати. (Оксана виходить)

Вакула: Ох, Оксано, Оксано, чого ж ти така красива і вередлива.. Що ж мені робити? А піду-но я за порадою до Солохи.

Сценка 5

Солоха: (розкладаючи карти)  Туз піковий і дорога

Пролягає в дальній край...

А сюди іде Вакула...

Його змушує печаль...

Вакула: Шанування вам, Солоха. Чув ви пані не проста. В мене тут така морока, Хоч у річку із моста.

Солоха: Можеш ніц не говорити,

Вибрики Оксани знов?

Тут нема що ворожити,

Жде вас радість і любов!

Вакула: Пані Солоха, допоможіть. Невже знову прийдеться вночі на чорті, та ще й  в Америку летіти, Дженіфер Лопес шукати, черевички з ніг стягати?

Солоха: Ти, Вакула, геть в своїй кузні одревнів. Ти колись чув про Інтернет шопінг? А про Інтернет аукціон? Куди тому чорту з Інтернетом тягатися. Хвилинна справа і ти власник черевичок від Лопес, бікіні Мадони, рукавичок Мерлін Монро.

Вакула: Солоха, дорогенька, виручай. Шукай той Інтернет, нажимай на кнопки і що там ще треба.

Солоха: Ой, кузнєц, гарячий ти. Я таким не займаюсь, та тут є мій кум Панас, той в цьому ділі – просто ас! Аферист та Інтернет-спеціаліст. На ранок – черевички будуть у тебе під дверима. Давай, Вакула, іди, бо мені ще Кіркорова стрічати, місяць в торбу заховати. Отак на лічну жізнь ні часу, ні можливостей.

Ведучий 1: Зрозуміло, що у Оксани і Вакули все буде добре. А  хочеться дізнатися, як там живеться нашій Снігуроньці?

Ведучий 2: Авжеж. Фея, продовжуй свою казку.



Сценка 6

Казкова фея. Виграла наша Снігурочка конкурс краси, але її разом з короною викрали бандити.  Дід і Баба спочатку втішалися відсутністю помічниці. А потім засумували, чекаючи вісточки від неї. І от одного дня задзвонив телефон. Думаєте, зараз скажу: Дзвонив слон. Что вам надо? – Шоколада. Зовсім – ні. Дивіться, хто і що…

Дід (слухає ): Ало, слухаю уважно…

Як це, хто говорить – то не важно.

Що, Снігурочка у вас…

І ще  викуп є …для нас.

Баба:Що хотіли? Хто дзвонив? Хтось Снігурку полонив?

Дід: Важко щось тут зрозуміти, Викрали її бандити. Та слізно нас вони благали, щоб ми назад її забрали, вона просто їх мордує: не спить, не їсть – лиш рекламує.

Баба: Дзвони до свого охоронця, хай негайно вирушає в дорогу. Нехай відпрацьовує ті гроші, які ти йому платиш.

Дід (розмовляє по мобільному телефону): Іван, на тебе вся надія! Наша Снігуронька в біді, а може навіть зовсім ні.. Та не в тім суть. Поїдь,  знайди її, привези непутящу додому.

Ведучий 1: Допоки Іван домовляється з бандитами, добирається на зустріч, послухаємо пісню …………………………………………….

Сценка 7

Іван: (оглядається): Здається стрєлку тут забили. І самі плакали, просили.

Таку братву я вперше бачу – Все віддають та ще й доплачують.

Бандит 1: Ти є Іван? Вано? Ванюша?.

Іван:Ти явно хочеш взяти в грушу…

Бандит 2: Ні-ні, не злись і не втікай, свою Снігурку забирай. Ми так давно тебе чекаєм. Від неї нам життя немає.

Іван : Ви ж її самі викрали?

Бандит :.Каємося. Замучила вона нас! Зовсім по-людськи розмовляти не вміє!

Снігуронька(до бандитів): Сьогодні – локшина «Галина Бланка».

Бандит 2 (плаче:.Бачиш, годує концентратами, а ще руки мити змушує!

Снігуронька:«Сейвгард» - і Ви на захисті сім’ї!

Бандит 1(до Івана): Хочеш, ми тобі викуп заплатимо, тільки забери її від нас подалі!

Іван (гордо):Мені викуп не потрібен, я ці гроші краще віддам нашим українським учителям! А ось від Снігуроньки я вас визволю.

(Бандити радісно дякують Іванові, вручають йому мішок з викупом. Іван зі

Снігуронькою виходять).

Фея: Як добре, що знову настала зима –  Для свят новорічних казкова пора.

Пропоную подивитися, чим же закінчилася казка про новоукраїнських Діда та Бабу, і їхню Снігуроньку.

Сценка 8.

Іван: Діду, що нам робити? Така класна дівчина ця Снігуронька, але непутяща. Як рота відкриє – ніби телевізор запрацював. А для чого нам ходячий телевізор?

Баба:Зараз модно звертатися до психотерапевтів, кажуть допомагають позбутися проблем, нав’язливих ідей і чималої суми грошей.

Дід: Дзвони, викликай свого лікаря додому. А я тим часом спробую порозумітися з Снігурочкою. Як ти, внучко, чи здорова.

Снігурочка: Якобс зранку – й все Чудово.

Дід: Може тебе хто образив, розберуся з ним відразу.

Снігурочка: Ти розслабся, Орбіт жуй, не гальмуй, а снікерсуй.

Сценка 9.

(Заходить Дід Мороз у лікарському халаті.).

Дід Мороз:У чому річ?

Снігуронька:«МММ» - ніяких проблем!

Дід:Розумієте, у неї в голові одна реклама! Потрібно якось почистити їй мізки.

Снігуронька:Тільки «Комет»! Він усі мікроби убиває!

Баба(до Діда Мороза):Допоможіть, будь ласка!

Снігуронька: Будь ласка, заплатіть податки!

Дід Мороз:Так, важкий випадок. Доведеться застосовувати метод глибокої заморозки. Принесіть мій робочий одяг!



(Іван приносить шубу Діда Мороза, білу бороду і шапку. Перевдягнений Дід Мороз повертається до Снігуроньки, саджає її на стілець і гіпнотизує, роблячи таємні рухи руками.)

Дід Мороз. На рахунок «три» ти заснеш і прокинешся лише тоді, коли я скажу! Раз, два, три!



(Снігуронька засинає, всі стають довкола неї, затуляючи від глядачів. Дід Мороз зображає хірургічну операцію, викидає вбік якусь детальку. Всі розступаються, відкриваючи сплячу Снігуроньку.)

Дід Мороз: Ну ось і все.

Баба: Невже вийшло?

Дід. Зараз побачимо!

Дід Мороз: Раз, два, три!

(Снігуронька розплющує очі, роздивляється навкруги, встає.)

Снігуронька: Що зі мною таке? Я хворіла?

Дід:  Невже вийшло? Ні, це треба перевірити! (Снігуроньці) Що таке Аріель? Блендамед? Дірол? Комет? Силіт?

(Снігуронька дивиться на них як на хворих, потім повертається до Діда Мороза).

Снігуронька: А якою це мовою ви розмовляєте?

Баба: Ура! Вийшло! Нарешті! Це просто магія!

Дід Мороз(звертається до всіх): Так, це справжня магія. Тепер наша Снігуронька, задурманена телевізором і рекламою, перетворилася на справжню мрію – розумну, гарну, добру. Але вона знову може стати такою, як колись, якщо ви всі не змінитеся і не пригадаєте, якими були раніше. Ти, Бабо, не лише шейпінгом захоплювалась, а й смачні пироги пекла, а ти, Діду, не в боулінг ганяв, а землю орав і ріпку саджав. Та й ти, Іване, не на «Мерсі» роз’їжджав, а Сивку-Бурку приборкував. Не забувайте своїх казок, тоді й мої чудеса не потрібні будуть.

Іван (до Діда Мороза).Отже, Ви не психотерапевт? А хто ж тоді?

Снігуронька: Та це ж Дід Мороз!

Дід Мороз: Правильно,Снігуронько! Скоро Новий рік! Давайте – ми всі разом привітаємо наших глядачів.

Дід Мороз: У новорічну ніч чудову

забудьте все лихе і зле,


І посміхніться знову й знову.

 І все погане хай мене.

Снігурочка: Даруйте всім тепло і ласку,

І весело хай буде вам,


Любіть усіх, як діти казку,

І насолоджуйтесь життям

Фея: Ми бажаєм в добрий час,

щоб добро гостило в вас.

Здоровішими щоб стали,

в домі щоб достаток мали.

Дід Мороз: Зичу вам в цей Новий Рік,

 щоб щасливим був ваш вік.

Ще  бажаю щастя й долі,

добра в хаті і на полі!

Вашим родичам, батькам,

Вашим сестрам і братам!

Щоб усе велось від нині

В нашій славній Україні

Снігурочка: Хай рік буде щасливим,

життя хай розцвітає.

І хай у вашім домі

достаток кожен має.

Ведучий 2.  Із Новим роком щире всім вітання,

Із Новим щастям ми вітаєм вас.     

І вам даруєм дискотеку на прощання,

Радійте з нами – й буде все гаразд.



До побачення! До нових зустрічей!

 


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка