Сценарій свята «Випускний у дитсадку»



Сторінка1/4
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.68 Mb.
  1   2   3   4

Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра корекційної освіти

Вісник № 11

кафедри корекційної освіти

2012 рік


У номері:

Особливості розвитку дитини дошкільного та молодшого шкільного віку

Забезпечення безпечного психологічного простору дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

Моніторинг якості дошкільної освіти в умовах інтегрованого освітнього процесу

Інтегровані заняття в дошкільній освіті з пріоритетом логіко-математичної діяльності

Формування базових якостей особистості дошкільника в процесі трудового виховання

Сценарій свята «Випускний у дитсадку»

Рівне

Укладач: Гурнік Людмила Василівна, доцент кафедри корекційної освіти РОІППО

Рецензенти:

Савчук Л.О., завідувач кафедри корекційної освіти, к.п.н., доцент РОІППО.

Демченко В.В., проректор з науково-методичної роботи, к.п.н., доцент РОІППО.

Редакційна рада:

Коломієць Н.М., старший викладач кафедри корекційної освіти РОІППО.

Фадеєва Н.М., старший викладач кафедри корекційної освіти РОІППО.

Комп’ютерна верстка: Рябков О.М.

Відповідальний за випуск: Віднічук М.А., ректор, к.п.н., професор РОІППО.

Рекомендовано до друку науково-методичною радою РОІППО

протокол №5 від 27.09.2012р.





ЗМІСТ

1. Особливості розвитку дитини дошкільного та молодшого шкіль-ного віку (В. Вронська)….……………………………………………..

4

2. Створення безпечного психологічного простору дітей дошкіль-ного та молодшого шкільного віку (Л. Гурнік)………………………

9

3. Управлінські аспекти моніторингу якості дошкільної освіти в умовах інтегрованого освітнього процесу (І. Кіндрат)………………

14

4. Організація інтегрованих заняття з пріоритетом логіко-математичних завдань (Л. Лисенко)………………………………….

23

5. Практичні заняття з досвіду роботи педагогічних працівників ДНЗ №3 «Ладоньки» м.Здолбунів (Т. Назаренко, Т. Денисюк, А. Черняк, Я. Мазурок, Г. Шевцова)……………..……………………

30

6. Сценарій свята «Випускний у дитсадку» (Н. Янчук)……………...

42

Вікторія Вронська,

ст. викладач кафедри корекційної освіти РОІППО



Особливості розвитку дитини дошкільного та молодшого

шкільного віку

Останнім часом спостерігається той позитивний факт, що покращилася демографічна ситуація. Однак слід пам’ятати, що дитина народилася для того, щоб бути щасливою. І ми, дорослі: батьки, вихователі, вчителі, медичні працівники, психолог, інструктор з фізичного виховання – повинні докласти максимум зусиль, щоб заповітне бажання кожної дитини здійснилося. Необхідно сприяти тому, щоб розвиток дитини був гармонійним. Адже практично весь час дитина перебуває під безпосереднім впливом батьків, вихователя ДНЗ, або вчителя в школі, які повинні забезпечувати їм гідні умови і повноцінний розвиток.

У системі освіти України відбуваються суттєві зміни, реалізація яких передбачається важливими законодавчими актами: Конвенція прав дитини, Закон України „Про дошкільну освіту”, Національна доктрина розвитку освіти України, Наказ Міністерства освіти і науки України „Про систему організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів”, Лист Міністерства освіти і науки „Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку”, Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки „Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу”. Тому сучасні орієнтири модернізації системи освіти – доступність, якість, ефективність - ставлять підвищені вимоги до організації освітньо-виховного процесу в ДНЗ.

У наш час змінилося основне завдання дошкільної освіти, враховуючи вимоги Базового компоненту дошкільної освіти, - не стільки озброїти дитину системою галузевих знань, скільки відкрити дитині „науку життя”.

Аналізуючи розвиток дитини необхідно брати до уваги онтогенез. Можна вважати, що існують послідовно виникаючі новоутворення, що характеризують етапи онтогенетичного розвитку. Визначаючи періоди розвитку психічної діяльності дитини, треба брати до уваги всі сторони в єдності: змістову, операційну й мотиваційну.

Дошкільне дитинство включає 3 основні вікові періоди розвитку:



  • вік немовляти 0-1 рік;

  • ранній вік 1-3 роки;

  • дошкільний вік 3-6/7 років.

Фахівці повинні пам’ятати про неушкодження дитячого досвіду, водночас створюючи умови гармонійного розвитку особистості. Завдання ж гармонійного розвитку дошкільників включають:

- розвиток емоційної сфери вихованців;

- соціальну орієнтацію;

- моральну позицію.

Саме в період дошкільного дитинства триває постійний пошук шляхів творчого зростання дітей із врахуванням їхніх індивідуальних особливостей і можливостей.

Виховання дітей дошкільного віку ґрунтується на його загальних особливостях.



Головні напрямки виховання:

♦ фізичний розвиток дитини, охорона і зміцнення її здоров’я;

♦ розвиток діяльності, пізнавальної активності, формування пізнавальних процесів;

♦ формування моральної спрямованості особистості, вироблення навичок спілкування і налагодження стосунків між людьми;

♦ підготовка до систематичного шкільного навчання.

Безперечно, працівники ДНЗ приділяють велику увагу збереженню і зміцненню здоров’я вихованців. Адже здоров’я людини формується в дитячому віці на основі генетичних факторів, способу життя та екологічних умов. Завдяки створенню мультидисциплінарної команди у складі методиста, вихователів, медсестри, логопеда, музкерівника, інструктора з фізичного виховання, практичного психолога – вдається ефективно здійснювати оздоровчу роботу у ДНЗ.

Здійснивши експериментальне дослідження зі слухачами курсів - інструкторами фізичного виховання у 2011році, можемо проаналізувати, як характеризують вихованців ДНЗ інструктори з фізичного виховання.

88,8% дають позитивні відгуки вихованцям ДНЗ:

- хороші, активні, розумні;

- веселі, творчі, це „мої” діти;

- мені вони всі подобаються;

- найкращі.

а 11,2% вказують, що діти різні:

- різні;


- трапляються неслухняні;

- різні, але на заняттях з фізичного виховання завжди ініціативні.

Тому, у дошкільних навчальних закладах необхідно:

- Здійснювати підготовку з урахуванням перспективних тенденцій фізичного розвитку дитини;



  • формувати життєво важливі рухи;

  • розвивати рухові якості (спритність, швидкість, силу, гнучкість, витривалість);

  • формувати інтерес до рухової діяльності;

  • орієнтувати навчання і виховання на врахування вікових можливостей і особливостей дітей;

  • не замінювати специфічних для дошкільників видів діяльності шкільними;

  • штучно не переносити в ДНЗ зміст фізкультурної освіти першого класу.

Зазвичай вважають, що наочність – один із значущих та ефективних методів навчання вихованців ДНЗ. Однак використання наочності під час завдань формування емоційної сфери дошкільників має свої особливості. Певні емоційні стани (радість, смуток, подив) можливо зобразити лише символічно. Тому , як метод наочності виступає приклад дорослого. Як вихователь виражає свої почуття, реагує на емоційні прояви інших людей, те діти не лише бачать і сприймають, але й копіюють.

Дошкільна зрілість – запорука успішності першокласника. Наступний провідний вид діяльності – навчальна виникає тоді, коли завершився попередній – ігрова. Адже, саме в ігровій діяльності, переважним чином формувалася психіка дитини-дошкільника. Наскільки ефективно прожитий дошкільником провідний вид діяльності, настільки успішно він включиться у нове шкільне життя. Тому багатьом першокласникам необхідно надавати допомогу під час адаптації. „Психологічний супровід орієнтований на оптимістичну перспективу кожного учня. Така орієнтація має об’єктивні підстави: за різних варіантів розвитку природа наділила кожну дитину потенціалом можливостей, достатніх для її успішної адаптації в соціально-культурному середовищі, і зокрема – в системі шкільної освіти. Були б лише створені адекватні умови і, у разі потреби, грамотно запущені компенсаторні механізми розвитку. Розгортаючись в окресленому ключі, психологічний супровід підтримує вже проявлені здібності і стимулює ще не виявлені сили і навіть приховані задатки, надає дітям допомогу у визначенні навчальних проблем, формуванні соціально прийнятих норм поведінки, у спілкуванні з однолітками й дорослими, впливає на їхнє психологічне самопочуття і, отже, виводить дитину на оптимальний рівень розвитку”[2; с.47].

Починається супровід із першої зустрічі з майбутнім учителем. Головне завдання супроводу полягає у стимуляції прояву і розвитку передумов для успішного навчання дитини в школі. На неї працюють усі можливі в цей період засоби: виявлення рівня готовності дитини до школи, рекомендації батькам, корекційно-розвивальні заняття, спілкування з дитиною. На наступному етапі психолог включається у вирішенні таких завдань:

● формування мотивів навчання з установкою на те, що за сприятливих умов до семи років серед мотивів навчання починають переважати соціальні й навчальні мотиви. Ігрові мотиви припиняють поширюватися на сферу навчання;

● формування правильної самооцінки, що власне стосується якостей самооцінки, досягнень, можливостей;

● формування вмінь та бажання брати участь в колективних заняттях;

● створення початкових передумов формування навчальної діяльності: високого рівня активності, ініціативи, самостійності в навчальній роботі; поваги до вчителя, уміння виконувати його завдання; достатньо високий рівень довільності, вміння планувати і контролювати власні дії, зосереджувати увагу на пізнавальному завданні (насамперед у продуктивних видах діяльності);

● розвиток образного мислення та початкових форм логічного мислення, що дає змогу будувати умовиводи, робити правильні висновки із наданих даних;

● розвиток уяви, вміння творчо підходити до виконання завдань.

З віком, у дитини відбувається розвиток свідомості, зміна мотивації та діяльності. Так, попередні мотиви втрачають свою силу, народжуються нові, що призводять до переосмислення її дій. Існуюча провідна діяльність переходить на другий план, натомість виникає нова, а разом з тим і нова стадія розвитку.

На порозі шкільного життя, вчителі логічно продовжують і розширюють зміст дошкільної освіти з урахуванням надбань досвіду дошкільного дитинства. Тому в цей період фахівці продовжують використовувати характерні для дошкільного віку форми та методи роботи: використання мотивів ігрової поведінки; розвиток рухових якостей, забезпечення оптимальної рухової активності; саморегуляції поведінки тощо.

Вчителям початкових класів необхідно:

- логічно продовжувати загальний процес фізичного розвитку дітей, передбачений у ДНЗ;

- удосконалювати життєво важливі рухи в повсякденній діяльності;



  • забезпечувати гармонійний розвиток особистості молодшого школяра;

  • процес навчання будувати на осмисленні та усвідомленні знань про користь занять з фізичної культури.”[3; с.3].


Список використаної літератури:

1. Лист Міністерства освіти і науки „Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку” №1/9-634 від 19.08.2011р.

2.Главінська О.Д. Зміст психологічного супроводу для розвитку молодшого школяра.// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. В.41, 2008.- 216с.

3. copi.yandex.net/ Наступність у роботі дошкільного закл


Людмила Гурнік,

доценткафедри корекційної

освіти РОІППО

Створення безпечного психологічного простору дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

Діти дошкільного та молодшого шкільного віку хочуть, щоб їх любили, цінували однолітки, прагнуть почуватися часткою своєї групи чи класу. Тому педагогічні працівники дошкільної та початкової освіти використовують різноманітні методи та прийоми з метою створення комфортного перебування кожної дитини в дошкільному навчальному закладі та початковій школі.

У сучасній освіті одним із головних принципів – є її гуманізація (від лат. людяний, людський) – ставлення до людини, як до найвищої цінності, захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і прояв своїх здібностей. Гуманізація навчально – виховного процесу – це його олюднення, забезпечення з боку тих, хто виховує, любові й уваги до дітей, поваги до їхньої гідності, створення умов для їх різнобічного й повноцінного розвитку.

Практика щирого привітання інших є важливим елементом гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу в дошкіллі та початковій школі. Під час вітання кожна дитина з повагою звертається до інших, створюється доброзичливий настрій, діти усвідомлюють свою важливість і допомагають іншим відчувати себе впевнено.

Досвід свідчить, що гуманістичні концепції виховання передбачають високий рівень загальної та психологічної культури виховного процесу, що виявляється в системі взаємин між: 1) педагогом і дітьми; 2) членами педагогічного колективу; 3) членами дитячого колективу; 4) педагогами і батьками; 6) батьками і дітьми.

Існує багато привітань, які можна використовувати після того, як діти опанують стандартні моделі і демонструватимуть початкове розуміння цілей вітання всіх членів колективу.

Оскільки привітання є простим і природним, воно має стати першим компонентом ранкової зустрічі, з яким потрібно ознайомити дітей. Коли ранкова зустріч проводиться вперше, педагог, створивши коло, показує приклад простого, щирого, доброзичливого привітання.

Важливо відзначити, що не можна дитину примушувати включатися в ту чи іншу діяльність, а необхідно педагогу зацікавити її. Допомогти дитині налаштуватися на доброзичливий настрій, що, в свою чергу, допоможе дитині почуватися впевнено й забезпечить комфортне перебування у колективі. А для цього слід викликати інтерес, захоплення, подив, позитивні емоції й тим самим створити безпечний психологічний простір перебування дитини в колективі дошкільної групи чи в класі початкової школи.



Орієнтовні приклади вітань.


***

Доброго ранку!

Моя, Україно!

Доброго ранку!

Широкі простори!

Доброго ранку!

Поля і ліси!

Доброго ранку!

Молитва і пісня,

І слово натхненне

«Доброго ранку! Доброго ранку!».
***

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, у небі пташки!

Доброго ранку, маленькі дубки!

Я вас вітаю, люблю, визнаю,

Бо живемо ми водному краю!
***

Ми візьмемося за руки,

Веселіше стане нам.

Бо у класі (групі) всі ми - друзі,

Усмішки даруєм вам.

І тепло долонь гарячих

Друзям я своїм віддам.

***

Треба дружно привітатись:

«Добрий день!».

Дружно,голосно сказати:

«Добрий день!».

Вліво, вправо поверніться:

«Добрий день!».

Усім друзям посміхніться:

«Добрий день!».
***

Встаньте, діти, всі чемненько,

Усміхніться всі гарненько,

Усміхніться самі до себе,

Усміхніться всі до мене

Привітайтесь «Добрий день!».


***

Діти:


«Доброго ранку, вам! Доброго ранку, нам! Доброго ранку,всім!».

Учитель:

«Усіх вас, малята, вітаю я щиро.Запрошую вас на килим із любов’ю і миром.

Усі дітки рівно стали,один із одним привітались,посміхнулись, потяглись, до роботи всі взяльсь.

Усміхнулись сонечку: «Здрастуй, золоте!»

Усміхнулись квіточці. Хай вона цвіте!

Усміхнулись дощику: «Лийся, мов з відра!»

Друзям усміхнися. Побажай добра.


***

У цій залі друзі всі!

Раз, два, три!

Ми та я, та ви, та ти!

Раз, два, три!

Посміхнись тому, хто зліва,

Посміхнись тому, хто справа,

І промов: «Привіт!».


***

Повіяв сильний вітер,

Нахилив додолу квіти,

Квіти, «Добрий день!».

Квіти усміхаються, у росі вмиваються.

Сонечко встало, квіточки підняло,

Сонце, «Добрий день!».

Хмарки внебі все пливуть,

Діти в коло всі стають,

Діти, «Добрий день!».



***

Я малюю зайчика для вас –

Раз.

Це, у нього голова



Два.

Це, стирчать у нього вуха

Три.

А це, куций хвіст –



Чотири.

Очі весело горять –

П’ять.

Ротик, білі зубки, –



Шість

Шубка тепла, хутряна –

Сім.

Ніжки довгі в бігуна –



Вісім.

Кущики й дерева –

Дев’ять.

Сонце в піднебессі –

Десять

Добрий день вам усім!


***

Я вітаю всіх милих хлопчиків і чарівних дівчаток: «Доброго дня! Доброго дня!».




***

Ми берізки і дубки. В нас тоненькі стовбурці.

(Піднялися на пальчиках)

«Добрий день!»

Струнко станьмо у ряди, випрямляймо гілочки!

(Руки перед собою)

«Добрий день!».

Ледь зіп’явшись з корінців, дістаємо промінці.

(Руки вгору)

«Добрий день!».

Ми стискаємо вогонь в зелені своїх долонь.

(Стискання кулаків)

«Добрий день!».

Хилять сильні вітерці вліво – вправо стовбурці.

(Нахили тулуба)

«Добрий день!».

Ще й верхівки кожний раз нахиля вперед – назад.

(Вправи для шиї)



«Добрий день! Добрий день!».

Практичні вправи:

« Давайте скажемо один одному щось хороше».

Діти сидять півколом на стільчиках, один стільчик стоїть посередині, на який кожний із учасників сідає спиною до інших дітей і мовчить. Діти по черзі говорять у спину цій дитині щось хороше, добре.

Висновок:

-ламає стереотипне уявлення, що «за спиною» можна говорити лише погане;

-піднімає рівень самооцінки кожного учасника;

-це чудовий спосіб змінити стосунки на краще в групі, класі, у сім’ї;

-усі люди народжуються хорошим ( це головний секрет життя)
«Який я успішний»

Дитина виконала певне завдання, в якому педагог помітив помилку.

Висновок:

шукаємо в дитини якомога більше позитивних сторін, а потім разом з дитиною виправляємо її помилку (чи помилки).


«Криголам»(«Дощик»)

Діти стають один за одним і роблять один одному масаж, потім повертаються кругом і знову роблять масаж, але вже іншому товаришу.

Висновок:

це сприяє створенню доброї, «теплої» атмосфери в групі чи класі однолітків.


Література

  1. Амонашвили Ш.О. Истина школи.-К.,-2007.

  2. Амонашвілі Ш.О. Школа життя.-Х.,-2006.

3.Антология гуманной педагогики: Селестен Френе,-М.,-1997.

4. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). // Дошкільне виховання. – 2012.-№7.

5.Бех І.Д. Особистісно-орієнтоване виховання.-К.,-1998.

6.Великий тлумачний словник сучасної української мови. \ Уклад і головн. ред. В. Т. Бусел.-К.; Ірпінь: ВТФ “Перун“, 2001.-1440с.


Інна Кіндрат,старший викладач кафедри корекційної освіти РОІППО,

вихователь-методист Рівненського НВК №1


УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ІНТЕГРОВАНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Узагальнюючи наукові інтерпретації поняття „освітній моніторинг”, можемо зазначити, що його осмислено як форму організації, збору, оброблення та розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану і прогнозування розвитку. Інакше кажучи - це комплекс процедур спостереження, поточного оцінювання важливих перетворень в освітній системі, а також спрямування цих перетворень на досягнення визначених параметрів розвитку досліджуваного об’єкта.

Аналізуючи практичні аспекти реалізації даного питання в умовах дошкільної освіти, відзначимо, що кожний дошкільний навчальний заклад намагається вирішити самотужки окреслені проблеми і відшукати відповіді на запитання, які є актуальними на сучасному етапі освітньої діяльності:



  • Від чого залежить результативність роботи ДНЗ і в чому полягає ця результативність?

  • Як можна проаналізувати та оцінити кожен із параметрів (критеріїв) якості освіти?

  • Наскільки потрібними і необхідними в контексті реалізації кожним закладом своєї місії (визначеної цілями та специфікою діяльності) є ті чи інші види моніторингів?

Для створення системи моніторингу в дошкільному навчальному закладі важливо з’ясувати такі питання:

  1. Які напрями чи аспекти діяльності є важливими для управління розвитком конкретного освітнього середовища?

  2. Якою має бути періодичність збору інформації, за якими етапами?

  3. Яким має бути інструментарій, обробка та інтерпретація результатів?

  4. Як планується використовувати отриману інформацію?

Етапи (алгоритм) організації моніторингу в освітньому процесі

1.Формулювання мети і цілей моніторингу.

2. Добір інструментарію для проведення моніторингу (анкет,методик, карт спостережень, опитувальників учасників освітнього процесу та інших правомірних методів, що сприяють досягненню мети моніторингу).

3. Організація дослідження (складання плану, визначення термінів проведення і реалізація дослідження у спланованому режимі, визначення відповідальних осіб, використання інструментарію).

4.Збір даних, тобто проведення спостережень за обраними методиками, заповнення анкет, опитувальників, проведення експертизи тощо.

5.Обробка та аналіз даних (може проводиться за допомогою математичної статистики, кореляційного або факторного аналізу, а також передбачає описове пояснення). Узагальнення та висновки за результатами моніторингу.

6.Розробка рекомендацій на основі інтерпретованих результатів.

7.Корекція - внесення певних змін в освітній процес на основі запропонованих рекомендацій. Контроль виконання рекомендацій.

8.За потреби результати моніторингу висвітлюються на семінарах, педагогічних радах або ж враховуються у подальшому плануванні й програмуванні освітньої діяльності.

Побудова освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі на інтеграційних засадах відповідає концептуальним положенням Базового компонента дошкільної освіти в Україні, який розглядає інтеграцію змісту дошкільної освіти як провідний принцип в його реалізації. Інтеграційні науково-педагогічні засади освітнього процесу можуть бути відображені в управлінських аспектах моніторингу якості дошкільної освіти. Так, специфічна організація навчально-пізнавальної діяльності дітей, що ґрунтується на інтеграції змісту освіти та видів діяльності дітей, передбачає і зміну підходів до проведення моніторингу на локальному рівні (у межах закладу освіти). Зокрема, нами запропоновано певний інструментарій щодо збору та фіксації даних з метою аналізу різних параметрів освітнього процесу з врахуванням особливостей інтегрованого освітнього процесу.

У межах даної статті з метою вивчення різних аспектів діяльності дошкільного навчального закладу в практиці роботи керівника пропонуємо до застосування такі види моніторингів:


  • моніторинг планування педагогами освітнього процесу на засадах інтеграції змісту освіти та видів діяльності дітей (додаток 1);

  • картки аналізу інтегрованих занять (додаток 2).

Зазначимо, що професійно організований моніторинг, зокрема, в межах дошкільного навчального закладу, дозволяє:

  • своєчасно виявляти випадки порушення чи недотримання методичних чи організаційних аспектів освітнього процесу, що в умовах його перебудови на засадах інтеграції є особливо актуальним;

  • здійснювати аналіз причин, що лежать в основі виявлених або прихованих недоліків у побудові освітнього процесу;

  • вивчати ефективність діяльності педагогів закладу з реалізації програмових завдань розвитку дитини та реалізації проблемної теми закладу;

  • ефективно планувати методичну роботу в закладі та спрямовувати самоосвітню діяльність педагогів та ін.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:www.mon.gov.ua/.../9671-bazovi-komponent-doshkilnoji-osviti.

2. Крутій К.Л. Моніторинг мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку / К.Л. Крутій. — Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2005. — 60 с.

3. Крутій К.Л. Методологічні аспекти моніторингу дошкільної освіти. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vsntu/2010/pedag/.../105-05.pdf



Додаток 1

Моніторинг планування педагогами освітньо-виховної роботи

(упродовж тематичного циклу)
Група _______ Вихователі__________________________________________

Термін контролю ________________________________

Мета перевірки: відповідність вимогам перспективно-календарного планування, відображення в плануванні інтеграційних засад освітнього процесу

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка