Сценарій свята 2009 Святково прибрана актова зала. На стінах малюнки дітей із зображенням осені, засушені листочки



Скачати 128.67 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір128.67 Kb.


http://s50.radikal.ru/i130/1308/a3/4b41e51cce10.jpg
Осінній бал

(сценарій свята)

2009

Святково прибрана актова зала. На стінах малюнки дітей із зображенням осені, засушені листочки. В руках у дітей осінні листочки. Діти в костюмах «Вітер», «Дощик», «Калинка», «Горобинка».

Хід свята:

Слово вчителя.

Вітаємо вас, дорогі гості на нашому святі. Чому ми його назвали балом? В тому, що бал - це казкове дійство і роздивитись його можна найуважніший, найспостережливіший. Восени бал навкруги: у легкому танці серпанкового панування, у гомінкому торохтінні буйного дощу чи легкій мазурці теплого вітерцю, у благородному вальсі падаючого листя, у безперервному русі тваринок, що готуються до зимових холодів.

І ця казка осені не має кінця! Давайте ще раз повернемось до неї з дітьми.

Уч.: Дивувалось літечко:

Літо: Чом жовтіє листячко?

Чом сади засумувати?

Чом вітри холодні дмуть?

І з дерев листочки рвуть?

Уч.: Поки літо дивувалось,

Листя все пооблітало.

Надійшла чаклунка осінь

І дощем травицю косить.

(Заходить осінь)

Осінь: Ось я за сосною



Ось і листя в'яне.

Йдуть густі тумани.

Осінь я.

Осонням листя засипаю.

Осінь. Трави сонні

Долу нагинаю.
Уч.: Облітають квіти,

обриває вітер,

пелюстки печальні

в синій тишині.

По садах пустинних

їде гордовито



осінь жовтокоса

баскім коні.

Звучить пісня «Прийшла осінь».

Висне небо синє, синє, та не те

Світить, та не гріє сонце золоте.

Чистим стало поле од серпа й коси.

Ніде прихилиться крапельці роси.

Темная діброва стихла і мовчить.

Листя пожовтіле з дерева летить.

Дивлюся ранком - все заволочено серпанком:

сіреньке небо, далі став помалу й дощик накрапати,

і вогким холодком до хати

зайшов притихлий вітерець.

Ведуча: Але не завжди вітерець приємний і спокійний і заводить повільні танці.

(Залітає «вітерець»)

Учні: Вітерець ураз примчав

І зробив чимало справ.

Хмари в небі розігнав,

І листочки позривав,

їх підняв у вишину

І помчав удалину.

Звучить пісня «Вітерець» (слова К.Перелісної, муз. В.Мацюка)

Дівчатка у колі, а «Вітерець» з «Калинкою» танцюють в середині кола.

Ведуча: Який жвавий наш вітерець.

Не тільки сам у танку, за ним ще й листя хороводи водить.



Учні: Осінь, осінь.

Лист жовтіє,

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з кленів листя.

Листочок берізки: Осене - красуне!

Я - твоя дитинка.

Матінко - природо!

Я - твоя частинка.



З вітерцем у танці буду я кружляти,

і рідненьку землю буду зігрівати.

Листочок клена: Покружляємо разом в осінньому колі,

повстеляємо разом

всі доріжки в полі.

Для звірят у лісі ми збудуєм хату

щоб були зігріті, правильно, малята?

Осінь: Я закликаю, діти, вас, любіть природу,

І землю рідну - нашу Батьківщину.

Бо все довкола і моря, і ріки, І степ широкий, і гаї зелені,



То все в одному слові - Україна.

Учень: Спасибі, осене, за слова твої повчальні,

За всі дари, що ти принесла людям,

За шурхіт листя під ногами, і за мелодію осінню,

Що лине поміж українськими ланами.

Ведуча: Холодно стало надворі,

вітер віє, дощик мрячить. Діти, як вам осіння погода?!

Уч.: Вітер плаче, вітер віє,

Дощ осінній дрібно сіє

. Жовкне листя, в'януть квіти,

Скрізь калюжі по налито.

хмари налетіли -

Все навколо потемніло.



Дощ рясний побіг ланами,

Та й погнався він за нами.

Ми від нього так втікали,

Що аж п'ятами кивали.



Та геть мокрі вбігли в хату,

Дощ не зміг нас наздогнати.

Дощику, чом нас лякаєш

І гуляти не пускаєш?

Парасолькою новою

Я накриюсь з головою.

Чобітки високі взую

По калюжах потанцюю.

Дівчатка виконують українську народну пісню «Дощик». (Заходить «Дощик»)

Дощик: Я веселий і чарівний,

Довгоносий і тягучий.

Дуже - дуже балакучий,

Ось такий - дощик чарівний.

По містечку я гуляв,

Розмовляти всіх навчав.

І тепер всі розмовляють

І танцюють, і співають.



Уч.: Настає сумна пора.

Дощик ллє, мов із відра.

, розкажіть мені: Дощик - добре це чи ні?

(Дощ напуває землю, рослини; змиває пил, бруд; наповнює ріки, озера)

Дощик: Дякую, що ви про мене говорите хороші слова.

Я хочу пограти з вами гру «Який я?»

(«Дощик» кидає м'яч хлопчикам, які стоячи в колі ловлять м'яч і називають ознаки дощу: теплий, холодний, осінній, літній, затяжний, грибний, сліпий, колючий, тихенький).

Ведуча: Ось такий різний буває дощ!

Уч.: Осінь всюди походила,

Листя золотом облила.

І дала горобині

Пишні ягоди рясні.

В час зимових холодів



голодну днину

горобців

Добра горобина.



Горобина: Осінь фарб не шкодувала,

Листячко пофарбувала.

Уч.: Горобинонько, вогниста,

Подаруй своє намисто.

І з тобою ми охоче

Гарний поведем таночок.

Пісня «Горобинонька» (сл. і муз. Михайленка)

Дівчатка в колі ведуть хоровод, «Горобинка» всередині танцює.

Уч.: Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс навколо аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб похмурений стоїть.

На дубових вітах

Листячко тріпоче,

Бо його вітрисько

Позривати хоче.

Міцно- міцно кожен

Держиться листочок.

Це тому, що дуже

Любить свій дубочок.

Давно вже попрощали нас

З-під неба журавлі,

Пташки замовкли у гаях,

І втихло на землі.

Вже ліс убрав багровий стрій,

Зів'ялий лист паде, -

В гостину з півночі до нас

Грізна зима іде.

Ведуча: Та не сумуйте, друзі. Які б не були хутровини і морози, нас буде

зігрівати мелодія осіннього вальсу.

Виконується пісня «Осінній вальс» (в рухах).



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка