Сценарій свята Андріївські вечорниці



Скачати 65.74 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір65.74 Kb.
Сценарій свята

Андріївські вечорниці

Підготували учні 11-го та 4-го класу

Класний керівник Волошенюк Л. І.

Ведучий:

Україна… Рідний край… Золота чарівна сторона. Земля, рястом заквітчана, зелом закосичена. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її гаї зелені, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться великими традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до Української спадщини повертається до традицій свого народу.

Ведучий:

Узимку, коли завершувалися роботи, частішали дівочі та парубочі гуляння. 13 грудня вважається днем пам'яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозванного.

Ведучий:

За церковними легендами святий Андрій проповідував християнство у Скіфії і дійшов аж до Києва, де на одному із пагорбів поставив хрест і сказав: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа!» Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.

Ведучий:

Я хочу щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія, а ігри забави нагадали молодість батькам, бабусям, дідусям. Хай сьогоднішнє свято відкриє перед вами розум, мудрість, щедрість нашого народу.

Дівчина:

Добрий вечір вашій хаті,

Уклін господині,

Чи веселі вечорниці нашій Україні.

Добрий вечір, господине, славна молодице.

Дівчина:

Аби щастя було в хаті,

Щоб усі були багаті,

Аби було любо, мило,

Аби всі були щасливі.

Дівчина:

Будем з вами добрі, щирі

То і будем жити в мирі.

Тоді всім нам допоможе

Матір світу – Мати Божа.

Господиня: Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!

Просимо просимо.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Зваримо вареники

Біленькі, смачненькі, та й запросимо до нас в гості

Хлопчиків гарненьких.

Дівчина:


  • Я перший раз прийшла на вечорниці і ось кашу принесла

Дівчина:

  • А я пампушків напекла.

Дівчина:

  • Я голубців накрутила.

Дівчина:

  • А я бубликів принесла.

Господиня:

Нам залишилось ще вареників наліпити.

Дівчина:

Давайте я буду їх ліпити.

Господиня:

Сідайте зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші всі надії.

Дівчина:

В нас у кожної є своя робота (дівчата сідають вишивають, в'яжуть…).

Господиня:

А де ж наші парубки пропадають? Напевне вже ідуть! (Заходять хлопці).

А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.

Хлопці:


Добрий вечір вашій хаті.

Господиня:

Прошу прошу сідати.

Хлопець:


Ви хочете вірте, хочете ні, але коли ми до вас ішли то під вербою цукерки та горіхи знайшли.

Дівчина:


Ану покажіть. Ой та ви нас не смішіть, адже всі знають, що горіхи та цукерки на вербі не виростуть.

Хлопець:


Ой, щоб хто не казав, але я знаю, що ці дарунки святий Андрій прислав (Хлопці принесли цукерки, горіхи і яблука).

Хлопець:


Хлопці, щось наші дівчата смутні, давайте співайте, дівчат звеселяйте.

Дівчина:


Ви так стомилися, краще ми для вас заспіваємо.

Хлопець:


А чого це ви зажурились, ми теж будемо з вами співати.

(пісня «Підманула підвела»).

Дівчина:

Давайте загадки загадаємо.

Ану, хто скаже? Що буде, як козі сім літ мине?

Хлопець:


Ото загадала – восьмий піде.

Дівчина:


Ану, хлопці, мою загадку відгадайте:

Що хочеш купити – не купиш, що хочеш продати – не продаси?

Хлопець:

Такого не буває. За гроші все можна купити.

Дівчина:

Е ні, всього не купиш, молодість не купиш ні за які гроші, а старість нікому не продаси.

Хлопець:

А на що у млині борошно падає?

Дівчина:

На купу.


Хлопець:

Що у хаті всі цілують: і старий, і малий.

Дівчина:

Горнятко.

Дівчина:

Що в світі найсильніше? (Вода)

Що в світі найскоріше? (Світло)

Скільки в небі зірочок? (Як у морі піску)

Скільки в морі піску? (Як трави на землі)

Скільки трави на землі? (Як проміння в сонці)

Хлопець:

Не злічити всього, що є на думці у дівчат, ой, потішили ви нас.

Господиня:

А що це за Андріївські вечорниці без ворожіння? Ох, дівчата, не хочете знати, хто той суджений! Хоч би краєчком ока глянути. Знаєте, всі ворожіння в цей вечір є правдивим. Давайте спробуємо.

Господиня:

Мені бабуся казала, що колись ворожили на речах. Дівчата які ворожили, виходили за двері (четверо дівчат виходять за двері). Беремо чотири тарілки і під кожну ставимо одну річ: склянку (означає, що чоловік буде п'яницею), вінок (означає, що скоро вийде заміж), хустка (означає, що буде щаслива у шлюбі), перли (суджений буде добрий та з багатої сім'ї)

Господиня:

А зараз будемо ворожити Юлії. По середині тарілки ставимо свічку, запалюємо. Пишемо імена хлопців та ставимо на край тарілки, до якої стрічки підпливе свічка, таке буде і'мя майбутнього чоловіка.

А ще розповідали,що на дзеркалі долю свою впізнавали. Твердили , що дзеркало долю віщує, але не кожна дівчина ворожитиме, бо треба бути відважною , не боятися. Але чого не зробиш, якщо хочеш про свою долю дізнатися. Треба сісти перед дзеркалом,а з обох боків свічки засвітити й такі слова говорити.

Я тебе, дзеркало ,питаю

З ким я свою долю злучити маю?

З'єднати з Іванком прошу

Бо його в серденьку ношу.

Тричі треба так казати. Тоді відвернутися від дзеркала та їз заплющеними очима промовляти Святий Андрію, допоможи,

Судженого мого покажи!

Відтак зразу різко повернутися і на дзеркало подивитися, але не жахнутися. Адже в дзеркалі може не бути обличчя Івана, а незнайомого пана.

Хлопець:

Ми так змучилися , проголодалися,може нам би чого з'їсти?

Дівчина:

А що би ви з'їли?

Хлопець:

А ми зараз вам заспіваємо пісню і ви зрозумієте про що йдеться.

(пісня «Варенички»)

Господиня:

Милі гості, просим сісти

Вареники будем їсти

Вареники не погані,

Вареники у сметані

Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні

Білобокі, круголиці,

З Української пшениці.

Їжте, їжте просим щиро

Вареники наші з сиром

Вареники не погані

Вареники у сметані

Дівчата, почастуйте хлопців.

Дівчина:


З'їж Андрійку, пиріжок,

Він дуже смачненький,

А у нього всередині

Сирочок дрібненький.

Хлопець:

(Кусає пиріг і кривиться)

Чи ти, дівча, зроду-віку

Пирогів не їла,

Що ти свої пироги клодчам начинила?

Нехай тебе лихий знає

З цими пирогами,

Ти би краще розкидала їх помижи псами.

Дівчина:

Чи я не хазяйка,

Чи не господиня

Сім днів в хаті не мела, печі не топила

Сватай мене, хлопче, примудрую швачку.

Рушник на кілочку, сміттячко в куточку.

Туди – хить, сюди – хить, за сміттячко 8 кіб.

А дев'ята кіпка, щоб вимела тітка.

Ідуть люди з міста та й з мене сміються,

Що на моїх подушках ворони несуться!

Не сміються, люди, якось воно буде,

Обскубають вороння, ще й перина буде.

Дівчина:

Ой кувала зозуленька,

Та й сіла на дубі.

Були б ви дівчата файні,

Як мали б всі зуби.

Ой кувала зозуленька.

В селі Воронняки.

Є у всіх нас файні зуби,

Ну, а вам подяка.

Ви хлоп'ята гонорові,

Файно виводили.

Всеодно наше буде зверху,

Щоб ви не робили.

(пісня «Дубки»)

Господиня:

А це ж так пізно вже дорогенькі мої. Не пора вже додому вам?

Дівчата:

А з ким нам додому піти, якщо хлопці з нас сміються та глузують?

Господиня:

Жодна дівчина сама додому не піде. А з ким? Ми зараз дізнаємось. Дівчата, дайте кожна свій перстень покладіть у макітру.

Хлопці підходять по-одному і ротом вибирають кожен по одному персню. Чий перстень буде, ту дівчину і проводжатиме додому. Хто перший? (Хлопці вибирають перстень.)

А зараз покажіть:



  • Степан, чий перстень в тебе?

  • ….

Господиня:

Гаразд, ось і розібралися хто з ким іде додому.

Ведучий:

Ну от і закінчилися наші вечорниці.

На всі світи й віки ти озернись,

Де слово перше вимовив колись,

Де пісня мамина і пестила, і гріла,

Ввійшла життям у душу і у тіло.

Живила серцем соком на порозі,

Водою і хлібом з житньої зорі.

Ведучий:

Боже, Великий, єдиний!

Нашу Україну храни.

Волі і світу промінням ти її осіни.

Світлом науки і знання нас усіх просвіти.

В чистій любові до краю ти нас, Боже, зрости!

Господиня:

Зараз такий час, що можна колядувати. Ми просимо щоб усі разом із нами заколядували:



«Ой, радуйся, земле!»


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка