Сценарій свята «Наша мова солов ‘ їна»



Скачати 144.33 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір144.33 Kb.
Макіївська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 4

Сценарій свята

«Наша мова солов ‘ їна»

Присвячений Дню української писемності та мови.

Вчитель початкових класів

Кир ‘ ян Катерина Миколаївна



d:\камера\110nikon\dscn2545.jpg 2014 рік м. Макіївка

Мета. Прищеплювати учням любов, повагу до української мови,

книги, до рідного слова; ознайомлювати з історією українського

народу, української мови, української письменності; виховувати

почуття національної гідності; виховувати бажання боротися за

культуру мови; збагачувати словниковий запас дітей.

Обладнання: книжки «Наша мова - солов ‘ їна» К. , « Веселка» , 1990р., Тарас Шевченко « Вся країна повита красою» . К., « Освіта» ,

1995 р. ; В. Скуратівський « Дідух» - К. : «Освіта» , 1995 р. ; репродукція картини І. Репіна «Запорожці пишуть лист турецькому султану»; згортки

з царськими указами про заборону книгодрукування українською мовою, діти в українському національному одязі; рушники, короваї.

Актуальність

Сьогодні ми, вчителі, дбаємо про те, як випустити учнів із школи у велике життя. Прийшов час потурбуватися, як повернути велике життя у школу та допомогти учневі стати Людиною. Між поколіннями славних прадідів та їх нащадків - духовна прірва. З ‘ єднати розірваний ланцюг, заповнити духовну порожнечу здатна тільки цілеспрямована система заходів, впроваджена в усі ланки національного виховання.

В нашому регіоні Донбасу, де переважає російськомовне населення, де діти повсякчасно вдома, на вулиці чують російську мову, переді мною стоїть велике завдання прищеплювати любов до рідної української мови.

І тільки система заходів виховання дає можливість моїм учням бути учасниками життя, а не спостерігачами його, намагаються стати кращими, радіють своїй праці та пишаються нею - вважають себе корисними й потрібними людству.

Мої вихованці дзвінкими піснями та хороводами зустрічають весну, на Різдво Христове возвеличують Бога, читають верші Шевченка, танцюють веселі, запальні танці. Всі ці рухи, дії, слова, що на перший погляд не мають ніякого значення в нашому цивілізованому суспільстві, знову повертають нас у світ Добра, Краси, Милосердя.

Цінує розум вигуки прогресу,

Душа скарби прадавні береже.

«Ліна Костенко»

Вчитель : Мово українська, мово моя мила,

Ти уся із співу, весняних дібров,

Ясна - як усмішка, чиста - як сльозинка,

Ти моє найбільше щастя і любов.

Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова. Ота жива сходинка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподівання, розум, досвіт, почування.

Учень Мово моя, мово, мовонька шовкова,

У вінку біленькім - світла і легка,.

Ти для мене завжди бажана й святкова,

І мене без тебе на землі нема.

Шановні друзі! Ми раді бачити вас у нашій світлиці. Разом із вами ми прислухаємося до шевченківської думки, слова, відчинемо двері в дивовижний яскравий світ рідного слова, пісні.

( Виходять двоє дітей в українських костюмах із хлібом - сіллю)

Учениця Вас вітаєм короваєм,

Щастя й радості бажаєм.

Учень Хліб - сіль на рушнику ми вам несем

Любов свою безмірно віддаєм.

Учениця Вклоняємось вам, друзі, доземно.

Як батьківській хаті з далеких доріг,

Як хлібу, що матінка чемно

Й гостинно кладуть на вкраїнський рушник.

Учень Дай, Боже, нам віру і братню згоду

На довгі роки, на вічні віки.



d:\камера\110nikon\dscn2368.jpg

Вчитель Любі діти, давайте уявимо собі день свого життя без мови:

Ось ви прокинулися, мовчки одягаєтесь, снідаєте, йдете до школи.

Мовчки заходите в клас. Всі школярі мовчазні. А що далі ?

( Відповіді дітей)

Отже, мова - це великий дар природи, розвернутий і вдосконалений за тисячоліття з тих давен, як людина стала людиною. Мова - найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо.

Учень 9 листопада - День української писемності та мови.

Наша українська мова одна з найбагатших і наймелодійніших мов. А ще вона дуже давня. Без мови неможливо усвідомити себе частиною народу, відчути свій зв ‘язок із предками. Через мову ми дізнаємося про минуле, уявляємо собі майбутнє.

Учень Для кожного народу його власна мова найдорожча, а українцям найближча до серця - українська.

Українська мова - давня й молода

Світить рідне слово, як жива вода,

Звідки воно взялось, діло не просте..

В душу засівалось, із душі росте.

( Виходять шестеро діток в українських костюмах із запаленими свічками і читають Молитву про мову).

Учень Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м ‘ яти, євшан – зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Учень Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духа.

Учениця Мово, що стояла на чатах коло вівтаря національного Храму й не впускала туди злого духа скверноти, ганьби. І множила край веселий талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто – небесним.

Учень Страждалице, великомученице, Матір Божа наша, в Сибірі й на Колимі погнана, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стонадцять раз розстріляна, чорнобильською смертю засіяна.

Учень Прости їх, рідна! Прости гріхи їхні вільні і невільні, прости той чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану…

Учень Стаю перед тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас грішних, і не ховайся за чорнобильську межу, а повернися до нашої хати, звідки тебе вигнано, вернися до нашого краю.

( Під супровід ліричної пісні іде показ слайдів мальовничих краєвидів України).

Вчитель Сьогодні ми маємо чимало цікавих версій про походження української писемності.

Вчені підтверджують, що писемність яка виникла на території України, є однією з перших у світі. Українська мова – одна з найдавніших індоєвропейських мов. Про це нам говорять веснянки, календарно – обрядові пісні.

Про створення абетки ми з вами дізналися з книжки Євгена Білоусова « Как Кирилл и Мефодий азбуку писали», (демонстрація книги).

Учень 24 травня визначається День слов’ янської писемності і культури та її творців - Кирила та Мефодія. Кирило та Мефодій два брати, які на основі грецького алфавіту в 19 столітті створили слов ‘янську азбуку.

Вчитель Найбільшого розвитку освіти, науки, мови досягла Київська Русь в роки правління Ярослава Мудрого ( 1019 - 1054р.). Своє прозвання - Мудрий - він отримав за велику любов до книг, мудрість, розважливість. Найвизначнішою подією за часі Ярослава стало створення в державі першого писемного збірника - норм давньоруського права « Руська правда».

Учень ( У костюмі Ярослава Мудрого )

О, Рідна Русь! Ти маєш чим гордиться,

У тебе є могутність і достаток.

Але без мови ми - безкрилі птиці,

Отої, що отримали у спадок.

Освіченість потрібна, як і мудрість,

Держава - не держава без науки…

Вчитель У кожного народу є своя мова. Кожен народ має право нею думати і розмовляти.

Але родюча, чарівна земля українська здавна приваблювала завойовників. Протягом віків відстоював народ свою землю. А коли перемагав, то знову розквітали культура, наука, мова, в селах і містах звучали радісні пісні.

( Діти в національних костюмах виконують українську народну пісню «Їхав козак за Дунай»).

Важко було під ярмом завойовників зберегти щось своє, але народ не забував рідну мову у своїй усній народнопоетичній творчості - у баладах, піснях, казках, віршах, легендах. Пробуджувалась свідомість народу, потяг до знань. Тому в Україні у 16 - 17 ст. почали відкриватися школи: дяківські, церковні, монастирські. У 1576 році в Острозі на Волині було відкрито Острозьку школу. Її метою було відродження та розвиток української національної культури та освіти.

Культурними центрами Києва на початку 17 століття стають Київське братство та осередок учених при Києво – Печерській лаврі. У 1615 році братство заснувало школу, що стала родоначальницею першої вищої школи України - Києво – Могилянської академії.

( Три учня у костюмах козаків)

1 - учень Гей, козак - козаченько,

Тай хоробре серденько,

Ой, міцні в нього руки -

Ворогам для науки.

Як козак засміється -

Ворог з страху трясеться,

Як козак заспіває -

Той чимдуж утікає!

2 - учень Козаки - це вільні люди,

Козаки - це вправні люди,

Козаки - борці за волю,

За народну кращу долю.

3 - учень Козак - це той, хто за освіту,

Хто прагне волі і блакиту.

Козак українську любить мову,

Він завжди вірний своєму слову.

Вчитель Багата і милозвучна наша мова, Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

Проведемо конкурс крилатих слів про мову.

Учні зачитують яскраві рядки про мову.





  1. Мова - коштовний скарб народу. ( І. Франко)

  2. Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос - більш нічого.

А серце б’ється - ожива,

Як їх почує!... ( Т. Шевченко)


  1. В словах ні іржі, ні лжі

Не любить мова жива.

Бо мова - це пісня душі,

Покладена на слова. (Д. Білоус)


  1. Рідна мова _ це музика й малювання,

Це все духовне життя людини. Мововтілення душі. Чим багатша думка, тим багатша мова. ( Олесь Гончар).

  1. О Місячне сяйво і спів солов’ я ,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це - мова моя,

Це - мова моєї Вкраїни. ( В. Сосюра)

Вчитель Під час Запорозької Січі відкривалися школи при полкових козацьких канцеляріях, тому що освіта, вивчення рідної мови стали необхідністю для дітей.

А тепер я пропоную вам познайомитися із репродукцією картини Іллі Рєпіна « Запорожці пишуть лист турецькому султану» ( 1880 - 1891р.)

( Демонстрація репродукції картини)

На картині ми бачимо гурт веселих козаків, які обсіли свого кошового атамана Сірка з писарем і разом готують смішний лист своєму ворогові - турецькому султанові Магомету 4. В листі до нього козаки наголошували : « Не будеш ти годен синів християнських під собою мати : твого війська ми не боїмося, землею і водою будемо битися з тобою…»

За легендою, одержавши цього листа, султан видав спеціальний указ, у якому розпорядився молитися за загибель Сірка.

( В записі звучить барабанний дріб. Виходять учні в національному одязі зі згортками в руках і читають укази).

Учень 1 - 1720рік - Указ Петра І про заборону друкування книжок українською мовою.

Учень 2 - 1775 рік - указ Катерини ІІ про зруйнування Запорозької січі та закриття українських шкіл при козацьких канцеляріях.

Учень 3 - 1863 рік - заборона видання книг українською мовою.

Учень 4 - 1895 рік - заборона видання українських книг для дітей

Учень 5 - 1908 рік - указ сенату Російської імперії, яким визнано культуру і освітню діяльність в Україні шкідливою.

Вчитель Майже 270 років намагалися знищити українську мову і наш народ, щоб не піднімав голову і був покірним рабом без мови, думки, пісні. Але наша мова живе і пісня звучить у всьому світі. Вона чарує мільйони людей своєю щирістю, любов ю і теплом.

( Дівчатка виконують українську народну пісню « Ой у лузі червона калина»).



d:\камера\110nikon\dscn2537.jpg

Учень Прислухайтесь, як, океан співа, народ говорить!

Любов і гнів у тому гомоні людськім.

У нього кожне слово - це перлина,

Це праця, це натхнення, це - людина!

Сцена із твору І. Нечуя-Левицького « Кайдашева сім’ я».

Діалог баби Параски та баби Палажки.

Вчитель : Оце двобійка! А ви помітили, скільки пролунало дотепних, влучних висловів ? Так, так, крилаті слова, фразеологізми - це справжня окраса мови. Тут знаходимо осуд людських вад і похвалу порядності, тут звучить іронія і гумор. І все це невимушено, тонко, дотепно.

Учень. А чи цікавились ви коли – небудь походженням фразеологізмів?

У нас в гостях літературні герої. Подумайте, який фразеологізм найбільш влучно передасть зміст сценки.

Сценка « Сватання на Гончарівці»

Уляна ( співає )

В мене думка не така,

Щоб пішла я за Стецька,

Стецько стидкий!

Стецько Бридкий!

Цур тобі, не в ‘ яжися!

Пек тобі, відчепися, божевільний!

А що, Стецько, чи хороша моя пісенька ?

Стецько Погана! Який тебе навчив ? Як я її роз слухав, так вона дуже погана! Зачим ти її співаєш ? Га ?

Уляна Та я тобі і співаю, і кажу, що не люблю тебе і не піду за тебе!

( Відповіді дітей : піднести гарбуза)

Вчитель Наша мова багата влучними виразами, прислів’ями і приказками. Ми використовуємо їх щодня і не замислюємося над їх походженнями.

Конкурс прислів ‘ їв та приказок про мову.



  1. Вола в ‘яжуть мотуззям, а людину словом.

  2. Більше діла - менше слів.

  3. І від солодких слів буває гірко.

  4. Хто мовчить, той двох навчить.

  5. Гостре словечко коле сердечко.

  6. Каже рідко, та їдко.

  7. Народ скаже, як зав’яже.

  8. Красно говориш, а слухати нічого.

  9. Слово до слова - складається мова.

Учень Багато слів сказали ми про мову,

Чудову нашу, материнську, калинову,

Яка для нас життєвий старт…

Тож доречний тепер жарт.

У Павла Глазового є гумореска про мовне безкультур’я, яка висміює безграмотність, незнання нашої рідної мови.

Дід приїхав із села, ходить по столиці,

Має гроші - не мина жодної крамниці,

Попросив він :



  • Покажіть кухлик той, що з краю -

Продавщиця :

  • Что? Чего ? Я не понимаю.

  • Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку дужка.

  • Да какой же кулик здесь, если ето кружка. –

Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови :

  • На Вкраїні живите й незнаєте мови.

Продавщиця теж була гостра і бідова.

  • У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова. –

І сказав їй мудрий дід :

  • Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда в моєї корови,

Має, бідна язика і не знає слова.

( Інсценування гуморески Павла Глазового « Дивовижне слово»)

Авт. Десь на вулиці матусю запитав хлопчина :

Хлопчик : - А чи може без бельзину їхати машина ?

Автор - Мати вражена спинилась, вдарила в долоні :

Мати - Звідки слово це взялося в твоїм силіконі ?

Вчитель Боляче дивитися на те, як деякі наші « українці»

Не розуміють слів рідної мови, навіть сміються і не думають про те, що сміються з самих себе, зі своєї духовної убогості.

Учень Чи живеш біля моря синього,

Чи в степу, чи обіч гори,

Ти не будь малоросом, сину мій,

Українською говори.

Чи ідеш міською дорогою,

А чи стежкою на селі,

Говори українською мовою,

Бо живеш на своїй землі,

І не слухай ворожих натяків,

Мов « забули за сотні літ»,

Це ж бо так, як забути матінку,

Що пустила тебе у світ

Чуєш, як розмовляють соняхи,

Як шумлять густі явори,

Як від рідної мови сонячно!

Української говори!

Вчитель Одна мудра людина сказала : « Людина, байдужа до рідної мови, схожа на дикуна. Тому що, її байдужість до мови пояснюється повною байдужістю до минулого, сучасного, майбутнього свого народу».

Учень В землі віки лежала мова,

І врешті вибилась на світ.

О, мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт,

Навік пройшла пора безславна.

Цвіти і сяй, моя держава!

Учень Мово рідна, слово рідне.

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Учень Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненаситно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам.

Конкурс читців поезій

Учениця Україна… Золота сторона. Земле рідна, моя і моїх

предків. Земле, рясно уквітчана, зеленню закосичена. О. Підсуха :

«Ой, яка чудова українська мова».

Учень Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі. Україна! Розкішний вінок з рути і барвінку, над яким сяють яскраві

зорі. Євген Летюк « Моя Україна»

Учень А ось який веселий, гарний вірш написав наш земляк, поет з Донбасу, лауреат премії Сосюри, вчитель з міста Маріуполя Геннадій Мороз « Мрійники».

Учениця Колискова пісня… Скільки створив їх геній! Лагідний материнський спів засіває дитячу душу любов’ ю до людей, природи, до всього живого. «Колискова» Андрій Малишко.

Учениця Перші поняття про щастя, добро, найдорожчої до нас людини - Матері. Бакай « Солов’їна пісня”.

Учень Пройшли роки, а слово великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка живе між нами, гнівне й ніжне, полум’яне й міцне. І сьогодні, як живий, говорить він з нами, своїми нащадками. Т. Г. Шевченко « Княжна» ( уривок з поеми).

Учениця Я продовжу знайомити вас з віршами великого українського поета Т. Шевченка і прочитаю вірш « Дивлюсь, аж світає».

Учень Мені подобається байка одного талановитого українського дитячого поета Григорія Бойка « Хто спішить, той смішить».

Учениця З давніх - давен люди знають ціну хліба.

Він ніколи не діставався легко. Шматочок хліба для людини був дорогоцінним скарбом. Різали хлібину ниткою, щоб не кришилося. Про бережне ставлення до хліба, послухайте вірш Забашти «Зернятка».

Учень У нашого народу є своя мова : мелодійна, співуча, калинова. Цей великий скарб ми будемо шанувати, берегти і розумно збагачувати, не завдаючи їй ніякої шкоди. Валентина Бондаренко « Я крихітка хліба»

Я крихітка хліба,

Я крапелька моря,

В колоссі мале я зерня,

Прапрадідів земле,

У скруті і горі,

Ніколи тебе не зміняв.

Штиками прошита,

Заюшена кров’ю,

Обпалена шквалом вогню -

Уклін тобі, земле,

З палкою любов’ю,

Ні в чому тебе не виню.

Підведення підсумків конкурсу.

Звучить пісня у виконанні Ніни Матвієнко « Квітка душа».

Учень Так, рідна мова - це душа народу,

Його поезія і пісня, і казки.

Оспівує він нею всю природу,

Несе в своєму серці залюбки.

Література

1.Савченко О. Я. Виховний потенціал початкової освіти К., 2009р.

2. Савченко О. Я. Виховання розумної особистості, яка вміє самостійно вчитися. Початкова школа. 2007р.

3.Літературна читанка « Зірки Донеччини» Донецьк, 2007р.

4.Журнали « Позакласний час» , «Початкова школа».

5.А. П. Плевницька Свята в школі. Донецьк 2000р.

6.Барвінок Донбасу « Читанка з народознавства і літератури рідного краю. Донецьк, 2000р.

7.Н. Красоткіна « Ми діти твої, Україно». Київ : Початкова школа, 2001р.



8. Збірка Н. Хаткіної « Мови чисте джерело» Донецьк : ЦСО, 2004р

d:\камера\110nikon\dscn2527.jpg





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка