Сценарій свята «Веселий ярмарок»



Скачати 70.17 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір70.17 Kb.
Сценарій свята «Веселий ярмарок»

Ведучий. Добрий день, любі друзі, дорогі гості! Щиро вітаємо вас на нашому

святі.


Учениця. Хто бував на Україні? Хто зна Україну?! Хто бував і знає, той хай згадає, а хто не бував і не знає, той хай собі тільки уявить все це…

Ведуча. Україна! Скільки глибини у цьому співучому слові! Це – золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес, тихі плеса річок, сині очі озер і ставків, ясні зорі, зелені сади, лани золотої пшениці.

Учениця.

Українська земля!

Де є краще? Де є миліше,

Як не на Вкраїні?

Тут городи і сади,

Тут яблука й гарбузи,

Тут олія, буряки,

Тут пшениці золотії,

Річки молочнії,

Худоба та птиця,

Усяка пашниця.

Ведучий. Славиться наша Україна гарними звичаями та обрядами. Ось і ми з вами познайомимося з однією із традицій нашої України. Це – осінній ярмарок.

(На сцену виходить учениця в костюмі Осені)



Осінь. Бачите, які багаті наші столи овочами та фруктами! Наш край багатий, бо люд у нас завзятий. Запрошую всіх узяти участь в осінньому ярмарку.

Ведуча. Увага! Увага! Спішіть, поспішайте,

Господарі й гості – глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу, гуртом, поодинці,

Чекають на вас тут чудові гостинці.

На ярмарку нашім веселім, багатім,

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут речі умільців ні з чим незрівнянні –

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте.



(танець «Полька»)

Ведучий. Тільки сонце благословилося на світ, кинуло проміння по луках, садах і левадах. І видно, аж ген-ген до того ліска простяглися поля золотої пшениці. А поряд потяглися вози з сіном, овочами та фруктами.

Учениця-продавець.

Купуйте калину – червоні корали,

Ці кетяги небо і сонце ввібрали,

Напоїть матуся калиновим чаєм -

Недугу ураз, як рукою, знімає.

Учень-продавець.

Скуштуйте цю грушу – солодку, духмяну,

У роті, немовби медок, вона тане.

Учениця-продавець.

Цибуля! Найкраща у світі цибуля! Солодка, як мед.



Учень-продавець.

Хто гострого хоче, часник хай придбає,

Він всякі мікроби вогнем випікає.

Учениця-продавець.

Ця морква під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою її напувала,

Тому-то морквина така соковита,

Морквяного соку вам треба попити.

Учень-продавець.

Беріть помідори, вони пречудові,

До вашого столу хоч зараз готові.

Учениця-продавець.

Купуйте, купуйте усі бараболю!

Варіте і смажте і з сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі готує,

Картопля, як хліб, вона всіх нас годує.

(Інсценізація народної пісні«Ходить гарбуз по городу»)

Хор. Ходить гарбуз по городу, питається свого роду:

Гарбуз. Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?

Хор . Обізвалась жовта диня, гарбузова господиня:

Диня. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові !

Хор. Обізвались огірочки, гарбузові сини й дочки:

Огірочки. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Хор . Обізвалася морквиця, гарбузовая сестриця:

Морква. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Хор . Обізвались буряки, гарбузові свояки:

Буряки. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Хор . Обізвалась бараболя, а за нею і квасоля:

Бараболя і квасоля. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Хор. Обізвався старий біб:

Біб. Я піддержав увесь рід! Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові! Ой, гарбузе, ти перистий, із чим тебе будем їсти?

Хор. Миска пшона, шматок сала – от до мене вся приправа.

Ведучий. В гарбузовій каші – сила й слава наша. Хто цю кашу споживає, до ста років доживає. (Запрошує дітей почастуватися гарбузовою кашею).

Ведуча. Чого тільки не траплялося на базарі. Там навіть продавали…Кого б ви думали? Чоловіків!

(сценка про бабу Параску та бабу Христю)

Параска. Добрий день, кумо!

Христя. Здоровенька була, кумонько!

Параска. На ярмарок ти?

Христя. Еге ж, на ярмарок. Чоловіка продавати.

Параска. Тьху! А чому це ти, кумасю, чоловіка продаєш?

Христя. Та він такий ледачий! Тільки їсти любить. Ось послухай.

(звучить пісня «Грицю, Грицю, до роботи»)

Ведуча: Гей, ви, друзі, не зівайте, на виставу поспішайте!

( Лялькова вистава «Танцювали миші»)

Ведучий. А який же ярмарок без циган?

( Учні виконують циганський танець).

Ведуча. Хлопці, заробивши грошей, мріють купити собі чоботи, картуза зі шкіряним козирком. А для дівчат – пряників та цукерок.

Ведучий. А дівчата бажають купити ситцю, черевички та хустку, а найбільше-прикрас: стрічок, намиста на шию, квіточок на віночок.

Учениця. Дівчата, дівчата, яка гарна хустка!

Учениця-продавець.

Дівчата, беріть хустки –

На ній і грона, і пелюстка,

У небі райдуга на ній.

Мов берегиня вроди хустка

Здавен у нашій стороні.

То нареченим , то на щастя,

То на добро матерям.

Вічний дарунок – хустина квітчаста,

Здана стежкам і вітрам.



(Дівчата виконують танець з хустками)

Ведучий. А тим часом ярмарок іде далі. Сонце вже давно піднялося. Торгівля триває. А серед загального гомону подекуди можна почути й такі діалоги.

(Розігруються сценки)

Сценка 1.

Жінка. Чоловіче, почім ця тканина?

Продавець. Дуже дешево: поцілунок за метр.

Жінка. Добре, дайте мені три метри… Бабусю, йдіть-но швидше, розрахуйтесь.

Сценка 2.

Чоловік. Скільки коштують яйця?

Продавець. Карбованець за штуку.

Чоловік. А биті?

Продавець. Півкарбованця.

Чоловік. То розбийте мені два десятки.

Сценка 3.

Продавець. Яблука, купуйте дуже добрі яблука!

Жінка. А чому ж вони такі дорогі?

Продавець. Бо з чужого садка крадені.

Ведуча. А які тільки пригоди не бувають на ярмарку!

(Звучить гумореска)

Учень.

Це було позаторік

Та на нашім ринку –

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло

(нелегке це діло) –

Нешкідливе щоб було,

І щоб добре їло.

І нарешті підібрав:

О! Які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

-А з якого ви села? -

Спитав молодиці.

Та йому відповіла:

-Я з села Мельниці

- Забирайте їх назад! -

Буркнув незабаром, -

Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшла:

- То ж назвіть причину!

- А я з вашого села

Маю вже…дружину.

Сценка 4.

(Учні розігрують сценку «Продаж вола»)


  • Скільки ж ти за цього сірого просиш?

  • Триста.

  • Триста, кажеш?

  • Та те ж, що чуєш.

  • Ану, проведи.

  • Можна й провести. Гей!

  • Тихо веди, не гони!

  • Та хоч не дивись…Ідуть, як «годинник».

  • Таким «годинником» моя Христя до могили дійшла!

  • Побалакай.

  • Ну, то скільки ж, як ділом?

  • Ну, кажу ж, триста.

  • А за сто вісімдесят не віддаси?

  • Походи десь іще.

  • І походю.

  • І походи.

  • І походю-походю. (сперечаються).

  • А ти подивись на воли! Карасі, не воли! Ну, то береш за двісті?

  • Ні, не беру.

  • Бери, а то за печінку тебе візьме.

  • Та хай собі бере (підходить інший покупець)

  • Скільки за малюка?

  • Та вже хоч тридцять.

  • Нехай малий підросте.

  • Хай собі росте.

Ведучий. Гостей запрошую в салон, проведемо аукціон.

Ведуча. Ціна помірна. Ви торгуйтесь, посперечайтесь, не лінуйтесь.

На те й торги.



Ведучий. Ледь-ледь додайте і цінну річ собі придбайте:

Ведуча. А ціна дуже проста: треба віршик розказати…

Ведучий. Пісню гарну заспівати…

Ведуча. Жвавий танець станцювати. Чи загадку відгадати.

(Ведучі загадують глядачам загадки, а хто відгадає, тому приз).

Загадки.

  1. Круглий, як куля, зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун)

  2. Без рук, без ніг, а виліз на пліт. (Гарбуз)

  3. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)

  4. Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках. (Капуста)

  5. Сто соколят на одній подушці сплять. (Соняшник)

  6. Без очей, без рук, а лізе на дрюк. (Квасоля)

  7. Товстий Гнат – при землі не впізнать. А як вирвеш, борщик звариш, тоді й похвалиш. (Буряк)

  8. Що то за коні стоять на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять. (Огірки)

  9. Сидить дівка в коморі, а коса її на дворі. (Морква)

(на сцену виходить Осінь)

Осінь.

Прийшла пора збирання урожаю,

Тому й погоду гарну я тримаю,

Аби устигли хлібороби славні

Із щедрих нив у цей погожий час

Позвозити весь урожай в комори –

Нехай собі лежить там про запас…

Учень-хлібороб 1.

Ми такий врожай зібрали,

Бо дощі нам помагали.

А дощі нам помагали,

Бо ми пісню їм співали.

Учень-хлібороб 2.

Виросло нам жито,

Будем молотити.

Виросла пшениця –

Буде паляниця.

Учень-хлібороб 3.

Буде хліб і коровай,

Бо зібрали урожай,

Бо зібрали жниво

Всій землі на диво.

(Входить Осінь, вносить коровай на рушнику)

Учень-хлібороб 2.

Коровай прикрашає наше свято.

Він же пишний і гарненький,

І добренький, і рум’яненький,

Із мукиці і водиці,

З золотої пшениці.



Учень-хлібороб 4.

Хліб – на святах гучних,

Хліб – і в будень з людьми.

Знов леліє рушник,

Наче лебідь крильми.

Од Десни до Дунаю

Золотіють хліба.

Сяє наш коровай

Сяйвом сонця й тепла.

Осінь.

Де хліб є на столі,

Там пісня щастям лине.

І вам бути з хлібом від душі бажаємо,

Тому вітаємо вас короваєм.

(Вручає гостям коровай)

І у день цей урочистий,

Ви прийміть цей променистий,

Золотий, як небокрай,

Український коровай.

Учень-хлібороб 1.

Принесли ми вам мішечок гречки, щоб між дітьми в школі не було суперечки.



Учень-хлібороб 4.

А ще принесли в дарунок мішечок вівса,

Щоб шкільна родина була здорова вся!

Ведучий.

Скільки не казали, а прощатись час.

Кращі побажання ви прийміть від нас.

І у вас, і у нас хай все буде гаразд,



Щоб і ви, щоб і ми щасливі були.

(Звучить пісня «А я бажаю вам добра!»)

Ведуча. До побачення! До нових зустрічей!


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка