Сценарій виховного заходу «Вийся, віночку, гладко…»



Скачати 92.12 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір92.12 Kb.
Сценарій виховного заходу «Вийся , віночку, гладко…»

Мета: ознайомити учнів із символічними значеннями квітів та кольорів стрічок, що входять до складу традиційного українського вінка; збагачувати знання про квіти як обереги людського життя, їх народні назви, вшанування; виховувати любов до рідного краю, спадщини предків, пошани до народних традицій.



(Зала святково прикрашена. Перед дзеркалом сидить дівчина в національному одязі та віночком на голові. )

Дівчина. (Дивлячись у дзеркало, чепуриться).Чому люди вважають, що я вродлива? Неправда, зовсім не гарна я. Хіба очі, мої та чорні брови такі гарні, що немає рівних їм на всьому білому світі? Що ж гарного у цьому задертому вгору носикові? А в щоках? І в губах? (Відсуваючи від себе невдоволено дзеркало).Бачу тепер, що я зовсім не вродлива.( Знову милується собою) Ні, все таки, гарна я! Ох, яка гарна! Диво! У мене сорочка вишита червоним шовком! І віночок мені до лиця. А які ж у ньому гарні та барвисті квітки, а стрічки які! Так, гарна, дуже гарна! Цікаво, а чому у віночку так багато різних квітів? Побіжу на вулицю та й дівчат розпитаю, може, вони мені щось цікаве розкажуть. (Вибігає)

На сцену виходять ведучі .

Ведучий 1. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.



Ведучий 2. Шановні учні, вчителі, гості. Ми раді вітати вас на нашому святі «Вийся, віночку, гладко».

Ведучий 1. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, традиційний звичай взаємодопомоги, незамулена криниця - все це родовідна пам'ять, наші символи, історія.

Ведучий 2. Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що сформувались протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї об’єднують людей в один народ, в одну націю.

Ведучий 1. Чого тільки не почуєш на нашій Україні! Чого тільки не побачиш! Здається, вже все записано-переписано, а в той же час ще й досі багато невідомого.

Ведучий 2. А чи бачили ви справжню скриню? Таку, що очі розбігаються, серце калатає, таку, в яку хочеться пірнути, мов у барвисте літо?

Ведучий 1. У моєї прабабусі є така скриня. Не скриня - скарб! Вона стоїть у кутку, стоїть міцно й урочисто, застелена вовняним килимом, повна таїни і васильків. Моя прабабуся навчила мене віночки плести, бо хто вміє віночки вити, той вміє життя любити.А ще розповідають, що без віночків не проходило жодне свято у нас, віночок споконвіку носили дівчата-українки.

Ведучий 2. Український віночок - не просто краса, а й оберіг, символ вічного коловороту життя. Зазвичай він виплітався із живих квітів і прикрашався кольоровими стрічками.

Ведучий 1. Плетіння вінків - ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети: як плести і коли, як зберігати квіти у вінках.

Ведучий 2. Всього в українському віночку - двадцять квіток, кожна - лікар, оберіг. (Презентація квітів, що використовувалися у вінку )

Барвінок - дивна квітка. Вона зберігає свій синій колір навіть під снігом, тому у вінку він є символом вічності і постійності, символом життя.



Легенда про барвінок

Жили колись давно чоловік з дружиною у любові і злагоді. А найбільшою потіхою для них був їхній синочок на ім’я Бар. У скорому часі виріс він гарним парубком. Багато дівчат мали собі на думці вийти за нього заміж . Сохло серце за Баром у однієї дівчини, мама у якої була відьмою. А Бар покохав дівчину на ім’я Вінка. Ніяка ворожба відьми не могла розбити того кохання.І ось прийшов день весілля. Щасливі молодята стояли на воротах для батьківського благословення і чекали тієї миті, щоб піти до святої церкви до шлюбу. Аж тут десь взялася ворожка зі своєю дочкою. Ворожка стала перед молодими, проголосила своє прокляття і окропила їх чорним настоєм невідомого зілля. За мить на місці, де стояли Бар і Вінка, уже нікого не було. Кинулися люди до ворожки, а вона махнула руками і злетіла чорною вороною. Кинулися до її дочки, а та злетіла до хмар сірою галкою. Впала матінка Барова на те місце, де стояв її син, і скропила землю слізьми. І сталося диво: на очах у всіх із землі проросло зелене зілля, уквітчане дрібненьким блакитним цвітом…Назвали квіти Барвінком. І тягнеться він до хат, до батьківських могил. Кожна дівчина вплітає його у свій весільний вінок.



Ведучий 1. Цвіт вишні і яблуні - символ материнської любові, безсмертник дарує здоров’я нашому роду. У віночку - це символ довголіття.

Ведучий 2. Ружу, мальву, півонію вплітають у вінок як символ віри, надії і любові.

Дівчина . В народі кажуть, що Ружа була колись дуже красивою дівчиною. Вона, як і її сестри, Мальва та Півонія, лікували людей від сердечних хвороб. І прийшов якось до них лікуватися підступний і лихий Зимовий Вітер. Дмухнув він на сестер і перетворив їх на квіти. А люди на весні висадили ці квіти у квітник - мальву коло вікна ближче. Півонію - до води, ружу - до сонця. Так і ростуть сестри, своєю красою людей милують.

Ведучий 1. Любисток і васильок, за повір’ям, були колись птахами, що вчили людей любити одне одного та бути щирими у розмовах. А як померли-то проросли двома плакучими рослинками. Люди люблять їх не лише за пахощі, а й за лікувальні властивості. Ними миють волосся, купають у відварі маленьких дітей. Тому у віночку -це символ людяності.

Ведучий 2. Ромашка в українському вінку - наймолодша за своїм віком. Її почали вплітати, коли переконалися, що вона приносить не лише здоров’я, але й добробут і ніжність. Ромашка - символ прозріння.

Ведучий 1. Поряд з ромашкою вплітають у віночок гроно калини - символ краси та дівочої вроди, символ України.

(Легенда) Було це у важкий для України час, коли татари нападали і грабували нашу країну, а народ забирали в полон.Одна юна дівчина на ім’я Калина збирала в лісі, неподалік своєї домівки, ягоди. Раптом її серце охололо: вона побачила верхи на конях татар. Вони ішли впевнено, відчуваючи себе господарями нашої землі. Наввипередки побігла дівчина до села через невеликий яр, щоб повідомити односельчан про небезпеку. Сміливо стали до бою козаки, та яничар орда – порізали козаків, дівчат взяли у полон, село спалили, а дівчині-Калині відтяли голову. Краплини крові впали на землю і виріс на тому місці кущ з яскраво-червоними ягодами. В пам’ять про дівчину назвали його Калиною. Росте червона Калина повсюди у нас на Україні. Нею, як символом чистоти і вірності, ще здавна дівчата прикрашають весільні вінки.

Ведучий 1 .А мак вплітали лише ті, у кого хтось із рідних загинув на війні, бо мак - символ печалі та туги.

Ведучий 2. Деревій ще у народі називають деревцем. Коли квітка перецвітає, вітер розносить її насіння по світу. Та де б не проросла ця рослинка, вона завжди зацвіте. Тому й люди вплітали її до віночка як символ нескореності, життєздатності. А переплітають квіти у вінку вусиками хмелю, бо хміль символ життя.

Ведучий 1. Розповідають, що починали носити віночок дівчата з трьох років.

І саме цей перший віночок плела для своєї донечки мама. Намочувала в росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала барвінок, ромашки, незабудки. Кожна квіточка лікувала та захищала дитину.



Ведучий 2. У чотири роки плівся інший вінок. Усі кінчики були розсічені, доплітався безсмертник.

Ведучий 1. Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіток: барвінку, любистку, чорнобривців, безсмертнику, незабудок, цвіту яблуні. У центрі було гроно калини.

Ведучий 2. Колись люди знали, що яка квітка означає у вінку, яку вона користь принесе. Коли розцвітали перші квіти, дівчата плели віночки і закликали весну.

Інсценування

Дівчина 1. Ой виходьте, дівчата,

Та в цей вечір на вулицю.

Будем весну стрічати,

Будем весну вітати.



Дівчина 2. Будем весну стрічати

Та віночки сплітати.

А віночки сплетемо,

Хороводом підемо.



Веснянка «Кривий танець»

Ведучий.( за кулісами) На Зелені свята у нас прикрашають зеленню хати, двір, ворота, а дівчата й хлопці влаштовують ігри та співанки.

Дівчина. Дівчата, погляньте, сьогодні до нас вперше прийшла Ганнуся.

1-а дівчина. А чи приймемо ми її у своє товариство?

Всі. Приймемо, приймемо.

2-а дівчина. Так давайте будемо її наряджати для танцю.

3-я дівчина. Ось тобі, Ганнусю, віночок із 12 квітів, а кожна квітка - то оберіг.

4-а дівчина. А ще ми подаруємо тобі стрічки. (Дівчата прив’язують стрічки до вінка) Ось тобі, сестричко, коричнева стрічка. Вона - символ землі-годувальниці.

5-а дівчина. А жовта - символ сонця, достатку. І пришию тобі блакитну стрічку - символ чистоти і добра.

1-а дівчина. Зелені стрічки - це життя на землі. Щоб жила довго і щасливо.

2-а дівчина. А червоні стрічки та рожеві - це любов та достаток, хай вони завжди будуть з тобою.

3-я дівчина. Ганнусю, намагайся не пропустити жодного танцю, щоб не мала втрат у долі.

(Танець дівчат з вінками)

Ведучий 1. Іграми, хороводами закінчувалася Зелена неділя, яка відкривала ворота красному літу, починалися роботи в полі, а молодь готувалася до найпрекраснішого з усіх свят - Івана Купала. Дівчата починали плести віночки, бо сьогодні їхній вінок стане чарівним і допоможе знайти судженого.

Дівчина

Заплету віночок, заплету шовковий

На щастя, на долю, на гарнії брови.

Та пущу віночок на биструю воду

На щастя, на долю, на милого вроду.

Та й поплив віночок тихо за водою,

На щастя, на долю милому зі мною.

(Пісня)

(Відеоперегляд обряду пускання вінків на Івана Купала)

Ведучий1. Віночок нагадує сонце, яке так необхідне людям у жнива. А коли закінчувалися щедрі жнива, люди знову плели віночки з пшеничних та житніх колосків. Сплетений віночок одягали найкращій жінці, яка в парі з хлопцем, що ніс останній сніп, ішли до двору господаря.

Дівчина 1. Вийди, вийди, господарю, проти нас,

Несемо тобі віночки в добрий час.

Ой не гордуй, наш паночку, не гордуй.

За віночок червінчик наготуй.



Дівчина 2. Вже обжалися ми, господарю,

Позбирали всі колосочки з нивки

Та й сплели тобі віночка.

Дівчина 3. Наш віночок на полі набувся,

Від ясного сонечка нагрівся.

А тепер ховайте його у стодолу,

А весною заведіть на ниву знову.



Господар. Дякую, женці, вам,

А тепер я почастую вас.

Он моя господиня домує,

Для вас вечерю готує.

Наварила вареників повен стіл.

Заходьте, дорогі женчики, у двір.



Ведучий1. Після жнив приходила пора весіль. І знову важливу роль у проведенні обряду весілля належала віночку.

Мати. Не рік і не два я, доню, чекала,

Щоб тобі на голову вінок поклала.



(Мати одягає віночок на голову дівчині)

За першим разом, за добрим часом

Стало дитя перед нами, як свічка перед образами

І просить Господа Бога благословення.

В мами, в тата, у родини,

У сусідів близьких і далеких, щоб простили



І під вінець благословили.

Ведучий 2.3 останніх осінніх квітів плелися віночки на Воздвиження Чесного Хреста та одягалися, щоб голова не боліла.

Ведучий 1. У народі кажуть: «Тримай хатиночку, як у віночку», «Хто вміє віночки вити, той вміє життя любити», «Який віночок, такий й голосочок». Ведучий 2. Тож прикладаймося спраглими вустами до живлющих джерел народної мудрості, не даймо замулитись і зникнути їм, пробуймо ще захистити й зберегти ці тайни про квіти, трави і дерева, яких люди наділили чарами, цілющою силою, що стали символом нашого буття.

Ведучий 1.І хочеться вірити та думати, що відсьогодні і ми іншими очима будемо дивитися на віночки й квіточки у ньому, бо знатимемо, що то наші обереги, магічні символи.

(Пісня «Пливи, віночку)

Ведучий 1.Український віночок є неповторним символом України, свідченням його високої культури, запорукою дівочої чистоти.

Ведучий 2. Плетіть собі на долю віночки, хай вони у вас будуть лише щасливі, хай оберігають ваші душі, серця від зла та неправди. Хай бережуть ваше здоров’я, приносять силу, щирість і сердечність.

Ведучий 1. На цьому наше свято завершене. Всім бажаємо гарного здоров’я та наснаги на добрі вчинки. Дякуємо, що були з нами .


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка