Сценарій посвяти в козачата, козаки, козаки-наставники «Ми роду козацького діти» Підготувала І провела



Скачати 180.41 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір180.41 Kb.
Мгруппа 20группа 20іністерство освіти і науки України

Зарудянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів



СЦЕНАРІЙ ПОСВЯТИ В КОЗАЧАТА, КОЗАКИ,

КОЗАКИ-НАСТАВНИКИ

«Ми роду козацького діти»
группа 20группа 20

Підготувала і провела

педагог-організатор

Чорнописька Ольга Миколаївна




СЦЕНАРІЙ ПОСВЯТИ В КОЗАЧАТА, КОЗАКИ,

КОЗАКИ-НАСТАВНИКИ

«Ми роду козацького діти»
Мета: розширити знання учнів про славне минуле українського народу, про заснування Запорізької Січ та розвиток козацтва в Україні та про життя запорізьких козаків, їх традиції, побут, звичаї; виховувати шанобливе ставлення до героїки наших предків, запорізьких козаків і спонукати до наслідування їх кращих рис: добродушності, безкорисливості, товариськості, бажання завжди прийти на допомогу.
Тип заходу: святковий збір коша

Обладнання: святково прикрашений зал, всі учасники вдягнені в український національний одяг, на дошці портрети гетьманів, ілюстрації до теми, виставка літератури доби козаччини, обладнання для ігор ( надувні кульки, стрічки, аркуші паперу, тарілки з варениками, кулішем, ложки..)

Література:

  1. Позакласний час № 23-24 2001 р. “Козацькими стежками”.

  2. Позакласний час № 2-3 січень 2001 р. “Козацькі забави”.

  3. Позакласний час № 1 січень 2000 р. “Козацькі забави”.

  4. Розкажіть онуку № 27-28 липень 2001 р. “Україна – славетний край козацький”.

  5. Сценарій свята “Козацькому роду нема переводу”.

  6. “Вертикаль” № 2 1997 р. “Козацькі забави”.



Хід проведення
«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців!..»

О. Довженко


Ведучий. У глибину століть сягає історія нашого народу, і чим більше минає часу, тим яскравіше ми її уявляємо.

Ведуча. Пізнати історію рідної сторони нам допомагають книги.

Ведучий. Сьогоднішнє свято відкриває перед нами ще одну сторінку історичного минулого українського народу.

Ведуча. Мабуть немає жодної людини в нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про славну Запорозьку Січ, про січове лицарство – козацтво, про їхні походи і подвиги.

Ведучий. «Так ось вона. Січ! Ось ти, гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну» - писав у своєму творі «Тарас Бульба» Микола Гоголь.

Ведуча. Отже, нам з вами сьогодні буде цікаво познайомитись з однією з найлегендарніших сторінок українського народу – козаччиною. То ж пропонуємо прожити один день з козаками, побувати в 16-18ст. на Запорізькій Січі.

Ведучий. У сьогоднішній грудневий день, коли чоловіки нашої славної неньки святкують День захисника Вітчизни, ми приймаємо в козацькі лави наймолодших школярів, майбутніх захисників, учнів 1-го класу.

Ведуча. Також із Веселкового куреня «козачата» в лави «козаків» переходять учні 5-го класу, а із «козаків» у «козаки-наставники» учні 9-го класу.

Звучить мелодія козацького маршу, входять отаман і писар.

Писар (згукує козаків): Агов, братове! Всі на раду!

Отаман. Кіш, шикуйсь! Струнко! Всім куреням підгодовуватись до урочистої ради. Отаманам провести перекличку.

Отаман. Кіш, шикуйсь! До вносу хоругви школи стояти струнко!

Звучить мелодія козацького маршу, хорунжий вносить хоругву.

Отаман. Козацьку раду на честь Посвяти в козачата вважати відкритою.

Дозвольте представити Козацьку Раду коша імені Богдана Хмельницького:

Я – отаман коша, здійснюю керівництво кошем, до якого входять: курінь «Веселковий», курінь імені Петра Сагайдачного, курінь імені Северина Наливайка, курінь імені Івана Виговського, курінь імені Івана Мазепи.

Мої побратими: писар та хорунжий.



Писар. Пора нам закінчувати бесіду, бо чую, що на підході наші славні гості — запорізькі козаки.

До класу заходять Тарас Бульба з синами.
Тарас Бульба. Ось, сини мої, ми на славній Запорізькій Січі. Встроміть тут по стрілі, покладіть по шматку хліба і сала, бо такий уже звичай у козаків.

Сини встромляють біля дуба стріли, кладуть хліб, сало.
Отаман: Оґо-го! Хотів дуже вас бачити, Тарасе. Ось ми і зустрілися. Проходьте, проходьте. (Тарас Бульба обнімається з отаманом.
Тарас Бульба: Здоров був! Ось привів тобі синів своїх. Ану, глянь, які славні козаки.
Андрій і Остап: Здорові були! (Вклоняються.)
Писар. Здорові, здорові! Ну що, в Христа віруєте?
Остап. Віруємо.
Хорунжий. І в Трійцю святу віруєте?
Андрій. Віруємо.
Хорунжий. А в церкву ходите?
Остап. Ходимо.
Отаман. Ану, перехрестіться. (Хлопці хрестяться.) Хороші козаки з вас вийдуть.
Тарас: Дорогі мої сини, підійдіть до мене, нехай благословлю вас. Сини підходять до батька, стають на коліна, схиляють голови.
Благословляю вас, дорогі мої діти. Свято бережіть козацьку честь і Боже вас збав зрадити своїй землі, своєму народові. Хай береже вас Господь. (Цілує синів.)
Писар. Тож будьте шанованими гостями на нашому святі.

Козак: Та в нас, товариство, поповнення. Чиї ж ви будете? (Звертається до Остапа і Андрія.)
Остап: Ми — сини славного козака Тараса Бульби.
Козак: Ну що ж, будьмо знайомі. Кожен козак подає руку і називає своє прізвище.

Козак: В гарний час приїхали, на посвяту в козачата встигли.

Хорунжий. То що, козаки! Дайте слово сказати. Чи не час до коша й козачаток приймати?

Козаки. Саме час! Саме час! В самий раз! В самий раз!

Отаман.

Одержавши на раді згоду,

Дітей козацького роду

У наше коло викликаю,

Їх перевірити жадаю!

Поведу таку я річ:

– Що ви знаєте про Січ

І про нашу Україну?

Розкажи усім нам, сину.

(Звертається до одного з учнів)

Учні 1 класу



1.Знаю, батьку, славна Січ

Ворогам ішла назустріч,

Рідну землю захищала

І народ наш прославляла!


2. Лиха ж отчий край зазнав -

Не бажаємо нікому!

Людолов нас чатував,

Щоб позбавить свого дому.



3. Цар Петро і Катерина

Зневажали наш народ.

Горювала Україна і тужила Україна

Під п’ятою у заброд.


4.Але наш народ боровся.

І Хмельницький в нас знайшовся,

І Сірко, і Дорошенко,

Й Полуботок, й Морозенко…


5. Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм,
Відродивши чистоту традицій,
Єдність із минулим відчуваєм.
6. Ну, а я скажу вам прямо,

Чесно і без зайвих слів:

Хочу бути отаманом

Запорізьких козаків.



7.
Любі гості! Хоч маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що зовемось українці,
Й українських предків маєм.

8.

Українка я маленька,

Україна – моя ненька

В неї щира я дитина,

Добра , люба та єдина.

Українка я маленька ,

Українці батько й ненька,

На Вкраїні родилася ,

В свою маму удалася.
9. І тому найдорожчого нам ,

Є і буде у кожну хвилину,

Серед інших країн, лиш одна, -

Дорога нам усім Україна.


Отаман (звертається до козачат)

Що говорить вам «козак» -

Це крилате, горде слово?

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?
Козачата (разом)

Козаки – це вільні люди!

Козаки – безстрашні люди!

Козаки – борці за волю,

За народу щасну долю!

Отаман. Молодці, діти! Багато ви знаєте про козаків. А чи умієте співати нашої козацької?

Козачата співають пісню «Будемо козаками»

Ми, веселі і завзяті діти України,
Дуже любимо співати пісню солов`їну.

Приспів (2 р.):


Гей! Хто любить
Наш козацький край,
З нами пісню
Дзвінко заспівай!

Ми кохаємося гідно в українській мові.


Розцвітай, наш краю рідний, квітами любові.




Приспів (2 р.):
Гей! Хто любить
Наш козацький край,
З нами пісню
Дзвінко заспівай!

Не сумуйте, гори й ріки, не журіться, мами:


Коли виростем великі - будем козаками!

Приспів (2 р.):


Гей! Хто любить
Наш козацький край,
З нами пісню
Дзвінко заспівай!





Хорунжий. Ой, і розумні у нас козачата, і співучі.

Отаман. Що ж побратими-козаки, варті вони приєднатись до нашого коша?

(Варті)

Писар. Урочисто заявляю, сьогодні до нашого коша приєднуються учні 1-го класу. Куреню «Веселковому» підготуватись до урочистої присяги!

(діти крок вперед)

Отаман. Козацькому гурту ви, бачиться раді.

Скажіть, чи готові ви жити по правді?



Козачата «Разом»

Готові! Так! І жити чесно будем,

І правил ми козацьких не забудем!

Козачата називають по черзі правила:


  • Шануй маму і тата, завжди працюй завзято.

  • Люби рідну країну, що зветься Україна.

  • За волю, за віру, за честь України я буду невтомно стоять до загину!

  • Нехай небезпека чатує навколо, та друзів своїх я не зраджу ніколи!

  • Козак – чесна, смілива людина,

Найдорожча йому – Батьківщина!

  • Козак - це той, хто за освіту,

Хто прагне волі і блакиту!

  • Козак – слабкому захисник,

Цінити побратимство звик!

  • Козак – усім народам друг,

І лицарський у нього дух!

  • Козак вкраїнську любить мову,

Він завжди здержить своє слово!
Хорунжий. То ж присягніть, що правил цих ви незабудете, що справжніми синами свого народу будете!

Козачата (разом). Щоб козацькому роду не було переводу,

Присягаєм на вірність Вітчизні й народу!



Отаман (звертаючись до писаря)

Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам,

Вони ж бо від сьогодні – козачата.

А на додачу видай Січі знак,

Хай з козачата виросте козак!

Писар (до козаків)

Допоможіть посвідчення вручити

І знак козацький прикріпити!
Пісня «Нова Україна»

1.Ми любим тебе, а нас любиш ти,

Ми разом збудуєм в майбутнє мости.

І скажем: «Веди», - і ти скажеш: «Ідем»,

Ми разом з тобою висот досягнем.

Приспів:

Нова, нова, нова, країна моя, Україна моя.

Нова, нова, нова, країна моя, Україна.

 

2.Де мама і тато, де місто моє,



Там сонце на небі яскраво встає.

І птаха співає надії пісні,

Квітує земля і ті квіти рясні.

Приспів:

Вступ

3.Рости, багатій, розвивайся, пануй,

Та просимо ми, лиш не розчаруй.

Дорога одна і нам разом іти,

Ми любим тебе, а нас любиш ти.

Учасники козацької ради.

Дорогі дівчата, дорогі хлоп’ята!

Прийняли сьогодні вас у козачата!

Із цим святом славним вас усіх вітаєм,

Натхнення, сил і мудрості бажаєм!
Ведуча. Тепер наші козацькі лави поповнились молодими, енергійними і завзятими козачатами, які, коли виростуть, стануть справжніми захисниками батьківщини.

Ведучий. Такими, як і кілька століть тому.

Ведуча. Існує думка, що запорізькі козаки приймали всіх, хто приходив на Січ і вмів перехреститися. Проте це не так.

Ведучий. Мій дідусь розповідав, щоб стати справжнім козаком, потрібно було пройти суворі іспити.

Ведуча. А я чула, що приймали спочатку в «молодики». Ти уявляєш собі, що «молодик» сім років учився фехтувати, влучно стріляти, а на коні, мов реп’ях, сидіти!?

Ведучий. А ще до цього розвивати силу, спритність і сміливість.
Отаман. Що ж, братове, «козачат» ми прийняли, а тепер треба перевірити чи не перевелись у нас козаки? Для цього ми тут з писарем грамоту написали.

Писар. Ми, козаки славної України, лицарі війська ЗОШ І-ІІІ ст. с.Заруддя, сповіщаємо цією грамотою, що надумали перевірити військо. Як воно про народ дбає, як мови та звичаї охороняє, як історію козацтва пам’ятає. Стверджуємо цією грамотою, що кожен із загону війська козацького, не щадячи життя свого, шануючи творчість народу українського, продемонструє козацьку сміливість, винахідливість і розум, а також доведе, що козацькому роду нема переводу! Писано року 2013 від Різдва Христового, місяця грудня, дня 6-го у ЗОШ І-ІІІст. с.Заруддя. Кошовий отаман зі своїм кошом.

Отаман. Ну як, братове, згода перевірити?

Козаки. Згода!

Козак. Пане отамане, пропоную спочатку перевірити курінь імені Петра Сагайдачного, оскільки сьогодні вони переходять із «козачат» в «козаки», тому влаштуємо їм невеличке випробування.

Отаман. Мудру річ говориш, брате! А що, козаки, не боїтесь випробувань? (Ні) Тоді виходьте, зараз побачимо. (Виходять учні 5-го класу)

5 клас

Отаман класу. Курінь, рівняйсь, струнко.

Наш девіз:



« Петро Сагайдачний –

Слава Україні!»
Наша пісня: «Сім шляхів» (виконання)


За горою дзвони дзвонять,

Дінь-дінь-дінь,

Серце б'ється,

Серце рветься в далечінь,

Сонце сяє, місяць сяє угорі,

Козак коника сідлає на зорі.

Його мати - гостра шабля на боці,

Його батько - лук зі стрілами в руці,

А сестриця, то зірниця молода,

А, що милої немає - не біда!
Приспів:

Гей, гей, гей!

Їде вранці, вдень, вночі,

Козак Запорізької Січі!

Гей, гей, гей!

Степом, полем, через гай,

Отамане, прощавай!
За порогом три дороги,

Раз, два, три,

А за рогом ще чотири, чотири.

Сім доріг моєї долі, сім шляхів,

А за ними в дикім полі сім вітрів.

Сім вітрів мене зустрінуть, мов брати,

Порятують від раптової біди,

В чистім небі чорні хмари розженуть,

І покажуть козакові вірний путь!
Приспів.
Сім вітрів мене зустрінуть, мов брати,

Порятують від раптової біди,

В чистім небі чорні хмари розженуть,

І покажуть козакові вірний путь!
Приспів.


(Іде до кошового отамана. Здає рапорт.)
Товаришу отамане! Учні 5 класу до прийому в козаки готові. Отаман класу Романів Олександр.

Отаман. Рапорт здано.

5 клас

  1. Вже чимало літ пройшло з тих давніх часів,

Як багато в Україні було козаків!

Справжніх лицарів завзятих, вправних вояків,

Й дух козацький лине ще з далечі віків.
2. Колись Байда-Вишневецький у лиху годину

Заснував козацьку Січ – серце України.

Усіх недругів не раз козаки долали,

Батьківщину й земляків завжди захищали.


3.Ох, як славні козарлюги ворогів рубали,

Туркам, ляхам чи татарам - дісталось немало!

В козака – сестриця шабля, як блискавка грає.

Вірний друг – кінь вороний, в біді виручає!


4. Віє вітер із Коша – і гомонять люди.

Що козаки-запорожці славу ще здобудуть.

Вони ж з своїм отаманом в боях гартувалась.

Жодних труднощів ніколи – зроду не боялись.


5. Та й не весь час воювати, як будь козаком –

В добрий час курили люльку з добрим тютюном.

Та й любили танцювати, побенкетувати,

Пісню гарно заспівати – не в будні, а в свято.


6. Щоб дзвінкіша була шабля і нищила ворогів –

Ніхто краще не пробив їх за козацьких ковалів.

Викує коваль вам косу, вила, заступ чи леміш

Щоб жилось всім козакам і багатше, й щасливіш.


7. Український край козацький – край, як рай, чудовий,

До козацької господи завітаєм знову.

Хоч давно часи минули ті козацькі славні,

Ми традиції навіки збережем ті давні.


8. Отаке життя козацьке – гарне і тривожне

Було сите і голодне, бідне і заможне.

І веселе, і трагічне, і солодке, і гірке.

Коли тепле і холодне, коли зле й привітне –

Та завжди у всі часи долали негоду –

Бо усі ми українці – козацького роду


(Конкурси для учнів 5-го класу)
Ведуча. Про хоробрість і спритність козаків ходили легенди. Ніхто не міг протистояти їм у рукопашному двобої. І це ми зараз перевіримо під час конкурсу:

«Ну-те ж браття, або перемогу здобути, або дома не бути».

1.Надути повітряну кульку – чия швидше лопне, той і здобуде звання козака-сили.

2.Естафета – з м’ячем між ногами прострибати по колу по черзі.

3. Пройти по колу спочатку навприсядки, склавши руки в ліктях, потім викидаючи ногу, як в танці.


Ведучий: Ну що, правду я казав? Добрі козаки вийдуть з наших хлопців?

Ведуча: Дійсно, козаки наші хлопці, козаки!
Отаман. Я, отаман шкільного коша імені Б.Хмельницького, перед усім своїм козацьким військом засвідчую: учні 5-го класу підтвердили, що добре знають про наших славних предків і готові наслідувати їхньому хороброму прикладу. Вони довели, що гідні називатись козаками куреня ім. Петра Сагайдачного.

Писар. Прийміть посвідчення справжнього козака!

Отаман. (вручає) Служи Україні!

Козаки. Готові служити!
Ведуча. Готові служити наші козаки українському народу, як на Січі колись служили день-у-день славетні діди-прадіди.

Ведучий. Козаки кожного дня за загальним сигналом вставали до схід сонця та йшли на річку купатися, не зважаючи на погоду чи пору року. Після цього сідали за стіл у курені снідати. На сніданок подавалася соломаха, - житнє борошно, зварене у воді й засмаженою олією.

Ведуча. Ти смакуєш український борщ?

Ведучий. Так, полюбляю, особливо коли його приготує моя мама. З квасолею, сметаною і з салом.

Ведуча. Цікаво, а чи є у нашому коші козаки, які самі б змогли приготувати борщ?

Конкурс «Хто швидше назве продукти, з яких готують борщ »
(Двом учасникам дати картки з переліком продуктів. Вони повинні підкреслити ті продукти, з яких готують український борщ.)
Яловичина, цукор, квасоля, щавель, оцет, цибуля, буряк, гарбуз, морква, гречка, рис, олія, сало, ковбаса, свинина, борошно, шпроти, картопля, сир, часник, сметана, капуста, кукурудза, огірок, томатний соус, солодкий перець, яблуко, слива, гострий перець, петрушка, укріп, сіль, черешня, груша, помідор


Козак. Не пручайся! Отамане, спіймали шпигуна. Проник на нашу раду.

Отаман. Допит учинили?

Козак. Учинили. Не боїться ні вогню, ні меча, ні третього болота.

Отаман. Чого він хоче?

Козак. Хоче, що його і його курінь прийняли у козаки-наставники.

Отаман. А кого знаєш із наших народних вожаків?

Хлопець. Максима, козака-Залізняка.

Максим, козак із Запоріжжя,

Як виїхав на Вкраїну, як повная рожа,

Зібрав війська 40 тисяч в місці Жаботині.

Обступили город Умань, поробили шанці.

Як вдарили з семи гармат у середу вранці.

Накидали воріженьків повнісінькі шанці.

Отак козак Залізняк за родину бився.

І за те вічної слави у внуках заручився.

Отаман. Добре, ну, а співати вмієш?

Хлопець. У нас в курені співають і хлопці, і дівчата. Зараз вони доведуть вам, що українська пісня ще живе.

Отаман. Тоді клич своїх мужніх побратимів.

Хлопець. Аз-буки-закаблуки, печеная каша! Збирайся до купи вся братія наша!

(виходять учні 9-го класу)

Пісня «Доля козака»


Їхав козак степом по-під хутірцем,

Зустрів дівчиноньку – вербове гільце.

Дівчинонько люба, гарна, як весна,

Дай же мені руку, стань мені жона!

Не піду, козаче, навіть і не клич,

Бо твій батько - вітер, мати - темна ніч,

Рідний брат це коник, що іде услід,

А сестриця бурка - от і весь твій рід!
Приспів:

Вибиває в полі вітер гопака,

Ой, не легка доля, доля козака!

Вибиває в полі вітер гопака,

Ой, не легка доля, доля козака!
Не піду, козаче, ти і не проси,

Щоб не змарнувати ніжної краси,

Бо життя з тобою згіркне, як полин,

Адже твоя хата - у степу курій!
Приспів.
В козака багатство - люлька та кесет,

А ще - гостра шабля та отой узел,

Милий мій козаче – весняний розмай

Зичу тобі щастя - з Богом прощавай! | (2)

Приспів.
Вибиває в полі вітер гопака,

Хай буде щаслива доля козака!

Вибиває в полі вітер гопака,

Хай буде щаслива доля козака!
(Виходить хлопець, підспівуючи)



Хлопець 1. Задля звитяги?

Хлопець 2 . Задля козацької слави?

Отаман. Ну ж бо, розпочнемо козацькі забави.

Хлопці. Козацькі забави?

Отаман. Козацькі забави» грай, музико! Наше свято ми влаштуємо завзято!
Ведуча. В давнину наші козаки вправлялися верхи на конях, змагалися в стрільбі, фехтуванні, доланню рівчаків та перешкод – билися на шаблях «до першої крові». Часто змагалися куренями.

Ведучий. А ми зараз перевіримо чи впораються наші козаки зі справжніми козацькими завданнями.

Конкурси для козаків 9-го класу


  1. Конкурс «Крокослів»

Обирається 2 учасники. На підлозі зроблено спеціальну

розмітку. Учасники роблять крок і називають при цьому прізвище гетьмана.

Перемагає той, хто пройшов більшу відстань.


  1. Конкурс «Хто дужчий»

– Козаки завжди любили помірятися силою і завзяттям. Ми пропонуємо вам конкурс „Хто дужчий”.

Прошу двох козаків сісти навпроти один одного. Візьміться правицями і по команді ви будете намагатися покласти руку суперника на стіл. 





  1. Конкурс «До булави треба й голови»

Цей конкурс проходитиме між козачаки та козачками 9-го класу. Потрібно дати якомога більше відповідей на запитання.
.1. Як називався укріплений центр козацтва, козацька держава?

(Запорозька Січ)

  1. Хто вважався покровителькою та заступницею Січі?

(Пресвята Богородиця Покрова)

  1. Якого кольору був стяг у Запорозькій Січі? (малиновий)

  2. Який одяг носили козаки? (шапки з китицею, червоні або сині шаровари, жупан, барвистий пояс, сорочку)       

  3. Назвіть ім’я найвідомішого гетьмана України. (Богдан Хмельницький)

  4. Які ви знаєте символи влади гетьмана – клейноди? (булава, корогва, бунчук, пірнач, литаври, печатка)

  5. Як називалися козацькі човни? (чайка)

  6. Як називалась традиційна козацька зачіска? (оселедець)

  7. Який народний танець є і бойовим мистецтвом козаків? (гопак)

  8. Як називалися житло і військова одиниця у запорозьких козаків? (курінь)

  9. Як називалось військове об,єднання запорожців? (кіш)

  10. Ім’я якого гетьмана носить ваш курінь?


4. Конкурс – «Козацький живопис»

Для конкурсу потрібно 4 учасники

У кожного козака був вірний товариш – його кінь. Козаки дуже добре доглядали за своїми кіньми: мили їх, чистили, а коні виручали своїх вершників у боях і походах. Зараз наші учасники із закритими очима намалюють портрет свого улюбленого коня.
Ведуча: Дійсно, козаки наші хлопці, козаки!

5. Конкурс„Скачки на коні”.

Кожен в парі доносить сідака до половини майдану , потім міняються місцями, і так далі наступні.


– Ну, який козак не любить вареників?




6. Конкурс „Вареники”.

Двоє козаків стають спинами один до одного, їх перев’язують поясом. Перед кожним на відстані 2 кроків стоїть миска з варениками. По команді учасники конкурсу з ложками у руці тягнуться до своєї миски і їсть вареники.

Перемагає той, хто раніше впорається з варениками.

Отаман. Ой, як славно змагались козаки, тож варто їм дати звання «козаки-наставники».
Писар. Кожному учаснику вручаємо посвідчення «козака-наставника». (вручення)


Пісня «Ми козаки»




1.Ми козаки, ми гордість України,

Зростаєм і вчимось ми у батьків!

Як неньку-Україну нам любити

І захищать її від ворогів.

Нехай в путі ясна зоря нам світить,

І поведе до кращого життя,

Ми козаки, ми України діти,

І доля в нас з країною одна!



Приспів:

Козацькі вірші, козацькі пісні,

Лунають у наших серцях

Козацькі слова, козацькі діла,

Ненька Україна в нас одна!

2.Ми козаки, ми України сила,

Хай пісня над Вітчизною летить,

Ми любим Батьківщину, небо й квіти,

В майбутнє шлем свій сонячний привіт!

Ми вірим, підніметься Україна,

І зацвіте нарешті рідний край,

Ми козаки – ми України діти,

Ти разом з нами пісню цю співай!

Приспів:




Ведуча. Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом козаки йшли обідати. На обід подавалася тетеря – зварене пшоно або житнє борошно на квасі, варена або печена риба, мед, пиво, галушки, куліш з салом,баранина, дичина.

Ведучий. Після такої розваги мабуть зголодніли козаки! Тож почастуємо всіх їжею козаків.
(Дають куліш)

Ведуча. Запорізька Січ. Козаччина. Найлегендарніше минуле українського народу, його святині. Синонімом свободи, людської національної гідності, мужності.

Ведучий. Навіть у наш час, якщо хочуть підкреслити вроду людини, її кращі риси, то говорять, що він (вона) козацького роду а щоб підкреслити чоловічі якості хлопчини чи юнака, говорять: «З нього буде добрий козак». То ж будьте гідні звання «Славний козак»!

Ведуча. Хай, добрі люди, вам щастя буде!

Хай буде доля на всі роздолля!



Ведучий. І до того літ багато на любов і згоду

Хай не буде переводу



Ведучі (разом.) Козацькому роду!

Отаман. Кіш, шикуйсь! До виносу хоругви школи стояти струнко!

Отаман. На цьому урочисту Козацьку Раду вважати закінченою.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка