Сценарій свята Мета



Скачати 83.98 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір83.98 Kb.
Сценарій свята

 

Мета:



методична: удосконалювати методику проведення театралізованих дійств присвячених народному календарю на виховних заходах з метою розкриття морально-етичного потенціалу;

навчальна: розширити знання учнів про святкування Великодніх свят; розкрити зміст свят; відроджувати звичаї та обряди нашого народу;

розвивальна: продовжувати розвивати кращі звичаї і традиції нашого народу;

культурологічна: підвищувати культурний рівень старшокласників, формувати позитивне сприйняття високоморальних традицій нашого народу;

виховна: виховувати у школярів почуття любові до свого народу.
Вид заняття: театралізоване дійство (сімейне свято і свято молоді).
Обладнання: клас прикрашений вишитими елементами народного побуту, рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска. (Діти одягнені в національні українські костюми).

Дійові особи:

Ведучий;

Ведуча;

Вчитель;

Мати;

Батько

Дочка;

Син;

1-а дівчина;

2-а дівчина;

3-тя дівчина;

1-й хлопець;

2-й хлопець.

Звучить запис церковного дзвону і співу «Христос воскрес!»,
Ведучий:

Христос Воскрес!

Радійте, діти! Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок.

Ведуча:

На вас погляне Божа Мати,

Радіючи з святих небес.

Збирайтесь, діти!Нумо співати

Христос воскрес, Христос воскрес!

Вчитель: Все міцніше з’єднується душа України – її слова, споконвічна символіка, національність, свідомість з тілом України – її народом. Тому усім нині сущим і нині воскресшим – наше «Христос воскрес!»

Всі: Воістину воскрес!

Вчитель: Відповідає народ: «Воістину воскрес». Це означає: справді є, справді ожив і живе з нами.

Великодні свята – це великий день Воскресіння Хрестового. Як увесь світ і увесь народ, так і ми повинні знати, що Великдень – це пам’ять тієї світлої події, коли Ісус Христос, що за нас терпів розп’яття на хресті, воскрес, тобто встав з гробу власною силою.

Біблія описує це так: третього дня, по смерті Ісуса, зійшов ангел з неба і відвалив камінь від гробу, де лежало тіло Христа. Землетрус страшний відчули всі. Воїни, що стерегли його, втекли з переляку в місто. Душа Ісуса з’єдналась з тілом, і він вийшов з гробу.

Пам’ять про цю подію святкуємо у Великодню неділю. До цього дня люди постять, сумують і не їдять м’ясного.

Лиш в неділю по освяченні паски і яєць їдять м’ясне. Цей день дуже велично і весело зустрічають. Радіє земля, все живе.
(Відходять в сторону, в центрі українська хата, стіл, на лавці сидять батько з дітьми, мати біля столу)
Мати (наливає в череп’яну миску води, кладе щойно принесену крашанку) Помий , дочко, свої щоки, щоб завжди була рум’яною. А також клич батька і брата, щоб теж умились цією водою, будемо накривати стіл і почнемо розговлятись, бо довго довелося чекати того святого дня.

Дочка. Тату, брате, ходіть - бо мити руки, мати вже порається біля столу, скоро будемо снідати.

Батько. Добре, дочко, добре. А й справді – бо. Як довго ми чекали цього радісного свята.

Син. Всі сім тижнів, це майже півтора місяця ми дотримувалися посту, пісної їжі. Як довго чекав і мріяв, коли вже досхочу наїмся маминих крашанок і пасок.

Мати. Ну, що ж… запрошую всіх вас до столу. Ти, сину, сідай сюди, а ти он, дочко, сядь по ту сторону. А батько ось тут посередині за стіл. (сідають. На столі паски, крашанки, узвар).

Батько. (наливає узвар усім, промовляючи). Христос Воскрес (тричі, всі відповідають)! Воїстину Воскрес!» дай, Боже, і на той рік дочекатися цього світлого Христового Воскресіння у щасті та здоров’ї.

Мати. Дай, Боже! В давнину вважали, що на Великдень «грає сонце». Тому перед сходом всі відчиняли віконниці, «щоб упустити до хати Царя неба, який приносить у дім щастя і здоров’я». а тим часом всі ставали на молитву, промовляючи такі слова:

Добрий день тобі, сонечко яснеє!

Ти святе, ти ясне, ти прекраснеє

Ти чисте, величне, поважне.



Батько (продовжує)

Ти освячуєш гори й долини, і високії моголи

Освіти мене, раба Божого, перед усім миром:

Перед панами, перед царями,

Перед усім миром християнським.

Дочка (продовжує)

Добротою, красотою, любощами й милощами,

Щоб не було ні любішої, ні милішої

Од раби Божої народженої, хрещеної, молитвеної.



Син (продовжує)

Яке ти ясне, величне, прекрасне,

Щоб і я таким був ясним, величним, прекрасним

Перед усім миром християнським навіки віків. Амінь.



Усі співають пісню «Христос Воскрес!»

Христос Воскрес!

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Радість з неба ся являє

Пасха красна десь витає,

Радуйтеся щиро нині

Бог дав щастя всій родині,

Бог дав радість нам з небес:

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Мати.

Ну що ж давайте скуштуємо моєї пасхи (розрізає і кожному дає шматок)

Покуштуйте святу паску

Буде в домі радість, ласка

І достаток, і добро

Хай відступить всяке зло.



Батько (ретельно збирає крихти з пасхи). А це треба вкинути в піч , «щоб миші не поїли, бо перетворяться в кажанів і будуть літати над тим, хто їх розгубив».

Син. Нарешті прийшла черга грати навбитки – найзаповітніша моя забава. Тато, як цього й варто було сподіватись, виходив переможцем. З цієї нагоди батько пригадував, як к дитинстві приносив додому повні кишені «биток». Тату, а розкажіть, як буваючи у світах, вам доводилось бачити великодні обряди.

Батько (розповідає). У степовій Україні, за два тижні перед святом, набирали у тарілку землі і розмішували її з вівсом. На Великдень, коли зерно вже закущувало так, що у ньому могло сховатись яйце, ставили могилку на стіл, а довкола неї клали стільки крашанок, скільки померло близьких у родині.

Син. А я пригадую, як минулого року біля церкви або на пагорбі хлопці цілу ніч палили вогник. При цьому годилося зрізати в лісі сухе дерево (дуба чи вербу), бо в ньому ховаються нечисті. Біля таких вогників збиралося багато людей, переважно літніх чоловіків; вони грілися і розповідали всілякі кумедні історії або про те, як Іуда за тридцять срібних продав свого вчителя. Вважалося, що вогонь цей є праобразом того, біля якого грілася варта, охороняючи розп’ятого на хресті Ісуса.

Дочка. На такій ось цікавій ноті ми завершували великодневе говіння. Батьки готувались перепочити. А ми з братом чекали гурт молоді, які повинні були завітати до нас і позвати на веселі хороводи гаївок.

До нас хлопці та дівчата

Йдуть гуляти,

У нас славні музиченьки

Будуть грати.

Входить молодь красиво одягнена з крашанками, привітаннями, піснями.

Усі вітаються. Христос Воскрес!



1 – а дівчина:

Нехай сонечко привітне

Світить щедро вам з небес

В день щасливий серед квітня

Навесні Христос воскрес!

1 – й хлопець:

У мене музика весняна

Зринає пісня в унісон

Христос воскрес! Бо воскресіння

Природи вічної закон.

2 – а дівчина: А нумо, дівчата, ставаймо у коло, будемо водити гаївки (стають в коло і співають).

Ходить голуб попід хмари,

Та шукає собі пари,

Ти, голубе, не жартуй же,

Кого любиш, поцілуй же

Я ходив, вибирав,

Нема того, що й кохав,

Нема того, тай не буде,

Розлучили лихі люди.

Розлучили, роз’єднали,

Щоб ми у парі не стояли,

А ми в парі стоять будем,

І друг друга любить будем.

3 – я дівчина:

Гей ви, хлопці молоді,

Збирайтесь геть усі,

Ходіть до нас пожартуєм,

Поспіваєм, потанцюєм.

Будьте добрі та ласкаві,

Приставайте до забави.

Хлопці виходять і співають.

А весна весною,

А дівка дівкою,

Ходить світом нудить

Спідницею крутить.

Так чи ні?



Дівчата:

Ні!


Дівчата підспівують

А ви парубочки

Як ті огірочки!

Такі собі гарні,

Як бички у стайні.

Сідають за стіл

Дочка: Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку – у вигляді променів, воду – у вигляді хвиль.

Син: Крашанки розфарбовували у різні кольори.

1 – а дівчина: Червоний – радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір.

2 – а дівчина: Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.

3 – я дівчина: Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.

1 – й хлопець: Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

2 – й хлопець: Чорний – символ землі, й родючості.

Дочка: Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

1 – й хлопець: Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

2 – й хлопець: Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.

3 – я дівчина: Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня – льон.

2 – й хлопець:

Відкриймо серця ми сьогодні,

Хай радість у них розквіта,

Ген дзвони гудуть великодні,

Ходім величати Христа

Ген дзвони гудуть церковиці,

Ходім свій відмолювать гріх,

За край наш розп’ятий молиться,

За отрадних, розп’ятих усіх.

За сонячеі райдужні весни,

За щедрість землі і небес.

І віримо:Вкпаїна воскресне,

Як той, хто із неба воскрес.

Усі співають.

Христос воскрес! Христос воскрес!

Радуйтеся всі ви, люди,

Хай між вами гнів не буде,

Бо любов прийшла з небес:

Христос воскрес! Христос воскрес!



Ведучий: В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом – ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього.

Ведуча: На світанку жінки-міроносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожній гроб. Тоді схвильованим жінкам з’явився ангел та сповістив про Воскресіння Господне.

Вчитель: На цьому ми завершуємо наше святкове дійство. І напередодні великого свята Воскресіння Христового хочемо всіх вас привітати і побажати здоров’я, щастя і добра, нехай з воскресінням Христа і природи, у ваших серцях воскреснули віра, любов, злагода і взаєморозуміння. Великих вам свят, смачної паски і дзвінкої веснянки.

Література



  1. Лозко Г. Українське народознавство. - Харків, 2005.

  2. Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість. – К., 2001.

  3. Уроки з народознавства: Посібник/М.К.Дмитренка, Г.М.Дмитренко.-К., 1995.

  4. Кравець О. Сімейний побут і звичаї українського народу.-К., 1966.

  5. Воропай Олекса. Звичаї нашого народу. – К., 1991.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка