Сценарій родинного свята "Шануй батька й неньку"



Скачати 117.33 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір117.33 Kb.
Сценарій родинного свята “Шануй батька й неньку”.

3 клас (2015р.)



Ведучий: Шановні гості. Вітаємо вас на нашому святі!
До залу під музичний супровід заходять діти.
Ведуча: Родино, дорога родино!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки!
Отож зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитися РОДИНІ
І побажати щастя всім!

Пісня «Зеленеє жито»

Вчитель:

Шановні гості! Дорогі діти, наші рідні батьки, вітаю вас на родинному святі! Сьогодні ми зібралися у колі нашої дружної родини, адже школа – це теж сім’я.



Двоє дітей заносять до залу коровай на рушнику та свічку.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,


Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!
Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі!
Із колосків вкраїнської пшениці
Прийміть в дарунок нашу паляницю.
Хай буде, як дуб, могутній наш рід!
Хай злагода й мир запанують в сім’ї!
Ведучий:Хай цей хліб, що нагадує вам рідний дім, стане символом родинного свята. А вогник і тепло цієї свічки живить ваше родинне багаття, буде оберегом від усіляких негараздів! ( діти ставлять хліб і свічку на стіл).
Сьогодні ми зібралися на свято,

До нього готувалися усі.

Щасливі, що у залі мами й тати,

А також ще й бабусі й дідусі


Хай це родинне свято в нашім класі

Ще більше здружить і зріднить всіх нас,

Найщасливіша в світі та людина,

Що друзів має поряд, повсякчас.


Рідні мами, рідні тати,

Ми вітаєм вас на святі,

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

Ви нас теж любіть рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

І як ви, такі ж хороші.



Вальс

Ведуча:

Так, любі діти, батько й мати – найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Тому й зібралися сьогодні на родинному святі, яке має таку гарну назву “Шануй батька й неньку”. Щоб у нашому шкільному родинному колі відчути тепло, ласку, строгість, увагу найрідніших вам людей – тата й мами. Бо в народі кажуть: “Хто батьків має, той в добрі зростає”.


Батьки і діти, діти і батьки.

Нероздільне й одвічне коло,

Ми засіваємо життєве поле,

І не на день минулий – на віки,

Бо наша кров пульсує в їхній долі.

Батьки і діти, діти і батьки.


Кохані наші, чарівні,

Найкращі, найрідніші,

Ми заспіваєм вам пісні

І прочитаєм вірші.


Яка хороша нині днина-

Зібралася уся родина,

Всі рідні – сестри і брати,

Дідусь, бабуся, батько й мати.

Від радості кортить нам заспівати.
Ведуча:

Із перших днів нашого життя нас завжди опікують тато й мама. Вони нам співають колискові, вчать ходити, вимовляти перші слова, взувати черевики, защеплювати ґудзики. Кожній нашій перемозі батьки безмежно радіють.


Ведучий:Мати – привчає нас до роботи і акуратності. А батько до господарства і спритності. І де б ми не були, завжди повинні пам‘ятати про своїх мамусь і татусів. Прийти, допомогти їм, поговорити з ними, притулитись до їхніх натруджених рук.
Не скупіться на добрі слова,

Бо у світі так мало тепла,

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.


І коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата,

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.


Ведуча:

Дедьо, батько, тато, татко, татусь! Чому татусь? Легенда розповідає так: “давно колись до молодої матері навідувалась лісова царівна Леля, бо полюбився їй синочок на ім‘я Тато. Гарненький хлопчик привітно посміхався до лісової красуні, і та подарувала йому пісеньку “Татонько, татонько”. Виріс хлопчина у статного парубка. З‘явилися у нього свої діти, їх Леля навчила кликати свого батька: “тато, татусь, таточко”. Чи справді було так чи ні, але всі українські діти з давніх-давен кличуть батька татком, таточком, татусем.


Я до любого тата звертаюсь,
Хочу в словах передати тепло,
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
Щоб у душі його сонце цвіло!
Татку, татусеньку, таточку, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Таточку, хочу тебе я обняти,
Ти мій порадник, заступник і друг!

Ведучий:

Батько; тато... Суворий, вимогливий, а його любов до нас, дітей, стримана і врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Стриманість батьківської любові відбилася у прислів‘ях.


Діти по черзі:

Батькова лайка – дужча за материну байку.

Батько – не мати, не поцілує і не приголубить.

З батьком суд коротенький.


Ведуча:

Батьків приклад у родині мав велике значення. Діти, особливо хлопчики, намагалися наслідувати батька, бути такими ж як він.


Зовсім не старенький

Любий мій татусь,

Ми з ним добрі друзі

І я цим горжусь.


Він такий розумний

Все на світі знає,

Бо книжок багато

Він завжди читає.


Мій татусю рідний

Завжди будь таким:

спритним і веселим, -

Вічно молодим!


(хлопчик):

Недарма вважає

Наша вся сім‘я,

Що на тата ззовні

Дуже схожий я.

Підросту ще трішки,

Усього навчусь

І таким завзятим

Стану, як татусь!
Ведучий:

Тато, татусь, таточко. Назва людини з сильним характером, міцними руками. Назва людини, яка все може може зробити, вміє полагодити і візка, і саночки, і машинку.А як усміхнеться тато, то скільки ласки і тепла в його погляді. І де не глянеш – всюди видно татову руку.


Горе чи нещастя, чи біда яка

Всіх нас виручає татова рука.

Татова правиця знає труд і піт.

Із руки цієї ми йдемо у світ.


Як підеш у люди,

щоб там не було,

хай в тобі не згасне

батькове тепло.
Кажуть я мала вередувала,

Плакала частенько і дарма,

На руках у тата засинала,

І в ночі татусь мороку добру мав.

Як хворів я, мама наді мною

Промовляла тихо: все мине

А татусь холодною водою –

Обтирав мене.



Пісня «Таточко, татусю»
Вчителька:

Ми всі чиїсь діти.Пройде кілька років – ви станете дорослими і теж батьками. А ви, батьки, станете ще старші. Проте всі повинні пам‘ятати, що ви в житті ступите на стежку, яка зветься Старість. А народна мудрість вчить.


Діти по черзі:

- що робить батько, те й його дитятко.

- що зробили для батьків, те зроблять для тебе твої діти.

- годуй батька на печі, бо й сам будеш там.

- як син до батька обходиться, таких синів матиме.
Ведучий:

Перше слово, яке діти вимовляють в усіх країнах світу, це слово “МАМА”. І не даремно, бо першою людиною, яка схиляється над їх колискою, є мама.

До речі, у багатьох мовах світу слово “мама” починається літерою “М”.

Діти

- Мама – румунська, російська, українська,

- майка – болгарська,

- матка – польська,

- містер – грецька,

- медер – шведська,

- мадре – іспанська,

- муттер – німецька,

- мам – португальська,

- мазер – англійська.


Ведуча:

Мама, мати, неня, ненька, матуся, мамуся, мамка, мамочка. Все найкраще увібрало в себе це дивовижне слово. Мати... Це вона подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все найкраще, що є в нас, від рідної неньки.


Люба наша мамо,

калиновий цвіте,

В тобі, рідна неню,

весь наш білий світ.


Ти наш скарб найбільший,

ти наш цвіт живий,

Ти наша перлина,

образ дорогий

.

Вчитель:

Мама, матуся, матінка. Чарівне ніжне, щире слово вертає нас до батьківської оселі, де пройшли наші найкращі днини. Це слово, співуче, мелодійне, як і та пісня, що линула з вуст любої матусі зранку і до світанку, з дитинства раннього до старості глибокої. В цій пісні і любов до сина і вболівання за його долю, і мудра настанова і розмова з дитиною.

(Пісня матері «Сину, сину…»).


Сценка

1. Моя наймиліша з усіх людей ненька,

Тиха, мов голубка, щира і маленька.
2. Нема в цілім світі всім вам признаюся,

Кращої, ріднішої, як моя матуся.


3. Я свою матусю так щиро кохаю,

Що і розказати не вмію, не знаю.


4. В кожного дитяти найдорожча мати,

Знає це сирітка, ронить сльози гірко.


5. Бідна та сирітка, що мами не має

Вона немов квітка, що сонця не знає.

6. Над мамину в світі немає опіки,

Материнське серце — це найкращі ліки.


7. Коли я хворенька, прийде моя ненька,

Тільки раз погляне, легше мені стане.




Сценка (мати та син)

- Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

- Так, синочку, правда.

- А чому так багато зірок на небі?

- Це коли людина приходить на світ, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає.

- Бачив?


- Бачив, матусю, бачив… Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

- Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь – ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

- Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

- Старайся, мій хлопчику…


Учениця

Молитва за маму

(дівчинка в українській сорочці із свічкою в руках)

Є у мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком,

До тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки та ласки для рідної мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю, Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ той, у люди,

Щоб ними раділа – пишалась усюди.


Вчитель:

Дорогі діти! Якби ви знали, як потрібні любов і ласка, повага вашим матерям, ласкаве слово, особлива увага, доброта. Все це сповнює життя їх радістю, відновлює сили, продовжує молодість.

Кожне ваше грубе слово образа, боляче ранить материнське серце, викликають сльози, збільшують кількість зморшок на її обличчі, засніжують голову сивиною. Тож будьте хорошими синами й дочками! Куди б не занесла в житті вас на своїх крилах доля, не забувайте рідні пороги.
Пробач мені,

лелечко, мамо,

Провини дитячі мої,

Люблю я тебе, моя рідна,

Ласкаві очі твої.

Пробач мені рідна, хороша.

За біль що тобі завдала,

Хай в косах не віє пороша,

А квітами квітне весна.

Як виросту, мамочко мила,

Дороги твої я встелю,

Квітками з весняного дива,

За ласку й турботу твою.
В нас мами всі чудові, молоденькі,

Красуні всі, чарівні, як весна.

Ми любимо усіх вас дорогенькі,

А зараз для вас пісня хай луна.



Пісня «Мамо, матусю»
Вчитель:

Всі старанно готувалися до свята. Свою любов і повагу до вас, батьків, діти висловили під час проведення письмового конкурсу “За що я люблю своїх тата й маму, і хочу бути, як вони”.



Вчитель зачитує цитати з дитячих творів

-Всі діти хочуть бути схожі на своїх батьків.


Ведуча:

Дорогі мами й тата! Хоч ми і ще маленькі, та в нас є теж свої бажання. Як інколи хочеться вашої додаткової уваги. І не завжди хочеться відповідати на ваше “Чому?”.


Вірш “Батьки чомучки"

Ну і мама! ну і тато!

Наче справжні дошкільнята:

Нічогісінько не знають –

Смішно і казать комусь,
Бо щодня мене питають

Лиш одне “Чому” й “Чому”.

- Ти чому образив Віту?

- А чому отримав двійку?


- А чому прийшов так пізно?

- Та чому в шкарпетках дірка?

- Ти чому такий непослух?

- А чому не стелиш постіль?

- Ти чому це вірш не вчиш?

- А чому портфель без ручки?

- І чому такий синець?

Ох настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи,

Хай питають вчителів!



Вірш “Новий закон”
Коли начальником я б стала

Хоч на одну годину,

То я б одразу наказала

Закон ввести єдиний:

У дні святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у клуб, на стадіон,

В кіно і на концерти.

Ще й входи всюди спорядила б

Словами охоронними:

“Вхід без дітей для всіх батьків

сурово заборонений”


Пісня «Тато і мама»

Ведучий:

Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.


Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас - дітей.


Чому так багато навколо тепла?

Це ж моя бабусенька його принесла!

Скільки в бабусі сонця й тепла!

Скільки в неї радості, щедрого добра!

У душі бабусі – почуттів глибінь,

А в очах у неї – неба ніжна синь.

У руках невтомних – праця без кінця,

А в устах ласкавих – мова мудреця!

Як же не любити бабусю дорогу?1

Я перед бабусею завжди в боргу.


Частівки для бабусь
Бабусь ми дуже любимо

і їм палкий привіт шлемо,

Та й не тільки їм одним,

А й дідусенькам своїм.


Ведуча. Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини!
Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся.

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку.


Ти хороший і ласкавий,

Ти привітний, добрий, славний.

Будь здоровий, не хворій,

Мій дідусю дорогий!


Ти вчиш нас, як на світі жить,

Як одне одного любить.

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.


Варт пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьте ближче, поклоніться!



Пісня «Дідусь і бабуся»
Ведучий:

Мабуть, у кожній родині люблять жартувати. Якою б засмученою не була людина, та, почувши дотепний жарт, вона обов’язково посміхнеться. Тож і ми трішки пожартуємо.


- Дідусю, купи мені барабан!

- Куди тобі барабана?! Від тебе і так багато галасу!

- Але я обіцяю, що гратиму, коли ти спатимеш.
- У вас зуби є, дідусю? – онучок питає. Дід журливо посміхнувся:

- Вже давно немає.

Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:

- Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.



Вчитель:

А зараз, дорогі гості, поринемо з вами у дитинство і трішечки пограємось і позмагаємось. Але не забудьте, ви повинні бути рухливі, активні, завзяті і усміхнені.


Конкурс 1.

Казковий (без підготовки для всіх батьків).

- Назвіть головних героїв казки “Колобок”.

- Скільки героїв у казці “Рукавичка”?

- Якими словами починається казка “Ріпка”?

- Яку казку знають усі українські діти, навіть ще не вміючи добре говорити?

(“Курочка Ряба”)

- Хто “битий небиту везе”?

(“Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат”)
Конкурс 2 Будь уважний! (беруть участь тати).

Вчитель називає дату народження дитини, а батьки повинні відгадати чия це дитина.


Конкурс 3.

Впізнай! (беруть участь мами).

Впізнати дитину по голосу(по руках). Діти співають, а мами з зав‘язаними очима мають відгадати.
Конкурс 4.

Навпаки! (діти відгадують батьків по голосу).


Конкурс 5.

Перекличка.

Діти називають батьків лагідними словами, а батьки дітей.
Ведуча Ось і пройшли ми з вами стежиною отчого краю. Однією з добрих традицій українського народу його гостинність. Гостя зустрічали хлібом – сіллю і пригощали варениками, борщем з галушками, холодцями, ковбасами, пирогами.

Пісня «Варенички»
Ведучий:

За чудовим українським звичаєм ми пирогами вас пригощаєм.


(Учениці пригощають всіх батьків пирогами)


Ведуча. Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.
Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято.

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято.


Спасибі вам за те, що ви

Веселі та привітні!

Спасибі вас за те, що ви…

Ви просто є на світі!


Хай бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа!


Ведуча. Усій нашій великій родині присвячується ця пісня.

Пісня «А ми бажаєм вам добра»
Ведучий:

Свій рід потрібно пам’ятати:

Від діда й баби, мами й тата.

Та родовід не тільки треба знати,



Їх цінувати й щиро поважати.
Вчитель:

Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка