Сценарій шкільного свята



Скачати 89.79 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір89.79 Kb.
СЦЕНАРІЙ ШКІЛЬНОГО СВЯТА

Зала святково прибрана. Звучить весела музика. Діти заходять до зали.

Вчитель: Нас зібралось так багато

на найперше наше свято.

Дуже раді бачить вас.

Свято починати час!



Учень 1. Що це нині є за свято,

що людей тут так багато?



2. Ти не знаєш?

Мусиш знати!

Ми прийшли тут святкувати...

3. І дзвінок веселий кличе

першокласників на свято:

“Не запізнюйтесь, по швидше,

час з Буквариком прощатись!”



4. Усі зібрались в цьому залі,

бо нині — свято Букваря.

Нам трішки сумно, трішки шкода -

прощання надійшла пора.



5. Букварик — розумна книга,

друг і порадник школяра.

Його шанує й дуже любить

уся весела дітвора.



6. Буквар взяли ми перший раз

як прийшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

Хором: тепер вже вміємо читати.

7. Ми букви старанно вивчали

знаєм їх від А до Я.

І сторіночку останню

прочитали з Букваря.



8. Навчився читати наш дружний клас.

Ви можете всі поздоровити нас.



Пісня про букви

9. Ми були такі маленькі!

Просто жах!

Нас носили наші мами на руках.

А тепер, ось подивіться ми які.

Вже на нас ніхто не скаже — малюки.

Вчитель: Колись ваші мами співали вам колискові пісні, а тепер ми самі вміємо співати колискові пісні.

Учениця виконує колискову "Сіра киця"

10. Ми вдягаємось, вмиваємось самі,

знаєм букви, знаєм ноти:

до, ре, мі...

І з'їдаєм все до крихти,

щоб міцніть.

Нумо спробуйте тепер нас підніміть.



11. Ми тепер вже не малі,

ми сьогодні школярі,

на уроках не жували,

не дрімали і не спали,

вчились ми сумлінно

і поводились відмінно.



12. Ми вже зовсім не малята,

пустотливі, гомінкі.

Ми вже вміємо читати

і співаєм залюбки...



Пісня про Буквар

13. Тепер ми учні - перший клас.

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі.

Тепер ми учні — школярі!



14. Від дзвінка і до дзвінка

робота наша нелегка:

рахуй, пиши, а ще читай,

учителю відповідай.



15. Та все це не лякає нас,

Разом: Бо ми старанний дружний клас!

Веселий танець “Полька”

Сценка з клоунами

Перший клоун. (іронічно) Дивись... Чого це вони тут зібрались?... Причепурилися... Радісні такі сидять...

Другий клоун. (задиркувато) Та це у них сьогодні свято прощання з Букварем...

Перший клоун. Ага, то що вони вже вміють читати і писати? (до дітей) Вмієте? І готові переходити до другого класу?

Другий клоун. А це ми зараз перевіримо. Спробуйте відгадати загадки.

Перший клоун. Букви всі від “А” до “Я” на сторінках...

Діти: Букваря!

Другий клоун. (звертаючись до першого клоуна). Диви, які молодці. Ану, мою загадку відгадайте.

Щоб олівець з стола не впав

заховай його в..

Діти: Пенал!

Перший клоун. Які розумні! А цю спробуйте відгадати.

Олівець накреслить рівно,

якщо в тебе є...

Діти: Лінійка!

Перший клоун. Та вони все знають! Так не цікаво.

Другий клоун. Тоді давай перевіримо, чи батьки наших першокласників готові перейти до другого класу. (Звертається до батьків)

Всі альбоми, всі стільці,

розмалюють...

Батьки: Олівці!

Перший клоун. Ай-яй-яй! Мами та татусі, що ж це ви дітей вчите стільці розмальовувати?! Бачу ваші діти краще готові... Ще одна спроба.

Кожна мама має знати,

що дитині треба дати

ручку, зошит у портфелик

і, звичайно, ще й...

Батьки: щоденник!

Другий клоун. А от і неправильно. (сміється) Щоденні великі і смачні бутерброди!

Перший клоун. Що ж, остання спроба дати правильну відповідь.

На неї учні всі чекають,

бо кожний в школі чітко знає:

кінець уроку як настане,

на неї дзвоник пролунає!

Батьки. Перерва!

Другий клоун. Правильно. То ж тепер можемо полегшено сказати, що і діти, і їх батьки можуть переходити до другого класу. Вони вже добре знайомі із шкільним життям.

Перший клоун. Щось я вже втомився. Краще я піду спати, відпочивати, дивитися мультики, а ви продовжуйте святкувати.

Другий клоун. Так-так, читайте, пишіть, рахуйте. Ще стільки всього нового, корисного і цікавого чекає на вас у школі!

16. “Школа, - вчителька сказала,-

це не просто гарний дім,

і не просто класи, зали,

треба знати це усім.

В школі всіх наук джерела

дбало дібрані людьми.”



17. Я прийшов до школи вчитись,

бо поставив я мету:

скоро стану президентом,

тільки трохи підросту!



18. Я також прийшов учитись,

бо вже вирішив давно,

мабуть стану дзюдоїстом,

або зіркою кіно.



19. Поки ще казати рано,

може в бізнес я піду,

чи фотомоделлю стану,

як за зростом підійду.



20. Я банкіром хочу стати,

полюбляю рахувати.



21. А я в лікарні після школи,

усім робитиму уколи.



22. А я вчителькою стану,

буду вчити школярів.



23. Я б комп'ютерні програми

створював для малюків.



24. Мрію стати альпіністом,

коли трохи підросту.

А також парашутистом.

Полюбляю висоту!



25. Мріємо! Мріяти не рано!

Кажуть роки швидко мчать...

Якщо будемо старанні,

в школі нас всього навчать.



Пісня "Вчать у школі"

Вчителька. На нашу адресу прийшли вітальні телеграми. На жаль вони не підписані... Нам потрібно здогадатись від кого вони.

Вітальні телеграми:

1. Любі діти, хотіла прийти до вас на свято, та загубила черевичок. Бажаю вам успіхів у навчанні.

2. Розумники та розумниці! Котився до вас на свято, та прокотився мимо... Прийміть мої вітання!

3. Дорогі малята! Не змогла завітати на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас!

4. Зламалася ступа, тому святкуйте без мене.

Вчитель: Дуже шкода, що ці казкові герої не змогли прийти на наше свято, але до нас завітали герої всім відомої казки.

До вашої уваги — прем'єрний показ сценки за мотивами казки “Рукавичка”



Дорослі виносять на сцену крісло. Виходить Дід з табличкою в руках “Кафе “Рукавичка”. Дід сідає в крісло.

Дід. Ну нарешті я отримав дозвіл на відкриття кафе (виймає з кишені папірець, показує його глядачам). Тепер відкрию у парку свою справу.

Треба набирати персонал.



Дід чіпляє на стіну табличку. З'являється Мишка-шкряботушка.

Мишка: А хто, хто в цій “Рукавичці” головний?

Дід: Я. А ти хто?

Мишка: Я — Мишка-шкряботушка. Візьміть мене. Я вмію пікати, точний час передавати. Ось вгадайте, котра година (пікає тричі)

Дід дивиться на свій годинник.

Дід: Точно, рівно третя година. Ну що ж, залишайся.

З'являється Жабка-скрекотушка.

Жабка-скрекотушка: А хто, хто в цій “Рукавичці” головний?

Дід: Я головний. А ти хто?

Жабка-скрекотушка: А я Жабка-скрекотушка. Візьміть мене. Я можу їжу розносити. Зараз покажу як.

Жабка бере тацю з одноразовим посудом. Під веселу музику оббігає коло по сцені, намагаючись утримати посуд на таці.

Дід: А це цікаво. Такого ще ні в кого не було. Беру тебе офіціанткою!

З'являється Зайчик-пострибайчик.

Зайчик- пострибайчик: А хто, хто в цій “Рукавичці” головний?

Дід: Я. А ти хто?

Зайчик-пострибайчик: Я — Зайчик-пострибайчик. Візьміть мене. Я можу бути менеджером з реклами. Ось послухайте:

Мимо не проходьте,

всі до нас заходьте.

Хоч вона і невеличка,

всіх розмістить “Рукавичка”!

Дід: А що, непогано! Вважай, що ти вже тут працюєш.

З'являється Лисичка-сестричка.

Лисичка-сестричка: А хто, хто в “Рукавичці” головний?

Дід: Хто ж, як не я? А ти хто?

Лисичка-сестричка: Я — Лисичка-сестричка. Візьміть мене. Я співати вмію.

Лисичка співає пісню Лисички-сестрички.

Дід: Ух ти! Просто Ані Лорак! Лишайся.

З'являється Ведмідь-набрідь.

Ведмідь-набрідь: А хто, хто в цій “Рукавичці” головний?

Дід: Я. А ти хто?

Ведмідь-набрідь: Я — Ведмідь-набрідь. Візьміть мене. Я тут усіх танцювати навчу. Подивіться, як я танцюю!

Ведмідь виконує кілька танцювальних рухів.

Дід: У тебе навіть краще виходить, ніж у Влада Ями! Приступай до роботи.

Зайчик-пострибайчик виходить і показує табличку з написом “Реклама”

Зайчик-пострибайчик:

Люди добрії, хорошії!

“Рукавичка” всіх запрошує!

Мимо не проходьте,

у кафе заходьте!

“Рукавичка” в нас одна,

та умістить всіх вона.

Тож приходьте за адресою:

третя хатка під березою

у Стрийському парку

навідатись варто.

Телефон наш — 072.

кафе “Рукавичка”.

Дід: А що, непогано! Особливо, якщо зважити, що діти вперше самі спробували створити казку!

Учасники казки вклоняються глядачам і під оплески йдуть зі сцени.

Вчитель: Сьогодні прийшли на це свято наші мами і тата, бабусі і дідусі, брати і сестри, друзі та знайомі, щоб пройнятися гордістю за вас, за ваші досягнення і успіхи. Ви — наша надія, наше майбутнє. Ви — наша мрія і радість.

Любі діти! Приємно, що нашу радість прийшли розділити ваші рідні, що знову разом родинне вогнище — школа і сім'я. Мама і тато — найрідніші вам люди. Від них ви одержали життя... Вони вчать вас людських правил, вкладають в уста добрі слова, допомагають вам вчитися.

Сьогодні я хочу подякувати всім батькам за виховання своїх дітей.

26. Рідні мами, рідні тата!

Ми вітаєм вас на святі!

Ми вас любим щиро-щиро,

вам бажаєм щастя й миру.



27. Хоч часом ми буваємо нечемні,

і дуже ви хвилюєтесь за нас,

але у серці — знаємо напевно -

ми більше радуємо вас.



28. Тож до батьків звертаємо слово -

ми вас вітаєм щиро від душі.

Бо без батьків чого ми в світі варті,

без маминої ласки і добра,

без батьківської строгості і жарту,

без свого родинного тепла?

Вам, батьки, життя вірші складає,

бо дорожче мами й тата не буває.



Танець з квітами

29. Ти чуєш, як земля довкіл співає,

як чарівні звуки линуть ввись?

Це йде весна, долина зацвітає,

усе життю радіє, придивись.



30. Радіє пташка, що тепло настало,

й співає славу сонцю кожен день.

Симфонія у лісі зазвучала -

усі своїх виспівують пісень.



Пісня про весну

Учитель: Увага! Настає урочиста мить — вручення відзнаки.

Танець “Я так люблю цукерки”

Вчитель: На святі веселому ми побували

співали, сміялися та жартували.

Та скільки б не гуляли, та кінчати час.

Кращі побажання ви прийміть від нас.



І в нас, і в вас все буде гаразд.

Щоб ми і ви щасливі були!


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка