Сценарій свята Осені



Скачати 77.29 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір77.29 Kb.
Сценарій свята Осені


До залу входять ведучий та учні-читці. Наперед виходять учні-читці.
1-й учень

Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі,

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі.
2-й учень

I від краю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов прийшла до нас пора.
Ведучий. Добрий день, друзі. Щиро вітаємо усіх на нашому святі урожаю. Осінь — наша годівниця. Ця золотокоса красуня | приходить до нас із чудовим подарунком — урожаєм.
Осінь завжди чарує

Кольором незбагненним.

Пишністю нас дивує.

Листям своїм вогненним!

Щедро усім дарує

Груші свої медові.

Яблуками частує.

Кольором золотавим

Землю усю огортає.

Жестом своїм ласкавим

Просить усіх до гаю.
Ведучий. Осінньою порою у нас багато клопотів, адже час збирати урожай. Уся городина та садовина, що зростали протягом гарячого літечка, вже достигли і налились соком. І сьогодні ми разом із вами побуваємо на гостинах у... Краще відгадайте самі, до кого ми завітаємо;
На власному городі нічого не бере

І взяти без дозволу також не дає.



(Глядачі відповідають: «Опудало».)
Правильно, друзі, це — Опудало. Отже, треба привітати нашого городнього господаря зі святом урожаю. А він нехай розважить нас.
Звучить весела українська народна музика. До залу входить Опудало Городнє.
Опудало. Добрий день усім хлопчикам та дівчаткам!
Ведучий. І тобі добрий день, господарику! Зустрічай гостей.
Опудало. Мені приємно, ш;о ви завітали до мене у такий визначний день — свято врожаю. Відверто кажучи, дуже сумно і нудно стояти самому на городі...

Ой! Я зовсім забуло представитись.

Мене звуть Опудало Городнє.
Ведучий. Приємно познайомитись.

Шановне Опудало, оскільки ми прийшли до тебе у гості, то, звичайно, принесли і подарунки — вірші про осінь. Адже знаємо, що вона — твоя найулюбленіша пора року.


Наперед виходять учні-читці.

3-й учень

Золота красуня — осінь-чарівниця!

По землі ступає, золотом іскриться.

В жовте і червоне листячко фарбує

І картини дивні чарівні малює!

Небо синє-синє, листя кольорове,

А яке довкілля радісне, чудове!
4-й учень

А які в жоржини, наче сонце, квіти!

Світ наш неповторний, гарний, розмаїтий!

Осінь незбагненна, дивна, загадкова,

І така прекрасна, і така чудова!
5-й учень

Яка краса повсюди неповторна!

В осіннім лісі казка ожива.

По гіллі скаче білочка проворна,

А жовте листя стежечку хова.
6-й учень

Між листячком грибочки виглядають —

Веселу гру затіяли вони.

Горіхи на ліщині достигають,

І сняться всім осінні теплі сни.
7-й учень

Та трохи сумно. Дуже тихо стало.

Лиш листя під ногами шурхотить.

Темніє рано. Днів погожих мало.

А жовте листя все летить... летить...
Опудало. Дякую, друзі. Дуже гарні вірші. Раде я гостям, тож маю чим їх і розважити. Пропоную вам загадкову прогулянку моїми володіннями, тобто городом. Я вам буду загадувати загадки, а ви відповідайте.
Опудало загадує глядачам загадки.
На городі молода

Пишні коси розпліта,

Під зеленою хустинкою

Золоті хова зернинки.

(Глядачі відповідають: «Кукурудза».)
Як маленькою була — пелюшок не мала,

Постаріла — сто пелюшок наділа. (Капуста.)


Стоїть півень на грядках

У червоних чобітках. (Буряк.)


Довгий, зелений — смачний солений.

Добрий і сирий — хто він такий? (Огірок.)


Стоїть дубок, на версі картузок,

У картузику багато діток. (Соняшник.)


Гарна панна, гарно вбрана.

Хто розтягти візьметься — слізьми заллється. (Цибуля.)


І печуть її, і варять.

Як їдять її, то хвалять.

Хоч у чорній кожушині,

Проте біла всередині. (Картопля.)


Іван-білобан

У білу сорочку вбрався,

Під землею заховався. (Хрін.)
В земляній сидить коморі,

А коса її надворі. (Морква.)


Огрядний пан, на ньому червоний жупан.

З городу прийде — у борщ попаде. (Помідор.)



Опудало. А тепер пропоную усім взяти участь у веселій грі «Збери картоплю».
Опудало проводить із глядачами гру.
Гра «Збери картоплю»

У грі беруть участь 15—20 учнів.

До залу вносять кошик, у якому лежать картоплини

(їхня кількість має бути меншою за кількість гравців на одну картоплину).

Картоплю висипають на підлогу.
Звучить весела музика. Усі гравці беруться за руки і ведуть хоровод, промовляючи:
Навесні картоплю посадили.

Влітку ми картоплю поливали.

А як час підійде, хто картопельку збере?
На останніх словах музика припиняється, і гравці мають швидко схопити по одній картоплині. Хто не встиг — виходить з гри. Далі гра продовжується, але кількість картоплин знову зменшується на одну.

Гра триває до останнього гравця. Саме він стає переможцем.
Опудало. Осінь багата на гостинці. Але є серед них такий, що найдорожчий людині за усе. У народі про нього кажуть:
Взимку в землі спав.

Влітку на ноги став,

В міху відпочив,

У млині станцював —

Весь світ нагодував.

(Глядачі відповідають: «Пшеничний колос».)
Так, це пшеничний колосок, тобто хліб. Цей подарунок від осені найбільше цінять люди, адже «Хліб усьому голова». Пам’ятайте і ви про це, друзі.
Наперед виходять козачок та україночка, яка несе паляницю на рушнику.
Козачок

Колосе пшеничний,

Ти наш хліб одвічний.

З доброї зернини

Ми тебе ростили.

Від землі щоднини

Набиравсь ти сили. 
Україночка

Набирався соків,

Сонцем наливався.

Повний та високий —

На добро пишався.

Колосе багатий,

З доброї зернини.

Це від тебе, брате,

Щастя у людини.
Україночка та козачок підносять ведучому паляницю. Наперед виходять дівчата, які тримають пучечок пшеничних колосків та гілочку калини.
Дивувалася ялиця:

Де поділася пшениця?

Чудувалися ще й ліси:

Куди вибралися вівси?

Стало сумно і калині.

Що сама у лузі нині.

Не сумуй, моя калино,—

Я одну тебе не кину...


Дівчата з складають колоски в один пучок,

перев’язують стрічкою.)

Як жнива ми закінчали.

Сніп тобою уквітчали. (Двічі)
(Дівчата з гурту прикрашають пшеничний пучок калиною.)
Сніп поставим на долівку —

Звеселяй усю домівку! (Двічі)


Фольклорний гурт залишає зал.

Ведучий.

Урожай, урожай.

Збагатив ти наш край.
Ведучий

Ти щороку, щораз

Ще багатший у нас.
Опудало.

Посміхнувся врожай

І промовив здаля:

— Це віддавна мій край,

Моя рідна земля.

Я тут сонце зустрів,

Ліг зерном у ріллю.

Я — господар полів,

Я цю землю люблю.
Яке гарне вийшло у нас свято. І загадки розгадали, і пограли трохи.

Бачу, полюбляєте ви осінь, шануєте її, знаєте багато чудових віршів про неї.


Ведучий. Звичайно, ми любимо золотокосу красуню. Чому? Зараз розповімо.
Наперед виходять учні-читці.
Опудало.

Осінь наша, осінь —

Золота година,

Неба ясна просинь.

Пісня журавлина.

Бабиного літа

Довгі, білі коси...

І дорослі й діти

Люблять тебе, осінь.
11-й учень

Та не тільки славна

За свою ти вроду —

Урожай іздавна

Ти несеш народу:

Щедра і дородна.

Пахнеш ти медами.

Славиш край наш рідний

Зерном і плодами!

Звучить пісня про Осінь
Звучить весела музика. До глядачів виходять усі учасники свята.
Ведучий. От і добігає кінця наше свято.
Опудало. Сподіваємось, що вам було на ньому весело і цікаво.
Наперед виходять учні-читці.
1-й учень

Коли вона загляне в сад —

Наллється соком виноград,

І різні яблука ренет

Солодкі стануть наче мед.
2-й учень

Коли огляне баштани —

Надмуться гордо кавуни.

І запишається в хустках

Товста капуста на грядках.
3-й учень

Як помандрує по гаях

З чарівним пензлем у руках —

Все розмалює на путі.

Дерева стануть золоті!
Опудало. І ми її уклінно просим!
Усі учасники свята (разом).
Заходь у гості, щедра осінь!

Осінь.

Я – Осінь золота, прийшла до вас на свято

І дітям принесла даруночків багато.

Я подарую вам калиноньку в намисті,

Шипшину і гриби та айстри променисті.

.

А зараз я запрошую всіх глядачів та учасників свята пройти на виставку виробів із природнього матеріалу, де відбудеться захист експонатів кожним класом.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка